Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.1. Місцезнаходження лісництва
ДП “Овруцький спецлісгосп” розташований в північно-східній частині Житомирської області на території Овруцького, Народницького адміністративних районів. Протяжність території з півночі на південь 80 км зі сходу на захід 50км.
Загальна площа 41046 га.
Адміністративно-організаційна структура і загальна площа.
|
№ п/п |
Найменування лісництв, місцезнаходження |
Адміністративний район |
Загальна площа, га |
|
1. |
Борутинське С. Борутіно |
Овруцький |
9023 |
|
2. |
Виступовицьке с. Виступовичи |
Овруцький |
13551 |
|
3. |
Ситовицьке с. Магдін |
Овруцький |
8691 |
|
4. |
Журбенське с. Гладковичі |
Овруцький Народницький |
4437 688 |
|
5. |
Коптівщинське с. Полісся |
Овруцький |
4656 |
|
Всього |
41046 |
||
|
в тому числі по адміністративних районах |
Овруцький Народицький |
40358 688 |
1.2. Природно-кліматичні умови
Територія ДП “Овруцько - Народицький спецлісгосп” розташована в зоні центрального Полісся. Згідно лісорослинних умов територія спецдержлісгоспу відноситься до зони змішаних хвойно-листяних лісів.
В цілому кліматичні умови району розташування підприємства сприятливі для ведення лісового і сільського господарства. Порівняно висока вологість, помірно тепле літо, м’яка з стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворювальних деревних порід. Це підтверджується наявністю в підприємстві насаджень відносно високих бонітеті: сосна звичайна - 1,6; дуб звичайний – 2.5; береза повисла – 1,9; вільха чорна – 1,9.
Найбільше поширення мають дерново-підзолисті грунти (90% вкритих лісом земель). Торф’яно-підзолисті і торф’яно-глеєві грунти розміщені в долинах річок і широких плоских пониженнях. За вологістю більша частина грунтів відноситься до матерії свіжих. Дерново-підзолисті грунти в умовах лісу, як відомо, характерні значним шаром лісового відпаду, так названої лісової підстилки. Нижче його розташовується відносно темний, так названо перегнійносмовіальний горизонт, після горизонт вимивання світло-сірого і білуватого кольору.Таким грунтам властиві найменш вибагливі до грунтової родючості породи – сосна, дуб, береза. Із збільшенням у складі грунтів глинистих часток збільшується їх родючість, тому на глинисто-піщаних і супіщаних грунтах формуються змішані сосново-дубові насадження.
Заболочування території спецдержлісгоспу порівняно невелике для Полісся. Болота і лісові землі, які надмірно зволожені, складають 9,2% від загальної площі лісгоспу.
Територія спецлісгоспу розташована в басейні річки Уж і притока Жерев, Грезля, Звіздаль та ін. Ці річки мають атмосферно-грунтове живлення і являються типовими поліськими водо потоками. В цілому гідрологічні умови території розташування спецдержлісгоспу цілком сприятливі для ведення лісового господарства.
Район розташування підприємства відноситься для числа сільськогосподарських районів області з розвинутим багатогалузевим сільським господарством.
Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно.
Основні сортименти, які заготовлюються в підприємстві: пиловник – 75%, тарний кряж, стовпи, тонкомірна деревина, дрова – 25%. Основними споживачами є: 77% іноземні підприємства та 23% сільські районні організації, агрофірми, населення, сектор приватного бізнесу. Найбільшим попитом у споживачів користується пиловник.
Основним напрямком розвитку спецдержлісгоспу є збереження і підвищення природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних функцій лісу, а також отримання цінної деревини.
Технічне і транспортне забезпечення підприємства для успішного виконання планових завдань на даному етапі розвитку підприємства є недостатнім. Ступінь забезпечення транспортними засобами на підприємстві становить 36%.
1.3 . Економічні умови ведення лісового господарства
Основні галузі господарства в районі розташування підприємств
Район розташування підприємства відносяться до числа сільськогосподарських районів області з розвинутим багатогалузевим сільським господарством. Провідною галуззю є сільське господарство спеціалізоване на вирощуванні зернових і технічних культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво, базою для чого є посів культур.
Переробкою деревини займаються безпосередньо підприємство та інші приватні користувачі.
Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно.
1.3.1 Обсяги заготівлі деревини та її реалізація
В 2007 р. в лісах підприємства було заготовлено 67,9 тис. м³ ліквідної деревини, в т.ч. ділової – 34,2 тис. м³. Із загального обсягу заготовленої ліквідної і ділової деревини хвойні породи складають відповідно 55,7 тис. м³( 27,9 тис.м³), твердолистяні породи – 1,6тис. м³( 0,7 тис. м³), м’ягколистяні породи – 10,6 тис.м³ ( 5,3 тис. м).
Основні сортименти, які заготовляються в підприємстві: пиловник-75%, тарний кряж, стовпи, тонкомірна деревина і дрова-25%.
Найбільшими споживачами деревини, є сільські і районі організації, агрофірми, населення, сектор приватного бізнесу.
Найбільшим попитом в споживачів користується пиловник.
1.3.2 Характеристика шляхів транспорту
Район розташування підприємства характеризується розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності підприємства є Одеса-Санкт-Петербург, Коростень-Чернігів, Чернігів-Сарни, а також автомобільні шляхи з твердим покриттям державного і обласного значення Київ-Мінськ, Київ-Полісся-Овруч, Коростень-Народичі-Довляди, Малин-Базар-Народичі.
Протяжність доріг на території підприємства складає 643км, із них з твердим покриттям 62км.
Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 10-14 км.
1.3.3 Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність підприємства.
Господарська діяльність підприємства спрямована на охорону лісів від пожеж інших лісо порушень, покращення санітарного стану насаджень, підвищення продуктивності і якості лісового фонду.
Показники рівня ведення лісового господарства: середній розмір лісокористування 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 1,8м, середній приріст вкритих лісовою рослинністю земель-4.0м³, вказують на невисоку інтенсивність ведення лісового господарства, що пов’язана із сильним радіоактивним забрудненням території.
Технічне і транспортне забезпечення недостатнє для успішного виконання планових завдань. Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 37,1%.
Виробничим фондом підприємство забезпечене на 90%, житловим на 70%. Кадрами постійних робітників підприємство забезпечене на 85%. Нестача поповнюється за рахунок сезонних і тимчасових робітників.
|
Найменування показників |
Одиниця вимірювання |
За даними минулого л/в |
За даними теперішнього л/в |
|
1. Річний розмір лісокористування (ліквід)-усього |
тис.м³ |
68,1 |
57,33 |
|
В т.ч. від рубок головного користування |
тис.м³ |
41,9 |
45,51 |
|
2. Середній розмір лісокористування з 1 га вкритих лісовою рослинністю земель |
м³ |
1,8 |
1,5 |
|
3.Річний обсяг робіт з лісовідновлення: |
|||
|
-створення лісових культур |
га |
261,9 |
165 |
|
-сприяння природному поновленню |
га |
- |
27 |
1.4 Типологічна характеристика лісового фонду.
Виходячи з існуючого поділу підприємства на категорії зависності, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення
Захисні ліси
Експлуатаційні ліси
До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені: природні заповідники; пам’ятки природи; заповідні урочища, заказники.
До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів, залізниці залізниць, та автомобільних доріг, протиерозійні ліси.
До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць, автомобільних доріг державного значення, лісові ділянки ( смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, байрачні ліси.
В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування.
При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основним положенням організації та розвитку, лісового господарства області. Перелік утворених господарств і госпсекцій в межах госпчастин, приведений в таблиці3.2.1.
Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних корисних функцій лісу.
Основою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення деревних порід до господарських секцій в залежності від їх продуктивності та інших ознак поміщені в протоколі першої лісо впорядкованої наради.
Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення.
Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року і приведених у протоколі першої лісо впорядкованої наради.
Фактичний і оптимальний розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель з переважанням основних лісоутворюючих порід за групами віку(%)
|
Групи основних лісоутворюючих порід |
Фактичний |
Оптимальний |
||||||
|
Молод-няки |
Серед-ньовікові |
Присти-гаючі |
Стиглі і перестиглі |
Молод-няки |
Середньо-вікові |
пристигаючі |
Стиглі і перестиглі |
|
|
Ліси природоохоронного,наукового, історико-культурного призначення |
||||||||
|
Хвойні |
5,2 |
62,9 |
23,5 |
8,4 |
36,4 |
36,4 |
18,1 |
9,1 |
|
Твердолистяні |
100,0 |
26,3 |
52,7 |
10,5 |
10,5 |
|||
|
М’ягколистяні |
15,7 |
38,8 |
10,1 |
35,4 |
28,6 |
42,8 |
14,3 |
14,3 |
|
Разом |
8,0 |
56,4 |
19,8 |
15,8 |
34,3 |
38,1 |
17,1 |
10,5 |
|
Захисні ліси |
||||||||
|
Хвойні |
8,8 |
80,0 |
6,7 |
4,5 |
32,4 |
39,6 |
16,2 |
11,8 |
|
Твердолистяні |
18,4 |
25,3 |
4,0 |
52,3 |
24,7 |
46,1 |
12,4 |
16,8 |
|
М’ягколистяні |
20,4 |
65,7 |
5,9 |
80,0 |
26,4 |
46,9 |
13,2 |
13,5 |
|
Разом |
14,2 |
65,6 |
6,0 |
14,2 |
29,1 |
43,1 |
14,6 |
13,2 |
|
Експлуатаційні ліси |
||||||||
|
Хвойні |
19,9 |
37,3 |
28,2 |
14,6 |
44,5 |
22,2 |
22,2 |
11,1 |
|
Твердолистяні |
13,6 |
34,1 |
6,3 |
46,0 |
36,1 |
36,5 |
18,0 |
9,4 |
|
М’ягколистяні |
34,4 |
32,7 |
11,7 |
21,2 |
28,7 |
42,7 |
14,3 |
14,3 |
|
Разом |
23,8 |
35,9 |
23,3 |
17,0 |
40,0 |
28,0 |
20,0 |
12,0 |
|
Усього по підприємству |
||||||||
|
Хвойні |
17,9 |
44,1 |
25,0 |
13,0 |
42,6 |
25,1 |
21,2 |
11,1 |
|
Твердолистяні |
17,1 |
27,6 |
4,6 |
50,7 |
27,8 |
43,6 |
13,9 |
14,7 |
|
М’ягколистяні |
31,0 |
39,9 |
10,4 |
18,7 |
28,2 |
43,4 |
14,1 |
14,2 |
|
Усього |
21,6 |
42,1 |
19,9 |
16,4 |
37,7 |
31,2 |
18,9 |
12,2 |
Лісові ділянки в практичній діяльності використовуються досить ефективно. Питома вага вкритих лісовою рослинністю ділянок 1,8%.
Питома вага сосни звичайної і дуба звичайного 66,7% і 2,5% відповідно.
Наявність на площі 95,5 га низько бонітетних(5 і нижче класів бонітету) насаджень пояснюється умовами місцезнаходження.
Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 250.8 га. Їхня наявність обумовлена умовами місцезростання.
Діагностична характеристика типів лісу викладена в основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Житомирської області.
В результаті змін, що сталися за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 37386,9 га або 91,1%, загальний запас 7951,98 тис.м³.
Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 213м³, а середній запас стиглих і перестійних насаджень-270м3, середня зміна запасу на 1га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,0м3.
Площа і запас стиглих деревостанів складає 6141,6га і 1660,87 тис.м³, або 16,4% і 20,9 в тому числі експлуатаційний фонд 2274,2 га і 672,32 тис.м³, або 6,0% і 8,4%. Основними причинами зміни площі запасу стиглих насаджень є природний ріст.
Направленість і результативність ходу природного поновлення як на невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках, так і під наметом лісу в регіоні вивчені досконально.
1.5. Короткий аналіз природних і економічних умов ведення лісового господарства.
Лісове господарство в економіці району займає важливе місце. Основні напрямки його розвитку:- збереження і підвищені природоохоронних, захисних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших корисних функцій лісу, а також одержання цінної ділової деревини.
Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб працівників підприємства. Угіддя характеризуються незначною площею і практично значення в економіці району розташування підприємства не мають.
Випас худоби в лісовому фонді проводиться в окремих кварталах і лісових урочищах згідно з існуючими правилами.
З побічних лісових користувань має місце збір грибів, ягід і лікарських сировини. Промислові заготівлі побічних лісових користувань не проводяться.
Мисливська фауна в лісах підприємства представлена такими тваринам: лось, дикий кабан, козуля, заєць, лисиця та інші. Полювання носить спортивний характер.
Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.
Підприємство мало затверджену розрахункову лісосіку рубок головного користування на 1997-2007 роки, яку виконало в місцях запроектовано лісовпорядкуванням. За 2007 рік- 41,9 тис.м³ ліквідної деревини.
Фактичний відпуск деревини в середньому за рік становив 100% середньорічного обсягу діючої розрахункової лісосіки за ревізійний період.
Вихід ділової деревини у 2007 році склав - 27,9тис.м³.
Розбіжність між фактичним виходом ділової деревини та даними розрахунковим лісосікам не виявлена.
Рубки головного користування на 100% проведені в місцях запроектованих лісовпорядкуванням. Відхилення від плану рубок відсутні.
Діюча розрахункова лісосіка і фактичний відпуск деревини відповідає принципам безперервного і невиснажливого лісокористування.
Заходи з лісозахисту
Динаміка осередків шкідників і хвороб лісу за ревізійний період.
|
Види шкідників і хвороб |
Площа осередків, га |
|||||
|
на початок періоду |
виникли знову |
ліквідовано |
затухло |
Залишок осередків |
||
|
усього |
в тому числі потребують заходів боротьби |
|||||
|
Поперечний рак дуба |
4,7 |
- |
4,7 |
- |
10,3 |
10,3 |
|
Губка березова |
0,7 |
0,7 |
||||
|
Трутовик дубовий |
2,1 |
9,9 |
2,1 |
9,9 |
9,9 |
|
|
Трутовик несправжній |
- |
- |
- |
1,1 |
1,1 |
|
|
Трутовик несправжній осиковий |
1,2 |
1,2 |
||||
|
Коренева губка |
47,5 |
85,1 |
47,5 |
12,4 |
85,1 |
85,1 |
|
Разом |
54,3 |
95,0 |
54,3 |
12,4 |
108,3 |
108,3 |
Найбільш поширеними хворобами насаджень в підприємстві є осиковий трутовик, дубовий, поперечний рак дуба, коренева губка.
На санітарній стан хвойних насаджень впливала коренева губка, яка спричинила всихання сосни звичайної в усіх лісництвах, особливо соснових молодняків середньовікових насаджень, створених на землях, які вийшли із під сільськогосподарського користування.
Проти кореневої губки в соснових насадженнях проводилась локалізація виникнення мікроосередків способом рубки дерев в залежності від міри їх пошкодження при цьому застосовувались вибіркові, санітарні рубки, рубки догляду і суцільні санітарні, проти осикового трутовика, стовбурні гнилі- вибіркові санітарні рубки.
Із природних факторів, які впливають на санітарний стан насаджень були сніголами, вітровали, зміни гідрологічного режиму.