092203 ldquo; Електромеханічні системи автоматизації та електропривод ldquo; Дніп

Работа добавлена на сайт samzan.net:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ“

спеціальності 7.092203

“ Електромеханічні системи автоматизації та електропривод “

Дніпропетровськ

НГУ

2003

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ

З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ“

спеціальності 7.092203

“Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“

Рекомендовано до видання науково-методичною радою університету (протокол №     від              2002 р.)

Дніпропетровськ

НГУ

2003

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ СТУДЕНТАМИ З ДИСЦИПЛІНИ “ТЕХНОЛОГІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ” спеціальності 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривод“ / Уклад.: В.І.Сулаєв В.І.Доценко.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003.- 22 с.

Укладачі:

В.І. Сулаєв, кандидат техн. наук, доцент,

В.І. Доценко, ст. викладач.

Відповідальний за випуск завідувач кафедри підземної розробки родовищ В.І. Бондаренко, д-р техн. наук, проф.

Друкується в редакційній обробці авторів.

1  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Курсова робота є самостійною творчою роботою студента, мета якої закріплення знань, отриманих при вивченні відповідного курсу, а також використання цих знань при вирішенні технічних питань.

В курсовій роботі студент обгрунтовує вибір схеми розкриття шахтного поля, способу підготовки, системи розробки, технологічної схеми очисних робіт, а також визначає параметри технології очисних робіт.

1.2 Курсова робота виконується в другому семестрі під керівництвом викладача, який надає необхідні консультації. В процесі роботи студент регулярно інформує керівника про стан виконання курсової роботи, а потім захищає її.

2  ЗМІСТ  КУРСОВОЇ  РОБОТИ

2.1 Вступ. Надаються задачі, які поставлені перед гірничою промисловістю, основні  напрямки вирішення цих задач в курсовій роботі.

2.2 Стислі відомості про умови залягання родовища. Згідно завданню наводяться  данні про кількість пластів, кут падіння, газоносність, розміри шахтного поля та їх характеристика.

2.3 Запаси шахтного поля. Підраховуються балансові і промислові запаси вугілля в шахтному полі.

2.4  Основні параметри шахти. Приймається виробнича потужність шахти, визначається строк її служби.

2.5  Розкриття та підготовка шахтного поля. Обгрунтовується та описується для заданих гірничо-геологічних умов спосіб розкриття і підготовки шахтного поля, визначаються довжини основних розкривних виробок, розміри панелі, ярусу, поверху, виймальних стовпів, довжина лави, описується порядок відпрацювання різних частин шахтного поля, накреслюються схеми розкриття та підготовки шахтного поля.

2.6 Система розробки. Наводиться обґрунтування вибору системи розробки та її опис.

2.7 Вибір очисного комплексу. Виконується для пласта, розробка якого намічається в першу чергу. Виконується перевірка механізованого кріплення за розсуванням. Приймаються розміри ніш або берм на кінцевих дільницях лави.

2.8 Визначення параметрів технології очисних робіт. Визначається швидкість подачі комбайна, тривалість виймального циклу, кількість циклів, навантаження на очисний вибій.

2.9 Технологія та організація робіт в очисному вибої. Наводиться опис технології і організації робіт в очисному вибої. Креслиться технологічна схема очисних робіт з необхідними розрізами, будується графік організації робіт в очисному вибої.

2.10 Число очисних вибоїв на шахті. З урахуванням прийнятого навантаження на лаву визначається кількість очисних вибоїв необхідних для виконання річної потужності шахти. Наводиться аналіз можливості розміщення отриманої кількості лав в межах одного пласта. Приймається рішення про необхідність одночасної розробки кількох пластів.

2.11 Висновок. Наводяться основні технічні рішення та їх оцінка.

2.12 Перелік посилань. Складається із списку літератури, якою користувався студент під час виконання курсової роботи.

3  ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 

3.1 Курсова робота оформлюється у вигляді пояснювальної записки з кресленнями.

3.2 Пояснювальна записка обсягом не більш як 30 с. рукописного тексту ілюструється кресленнями. Текст записки повинен бути лаконічним, стислим, чітким, не вміщувати занадто довгих витягів з технічної літератури та надмірно докладних характеристик прийнятого обладнання. Зміст пояснювальної записки наводиться на її початку, а перелік посилань - в кінці. В тексті повинні бути посилання на використану літературу. Пояснювальна записка переплітається разом з завданням на її виконання.

3.3 Графічна частина курсової роботи виконується на вкладних аркушах формату А4 або А3. На кресленнях у відповідному масштабі наводяться схеми розкриття та підготовки шахтного поля, технологічна схема ведення очисних робіт з розміщенням обладнання, графік організації робіт в очисному вибої.

4  МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ  

4.1 Підрахунок запасів корисної копалини.

Балансові запаси шахтного поля приймаються рівними геологічним. Підраховуються за формулою:

                                                           Z бал = SHPi ,                                             (4.1)

де S - розмір шахтного поля за простяганням, м ;  

   H - розмір шахтного поля за падінням, м;

  Pi - сумарна продуктивність світи пластів, т/м2.

                                                 Pi =  mi i ,                                              (4.2)

де mi - потужність i-го пласта, м; i - густина вугілля i-го пласта, т/м3.

 Промислові запаси шахтного поля Zпром визначаються за формулою

                                                 Zпром = Zбал С ,                                             (4.3)

де С - коефіцієнт добування запасів шахтного поля, який дорівнює:

для пластів вельми тонких   0,95-0,92;

для пластів тонких    0.92-0,9;

для пластів середньої потужності  0,9-0,85;

для пластів потужних    0,85-0,8.

4.2 Розрахунковий строк служби шахти приймається рівним 40-60 рокам.

 Річна проектна потужність шахти визначається за формулою

                                                  Ар =  ;                                              (4.4)

де Тр- розрахунковий строк служби шахти, років;

та приймається за параметричним рядом потужностей - 1,2; 1,5; 1,8; 2,1; 2,4; 3,0; 3,6 млн. т/рік. Після цього розрахунковий строк служби шахти коректується.

 Повний строк служби шахти визначається за формулою

                                             Тп = Тр + 0,5 t,                                                (4.5)

де t - час на розвиток  та згортання видобутку, років. Визначається за виразом

                                                                       t = 2,3+1,84 А р ,                                             (4.6)

4.3 Схема розкриття вибирається згідно з даними гірничо-геологічних умов. Вибір схеми розкриття аргументується, наводиться опис вибраної схеми. Схема розкриття викреслюється у відповідному масштабі з указанням необхідних розмірів та назв розкривних виробок.  

4.4  Визначення довжини розкривних виробок. При розкритті шахтного поля вертикальними стовбурами та капітальним квершлагом довжини розкривних виробок визначаються за такими формулами.

Глибина стволів:

                                  Hc = hн + 0,5 H sin  + hз ,                                       (4.7)

де hн - потужність наносів (відстань від земної поверхні до верхньої межі шахтного поля), м;

   - кут падіння пластів, град;

  hз - глибина зумпфа, головного стовбура має глибину 20-40 м, допоміжного - 6-7 м.

Довжина капітального квершлагу:

                                             Lкв = ,                                                     (4.8)

де h1-n - відстань між робочими пластами за нормаллю, м.

4.5  Вибір способу підготовки пласта здійснюється за даними гірничо-геологічних умов. Наводиться аргументація вибору способу підготовки та опис вибраного способу. Визначаються необхідні розміри окремих частин шахтного поля (розміри панелей, ярусів, поверхів, виймальних стовпів) та їх кількість. Для цього використовуються такі вирази.

 Кількість панелей у шахтному полі за простяганням:

                                          n  = ,                                                    (4.9)

де S - розмір шахтного поля за простяганням, м;

 Sпан - оптимальний розмір панелі за простяганням, який дорівнює 2000-3000 м. Отримана кількість панелей округлюється до цілого числа, після чого оптимальний розмір панелі коректується.

При визначенні кількості панелей у шахтному полі за падінням оптимальний розмір панелі приймається в межах 1000-1500 м.

 Кількість ярусів в панелі або поверхів в шахтному полі визначається за формулами

                                        nя =  ;                                                 (4.10)

                                       nпов =  ,                                               (4.11)

де H- розмір шахтного поля за падінням, м;

  h1- ширина цілика між головними відкатним та вентиляційним штреками, м;

   h2 - сумарний розмір цілика для охорони головних виробок з боку бремсбергової та похильної частин шахтного поля, м;

   - кількість панелей в шахтному полі за падінням;

  hя, hпов - похила  ширина ярусу, поверху, відповідно, м; визначається за формулою

                                        hя (пов)= lл+2hшт+hц ,                                           (4.12)

де lл - повна довжина лави, м; 

    hшт - ширина ярусного (поверхового) штреку, м;

    hц - ширина цілика між суміжними ярусами (поверхами), м.

Орієнтовно можна приймати h1 = 20-40 м, h2 = 40-60 м, lл = 170-180 м; hшт = 4,0-4,5 м; hц= 1,5-3 м.

 Прийнятий спосіб підготовки креслиться на вкладних аркушах у відповідному масштабі. На кресленні показується розташування підготовчих виробок та, в залежності від прийнятого способу підготовки, кількість та розташування панелей, ярусів, поверхів або виймальних стовпів. Показуються розміри як шахтного поля в цілому, так і окремих його частин (панелей, ярусів, поверхів, стовпів), розміри ціликів для охорони підготовчих виробок, відстань між капітальними або панельними виробками.

Описується послідовність розробки окремих частин шахтного поля.

4.6 Механізований очисний комплекс вибирається для пласта, наміченого до першочергової розробки, згідно гірничо-геологічних умов  використання комплексу: потужності пласта, кута падіння та властивостей бічних порід ( додаток  А, табл 1) .

 Максимальна та мінімальна потужність пласта визначається за формулами:

                                             mmax = m+;

                                            mmin = m - ,                                          (4.13)

де m- середнє значення потужності пласта, м;

   m- відхилення потужності пласта від його середнього значення, %.

 Необхідна висота секцій механізованого кріплення розраховується за формулами:

                                       Hmax = mmax  -  mmax lп ;

                                      Hmіn = mmin  -  mmin lз -  ,                                    (4.14)

де Hmax, Hmіn - необхідні максимальна та мінімальна висота секцій механізованого кріплення, м;

    - коефіцієнт, який залежить від складу та властивостей порід; рекомендується приймати для легкообвалювальних покрівель (А1) - 0,04; для середньообвалювальних (А2) - 0,025; для важкообвалювальних  та  вельми важкообвалювальних  (А3 , А4) - 0,015;

     lп, lз - відстань від вибою до осі переднього та заднього стояка секції механізованого кріплення, відповідно, м;

       - запас розсування  стояків; рекомендується приймати 40-60 мм.

Отримані результати порівнюються з конструктивною висотою кріплення (табл. 3), після чого робиться висновок про відповідність вибраного кріплення гірничо-геологічним умовам.

 4.7 Швидкість подачі комбайну:

                                          ,                        (4.15)

деNпот - стійка потужність двигуна комбайна, КВт;

       - питомі енерговитрати на руйнування вугілля, кВт×ч/т;

                - виймальна потужність пласта, м;

                r - ширина захвату комбайна, м;

                - середньозважена щільність пласта, т/м3.

 Стійка потужність двигуна комбайна визначається за формулою

                                         Nпот=(0,7...0,9)Nпасп ;                                       (4.14)

де Nпасп - потужність двигуна за паспортом, КВт (Додаток А, табл.2);

 Питомі енерговитрати на руйнування вугілля:

                                    (4.15)

де  - середньозважений опір пласта різанню, КН/м;

      - показник руйнування пласта: для в'язкого вугілля ; для крихкого вугілля .

 Швидкість подачі комбайну згідно з газовим фактором:

      ,     (4.16)

де  - допустима згідно ПБ швидкість руху струменя повітря у лаві;

   в - ширина привибійного простору, м (приймається на 250-300 мм більше, ніж довжина кріплення);

    - коефіцієнт звуження повітряного струменя ;

    - допустимий згідно ПБ вміст метану у вихідному струмені повітря з очисного вибою;

    - коефіцієнт, який враховує швидкість руху частини струменя повітря у виробленому просторі (для лав, що працюють з повним обваленням - ; з плавним опусканням - ; з частковим закладенням - ; з повним закладенням - )

   - метаноємкість пласта, м3/т;

   - коефіцієнт нерівномірності виділення метану в лаві . При видобутку кам’яного вугілля , а для антрацитів - .

 Швидкість кріплення лави:

,      (4.17)

де  - крок встановлення кріплення, м;

     - тривалість циклу пересування кріплення, хв.

Для механізованого кріплення:

             (4.18)

де  - час переміщення робітника від секції до секції та огляд покрівлі ;

   - час на зачищення місця  перед пересуванням секції , якщо , то на зачищення необхідно ставити окремого робітника;

      - час на розвантаження секції кріплення ;

      - час на пересування секції кріплення ;

      - час на розпирання секції кріплення .

Розрахункова швидкість подачі комбайна приймається як найменше значення при зіставленні отриманих  розрахунків.

Швидкість подачі, розрахована за газовим фактором, при необхідності може бути збільшена за рахунок інтенсифікації провітрювання (ПБ § 161) або часткової дегазації пласта. По кріпленню – за рахунок зміни схеми кріплення з послідовного на шахматну.

4.8  Тривалість циклу виймання вугілля комбайном:

                              tц = ( tо+tз+tв)(1+0,01kо)k1k2k3k4+tк,                         (4.19)

де tо - тривалість роботи комбайна з виймання вугілля, хв;

    tз - тривалість зачищення лави, хв (при човниковому вийманні tз= 0);

 tв - тривалість виконання супутніх вийманню допоміжних операцій, хв;

         kо- коефіцієнт відпочинку (kо= 5...15 %);

 k1 - коефіцієнт, який враховує гіпсометрію пласта;

 k2 - коефіцієнт, який враховує ступінь нестійкості покрівлі;

 k3 - коефіцієнт, який враховує ступінь вологості лави;

 k4 - коефіцієнт, який враховує кут падіння пласта.

Коефіцієнти k1 ... k4 для розрахунку тривалості циклу дорівнюють:

k1 = 1 при спокійному заляганні пласта, k1 = 1,053 при слабохвилястому  заляганні,  k1 =  1,11 при хвилястому залягання пласта та наявності значних мульд;

 k2 = 1 при стійкій покрівлі; k2 = 1,175 при нестійкій покрівлі або при наявності несправжньої покрівлі;

 k3 = 1 в сухій або слабозволоженій лаві; k3 = 1,11 в зволоженій лаві;

 k4 = 1 при  = 0...5 0, k4 = 1,053 при  = 6...10 0, k4 = 1,11 при  = 11...15 0, k4 = 1 при  = 16...20 0.

 tк - сумарна тривалість виконання кінцевих операцій в циклі, хв. Витрати часу на кінцеві операції складають близько 25...30 хв.

  Тривалість роботи комбайна з виймання вугілля, хв:

                                               tо=,                                                   (4.20)

де lл - довжина лави, м;

   lн - сумарна довжина ніш, м;

  Vп - прийнята швидкість подачі комбайна, м/хв.

 Тривалість зачищення лави, хв:

                                          tз = ,       (4.21)

де Vз - швидкість подачі комбайна при зачищенні лави, м/хв.

 Тривалість виконання супутніх вийманню допоміжних операцій, хв:

                                            tв = 0,08( lл -  lн).     (4.22)

4.9 Розрахунок кількості циклів виймання вугілля в лаві за добу здійснюється за виразом

                                           (4.23)

де tсут - тривалість доби, хв;

    tрем - тривалість ремонтно-підготовчих робіт, хв;  

   tб- тривалість робіт для попередженню  раптових викидів вугілля та газу, хв;

   tпз- тривалість підготовчих і заключних операцій за зміну, хв;

  tтп -    тривалість неперекриваємих технологічних перерв за зміну, хв, ( час на заряджання, підривання шпурів в нішах, провітрювання лави, обмін состава вагонеток). При веденні підривних робіт в нішах дорівнює 30 хв, при відсутності ніш та конвеєрному доставлені вугілля приймається рівним нулю;

   n- число змін по видобутку вугілля.

Дрібне число циклів округлюється до ближнього цілого числа, після чого тривалість циклу виймання та величини, що входять до виразу (4.19) коректуються.

          Середньодобове навантаження на лаву 

                                                   Aл=lлrmnцсkг ,        (4.24)  де с- коефіцієнт добування вугілля, дорівнює 0,95...0,98;

    kг- коефіцієнт готовності лави (kг= 0,6-0,7).

4.10 Технологічна схема очисних робіт ілюструється кресленням. На кресленні у відповідному масштабі показується план очисного вибою з розміщеним в ньому обладнанням. На кресленні проставляються розміри ніш, довжина лави, ширина захвату комбайна, крок установлення кріплення та інші необхідні технологічні розміри. Виконуються 2-3 розрізу по лаві, на яких показується розташування кріплення та комбайна відносно вибою, наносяться необхідні технологічні та конструктивні розміри.

4.11  Кількість діючих очисних вибоїв визначається за формулою

                                                  (4.25) де ko - коефіцієнт, який враховує видобуток з очисних вибоїв (приймається для пластів тонких та середньої потужності - 0,9-0,96; для потужних пологих пластів - 0,88 - 0,9);

    Aр- річна потужність шахти, т.

Якщо при розрахунках отримується дрібне число, то робиться коректування до близького цілого більшого числа.

 При розробці пологих пластів бажано розмістити лави на одному пласті. Коли необхідну кількість очисних вибоїв не можливо розташувати на одному пласті, приймається рішення про одночасну розробку двох або трьох пластів. Видобуток між ними розподіляється пропорційно продуктивності пластів.

  

                                                                                                                                                                                           Додаток А

Таблиця 1 - Гірничо-геологічні умови  використання та склад  механізованих  комплексів

Комплекс  Параметри	1КМ103	КМК97М (I типор.)	КМК97М (II типор.)	КД80	1КМ88	2КМ87 УМН	КМ87УМП (I типор.)	КМ87УМП (II типор.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Потужність пласта,м	0,7-0,9	0,75-1,0	0,9-1,25	0,85-1,2	1,0-1,3	1,25-1,95	1,05-1,38	1,25-1,95
Кут падіння пласта, град.
за простяганням	до 35	до 20	до 20	до 35	до 15	до 35	до 20	до 15
за падінням, підняттям	до 12	до 10	до 10	до 10	до 10	до 10	до 10	до 10
Тип покрівлі
безпосередньої	Б2-Б5	Б4,Б5	Б4,Б5	Б2-Б5	Б4,Б5	Б4,Б5	Б4,Б5	Б4,Б5
основної	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2
Тиск на почву, МПа	до 3,5	до 3,36	до 3,36	до 2	до 2,9	до 2,9	до 2,9	до 2,9
Довжина комплексу у поставці,м	170	175	175	170	170	160	160	160
Ширина захвату, м	0,8	0,8(0,63)	0,8(0,63)	0,8	0,63	0,63	0,63	0,63
Виймальна машина	К103	1К101У, К103	1К101У, К103	КА80	1К101У, 2К52МУ, 1ГШ68	2К52МУ, 1ГШ68	1К101У, 2К52МУ, 1ГШ68	2К52МУ, 1ГШ68
Механізоване кріплення	1МК103	МК98	МК98	Д80	1М88	2М87 УМН	М87УМП	М87УМП
Скребковий конвейєр	СП202В1	СП202	СП202	СПЦ151	СП87ПМ	СП87ПМ	СП87ПМ	СП87ПМ

Продовження табл. 1.

Комплекс   Параметри	1КМТ	2КМТ	1МКМ	МК75 (МК75Б)	ОКП70	2КМ81Е	КМ130	1УКП
1	10	11	12	13	14	15	16	17
Потужність пласта,м	1,1-1,5	1,35-2,0	1,4-1,75	1,6-2,2	1,6-4,0	2,0 -3,2	2,0 -4,15	1,2- 2,5
Кут падіння пласта, град.
за простяганням	до 35	до 35	до 15	до 35	до 30	до 15	до 35	до 35
за падінням, підняттям	до 10	до 10	до 12	до 12	до 10	до 10	до 10	до 15
Тип покрівлі
безпосередньої	Б2-Б5	Б2-Б5	Б2,Б3	Б2-Б5	Б2,Б3	Б2,Б3	Б2-Б5	Б2,Б3
основної	А1,А2,А3	А1,А2,А3	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2	А1,А2,А3	А1,А2
Тиск на почву, МПа	до 2,7	до 2,7	до 1,1	до 1,1	до 1,2	до 2,6	до 2,5	0,9
Довжина комплексу у поставці,м	200	200	100	150	150	120	120	200
Ширина захвату, м	0,63	0,63	0,63	0,5	0,63	0,63	0,63	0,5-0,63
Виймальна машина	1К101У, 1ГШ68	2ГШ68Б	КШ1КГУ	1ГШ68 (2ГШ68Б)	КШ1КГУ,1ГШ68, КШ3	1ГШ68, КШ3	1ГШ68, КШ3	2ГШ68Б
Механізоване кріплення	1МТ	2МТ	1МКМ	МК75	ОКП70	2М81Е	КМ130	1УКП
Скребковий конвейєр	СП87ПМ	СП87ПМ	КИ3М	СУМК75	СУ-ОКП70	КМ8-02БМ	СП301	СП87ПМ

 

Таблиця 2 - Технічна характеристика вузькозахватних очисних комбайнів

Комбайн     Параметри	К103	КА80	1К101У	2К52МУ	1ГШ68	2ГШ68Б	КШ1КГУ	КШ3М
Межі регулювання за потужністю пласта, м	0,63-1,3	0,85-1,2	0,78-1,3	1,1-1,9	1,3-2,5	1,4-2,5	1,4-2,8	1,8-3,3
Кут падіння пласта, м	до 35	до 35	до 35	до 35	до 35	до 35	до 35	до 35
Опір вугілля різанню, КН/ м	до 300	до 300	до 300	до 300	до 300	до 300	до 300	до 300
Виконавчий орган         тип         кількість         розташування відносно корпусу           діаметр, м         ширина захвату, м	шнек 2 розне-сене 0,63; 0,71;0,8 0,8	барабан 2 розне-сене 1,0 0,8	шнек 2 одно-бічне 0,71; 0,8 0,63; 0,8	шнек 2 одно-бічне 1,0; 1,25 0,63; 08	шнек 2 розне-сене 1,12; 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063; 0,8	шнек 2 розне-сене 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063; 0,8	шнек 2 одно-бічне 1,25;1,4; 1,6 0,5; 063	шнек 2 розне-сене 1,6;1,8 0,5; 063
Потужність двигуна, КВт	2 х 75	132	100	100	2 х 132	2 х 132	100	2 х 145
Тип механізму переміщення	ВСП	ВСП	гідравл., вбудован.	гідравл., вбудован.	гідравлічний	гідравл., безланц.	гідравл., вбудован.	гідравл., безланц.
Максимальна швидкість подачі, м/ хв	5	5	4,4	4,4	5,5	6	4,4	4,4
Габаріти, мм               довжина (по корпусу)               ширина               висота	3116 1998 415	5000 800 520	6425 1295 675	6250 1235 880-1050	7385-7865 1005 900-1000	8400 1005 950-1100	6415-8100 1235 980-1398	7750 950 1510-1720

Таблиця 3 - Технічна характеристика  механізованого кріплення

Тип кріплення Параметри	1МК103	МК98 (Ітипор.)	МК98 (ІІтипор.)	Д80	1М88	2М87 УМН	М87УМП (Ітипор.)	М87УМП (ІІтипор.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Опір, КН
на 1 м2 покрівлі, що підтримується	500	300	300	480	410	410	410-620	410-620
на 1 м за довжиною лави	2340	1150	1150	1900	1640	1640	2160	2160
Робочий опір, КН
стояка	700	460	460	640	780	780	780	780
секції	2800	1840	1840	2560	1560	1560	1560	1560
Коефіцієнт затягування покрівлі	0,85	0,7	0,7	0,9	0,9	0,9	0,9	0,9
Крок переміщення секції, м	0,8	0,8	0,8	0,8	0,63	0,63	0,63	0,63
Крок установлення секції, м	1,2	1,6	1,6	1,35	0,95	0,95	0,635/0,95	0,635/0,95
Кількість стояків в секції	4	4	4	4	2	2	2	2
Відстань від вибою до стояків, м
переднього	2,5	2,15	2,15	2,125	2,4	2,4	2,2	2,2
заднього	3,9	3,25	3,25	3,415	3,5	3,5	3,3	3,3
Габаріти секції кріплення, мм
мінімальна-максимальна висота	500-900	560-1055	630-1200	560-1040	710-1380	1000-1950	800-1380	1000-1950
ширина за перекриттям	1130	1425	1425	1300	920	920	620/920	620/920
довжина за перекриттям	4435	3460	3460	4520	3800	3800	3540	3540

Продовження табл. 3

Тип кріплення Параметри	1МТ	2МТ	1МКМ	МК75	ОКП70	2М81Е	КМ130	1УКП
1	10	11	12	13	14	15	16	17
Опір, КН
на 1 м2 покрівлі, що підтримується	1000	1000	325	500	663	435	700	580-1100
на 1 м за довжиною лави	4100	4100	980	1454	690	1280	2620	-
Робочий опір, КН
стояка	1300	1300	540	800	1900	640	1570	1410
секції	5200	5200	1080	1600	1900	1280	3140	2820
Коефіцієнт затягування покрівлі	0,9	0,9	0,91	0,95	0,94	0,9	0,95	0,95
Крок переміщення секції, м	0,63	0,63	0,63	0,5	0,63	0,63	0,63	0,5;0,63
Крок установлення секції, м	1,25	1,25	1,1	1,1	1,1	1,0	1,2	1,5
Кількість стояків в секції	4	4	2	2	1	2	2	2
Відстань від вибою до стояків, м
переднього	2,35	2,35	2,4	2,4	2,3	2,2	2,2	1,8
заднього	3,55	3,55	3,5	3,5	-	3,3	3,3	-
Габаріти секції кріплення, мм
мінімальна-максимальна висота	820-1500	1000-2000	1050-1750	1350-2100	2100-4000	1800-3240	1600-3760	1050-2500
ширина за перекриттям	1230	1230	1000	1045	1060	960	1160	1450
довжина за перекриттям	4000	4000	4100	4100	5600	4100	4050	4300

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Килячков А.П. Технология горного производства: Учебник для вузов,- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: Недра, 1992.- 415 с.

2. Некрасовский Я.Э., Колоколов О.В. Основи технологии горного производства: Учебник для вузов.- М.: Недра, 1981.- 200 с.

3.  Машины и оборудование для угольных шахт. Справочник / Под ред. В.И. Хорина.-М.: Недра, 1987.- 424 с.

Укладачі:

Віктор Іванович Сулаєв

Володимир Іванович Доценко

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи студентами

з дисципліни "Технологія гірничих робіт"

спеціальності 7. 092203

"Електромеханічні системи автоматизації та електропривод"

Редакційно-видавничий комплекс

Підписано до друку                 . Формат 30 х 42/4.

Папір Captain. Ризографія. Ум. - друк. арк. – 1,1.

Обл. - вид. арк. – 1,1. Тираж 30 прим.  Зам. №          .

Безкоштовно .

НГУ

49027, м. Дніпропетровськ - 27, пр. К. Маркса, 19.

1. Методические рекомендации для студентов всех специальностей и форм получения высшего образования Частного.html
2. А Баиров И Б Осипов
3. ТЕМА- ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ГИГИЕНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ПОВЫШЕНИЯ ВОССТАНОВЛЕНИЯ РАБОТОСПОСОБНОСТИ
4. а Что есть душа там и откуда происходит этот приходящий Звук Как Сат Пуруш создает все сферы и почему Он же
5. Контрольная работа для ГУ 1 курс 1 вариант 1.
6. Детский сад общеразвивающего вида 4 Солнышко ЗАТО ГО Светлый Саратовской области
7. Яку марку сигарет ви курите називає марку сигарет яка не належить до SOB ми дякуємо їй і бажаємо всього добр
8. БабаЯга картинка к русской народной сказке для оркестра соч
9. колесорельс
10. Проблема выживания человека в условиях автономного существования и в экстремальных условиях
11. Введение В условиях рыночной экономики торговля является одной из важнейших сфер жизнеобеспечения насел
12. История завода Свободный Сокол
13. представительной монархии.html
14. і. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу захищає й забезпечує права всіх учасників колективу.html
15. тематичне планування з англійської мови для 5 класу на ІІ семестр 2014 р
16.  Охарактеризувати специфіку економічної політики українських урядів та більшовиків на початку ХХ ст
17. Аврелий Августин
18. Развитие и сущность педагогики
19.  Двухзахватный смеситель 2
20. Поиск кратчайшего пути в многоугольнике

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе