варіантів використання ДВВ яку створено за допомогою CSEзасобу Enterprise rchitect v9
Работа добавлена на сайт samzan.net:
3 проектування підсистеми постпроцесорної обробки
3.1 Концептуальна модель інтегрованої САПР ADEM 7.0
Усі можливості ІСАПР ADEM, що розглядається, наведемо на діаграмі варіантів використання (ДВВ), яку створено за допомогою CASE-засобу «Enterprise Architect» v9.0 (рис. 3.1). Нижче наведено інтерпретацію ДВВ.
Рисунок 3.1 – ДВВ ІСАПР ADEM 7
Базові можливості модуля плоского й об'ємного моделювання ADEM CAD:
2D-кооперація:
- можливість плоского моделювання з використанням, як булевих операцій, так і аплікативного, розвинені функції роботи з шарами, штрихування багатозв'язних областей із збереженням асоціативності контура, динамічна модифікація моделі зі збереженням її геометричної цілісності;
- евристична параметризація моделі з автоматичним розпізнаванням топологічних обмежень параметризація з явним завданням параметричної моделі;
- редагування сканованих креслень, розробка векторної моделі на базі сканованого зображення;
- створення параметричних бібліотек фрагментів, позначень, елементів, деталей і складальних вузлів, підтримка стандартів ЕСКД, ANSI та ін.
3D-кооперація:
- автоматичне побудова просторових моделей на основі розрахованих перерізів, використання плоских побудов для формування просторових тіл без додаткових перетворень, використання в якості основи просторових побудов плоских контурів, ребер і граней створених або імпортованих тіл і поверхонь;
- повноцінне твердотільне моделювання з використанням як булевих, так і базових операцій, єдині методи роботи з твердими тілами, поверхнями і відкритими оболонками, здійснення взаємодії між твердими тілами і поверхнями (наприклад, обрізка твердого тіла поверхнею або поверхні твердим тілом);
- локальні операції редагування (власних та імпортованих моделей), побудова заокруглень заданим радіусом (постійним або змінним), а також фасок (рівносторонніх або різнобічних) на ребрах твердих тіл і відкритих оболонок;
- унікальні операції видалення окремих граней тіла і автоматичне добудовування його до замикання; побудова сполучення, що має сингулярна точку переходу з увігнутою поверхні на опуклу і побудови скруглення на вершині тіла;
- робота зі збірками включає в себе функції за завданням взаємного розташування деталей, аналізу перетинів і визначення величин зазорів;
- автоматична генерація креслярських видів на базі просторової моделі;
- отримання вирізів, розрізів і перерізів;
- імпорт об'ємної геометричної інформації через формати IGES, SAT, STL, STEP.
Обробка ЧПК за допомогою модуля ADEM CAM:
- підготовка керуючих програм (УП) з використанням будь-яких видів геометричних даних, плоских ескізів, креслень, поверхонь, твердих тіл і їх комбінацій;
- повна асоціативність геометричній і технологічної моделей, автоматичне відстеження в УП змін, внесених конструктором;
- динамічне моделювання процесу обробки з можливістю завдання складної заготовки (штампування, лиття) і порівняння результату обробки з математичною моделлю;
- лістопробівка з параметрами вібровисечкі, контролем залишкового припуску, нахлеста, виходу перед і після;
- токарна обробка за схемами: чорнове, попереднє, зміщене, прорізка, контурне, чорнова прорізка; формування переходів точити, розточити, відрізати, підрізати, нарізати різьбу; завдання токарних переходів з моделюванням об'ємів видаляється припуску для кожного переходу, створення власної бібліотеки токарних різців з точним моделюванням ріжучої кромки і завданням настроювальної точки;
- електроеррозія 2х і 4х координатна, корекція подачі в кутах і контроль величини недорізів з подальшим доопрацюванням після перезахоплення;
- 2х, 2.5х, 3х, 5х координатне фрезерування, автоматичний підбір необроблених зон для 2х, 2.5х і 3х координатного фрезерування;
- розрахунок траєкторії руху інструменту, використовуючи схеми: еквідістанта, зворотній еквідістанта, петля еквідистантних, зигзаг еквідистантних, спіраль, петля, зигзаг, петля UV, зигзаг UV, петля контурна, зигзаг контурний;
- контроль залишкового припуску окремо для зовнішніх і внутрішніх кордонів конструктивного елемента;
- багатопрохідних обробка по Z координаті ("Z - level") на основі плоскої геометричній моделі, параметричне завдання ливарних кутів, галтелей і профілю стінки без тривимірного моделювання;
- контроль ширини розриву поверхні при обробці тривимірної моделі;
- моделювання елементів пристосувань з контролем на заріз;
- автоматичний розрахунок точки врізання врізання по нормалі, лінійне з нахилом, радіусне з нахилом, попереднє засвердлювання; формування підходу і відходу по нормалі, лінійного (з контролем довжини і кута) або радіусного (з контролем радіусу і кута розвороту);
- формування траєкторії з урахуванням або глибини різання, або числа проходів; обробка з постійною висотою гребінця;
- реалізація програмного управління шпинделем, СОЖ; використання верстатних циклів робота з викликом підпрограм, формування декількох варіантів маршруту обробки в рамках одного проекту, контроль обробки сполучень, контроль апроксимації траєкторії руху інструменту, як для всього проекту, так і для конкретного переходу;
- збереження петель еквідістанти в процесі налагодження УП, робота з радіусного корекцією, як еквідистантно, так і контурної з контролем довжин відрізків дотичного або перпендикулярного;
- використання інструменту всіх типів: фрези кінцеві, конічні, кутові, дискові, із закругленими або сферичні, створення бібліотеки інструментів;
- параметрична зв'язок між переходами в маршруті обробки, використання користувацьких команд для формування спеціальних кадрів;
- апроксимація траєкторії обробки тривимірної моделі дугами.
Відкритий інтерфейс модуля ADEM TDM:
- ієрархічна, деревоподібна структура побудови конструкторських і технологічних об'єктів (технологічні процеси, операції, переходи, інструмент, оснащення і т.д.);
- оптимізація використання інформаційних баз даних підприємства відповідно до вимог користувача;
- спеціалізований мова макропрограмування, що дозволяє реалізувати будь-які прикладні алгоритми управління графічними та технологічними параметрами, заповнення вихідних форм, організації запитів баз даних, ведення інженерних розрахунків (параметри різання, нормування і т.д). Мова має як стандартні оператори (оператори присвоювання, порівняння, організації циклів тощо), так і спеціалізовані (оператори роботи із запитами баз даних, форматування, завантаження графічної інформації тощо);
- доповнення користувацькими параметрами діалогів технологічних команд в модулі ADEM CAM при побудові маршруту обробки виробу;
- організація зберігання нормативно-довідкової інформації в таблицях бази даних. Структура таблиць не обмежується ADEM TDM, тому можна використовувати як новостворені таблиці бази даних, так і вже існуючі на підприємстві, розроблені за допомогою СУБД різного типу: FoxPro, MS Access, MS SQL Server, Paradox та ін Для отримання інформації з баз даних використовуються стандартні SQL запити;
- можливість обміну інформацією з іншими системами через узгоджені канали даних;
- вихідні форми і карти будь-якої конфігурації: відповідно до ЕСКД, ЕСТД, стандартом підприємства та ін.;
- основні варіанти проектування технологічної та конструкторської документації з можливістю діалогового зміни основних параметрів сценарію проектування і записів бази даних.
3.2 Етапи формування КП в системі ADEM 7.0
Покажемо послідовність етапів формування керуючої програми на спроектованій діаграмі послідовності (ДП), що наведено на рис. 3.2.
Частина модуля, що проектує, ADEM CAM (процесор) готує послідовність команд обробки в універсального вигляді (CLDATA). Пpогpама, що переводе цю послідовність команд з формату CLDATA в формат конкретної стійки ЧПК, називається процесором адаптації або адаптером (рис. 3.3).
У своїй роботі адаптер використовує постпроцесор на верстат і формує на робочому диску файл з ім'ям PLENT.TAP, що містить текст керуючої програми (КП) у форматі ASCII.
Cтійки ЧПК працюють з різними системами кодування символів, що відрізняються від формату ASCII, наприклад: ISO, БЦК та ін. Щоб підготувати КП для завантаження в стійку ЧПК, необхідно перекодувати кожен символ файлу PLENT.TAP з формату ASCII у формат цієї стійки. Це робить перекодувальник, який запускається автоматично після відпрацювання адаптера. Сформований перекодувальником файл PROG.TAP містить КП в форматі стійки ЧПК.
Файли CLDATA, PLENT.TAP і PROG.TAP є тимчасовими файлами, при виході системи вони знищуються. КП повинна бути записана на диск командою Зберегти КП як. Створюються два файли (основне ім'я задається користувачем):
<Ім'я>. TAP – КП в текстовому вигляді (ASCII-формат);
<Ім'я>. TNC – КП для передачі на верстат у форматі, визначеному в постпроцесорі.
3.3 Формат подання даних
CLDATA в системі ADEM називається проміжна (процесор – адаптер) інформація про траєкторії інструмента та технологічні параметри обробки. CLDATA складається з послідовності команд.
Кожна команда CLDATA позначає певну дію, має свій код і може мати свої параметри (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Приклад команд CLDATA
|
Команда |
Код |
Параметри |
Дія |
|
Включити прискорене переміщення |
25 |
Без параметрів |
Включення прискореного переміщення |
|
Лінійне переміщення |
181 |
Координати X, Y, Z |
Переміщення інструменту в точку з координатами X, Y, Z |
|
Включити робочу подачу |
23 |
Величина подачі |
Включення заданої подачі |
Рисунок 3.2 – ДП існуючої технології та підсистеми, що проектується
Рисунок 3.3 – Загальний алгоритм роботи адаптера
Щоб отримати КП, необхідно представити послідовність дій, що містяться у файлі CLDATA, у вигляді кадрів КП на конкретний верстат.
Два терміна, відомі всім програмістам для верстатів з ЧПК.
Слово КП (слово) – складова частина кадру КП, що містить дані про параметр процесу обробки або інші керуючі дані.
Адреса ЧПК (адреса) – частина слова КП, що визначає призначення наступних за ним даних цього слова.
3.4 Завдання, які вирішуються адаптером
Адаптер вирішує наступні завдання:
- визначає ім'я верстата, на який потрібно отримати КП.
- визначає на ім'я верстата, номер постпроцесора, який буде використовуватися при формуванні КП.
- перетворює команди CLDATA в слова і кадри КП.
- компонує інформацію у вигляді єдиної КП.
3.4.1 Визначення імені верстату
Ім'я верстату задається командою ВЕРСТАТ в модулі ADEM CAM. Це ім'я є параметром команди CLDATA ВЕРСТАТ (код 3).
Треба мати на увазі, що після зміни імені верстата необхідно повторно згенерувати CLDATA, тобто виконати команду ПРОЦЕСОР.
3.4.2 Визначення номера постпроцесору
Визначення номера постпроцесора виконується за ім’ям верстата, який шукається в каталозі верстатів. Каталог верстатів – текстовий файл з ім'ям STANKI.SKR, що знаходиться в директорії \ ADEM \ NCM \ POSTPR разом з постпроцесором для верстатів.
Каталог містить записи наступного формату:
| <Ім'я верстата> | <коментар> | <номер постпроцесору> |
Ім'я верстата, задане командою ВЕРСТАТ, має точно відповідати імені, записаному в каталозі верстатів у графі <ім'я верстата>. Якщо адаптер не виявить в каталозі заданого імені, він видасть повідомлення "Верстат не включений до каталогу", адаптер завершить роботу, КП сформована не буде.
3.4.3 Перетворення команд CLDATA в слова та кадри КП
Кожній команді CLDATA поставлений у відповідність алгоритм представлення її дії у форматі КП. Перетворення команди CLDATA в частину КП здійснюється в два етапи:
- пошук за кодом команди CLDATA її алгоритму;
- реалізація знайденого алгоритму.
Пошук алгоритму за кодом команди CLDATA.
Алгоритми відображення дії команд CLDATA містяться у файлі алгоритмів. Цей файл є частиною постпроцесора на верстат і має ім'я, наприклад, для постпроцесора з номером 222, FTPP0222.ANK. Без цього файлу КП формуватися не буде, адаптер видасть повідомлення "Немає файлу алгоритмічного заповнювача".
Якщо на будь-яку команду CLDATA алгоритм не буде знайдений, вона ніяк не відіб'ється в КП.
Реалізація алгоритму.
Алгоритм представляє з себе послідовність рядків наступного формату:
[IF] <умова виконання> [ELSE] <команда алгоритму>;
де IF вказує, що команда повинна бути виконана тільки при дотриманні умови, наступної за IF. Тільки рядки з IF можуть мати альтернативні рядки;
ELSE вказує, що даний рядок є альтернативною для рядка з IF, що розташована вище.
Алгоритм може виглядати наступним чином:
3 -> E;
X-> XT;
Y-> YT;
IF E! = 1 ПНКАДР;
КАДР;
Введемо деякі нові поняття.
Системні та змінні користувача.
Як було зазначено вище, команда CLDATA може мати параметри. Значення параметрів присвоюються відповідним системним змінним при реалізації її алгоритму. Наприклад, при відпрацюванні алгоритму команди Лінійне переміщення (код 181) значення координат точки поточного положення інструмента X, Y і Z присвоюються системним змінним з іменами XT, YT і ZT.
Крім системних змінних існують змінні користувача. Їх імена так само фіксовані (див. додаток А), але значення для користувача змінних визначає лише розробник КП.
При складанні алгоритму можна користуватися лише системними і призначеними для користувача змінними. У наведеному вище прикладі XT і YT – системні змінні, а E, X і Y – призначені для користувача.
Вікно кадру.
Вікно кадру описує слово кадру КП і складається з двох частин:
- символьна частина відповідає адресі (може містити послідовність символів).
- формат виводу визначає вид виведеної числової інформації (наприклад, максимальна кількість символів, що виводяться, кількість позицій після десяткового дробу і т. д.).
Приклад: G [ ],
де G – символьна частина вікна,
[ ] – умовне позначення формату виводу.
Макет кадру.
Вікна кадру у тій послідовності, в якій вони повинні розташовуватися у кадрі, містяться у файлі макета кадру. Таким чином, макет кадру – це структура кадру КП: взаємне розташування всіх можливих слів кадру і опис кожного з них.
Цей файл є частиною анкети на верстат і має ім'я, наприклад для анкети з номером 222, KADR0222.ANK. Без цього файлу КП формуватися не буде, адаптер видасть повідомлення "Немає макета кадру".
Виведення інформації у вікно макету кадру.
Алгоритм формує КП, виводячи інформацію у вікна макета кадру. Цю інформацію він отримує з CLDATA за допомогою системних змінних.
Команда алгоритму, що виводить інформацію у вікно макету кадру має наступний формат:
<Номер вікна в макеті кадру> –> <виведена інформація>;
як видно з контексту команди, для виведення інформації у вікно необхідно вказати його порядковий номер у макеті кадру.
Приклад. Інструмент знаходиться в точці з координатами X = 10, Y = 20, Z = 30.
Макет кадру:
N [ ] G [ ] G [ ] X [ ] Y [ ] Z [ ] M [ ]....
Відпрацьовані команди алгоритму:
4 -> XT;
5 -> YT;
6 -> ZT;
2 -> 1;
Сформована частина кадру:
G1X10.Y20.Z30.
3.3.4 Компонування кадрів КП
Як було сказано вище, КП формується виведенням інформації у вікна макета кадру. При цьому інформація, що виводиться надходить спочатку в буфер формованого кадру. Потім вміст цього буфера передається до КП і утворює там окремий кадр. Передача ця відбувається, наприклад, при відпрацюванні команди алгоритму КАДР.
При формуванні КП виконуються наступні правила.
1) Автоматична нумерація кадрів здійснюється через вікно типу НОМЕР КАДРУ. Формат виводу цього вікна містить інтервал нумерації.
2) Автоматично формується вікно типу КІНЕЦЬ КАДРУ.
3) Збереження інформації. Кадр КП умовно ділиться на частини, кожна з яких визначає включення / вимикання будь-якої функції або її параметри. Ці функції можуть бути альтернативними, коли функція скасовує дію попередньої (наприклад, функції G0, G1, G2, G3 в стійці FANUC), а можуть бути спільно працюючими, тобто можуть розміщуватися в одному кадрі (наприклад, G1, F, M). Для контролю розміщення цих функцій у кадрах введені два поняття:
тип вікна – це тип функції верстата, реалізований через це вікно (допоміжна функція, підготовча функція і т. д.);
номер групи вікна – це номер групи альтернативних функцій відповідного типу.
Розглянемо ситуацію. У будь-яке вікно заноситься інформація (наприклад, у вікно G [] заноситься 1). При цьому можливі два випадки:
а) кадр, що формується не містить альтернативної функції, тоді він доповнюється заноситься у вікно інформацією (G1).
б) кадр, що формується вже містить альтернативну функцію (наприклад, G2) – у цьому випадку інформація, що міститься в сформованому кадрі, виведеться в КП окремим кадром, почнеться формування нового кадру.
4) Підтримка модальності. Функції в кадрах КП бувають двох типів: модальні та локальні. Модальні діють до їх скасування альтернативною функцією, локальні діють в межах одного кадру. Для обліку цієї особливості складання КП введено поняття модальність вікна.
5) Модальність вікна. Якщо зазначено, що вікно діє модально, адаптер запам'ятовує останнє виведене в це вікно значення. Коли за алгоритмом знову приходить команда вивести інформацію у це вікно, адаптер порівнює останнє виведене та значення, що виводиться. Якщо вони однакові, інформація не виводиться.
6) Гасіння порожніх кадрів. Адаптер здійснює контроль за наявністю інформації при виведенні кадру. Якщо за алгоритмом відпрацьовується команда КАДР (Кінець кадру), а в сформованому кадрі немає інформації, команда КАДР ігнорується.
3.5 Етапи створення постпроцесору
3.5.1 Склад постпроцесору
Склад підсистеми постпроцесорної обробки наведемо на прикладі спроектованої діаграми компонентів (ДКМ) (рис. 3.4)
Постпроцесор складається з чотирьох частин:
1) Паспорт верстата – загальні дані по верстату і правилам програмування.
2) Макpокоманди – інфоpмація про обробку адаптером таких команд CLDATA, для реалізації яких необхідно виконати декілька команд.
3) Макет кадpа – структура кадру КП, тобто взаємне розташування всіх можливих вікон кадру і опис кожного з них.
4) Алгоритми представлення команд CLDATA у вигляді кадрів і слів КП.
Паспорт верстата – це набір питань і можливі варіанти відповідей про верстат і правилах програмування для нього.
Приклади питань:
- тип обладнання;
- можливість програмного керування охолодженням;
- наявність кругового інтерполятора;
- точність апроксимації.
Рисунок 3.4 – ДКМ підсистеми ADEM GPP
Макрокоманди. Іноді виникає необхідність деталізувати яку-небудь з команд CLDATA. Найчастіше ця ситуація виникає з командами CLDATA: Завантажити інструмент та Кінець КП.
Наприклад, система закінчила обробку поточного об'єкта в точці з координатами X = 35.5, Y = 70, Z = – 30 (останньою була команда Лінійна інтерполяція) та згенерувала команду на завантаження нового інструменту для обробки наступного технологічного об'єкта, тобто файл CLDATA містить команди:
ИДИ/ТОЧ 35.5 70 –30
ИНСТР/2
Виникла ситуація, коли інструмент, що відпрацював ще знаходиться в зоні обробки, а команда CLDATA вимагає його замінити. У цьому випадку, щоб змінити інструмент, потрібно відвести його в позицію зміни інструменту на прискореній подачі, вимкнути при відведенні коректор на довжину, вимкнути шпиндель, вимкнути охолоджування і тільки тоді провести зміну інструменту. Тому команді Завантажити інструмент необхідно поставити у відповідність наступну послідовність команд:
1. Включити прискорене переміщення (код 25)
2. Вимкнути коректор по осі Z (код 709)
3. Відвести інструмент (код 28)
4. Вимкнути охолодження (код 700)
5. Вимкнути шпиндель (код 701)
6. Завантажити інструмент (код 35)
Таким чином, команда CLDATA Завантажити інструмент буде замінена макрокомандою, а шість перерахованих команд будуть підкомандами цієї макрокоманди.
Макрокоманди знаходяться у файлі макрокоманд, який є необов'язковою частиною анкети і має ім'я, наприклад, для анкети з номером 222, MCOM0222.ANK.
3.5.2 Написання постпроцесора
1) Запустити програму ADEM GPP – генератор постпроцесорів, головне вікно якої наведено на рис. 3.5.
Рисунок 3.5 – Головне вікно ADEM GPP
Генератор постпроцесорів дозволяє виконати наступні дії:
2) Створити новий постпроцесор для цього необхідно натиснути кнопку Створити постпроцесор після цього відкриється вікно «Новий постпроцесор».
У полі «Номер» треба ввести номер постпроцесора. У полі «Модель» треба ввести модель верстату. У полі «Коментар» треба ввести коментар.
Рисунок 3.6 – Вікно створення нового постпроцесора
Для створення постпроцесора можна використовувати аналогічний постпроцесор розроблений до нього. Для цього необхідно встановити прапорець «Використовувати постпроцесор-аналог» та в полі «Номер» –ввести номер аналогічного постпроцесора. Можна вибрати постпроцесор зі списку, якщо натиснути кнопку біля поля «Номер». Після заповнення діалогу – натиснути клавішу ОК.
3) Відкрити постпроцесор – для цього треба натиснути кнопку Відкрити постпроцесор – активізується діалог «Відкрити постпроцесор» (рис. 3.7).
Рисунок 3.7 – Вигляд вікна «Відкрити постпроцесор»
Відкриється діалог вибору постпроцесорів. Зі списку треба вибрати потрібний постпроцесор та натиснути ОК. Якщо відомий номер постпроцесора – ввести його номер у поле «Номер постпроцесора».
4) Зберегти постпроцесор – натиснути кнопку – система збереже активний постпроцесор.
5) Заповнити паспорт верстата – натиснути кнопку Параметри – з'явиться діалог «Постпроцесор» (рис. 3.8).
6) Сформувати макрокоманду – натиснути: Параметри – «Постпроцесор». Вибрати вкладку Макрокоманди (рис. 3.9).
Рисунок 3.8 – Заповнення паспорту
Рисунок 3.9 – Формування макрокоманди
7) Сформувати макет кадру – натиснути: Параметри – «Постпроцесор» – Структура кадру (рис. 3.10).
8) Сформувати новий файл алгоритму – натиснути кнопку Створити – відкриється вікно з порожнім текстовим файлом.
9) Відкрити алгоритм – натиснути кнопку Відкрити та вибрати файл алгоритму – система відкриє вибраний файл (рис. 3.11).
Рисунок 3.10 – Формування макета кадру
Рисунок 3.11 – Текст алгоритму
Наступні дії аналогічні для схожих дій будь-якого текстового редактору, тому в роботі наведемо їх без описів та коментарів.
10) Зберігання змін в алгоритмі.
11) Робота з буфером обміну.
12) Роздруківка файлів постпроцесора (виконується з меню «Файл»).
3.5.3 Трансляція файлу алгоритму
За допомогою трансляції текстовий файл алгоритму переводиться в коди зрозумілі пристрою із ЧПК. Для виконання трансляції необхідно:
- створити новий або відкрити існуючий постпроцесор. У текстовому редакторі з'явиться текст алгоритму, в який можна вносити зміни.
- натиснути кнопку Трансляція .
Якщо в тексті не виявлено помилок – з'явиться повідомлення Трансляція виконана успішно, в іншому випадку – з'явиться повідомлення про помилку у наступному форматі:
<Номер рядка>: Команда <код команди> Помилка у рядку <текст рядка>,
де <Номер рядка> – номер рядка алгоритму, що містить помилку;
<Код команди> – код команди CLDATA, в алгоритмі якій виявлена помилка;
<Текст рядка> – текст рядка, що містить помилку.
Крім того, у вікні текстового редактора система підсвітить рядок з помилкою – необхідно виправити її та повторити трансляцію.
3.5.4 Перегляд результатів роботи постпроцесора
Для того, щоб перевірити постпроцесор – треба увійти в модуль ADEM САМ, командою ВЕРСТАТ встановити верстат, для якого створили постпроцесор, запустити (можливо повторно) Процесор, потім Адаптер і переглянути спроектовану КП. Якщо в постпроцесорі виявилися помилки – знову повернутися в ADEM GPP та змінити його.
Модуль ADEM GPP дозволяє створювати КП, переглядати текст КП та текст CLDATA за допомогою наступних команд:
– виконати Адаптер – кнопка Адаптер . Система переведе CLDTA в КП за допомогою поточного постпроцесора;
– переглянути CLDATA – кнопка CLDATA . Система відкриє вікно з текстом CLDATA;
– переглянути КП – кнопка Керуюча програма. Система відкриє вікно з текстом КП;
– переглянути попереднє вікно – кнопка Попереднє вікно;
– переглянути наступне вікно – кнопку Наступне вікно.
3.5.5 Налагодження постпроцесора
Існує можливість порядкового налагодження алгоритмів команд CLDATA, що також є способом перевірки постпроцесора. Відпрацьовуються команда за командою, при цьому є можливість стежити за значеннями всіх змінних, які формуються кадром і сформованою КП, оперативно змінювати алгоритм. Для налагодження необхідно:
- у модулі ADEM CAM встановити назву верстата, відповідну постпроцесору, що налагоджується та підготувати CLDATA;
- увійти в ADEM GPP і відкрити постпроцесор, що налагоджується;
- натиснути кнопку Налагодження .
- запустити налагоджувач алгоритму (рис. 3.12)
Рисунок 3.12 – Налагоджувач алгоритму.
Треба мати на увазі, що після зміни імені верстату – необхідно перерахувати CLDATA, тобто виконати команду Процесор у ADEM САМ.
3.6 Формування паспорта верстату
Паспорт верстату – є частиною постпроцесора і має ім'я, наприклад, для постпроцесора з номером 222, FANK0222.ANK. Без цього файлу КП формуватися не буде, адаптер видасть повідомлення "Немає файлу паспорта верстата".
3.6.1 Алгоритмізація дій оператора
Запустіть модуль підготовки і налагодження постпроцесорів. Для цього натисніть кнопку Параметри. Відкриється вікно з активізованою закладкою Паспорт (рис. 3.8).
Заповнення паспорту відбувається в діалоговому режимі: система ставить питання і видає на екран можливі варіанти відповідей або просить ввести певні величини. Всю необхідну інформацію можна знайти в документації до конкретного верстату: у паспорті чи інструкції з програмування.
Система автоматично розпізнає режими роботи:
- створення нового паспорту;
- доповнення паспорту;
- коректування паспорту.
При створенні нового паспорта система послідовно задає всі питання. У режимі доповнення файлу паспорта система задає питання, починаючи з поточного. Ця можливість передбачена для продовження роботи після дострокового виходу з режиму створення. При коригуванні система видає на екран дерево розділів паспорта. Користувач вибирає який-небудь розділ і вводить інформацію по ньому.
3.6.2 Вміст паспорту верстата
1. Тип обладнання:
- токарне;
- оброблювальні центри;
- фрезерне;
- свердлильні;
- преси.
2. Визначення відповідності між координатними осями обладнання і верстата.
Приклад: Завдана наступна відповідність осей:
Осі обладнання Осі системи
X Y
Y –Z
Z X
У CLDATA існує переміщення в точку з координатами X = 100, Y = 200, Z = 300.
Адаптер формує переміщення в точку з координатами: X = 200, Y = –300, Z = 100.
3. Верстатні підпрограми
Визначення положення тексту підпрограми в КП. Для включення цієї функції необхідно встановити відповідний прапорець і вибрати зі списку розташування підпрограми.
3.6.3 Шпиндель, подача, охолодження
1. Управління шпинделем
З відповідного списку можна вибрати два варіанти:
- разом з переміщенням;
- негайно після отримання команди;
Якщо вибраний варіант В одному кадрі з переміщенням, адаптер після отримання команди CLDATA на включення шпинделю "притримує" її до появи команди лінійної або кругової інтерполяції.
Якщо вибрано Негайно після отримання команди, адаптер формує команду на включення шпинделя відразу після отримання команди з CLDATA.
2. Управління подачею
Існує два варіанти:
- разом з переміщенням;
- негайно після отримання команди;
Якщо вибрано перший варіант, адаптер після одержання команди на включення подачі "притримує" її до появи з CLDATA команди лінійної або кругової інтерполяції і поміщає її в одному кадрі з переміщенням.
Якщо вибрано Негайно після отримання команди, адаптер формує команду на включення подачі відразу.
3. Управління охолодженням:
– можливість програмного керування охолодженням – залежить від того реалізовано управління охолоджуванням на верстаті чи ні: якщо ні – всі команди, пов'язані з включенням / виключенням охолодження, ігноруються (для включення програмного керування охолодженням необхідно встановити відповідний прапорець);
– місце видачі в КП команди включення / виключення охолоджуючої рідини – існує три варіанти: негайно після отримання команди, разом з переміщенням та разом з переміщенням на робочій подачі.
Якщо задано варіант Негайно після отримання команди, адаптер формує команду на включення охолодження відразу після отримання команди з CLDATA.
Якщо задано варіант Разом з будь-яким переміщенням, адаптер після одержання команди на включення охолодження "притримує" його до появи з CLDATA команди лінійної або кругової інтерполяції і видає її безпосередньо перед командою на лінійний або круговий рух.
Аналогічно працює адаптер при виборі Разом з переміщенням на робочій подачі, тільки в цьому випадку адаптер "притримує" команду до лінійної або кругової інтерполяції на робочій подачі.
3.6.4 Інструмент
1. Завантаження першого інструменту в кінці КП. Якщо встановлено прапорець, то при завантаженні останнього інструменту таким інструментом буде встановлено перший інструмент даної КП. Якщо прапорець не встановлений, то при завантаженні останнього інструменту номером наступного інструменту буде нуль.
2. Позиція зміни інструменту. Існує вісім варіантів позицій зміни інструменту:
1) у будь-якій точці – при зміні інструменту адаптер не генерує додаткові переміщення;
2) у площині початку циклу (ПЦ) по Х – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координату Х ПЦ;
3) у площині ПЦ по Y – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координату Y ПЦ;
4) у площині ПЦ по ХY – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координати Х і Y ПЦ;
5) у площині ПЦ по Z – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координату Z ПЦ;
6) у площині ПЦ по ZХ – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координати Z і X ПЦ;
7) у площині ПЦ по YZ – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в координати Z і Y ПЦ;
8) у точці ПЦ – при зміні інструменту адаптер генерує відведення в точку ПЦ.
3. Фіксовані координати відводу
Дозволяє задати фіксовані координати відведення по осях Х, Y, Z. Для введення значення необхідно встановити прапорець біля відповідної координати.
3.6.5 Коректори
1. Місце видачі в КП команд включення лінійних коректорів визначається для кожної з осей X, Y і Z.
Існують такі варіанти:
- негайно після отримання команди;
- з позитивним переміщенням по осі;
- з негативним переміщенням по осі;
- з будь-яким переміщенням по осі;
- корекція не передбачена.
Якщо встановлено прапорець і вибрано Негайно після отримання команди, в КП команда на включення коректора видається одразу після отримання з CLDATA команди на включення коректора або команди завантаження інструменту, якщо в ній був вказаний коректор за відповідною оссю.
Якщо встановлено прапорець і задана видача команди з яким-небудь переміщенням (другий, третій і четвертий варіанти), команда "притримується" адаптером до появи з CLDATA лінійної або кругової інтерполяції з переміщенням за відповідною оссю і видається безпосередньо перед цією командою.
Якщо прапорець не встановлений, то команди CLDATA на включення коректора ігноруються.
2. Місце видачі в КП команди включення радіусного коректора.
Існує три варіанти:
- негайно після отримання команди;
- при будь-якому переміщенні по осі;
- не передбачено.
При установці прапорця і виборі варіанту Негайно після отримання команди команда на включення коректора видається в КП відразу після отримання цієї команди з CLDATA.
Якщо встановлено прапорець і вибрано При будь-якому переміщенні по осі, команда "дотримується" адаптером до появи з CLDATA команди лінійної або кругової інтерполяції і видається безпосередньо перед цією командою.
Якщо прапорець не встановлений, то команди на включення радіусного коректора ігноруються.
3.6.6 Переміщення
1. Площина холостих ходів.
Передбачено чотири варіанти:
- прапорець не встановлено – у цьому випадку адаптер будує відвід через координату Z безпечної позиції;
- площина XY – встановлюється величина площині відводу, паралельної площині XY;
- площина XZ – встановлюється розмір площини відводу, паралельної площині XZ;
- площина YZ – встановлюється величина площині відводу, паралельної площині YZ.
Як правило, вибирається Прапорець не встановлено – у цьому випадку адаптер формує відвід, виходячи з поточної ситуації. У полі Z-координата – вводиться значення висоти площини холостого ходу.
2. Дозволені холості ходи
Існує чотири варіанти:
- дозволені холості ходи за трьома координатами одночасно – холості ходи адаптер не контролює;
- дозволені холості ходи спільно за осями X і Y – адаптер генерує холості переміщення одночасно за осями X і Y;
- дозволені холості ходи спільно за осями X і Z – адаптер генерує холості переміщення спільно за осями X і Z;
- дозволені холості ходи спільно за осями Z і Y – адаптер генерує холості переміщення одночасно за осями Z і Y.
3.6.7 Інтерполятори
1. Наявність лінійного інтерполятору
Якщо пристрій ЧПК не має лінійного інтерполятору, всі лінійні і кругові переміщення інтерполюються відрізками, паралельними осях X, Y або Z. Для включення лінійного інтерполятору необхідно встановити відповідний прапорець.
2. Максимальні переміщення по осях X, Y, Z.
Якщо при переміщенні з точки в точку різниця координат буде перевищувати зазначену максимальну величину – адаптер розіб'є це переміщення на декілька рівних за довжиною переміщень, які не будуть перевищувати вказане значення. Якщо максимальне переміщення по осі дорівнює нулю – воно вважається не заданим і контролюватися системою не буде.
3. Наявність кругового інтерполятору.
Якщо ЧПК не має кругового інтерполятору – всі кругові переміщення апроксимуються відрізками.
4. Необхідність розбивки дуги на квадранти.
Якщо обладнання дозволяє виконати кругову інтерполяцію тільки в межах одного квадранта, а кругове переміщення в CLDATA проходить через кілька квадрантів – адаптер розіб'є його на кілька переміщень, кожне з яких буде лежати в межах одного квадранта. Для включення розбивки на квадранти – необхідно встановити відповідний прапорець.
5. Максимальний радіус інтерполяції.
Якщо радіус кругового переміщення в CLDATA буде перевищувати це значення – адаптер апроксимує цю дугу відрізками зі стандартною точністю.
3.6.8 Цикли
Якщо існують технологічні об'єкти з переходами СВЕРДЛИТИ, ЦЕНТРОВАТИ, РОЗВЕРНУТИ, ЗЕНКЕРУВАТИ або РОЗТОЧИТИ ОТВІР – формування CLDATA буде залежати від інформації, розміщеної у цьому пункті. Кожен з перерахованих вище переходів можна надати у вигляді одного з постійних циклів.
Система згенерує запит: які з свердлильно-розточувальних циклів (по FANUC з 81 по 89) реалізовані у стійці верстата. Якщо цикл реалізований в описуваному верстаті, в CLDATA формується команда ЦИКЛ (код 36), параметрами якої будуть відповідний переходу номер циклу (NЦИКЛ) та його параметри (подача, глибина обробки та ін.). Якщо в постпроцесорі адаптер не знайде номера відповідного циклу – процесор розгорне обробку на рівні переміщень.
3.6.9 Таблиця перекодування символів
Містить символи ASCII та байти, які потрібно вивести замість них при перекодуванні.
3.6.10 Параметри КП
1. Код формування стрічки.
КП спочатку формується в ASCII-кодах, тобто створюється звичайний текстовий файл (ім'я). Далі автоматично перекодувальником цей файл перекодується у форму, яка сприймається верстатом. Існує три варіанти кодування КП:
- ISO-парний – перекодування виробляється з ASCII в коди ISO;
- ISO-непарний – використовується рідко;
- довільний – перекодування визначається тільки за постпроцесором.
2. Кількість пропусків між кадрами
Встановлюється кількість двійкових нулів, які виведуться в файл при перекодуванні, після кожного кадру.
3. Довжина заправної частини стрічки
При перекодуванні, в початок файлу записується така кількість двійкових нулів, при якому довжина порожньої стрічки дорівнювала б заданій (довжина задається в метрах).
4. Початковий блок КП
Послідовність символів, яку необхідно вивести на початку КП.
5. Кінцевий блок КП
Послідовність символів, яку необхідно вивести після завершення формування КП.
2. Что же сбылось из предсказаний Нострадамуса
3. С Борщова Саратов 2005
4. на тему- Специфика маркетинга в некоммерческой сфере
5. Сумматор с параллельным переносом и автомат Мили
6. Тема Речевой имидж профессионала Выполнил студент группы 21Э ~ 102 Кузора Е
7. і Працює на заводі зволожувачем шкір протягом12 років
8. Механическая характеристика двигателя постоянного тока независимого возбуждения Выражение для механиче
9. Периодизация истории римского права
10. Диагностика и лечение синдрома «сухого глаза» у больных, получающих b-адреноблокаторы
11. Юпитер - пятая и самая большая планета Солнечной системы
12. важный фактор эффективной работы предприятий Основные этапы консультационного процесса организационна
13. urodzi~ si~ Miko~j Kopernik
14. Тема 8 Возникновение права Необходимым условием существования любого общества является регулирование о
15. Анализ хозяйственной деятельности по методике ПромСтройБанка
16. технология объединяет два понятия- techne искусство ремесло техника и logos учение наука
17. Методические указания по самостоятельной работе студентов очной формы обучения
18. Topic Wht is its min ide Strt with- 1
19. Вместе с ней Хилья отправляется на горнолыжный курорт в Швейцарию и там делает сразу два потрясающих открыт
20. Міжвиростковий перелом правої плечової кістки