Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
24
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
УДК 657.42
Удосконалення обліку витрат і калькулювання
собівартості продукції виноробства
Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Луганськ – 2005
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).
Житна Інна Павлівна,
Східноукраїнський національний
університет імені Володимира Даля
Міністерства освіти і науки України,
завідуюча кафедрою обліку і
аналізу господарської діяльності.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Кузьмінський Юрій Анатолійович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку базової підготовки (м. Київ);
кандидат економічних наук, доцент Сурніна Катерина Станіславівна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку і аудиту (м. Сімферополь).
Провідна установа – Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, кафедра бухгалтерського обліку (м. Донецьк).
Захист відбудеться 17 березня 2005 року о 15.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східнодноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91304, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91304, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.
Автореферат розіслано 15 лютого 2005 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Г. В. Козаченко
Актуальність теми. У процесі формування ринкових відносин в Україні виникло багато проблем, які, не дивлячись на позитивну тенденцію в розвитку економіки, ще не можна вважати вирішеними. Однією з таких проблем є розвиток галузей, які утворюють дохідну частину бюджету, у тому числі виноробства. Втрачену галузеву функцію “наповнювача” бюджету Криму та України можна відновити за допомогою активної орієнтації виноробного комплексу на державні інтереси. Для ефективного розвитку галузі необхідно мати адекватний ринковим відносинам процес надання облікової інформації, що служитиме базою для прийняття управлінських рішень і оцінки як поточної діяльності, так і напрямів стратегічного розвитку виноробства.
Бухгалтерському обліку витрат і розрахункам собівартості відводиться ключова роль у прийнятті управлінських рішень на підприємстві. Проблема калькулювання собівартості та обліку витрат розглянута в працях І. Басманова, П. Безруких, М. Білухи, Ф. Бутинця, С. Голова, І. Житної, Ю. Кузьмінського, В. Линника, Є. Мниха, Я. Соколова, В. Сопка, М. Чумаченка. За останні роки спеціальна література з обліку поповнилася низкою праць цих відомих учених. В цих працях викладено загальнотеоретичні проблеми бухгалтерського обліку й узагальнено досвід його розвитку в різних країнах. Але багато принципово важливих теоретичних положень, пов'язаних з обліком витрат і калькулюванням собівартості, залишаються дискусійними. Існуючі методичні розробки побудовано на уніфікованій основі й не відображають галузевих особливостей, зокрема, виноробства. Всі ці питання вимагають вивчення й вирішення.
Необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства зумовили вибір теми дисертаційної роботи і її актуальність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри обліку і аналізу господарської діяльності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за темою ДН-50-99 “Формування методології управління підприємствами в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0195В007049). Автором розроблено рекомендації щодо вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробних підприємств.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції шляхом узагальнення та систематизації технологічних особливостей виноробного виробництва.
Основні наукові та практичні завдання роботи зумовлено поставленою метою і містять:
дослідження економічних передумов розвитку виноробства в Криму;
узагальнення та систематизацію підходів до визначення економічної категорії витрат і собівартості продукції – основних показників фінансово-господарської діяльності;
аналіз стану облікової роботи у виноробстві та розробка пропозицій щодо її вдосконалення;
визначення організаційних і технологічних особливостей виноробного виробництва, які впливають на методику обліку витрат і порядок формування собівартості;
розробку методичних рекомендацій щодо обліку собівартості вина при тривалому виробничому циклі;
вдосконалення методів оцінки витрат виноробного виробництва, у тому числі розробку рекомендацій щодо вартісної оцінки вина та виноматеріалів при здійсненні бартерних операцій у виноробстві;
удосконалення формування собівартості продукції виноробних підприємств з урахуванням вимог міжнародних і національних стандартів обліку;
удосконалення методики обліку та розподілу непрямих витрат виноробства.
Об'єктом дослідження є облік витрат і калькулювання собівартості продукції. Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства.
Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є методологія та загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. У роботі використано метод логічного аналізу (при визначенні проблем і тенденцій розвитку галузі виноробства в Криму), методи експертних оцінок і контрольних опитувань (при анкетному обстеженні стану обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на виноробних підприємствах Криму), балансовий метод (при оцінці складу та структури виноробства України), методи зведення й угруповання (при обробці результатів анкетного обстеження), метод порівняння (при оцінці економічної доцільності застосування різних способів виготовлення марочного вина), індексний метод (при дослідженні відносної зміни показників собівартості та реалізації винопродукції підприємствами Криму).
Інформаційною базою роботи є законодавчі акти та нормативні документи з питань дослідження, а також праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузях економіки й обліку, матеріали наукових конференцій і семінарів, дані довідково-статистичного характеру, звітні дані виноробних підприємств Криму та результати проведеного автором анкетного обстеження підприємств. Основні висновки та положення дисертації отримано на основі вивчення досвіду роботи кримських виноробних підприємств.
Наукова новизна отриманих результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та вирішення комплексу методичних питань обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
уперше:
обґрунтовано доцільність використання дисконтування для коригування вартості залишків виноматеріалів з метою приведення до зіставного рівня витрат на витримку та переливання марочних вин;
доведено необхідність включення до собівартості вина нерозподілених загальновиробничих витрат;
запропоновано використання рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” і рядку 270 Балансу “Витрати майбутніх періодів” для обліку витрат на підготовку до прийому виноматеріалів нового врожаю.
удосконалено:
процедуру обліку витрат на виробництво марочного вина шляхом уведення окремого субрахунку “Виробництво вина”, на якому протягом звітного періоду за встановленими підприємством статтями витрат будуть нагромаджуватися за дебетом витрати, а за кредитом – вихід продукції;
дістали подальшого розвитку:
обґрунтування номенклатури статей виробничої собівартості продукції, яка дозволяє більш повно враховувати галузеві особливості і рівень фактичних витрат виноробства;
вивчення чинників, що впливають на величину втрат вина при тривалій витримці, та методичний підхід до визначення витрат на витримку з урахуванням їх нарощування.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи та отримані результати є методичною основою обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства. До результатів, що мають найбільше практичне значення для підприємств виноробства, належать пропозиції щодо:
удосконалення обліку витрат у системі рахунків, що дозволить відобразити у фінансовій звітності специфічні для виноробства види витрат;
подальшого розвитку чинної методики оцінки й обліку прямих витрат та зміни складу виробничої собівартості винопродукції;
удосконаленої методики обліку та розподілу непрямих витрат, що дозволить підвищити об’єктивність собівартості винопродукції;
використання матричної моделі відповідності статей калькуляції елементам витрат у виноробстві, що забезпечить однотипність в організації планової й облікової роботи і сприятиме вирішенню інформаційної проблеми ціноутворення на винопродукцію.
Отримані результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі методичних рекомендацій та впроваджено на виноробних підприємствах Автономної Республіки Крим, що підтверджується відповідними документами, доданими до дисертації: Національне виробничо-аграрне об'єднання “Массандра” (довідка № 389 від 14.06.04); радгосп-завод “Лівадія” (довідка № 310 від 15.06.04); державне підприємство “Садівник” (довідка № 259 від 21.04.04).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації є результатом самостійно проведеного дослідження автора в області вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися й були схвалені на II Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2002 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми теорії і практики обліку, аудиту, аналізу та шляхи їх рішення” (м. Севастополь, 2003 р.); науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових співробітників “Наука-2004” (м. Луганськ, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць, серед яких 4 статті – у наукових журналах, 3 статті – у збірниках наукових праць, 2 публікації – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 2,22 д.а., з яких автору належить 2,0 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 179 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 31 таблицю та 4 рисунки, які вміщено на 16 сторінках. Список використаних джерел з 162 найменувань подано на 15 сторінках, 13 додатків – на 19 сторінках.
У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження захищаються такі основні положення.
Розділ 1. Стан і перспективи розвитку обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства. Сучасна ситуація в Україні характеризується багатьма економічними труднощами в розвитку промислового виробництва. Для виноробних підприємств їх подолання вимагає певних адаптаційних змін, спрямованих на поліпшення виробничої структури, упровадження нових технологій, удосконалення управління. В роботі розкрито провідну роль Автономної Республіки Крим у виноробній промисловості України. Однак за наявності передумов розвитку виноробства в Криму існують і проблеми, що властиві даній галузі. Найбільш значними є, як показали результати анкетного обстеження, незадовільний стан виробничо-технічної бази виноробства, відсутність стабільного нормативно-правового забезпечення для розвитку виноградарства та виноробства, недостатність і низька якість виноматеріалів і труднощі збуту продукції. В роботі визначено заходи щодо розвитку виноградо-виноробного комплексу. У їх числі – стабілізація нормативно-правової бази, яка регулює розвиток виноградарства й виноробства в Україні; об’єднання розрізнених виробничих підприємств у виноробні комплекси для плідної взаємодії підприємств первинного та вторинного виноробства; уведення пільг з оподатковування виноробних підприємств з умовою використання наданих пільг для покриття потреби в інвестиціях у розвиток виноградарства та виноробства.
Поряд із проведенням загального аналізу та оцінкою стану сировинного потенціалу обґрунтовано необхідність просування виноробної продукції в Україні і за її межами. Для визначення умов і шляхів активного регулювання попиту в економіці виноробства розроблено напрями товарної стратегії, які представлено в табл.1.
У процесі дослідження обліку витрат на виноробних підприємствах виявлено основні недоліки, які призводять до істотних відхилень від вимог національних стандартів. Насамперед це стосується обліку витрат на підготовку виноробного підприємства до сезону прийому виноматеріалів нового врожаю. Такі витрати враховують на окремому аналітичному рахунку у складі рахунку 23 “Виробництво”. З економічної точки зору доцільно враховувати ці витрати на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів” з відображенням при складанні фінансової звітності в рядку 270 Балансу підприємства за певний звітний період. Витрати на транспортування, а також на прийом і зберігання виноматеріалів пропонуємо враховувати на окремих субрахунках до рахунку 20 “Виробничі запаси”: “Витрати на транспортування виноматеріалів” і “Витрати на прийом і зберігання виноматеріалів”. У межах дослідження обліку непрямих витрат у роботі рекомендується витрати, які безпосередньо не пов'язані із придбанням і доставкою запасів виноробної сировини та доведенням їх до стану, необхідного для переробки, враховувати на окремих субрахунках до рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”: “Загальнозаготівельні витрати”, “Витрати на утримання й експлуатацію устаткування”. Для обліку витрат на виробництво вина до рахунку 23 “Виробництво” рекомендується відкривати окремий субрахунок “Виробництво вина”, на якому протягом звітного періоду за встановленими підприємством статтями витрат накопичуються за дебетом витрати, а за кредитом – фактична собівартість виготовленої винопродукції. Пропонований порядок обліку подано на рис.1.
За результатами дослідження розкривається економічна сутність витрат, проводиться критичний аналіз численних трактувань термінів “затрати” і “витрати”. При визначенні економічної природи затрат і витрат виноробних підприємств розглянуто співвідношення між затратами і витратами, взаємозв'язок цих категорій, обгрунтовано економічний зміст зазначених понять і чітко розмежовано їх значення щодо інших подібних економічних категорій.
Розділ 2. Облік витрат на виробництво продукції виноробства. У процесі реформування національного бухгалтерського обліку підприємства виноробства зустрилися з багатьма труднощами при відображенні господарських операцій. Зокрема, дані анкетного обстеження свідчать, що на момент переходу на національні стандарти залишки незавершеного виробництва (виноматеріали на витримці) та готової продукції (пляшкового вина), позначені в балансі підприємств, були механічно перенесені. В роботі доведено неприпустимість такого перенесення й обґрунтовано необхідність коригування собівартості вина багаторічної витримки. У зв'язку з цим пропонується вилучити зі складу статей “Незавершене виробництво” і “Готова продукція” непрямі витрати та зменшити їх на суму нерозподіленого прибутку.
Частка матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво повинна визначатися шляхом поділу загальної суми матеріальних витрат, відображених по дебету рахунків 23 “Виробництво”, 25 “Напівфабрикати”, 1 “Загальновиробничі витрати” і кредиту 20 “Виробничі запаси”, на загальну суму дебетових оборотів по рахунках 23 “Виробництво”, 25 “Напівфабрикати”. Такий порядок визначення частки матеріальних витрат в загальних витратах на виробництво пояснюється тим, що адміністративні витрати підприємства виноробної промисловості не включаються в собівартість реалізованого вина. Тому їх суму у визначенні частки матеріальних витрат в загальних витратах на виробництво брати не доцільно.
Деякі особливості оцінки витрат виноробних підприємств пов'язані зі специфікою виробництва вин. Результати дослідження довели, що застосування безперервного способу виготовлення марочного вина дозволяє інтенсивно розширювати обсяги його виробництва, отже, темпи нарощування обсягів готового вина перевищують збільшення його собівартості. Це сприятливо позначається на величині загальних витрат виробництва винопродукції. До того ж прискорене виготовлення вина дозволяє почати процес реалізації раніше, а отже й одержати підприємству прибуток від цієї операції. Пропоновані методика обліку та кореспонденція рахунків при виробництві вина за цією технологією рекомендуються до впровадження в господарську практику виноробних підприємств.
Специфічною особливістю виробничого циклу у виноробстві є багаторічна витримка вин (2-5 років для марочних, 7 і більше – для колекційних). У зв'язку з цим витрати, що включаються до складу собівартості за їх фактичною величиною, стають необ'єктивними. Зазначена проблема виникає з таких причин:
1) наявність втрат вина при зберіганні та витримці;
2) наявність втрат вина при переливанні;
3) закладка пляшкового вина на колекційне зберігання на тривалий час.
У роботі запропоновано спосіб приведення до зіставного рівня витрат на витримку, зберігання, переливання та колекційну витримку вина. Визначено фактори, які впливають на величину втрат вина у процесі зберігання, витримки та переливання. Запропоновано методику визначення витрат на витримку вина з урахуванням їх збільшення. Цей підхід дає можливість виноробним підприємствам приводити до зіставного рівня витрати на витримку, зберігання та переливання вина.
У практиці господарювання суб'єктів виноробства зустрічаються ситуації, коли підприємство здійснює обмін виробленої винопродукції на інші активи, необхідні для його діяльності. В таких ситуаціях для коректного відображення вартості придбаного активу і правильного списання його на собівартість виробленої продукції використовується категорія справедливої вартості. Вдосконалення методики оцінки та визначення ознак подібності обмінюваних виноматеріалів і вина є основними проблемними питаннями при виникненні зазначених ситуацій у виноробстві.
Виділено основні можливі варіанти встановлення справедливої вартості для винопродукції. Для визначення подібності виноматеріалів і вина внесено пропозиції щодо вдосконалення методики. На прикладі (табл. 2) показано кілька варіантів визначення подібності виноматеріалів і вина. Пропонується використати спосіб визначення активів, виходячи з однакового функціонального призначення відвантаженої та отриманої продукції для конкретного виноробного підприємства.
Розділ 3. Методичні аспекти калькулювання собівартості продукції виноробства. Калькулювання собівартості є найважливішою ділянкою роботи бухгалтерії виноробного підприємства. Однак існують проблемні питання, що стосуються порядку обліку витрат виробництва в ринкових умовах. Одним з таких питань є склад витрат, що включають у собівартість продукції. У зв'язку з цим у роботі критично розглянуто теоретичні основи та існуючий порядок формування собівартості, виявлено протиріччя, що пов'язані із процесом реформування національного обліку. Встановлено, що в сучасних умовах господарювання собівартість за своїм складом не відображає повною мірою рівень фактичних витрат на виробництво як усієї випущеної продукції, так і окремих її видів.
Для виноробної промисловості рекомендовано статті калькуляції, за якими доцільно здійснювати планування, облік і калькулювання собівартості продукції:
виноматеріали;
допоміжні матеріали;
зворотні відходи (віднімаються);
транспортно-заготівельні витрати;
паливо на технологічні цілі;
енергія на технологічні цілі;
основна заробітна плата виробничих робітників;
додаткова заробітна плата виробничих робітників;
відрахування на соціальні заходи;
витрати на підготовку виноробного підприємства до сезону прийому виноматеріалів нового врожаю;
загальновиробничі витрати;
витрати, пов'язані із тривалістю виробничого циклу;
супутня продукція (віднімається);
інші виробничі витрати.
Прийняття такої калькуляції як типової дозволить повною мірою використати її як методологічну основу для розробки міжгалузевих інструкцій про порядок планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). За допомогою такої калькуляції стає можливим вирішити завдання обліку витрат майбутніх періодів, інформаційну проблему ціноутворення на вироблену продукцію та розраховувати показники ефективності діяльності підприємства.
Для узагальнення інформації про витрати за двома напрямами (по рядках – статті калькуляції, а по стовпцях – економічні елементи) розроблено матричну модель для підприємств виноробної промисловості (табл. 3). Ця модель дозволить значно підвищити якість аналітичної інформації для потреб оперативного обліку витрат.
Важливу роль в організації виноробного обліку, формуванні собівартості продукції і складанні калькуляції повинен зіграти План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов’язань і господарських операцій.
Досвід ведення обліку на виноробних підприємствах показує, що об’єднання виробничих витрат основного виноробного виробництва, допоміжних виробництв і обслуговуючих господарств на загальному рахунку23 “Виробництво”, є необґрунтованим. Поєднання на цьому рахунку витрат основного та допоміжного виробництв з обліком витрат, пов’язаних з соціально-побутовим обслуговуванням працівників підприємства, значно ускладнює здійснення контролюючих функцій обліку та проведення економічного аналізу. Великі та середні виноробні підприємства у своїй структурі мають велику кількість цехів допоміжного виробництва, кожний з яких виробляє широку номенклатуру продукції (робіт, послуг): внутрішньозаводський транспорт, ремонтно-механічний, ремонтно-будівельний, паросиловий, енергетичний, бондарський та інші цехи. Витрати допоміжних цехів у собівартості продукції основного виноробного виробництва сягають 25% від загальних витрат. Аналітичний облік виноробних витрат допоміжних виробництв і особлива калькуляція собівартості робіт, послуг (номенклатура статті, порядок розрахунку) мають значні відмінності від цехів основного виробництва. Це викликає об’єктивну необхідність ведення синтетичного обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів не на рахунку 23 “Виробництво”, а на іншому відокремленому балансовому рахунку, наприклад, 29 “Допоміжне виробництво”.
Викладене вище повною мірою стосується і порядку обліку витрат на утримання устаткування та загальновиробничих витрат на єдиному рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Ці витрати необхідно враховувати по цехах, виробництвах, а всередині – по статтях витрат.
У процесі дослідження вивчено склад і структуру собівартості винопродукції підприємств Криму, виявлено головні чинники, які впливають на її зміну. Так, зростання собівартості в основному зумовлено збільшенням цін на сировину та енергоресурси. Причому, частка основної сировини знижується, а частка допоміжних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів і заробітної плати зростає. На підвищення собівартості значно впливає і зростання загальновиробничих витрат за рахунок збільшення непродуктивних витрат.
Особлива увага в роботі приділена процесу розподілу непрямих витрат і їх включенню до складу собівартості продукції виноробства. Досліджено критерії вибору бази розподілу загальновиробничих витрат. Установлено, що більшість (70%) виноробних підприємств Криму використовує як базу розподілу прямі витрати.
Методика розподілу непрямих витрат досить повно відображає їхню економічну сутність і роль у складі собівартості продукції. Однак існують окремі питання, які дотепер залишаються неврегульованими. Наприклад, при розподілі загальновиробничих витрат (далі – ЗВВ) з'являються зайво розподілені або нерозподілені витрати. Зайво розподілені постійні загальновиробничі витрати в сучасній бухгалтерській практиці не враховуються. В цьому випадку величина собівартості не є об'єктивною. У зв'язку з цим у роботі обґрунтовано необхідність коригування порядку обліку таких витрат і запропоновано конкретні рекомендації щодо його проведення. Для відображення нерозподілених ЗВВ у бухгалтерському обліку пропонується застосовувати спеціальні субрахунки, на яких протягом року враховувати ці витрати. Наприкінці року, якщо сума нерозподілених або зайво розподілених постійних загальновиробничих витрат незначна, її можна списувати на собівартість реалізованої продукції. Якщо ж різниця між розподіленою і фактичною сумою постійних загальновиробничих витрат суттєва, то її рекомендується розподіляти між незавершеним виробництвом та готовою продукцією пропорційно до сальдо цих рахунків.
У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо вдосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства. Основні висновки та результати, отримані в ході проведеного дослідження, зводяться до такого.
1. Показано проблемні питання в сучасній економіці виноробства Криму та запропоновано заходи щодо розвитку виноробного виробництва. У їх числі – стабілізація нормативно-правової бази, що регулює розвиток виноградарства та виноробства в Україні; об’єднання розрізнених виноробних підприємств у виробничі комплекси для забезпечення плідної взаємодії радгоспів і заводів; поліпшення забезпечення виноробних підприємств обіговими коштами; збільшення кількості кваліфікованих працівників у виноробному виробництві; уведення пільг з оподатковування виноробних підприємств із умовою використання сум, що вивільняються, для покриття потреби в інвестиціях у розвиток виноградарства та виноробства; вивчення та прогнозування попиту на кримську виноробну продукцію в Україні та за її межами.
2. Узагальнено погляди провідних учених на економічну сутність “витрат”, виявлено загальні та відмінні риси таких категорій, як “витрати”, “собівартість”, визначено їх місце в побудові обліку продукції. Критично проаналізовано нормативні документи, що регламентують діяльність підприємств з формування витрат.
3. Доведено необхідність удосконалення обліку та відображення у фінансовій звітності специфічних для виноробства видів витрат. Запропоновано порядок обліку зазначених витрат у системі рахунків. Досліджено порядок ведення обліку витрат на рахунку 23 “Виробництво”, обґрунтовано його необхідність та розроблено рекомендації щодо вдосконалення. Запропоновано схему обліку витрат виноробного виробництва та виходу продукції із застосуванням рахунку 231 “Виробництво вина”.
4. Обґрунтовано необхідність коригування статей “Готова продукція” і “Незавершене виробництво”. У зв'язку з особливостями відображення в обліку залишків виноматеріалів на витримці і пляшкового вина адміністративні витрати рекомендується вилучити зі складу статей “Готова продукція” і “Незавершене виробництво” і враховувати в статті “Нерозподілений прибуток”.
5. Уточнено організаційні та технологічні особливості виноробства, які впливають на побудову системи обліку витрат і калькулювання собівартості винопродукції. Виявлено проблемні питання щодо оцінки витрат підприємств виноробної промисловості, пов'язані із специфікою виробництва вин. Тривалий виробничий цикл виготовлення вина веде до того, що виноматеріали можуть перебувати у стані різної міри витриманості та готовності.
6. Доведено економічну доцільність застосування безперервного методу виробництва марочного вина. Розроблено методику розрахунку собівартості вина, виготовленого за цим методом.
7. Визначено чинники, що впливають на величину втрат вина й уточнено причини, за якими у ході виробничого процесу виробництва марочних вин відбувається збільшення собівартості готового вина та зниження вірогідності витрат, що включають до складу собівартості за їх фактичною величиною. Запропоновано спосіб приведення до зіставного рівня витрат на витримку, зберігання, переливання та колекційну витримку вина. Розроблено методику визначення витрат з витримки з урахуванням їх нарощування. Це дозволить виноробним підприємствам приводити до зіставного рівня витрати на витримку, зберігання та переливання вина.
8. Доведено доцільність застосування способу визначення подібності активів при здійсненні товарообмінних операцій, виходячи з однакового функціонального призначення відвантаженої й отриманої продукції саме для конкретного виноробного підприємства.
9. Установлено, що собівартість винопродукції за своїм складом економічно не обґрунтована і не відображає повною мірою рівень фактичних витрат на виробництво як усієї випущеної продукції, так і окремих її видів. Запропоновано статті калькуляції, що враховують галузеві особливості виноробства і за якими доцільно здійснювати планування, облік та калькулювання собівартості продукції виноробства. Розроблено матричну модель відповідності статей калькуляції елементам витрат у виноробстві, що забезпечить однотипність в організації планової й облікової роботи і сприятиме вирішенню інформаційної проблеми ціноутворення на винопродукцію.
10. Обґрунтовано необхідність коригування вартості залишків виноматеріалів на багаторічній витримці та приведення до зіставного рівня витрат на оплату праці. Запропоновано метод приведення витрат на витримку та витрат на оплату праці до зіставного рівня; кореспонденцію рахунків з коригування собівартості винопродукції багаторічної витримки.
11. Доведено доцільність розподілу загальновиробничих витрат в умовах виноробних підприємств. Зайво розподілені постійні загальновиробничі витрати в сучасній бухгалтерській практиці не враховуються. В цьому випадку величина собівартості не є об'єктивною. Обґрунтовано необхідність коригування порядку обліку таких витрат і представлено конкретні рекомендації щодо його проведення.
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях
1. Лукашова О.А. Предпосылки совершенствования учета и калькулирования себестоимости продукции винодельческой промышленности // Економiка. Менеджмент. Пiдприємництво. Зб. наук. праць Схiдноукраїнського державного унiверситету. Випуск 2. – Луганськ: СДУ, 2000. – С.169-171.
2. Житная И.П., Лукашова О.А. Особенности оценки запасов на предприятиях винодельческой промышленности // Вiсник Схiдноукраїнського державного унiверситету. – 2000. – № 4 (26). Ч. ІІ. – С.84-87.
Особистий внесок автора: обґрунтована неприпустимість механічного перенесення до собівартості залишків виноматеріалів на витримці та пляшкового вина. Запропоновано механізм коригування вартості таких залишків.
3. Лукашова О.А. Бартерные операции в винодельческой промышленности // Маркетинг: теорiя i практика. Зб. наук. праць Схiдноукраїнського національного унiверситету. Вип. 5. – Луганськ: СНУ, 2000. – С.113-120.
4. Лукашова О.А. Особенности распределения общепроизводственных расходов предприятиями винодельческой промышленности // Вiсник Схiдноукраїнського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля. – 2001. – №12 (46). – С.129-133.
5. Лукашова О.А. Методика учета и включения общепроизводственных расходов в состав себестоимости продукции виноделия // Економiка. Менеджмент. Пiдприємництво. Зб. наук. праць Схiдноукраїнського національного унiверситету. Вип. 5. – Луганськ: СНУ, 2001. – С.255-259.
6. Лукашова О.А. Особенности учета и оценки виноматериалов при приготовлении хересных вин // Вiсник Схiдноукраїнського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля. – 2003. – №1 (59). – С.90-94.
7. Лукашова О.А., Житный Е.П. Экономические предпосылки развития виноделия в Крыму // Вiсник Схiдноукраїнського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля. – 2004. – №3 (73). – С.173-179.
Особистий внесок автора: визначено чинники, що стримують розвиток виноробства в Криму. Розроблено рекомендації щодо підтримки та розвитку галузі виноробства в цьому регіоні.
Друковані праці наукових конференцій
8. Лукашова О.А. Прогнозирование наращивания затрат в виноделии // Тези доповiдей II Мiжнародної науково-практичної конференцiї “Маркетинговi дослiдження в Українi”. – Луганськ: СНУ, 2002. – С.110-111.
9. Лукашова О.А. Особенности учета и распределения общепроизводственных расходов предприятий винодельческой промышленности // Материалы Всеукраинской научно-методической конференции “Проблемы теории и практики учета, аудита, анализа и пути их решения”. –Севастополь: СевНТУ, 2003. – С.75-77.
Лукашова О.А. Удосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції виноробства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2005.
Розкрито провідну роль Автономної Республіки Крим у галузі виноробства. Визначено головні проблеми даної галузі та запропоновано заходи щодо її розвитку. Виявлено недоліки існуючого порядку обліку витрат на підприємствах виноробства. Запропоновано порядок обліку специфічних для виноробства видів витрат у системі рахунків. Визначено вплив організаційних і технологічних особливостей виноробного виробництва на побудову системи обліку витрат і калькулювання собівартості винопродукції. Розроблено алгоритми обліку матеріальних витрат і оцінки виноматеріалів для розрахунку собівартості марочного вина, виготовленого за безперервним способом. Виявлено чинники, що впливають на величину втрат вина, запропоновано способи приведення до порівнянного рівня витрат на зберігання, переливання та витримку. Досліджено склад і структуру витрат, що включають у собівартість продукції. Дано пропозиції щодо зміни номенклатури статей собівартості продукції виноробних підприємств. Обґрунтовано необхідність коригування порядку обліку зайво розподілених постійних загальновиробничих витрат, розроблено рекомендації щодо його проведення.
Ключові слова: виноробство, бухгалтерський облік, калькулювання, собівартість, витрати, кореспонденція рахунків, нарощування витрат, виробничий цикл.
АННОТАЦИЯ
Лукашова О.А. Совершенствование учета затрат и калькулирования себестоимости продукции виноделия. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 – Бухгалтерский учет, анализ и аудит. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2005.
Раскрыта ведущая роль Автономной Республики Крым в отрасли виноделия. Определены главные проблемы данной отрасли и предложены мероприятия по ее развитию. Вскрыты недостатки действующего порядка учета затрат на предприятиях виноделия. Предложен порядок учета специфических для виноделия видов затрат в системе счетов.
Доказана необходимость совершенствования учета и отражения в финансовой отчетности специфических для виноделия видов затрат. Предложен порядок учета указанных затрат в системе счетов. Исследован порядок ведения учета на субсчете 231 “Производство”, обоснована необходимость и выработаны рекомендации по его совершенствованию. Предложена схема учета затрат винодельческого производства и выхода продукции с применением счета 231 “Производство вина”, на котором в течение отчетного периода по установленным предприятием статьям затрат создается возможность накапливать по дебету затраты, а по кредиту – выход винопродукции. Обоснована необходимость корректировки статей “Готовая продукция” и “Незавершенное производство”, предложен механизм такой корректировки. В связи с особенностями отражения в учете остатков виноматериалов на выдержке и бутылочного вина административные расходы рекомендуется извлечь из состава статей “Готовая продукция” и “Незавершенное производство”, а извлеченные суммы отразить по статье “Нераспределенная прибыль”.
Определено влияние организационных и технологических особенностей винодельческого производства на построение системы учета затрат и калькулирование себестоимости винопродукции. Разработаны алгоритмы учета материальных затрат и оценки виноматериалов для расчета себестоимости марочного вина, приготовленного по непрерывному методу.
Конкретизированы причины необъективности затрат, включаемых в состав себестоимости вина по их фактической величине. По результатам исследования выявлены факторы, влияющие на величину потерь вина и предложены способы приведения к сопоставимому уровню затрат на хранение, перелив и выдержку. Исследованы проблемные вопросы оценки виноматериалов по справедливой стоимости для корректного отражения стоимости приходуемого актива и правильного списания его на себестоимость производимой продукции. Предложена методика определения подобия активов винодельческого предприятия. Доказана объективность способа определения подобия активов, исходя из одинакового функционального назначения отгруженной и полученной продукции именно для конкретного винодельческого предприятия.
Критически проанализированы теоретические основы и действующий порядок формирования себестоимости. Исследован состав и структура затрат, включаемых в себестоимость продукции. Учтены особенности виноделия и внесены предложения по изменению номенклатуры статей себестоимости продукции винодельческих предприятий. Рассмотрены способы группировки затрат на производство вина, вскрыты недостатки, возникающие при формировании себестоимости, разработана модель соответствия статей калькулирования элементам затрат для предприятий винодельческой промышленности, применение которой значительно повысит качество аналитической информации для потребностей оперативного учета. Результаты исследования могут служить методической основой для разработки отраслевых инструкций по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции винодельческой промышленности.
В работе исследована проблема распределения общепроизводственных расходов винодельческими предприятиями. Излишне распределенные постоянные общепроизводственные расходы в современной бухгалтерской практике не учитываются, что снижает объективность отражения величины себестоимости. Обоснована необходимость корректировки порядка учета таких расходов и выработаны конкретные рекомендации по ее проведению.
Ключевые слова: виноделие, бухгалтерский учет, калькулирование, себестоимость, затраты, корреспонденция счетов, наращивание затрат, производственный цикл.
Lukashova O.A. Perfection of the account and found the cost prices of production of winemaking. – Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.04 – Accounting, the analysis and audit. – East-Ukrainian National University named after Vladimir Dal of Ministry of education and science of Ukraine, Luhansk, 2005.
The leading part of Autonomous republic Crimea in branch of winemaking is opened. The main problems of the given branch are determined and actions for its development are offered. Lacks of the working order of the account of expenses at the enterprises of winemaking are opened. The order of the account of kinds of expenses specific to winemaking in system of accounts is offered. Influence of organizational and technological features of winemaking manufactures on construction of system of the account of expenses and found the cost prices wineproducts is determined. Algorithms of the account of material inputs and estimations winematerials calculation of the cost price of the vintage wine prepared on a continuous method are developed. The factors influencing size of losses fault, the offered ways of reduction a comparable level of expenses for storage are revealed, having poured and endurance. The structure and structure of the expenses included in the cost price of production are investigated, offers on change of the nomenclature of clauses of the cost price of production winemaking the enterprises are given. Necessity of updating about the account unduly distributed constant manufactures charges is proved; recommendations on its carrying out are produced.
Keywords: winemaking, accounting, found the cost, the cost price, expenses, the correspondence of accounts, escalating of expenses, a production cycle.
Підписано до друку 4.02.2005 р. Формат 60x90/16 0,9 д.а.
Тираж 100 екземплярів. Замовлення №________________________________
Ротапринт СНУ ім. В. Даля. 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20 А.