Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Список дитячих та молодіжних організацій м. Запоріжжя, Запорізької області
ОБЛАСНА СПІЛКА МОЛОДІЖНИХ ТА ДИТЯЧИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ "ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА РАДА МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ"
1. Запорізький комітет молодіжних організацій
Керівник — Міщан І.В.
Мета — розвиток молодіжної організації та координація молодіжного руху області.
Проекти — підтримка заходів Обласного центру молоді та дитячих організацій.
Контакти — 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 29, (0612) 13 18 52.
2. Запорізька міська молодіжна організація «Перспектива»
Керівник — Мішок С.М.
Мета — сприяння демократизації суспільного життя, захист прав, свобод та інтересів молоді.
Проекти — проведення програми «Центр юридичної та економічної підтримки».
Контакти — 69000, м. Запоріжжя, вул. Новоросійська, 201, (0612) 63 44 96, e-mail: meshsn@mail.ru.
3. Благодійний фонд «Сподівання»
Керівник — Доценко Н.В.
Мета — сприяння розвитку загальнодоступної системи доброчинної допомоги особам, які вживають наркотики, ВІЛ-інфікованим, хворим на СНІД та членам їх сімей.
Проекти — організація та проведення програми «Дівчина сьогодні — мати в майбутньому».
Контакти — 69000, м. Запоріжжя, вул. С.Тюленіна, 23, e-mail:m_fspod@a-teleportio.com.
4. Регіональний молодіжний еколого-краєзнавчий центр «Сварог»
Керівник — Білий Ю.С.
Мета — формування позитивних установок у молоді на створення безпечного життя за складних умов сучасності та залучення її до еколого-краєзнавчого відродження України.
Проекти — організація регіонального молодіжного Internet-центру та підтримка мікрозаходів громадських організацій області.
Контакти — 69000, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 107/22.
5. Молодіжна громадська організація підтримки соціально — педагогічних ініціатив «Юнь Запоріжжя»
Керівник — Худов С.В..
Мета — створення умов для самореалізації учнівської молоді, залучення її до участі у прийнятті рішень на рівні міста, району та області.
Проекти — організація та проведення програми «Школа соціальної творчості «Сходинки громадської зрілості».
Контакти — 69000, м. Запоріжжя, вул. С.Тюленіна, 23.
6. Запорізьке молодіжне демократичне об’єднання «Злагода молода»
Підтримка обдарованої та творчої молоді у сільській місцевості
М.ЗАПОРІЖЖЯ, ХОРТИЦЬКИЙ Р-Н ВУЛ. ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА БУД. 17, KB. 28
СКІРКО РОМАН ЛЕОНІДОВИЧ
7. Обласна спілка обласних молодіжних та дитячих організацій «Запорізька обласна Рада молодіжних організацій» - координація та розвиток молодіжного руху в Запорізькій області
8. Запорізький регіональний ресурсний центр для громадських організацій - школа молодіжного лідерства для молоді з малих міст та сіл Запорізької області
9. Первинна організація профспілки студентів, аспірантів та докторантів Запорізького національного технічного університету - Х Міжнародний фестиваль студентських театрів естрадних мініатюр «Студентські жарти-2008»
10. ЗОО ВМГО «Українське молодіжне об’єднання» - Я творець рідного краю – твоє майбутнє твориться сьогодні, твори його разом з нами
11. Молодіжне громадське об’єднання «Запорізькій центр популяризації краєзнавства «Хорс», Запорізькій міській благодійний фонд «Єврейській громадській центр «Мазаль тов» - проект «Люблю свій край»
12. ЗОМГО «Союз молоді регіонів України» - сільська молодь. Розвиток молодіжного руху в малих містах та селах
Вправи та ігри направлені на згуртування дитячого колективу
Вправа «Клубочок».
Ведучий тримає в руках клубок ниток, намотує нитку на палець,ставить будь-яке запитання, яке його цікавить, учаснику гри, той ловить клубочок, намотує на палець, відповідає на запитання, а потім ставить своє запитання наступному гравцеві.
У кінці клубочок повертається до ведучого. Усі бачать нитки, які зв’язують учасників гри в одне ціле, дізнаються багато нового.
Вправа «Вітер дує на…»
Зі словами «Вітер дує на…» ведучий починає гру. Наприклад, «вітер дує на того, у кого світле волосся». Усі світловолосі збираються в одну групу. Для того, щоб учасники гри дізналися один про одного, запитання мають бути наступними:
- У кого сестра?
- Хто любить тварин?
Ведучого необхідно змінювати, даючи змогу всім учням побути в цій ролі.
Вправа «Доторкнися до…»
Усі гравці вдягнені по-різному. Ведучий говорить: «Доторкнися до блакитного!». Усі повинні зорієнтуватися, знати в одязі інших гравців щось блакитне і доторкнутися до цього кольору.
Ведучий слідкує, щоб доторкнулися до кожного учасника.
Вправа «Зоопарк».
Учасники демонструють різних радісних тварин, обираючи їх за власним бажанням.
Вправа «Скажи ведмедику гарні слова».
Ведучий запрошує на заняття іграшкового ведмедика. Учасники придумують для нього добрі слова. Потім кожний перетворюється на ведмедика ( бере іграшку у руки) і сідає у центр кола. Інші придумують для нього добрі слова. Ведучий допомагає у підборі добрих слів.
Вправа «Насос і м’яч».
«Учасники вправи об’єднайтися в пари. Один з вас – великий надувний м’яч,
Інший насосом надуває цей м’яч. «М’яч стоїть», обм’якнувши усім тілом на півзігнутих ногах, шия розслаблена. Корпус нахилений трохи вперед, голова опущена. Гравець починає надувати м’яч, супроводжуючи рух рук звуком “С-с-с». Із кожною подачею повітря, м’яч надувається усе більше, випрямляються ноги в колінах, тулуб, піднімається голова, надуваються щоки, руки відходять від боків. М’яч надутий. Гравець висмикує від м’яча шланг насосу… З м’яча із силою виходить повітря зі звуком «ш-ш-ш». Тіло знову обм’якло, повернулося у вихідне положення. Потім гравці міняються ролями.
Вправа «Жужа».
«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, дражнять, доторкаються до неї. «Жужа» терпить, але, коли їй усе це набридає, підхоплюється і починає ганятися за кривдниками, намагаючись спіймати того, хто скривдив більше за усіх. Він і буде «Жужа». Ведучий повинен слідкувати, щоб «дражники» не були занадто образливими.
Вправа «Добра тварина».
Ведучий тихим, таємним голосом говорить:
«Станьте, будь ласка, у коло і візьміться за руки. Ми - одна велика, добра тварина. Давайте послухаємо, як вона дихає! А тепер подихаємо разом! На вдих – робимо крок уперед, на видих – два кроки назад. Вдих – два кроки вперед. Видих – два кроки назад. Так не тільки дихає тварина, так само чітко і рівно б’ється її велике добре серце. Стукіт – крок уперед, стукіт – крок назад тощо. Ми всі беремо подих і стукіт цієї тварини собі».
Закінчи речення. Учасники закінчують речення.
Гнів приносить користь, коли…
Гнів приносить шкоду, коли…
Вправа «Воскова палочка».
Учасники стають у коло, змикаючи плечі, руки зігнуті на рівні грудей, виставлені вперед, ноги стоять стійко. У центрі – учасник (воскова палочка). Йому подана інструкція: «Ноги від підлоги не відривати, очі заплющити, тіло розслабити і податися назад!». Руки товаришів обережно направляють «воскову палочку» по колу, передаючи один одному.
Ведучий слідкує, щоб у центрі побував кожен охочий.
Вправа «Мишоловка».
Усі стають у коло, міцно стискують ноги, руками обіймаються за пояс – це мишоловка. Ведучий у колі. Його завдання – будь-яким чином вибратися з мишоловки: відшукати «дірку», умовити, пробитися, знайти інший спосіб вибратися на волю.
Дорослий слідкує, щоб мишеня не скривдили, не зробили неприємно. Якщо дорослий помічає, що «мишеня» не може вибратися, він регулює ситуацію.
Вправа «Полум’я свічки».
Усі сідають у коло, ведучий передає запалену свічку. Спочатку всі дивляться на неї, придивляються до полум’я. Потім, передаючи свічку одне одному, відчувають тепло, що вона випромінює. Ведучий каже:»Візьміть собі трішечки тепла, поверніться до свого сусіда, який сидить праворуч від вас,і, дивлячись йому в очі, посміхніться і скажіть, наприклад: «Миколо, я радий тебе бачити!».
Вправа « Тупотіть ті, хто…»
Ведучий звертається до групи зі словами: «Тупотіть ті, хто полюбляє співати», «залюбки ходить до школи», «у кого не завжди виходить спокійно сидіти на уроці», «у кого літери на слухаються олівця» тощо.
Ведучим може стати хтось із учнів.
Вправа «Компліменти».
Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись в очі сусіду, потрібно сказати йому декілька добрих слів. Той, хто приймає, киває головою і каже: «Дякую, мені дуже приємно». Вправа проводиться по колу.
Ведучий допомагає тим дітям, яким важко зробити комплімент.
Вправа «Кошеня».
Діти уявляють, що мама принесла додому кошеня, якому страшно і сумно. Кожна дитина почергово перетворюється на кошеня, усі інші дивляться на нього і говорять приємні слова.
Вправа «Емоційні погляди».
Ведучий загадує якість, яка йому найбільше подобається у якійсь дитині. Дивиться їй уважно ув очі, передаючи почуття, які були викликані цією якістю. Дитині необхідно здогадатися, яку якість задумали.
Вправа «Папуга».
Ведучий вимовляє коротке речення, наприклад: «Я йду гуляти». Один з учасників повторює це речення, передаючи задуману емоцію. Інші відгадують.
Вправа «Зроби правильно».
Діти об’єднуються в пари. Один із пари має за допомогою жестів пояснити іншому завдання, яке ведучий сказав йому на вушко. Це може бути: «принеси зошит», «витри дошку», «зніми капелюха». ( Під час пояснювання речі використовувати не можна)
Дубе-дубок, виручай, дружок!
Цю гру найкраще проводити у змішаному лісі, де ростуть берези, осики, дубки, близько до них стоять сосни, ялини.
За допомогою жеребкування обирають того, хто водить. Всі інші тікають від нього. Ті, які тікають, повинні віднайти між дерев дубок і, обхопивши його руками, сказати: «Дубе-дубок, виручай, дружок!» Той, хто встиг це зробити, врятований, тому що біля дубочка ловити не можна.
У грі є таке правило: коли тебе піймали — ти ловиш іншого. Якщо ви опинитеся в лісі, де дубки трапляються рідко або їх немає взагалі, але є берези, проведіть цю гру так само, але домовившись, що рятувальним деревом є берізка. І тоді втікач, рятуючись від переслідування, повинен обхопити берізку і вигукнути: «Берізонько, виручай!»
Але можна грати й так: обхопіть рукою будь-яке дерево, тільки правильно його назвіть. Хто переплутає берізку з осикою — починає водити.
Дозорна вишка
Для гри найкраще вибрати галявину з чагарниками. За жеребкуванням один із гравців стає дозорним. Він займає центр галявини, де увіткнутий прапорець. Це дозорна вишка.
Дозорний зав'язує собі очі та починає голосно рахувати: «Один... два... три...» - і так до тридцяти. Відрахувавши 30 секунд, дозорний знімає пов'язку та голосно заявляє: «Іду шукати!»
Його задача — виявити та назвати всіх помічених ним гравців. Для пошуку дається 10 хвилин.
Поки дозорний рахує, гравці повинні встигнути заховатися, замаскуватися. Гра ця ставить перед гравцями складну задачу: перемагає у грі той, хто заховається найближче від дозорного, хто найдовше не буде виявлений. А той, хто заховався далі 20 метрів від дозорної вишки, виходить із гри, його дозорний не шукає.
Спочатку дозорний уважно оглядається довкола, не сходячи з місця. Потім обходить галявинку по колу діаметром 3—5 метрів. Наступне коло ширше — 8—10 метрів.
Якщо протягом 10 хвилин ним виявлена тільки частина гравців, подається сигнал свистком чи голосом. Тоді кожний, кого не виявив дозорний, повинен встати та підняти вгору руку. Той, хто опинився ближче всіх до дозорної вишки, вважається переможцем, йому нараховується 2 очка, а тому, кого дозорний не зміг виявити на відстані 10 метрів, 1 очко. А дозорному — навпаки: 2 очка нараховується за кожного гравця, якого він зумів виявити, стоячи біля прапорця на дозорній вишці на відстані 10 метрів, і по 1 очку за гравця, виявленого на відстані 6—8 метрів.
Право бути наступним дозорним отримує той, кого виявили останнім. Переможцем буде той, хто набрав найбільшу кількість очок протягом усієї гри.
Щоб не було суперечок, хто опинився ближче всіх до вишки, заготуйте перед грою розмітку — 2—3-метрову палицю, розмічену на сантиметри.
Сирена
Сирена — це сильний, різкий сигнал, попереджає про небезпеку, а іноді про зустрічі.
На спортивному майданчику сирена — в руках у судді. Цим сигналом він може почати гру, зупинити її та почати знову. Свисток судді вручається гравцеві, який за жеребкуванням або за бажанням стає тим, хто водить — «сиреною».
Ця гра — змагання на уважність. Для гри вибирається простора галявинка, на якій є пеньки, ростуть кущі. Грають одночасно від 20 до 50 чоловік.
«Сирена» стає обличчям до дерева біля краю галявинки. Всі інші розташовуються на другому її кінці. На галявині — тиша. Тільки-но той, хто водить, повернеться обличчям до дерева, всі гравці починають рухатися до нього. Він може у будь-який момент оглянутися, але перед тим повинна прозвучати сирена. Тоді всі повинні негайно зупинитися та завмерти. Кого той, хто водить, побачить після свистка у русі, той повинен повернутися на вихідну лінію.
Той, хто водить, знову повернувся спиною до галявини. Нові швидкі перебіжки гравців, і знову раптовий сигнал — сирена! Всі завмерли в тій позі, на тому місці, де їх застав сигнал.
Всього протягом гри можна дати 10 сигналів. Хто за цей період зумів найближче підійти до «сирени», отримує свисток.
Роззяви
«Роззяви» — дуже давня гра, розрахована на уважність і кмітливість. Почати цю гру можна на будь-якій, навіть маленькій галявині.
Для гри знадобляться джгут, довга гілка.
Всі гравці сідають на траву обличчям до центра кола. Руки тримають за спиною. Сидіти в колі можна тільки щільно, на відстані не більше напівзігнутої руки один від одного.
Всі гравці сідають на траву обличчям до центра кола. Руки тримають за спиною.
Вибирають того, хто водитиме. Він ходить із джгутом позаду кола, наспівуючи якусь пісеньку, і тим часом тихенько підкидає джгут кому-небудь із гравців, які сидять у колі. Тільки-но джгут покладений на землю, той, хто водить, замовкає. Це сприймається як сигнал. Якщо гравець, який сидить у колі, вчасно не помітив підкинутого йому джгута, то той, хто водить, обійшовши коло, тихенько піднімає і починає плескати джгутом роззяву. Тут вже вставай і біжи кругом кола. Можна бігти направо, наліво. Задача — оббігти коло й зуміти зайняти своє місце в ньому. Але якщо вільне місце встигає зайняти той, хто водить, водити доведеться «роззяві».
Якщо підкинутий джгут виявлений вчасно тоді гравець повинен узяти його в руки, обережно припіднятися і плескати сусіда справа. Той піднімається і біжить по колу. А той, хто водить, повинен швиденько зайняти одне вільне місце. А друге вільне місце займає хтось один із пари, що змагається між собою. Водитиме той, хто лишається.