Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА
Геолого-географічний факультет
Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА
ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ:
робочий зошит для практичних робіт
Студента(ки) ____________________________________________
Групи ___________________________
Харків-2009
Нємець Л.М., Заволока Ю.Ю. Робочий зошит для практичних занять з курсу «Економічна і соціальна географія України». – Харків, 2009. – 51 с.
Робочий зошит розроблений як складова навчально-методичного комплексу для курсу «Економічна і соціальна географія України», одного з важливих дисциплін у професійній і практичної підготовки бакалаврів географії.
Рекомендовано до друку Вченою радою
геолого-географічного факультету
Харківського національного університету
імені В.Н. Каразіна
(протокол № 1 від 28 серпня 2009 р.)
Мета: формувати практичні навички та закріплювати знання про економіко-географічне положення України, природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення, розвиток та розміщення провідних галузей та міжгалузевих комплексів тощо. Важливим завданням курсу є формування практичних навичок дослідження та аналізу стану соціально-економічного розвитку галузей та окремих територій України, визначення перспектив їх розвитку.
Рівні компетентності студентів:
Робочий зошит розрахований на студентів денного і заочного відділень геолого-географічного факультету, які навчаються за напрямком «Географія».
ЗМІСТ
|
МОДУЛЬ 1. Суспільно-географічне положення України. Етно-демографічні процеси в Україні……………………………………………….…………... Комплексна практична робота №1. ………………………………………………..…………... МОДУЛЬ 2. Особливості територіальної організації господарства України та її окремих регіонів……………………………………………………………………………... Комплексна практична робота №2. ………………………………………………..…………... Комплексна практична робота №3. ……………………………………………….………….... МОДУЛЬ 3. Особливості суспільно-географічного районування України …….…………... Комплексна практична робота № 1. …………………………………………………………... ДОДАТКИ.....................................................................................................................…………... СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................................... |
5 5 15 15 23 28 28 39 50 |
МОДУЛЬ 1. Суспільно-географічне положення України. Етно-демографічні процеси в Україні
Комплексна практична робота №1.
Тема: Економіко-географічна положення України. Природно-ресурсний потенціал України. Населення України.
Завдання:
Історико-географічні особливості формування території держави
|
Етап формування (рік) |
Процеси та зміни, що відбувались у формування території держави |
|
1918 р. |
|
|
1919 р. |
|
|
1922-1939 рр. |
|
|
1940 р. |
|
|
1945 р. |
|
|
1951 р. |
|
|
1954 р. |
2. Користуючись атласом України на основі аналізу етнічних земель нанесіть їх на контурну карту України № 1 (додаток 1) та сучасну схему адміністративно-територіального поділу України (АР, області, міста республіканського підпорядкування), географічний центр України та Європи.
3. На контурну карту України №2 користуючись атласом України та додатком 2. «Родовища корисних копалин України» нанести та вивчити родовища мінеральних та гідромінеральних корисних копалин.
4. На основі аналізу таблиці, визначте природний приріст населення України. Побудуйте графік динаміки народжуваності, смертності і природного приросту населення за цей період. Проаналізуйте отримані дані у вигляді висновку. (Народжуваність – червоним кольором, смертність – чорним кольором. Простір додатного приросту заштрихуйте рожевим кольором, від’ємний приріст – синім кольором).
Демографічні показники населення України (на 1000 осіб)
(за даними Державного комітету статистики)
|
Роки |
Кількість народжених |
Кількість померлих |
Природний приріст |
|
1940 |
27,3 |
14,3 |
|
|
1950 |
22,8 |
8,5 |
|
|
1955 |
20,1 |
7,5 |
|
|
1960 |
20,5 |
6,9 |
|
|
1965 |
15,3 |
7,6 |
|
|
1970 |
15,2 |
8,8 |
|
|
1975 |
15,1 |
10,0 |
|
|
1980 |
14,8 |
11,4 |
|
|
1985 |
15,0 |
12,1 |
|
|
1989 |
13,3 |
11,6 |
|
|
1990 |
12,7 |
12,1 |
|
|
1991 |
12,1 |
12,9 |
|
|
1992 |
11,4 |
13,4 |
|
|
1993 |
10,7 |
14,2 |
|
|
1994 |
10,0 |
14,7 |
|
|
1995 |
9,6 |
15,4 |
|
|
2000 |
7,8 |
15,4 |
|
|
2001 |
7,7 |
15,3 |
|
|
2002 |
8,1 |
15,7 |
|
|
2003 |
8,5 |
16,0 |
|
|
2004 |
9,0 |
16,0 |
|
|
2005 |
9,0 |
16,6 |
|
|
2006 |
9,8 |
16,2 |
Рис.1. Динаміка демографічних показників населення України у 1940-2006 рр.
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Заповніть таблицю «Характеристика природних зон України». Зробити письмовий висновок щодо рівня розвитку ПРП та його впливу на економічний розвиток природної зони.
Характеристика природних зон України
|
Характеристика |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
Кримські гори |
Українські Карпати |
|
Площа природної зони, га, % |
|||||
|
Земельні ресурси (площа с/г угідь, ріллі, основні типи ґрунтів, родючість) |
|||||
|
Агрокліматичні ресурси (середньосезоні температури, кількість опадів тощо) |
|||||
|
Мінеральні ресурси (їх види, основні родовища та басейни) |
|||||
|
Водні ресурси (запаси, основні водні об’єкти) |
|||||
|
Фауністичні та флористичні ресурси (основні породи) |
|||||
|
Рекреаційні ресурси (види, основні об’єкти) |
Висновок:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. За наведеною таблицею “Зовнішня міграція населення за 2006 рік” визначити міграційний приріст населення України. На картосхемі №3 фоном позначити міграційний приріст, а стовпчиковими діаграмами число прибулих та вибулих. Зробити письмовий аналіз.
|
Міграція Області |
Зовнішня міграція |
||
|
число прибулих |
число вибулих |
міграційний приріст |
|
|
Автономна Республіка Крим |
5125 |
4286 |
|
|
Вінницька |
1008 |
1213 |
|
|
Волинська |
460 |
1001 |
|
|
Дніпропетровська |
2276 |
3111 |
|
|
Донецька |
5525 |
6384 |
|
|
Житомирська |
617 |
909 |
|
|
Закарпатська |
218 |
1379 |
|
|
Запорізька |
2109 |
2300 |
|
|
Івано-Франківська |
295 |
610 |
|
|
Київська |
854 |
771 |
|
|
Кіровоградська |
355 |
741 |
|
|
Луганська |
1973 |
3791 |
|
|
Львівська |
562 |
1138 |
|
|
Миколаївська |
1122 |
1113 |
|
|
Одеська |
3309 |
2051 |
|
|
Полтавська |
761 |
990 |
|
|
Рівненська |
299 |
968 |
|
|
Сумська |
541 |
876 |
|
|
Тернопільська |
320 |
544 |
|
|
Харківська |
2886 |
3446 |
|
|
Херсонська |
896 |
1230 |
|
|
Хмельницька |
623 |
789 |
|
|
Черкаська |
909 |
937 |
|
|
Чернівецька |
469 |
979 |
|
|
Чернігівська |
455 |
879 |
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. За статистичними даними (за 2007 рік відшукати самостійно) наведеними в таблиці побудуйте колову діаграму структури зайнятості населення України у 2005 та у 2007 роках. Письмово зробити порівняльний аналіз.
Таблиця3.
Структура зайнятості населення України у 2005 р.
|
Галузь господарства |
Частка зайнятих у 2005 році, % |
Частка зайнятих у 2007 році, % |
|
Промисловість |
19,9 |
|
|
Сільське господарство і лісове господарство |
22,6 |
|
|
Будівництво |
4,5 |
|
|
Транспорт і зв’язок |
5,6 |
|
|
Торгівля, харчування |
6,9 |
|
|
ЖКГ і побутове обслуговування |
3,7 |
|
|
Охорона здоров’я, фізкультура, соціальне забезпечення |
6,6 |
|
|
Освіта, культура, мистецтво |
10,3 |
|
|
Фінанси, кредит, страхування |
0,7 |
|
|
Апарат органів управління |
3,4 |
|
|
Іншу (СБУ, Зб. сили, МВС) |
15,8 |
Рис. 1. Структура зайнятості населення України у 2005 р.
Рис. 2. Структура зайнятості населення України у 2007 р.
Висновок:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Використовуючи статистичні дані, літературні та картографічні джерела інформації, на контурній карті України № 4 позначте відповідним кольором (штрихуванням) райони України з найбільшою концентрацією представників поширених тут національностей: росіян, євреїв, білорусів, молдован, поляків, угорців, румунів, греків.
Картосхема №1
___________________________________________________________________
Картосхема № 2
__________________________________________________________________________________
Картосхема №3
_____________________________________________________________________________________
Картосхема № 4
__________________________________________________________________________________________
МОДУЛЬ 2. Особливості територіальної організації господарства України та її окремих регіонів
Комплексна практична робота №2
Тема: Територіальна організація: ПЕК, металургійного комплексу,
машинобудування та хімічного комплексу.
Завдання:
1. Побудуйте схему галузевої структури промисловості України.
2. Скласти схему взаємозв’язків галузей ПЕК з іншими галузями промисловості. Позначити напрямки обміну продукцією.
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. На контурну карту України №1 нанести основні центри ПЕК, нафто- і газопроводи, головні лінії електропередач, атомні, теплові, гідроелектростанції (Додаток 3).
Картосхема № 1
________________________________________________________________________________________
4. Побудувати структурну схему: виробництва продукції чорної металургії повного циклу, виділити основні, допоміжні та супутні виробництва. Зробити відповідні пояснення та висновки.
5. На контурну карту №2 нанести бази металургійного комплексу і центри машинобудування (додаток 4 та 5).
6. Заповнити таблицю, визначити бальним способом вплив фактора (3 – вирішальний вплив; 2 – суттєвий вплив; 1 – слабкий вплив; 0 – відсутній вплив) та зробити висновки стосовно принципів розміщення підприємств чорної металургії.
Фактор розміщення підприємств чорної металургії
|
Види металургійного виробництва |
Фактори розміщення |
|||
|
Сировинний |
Трудовий |
Паливно-енергетичний |
Споживчий |
|
|
Залізорудне виробництво |
||||
|
Коксохімічна промисловість |
||||
|
Доменна металургія |
||||
|
Електрометалургія |
||||
|
Феросплавна |
||||
|
Переробна промисловість |
7. Заповнити таблицю стосовно факторів розміщення підприємств та сучасної територіальної організації цього комплексу.
Форми організації та фактори розміщення основних центрів машинобудування
|
Райони машинобудування |
Спеціалізація |
Чинники розміщення та форми організації виробництва |
Головні центри та найбільші підприємства |
Основні проблеми розвитку |
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
6. Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька обл.) |
||||
|
7.Південний (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл. Крим) |
|
8. Використовуючи літературні джерела систематизувати знання про розміщення та розвиток галузей хімічної промисловості.
Галузева структура хімічного комплексу та принципи його розміщення
|
Галузі та підгалузі хімічної промисловості |
Продукція, що виготовляється |
Галузі, які використовують дану продукцію |
Принципи та фактори розміщення |
Райони розміщення (центри) |
9. На контурну карту України №3 нанести основні центри, вузли і райони хімічного комплексу (додаток 6).
Картосхема 2
________________________________________________________________________________________
Картосхема 3
__________________________________________________________________________
Комплексна практична робота №3
Тема: Територіальна організація: АПК, соціального комплексу.
Завдання:
Характеристика агропромислових зон України
|
Агропромислова зона України |
Галузі спеціалізації |
Фактори розміщення |
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. За даними таблиці розрахувати душовий коефіцієнт виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. Зробити висновки.
Виробництво окремих видів с/г продукції за регіонами України у 2004 р.(тис. тон)
|
Адміністративні одиниці |
Виробництво продукції |
Душовий коефіцієнт |
||||
|
Виробництво м’яса |
Виробництво молока |
Виробництво яєць |
Виробництво м’яса |
Виробництво молока |
Виробництво яєць |
|
|
АРК |
94 |
409 |
548 |
|||
|
Вінницька |
85 |
778 |
416 |
|||
|
Волинська |
53 |
503 |
212 |
|||
|
Дніпропетровська |
97 |
508 |
686 |
|||
|
Донецька |
82 |
535 |
1098 |
|||
|
Житомирська |
55 |
692 |
401 |
|||
|
Закарпатська |
49 |
393 |
293 |
|||
|
Запорізька |
68 |
363 |
544 |
|||
|
Івано-Франківська |
55 |
566 |
246 |
|||
|
Київська |
140 |
695 |
1187 |
|||
|
Кіровоградська |
55 |
398 |
256 |
|||
|
Луганська |
45 |
384 |
576 |
|||
|
Львівська |
82 |
1000 |
516 |
|||
|
Миколаївська |
30 |
425 |
225 |
|||
|
Одеська |
74 |
702 |
688 |
|||
|
Полтавська |
56 |
654 |
557 |
|||
|
Рівненська |
60 |
472 |
302 |
|||
|
Сумська |
65 |
498 |
326 |
|||
|
Тернопільська |
51 |
490 |
293 |
|||
|
Харківська |
106 |
625 |
636 |
|||
|
Херсонська |
51 |
349 |
220 |
|||
|
Хмельницька |
78 |
731 |
182 |
|||
|
Черкаська |
98 |
506 |
470 |
|||
|
Чернівецька |
32 |
364 |
235 |
|||
|
Чернігівська |
64 |
621 |
364 |
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Накреслити схему галузевої структури харчової промисловості. Зробити висновки стосовно сучасної структури та проблем галузі.
Картосхема 1
._______________________________________________________________________________________________________________
6. Користуючись картографічними джерелами на контурну карту України № 2 нанести основні центри легкої промисловості (додаток 8).
7. Заповнити таблицю. «Спеціалізація центрів легкої та харчової промисловості». Зробити висновки
Спеціалізація центрів легкої та харчової промисловості
|
Центри легкої промисловості України |
Спеціалізація центрів |
|
Центри харчової промисловості України |
Спеціалізація центрів |
Висновки:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Накреслити схему виробничих зв’язків підприємства швейної промисловості. Зробити
письмовий висновок.
Висновки:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Модуль 3. Особливості суспільно-географічного районування України
Комплексна практична робота № 1
Тема: Економіко-географічна характеристика суспільно - географічних
районів України
Завдання:
1. Під час ділової гри заповніть таблицю 1 «Суспільно-економічна характеристика районів України»
Картосхема 2
_______________________________________________________________________________________________________________
Таблиця 1.
Суспільно-економічна характеристика районів України
|
Суспільно-географічний район |
ЕГП. Загальні відомості |
Природні умови та ресурси |
Демографічна ситуація |
Характеристика господарства |
Суспільно-географічні мезарайони. Вузли та центри. |
Суспільно-географічні зв’язки |
Проблеми та перспективи розвитку району |
|
Столичний |
|||||||
|
Центральний |
|||||||
|
Північно-Східний |
|||||||
|
Донецький |
|||||||
|
Придніпровський |
|||||||
|
Причорноморський |
|||||||
|
Північно-Західний |
|||||||
|
Прикарпатський |
|||||||
|
Подільський |
ДОДАТКИ
ДОДАТОК 1
Історико-географічний поділ України
|
Історико-географічні зони |
Історико-географічні краї |
Історико-географічні області |
|
Забузька Україна |
Холмщина Підляшшя |
Белзщина |
|
Закарпатська Україна |
Закарпаття |
Пряшівщина, Марморощина, Лемківщина |
|
Західна Україна |
Волинь, Галичина, Північна Буковина, Львівщина |
Гуцульщина, Бойківщина, Покуття |
|
Південно-західна Україна |
Поділля, Північна Бессарабія |
|
|
Правобережна Україна |
Київщина |
|
|
Лівобережна Україна |
Чернігівщина, Полтавщина |
|
|
Центральна Україна |
Запоріжжя |
|
|
Східна Україна |
Слобожанщина, Донеччина |
|
|
Південна Україна |
Одещина, Херсонщина, Таврія, Південна Бессарабія, Крим Кубань |
ДОДАТОК 2.
Родовища корисних копалин України
ПАЛИВНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Кам’яне та буре вугілля
Донецький кам’яновугільний басейн
Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн
Дніпровський буровугільний басейн (геолого-промислові райони –Коростищівський,
Ватутинський, Олександрійський, Верхньодніпровський, Криворізький, Оріхівський )
Горючі сланці
Бовтишське
Нафта та газ
Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон
Нафтові родовища
Гнідинцивське нафтогазоконденсатне (Чернігівська область)
Дружелюбівське нафтогазоконденсатне (Луганська область)
Прилуцьке (Чернігівська область)
Леляківське (Чернігівська область)
Талалаївське (Чернігівська область)
Качанівське (Сумська область)
Рибальське (Сумська область)
Глинсько-Розбишівське (Полтавська область)
Газові родовища
Шебелинське (Харківська область)
Кошчівське (Харківська область)
Машівське (Полтавська область)
Єфремівське (Харківська область)
Старобільське (Луганська область)
Ковердинське (Полтавська область)
Нафтогазові родовища
Леляківіське (Чернігівська область)
Глинсько-Розбишівське (Полтавська область)
Газоконденсатні родовища
Андріяшівське (Сумська область)
Гадацьке (Полтавська область)
Єфремівське (харківська область)
Карпатський нафтогазоносний регіон
Нафтові родовища
Волинське (Івано-Франківська область)
Бориславське (Львівська область)
Коханівське (Львівська область)
Судова вишня (Львівська область)
Лопушнянське (Івано-Франківська область)
Тополівське (Івано-Франківська область)
Газові родовища
Залужанське (Львівська область)
Гринівське (івано-Франківська область)
Косівьке (Івано-Франківська область)
Нафтогазові родовища
Надвірнянське (Івано-Франківська область)
Битків-Бабчинське (Івано-Франківська область)
Газоконденсатні родовища
Солотвинське (Закарпатська область)
Причорноморсько-Кримський нафтогазоносний район
Нафтові родовища
Східносаратське (Одеська область)
Газові родовища
Штормове (Чорне море)
Стрілківське (Крим)
Джанкойське (Крим)
Глібівське (Крим)
Газоконденсатні родовища
Голицинське (Крим)
РУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Залізні руди
Криворізький басейн
Інгулецьке (Дніпропетровська область)
Скелеватсько-Магнетитове (Дніпропетровська область)
Валявкинське (Дніпропетровська область)
Новокриворізьке (Дніпропетровська область)
Аннівське (Кіровоградська область)
Первомайське (Дніпропетровська область)
Кременчуцький басейн
Горішньоплавнинське (Полтавська область)
Лавриківське (Полтавська область)
Білоозерський басейн (Запорізька область)
Керченський басейн
Камиш-Бурунське (АРК)
Ельтиген-Ортельське (АРК)
Марганцеві руди
Нікопольське (Дніпропетровська область)
Великотокмацьке (Запорізька область)
Чивчинське (Івано-Франківська область)
Титанові руди
Іршанське ільменітових руд (Житомирська область)
Самотканське (Дніпропетровська область)
Нікелеві руди
Капітанське (Кіровоградська область)
Деренюзьке (Кіровоградська область)
Липовенківське (Кіровоградська область)
Сухохутівське (Дніпропетровська область)
Поліметалеві руди
Берегівське (Закарпатська область)
Мужіївське (Закарпатська область)
Ртутні руди
Микитівське (Донецька область)
Буркутсько-Шаянське (Івано-Франківська область)
Баритові руди
Біганське (барито-поліметалеве, алуніт-поліметалеве) (Закарпатська область)
Родовища золота
Балка Широка (Дніпропетровська область)
Сергіївське (Дніпропетровська область)
Майське (Миколаївська область)
Юріївське (Кіровоградська область)
Клинцівське (Кіровоградська область)
Мужіївське (Закарпатська область)
НЕРУДНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Сірка
Роздольське (Львівська область)
Язівське (Львівська область)
Немирівське (Львівська область)
Калійні солі
Калусько-Голинське (Івано-Франківська область)
Стебницьке (Львівська область)
Кухонна сіль
Артемівське (Донецька область)
Слов’янське (Донецька область)
Теребовлянське (Тернопільська область)
Солотвинське (Закарпатська область)
Роменське (Сумська область)
Каолін
Просянівське (Дніпропетровська область)
Глуховецьке (Вінницька область)
Володимирівське (Донецька область)
Пологівське (Запорізька область)
Майдан-Вільське (Хмельницька область)
Цементна сировина
Амвросіївське (мергель, Донецька область)
Добряницьке (вапняк, Львівська область)
Здолбунівське (крейда, Рівненська область)
Шебелинське (крейда, глина, Харківська область)
Цеоліти
Сокирницьке (Закарпатська область)
Скляні піски
Новоселівське (Харківська область)
Авдіївське (Донецька область)
Облицювальний граніт, лабрадорити
Капустинське (Кіровоградська область)
Жежелівська група родовищ (Вінницька область)
Головинське (Житомирська область)
Кіровоградське
Коростишівське (Житомирівська область)
Мінеральні фарби
Целик (залізний сурик, Дніпропетровська область)
Бурштин
Клесівське (Рівненська область)
Графіт
Заваллівське (Кіровоградська область)
ГІДРОМІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ
Мінеральні лікувальні води
Полянське (Закарпатська область, вуглекислі води)
Квасівське (Закарпатська область, вуглекислі води)
Ужоцьке (Закарпатська область, вуглекислі води)
Шаянське (Закарпатська область, вуглекислі води)
Черче (Івано-Франківська область, сірководневі води)
Хмельник (Вінницька область, радонові води)
Біла Церква (Київська область, радонові води)
Миронівна (Київська область, радонові води)
Трускавець (Львівська область, вода з підвищеним вмістом органічних речовин)
Східниця (Львівська область, вода з підвищеним вмістом органічних речовин)
Сатанів (Львівська область, вода з підвищеним вмістом органічних речовин)
Миргород (Полтавська область, мінералізовані води без специфічних компонентів)
Слов’янськ (Донецька область, мінералізовані води без специфічних компонентів)
ДОДАТОК 3
Паливна промисловість:
Науково-дослідні центри вугільної промисловості: Донецький науково-дослідний вугільний інститут, науково-дослідний проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості (Київ) та ін.
Нафтопереробка: Кременчук, Лисичанськ, Херсон, Надвірна, Дрогобич, Борислав, Львів, Бердянськ.
Нафтопроводи: Долина — Дрогобич; Гнідинці — Глинські — Розбишівське родовище — Кременчук; Мічуринськ — Кременчук; Куйбишев — Лисичанськ: Кременчук — Херсон з відгалуженням на Одесу; трансєвропейський нафтопровід «Дружба».
Нафтопродуктопроводи: Кременчук — Київ; Кременчук — Кіровоград; Лисичанськ — Нижньодніпровськ; Дрогобич — Стрий.
Науково-дослідні центри нафтової промисловості: Науково-дослідний і проектний інститут нафтової промисловості (Київ), Всесоюзний (колишній) науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (Київ).
Газопроводи: Дашава — Стрий — Дрогобич; Шебелинка — Харків; Шебелинка — Брянськ; Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів; Косів — Чернівці.
Науково-дослідні центри газової промисловості: Івано-Франківський інститут нафти і газу, Інститут газу АН України (Київ).
Електроенергетика:
Теплові електростанції: ДРЕС — Запорізька (3,6 млн.кВт, Енергодар), Вуглегірська (3,6 млн.кВт, Донецька область), Криворізька (3,0 млн. КВт), Зміївська (2,4 млн.кВт, Харківська вдасть), Бурштинська (2,4 млн.кВт, Івано-Франківська область), Луганська (2,0 млн.кВт), Старобешівська (2,0 млн.кВт, Донецька, область), Придніпровська (1,8 млн.кВт, Дніпропетровська область), Слов'янська (1,8 млн.кВт, Донецька область), Ладижинська (1,8 млн.кВт, Вінницька область), Трипільська (1,6 млн.кВт, м.Українка Київської області), Курахівська (1,46 млн.кВт, Донецька область), Пітерівська (перша в Україні, Донецька область), Добротвірська Львівська область), Зуївська (Донецька область), Сєверодонецька Луганська область), Дніпродзержинська (Дніпропетровська область), Харківська. ТЕЦ — Київська ТЕЦ — 5 (700 тис. КВт), Дарницька, Київська ГЕЦ — 6, Харківська ТЕЦ — 5, Одеська, Калуська, Краматорська.
Гідроелектростанції: Київська (в м.Вишгород), Канівська, Кременчуцька (в м. Світловодськ), Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська (усі ГЕС на Дніпрі), Ташлицька ГЕС (1,8 млн.кВт, на р.Південний Буг), Теребле-Ріцька ГЕС (Закарпатська область), Київська ГАЕС (перша в колишньому СРСР), Дністровська ГЕС-ГАЕС, Костянтинівська ГЕС-ГАЕС (Миколаївська область).
Атомні електростанції: Південно-Українська (м. Южноукраїнськ), Запорізька (м. Енергодар), Рівненська (м. Кузнецовськ), Хмельницька (в м. Нетішин).
Науково-дослідні центри електроенергетики: інститут електродинаміки АН України, Інститут технічної теплофізики НАН України, Київський політехнічний інститут та ін.
ДОДАТОК 4
Чорна металургія
Гірничо-збагачувальні комбінати (виробництво конгломератів та окатишів): Центральний, Південний, Північний і Миколаївський (усі чотири в Кривому Розі), Полтавський (у Комсомольську), Інгулецький (Дніпропетровська область), Комиш-Бурунський (Донецька область).
Центри виплавки чорних металів: Кривий Ріг (металургійний комбінат, Дніпропетровськ (металургійний завод), Макіївка (металургійний комбінат), Маріуполь (металургійний комбінат «Азовсталь»), Запоріжжя (металургійний комбінат «Запоріжсталь»), Дніпровський металургійний комбінат (Запоріжжя), Єнакієве (металургійний завод), Алчевськ (металургійний комбінат), Дніпродзержинськ, Донецьк, Одеса.
Електроферосплавне виробництво: Запоріжжя, Нікополь, Стаханов.
Виробництво труб: Нікополь (Південнотрубний завод), Харцизьк, Новомосковськ, Дніпропетровськ.
Вторина обробка чорних металів: Дніпропетровськ, Костянтинівна‚ Луганськ.
Коксохімія: Авдіївка, Кривий Ріг, Маріуполь, Макіївка, Дніпродзержинськ, Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Стаханов, Краматорськ, Запоріжжя.
Виробництво вогнетривів: Часів Яр, Горлівка, Красногорівка (Донецька область), Христофорівка (Дніпропетровська область), Запоріжжя.
Науково-дослідні та проектні установи чорної металурги (всього 17): — Українсь-кий науково-дослідний інститут металів (Харків), Науково-дослідний і проектний інститут металургійної промисловості (Харків), Науково-дослідний інститут чорної металургії (Донецьк), Інститут чорної металургії (Дніпропетровськ), Інститут спеціальних сталей, сплавів і феросплавів (Запоріжжя).
Кольорова металургія.
Алюмінієва промисловість: Миколаївський глиноземний завод, Запорізький алюмінієвий завод, Свердловський (Луганської обл.) завод алюмінієвих сплавів, Броварський завод алюмінієвих будівельних конструкцій.
Цинкова промисловість: Костянтинівка (завод «Укрцинк», Донецька область).
Магнієва промисловість: Калуш, Запоріжжя.
Титанова промисловість: Запоріжжя, Іршанськ (ГЗК, Житомирська область), Кримський завод двоокису титану (м. Красноперекопськ у Криму).
Виплавка ртуті (живого срібла): Микитівський ртутний комбінат (Донецька область).
Нікелева і феронікелева промисловість: Побузьке (Кіровоградська область, нікелевий завод).
Кремнієве виробництво (кристалічний): на Дніпровському алюмінієвому заводі (Запоріжжя).
Свинець (олово), вторинне виробництво: на заводі «Укрцинк» (Костянтинівка).
Золото: Травневе (Савранський район Одеської обл.), Мужієве, що коло Берегова (золото, поліметали — свинець і цинк), Сауляк — неподалік Рахова Закарпатської обл.
Виплавка інших вторинних кольорових металів: Донецьк, Харків, Одеса, Київ.
Обробка кольорових металів: Бахмутський завод імені Ківрінга (мідний і латунний прокат).
Виплавка твердих сплавів: Торез (завод наплавочних твердих сплавів), Світловодськ (Кіровоградської обл.).
Електродна промисловість: Запоріжжя (Дніпровський електродний завод).
Науково-дослідні установи кольорової металургії:
Всесоюзний (колишній) науково-дослідний і проектний інститут титану (Запоріжжя), Всесоюзний (колишній) науково-дослідний і проектний інститут вторинних кольорових металів (Донецьк), Артемівська філія Державного науково-дослідного проектного і конструкторського інституту сплавів та обробки кольорових металів.
ДОДАТОК 5
Машинобудівний комплекс України
Тракторне машинобудування: Харків (трактори, тракторні шасі), Дніпропетровськ, Київ (завод тракторних деталей), Кіровоград, Мелітополь і Вінниця (заводи тракторних гідроагрегатів), Чугуїв (завод паливної апаратури).
Сільськогосподарське машинобудування: Дніпропетровськ і Тернопіль (бурякозбиральні комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса, Київ, Бердянськ, Слов'янськ (ґрунтообробні машини), Бердянськ (жниварки), Львів (хімсільгоспмашини), Кіровоград (сівалки).
Машинобудування для тваринництва і кормовиробництва: Ніжин (завод «Ніжинсільмаш»), Коломия (завод «Коломиясільмаш»), Умань (виробниче об'єднання «Уманьферммаш»), Бердянськ, Біла Церква, Ковель, Рожище (Волинська область), Новоград-Волинський (Житомирська область, завод сільськогосподарського машинобудування).
Приладобудування.
Прилади для контролю і регулювання технологічних процесів: Івано-Франківськ (приладобудівний завод), Харків (завод контрольно-вимірювальних приладів), Київ, Луцьк, Могилів-Подільський.
Електровимірювальні прилади: Київ (виробниче об'єднання «Точелектроприлад»), Житомир (завод «Електровимірювач»), Львів і завод «Львівприлад»), Северодонецьк.
Радіовимірювальні прилади: Львів, Ужгород, Київ. Прилади для механізації та автоматизації: Кіровоград, Умань, Харків.
Обчислювальна техніка: Київ (виробниче об'єднання «Електронмаш»), Северодонецьк (науково-виробниче об'єднання «Імпульс»), Вінниця, Чернівці, Одеса.
Оптичні та оптико-механічні прилади й апаратура: Суми (виробниче об'єднання «Електрон» — електронно-оптичні прилади), Харків, Одеса.
Електротехнічна промисловість.
Виробництво трансформаторів: Запоріжжя (силові трансформатори), Хмельницький (трансформатори загального призначення).
Виробництво генераторів: Харків (завод «Електроважмаш» — генератори для парових і гідравлічних турбін).
Виробництво електромашин: Нова Каховка (електромашинобудівний завод).
Виробництво електромоторів: Полтава (завод «Електромотор»).
Виробництво побутової електротехніки: Тернопіль (об'єднання «Ватра»).
Виробництво кабелю: Харків, Одеса, Донецьк, Київ, Кам'янець-Подільський, Бердянськ.
Виробництво електроізоляційних матеріалів: Слов'янськ, Львів, Первомайськ (Жи-томирська обл.).
Транспортне машинобудування.
Автомобілебудування: Кременчук (великовантажні Запоріжжя і Луцьк (легкові), Львів (автобуси і автонавантажувачі).
Автоскладання: Луганськ.
Виробництво автозапчастин: Краснодон, Чернігів.
Виробництво тролейбусів: Київ, Дніпропетровськ, Львів.
Виробництво карданних валів: Херсон.
Виробництво мотоциклів: Київ (МТ-10 «Дніпро» і «Дніпро-72»).
Виробництво мопедів: Львів («Верховина»).
Виробництво велосипедів: Харків, Чернігів.
Суднобудування: Миколаїв, Херсон, Київ, Керч.
Локомотивобудування: Луганськ (виробниче об'єднання тепловозобудування, виробництво трамваїв), Харків (завод транспортного машинобудування), Дніпропетровськ (виробництво електровозів).
Вагонобудування: Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь.
Моторобудування: Харків (завод «Серп і Молот»).
Літакобудування: Київ (літаки «Антей», «Руслан», «Мрія»), Харків (літаки моделей ТУ).
Ракетно-космічна промисловість: Дніпропетровськ (КВ «Південне», НПО «Півден-ний машинобудівний завод», стратегічні ракети СС-18 і численні супутники), Харків (завод «Хартрон»).
Верстатобудівна промисловість.
Виробництво верстатів: Харків (завод агрегатних верстатів та верстатобудівний завод), Київ (завод верстатів-автоматів), Краматорськ (завод важкого верстатобудування), Павлоград (завод ливарних машин), Івано-Франківськ (завод «Автоливмаш»), Городок та Дніпропетровськ (верстатобудівні заводи по випуску деревообробних верстатів), Одеса, Бердичів, Черкаси (верстатобудівні заводи).
Виробництво ковальсько-пресового устаткування: Дніпропетровськ (завод великих пресів), Одеса, Хмельницький, Роздільна, Стрий.
Інструментальна промисловість.
Виробництво штучних алмазів та абразивних матеріалів:
Полтава, Львів, Запоріжжя, Київ, Іршава (Закарпатська обл.).
Виробництво метало- і деревообробних інструментів: Запоріжжя, Хмельницький, Вінниця, Харків, Кам'янець-Подільський, Луганськ.
Будівельно-шляхове та комунальне машинобудування.
Виробництво дорожних і землерийних машин: Київ (завод Червоний екскаватор»), Слов'янськ (завод шляхових машин), Бердянськ (завод шляхових машин), Одеса (виробниче об'єднання кранобудування), Харків (бульдозери виробничого об'єднання "Шлях машина"), Дніпропетровськ (завод шляхових машин).
Виробництво устаткування для промисловості будівельних матеріалів: Коростень, Лисичанськ.
Виробництво устаткування для комунального господарства:
Прилуки, Мелітополь, Турбів (Вінницька обл.), Київ. Виробництво устаткування для різних галузей промисловості.
Для хімічної промисловості: Бердичів (завод «Прогрес» — багатоярусні фільтри), Суми (технологічні лінії для виробництва слабкої азотної кислоти), Сніжне (Донецька обл., завод хімічного машинобудування), Полтава (завод Емальованого хімічного устаткування), Львів, Свеса (Сумська обл.), Павлоград Дніпропетровської обл.), Фастів.
Для виробництва полімерів: Київ (виробниче об‘єднання Більшовик»), Дніпропетровськ, Бахмач (Чернігівська обл.). Гірничошахтне та гірничорудне машинобудування: Дружківка, Донецьк, Харків, Криндачівка, Горлівка, Конотоп‚ Ясинувата (Донецька обл.).
Металургійне машинобудування: Краматорськ (Новокраматорський і Старокрама-торський машинобудівні заводи випускають прокатні стани), Маріуполь (виробниче об'єднання «Маріупольважмаш» випускає конвертори), Дніпропетровськ (завод металургійного устаткування), Лутугіне (Луганська обл.), Слов'янськ.
Для харчової промисловості: Карлівка (Полтавська обл.), Одеса, Сміла (Черкаська обл.), Київ, Калинівка (Вінницька обл.), Білопілля Сумська обл.).
Для легкої промисловості: Чернівці, Кам'янка (Черкаська обл.), Харків, Київ, Васильків, Донецьк, Дніпропетровськ.
Енергетичне машинобудування: Харків (виробниче об'єднання "Харківський турбінний завод" випускає парові турбіни для АЕС).
Машинобудування для папероробної промисловості: Дніпропетровськ (виробниче об'єднання важкого папероробного машинобудування).
Поліграфічне машинобудування: Одеса (завод поліграфічних машин).
Металообробна промисловість: Дніпропетровськ, Маріуполь, Житомир, Донецьк (у всіх — заводи металоконструкцій), Київ (завод столових наборів).
ДОДАТОК 6
Гірничо-хімічна промисловість.
Добування сірки: родовища — Немирівське, Язівське (Яворівський район), Любенське (Городоцький район), Роздольське (Миколаївський район), Жидачівське (Жидачівський район), Тлумацьке (Івано-Франківська область), Загайпільське (Івано-Франківська область); Роздольський і Яворівський гірничохімічні комбінати.
Добування калійної солі: Калуш-Голинське, Стебниківське, Дрогобицьке, Тростянецьке‚ Бориславське, Доброгостівське, Моршинське.
Добування кухонної солі: Слов'янське, Артемівське (обидва — Донецька область), Єфремівське (Харківська область), Роменське (Сумська область), Солотвинське (Закарпатська область), Дрогобицьке (Львівська область), Долинське, Болехівське (обидва — Івано-Франківська область), Генічеське (Херсонська область).
Фосфатидна сировина: Слов'яно-Бахмутське (Донецька обл.), Ізюмське (Харківська обл.), Незвиське (Івано-Франківська обл.), Кролевецьке (Чернігівська обл.), Стремигородське (Житомирська область).
Карбонатна сировина: крейда — Райгородське, Голосняківське (обидва — Слов'янський район Донецької обл.), Білогорівське (Лисичанський район Луганської обл.), Лисичанське;
Барит: Беганське, Берегівське, Рахівське, Лопошське — околиця с.Квасове Рухівського району (всі — Закарпатська обл.), Лостунське (верхів'я р. Чорний Черемош), Мокроволноваське, Камишеваське, Іскрівське, Дальнє, Тепле (всі — Донецької області).
Борні руди (турмалін і домортьєрит): Вигорлат-Гутиньське пасмо, Чоп-Мукачівська западина, Керченський півострів (оз. Чокракське), Бахмутська западина.
Природна мінеральна фарбова сировина: глинисті вохри (переважно жовтий і червоний колір) — Яснополянське (коло Краматорська Донецької обл.), Марківське (Луганська обл.), Сухокам'янське Ізюмський район Харківської обл.). Криворізьке, Кам'янське (Сумська обл.), Новоселицьке, Чернянське (обидва — Виноградівський район Закарпатської обл.), Іршавське (Закарпатська обл.);
залізоокисні фарбові руди — Криворізьке (вишнево- або бурувато-червоний колір), Кам'янське Сумської обл. (коричнево-бурого кольору), Рівненське, Костопільське, Сарненське, Сімпільське (Чернігівська обл.);
карбонатна фарбова сировина (коричневий колір) — Нанниківське та Імаретське (Білогірський район), Арматлуське (Бахчисарайський район Республіка Крим), Кам'янка (біля с.Ільниця Іршавського району), Ільниця (коло Іршави), Ділок (за 12 км, на схід від Мукачево) — всі Закарпатська обл., зелені глауконітові піски — Мокротинське (Жовківський район Львівської обл.), сточище р.Дністер у Хмельницькій обл.
Графіт: Завалівське (Кіровоградська обл.), Петрівське (Кіровоградська обл.), Маріупольське.
Виробництво азотних добрив — на базі коксохімії: Северодонецьк (виробниче об'єднання «Азот» випускає гранульовану аміачну селітру), Горлівка (азотно-туковий завод). Дніпродзержинськ (азотно-туковий завод), Лисичанськ; на базі природного газу: Черкаси, Рівне.
Виробництво фосфатних добрив: Одеса (суперфосфатний завод), Вінниця (суперфосфатний завод, хімічний завод, де є цех грануляції суперфосфату), Суми (виробниче об'єднання «Хімпром», де вперше в колишньому СРСР почали виробляти кормові знефторені фосфати), Костянтивнівка (найбільший у колишньому СРСР суперфосфатний цех).
Виробництво калійних добрив: Калуш, Стебник.
Виробництво сірчаної кислоти: Суми, Вінниця, Одеса, Костянтинівка.
Виробництво азотної кислоти: Донецьк (завод синтетичної азотної кислоти).
Виробництво соди: Слов'янськ (виробниче об'єднання «Хімпром»), Лисичанськ (содовий завод), Красноперекопськ.
Виробництво брому: Саки (бромний завод), Красноперекопськ (бромний завод).
Промисловість органічного синтезу (хімія органічного синтезу):
Северодонецьк, Лисичанськ, Горлівка, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Бердянськ, Миколаїв, Івано-Франківськ.
Виробництво полімерних матеріалів.
Виробництво пластмас і синтетичних смол: Донецьк, Запоріжжя, Луцьк, Черкаси (виробниче об'єднання «Азот» виробляє іонообмінні смоли).
Виробництво пластмас: Дніпропетровськ, Прилуки, Харків.
Виробництво хімічних волокон і ниток: Київ (виробниче об'єднання «Хімволокно» випускає віскозне і капронове волокно), Черкаси, Чернігів, Житомир, Сокаль.
Виробництво капролактаму, поліетилену, поліхлорвінілових смол, полістиролу, вініла-цетату: Горлівка (виробниче об'єднання «Стирол» випускає полістирол), Калуш (виробниче об'єднання «Хлорвініл» випускає поліхлорвінілові смоли), Первомайськ (Харківська обл., виробниче об'єднання «Хімпром» випускає поліхлорвініл), Северодонецьк (виробниче об'єднання «Азот» випускає капролактам, вінілакт, поліетилен), Дніпродзержинськ (виробниче об'єднання «Азот» випускає полістирол, поліхлорвініл), Черкаси.
Переробка полімерних матеріалів.
Виробництво шин: Дніпропетровськ (виробниче об'єднання «Дніпрошина»), Біла Церква (виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів), Бровари.
Гумоазбестова промисловість: Біла Церква, Копичинці (Тернопільська обл.), Дубно (Рівненська обл.), Суми, Одеса, Горлівка, Донецьк, Луцьк, Чернівці.
Вироби з пластмаси: Дніпропетровськ, Прилуки, Харків.
Переробка пластмаси: Сімферополь, Бровари, Київ, Луцьк.
Лакофарбова промисловість: Дніпропетровськ, Маріуполь, Донецьк, Харків, Кривий Ріг, Київ, Ніжин, Львів, Борислав, Одеса, Мелітополь, Гуляйполе, Кіровоград, Мала Виска (Кіровоградська обл.), Рубіжне (Луганська обл., анілофарбовий завод), Чернівці.
Хіміко-фотографічна промисловість: Шостка.
Побутова хімія: Хмельницький, Рівне, Коростень, Славута, Конотоп (Сумська обл.), Ужгород, Сімферополь, Могилів-Подільський, Кременець, Луцьк, Чернівці.
Нафтохімічна промисловість: Львів, Херсон, Бердянськ, Дзержинськ, Дрогобич, Івано-Франківськ, Київ.
Науково-дослідні та проектні установи хімічної і нафтохімічної промисловості: Всесоюзний (колишній) науково-дослідний і проектний інститут хімічної промисловості (Харків), Всесоюзний (колишній) науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (Київ), Науково-дослідний інститут основної хімії (Харків), Український науково-дослідний інститут пластмас (Донецьк) та ін.
ДОДАТОК 7.
Промисловість будівельних матеріалів
Червоні і рожеві граніти: Вільшанське (Київська обл.), Коростенське (Житомирська обл.), Городецьке, Корсунське (Черкаська обл.), Тарасівське, Новоукраїнське (Кіровоградська обл.), Токівське, Карачунське (Дніпропетровська обл.), Кам'яномогильське (Донецька), Олександрівське, Новоданилівське (Миколаївська обл.).
Сірі граніти: Трикратницьке, Софіївське, Костянтинівське (Миколаївська обл.), Хлібодарівське (Донецька обл.), Бобринецьке Кіровоградська обл.), Жовтневе (Дніпропетровська обл.), Янцевське, Житомирське, Крошнянське (Запорізької обл.).
Лабрадорити: Головінське, Турчинське, Горбулівське, Володарсько-Волинське (Житомирська обл.).
Базальти: Берестовецьке, Базальтове, Костопільське, Рафалівське (Рівненська обл.).
Мармуристий вапняк і мармур: Діловецьке, Малий Розис, Довгорунь, Рахівське (Закарпатська обл.), Негребівське (Київська обл.), Кадиківське, Чоргунське (Республіка Крим).
Гіпс та ангідрит: Бахмутське, Майорівське, Михайлівське (Донецька обл.), Лисичанське (Луганська обл.), Корульське (Харківська обл.).
Карбонатно-цементна сировина: Амвросіївське, Краматорське (Донецька обл.), Бахчисарайське (Республіка Крим), Миколаївське, Рава-Руське (Львівська обл.), Здолбунівське (Рівненська обл.), Шебелинське (Харківськаобл.), Гуменецьке (Хмельницька обл.).
Трепел і опока: Михайлівське (Миколаївська обл.), Придністровське (Вінницька обл.).
Каолін: Просянське (Дніпропетровська обл.), Глуховецьке (Вінницька обл.), Корецьке (Рівненська обл.).
Кварцити і кварцитисті пісковики: Овруцьке (Житомирська обл.), Баницьке (Сумська обл.).
Скляні піски: Новоселівське, Берестовеньківське (Харківська обл.), Авдіївське, Михайлівське (Донецька обл.), Папірнянське, Глібівське (Чернігівська обл.), Великоглібовицьке, Задвір'ївське (Львівська обл.).
Виробництво керамзиту і термозиту (шлакова пемза): Керч, Одеса, Київська, Львівська, Житомирська, Харківська області.
Виробництво щебеню: Гнівань (Вінницька обл., каменедробильний завод), Токівка (Дніпропетровська обл., каменедробильний завод).
Виробництво цементу: Амвросіївка (п'ять підприємств), Краматорськ, Єнакієве (завод), Дніпродзержинськ (завод), Кривий Ріг (завод), Балаклея (цементно-шифернийкомбінат), Новгород-Сіверський, Кам'янець-Подільський (завод), Здолбунів (цементний завод і азбестоцеметний завод), Миколаїв (Львівська обл, цементно-гірничий комбінат), Бахчисарай, Ольшанський (Миколаївська обл.., завод), Одеса, Ямниця (біля Івано-Франківська, цементно-шиферний комбінат).
Виробництво стінових матеріалів:
Глиняна цегла: Ірпінь (Київська обл.), Запоріжжя, Полтава, Чернівці, Івано-Франківськ, Коломия.
Силікатна цегла: Херсон, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Черкаси, Чернігів, Красний Лиман (Донецька обл.), Трипілля (Київська обл.), Ладижин (Вінницька обл.), Розвадів (Львівська обл.).
Силікатні вироби: Суми, Миколаїв, Білгород-Дністровський, Славута (Хмельницька обл.).
Виробництво нерудних будівельних матеріалів: Запоріжжя, Житомир, Кривий Ріг, Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Гнівань, Коростень, Кременчук, Хуст.
Виробництво теплоізоляційних виробів: Київський, Запорізький, Маріупольський, Донецький заводи.
Виробництво будівельної кераміки: Львів, Харків (керамічні заводи), Бахмут (завод керамічних труб).
Інші підприємства будівельної промисловості: Одеса (лінолеум ний завод, комбінат покрівельних матеріалів), Виноградове (завод, пластмасових сантехнічних виробів), Харків (завод метлахських плиток).
Науково-дослідні та проектні установи будівельної індустрії: Південдіпроцемент (Харків), Науково-дослідний інститут будівельних матеріалів і виробів (Київ), Державний проектний інститут будівельних матеріалів (Київ).
Виробництво скла: Бахмут, Лисичанськ (склоробний завод), Костянтинівка (завод «Автоскло», механізований склоробний завод, Київ (завод художнього скла), Львів, Одеса, Запоріжжя, Херсон (завод скловиробів, склотарний завод), Стрий, Керч (завод скловиробів), смт. Буча (Київська обл.).
Науково-дослідний центр скляної промисловості: Науково-дослідний інститут автоскла (Костянтинівка Донецької обл.).
Виробництво порцеляни: Коростень (порцеляновий завод столового посуду); Довбиш (Житомирська обл.), Борислав, Тернопіль, Полонне (Хмельницької обл.) — усі чотири порцелянові заводи випускають чайно-кавовий посуд; Баранівка, Бродниця (Житомирська обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Синельникове (Дніпропетровська обл.).
Науково-дослідний центр порцеляно-фаянсової промисловості: Український науково-дослідний інститут порцеляно-фаянсової промисловості (Київ).
ДОДАТОК 8
Легка промисловість України
Виробництво бавовняних тканин і пряжі: Херсон, Тернопіль, Донецьк (усі бавовняні комбінати), Київ, Нововолинськ (Волинська обл..), Долина (Івано-Франківська обл.), Макіївка (Донецька обл.), Полтава, Львів (усі бавовнянопрядильні фабрики), Чернівці (Текстильне об'єднання), Нікополь (ниткова фабрика).
Виробництво вовняних тканин: Луганськ (тонкосуконний комбінат), Чернігів (камвольно-суконний комбінат), Дунаївці (Хмельницька обл.), Одеса (обидві — вовняні фабрики), Кривий Ріг (вовнопрядильна фабрика).
Виробництво шовкових тканин: Київ, Дарниця, Черкаси (усі — шовкові комбінати), Луцьк (фабрика меланжевих шовкових тканин).
Виробництво лляних тканин: Рівне, Житомир (обидва-льонокомбінати), Радомишль, Овруч (Житомирська обл.), Стара Вишівка (Волинська обл.), Калуш (Івано-Франківська обл.) — усі заводи первинної обробки льону.
Виробництво трикотажних виробів: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Запоріжжя, Чернівці, Ужгород, Миколаїв (в усіх — трикотажні фабрики), Горлівка (фабрика трикотажного полотна), Мукачеве (фабрика білизняного трикотажу), Орджонікідзе (Дніпропетровська обл., трикотажна фабрика). Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів: найбільші центри Київ, Харків, Чернівці, Донецьк, Львів.
Швейна промисловість: Київ (швейне об'єднання «Україна») Харків (швейне об'єднання), Одеса (швейне об'єднання), Львів (виробниче об'єднання «Маяк»), Дрогобич (виробниче об'єднай «Зоря»), Чернівці (виробниче об'єднання), Переяслав-Хмельницький, Миколаїв, Кіровоград, Луганськ, Дніпропетровськ Запоріжжя, Донецьк (у всіх швейні фабрики).
Шкіряна промисловість: Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Чернівці, Вінниця, Житомир, Івано-Франківськ, Бердичів, Коростишів (Житомирська обл.), Ірпінь, Васильків (Київська обл.), Ромни, Глухів (Сумська обл.), Дніпропетровськ, Слов'янськ, Сімферополь (шкіргалантерейна фабрика).
Виробництво взуття: Луганськ, Київ, Львів, Харків Дніпропетровськ, Одеса, Васильків, Миколаїв, Бердичів, Запоріжжя Мукачеве, Лубни (Полтавська обл.).
Хутрова промисловість: Тисмениця (Івано-Франківська обл. виробниче об'єднання «Тисмениця»), Харків (хутрове виробниче об'єднання), Заліщики (Тернопільська обл.), Івано-Франківськ, Львів Жмеринка (Вінницька обл.), Житомир, Київ, Дніпродзержинськ» Одеса, Чигирин (Черкаська обл.), Прилуки.
Науково-дослідні установи легкої промисловості: Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості, Український науково-дослідний інститут по переробці штучних і синтетичних волокон, Український науково-дослідний інститут швейної промисловості, Науково-дослідний інститут шкіряновзуттєвої промисловості, Київський технологічний інститут легкої промисловості (усі — в Києві).
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Білик Ю.Д. Економічні проблеми агропромислового комплексу України в умовах формування ринкових відносин. — К., 1997. — 200с.
Букринський Б., Пузирний П. Приморська зона України: формування статусу та стратегії освоєння. – Регіональна економіка, №2, 1998
Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. ред. А.Ф. Трешников; Ред. кол.: Э.Б. Алаев, П.М. Алампиев, А.Г. Воронов и др. – М.: Сов. энциклопедия, 1988. – 432с.
Географічна енциклопедія України. – Т. 1-3. – К, 1993.
Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії: підручник. – К.: Либідь, 1996.
Жупанський Я. Економічна і соціальна географія України / Жупанський Я. – К., 1998.
Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: навчальний посібник. – К, 2006.
Заблоцький Б.Ф. Економіка України: національна економіка України. / Б.Ф. Заболоцький. – Львів, 1997.
Заставний Ф.Д. Географія України. / Ф.Д. Заставний. – Л., 1994.
Заставний Федір. Проблеми депресивності в Україні (соціально-економічної, екологічної, демографічної). — Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — 348 с.
Зеркалов Д.В. Транспорт України: Довідник. – У 2 кн. — К.: Основа, 2002. — 415с. Кн. 1 — 415с
Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). – К., 1997
Ковтун В.В. Степаненко А.В. Города Украины. К., 1990.
Коршун І.М. та ін. Розміщення продуктивних сил України. К., 1997.
Михасюк І.Р., Лобурко О.Я. Основи регулювання економічного і соціального розвитку регіонів. К., 1995.
Огінський АМ. Національна система сільського господарства: вступ до загальної теорії і практики державного управління / Інститут аграрної економіки УААН. — К., 1999. — 368с
Павлова Е.И., Буралев Ю.В. Экология транспорта: Учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. "Менеджмент". — М.: Транспорт, 1998
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К., 1998.
Пистун Н.Д. Экономико-географический комплекс крупных городов. / Н.Д. Пистун– К., 1989.
Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1996.
Пістун М.Д., Гуцал В.О., Проводар Н.І. Географія агропромислових комплексів: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1997. 200 с.
Руденко В.П. Довідник з географії ПРП України. – К., 1998
Руснак П.П., Жебка В.В., Рудий М.М., Чалий А.А. Економіка сільського господарства: Підручник для студ. екон. спец. вищ. аграрних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації / Петро Павлович Руснак (ред.). — К. : Урожай, 1998. — 319с.
Рябоконь В.П. Соціально-економічні проблеми розвитку агропромислового комплексу України в сучасних умовах. — К.: Інститут аграрної економіки, 2000. — 355с.
Сахацький М.П. Проблеми відродження сільського господарства. — К.: Ін-т аграрної економіки, 2000
Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України. – Х., 2000.
Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А. Демографічні перспективи України до 2026 року / НАН України; Інститут економіки. — К., 1999. — 55 с.
Суспільна географія. Основи теорії/ Укладач В.І. Єфименко. – К.: Шлях, 2006.
Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001.
Транспорт: Толковый словарь / Владимир Петрович Калявин (авт.-сост.). — СПб.: Элмор, 2003. — 480с.
Трубич С.Ю. Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах переходу до ринку. – Тернопіль: Поліграфіст, 1996. – 200 с.
Хомра О.У., Ожеван М.А., Петрова Т.П., Нагорний В.І., Примак О.Г. Трудова міграція громадян України. Біла книга. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 201 с.
Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України: Навчальний посібник / О.І. Шаблія. –Львів: Світ‚ 2000.
Яценко В.М. Аналіз стану та стратегія ефективного розвитку агропромислового комплексу України. — Черкаси : ЧДТУ, 2003. — 352с.
Підписано до друку 02.09.2009. Формат 60х90 1/8. Папір офісний.
Друк різоргафічний. Тираж …. Зам. №
Надруковано: