Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Психологія вищої школи. Тест ІІ. Варіант 1.
Розділ: предмет, завдання та категорії психології вищої школи
1. Предметом психології вищої школи є: є особистість викладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії. Вона досліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).
2. Емоційна нестабільність, тривожність можуть бути причинами неуспішності студентів: а)так; б) ні. Пояснить відповідь.
3. Яка зі складових педагогічної майстерності відсутня у наступному переліку: гуманістична спрямованість, професійні знання, педагогічна техніка, педагогічні здібності.
4. Упорядкована взаємодія викладача зі студентами називається: а) педагогічна технологія; б) педагогічна майстерність; в) навчання; г) всі відповіді вірні.
5. Знайдіть серед відповідей найбільш точне поняття “педагогічної діяльності”: а) свідома внутрішня активність педагога, спрямована на задоволення потреб; б) активність педагога, регульована свідомою метою та спрямована на задоволення її потреб; в) зовнішня активність педагога, регульована свідомою метою; г) всі відповіді вірні.
Розділ: особливості студентського віку та характеристика його особистості.
6. Назвіть основні кризи студентського віку: криза ідентичності, нормативна криза, криза інтимності.
7. Самосвідомість студента є продуктом: а) біологічної еволюції; б) соціального розвитку; в) біологічного виникнення та розвитку свідомості людини; г) всі відповіді не вірні.
8. Психічні властивості особистості студента – це: а) вроджені властивості, які мають ситуаційний характер; б) відносно постійні, стійкі властивості, які формуються в процесі індивідуального життя та діяльності в умовах соціального середовища; в) другорядні риси, які виявлять стійке вибіркове становлення до навколишнього; г) всі відповіді вірні.
9. Криза 17-18 років пов’язана з потребою у: а) самовизначенні; б) домінуванні; в) передачі набутого досвіду; г) всі відповіді вірні.
8. Самооцінка в студентському віці – це успіх поділений на..
10. Характер студента формується: а) під впливом виховання; б) під впливом діяльності; в) під впливом суспільних умов; г) всі відповіді вірні.
11. Група, яка є взірцем для студентів, втіленням її ціннісного ідеалу: а) офіційна група; б) неофіційна група; в) референтна група; г) всі відповіді не вірні.
12. Найбільш ефективною стратегією поведінки в конфліктних педагогічних ситуаціях є:...продовжить.
Зберігати самовладання, витримку.
Дати можливість партнеру висловити претензії («випустити пару»).
Не «підливати олії у вогонь», не вступати в суперечку, не переходити на оцінку суб'єкта як особистості, не загрузнути в критиці.
Висловити прохання партнеру, сформулювати зміст претензії і кінцевий результат, якого він прагне.
Чітко та об'єктивно висловлювати свою позицію щодо очікувань партнера.
Намагатися дотримуватися рівності, обміркувуючи проблеми.
Якщо помилилися, визнати помилку, але спокійно, без
самоприниження та з гідністю.
Прийняти пропозицію і домовитися про майбутнє.
Намагатися підтримувати баланс ділових стосунків у
конструктивних межах.
Найбільш ефективною формою спілкування в конфліктній ситуації є діалог викладача і студента (особливості діалогічного спілкування ми розглядали в попередній лекції).
13. Основні ознаки педагогічного (студентського) колективу: а) спільна діяльність членів групи; б) близькі цілі членів групи; в) суспільний характер цілей, до яких прагне група; г) всі відповіді вірні.
14. Основная функция педагога как руководителя: а) организация и контроль деятельности студенток; б) помощь в принятии решений; в) представительство во внешней социальной среде; г) воспитательная функция студентов.
15. Определите суть феномена лидерства в учебном коллективе.
Лидерство представляет собой способность выдвигать цели для организации, группы и эффективно использовать все имеющиеся источники власти для их реализации. Это один из механизмов интеграции групповой деятельности. Лидерство нельзя делегировать только сверху, оно делегируется и снизу вверх от групп и коллективов. Лидерство основывается на личных способностях оказывать влияние. Лидер – это глава, тот, кто идет впереди.
В деятельности лидера большое значение имеет групповая динамика. Это явление, при котором один работник общается с другими, вступает в те или иные группы, которые взаимодействуют друг с другом таким образом, что каждый оказывает влияние на другого и испытывает его влияние.
Выделяют формальное и неформальное лидерство. В первом случае влияние на подчиненных оказывается с позиций занимаемой должности. Процесс влияния на людей через личные способности, умения и другие ресурсы получил название неформального лидерства.
Считается, что идеальным для лидерства является сочетание двух основ власти: личностной и организационной.
Проблемы, возникающие перед группами людей при достижении ими общей цели, всегда решались путем сплочения вокруг одного лидера. В предпринимательстве этот тип лидерства является основным. Это позволяет за счет концентрации власти в одних руках решать сложные задачи выживания. Однако такой способ взаимодействия в рамках организации имеет и слабые стороны:
1) проведение организационных изменений зависит только от мнения всего одного человека;
2) достигнув цели, лидер стремиться сохранить свою власть, что не всегда соответствует интересам остальных членов организации;
3) уход лидера резко снижает качество управления на неопределенное время.
В целом лидерство руководителя признается последователями тогда, когда он уже доказал свою компетентность и ценность для отдельных сотрудников, групп и организации в целом. Наиболее характерными чертами эффективного лидера являются:
а) видение ситуации в целом;
б) способность к коммуникациям;
в) доверие сотрудников;
г) гибкость при принятии решений.
Существует множество способов, с помощью которых можно оказывать влияние на группу и вести ее за собой. При этом лидер выступает как инноватор, человек, видящий перспективы, он дает импульс движению. И если ему удается претворить решения в реальность – его обожают.
Также следует сказать, что существует такое явление, когда руководители по какой-либо причине (например, осознание несоответствия занимаемой должности) боятся появления лидеров в коллективе, считают их своими соперниками. Это скрытое противоборство руководителя и лидера может привести к возникновению конфликтов в коллективе.
Таким образом, роль лидера в группе достаточно велика. Он является доминирующим лицом любого общества, группы или организации. Лидера отличают ряд качеств, характеризующих этот тип людей. Он сразу выделяется из толпы.
16. Поведенческий стиль меньшинства в учебной группе приводит к: а) расшатыванию основных принципов группы; б) структурированию своих аргументов; в) уверенности в своей правоте; г) устойчивости учебной группы.
17. Какие виды конфликта вы можете назвать в учебном коллективе? Конфлікти діяльності, відносин і поведінки
Виды педагогических конфликтов
Исходя из современных представлений об образовании как о важнейшем социальном институте, интегральном, многоаспектном социальном явлении можно выделить три группы конфликтов, возникающих в разных планах образования:
18. Методы реагирования в конфликте: а) сворачивание взаимодействия с противоположной стороной; б) убеждение, что победа важнее, чем решение ситуации; в) межличностные способы управления - соперничество и сотрудничество; г) всі відповіді вірні.
19. Какие существуют стили руководства в учебном коллективе: а) официальный и практический; б) неофициальный и дружеский; в) либеральный; г) всі відповіді не вірні.
20. Какие уровни совместимости существуют в учебном коллективе?
Выделяют три уровня совместимости: психофизиологический, психологический и социально-психологический: