Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ“
спеціальності 7.092203
“ Електромеханічні системи автоматизації та електропривод “
Дніпропетровськ
НГУ
2003
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ
З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ“
спеціальності 7.092203
“Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“
Рекомендовано до видання науково-методичною радою університету (протокол № від 2002 р.)
Дніпропетровськ
НГУ
2003
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ” спеціальності 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“ / Уклад.: В.І.Сулаєв В.І.Доценко.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003.- 22 с.
Укладачі:
В.І. Сулаєв, кандидат техн. наук, доцент,
В.І. Доценко, ст. викладач.
Відповідальний за випуск завідувач кафедри підземної розробки родовищ В.І. Бондаренко, д-р техн. наук, проф.
Друкується в редакційній обробці авторів.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Курсова робота є самостійною творчою роботою студента, мета якої закріплення знань, отриманих при вивченні відповідного курсу, а також використання цих знань при вирішенні технічних питань.
В курсовій роботі студент обгрунтовує вибір схеми розкриття шахтного поля, способу підготовки, системи розробки, технологічної схеми очисних робіт, а також визначає параметри технології очисних робіт.
1.2 Курсова робота виконується в другому семестрі під керівництвом викладача, який надає необхідні консультації. В процесі роботи студент регулярно інформує керівника про стан виконання курсової роботи, а потім захищає її.
2 ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
2.1 Вступ. Надаються задачі, які поставлені перед гірничою промисловістю, основні напрямки вирішення цих задач в курсовій роботі.
2.2 Стислі відомості про умови залягання родовища. Згідно завданню наводяться данні про кількість пластів, кут падіння, газоносність, розміри шахтного поля та їх характеристика.
2.3 Запаси шахтного поля. Підраховуються балансові і промислові запаси вугілля в шахтному полі.
2.4 Основні параметри шахти. Приймається виробнича потужність шахти, визначається строк її служби.
2.5 Розкриття та підготовка шахтного поля. Обгрунтовується та описується для заданих гірничо-геологічних умов спосіб розкриття і підготовки шахтного поля, визначаються довжини основних розкривних виробок, розміри панелі, ярусу, поверху, виймальних стовпів, довжина лави, описується порядок відпрацювання різних частин шахтного поля, накреслюються схеми розкриття та підготовки шахтного поля.
2.6 Система розробки. Наводиться обґрунтування вибору системи розробки та її опис.
2.7 Вибір очисного комплексу. Виконується для пласта, розробка якого намічається в першу чергу. Виконується перевірка механізованого кріплення за розсуванням. Приймаються розміри ніш або берм на кінцевих дільницях лави.
2.8 Визначення параметрів технології очисних робіт. Визначається швидкість подачі комбайна, тривалість виймального циклу, кількість циклів, навантаження на очисний вибій.
2.9 Технологія та організація робіт в очисному вибої. Наводиться опис технології і організації робіт в очисному вибої. Креслиться технологічна схема очисних робіт з необхідними розрізами, будується графік організації робіт в очисному вибої.
2.10 Число очисних вибоїв на шахті. З урахуванням прийнятого навантаження на лаву визначається кількість очисних вибоїв необхідних для виконання річної потужності шахти. Наводиться аналіз можливості розміщення отриманої кількості лав в межах одного пласта. Приймається рішення про необхідність одночасної розробки кількох пластів.
2.11 Висновок. Наводяться основні технічні рішення та їх оцінка.
2.12 Перелік посилань. Складається із списку літератури, якою користувався студент під час виконання курсової роботи.
3 ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1 Курсова робота оформлюється у вигляді пояснювальної записки з кресленнями.
3.2 Пояснювальна записка обсягом не більш як 30 с. рукописного тексту ілюструється кресленнями. Текст записки повинен бути лаконічним, стислим, чітким, не вміщувати занадто довгих витягів з технічної літератури та надмірно докладних характеристик прийнятого обладнання. Зміст пояснювальної записки наводиться на її початку, а перелік посилань - в кінці. В тексті повинні бути посилання на використану літературу. Пояснювальна записка переплітається разом з завданням на її виконання.
3.3 Графічна частина курсової роботи виконується на вкладних аркушах формату А4 або А3. На кресленнях у відповідному масштабі наводяться схеми розкриття та підготовки шахтного поля, технологічна схема ведення очисних робіт з розміщенням обладнання, графік організації робіт в очисному вибої.
4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
4.1 Підрахунок запасів корисної копалини.
Балансові запаси шахтного поля приймаються рівними геологічним. Підраховуються за формулою:
Z бал = SHPi , (4.1)
де S - розмір шахтного поля за простяганням, м ;
H - розмір шахтного поля за падінням, м;
Pi - сумарна продуктивність світи пластів, т/м2.
Pi = mi i , (4.2)
де mi - потужність i-го пласта, м; i - густина вугілля i-го пласта, т/м3.
Промислові запаси шахтного поля Zпром визначаються за формулою
Zпром = Zбал С , (4.3)
де С - коефіцієнт добування запасів шахтного поля, який дорівнює:
для пластів вельми тонких 0,95-0,92;
для пластів тонких 0.92-0,9;
для пластів середньої потужності 0,9-0,85;
для пластів потужних 0,85-0,8.
4.2 Розрахунковий строк служби шахти приймається рівним 40-60 рокам.
Річна проектна потужність шахти визначається за формулою
Ар = ; (4.4)
де Тр- розрахунковий строк служби шахти, років;
та приймається за параметричним рядом потужностей - 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4; 3,0; 3,6 млн. т/рік. Після цього розрахунковий строк служби шахти коректується.
Повний строк служби шахти визначається за формулою
Тп = Тр + 0,5 t, (4.5)
де t - час на розвиток та згортання видобутку, років. Визначається за виразом
t = 2,3+1,84 А р , (4.6)
4.3 Схема розкриття вибирається згідно з даними гірничо-геологічних умов. Вибір схеми розкриття аргументується, наводиться опис вибраної схеми. Схема розкриття викреслюється у відповідному масштабі з указанням необхідних розмірів та назв розкривних виробок.
4.4 Визначення довжини розкривних виробок. При розкритті шахтного поля вертикальними стовбурами та капітальним квершлагом довжини розкривних виробок визначаються за такими формулами.
Глибина стволів:
Hc = hн + 0,5 H sin + hз , (4.7)
де hн - потужність наносів (відстань від земної поверхні до верхньої межі шахтного поля), м;
- кут падіння пластів, град;
hз - глибина зумпфа, головного стовбура має глибину 20-40 м, допоміжного - 6-7 м.
Довжина капітального квершлагу:
Lкв = , (4.8)
де h1-n - відстань між робочими пластами за нормаллю, м.
4.5 Вибір способу підготовки пласта здійснюється за даними гірничо-геологічних умов. Наводиться аргументація вибору способу підготовки та опис вибраного способу. Визначаються необхідні розміри окремих частин шахтного поля (розміри панелей, ярусів, поверхів, виймальних стовпів) та їх кількість. Для цього використовуються такі вирази.
Кількість панелей у шахтному полі за простяганням:
n = , (4.9)
де S - розмір шахтного поля за простяганням, м;
Sпан - оптимальний розмір панелі за простяганням, який дорівнює 2000-3000 м. Отримана кількість панелей округлюється до цілого числа, після чого оптимальний розмір панелі коректується.
При визначенні кількості панелей у шахтному полі за падінням оптимальний розмір панелі приймається в межах 1000-1500 м.
Кількість ярусів в панелі або поверхів в шахтному полі визначається за формулами
nя = ; (4.10)
nпов = , (4.11)
де H- розмір шахтного поля за падінням, м;
h1- ширина цілика між головними відкатним та вентиляційним штреками, м;
h2 - сумарний розмір цілика для охорони головних виробок з боку бремсбергової та похильної частин шахтного поля, м;
- кількість панелей в шахтному полі за падінням;
hя, hпов - похила ширина ярусу, поверху, відповідно, м; визначається за формулою
hя (пов)= lл+2hшт+hц , (4.12)
де lл - повна довжина лави, м;
hшт - ширина ярусного (поверхового) штреку, м;
hц - ширина цілика між суміжними ярусами (поверхами), м.
Орієнтовно можна приймати h1 = 20-40 м, h2 = 40-60 м, lл = 170-180 м; hшт = 4,0-4,5 м; hц= 1,5-3 м.
Прийнятий спосіб підготовки креслиться на вкладних аркушах у відповідному масштабі. На кресленні показується розташування підготовчих виробок та, в залежності від прийнятого способу підготовки, кількість та розташування панелей, ярусів, поверхів або виймальних стовпів. Показуються розміри як шахтного поля в цілому, так і окремих його частин (панелей, ярусів, поверхів, стовпів), розміри ціликів для охорони підготовчих виробок, відстань між капітальними або панельними виробками.
Описується послідовність розробки окремих частин шахтного поля.
4.6 Механізований очисний комплекс вибирається для пласта, наміченого до першочергової розробки, згідно гірничо-геологічних умов використання комплексу: потужності пласта, кута падіння та властивостей бічних порід ( додаток А, табл 1) .
Максимальна та мінімальна потужність пласта визначається за формулами:
mmax = m+;
mmin = m - , (4.13)
де m- середнє значення потужності пласта, м;
m- відхилення потужності пласта від його середнього значення, %.
Необхідна висота секцій механізованого кріплення розраховується за формулами:
Hmax = mmax - mmax lп ;
Hmіn = mmin - mmin lз - , (4.14)
де Hmax, Hmіn - необхідні максимальна та мінімальна висота секцій механізованого кріплення, м;
- коефіцієнт, який залежить від складу та властивостей порід; рекомендується приймати для легкообвалювальних покрівель (А1) - 0,04; для середньообвалювальних (А2) - 0,025; для важкообвалювальних та вельми важкообвалювальних (А3 , А4) - 0,015;
lп, lз - відстань від вибою до осі переднього та заднього стояка секції механізованого кріплення, відповідно, м;
- запас розсування стояків; рекомендується приймати 40-60 мм.
Отримані результати порівнюються з конструктивною висотою кріплення (табл. 3), після чого робиться висновок про відповідність вибраного кріплення гірничо-геологічним умовам.
4.7 Швидкість подачі комбайну:
, (4.15)
деNпот - стійка потужність двигуна комбайна, КВт;
- питомі енерговитрати на руйнування вугілля, кВт×ч/т;
- виймальна потужність пласта, м;
r - ширина захвату комбайна, м;
- середньозважена щільність пласта, т/м3.
Стійка потужність двигуна комбайна визначається за формулою
Nпот=(0,7...0,9)Nпасп ; (4.14)
де Nпасп - потужність двигуна за паспортом, КВт (Додаток А, табл.2);
Питомі енерговитрати на руйнування вугілля:
(4.15)
де - середньозважений опір пласта різанню, КН/м;
- показник руйнування пласта: для в'язкого вугілля ; для крихкого вугілля .
Швидкість подачі комбайну згідно з газовим фактором:
, (4.16)
де - допустима згідно ПБ швидкість руху струменя повітря у лаві;
в - ширина привибійного простору, м (приймається на 250-300 мм більше, ніж довжина кріплення);
- коефіцієнт звуження повітряного струменя ;
- допустимий згідно ПБ вміст метану у вихідному струмені повітря з очисного вибою;
- коефіцієнт, який враховує швидкість руху частини струменя повітря у виробленому просторі (для лав, що працюють з повним обваленням - ; з плавним опусканням - ; з частковим закладенням - ; з повним закладенням - )
- метаноємкість пласта, м3/т;
- коефіцієнт нерівномірності виділення метану в лаві . При видобутку кам’яного вугілля , а для антрацитів - .
Швидкість кріплення лави:
, (4.17)
де - крок встановлення кріплення, м;
- тривалість циклу пересування кріплення, хв.
Для механізованого кріплення:
(4.18)
де - час переміщення робітника від секції до секції та огляд покрівлі ;
- час на зачищення місця перед пересуванням секції , якщо , то на зачищення необхідно ставити окремого робітника;
- час на розвантаження секції кріплення ;
- час на пересування секції кріплення ;
- час на розпирання секції кріплення .
Розрахункова швидкість подачі комбайна приймається як найменше значення при зіставленні отриманих розрахунків.
Швидкість подачі, розрахована за газовим фактором, при необхідності може бути збільшена за рахунок інтенсифікації провітрювання (ПБ § 161) або часткової дегазації пласта. По кріпленню – за рахунок зміни схеми кріплення з послідовного на шахматну.
4.8 Тривалість циклу виймання вугілля комбайном:
tц = ( tо+tз+tв)(1+0,01kо)k1k2k3k4+tк, (4.19)
де tо - тривалість роботи комбайна з виймання вугілля, хв;
tз - тривалість зачищення лави, хв (при човниковому вийманні tз= 0);
tв - тривалість виконання супутніх вийманню допоміжних операцій, хв;
kо- коефіцієнт відпочинку (kо= 5...15 %);
k1 - коефіцієнт, який враховує гіпсометрію пласта;
k2 - коефіцієнт, який враховує ступінь нестійкості покрівлі;
k3 - коефіцієнт, який враховує ступінь вологості лави;
k4 - коефіцієнт, який враховує кут падіння пласта.
Коефіцієнти k1 ... k4 для розрахунку тривалості циклу дорівнюють:
k1 = 1 при спокійному заляганні пласта, k1 = 1,053 при слабохвилястому заляганні, k1 = 1,11 при хвилястому залягання пласта та наявності значних мульд;
k2 = 1 при стійкій покрівлі; k2 = 1,175 при нестійкій покрівлі або при наявності несправжньої покрівлі;
k3 = 1 в сухій або слабозволоженій лаві; k3 = 1,11 в зволоженій лаві;
k4 = 1 при = 0...5 0, k4 = 1,053 при = 6...10 0, k4 = 1,11 при = 11...15 0, k4 = 1 при = 16...20 0.
tк - сумарна тривалість виконання кінцевих операцій в циклі, хв. Витрати часу на кінцеві операції складають близько 25...30 хв.
Тривалість роботи комбайна з виймання вугілля, хв:
tо=, (4.20)
де lл - довжина лави, м;
lн - сумарна довжина ніш, м;
Vп - прийнята швидкість подачі комбайна, м/хв.
Тривалість зачищення лави, хв:
tз = , (4.21)
де Vз - швидкість подачі комбайна при зачищенні лави, м/хв.
Тривалість виконання супутніх вийманню допоміжних операцій, хв:
tв = 0,08( lл - lн). (4.22)
4.9 Розрахунок кількості циклів виймання вугілля в лаві за добу здійснюється за виразом
(4.23)
де tсут - тривалість доби, хв;
tрем - тривалість ремонтно-підготовчих робіт, хв;
tб- тривалість робіт для попередженню раптових викидів вугілля та газу, хв;
tпз- тривалість підготовчих і заключних операцій за зміну, хв;
tтп - тривалість неперекриваємих технологічних перерв за зміну, хв, ( час на заряджання, підривання шпурів в нішах, провітрювання лави, обмін состава вагонеток). При веденні підривних робіт в нішах дорівнює 30 хв, при відсутності ніш та конвеєрному доставлені вугілля приймається рівним нулю;
n- число змін по видобутку вугілля.
Дрібне число циклів округлюється до ближнього цілого числа, після чого тривалість циклу виймання та величини, що входять до виразу (4.19) коректуються.
Середньодобове навантаження на лаву
Aл=lлrmnцсkг , (4.24) де с- коефіцієнт добування вугілля, дорівнює 0,95...0,98;
kг- коефіцієнт готовності лави (kг= 0,6-0,7).
4.10 Технологічна схема очисних робіт ілюструється кресленням. На кресленні у відповідному масштабі показується план очисного вибою з розміщеним в ньому обладнанням. На кресленні проставляються розміри ніш, довжина лави, ширина захвату комбайна, крок установлення кріплення та інші необхідні технологічні розміри. Виконуються 2-3 розрізу по лаві, на яких показується розташування кріплення та комбайна відносно вибою, наносяться необхідні технологічні та конструктивні розміри.
4.11 Кількість діючих очисних вибоїв визначається за формулою
(4.25) де ko - коефіцієнт, який враховує видобуток з очисних вибоїв (приймається для пластів тонких та середньої потужності - 0,9-0,96; для потужних пологих пластів - 0,88 - 0,9);
Aр- річна потужність шахти, т.
Якщо при розрахунках отримується дрібне число, то робиться коректування до близького цілого більшого числа.
При розробці пологих пластів бажано розмістити лави на одному пласті. Коли необхідну кількість очисних вибоїв не можливо розташувати на одному пласті, приймається рішення про одночасну розробку двох або трьох пластів. Видобуток між ними розподіляється пропорційно продуктивності пластів.
Додаток А
Таблиця 1 - Гірничо-геологічні умови використання та склад механізованих комплексів
|
Комплекс Параметри |
1КМ103 |
КМК97М (I типор.) |
КМК97М (II типор.) |
КД80 |
1КМ88 |
2КМ87 УМН |
КМ87УМП (I типор.) |
КМ87УМП (II типор.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Потужність пласта,м |
0,7-0,9 |
0,75-1,0 |
0,9-1,25 |
0,85-1,2 |
1,0-1,3 |
1,25-1,95 |
1,05-1,38 |
1,25-1,95 |
|
Кут падіння пласта, град. |
||||||||
|
за простяганням |
до 35 |
до 20 |
до 20 |
до 35 |
до 15 |
до 35 |
до 20 |
до 15 |
|
за падінням, підняттям |
до 12 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
|
Тип покрівлі |
||||||||
|
безпосередньої |
Б2-Б5 |
Б4,Б5 |
Б4,Б5 |
Б2-Б5 |
Б4,Б5 |
Б4,Б5 |
Б4,Б5 |
Б4,Б5 |
|
основної |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
|
Тиск на почву, МПа |
до 3,5 |
до 3,36 |
до 3,36 |
до 2 |
до 2,9 |
до 2,9 |
до 2,9 |
до 2,9 |
|
Довжина комплексу у поставці,м |
170 |
175 |
175 |
170 |
170 |
160 |
160 |
160 |
|
Ширина захвату, м |
0,8 |
0,8(0,63) |
0,8(0,63) |
0,8 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
|
Виймальна машина |
К103 |
1К101У, К103 |
1К101У, К103 |
КА80 |
1К101У, 2К52МУ, 1ГШ68 |
2К52МУ, 1ГШ68 |
1К101У, 2К52МУ, 1ГШ68 |
2К52МУ, 1ГШ68 |
|
Механізоване кріплення |
1МК103 |
МК98 |
МК98 |
Д80 |
1М88 |
2М87 УМН |
М87УМП |
М87УМП |
|
Скребковий конвейєр |
СП202В1 |
СП202 |
СП202 |
СПЦ151 |
СП87ПМ |
СП87ПМ |
СП87ПМ |
СП87ПМ |
Продовження табл. 1.
|
Комплекс Параметри |
1КМТ |
2КМТ |
1МКМ |
МК75 (МК75Б) |
ОКП70 |
2КМ81Е |
КМ130 |
1УКП |
|
1 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
Потужність пласта,м |
1,1-1,5 |
1,35-2,0 |
1,4-1,75 |
1,6-2,2 |
1,6-4,0 |
2,0 -3,2 |
2,0 -4,15 |
1,2- 2,5 |
|
Кут падіння пласта, град. |
||||||||
|
за простяганням |
до 35 |
до 35 |
до 15 |
до 35 |
до 30 |
до 15 |
до 35 |
до 35 |
|
за падінням, підняттям |
до 10 |
до 10 |
до 12 |
до 12 |
до 10 |
до 10 |
до 10 |
до 15 |
|
Тип покрівлі |
||||||||
|
безпосередньої |
Б2-Б5 |
Б2-Б5 |
Б2,Б3 |
Б2-Б5 |
Б2,Б3 |
Б2,Б3 |
Б2-Б5 |
Б2,Б3 |
|
основної |
А1,А2,А3 |
А1,А2,А3 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2 |
А1,А2,А3 |
А1,А2 |
|
Тиск на почву, МПа |
до 2,7 |
до 2,7 |
до 1,1 |
до 1,1 |
до 1,2 |
до 2,6 |
до 2,5 |
0,9 |
|
Довжина комплексу у поставці,м |
200 |
200 |
100 |
150 |
150 |
120 |
120 |
200 |
|
Ширина захвату, м |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,5 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,5-0,63 |
|
Виймальна машина |
1К101У, 1ГШ68 |
2ГШ68Б |
КШ1КГУ |
1ГШ68 (2ГШ68Б) |
КШ1КГУ,1ГШ68, КШ3 |
1ГШ68, КШ3 |
1ГШ68, КШ3 |
2ГШ68Б |
|
Механізоване кріплення |
1МТ |
2МТ |
1МКМ |
МК75 |
ОКП70 |
2М81Е |
КМ130 |
1УКП |
|
Скребковий конвейєр |
СП87ПМ |
СП87ПМ |
КИ3М |
СУМК75 |
СУ-ОКП70 |
КМ8-02БМ |
СП301 |
СП87ПМ |
Таблиця 2 - Технічна характеристика вузькозахватних очисних комбайнів
|
Комбайн Параметри |
К103 |
КА80 |
1К101У |
2К52МУ |
1ГШ68 |
2ГШ68Б |
КШ1КГУ |
КШ3М |
|
Межі регулювання за потужністю пласта, м |
0,63-1,3 |
0,85-1,2 |
0,78-1,3 |
1,1-1,9 |
1,3-2,5 |
1,4-2,5 |
1,4-2,8 |
1,8-3,3 |
|
Кут падіння пласта, м |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
до 35 |
|
Опір вугілля різанню, КН/ м |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
до 300 |
|
Виконавчий орган тип кількість розташування відносно корпусу
діаметр, м ширина захвату, м |
шнек 2 розне-сене 0,63; 0,71;0,8 0,8 |
барабан 2 розне-сене 1,0 0,8 |
шнек 2 одно-бічне 0,71; 0,8 0,63; 0,8 |
шнек 2 одно-бічне 1,0; 1,25 0,63; 08 |
шнек 2 розне-сене 1,12; 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063; 0,8 |
шнек 2 розне-сене 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063; 0,8 |
шнек 2 одно-бічне 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063 |
шнек 2 розне-сене 1,6;1,8 0,5; 063 |
|
Потужність двигуна, КВт |
2 х 75 |
132 |
100 |
100 |
2 х 132 |
2 х 132 |
100 |
2 х 145 |
|
Тип механізму переміщення |
ВСП |
ВСП |
гідравл., вбудован. |
гідравл., вбудован. |
гідравлічний |
гідравл., безланц. |
гідравл., вбудован. |
гідравл., безланц. |
|
Максимальна швидкість подачі, м/ хв |
5 |
5 |
4,4 |
4,4 |
5,5 |
6 |
4,4 |
4,4 |
|
Габаріти, мм довжина (по корпусу) ширина висота |
3116 1998 415 |
5000 800 520 |
6425 1295 675 |
6250 1235 880-1050 |
7385-7865 1005 900-1000 |
8400 1005 950-1100 |
6415-8100 1235 980-1398 |
7750 950 1510-1720 |
Таблиця 3 - Технічна характеристика механізованого кріплення
|
Тип кріплення Параметри |
1МК103 |
МК98 (Ітипор.) |
МК98 (ІІтипор.) |
Д80 |
1М88 |
2М87 УМН |
М87УМП (Ітипор.) |
М87УМП (ІІтипор.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Опір, КН |
||||||||
|
на 1 м2 покрівлі, що підтримується |
500 |
300 |
300 |
480 |
410 |
410 |
410-620 |
410-620 |
|
на 1 м за довжиною лави |
2340 |
1150 |
1150 |
1900 |
1640 |
1640 |
2160 |
2160 |
|
Робочий опір, КН |
||||||||
|
стояка |
700 |
460 |
460 |
640 |
780 |
780 |
780 |
780 |
|
секції |
2800 |
1840 |
1840 |
2560 |
1560 |
1560 |
1560 |
1560 |
|
Коефіцієнт затягування покрівлі |
0,85 |
0,7 |
0,7 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
|
Крок переміщення секції, м |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
|
Крок установлення секції, м |
1,2 |
1,6 |
1,6 |
1,35 |
0,95 |
0,95 |
0,635/0,95 |
0,635/0,95 |
|
Кількість стояків в секції |
4 |
4 |
4 |
4 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Відстань від вибою до стояків, м |
||||||||
|
переднього |
2,5 |
2,15 |
2,15 |
2,125 |
2,4 |
2,4 |
2,2 |
2,2 |
|
заднього |
3,9 |
3,25 |
3,25 |
3,415 |
3,5 |
3,5 |
3,3 |
3,3 |
|
Габаріти секції кріплення, мм |
||||||||
|
мінімальна-максимальна висота |
500-900 |
560-1055 |
630-1200 |
560-1040 |
710-1380 |
1000-1950 |
800-1380 |
1000-1950 |
|
ширина за перекриттям |
1130 |
1425 |
1425 |
1300 |
920 |
920 |
620/920 |
620/920 |
|
довжина за перекриттям |
4435 |
3460 |
3460 |
4520 |
3800 |
3800 |
3540 |
3540 |
Продовження табл. 3
|
Тип кріплення Параметри |
1МТ |
2МТ |
1МКМ |
МК75 |
ОКП70 |
2М81Е |
КМ130 |
1УКП |
|
1 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
|
Опір, КН |
||||||||
|
на 1 м2 покрівлі, що підтримується |
1000 |
1000 |
325 |
500 |
663 |
435 |
700 |
580-1100 |
|
на 1 м за довжиною лави |
4100 |
4100 |
980 |
1454 |
690 |
1280 |
2620 |
- |
|
Робочий опір, КН |
||||||||
|
стояка |
1300 |
1300 |
540 |
800 |
1900 |
640 |
1570 |
1410 |
|
секції |
5200 |
5200 |
1080 |
1600 |
1900 |
1280 |
3140 |
2820 |
|
Коефіцієнт затягування покрівлі |
0,9 |
0,9 |
0,91 |
0,95 |
0,94 |
0,9 |
0,95 |
0,95 |
|
Крок переміщення секції, м |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,5 |
0,63 |
0,63 |
0,63 |
0,5;0,63 |
|
Крок установлення секції, м |
1,25 |
1,25 |
1,1 |
1,1 |
1,1 |
1,0 |
1,2 |
1,5 |
|
Кількість стояків в секції |
4 |
4 |
2 |
2 |
1 |
2 |
2 |
2 |
|
Відстань від вибою до стояків, м |
||||||||
|
переднього |
2,35 |
2,35 |
2,4 |
2,4 |
2,3 |
2,2 |
2,2 |
1,8 |
|
заднього |
3,55 |
3,55 |
3,5 |
3,5 |
- |
3,3 |
3,3 |
- |
|
Габаріти секції кріплення, мм |
||||||||
|
мінімальна-максимальна висота |
820-1500 |
1000-2000 |
1050-1750 |
1350-2100 |
2100-4000 |
1800-3240 |
1600-3760 |
1050-2500 |
|
ширина за перекриттям |
1230 |
1230 |
1000 |
1045 |
1060 |
960 |
1160 |
1450 |
|
довжина за перекриттям |
4000 |
4000 |
4100 |
4100 |
5600 |
4100 |
4050 |
4300 |
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Килячков А.П. Технология горного производства: Учебник для вузов,- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Недра, 1992.- 415 с.
2. Некрасовский Я.Э., Колоколов О.В. Основи технологии горного производства: Учебник для вузов.- М.: Недра, 1981.- 200 с.
3. Машины и оборудование для угольных шахт. Справочник / Под ред. В.И. Хорина.-М.: Недра, 1987.- 424 с.
Укладачі:
Віктор Іванович Сулаєв
Володимир Іванович Доценко
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи студентами
з дисципліни "Технологія гірничих робіт"
спеціальності 7. 092203
"Електромеханічні системи автоматизації та електропривод"
Редакційно-видавничий комплекс
Підписано до друку . Формат 30 х 42/4.
Папір Captain. Ризографія. Ум. - друк. арк. – 1,1.
Обл. - вид. арк. – 1,1. Тираж 30 прим. Зам. № .
Безкоштовно .
НГУ
49027, м. Дніпропетровськ - 27, пр. К. Маркса, 19.