4] ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В
Работа добавлена на сайт samzan.net:
?
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
КОНДРАЦЬКА ГАЛИНА ДМИТРІВНА
УДК 372.8 [79+331.4]
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ДО ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
13.00.04 –теорія і методика професійної освіти
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Тернопіль - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.
|
Науковий керівник: Офіційні опоненти: Провідна установа: |
Доктор педагогічних наук, професор Кошманова Тетяна Сергіївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки. Доктор педагогічних наук, доцент Сущенко Людмила Петрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри фізичної реабілітацї;
Кандидат педагогічних наук, доцент Зубалій Микола Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, завідувач лабораторії фізичного розвитку. Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м.Луцьк. |
Захист відбудеться 26 травня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. Кривоноса, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільського національного пе-дагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Терно-піль, вул. Кривоноса, 2.
Автореферат розісланий “”квітня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Чайка В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перед системою професійної освіти України постали нові завдання, зумовлені підвищенням ролі особистості учителя як фахівця і громадянина в нових економічних умовах. Інтеграційні процеси у європейській вищій освіті, розпочаті Болонською Конвенцією (1999) і розвинуті у Берлінській Декларації (грудень 2003), акцентували необхідність пошуку спільних стандартів підготовки фахівців у вищих закладах освіти.
Велике занепокоєння викликає і стан здоров’я молодого покоління. Майже 90% дітей, школярів, студентів мають проблеми зі здоров’ям, у 60% дітей і підлітків діагностують різноманітні дефекти фізичного розвитку, понад 50% мають незадовільну фізичну підготовку. Аналіз причин та передумов виникнення травм у дітей дає змогу стверджувати необхідність вивчення дисципліни „Основи безпеки життєдіяльності”. Це вимагає перегляду змісту і форм навчання, орієнтації педагогічної освіти на особистість учителя та учнів, на їх всебічний розвиток і дбайливе ставлення до власного здоров’я, запровадження нових технологій навчання, які забезпечували б високу якість підготовки випускників вищих закладів освіти до виконання професійних обов’язків.
Вихідні концептуальні положення щодо змісту й організації педагогічної освіти наголошують на принципах відповідності підготовки учителів потребам особи і суспільства, ведуть до становлення громадянської держави та сприяють активному способу життя педагогів, студентів та учнів. Все більш значущим та необхідним стає навчальний предмет з основ безпеки життєдіяльності, правовим підґрунтям запровадження якого у системі освіти стало затвердження Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 року № 1239.
Сьогодні безпека життєдіяльності є запорукою формування культури здоров’я учнівської молоді, навичок здорового способу життя і безпечної активності в різноманітних життєвих ситуаціях. Освіта та виховання у сфері безпеки життєдіяльності покликані сформувати знання і мислення, необхідні для прийняття обґрунтованих рішень щодо людини, сім’ї, суспільства, держави.
За висновками учених, тенденція до погіршення здоров’я, спричинена несприятливими соціально-економічними умовами пострадянського і перехідного періодів, заполонення суспільства негативною рекламою, пропагування сумнівних товарів, шкідливих звичок і нездорового способу життя у більшості дітей, підлітків, студентів створює загрозу для нації (М.Амосов, В.Дімов, К.Івасюк, В.Сніжко). Аналіз науково-методичної літератури дозволяє виокремити значення проблеми формування потреби здорового способу життя у студентів та учнів як однієї з актуальних завдань сучасної освіти.
У психолого-педагогічній науці проблема формування потреби здорового способу життя школярів досліджувалася в різних напрямах. Так, вивченням сутності здорового способу життя займалися В.Бобрицька, В.Василенко, В.Грушко, В.Кузьменко, практичний аспект формування здорового способу життя школярів висвітлено в працях Г.Власюк, Г.Голобородько, М.Зубалій, Д.Касенок, С.Лапаєнко, С.Свириденко, А.Турчак.
Окремі теоретичні та методологічні основи професійної підготовки учителів в окресленому контексті відображенно у працях Т.Кошманової, І.Поташнюк, Т.Осипової, Л.Сущенко, Б.Шияна.
У дослідженнях Ю.Колязіна, С.Страшко, Т.Пєтухової основну увагу приділено теоретико-методичним основам забезпечення навчального процесу з дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності людини” в педагогічних навчальних закладах. Питання підготовки фахівців з основ безпеки життєдіяльності з’ясовували також В.Кузнєцов, В.Лапін, В.Мухін, Л.Сидорчук, Є.Чернишова. Історію підготовки учителів фізичної культури вивчали Д.Латишина, А.Скворцов, В.Столбов, однак у науковому та теоретичному аспектах питання підготовки учителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в Україні концептуально не вивчалися.
Дослідження учених переконливо свідчать про важливість поставлених питань для сучасного етапу розвитку педагогічної науки, зумовленого потребами особи і суспільства. Однак, методика викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності” ще не посідає належного місця у практиці підготовки вчителів. Основною групою вчителів-предметників, які з найменшими економічними витратами для суспільства можуть оптимально сприяти реалізації мети, є учителі фізичної культури загальноосвітніх шкіл.
Актуальність нашого дослідження зумовлена, з одного боку, об’єктивними потребами суспільства у висококваліфікованих викладачах, які здатні сформувати в учнів потребу шанобливого ставлення до себе, до свого здоров’я, а з іншого –відсутністю науково-обґрунтованого навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання цього предмета.
Актуальність проблеми, її недостатня науково-методична розробленість та низька ефективність вирішення поставлених питань у практиці загальноосвітніх шкіл, їх неповне теоретичне обґрунтування й потреби практики зумовили вибір теми нашої дисертаційної роботи “Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка як складова наукової теми: “Філософсько-методологічні, організаційно-методичні та історико-педагогічні аспекти підготовки педагогічних кадрів в умовах класичного університету в Україні та за кордоном” (номер державної реєстрації 0103И005953, термін виконання 2002-2004 рр.). Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протоколом №24/4 від 25 квітня 2001 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протоколом № 9 від 27 листопада 2001р.).
Об’єкт дослідження - професійна підготовка учителів з основ безпеки життєдіяльності в умовах вищого навчального закладу.
Предмет дослідження – зміст і методика підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні змісту і методики підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх школах.
Мету роботи конкретизовано у таких її завданнях:
1. Виявити та обґрунтувати специфіку і стан підготовки учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності.
. Обґрунтувати модель підготовки студентів –майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі;
. На основі створеної моделі експериментально перевірити зміст і методику професійної підготовки вчителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять загальнотеоретичні й методологічні принципи наукового пізнання і теорії навчання, які відображають процес формування всебічно розвинутої здорової особистості; основні положення комплексного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних процесів, а також концептуальні положення розвивального підходу до підготовки фахівця. У процесі науково-педагогічного пошуку було враховано основні положення дидактики вищої школи, педагогіки професійної освіти, Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.), Закону України “Про освіту”, цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров’я нації”, концепції “Безпека життя і діяльності людини” від 12.03.2001р., концепції розвитку “Фізична культура і здоров’я” від 15.05.2002р, а також стандарти вищої освіти, розроблені в основних документах Болонської Конвенції (1999) та Берлінської Декларації (2003).
Дослідження здійснювалося упродовж п’яти етапів 1998-2003рр.
На першому етапі - діагностичному (1998-1999 рр.) –визначено напрями та підходи проблеми дослідження, з’ясовано сутність безпеки життєдіяльності як потреби особистості у збереженні здоров’я і формуванні здорового способу життя, вивчено стан підготовки фахівців фізичної культури та обґрунтувано актуальність проблеми, проведено констатуючий етап експериментального дослідження.
На другому етапі –прогностичному (1999-2000 рр.). –проаналізовано стан підготовки фахівців з основ безпеки життєдіяльності.
На третьому етапі –організаційному (2000-2001 рр.) –розроблено та обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності та зміст програми спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”.
На четвертому етапі - практичному (2001-2002 рр.) –проведено формуючий експеримент, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчальний процес вищих і середніх навчальних закладів освіти.
На п’ятому етапі –узагальнюючому (2003 р.) –оброблено і узагальнено результати формуючого експерименту; осмислено теоретичне і практичне значення здійсненого науково-педагогічного пошуку; сформульовано загальні висновки; завершено написання і оформлення тексту дисертації та автореферату.
На різних етапах дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження:
- з теоретичних використано аналіз, порівняння, синтез, систематизацію, узагальнення, моделювання для встановлення стану підготовки фахівців з основ безпеки життєдіяльності, а також для розробки моделі підготовки учителя з основ безпеки життєдіяльності на факультетах фізичного виховання;
- з емпіричних методів –педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, інтерв’ювання, тестування, опитування, дискусії, самооцінка для вивчення та діагностики готовності майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності, для визначення достовірності одержаних результатів, а також для якісної та кількісної перевірки отриманих даних були застосовані статистичні методи; провідним методом був педагогічний експеримент, що охоплював констатуючий та формуючий етапи.
Експериментальною базою дослідження були: Львівський інститут фізичної культури, факультет фізичного виховання Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, ЗОШ № 38 м. Одеси, ЗОШ № 83 м. Львова, ЗОШ № 2, 14, 16 м. Дрогобича.
Загалом у дослідженні брали участь 34 викладачі, 250 студентів вищих навчальних закладів та 300 учнів загальноосвітніх шкіл.
Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягає в тому, що: вперше розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності, яка включає мету, принципи, види знань, зміст основою якого є програма спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”, форми, методи, умови підготовки (психолого-педагогічні та організаційно-методичні), критерії оцінювання готовності студентів (ціннісно-мотиваційний, інформаційно-когнітивний, особистісно-вольовий, рефлексивно-операційний); на основі комплексного дослідження процесу підготовки учителів фізичної культури та основ безпеки життєдіяльності доведено доцільність підготовки майбутніх учителів фізичної культури до викладання предмету “Основи безпеки життєдіяльності” в загальноосвітніх школах; основу специфіки та ефективності підготовки складає глибоке вивчення циклу медико-біологічних дисциплін, які підвищують якість знань учителів для викладання основ безпеки життєдіяльності; виокремлено етапи підготовки учителів до викладання цього предмету (загально-гуманітарний, професійний, практичний); визначено напрями підготовки учителів фізичної культури до викладання безпеки життєдіяльності (валеологічний, гігієнічний, педагогічно-просвітницький); уточнено підходи, які сприятимуть розв’язанню поставленої проблеми (корекційно-педагогічний та оздоровчо-пропагандиський).
Практична значущість дослідження визначається розробкою програми та впровадженням у практику підготовки майбутніх учителів фізичної культури спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”, створення методичного забезпечення для його вивчення у вищих педагогічних навчальних закладах.
Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка (акт про впровадження №183 від 12.03.2003 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (акт про впровадження №270 від 25.03.2003 р.), Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету (акт про впровадження № 49/06-00 від 15.10.2003р.).
Вірогідність одержаних результатів забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, достатнім обсягом і репрезентативністю вибірки, експериментальною перевіркою та впровадженням результатів дослідження в практику підготовки учителів фізичної культури у вищих навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати роботи розглянуто на засіданнях кафедри педагогіки Львівського національного університету ім. І.Франка; під час проведення міжнародних наукових конференцій: “Молода спортивна наука України” (Львів, 2001, 2002, 2003, 2004), “Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці і взаємодії” (Львів, 2003) “Реалізація здорового способу життя –сучасні підходи” (Дрогобич 2001, 2003); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми валеологічної освіти” (Кіровограда, 1999), (Івано-Франківськ, 2000); на науково-методичній конференції “Безпека життя і діяльності людини –освіта, наука, практика” (Київ, 2003), на міжрегіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини” (Львів 2002). Апробація результатів науково-педагогічного пошуку здійснювалася також шляхом обміну досвідом під час проведення відкритих занять, виховних заходів, упровадження моделі в навчальний процес вищих навчальних закладів.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 15 наукових працях, 5 статей у фахових збірниках, 5 - у матеріалах науково-практичних конференцій, 3 - у тезах науково-практичних конференцій та 2 - у збірках наукових праць. Загальний обсяг опублікованих праць становить 1,6 друкованих аркушів.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, списку використаних джерел (182 джерела, із них 16 іноземними мовами) і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 294 сторінки друкованого тексту, з яких 160 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 9 рисунків, а також 22 додатки на 119 сторінках; 6 таблиць на 22 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання роботи, схарактеризовано напрями та підходи поставленої проблеми, методи та джерельну базу дослідження; розкрито її наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подано відомості про експериментальну базу, викладено дані про апробацію та практичне впровадження результатів дослідження.
У першому розділі “Підготовка вчителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності як педагогічна проблема” розкрито напрями та підходи у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі, здійснено констатуючий етап дослідження. Доведено важливість проблеми збереження здорового способу життя, про що наголошувалося упродовж розвитку вітчизняної та зарубіжної історії педагогічної науки. Особливої актуальності вона набула наприкінці ХХ ст. і на сьогодні є однією з основних педагогічних проблем міжнародного рівня. Розглянуто стан підготовки учителів фізкультури до викладання основ безпеки життєдіяльності.
Еволюція процесу підготовки фахівців з основ безпеки життєдіяльності спостерігається впродовж 1995 –рр. Саме ринкові та соціальні чинники є найважливішими показниками у виборі бази для підготовки конкурентноспроможного фахівця. У дисертаційному дослідженні розкрито напрями та підходи у підготовці учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності.
Валеологічний напрям створює ґрунт до розгляду проблеми безпеки життєдіяльності як чинника збереження здоров’я і формування здорового способу життя людини в суспільстві. Праці В.Балушка, С.Гайдучка, О.Мельничук наголошують на важливості потреби формування навичок здорового способу життя для розвитку здорового покоління.
Гігієнічний напрям (І.Короп, М.Пушкар, В.Ягодинський) дав змогу визначити доцільність підготовки учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі.
Педагогічно-просвітницький напрям дозволяє простежити зміну ставлення освітньої системи до питань здоров’я та здорового способу життя як одного з аспектів безпеки життєдіяльності. У дослідженнях В.Джигирей, В.Жидецького, Є.Желібо, Ю.Островерха, Т.Пєтухової спостерігається пошук і вивчення активних методів підвищення педагогічної підготовки з формування потреби безпеки життєдіяльності.
Вивчення наукових робіт М.Зубалій, В.Кузьменко, Г.Осипової, І.Поташнюк, Л.Сущенко, дозволило виділити корекційно-педагогічний і оздоровчо-пропагандиський підходи у підготовці учителів до викладання предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. Це допомогло зрозуміти, що процес навчання за новими стандартами педагогічної освіти створює умови для розвитку підготовки до викладання основ безпеки життєдіяльності як фахівців з валеології та основ медичних знань, так і майбутніх учителів фізичної культури.
У дослідженні схарактеризовано рівень знань респондентів до формування потреби здорового способу життя: низький, середній, високий. Констатуючий експеримент дав змогу встановити, що переважна більшість людей має середній і низький рівень знань з формування потреби здорового способу життя. В цьому експериментальному дослідженні брали участь викладачі, студенти і школярі. Дослідження проводилося у вищих навчальних закладах міст Львова, Івано-Франківська, Дрогобича та середніх школах цих міст. Сутність констатуючого експерименту полягала у педагогічному спостереженні, опитуванні, анкетуванні та тестуванні учителів та учнів. Результати опитування свідчать, що 29% школярів мають низький рівень методичних знань з предмету “Основи безпеки життєдіяльності”, 43% - середній рівень, і лише 28% респондентів мають високий рівень знань. Як свідчать результати опитування викладачів, 53% із них вважають безпеку життєдіяльності людини оздоровчо-профілактичним напрямком, 20% вважають цю дисципліну гуманітарно-технічного спрямування, 27% схиляються до думки, що це є предмет для загального ознайомлення. Аналіз результатів спостережень, бесід, дискусій опитувань школярів і викладачів свідчить про низький рівень знань з формування потреби бережливого ставлення до себе і власного здоров’я, про несформованість індивідуальної адаптації до навколишнього середовища.
Констатуючий експеримент також дав змогу встановити рівень знань студентів експериментальної та контрольної груп відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня. В результаті тестування було виявлено, що в експериментальній групі 29% студентів мають низький рівень теоретичних знань з основ безпеки життєдіяльності, 43% - середній, 28% - високий рівень. У контрольній –відповідно 26%, 36% та 38%. Отже, аналіз результатів опитування, анкетування, тестування студентів дозволяє стверджувати, що їх знання з основ безпеки життєдіяльності знаходяться на середньому рівні. Це дає підставу готувати фахівців з основ безпеки життєдіяльності на факультетах фізичного виховання, які своїми знаннями, уміннями і навичками зможуть сформувати потребу здорового способу життя для безпеки життєдіяльності школярів, студентів і самих викладачів.
У другому розділі “Зміст підготовки вчителя фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності” теоретично обґрунтовано зміст підготовки учителів фізичної культури та безпеки життєдіяльності; науково обґрунтовано модель підготовки учителів фізичної культури в основу якої покладено програму спецкурсу “Теорія та методика викладання дисципліни “Основи безпеки життєдіяльності”; розроблено критерії оцінювання готовності майбутніх вчителів до викладання безпеки життєдіяльності.
На основі аналізу навчальних планів і програм, за якими готують вчителів з основ безпеки життєдіяльності, підручників з цієї дисципліни, встановлено, що студенти інженерно-педагогічного, фізико-математичного та хімічного факультетів мають високий рівень знань з безпеки поведінки в побутових умовах, вивчають класифікацію природних небезпек та стихійних лих, вплив хімічних речовин на організм людини, про заходи та засоби від природних небезпек. Це є передумовою для ознайомлення школярів з такими розділами, які охоплюють питання небезпечних ситуацій у природньому і техногенному середовищі, громадянської безпеки, що вивчається у 9-11 класах. Водночас, основу змісту шкільного предмета “Основи безпеки життєдіяльності” в 1-4, 5-8 класах, становить розділ “Формування здорового способу життя в школі, сім’ї, на вулиці”. Оскільки студенти факультетів фізичного виховання мають глибокі знання з дисциплін (анатомії, фізіології, валеології, теорії та методики фізичного виховання), що в свою чергу є основою глибокого розуміння основних положень безпеки життєдіяльності людини. Зазначені підходи враховано нами при розробці моделі підготовки учителів до викладання основ безпеки життєдіяльності.
Також враховано можливості вищої школи, яка реалізує свої вимоги у відповідних професійно-педагогічних знаннях учителів, їх уміннях та навичках, зумовлених потребами учнів і цілого суспільства. Модель –це змістовно представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження. В процесі розробки моделі визначено етапи підготовки учителя до викладання безпеки життєдіяльності (загально-гуманітарний –передбачає вплив видів знань на підготовку учителя, професійний –зміст і методику викладання, практичний –скерований на формування практичних умінь)(див. рис.1).
cf c1
cc
cf
cf
b2 e7
cf-
efed
e7
cc--ed
c7
2. Заключение международного договор
3. АО как юридические лица
4. нибудь вновь встречу Вас да еще в горах Дзао в кабинке фуникулера поднимаясь от Сада георгинов к станции До
5. Миансарова Тамара Григорьевна
6. ДИХЛОР ПРИ ВИРУСНЫХ ИНФЕКЦИЯХ ВКЛЮЧАЯ ГРИПП ПОВЕРХНОСТИ В ПОМЕЩЕНИЯХ ЖЕСТКАЯ МЕБЕЛЬ-
7. циклическая магнезитовая циклическая двойная щелочная
8. вариант V и соответствующих им частот p
9. 62 Экономика Краснодар 2013 Составители- канд
10. методические рекомендации для студентов заочной формы обучения по специальности 080109
11. Экономика и управление на предприятиях АПК.html
12. Тема Экология и проблемы охраны природы 4 часа Цели- Рассмотреть основные экологические пробле
13. реферату- Забруднювачі харчових продуктівРозділ- Екологія Забруднювачі харчових продуктів Зміст Вступ
14. медик Бусыгин и торговый агент Семен по прозвищу Сильва приударили за незнакомыми девушками
15. биологическими реакциями
16. Виды воспитания Рассмотрим кратко некоторые из видов воспитания
17. премия 40 от тарифного фонда для рабочих; 2 выходные и праздничные дни 274 от тарифного фонда для всех работ
18. а bruptus umотрывистый bscessusus mнарыв гнойник bsensntisотсутствующий bstineotinui tentum ereудерживать bsum fui besse
19. эпидемиологиялы~ ~ызметтi~ мемлекеттiк органыны~ атауы Наименование государственного органа санитарно
20. Правовое регулирование избирательного процесса