Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

1213 ~ 101213 У вівторок 3 грудня іноземна преса пише про великі можливості України та те як український на

Работа добавлена на сайт samzan.net:


ОГЛЯД ЗАКОРДОННОЇ ПРЕСИ (3.12.13 – 10.12.13)

У вівторок, 3 грудня, іноземна преса пише про великі можливості України та те, як український народ виборює право керувати своєю державою.

  1.  Стовп Європи
  2.  Сплячий гігант
  3.  Не так сталося, як хотілося
  4.  Без віз?

Стовп Європи

На думку британського видання Guardian, в України є всі можливості стати одним зі стовпів Європейського Союзу. Це велика країна, багата на природні ресурси та з досить непоганою промисловою базою, відзначає видання, і згодом вона могла долучитися до вищої ліги європейських держав, таких, як Німеччина, Іспанія, Британія, Італія та Польща саме через свій розмір, населення та економічну важливість.

Україна – це здобуток для Євросоюзу. Але чи випустив ЄС цей здобуток зі своїх рук, питає газета.

Зараз українці вийшли на вулиці, протестувати проти рішення урядовців призупинити підписання угоди з ЄС. Але насправді президента Януковича повинні хвилювати більш загальні вимоги, що звучать на вулицях. Вже зрозуміло, що значна кількість українців втомилася не тільки від президента Януковича особисто, але й від цілої когорти некомпетентних політиків та бізнесменів, що перетворилися на політиків, які постійно марнували можливості країни з часів розвалу Радянського союзу.

За словами видання, протестувальники вийшли не проти одної людини, а проти системи, тобто її відсутності.

Сплячий гігант

Польська Gazeta Wyborcza, своєю чергою, називає Україну "сплячим на сході економічним гігантом". Видання згадує про багатства України, такі як природні ресурси, легендарний чорнозем, розвинений індустріальний сектор та вигідне положення на перехресті стратегічних торговельних шляхів. Але щоб скористатися з усього цього багатства, країні необхідно провести економічні реформи.

Зараз за показниками ВВП Україна перебуває на 54 місці в світі (Польща - 24), що, звичайно, не відповідає амбіціям та можливостям країни з такими ресурсами.

Європа та Росія є найбільшими торговельними партнерами України, і саме між ними точиться зараз боротьба за її прихильність. Але відсутність стабільності всередині країни, брак чітко визначених правил ведення бізнесу та різкі зміни політичного курсу не дозволяють країні залучити зовнішні інвестиції, які допомогли б розкритися Україні, як економічному гіганту, пише видання.

Не так сталося, як хотілося

Якщо президент України Віктор Янукович вважав, що непідписання угоди з ЄС та зближення з Росією буде для нього оптимальним рішенням, то натовп протестувальників, що вийшов на вулиці України, вказав йому на помилку, каже газетаIndependent.

Для багатьох людей, втомлених від політичної системи, яка не працює, та економічних негараздів країни, рішення пана Януковича відмовитися від євроінтеграції стало останньою краплею. І те, що ще донедавна виглядало, як чергова перемога агресивної путінської дипломатії, вже не є таким певним.

Україна навіть може поновити перемовини з ЄС, пише видання. Але Брюссель повинен витягнути для себе урок з подій в Україні. Навіть 20 років після проголошення незалежності, країна залишається поділена та слабо захищена від зовнішнього впливу. Можливо, Європі варто частково змінити свій підхід до України, але в жодному разі не поступатися принципами демократії та свободи, пише видання.

Без віз?

А ось у польської газети Rzeczpospolita свій рецепт допомоги українцям. Скасувати візи для українців, які подорожують до Євросоюзу, апелює газета до Брюсселя. Таку ідею підтримують і польські політики, зокрема Павел Коваль та Олександр Квасневський.

"Важливо, щоб ми, через лібералізацію візового режиму, дозволили якомога більшій кількості людей зі сходу побачити захід на власні очі", - пише пан Квасневський. Декларація про послаблення візового режиму, напевно б, допомогла змінити настрої в Україні, додає видання.

"Це б мобілізувало прибічників дороги на Захід, та переконало б тих, хто вагається, що цією дорогою варто йти", - каже пан Коваль. Звичайно, це б вимагало певних змін в українському законодавстві, зайняло б певний час, але б спростило життя багатьом українцям, пише видання.

Як бачать події в Україні на Заході та в Росії - в огляді міжнародної преси від 4 грудня

  1.  "Не розійдуться"
  2.  "Виграш часу"
  3.  Сам винуватий
  4.  Слід Путіна

"Не розійдуться"

Опозиція упустила момент, коли могла диктувати владі умови, вважає керівник консалтингової компанії "Гардарика" Костянтина Матвієнко, з яким поспілкувалася російська "Независимая газета".

На його думку, заява президента Росії Володимира Путіна про те, що в Києві відбуваються "погроми, а не революція", підбадьорила українську владу.

Утім, говорити про перемогу уряду також не можна, вважає аналітик, бо людям на вулиці знову продемонстрували: у них з опозицією немає легітимних способів впливу на владу.

Вчергове переконавшись у відсутності вибору, люди нікуди не підуть, а протест стане ще більш запеклим, прогнозує пан Матвієнко.

Він вважає, що влада взяла помилковий курс на затягування ситуації: "Думають, що люди постоять і розійдуться. Але вони не розійдуться: повернути ситуацію, яка була до 28 листопада, неможливо. Потрібно приймати системні та структурні рішення".

"Виграш часу"

У день, коли в Києві вирішувалося питання відставки уряду, Віктор Янукович вирушив до Китаю

Своїм візитом до Китаю у розпал протестів у Києві президент України посилає сигнал Євросоюзу, пише "Российская газета". Після цього, за твердженням газети, він може "з’явитися" у Москві.

Український політолог Володимир Фесенко в коментарі для видання назвав обидва візити логічними і такими, що мають просте пояснення.

"Віктору Федоровичу, якого не чекають зараз на Заході, потрібно показати позитивні результати на східному напрямку, і в цілому показати, що для України світ клином на Європі не зійшовся, зокрема в питаннях фінансів та економіки", - заявив пан Фесенко.

Він розцінює рішення Віктора Януковича не відміняти подорож до Китаю як "сильний, впевнений жест", який дасть йому виграти час, оскільки "без провокацій та зовнішніх імпульсів будь-який "майдан" із часом почне видихатися, ба більше - на морозі".

Сам винуватий

Своєю політикою ЄС сам підштовхнув Україну у східному напрямку, вважає професор політології одного з американських університетів Ніколай Петро. У статті для New York Times він пише, що "замість того, щоб ставитися до перемовин як до партнерства, ЄС поводився як власник заміського клубу, який може дозволити Україні "носити ключки", але ніколи не прийме її до своїх членів".

На думку професора, помилка ЄС полягала в тому, що він відкинув припущення України про можливість одночасного членства в ЄС та Митному Союзі. Також замість того, щоб віддати шану слов’янським європейським цінностям, ЄС активно розкручував ідею "цивілізаційного вибору" між Росією та Європою.

За твердженням професора, одним з головних уроків "невдачі" ЄС є негайна потреба змінити "конфронтаційний спосіб мислення", яким керується проект "Східного партнерства".

Слід Путіна

Ситуація, яка склалася в Україні, є наслідком "перетягування канату" між ЄС та Заходом з одного боку та Росією з іншого, пише USA Today.

Мета Росії при цьому характеризується одним словом - "саботаж", вважає Ендрю Вілсон, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що президент Росії Володимир Путін намагається підтримати імідж Росії як одного з головних глобальних гравців.

"Для Володимира Путіна імідж Росії - це імідж суперсили, а суперсилі потрібна зона впливу. Він не хоче відбудовувати Радянський Союз, але хоче, аби колишні радянські держави зважали на ключові інтереси Росії", - сказав він.

В Україні, як зазначає видання, також зростає враження, що президент Янукович діє як "придаток" Путіна.

"Янукович діє за російським сценарієм. Він робить безглузді кроки, як-от напад на протестувальників. Від цього виграв лише Путін, тому що Янукович послабив свої позиції, і тепер існує велика ймовірність, що залежність Януковича від Путіна посилиться", - розповів газеті український політолог Олексій Гарань.

Британська преса пише про події на київських майданах, заяву українських екс-президентів та обережного Путіна. 5 грудня

  1.  "Мужній протест Києва"
  2.  Зігріті солідарністю
  3.  Екс-президенти підтримали протести
  4.  Обережний Путін

"Мужній протест Києва"

Ситуацію у Києві відслідковує газета Guardian у статті "Українські протестувальники у Києві залишаються незламними попри застосування сили". "Протистоянню, що паралізувало центр міста і роботу уряду протягом останніх днів, не видно кінця", - зазначає видання.

Guardian розповідає про зустріч генерального секретаря Ради Європи Торнбьорна Ягланда з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим. Як пише газета, очільник Ради Європи стримано висловився щодо можливості прогресу у переговорах влади і опозиції. Він закликав пана Азарова забезпечити незалежне розслідування застосування сили проти мирних протестувальників протягом минулих вихідних.

Газета також вміщує лист члена Палати лордів британського парламенту, барона Нормана Фаулера, під заголовком "Мужній протест Києва". У ньому політик ділиться своїми враженнями від відвідання Майдану у п’ятницю, напередодні розгону наметового містечка "Беркутом": "Температура впала нижче нуля, та попри це на площі було кілька тисяч протестувальників. Коли я йшов через натовп, я був вражений надзвичайно позитивним настроєм людей. Вони тримали прапори України та ЄС, і о 10-ій годині вечора не було жодного натяку на насилля, яке почалося рано вранці у суботу натиском міліції, який був абсолютно недоречним."

"Є великі сподівання, що британські міністри візьмуть до уваги те, що сталося у Києві, і нададуть всю можливу допомогу цим мужнім людям," підсумував лорд Фаулер.

Зігріті солідарністю

Докладну статтю про настрої на київських майданах під заголовком "Солідарність зігріває протестувальників, поки Київ заблокований протестами" вміщує газета Irish Times.

"Всі дороги, що ведуть до будинків уряду, були вчора заблоковані. Тисячі людей відгукнулися на заклики опозиції паралізувати роботу політиків, яких вони звинувачують у зраді країни, продажу її Росії і наповненні власних кишень", - пише газета.

Irish Times переповідає розмову свого кореспондента із учасником протестів 18-річним Ярославом Дишуком, який із чотирма друзями приїхав до Києва з Західної України.

"Майдан не має стосунку до політичних партій, - цитує газета юнака. – Так, ми хочемо уряду, який не є корумпованим і який приведе нас до Євросоюзу. Ті, хто зараз при владі, тягнуть нас назад до Росії, і це жахливо. Майдан - це про людей і про нашу країну. Це місце, де вирішується доля країни".

Екс-президент підтримали протести

Про звернення трьох колишніх президентів України, Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми і Віктора Ющенка, на підтримку масових протестів проти рішення очільників країни відмовитися від угоди про асоціацію з Євросоюзом пише газета Daily Telegraph.

Газета розповідає, що колишні лідери України висловили їхню солідарність із мирним громадянським протестом сотень тисяч молодих українців та засудили надмірне використання сили проти мирних протестувальників.

Daily Telegraph звертає увагу на те, що колишні українські президенти закликали чинну владу сісти за стіл переговорів із опозицією і взяти до уваги європейські прагнення українського народу.

Обережний Путін

Ще минулого тижня президент Росії Володимир Путін виглядав переможцем у геополітичній шаховій грі із Україною і Євросоюзом, але протести, які спалахнули у країні після того, як не без "допомоги" Росії, українська влада оголосила про відмову підписати угоду про асоціацію з ЄС, створили неочікувану "дилему" для російського президента, пише Financial Times.

Газета пише, що "Москва намагається укласти угоду, яка передбачає достатньо економічних "цукерок", аби не дати президенту Януковичу знову розвернутися до ЄС".

"Була озвучена пропозиція, щоб Україна і Росія підписали "стратегічну угоду" як компромісний крок і спосіб відновити довіру. Але Кремль вважає, що це може ще більше розлютити українську опозицію і прискорити втрату влади Януковичем", - пише Financial Times.

Відтак, найближчим часом навряд чи варто очікувати фінансової допомоги від Росії, підсумовує газета, додаючи, що, за її інформацією, Росія готова надати Києву позику у розмірі 10 мільярдів доларів, а трохи згодом навіть більше.

Протести в Києві та інших українських містах залишаються в центрі уваги провідних іноземних ЗМІ. 6 грудня

  1.  Спокуса Європою
  2.  Українські протести – тест планів Росії
  3.  США підтримують протестувальників
  4.  Кличко – лідер протестів?

Спокуса Європою

"Спокуса змінити відданість Москві на просування у напрямку до Європи залишається сильною для значної кількості, а можливо, й більшості українців", - пише New York Times.

Видання стверджує, що концентруючись на довгострокових перспективах співробітництва, "Європа позбавила себе України".

На думку New York Times, ЄС "невірно оцінив Януковича та ситуацію в Україні". "Здається, що ЄС також недооцінив занепокоєність Януковича своїм переобранням, якщо б він на вимогу Євросоюзу звільнив ув'язнену лідерку опозиції Юлію Тимошенко", - пише далі видання.

"Юля була червоною лінією, яку він не міг перетнути. Вона була завеликою загрозою для нього у 2015 році - проблемою, яку не можна ігнорувати. І він був під великим тиском від власних олігархів, які дуже непокоїлись тим, що закривається російський ринок", - вважає член Європарламенту Чарльз Теннок.

Погоджується з колегою й Томас Гомарт з Французького інституту міжнародних відносин, який бачить головною причиною непідписання угоди з ЄС те, що "занадто корумпований політичний клас України більше дбає про власні кишені, аніж про суспільні інтереси".

"Він не може дати політичної відповіді на демонстрації. Справжньою причиною протестів є не рішення рухатися до Москви чи Брюсселю, а народне обурення цією політичною системою", - вважає експерт.

Своєю чергою, Чарльз Грант з Центру європейських реформ вважає, що Європа могла запропонувати Україні набагато більше. "Європа не усвідомлювала, наскільки жорсткими можуть бути росіяни", - каже Грант.

А Лілія Шевцова з Московського центру Карнегі вважає, що "Кремль просто допоміг Януковичу зробити вибір. Або радше виправдати вибір, який він вже зробив і який з великою долею ймовірності збереже його режим".

Українські протести – тест планів Росії

"Мрія Володимира Путіна відновити радянську імперію випробовується на вулицях Києва", - пише провідне видання Nation з Таїланду, де також триває протистояння між урядом та опозицією.

На думку експерта Тіма Еша, якого цитує газета, ця "битва" має вирішити, чи зможе Росія посилити свій економічний вплив на Україну.

"Для Путіна Україна є Великою Грою з ЄС, і великою винагородою. Повернення України в зону свого впливу відновило б велику частину Радянського Союзу", - вважає Еш.

Nation вважає, що "драма" на вулицях Києва є "новим поворотом у 22-річній війні з перемінним успіхом між ЄС та Росією за її колишніх радянських васалів".

Видання також відзначає, що Росія використовує тривалий енергетичний "тиск" на Україну задля досягнення своєї мети. Натомість президент Янукович "стрибає між ЄС та Росією протягом своєї політичної кар'єри".

Nation також підкреслює, що український президент має підстави непокоїтися, адже "третя рецесія з 2008 року" спонукає його шукати джерела фінансування. І в той час, як економіка ЄС переживає непрості часи і не може запропонувати Україні того, що "отримали східноєвропейські країни після падіння Берлінського муру", Росія начебто готова запропонувати фінансову допомогу вже зараз, пише Nation.

США підтримують протестувальників

"США виступили з недвозначною підтримкою антиурядових протестувальників, які захопили центр столиці України", - пише ірландська газета Irish Times.

"Який це момент для України! Увесь світ спостерігає. Це той момент, коли Україна може задовольнити прагнення свого народу або розчарувати його, ризикуючи зануритися в хаос та насильство", - цитує видання заступника держсекретаря США Вікторію Нуланд.

Американський дипломат також закликала український уряд "дослухатися до голосу людей, які прагнуть жити вільно".

Irish Times також цитує російського міністра іноземних справ Сергія Лаврова, який вважає, що протести в Україні викликані "істерією деяких європейців".

Видання також приділило чимало уваги діям української опозиції, лідери якої - чемпіон світу з боксу Віталій Кличко та ув'язнена екс-прем'єрка Юлія Тимошенко закликали Захід ввести санкції проти президента Віктора Януковича та його найближчого оточення.

Кличко – лідер протестів?

Австралійське видання Australian присвятило статтю лідеру української опозиційної партії УДАР Віталію Кличку.

Видання пише, що "двометровий" боксер готовий взяти на себе керівництво протестами.

"Я готовий взяти відповідальність. Я знаю, що ми боремось за майбуття нашої країни і я знаю, що це дуже жорстока боротьба без правил", - цитує видання Кличка.

Australian називає Кличка "однією з найбільш поважних" фігур в Україні та відзначає "відчутне бажання" протестувальників бачити боксера-чемпіона своїм лідером. "І в останні дні він почав виправдовувати це", - пише видання.

Водночас газета нагадує численні критичні вислови на адресу Кличка стосовно якості його української мови, браку "зв'язків у клановому бізнес середовищі" та відсутністю досвіду на "політичній кухні".

Попри це, видання вважає лідера УДАРУ кандидатом, "який, ймовірно, переможе Януковича" на президентських виборах 2015 року.

"Кличко має найвищий рейтинг довіри серед українських політиків, частково через уявлення, що він заробив достатньо грошей і йому не потрібно привласнювати фінанси країни заради власної вигоди", - підсумовує Australian.

Відмінності між Майданами 2004 і 2013 року, дії української опозиції і Януковича та європейські прагнення молодих українців - на сторінках іноземних ЗМІ 7 грудня.

  1.  Інша історія
  2.  Друга спроба
  3.  У всіх на вустах
  4.  Британці лежачих не добивають

Інша історія

Хоча Майдани 2004 і 2013 року певною мірою подібні, відмінності між ними є дуже великими, пише британський Economist. Головна відмінність - лідери, причому з обох боків. На відміну від 2004 року, опозиція не має єдиного лідера. Керівники опозиційних партій мають менший вплив на протестувальників, ніж соцмережі. Навіть якби вони захотіли зупинити протест, їм би це не вдалося.

З іншого боку, влада також вже не та, веде далі Economist. На відміну від президента Кучми у 2004, президент Янукович у 2013 не має бажання іти на компроміси. У 2004 році Помаранчева революція стала провалом політики Путіна в Україні. З того часу він став жорсткішим, як геополітично, так і стосовно опозиції. Тим часом, США значною мірою втратили інтерес до регіону.

"Як наслідок, була застосована сила. Придушення протесту 30 листопада, який був сумішшю рок-фестивалю і політичної демонстрації, було набагато жорстокішим за будь-що під час Помаранчевої революції. У відповідь протестувальники заблокували вулиці та захопили муніципальні будівлі, спецзагони міліції побили демонстрантів і журналістів, а провокатори спробували дискредитували мітингувальників і виправдати застосування сили. Силові структури, що хиталися у 2004 році, цього разу цілком підконтрольні Януковичу", - пише видання.

Ситуація є дуже небезпечною, і Захід не має сидіти склавши руки. Конфлікт слід врегулювати, поки він не вийшов з-під контролю.

"Європейці мають дати зрозуміти Януковичу та його поплічникам, що ескалація матиме для них болючі наслідки - заборона на в'їзд до ЄС, замороження активів та банківських рахунків", - пропонує Economist.

Друга спроба

Українська опозиція скликає народне віче на неділю, 8 грудня, у Києві, пише польська Gazeta Wyborcza. "Усі з напругою очікують, яким буде відгук на цей заклик. Від масштабу та перебігу цієї демонстрації може залежати доля української єврореволюції", - пише газета.

Якщо демонстрація наступної неділі буде такою ж великою, як тиждень тому, єврореволюція отримає друге дихання. Якщо ні - Янукович виграє, вважає польський журналіст. Якщо на віче не прийде достатньо багато людей, це ослабить опозицію. Тоді Янукович почне вичікувати, поки протест на Майдані згасне.

Однак, якщо на вулиці Києва знову вийде 500 тисяч людей, президентові доведеться замислитися над вчинками. Треба буде щось робити, аби втамувати народний гнів.

"Якими можуть бути дії Януковича? Мабуть це відставка уряду Миколи Азарова, а тоді повернення до підготовки підписання угоди з ЄС", - вважає політолог Вадим Карасьов.

Тим часом, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не підтримав своїх колег з ЄС, Гідо Вестервелле та Карла Більдта, і не прийшов на Майдан під час останнього візиту до Києва. "Не хочемо загострювати ситуацію", - сказав він.

Gazeta Wyborcza зазначає, що розвиток подій великою мірою залежить і від економічної ситуації у країні. "Зараз Київ має гроші на обслуговування боргів, але вони скінчаться, і Янукович щоразу активніше мусить шукати кредитів", - каже Вадим Карасьов.

У всіх на вустах

Важко не бути з українцями у дні Майдану. Коли вмикаєш телевізор, слухаєш радіо або читаєш інтернет-портали - Україна всюди, пише журналіст польської Rzeczpospolita.

"Україна у всіх на вустах. Світові телеканали майже не припиняють трансляцій з Майдану, площ та вулиць Києва та інших міст, де молода Україна насмілилася нагадати про себе, стати проти влади, як її ошукала", - пише газета.

Надто довго українців переконували, що альтернативи ЄС немає. Провели стільки нарад та конференцій, на які приїжджали західні політики, випили стільки кави та з'їли стільки канапок з червоною рибою. На всіх конференціях лунало: Янукович не має виходу, Росія - це не вихід. Україна прагне до ЄС.

Однак є ще й інша Україна. "Старше покоління сумує за Радянським Союзом. Колгоспники, працівники металургійних комбінатів та шахтарі не хочуть Європи. Вони її бояться. А бояться тому, що не розуміють. Вони ніколи не були на Заході, навіть у Польщі. Ще з дитячого садка їм вбивали в голови, що капіталізм - це зло. Там експлуатація людини людиною, там бездомні та жорстока поліція", - пише Rzeczpospolita.

Однак молоде покоління інше. Воно знає інземні мови, слухає Макартні чи Леді Гагу, їздить до Німеччини та Польщі. Воно знає, як смакує ірландське пиво і не хоче Путіна. "Росію вже знаємо. Радянського Союзу не хочемо. Азія - то не ми!" - цитує газета "маніфест" молодого покоління.

Британці лежачих не добивають

А ті, що добивають, йдуть під суд. Історію британського морського піхотинця, який застрелив пораненого бойовика Талібану, розповідає Guardian.

Сержант Александер Блекман відслужив три ротації в Іраку та дві в Афганістані. Під час одного з бойових епізодів він зіткнувся із бійцем Талібану, який на той момент вже був тяжко пораненим після повітряного удару, завданого британським вертольотом. Блекмен холоднокровно розстріляв його. Інцидент був зафіксований на відео, яке показували під час процесу.

Адвокати сержанта переконували суд, що їхній підзахисний перебував у стрессовому стані, адже події відбувалися у найнебезпечнішому районі Афганістану. Частина, де служив Блекман, зазнала великих втрат.

Однак суддя був іншої думки про вчинок морського піхотинця. "Ви поставилися до Афганця з ненавистю і холоднокровно вбили його. У такий спосіб ви зрадили свій корпус та британських військовослужбовців в Афганістані, ви заплямували їхню репуцтацію", - цитує Guardian суддю.

Ісламістські терористи використовуватимуть цей випадок для своєї пропаганди, що серйозно зашкодить репутації Британських сил, вважає суддя.

Вирок, який отримав Блекман став безпрецедентним - довічне ув'язнення без права на оскарження протягом 10 років, пише газета.

Провідні світові видання приділили чималу увагу багатотисячним протестам в Києві та поваленню пам'ятника Володимиру Леніну. 9 грудня

  1.  Що далі, Україно?
  2.  Народна зневіра в політиках
  3.  Революція
  4.  Повалення Леніна - думки розділились

Що далі, Україно?

"Багато українців почуваються глибоко зрадженими рішенням президента Віктора Януковича відмовитися від масштабних торгових та політичних угод з Європою", - пише в коментарі про "найбільшу демонстрацію" в Києві New York Times.

"Гігантський мітинг продемонстрував, наскільки роздратованою стала 46-мільйонна нація з того часу, як Янукович сказав, що він не підписуватиме політичну та угоду про вільну економічну зону з ЄС", - відзначає видання, додаючи, що більшість людей приєднались до протестів не через непідписання угод з ЄС, а через міліцейську жорстокість під час розгону мирного протесту на Майдані.

Водночас New York Times відзначає, що опозиційні лідери не бачать "легального способу усунути" Януковича від влади, а протестувальники "не підуть на поступки без змін у найвищих ешелонах влади".

Непоступливість натовпу може змусити Януковича вдатися до "неприємних варіантів, включно з можливістю силового розгону, якого багато протестувальників бояться, але вважають неминучим", - веде далі видання.

"Він також може почекати, сподіваючись, що похолодання та деморалізація врешті-решт зменшать кількість людей в натовпі, але тривала облога великої частини його столиці вже додала наліт слабкості та нерішучості до дедалі більшої непопулярності уряду", - пише New York Times.

Крім того, напруга зростає через економічні проблеми в державі, якій потрібно десь 18 млрд доларів для стабілізації ситуації.

"Зараз здається, що, найпевніше, ця допомога прийде від Росії",- вважає видання.

Втім, велике питання, чи погодяться з цим протестувальники.

"Люди мають гідність. Саме тому вони тут. Не тому, що вони проти Януковича, не тому, що вони за ЄС, а тому що вони мають гідність. І вони хочуть жити з гідністю", - цитує New York Times одну з протестувальниць.

Народна зневіра в політиках

"Опозиція намагається перетворити народний гнів у політичні здобутки, які б могли більше зблизити цю 46-мільйонну країну з Європою", - пише Wall Street Journal у репортажі про недільний багатотисячний протест у Києві.

"Опозиційним лідерам не вистачає конституційних засобів змусити уряд піти у відставку до 2015 року. Вони зіткнулися з суперечками серед протестувальників, багато з яких не довіряють будь-кому, хто пов'язаний з корумпованою політичною системою України", - веде далі видання.

Wall Street Journal наголошує на небажанні багатьох протестувальників асоціюватися з будь-якою політичною силою.

"Ми не хочемо обміняти одну проблему на іншу. Ми не хочемо, аби одна банда змінила іншу. Неважливо, які прізвища в міністрів. Ми хочемо змінити правила гри", - цитує видання ватажка студентів зі Львова Антона Савіді.

Водночас численні блокади та заклики до влади та президента піти у відставку поки що не призвели до поступок останніх.

"Окрім оголошення розслідування дій опозиційних політиків СБУ, Службою безпеки України, яку раніше знали як КДБ, влада продовжувала мовчати", - пише Wall Street Journal.

Революція

"Повалення пам'ятника Леніну протестувальниками підкреслює протилежні погляди на історію, які все ще розпалюють антипатію між проєвропейськими українцями та режимом Володимира Путіна в Москві", - пише Daily Telegraph.

"Українські націоналісти звинувачують Радянський Союз, правонаступницею якого є Росія, в геноциді українського народу під час Голодомору 1932-33 років", - відзначає видання. Ще однією важливою суперечністю є те, що "багато українців вважають Українську Повстанську Армію та її лідера Степана Бандеру національними героями, а в Росії – та значній частині східної України – їх вважають колабораціоністами нацистів", пише Daily Telegraph.

Тому, веде далі видання, Москва розглядатиме повалення пам'ятника Леніну як "навмисно провокативний акт". Утім, навряд чи Кремль зможе суттєво вплинути на ситуацію, пише Daily Telegraph.

"Протестувальники переконливо продемонстрували, що вони зараз контролюють вулиці Києва. Відновлення чи бодай здатність відновити урядом Віктора Януковича порядок у наступні дні може вирішити результат того, що все більше скидається на революцію", - підсумовує видання.

Повалення Леніна – думки розділились

"Янукович залишається в тіні" з моменту початку протестів, вважає провідне британське видання Guardian.

"Він навіть поїхав у триденну подорож до Китаю минулого тижня, в той час як центр Києва залишався в облозі. Він повернувся до України у п'ятницю, із зупинкою в Росії для зустрічі з Володимиром Путіним. У Києві поширюються чутки, що парочка узгодила приєднання України до проросійського Митного союзу", - веде далі видання.

На думку Guardian, ці чутки могли стати причиною повалення пам'ятника Леніну, під час якого "сотні людей зібрались довкола нього, співаючи державний гімн і скандуючи 'Янукович, ти наступний'".

 Щоправда, не всі протестувальники в захваті від цієї акції.

"Вони мали позбавитися Леніна хтозна-коли, але я не впевнена, що це правильний спосіб, у який це потрібно робити", - цитує видання одну з протестувальниць, яка закликала до уникнення насильства.

Видання називає вчорашнє віче найбільшим за весь час двотижневих протестів.

"Протестувальники несли жовто-сині прапори України та прапори ЄС. Хоча дехто махав прапорами політичних партій, більшість на вулицях не підтримувала конкретну політичну силу", - зазначає Guardian.

Російська та американська преса 10 грудня про події в Україні: враження і уроки

  1.  Підміна символів
  2.  Між насиллям і переговорами
  3.  "Нещирий" ЄС
  4.  Уроки Євромайдану

Підміна символів

На думку американського професора Саши Сендеровича, повалення пам’ятника Леніну в Києві може розглядатися не тільки як прощання з важким історичним минулим, але і як шлях до створення нових символів.

"Якщо згадати, що Україна вже понад два десятиріччя є незалежною країною, повалення статуї Леніна може означати багато чого, зокрема нести попередження про підміну істотних змін в управлінні країною та колективному мисленні ейфорією символічних жестів", - пише він у International New York Times.

Порівняння руйнування Леніна до падіння Берлінської стіни видається йому "анахроністично ностальгічним", оскільки перспектива об’єднаної Європи, на його думку, не є настільки ж актуальною, як у 1989 р., через "сьогоднішні економічні проблеми та підйом правого націоналізму".

Між насиллям і переговорами

Події понеділка в Україні The Washington Post описує як "балансування між силовим подавленням (протестів) та політичними переговорами, які є єдиним виходом з триваючої кризи" у країні.

Хоча президент Віктор Янукович погодився на круглий стіл за участі трьох колишніх президентів України, щоб обговорити шляхи завершення його протистояння з масовим протестним рухом, він також скерував спецназ на позиції протестувальників в центрі Києва, а службу безпеки - на штаб-квартиру головної опозиційної партії, нагадує видання.

"На щастя, мирне врегулювання все ще залишається в інтересах обох сторін. Незважаючи на мобілізацію сотень тисяч у столиці та інших містах, прозахідний протестний рух не має законних засобів, аби змістити Януковича, який виграв демократичні вибори в 2010 році. Опозиція представляє найкраще з України - повсталу молодь та середній клас - і якщо найбільша країна Європи бачить себе частиною Заходу, мрія про єдиний і демократичний континент є досяжною", - пише видання.

"Але дуже важливо, щоби прозахідні сили дотримувалися мирної і демократичної тактики", - нагадує газета.

"Нещирий" ЄС

"Нещирими" вважає намагання ЄС примирити українську опозицію та владу "Российская газета". Однією рукою, пише видання, ЄС фінансує опозицію, іншою - намагається посадити сторони конфлікту за стіл переговорів.

"Координація акцій громадської непокори в Києві здійснювалася через закриті мережі Інтернет з території США, Грузії та Польщі. [...] Гроші, призначені опозиції, поступали на розрахункові рахунки декількох українських організацій з таких країн, як Велика Британія, Канада, Польща, Португалія, а також США (найбільший об’єм фінансування)", - стверджує газета з посиланням на власні джерела.

"Західні політики, які сьогодні в соціальних мережах опікуються громадською згодою в Україні, представляють країни, через які йшло фінансування акцій протесту", - робить висновок видання.

Уроки Євромайдану

Росії доведеться зробити висновки з подій на українських "євромайданах" і відповідним чином скоригувати своє ставлення до України, пишуть "Московские новости".

На думку видання, "головним результатом "євромайдану" є саме зміна порядку денного внутрішньої політики", а саме пошук нового лідера. У такій ситуації Росії потрібно шукати "межі компромісів" і нових політичних союзників в Україні.

"Найближчим часом у неї [Росії] нема там союзників. Навіть тих поміркованих, які були, ми втратили цієї осені. І сьогодні Янукович є безальтернативним партнером для Росії, при цьому, звісно, абсолютно ненадійним, оскільки він політично ослаблений", - вважає політолог Гліб Павловський.

Також, на думку газети, Росії доведеться зважати на європейські цінності українців і не протиставляти їм свої "духовні скрєпи". На думку політолога Володимира Жарихіна, Росія має ширше використовувати політику "м’якої сили", аби зробити свій імідж привабливим для молодих українців.




1. 181312 ПЗ СПЕЦИАЛЬНАЯ ЧАСТЬ Технологический раздел Анализ техн
2. ких виняткових випадках- при виконанні робіт необхідних для оборони країни а також відвернення гро
3. ОСНОВЫ МЕНЕДЖМЕНТА4 1
4. Рента ЦК України статті 731743 норми якої закріпили поняття і види договору ренти елементи та виконання рент
5. МЕРИДИАН ДК Металлург Телефон кассы киноцентра
6. а Харка гомеостаза гомеостатического диапозона жёстких и пластичных констант внутренней среды- Гомеоста
7. IТесо Москва Жанр манера в которой написана книга Игоря ~ это откровение она учит советует рекоме
8. Современная тектоническая структура Курило-Камчатского региона и условия магмообразования
9. Знание предмета и владение методикой.html
10. Кассовые операции
11.  Генетика Введение
12. тема школы- Формирование инновационной культуры педагога Цель- Повышение уровня профессионального маст
13. Мышление Природа мышления Наше познание объективной действительности начинается с ощущений
14. Реферат- Роль системного взаимодействия с родителями в организации сопровождения развивающихся способностей учащихся начальной школы
15. Похитители жвачки Дуглас КоуплендПохитители жвачки Коупленд Д
16. згубити християн
17. СОДКРЖАНИЕ ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ ЭКОЛОГИИ Экология это наука изучающая закономерности жизнедеятельности
18. тема її приватних інвесторів що в свою чергу стимулює трансформацію інформації про конкретні компанії у ва
19. е 40е гг. XIX столетия прошел большую эволюцию махизм неопозитивизм постпозитивизм и др
20. ва речи- правильность соблюдение всех норм-правил; точностьпредметнаяфактическиая; логичность это комм.html