Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921-1939 pp.
Як ви вже знаєте, доля західноукраїнських земель вирішувалась на Паризькій мирній конференції (1919 р.). В 1923 р. Рада Антанти остаточно погодилася на приєднання частини українських земель до Польщі, Румунії, Чехословаччини за умови додержання національних права українців.
Учасник розділу |
Приєднані території |
Чисельність українського населення |
Польща |
Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Полісся |
6 млн. чол. |
Румунія |
Північна Буковина і придунайські землі |
790 тис. чол. |
Чехословаччина |
Закарпаття |
455 тис чол. |
Незважаючи на те, що українська меншість складала понад 7 млн. чоловік, її права обмежувались всупереч рішенням Паризької мирної конференції. Це, в першу чергу, відбилося на правовому статусі західноукраїнських земель
Соціально-економічне становище українського населення, що опинилося на територіях, загарбаних Польщею, Румунією, Чехословаччиною, було тяжким. Головна причина—дискримінація українського населення. Ось яскравий приклад. Наприкінці 20-х років 60% дорослого населення Закарпаття, 70% — Західної України, 80% — Буковини було або неписьменним, або малописьменним. Покажчики по корінному населенню Польщі, Чехословаччини, Румунії були значно нижчими.
Національна дискримінація надзвичайно тяжкою була в Румунії, де було закрито всі українські школи, а українців не визнавали за націю.
В кращому становищі було Закарпаття, бо Чехословаччина була однією з демократичніших країн Європи того часу. Тому національне пригнічення не було таким тяжким, як у Польщі чи Румунії.
Характерні риси економічного стану західноукраїнських земель
Відстала економіка зумовлювала і скрутне матеріальне становище населення. Розповсюдженими явищами були безробіття, низька заробітна платня, тяжкі умови праці, високі ціни на споживацькі товари першої необхідності, а також епідемії, висока смертність. Українцям не надавались субсидії, а вакансії розподілялись серед корінного населення.
Соціальне і національне гноблення викликало опір з боку українців, набули поширення страйки, збройна партизанська боротьба, захоплення поміщицької землі, підпалення маєтків
Влада на загарбаних землях розпочинає широко застосовувати репресії проти населення. (Тільки Закарпаття було виключенням).
Репресивна політика влади на західноукраїнських землях
Роки |
Заходи уряду |
1924р. |
Жорстоке придушення антирумунського Татарбунарського повстання, що розпочалося на придунайських землях |
1930р. |
"Пацифікація" (упокорення) селян Східної Галичини. В ході "пацифікації" спеціальні загони проводили арешти, розстріли, конфіскації майна селян — учасників повстань |
1934р. |
Було організовано концтабір для політичних в'язнів-українців на Поліссі в місті Береза-Картузька |
Зупинити репресії були нездатними навіть міжнародна організація — Ліга Націй, яка засудила дії польської та румунської влади.
Безправ'я, злидні, гірке розчарування в можливості здобути національну свободу мирними, конституційними заходами, ліберальною боротьбою, реформами, — все це сприяло появі в 20-ті роки нової ідеології — інтегрального націоналізму.
На окупованій території України було встановлено нацистський «новий порядок».
Під час німецької окупації в Україні було вбито і закатовано 3,9 млн. мирних жителів; на примусові роботи у Німеччину було вивезено 2 млн. чоловік.
На боротьбу з окупаційним режимом, «новим порядком» піднімалися широкі верстви населення. Не всі з них були прибічниками радянської влади. В русі Опору були дві течи — прорадянська і націоналістична.
Рух антифашистського Опору в Україні (1941-1942 pp.)
Течія |
Діяльність |
Прорадянська |
• Створення підпільних організацій. • Створення партизанських загонів. • Нанесення шкоди окупантам шляхом саботажу. • Ведення бойових дій. |
Націоналістична |
• Виголошення 30 червня 1941 р. у Львові незалежної української держави. Формування уряду під проводом Я. Стецька — одного з провідних діячів ОУН. • Намагання співпрацювати з Німеччиною заради перемоги над більшовизмом (цю позицію поділяла частина ОУН під проводом А. Мельника). • Організація підпілля і партизанських загонів, що боролися як з окупантами, так і з Червоною Армією (в цій боротьбі бере участь частина ОУН під проводом С. Бандери). • Агітаційна робота серед населення. • Створення в жовтні 1942 р. Української повстанської армії (УПА) під проводом ОУН-Бандери. |
Надавати Україні незалежність Німеччина не бажала. Уряд Я. Стецька 9 липня було розігнано окупантами. Проти ОУН гітлерівці в 1941-1942 pp. проводять масові репресії: арешти і розстріли. У вересні 1941 р. було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька. Потім було розгромлено значну частину оунівських організацій; тисячі активних членів ОУН загинули, серед них були не тільки прибічники Бандери, але й мельниківці
Радянський рух Опору до 1942 р. зміцнився. В Україні нараховувались сотні партизанських загонів, багато з них об'єднувались в справжні боєздатні армії, наприклад, партизанські загони С. Ковпака, С. Руднєва, О. Сабурова, О. Федорова. В травні 1942 р. з метою координації дій партизанських загонів було створено Центральний штаб партизанського руху при Ставці. 3 жовтня 1942 р. партизанські загони беруть участь в бойових діях Червоної Армії. Значної шкоди фашистам завдавали і підпільні організації, діяльність яких охоплювала всю територію України. В партизанському русі брали участь 300 тис. чоловік, в діяльності підпільних організацій —100 тис. чоловік.
Бойові дії на території України з липня 1942 р. по грудень 1943 р.
1944-1945 pp. —завершальний етап Великої Вітчизняної війни, що закінчився визволенням України від німецько-фашистських загарбників і повною перемогою СРСР.
Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р.)
На завершальному етапі війни посилилась боротьба в тилу німецьких військ: зросла кількість підпільних організацій, партизанських загонів. Підпілля, партизанські загони, що підтримували радянську^ владу, брали участь у всіх битвах цього періоду війни, здійснювали диверсії, рейди по території України.
Рух Опору під проводом ОУН потрапив в ще більш скрутне становище, аніж раніше. З 1943 р. ОУН-УПА веде систематичні бойові дії проти фашистів, в результаті чого була визволена значна частина Волині і Галичини. Окупаційне командування звинуватило ОУН-УПА в зв'язках з Москвою. Насправді ОУН-УПА залишалась в ізоляції. Радянські партизани відмовились від співпраці з УПА. А польські партизани прагнули відновити Польщу в довоєнних кордонах і перетворилися на ворогів УПА.
ОУН-УПА в 1944-1945 pp.
Після завершення визволення від німецько-фашистських загарбників території СРСР Червона Армія продовжила наступ.
В квітні 1945 p., здійснивши переможний похід через країни Східної Європи, радянські війська підійшли до Берліну. На початку травня Червона Армія та армії союзників по антигітлерівській коаліції (США, Англії, Франції) завершили операцію по узяттю Берліна, що розпочалась 16 квітня.
8 травня Німеччина капітулювала.
9 травня було знищене останнє угруповання німецьких військ під Прагою, що чинили опір після капітуляції.
9 травня відзначається як День Перемоги.
2 вересня 1945 р. капітулювала Японія.
Другу світову війну було завершено.
Внесок українського народу в перемогу Об'єднаних Націй в Другій світовій війні
Культура України в роки війни
В культурі воєнних років відбивалася політика двох попередніх десятиріч, яка нівечила її вказівками, контролем, проробками, ідеологічними догмами. Але культуру народу знищити неможливо. Через найтемніші періоди історії вона все одно пробивається новими, живими паростками. Жива душа української культури надихала народ на воєнні і трудові подвиги, наповнювала його оптимістичною вірою в майбуття.
Народна освіта |
|
• Зруйнована значна частина шкіл і вищих навчальних закладів, знищена їх матеріальна база. • На окупованих територіях ліквідовано довоєнну систему освіти: дозволялися тільки початкові і професійні школи, що працювали за програмами, розробленими німецьким чиновництвом; вищі учбові заклади було закрито. • Вузи України продовжували працювати в евакуації (70 вузів). |
|
Наука |
|
• Наукові заклади України, в тому числі Академію наук, було евакуйовано. • В евакуації вчені продовжували працювати. • Були зроблені численні відкриття і винаходи. |
|
Наукові досягнення в галузі оборони |
Наукові досягнення в галузі медицини |
• Автоматичне зварювання корпусів танків Т-34 (Інститут електрозварювання) • Метод виплавки броньованих сталей (Лабораторія академіка М.Доброхотова) • Створення нового терміту для мін і снарядів; вдосконалення торпед; створення радіолокаторів, автоматичної системи пеленгації; створення пристрою для знешкодження морських мін (Фізико-технічний інститут АН України). |
• Колектив лікарів під проводом М.Стражеско, В.Філатова, Р.Кавецького, О.Палладіна; Інститут клінічної фізіології АН України під проводом А. Богомольця розробили ефективні заходи лікування інфекційних, травматичних та інших захворювань. |
Література |
|
• Понад 300 членів Спілки письменників України вступили до лав Червоної Армії, багато з них загинуло на фронтах. • Письменники і поети боролись з окупантами у партизанських загонах, підпіллі. • В тилу працювали: М.Бажан, П. Тичина, М.Рильський, В.Сосюра та інші. • Агітаційна група українських письменників (О. Головко, М. Стельмах, Л.Дмитерко, С.Скляренко, В.Сосюра та ін.) неодноразово виїжджала на фронт, своїми виступами зміцнювала бойовий дух радянських воїнів. |
|
Театр, кіно |
|
• Театри і кіностудії були евакуйовані, але в евакуації продовжували працювати. • Колективи театрів часто виїжджали на фронт з концертами, виступали у шпиталях перед пораненими червоноармійцями. • Київська і Одеська кіностудії створили фільми: «Олександр Пархоменко», «Як загартовувалась сталь», «Партизани у степах України», було організовано їх показ у кінотеатрах країни і на фронті. |