і Загальна характеристика діяльності
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Особливості діяльності РВД
- Поняття про діяльність. Структура діяльності.
- Загальна характеристика діяльності.
- Характеристика трудової діяльності РВД.
- Характеристика ігрової діяльності РВД.
- Характеристика навчальної діяльності РВД.
Поняття про діяльність
Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці.
Діяльність у широкому розумінні слова – це специфічно людська форма ставлення до навколишньої дійсності, змістом якої є доцільне її перетворення.
Діяльність людини- це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Вирізняються такі провідні види діяльності, як гра, учіння, праця.
Узагальнена структура діяльності характеризується мотиваційною, змістовою, операційною та організаційною ознаками.
Одиницями діяльності є: аналіз, планування діяльності, організація, контроль, власне виконання, контроль та регуляція діяльності.
«Утворювальними» діяльності (за Б.Ф.Ломовим) є мотив, мета, планування діяльності, переробка інформації, оперативний образ, прийняття рішення, дії, перевірка та корекція результатів. Тобто діяльність передбачає наявність суб’єкта, потреби та мети, предмета, умов, знарядь, процесу діяльності та результату.
Суб’єктом виступає завжди людина, яка виконує дію з конкретним предметом у певних умовах завдяки знаряддям (засобам) відповідно до потреби, опредмеченої у меті.
При характеристиці діяльності завжди йде мова про аналіз відносин у системі «суб’єкт – об’єкт» (результатом є певний вплив на предмет людиною). А при спілкуванні – «суб’єкт – суб’єкт» (результатом його є взаємодія, а саме: сприяння чи протидія, згода чи суперечності, співпереживання та ін.)
Тому діяльність людини характеризується свідомістю, цілеспрямованістю, довільністю, регульованістю, плановістю, суб’єктивністю (значущістю для конкретної людини), предметністю (результат). Тобто свідомий характер людської діяльності виявляється в поставці мети, її обгрунтуванні, плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення.
На значення мети в діяльності людини вказував і Павлов. Рефлекс мети, пише він, має величезне життєве значення, він є основною формою життєвої енергії кожного з нас. Життя тільки у того красне й сильне, хто весь час прагне до певної мети або з однаковим запалом переходить від однієї мети до іншої.
Цілі діяльності людини пов'язані з її мотивами. Діяльність людини не тільки цілеспрямована, а й мотивована. Мета діяльності - це те, на що вона спрямована і що повинно складати її прямий результат. Мотив - це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не якої-небудь іншої мети. Її цілеспрямовані дії завжди спонукаються певними причинами, вона здійснює їх заради чогось важливого для неї.
Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя.
Мотиви- ( як внутрішня рушійна сила ) діяльності та поведінки людини генетично пов’язані з її органічними та культурними потребами. Потреби породжують інтереси, тобто спрямованість особистості на певні об’єкти з метою пізнати їх, оволодіти ними.
Між цілями та мотивами діяльності існує певний зв’язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до діяльності, визначають її зміст і способи виконання, а з іншого- вони й формуються у процесі діяльності, виникають і розвиваються нові потреби та інтереси, ідеали та переконання – виробничі, розумові, естетичні, спортивні.
У всіх різновидах діяльності люди користуються рухами (природженими та набутими у процесі життя, навчання та виховання ).
Рухи- це ходіння, мовлення, писання, читання, складні трудові дії, гра на інструменті тощо. Систему рухів називають дією.
Розрізняють дії предметні та розумові. Розумові дії утворюються на грунті предметних дій. На перших етапах засвоєння досвіду діти і дорослі оперують конкретними предметами, засобами уточнення, порівнюють, розкладають та об’єднують їх, знаходять причинні залежності та їх взаємодії. Потім людина починає оперувати образами цих предметів і зв’язками та залежностями між ними. На ще вищому етапі розвитку ці операції здійснюються за допомогою понять, виражених у слові.
Важливу роль у діяльності відіграє її регуляція. У процесі засвоєння знань і досвіду у свідомості людини утворюється образ рухів і дій виконуваної діяльності, з яким порівнюється виконувана дія в разі її відхилення від окресленого ( зразкового ) способу її виконання.
Отже, діяльність- це сукупність цілеспрямованих, усвідомлених дій. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями та мотивами, а й певними засобами, за допомогою яких вона здійснюється.
Успішне виконання будь-якої діяльності потребує від людини оволодіння необхідними для неї засобами. Воно передбачає вироблення у людини необхідних знань та навичок.
Вміння- це готовність людини успішно виконувати певну діяльність, що грунтується на знаннях і навичках.
Удосконаленні шляхом багаторазових вправ, компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій, називаються навичками. Наявність навичок полегшує людині виконання свідомих завдань. Людина починає усвідомлювати рухи за появи ускладнень, перешкод у їх виконанні.
Процес формування вмінь і навичок
Уміння і навички формуються у людини у процесі її навчання. Віокремлюють три основні його фази.
Перша фаза розпочинається з усвідомлення завдання та способів його виконання. На підставі пояснень, зорового сприймання, показу дії, утворюється загальне, схематичне зорове уявлення про просторові та часові особливості дії- про напрямок та амплітуду рухів, їх швидкість, погодження та послідовність. Вправляння супроводжується значними вольовими зусиллями і почуттям впевненості, віри у свої сили або сумнівом, нерішучістю, це переживання позначається на ефективності вправляння, сприяючі або затримуючи його.
Друга фаза вправності з точки зору ВНД, характерезується утворенням певного динамічного стереотипу на певну дію: послідовність рухів стає злагодженим, а дії- чіткими та погодженими ( як наслідок багаторазового повторення певних дій з метою їх закріплення та вдосконалення ).
Рухи стають економнішими, точнішими (зменшується роль зорових і підвищується роль рухових відчуттів у регуляції дії тоді як на початку зорове сприймання і дія збігаються, наприклад, сприймання букви), під час швидкого читання вимова прочитаного випереджає сприймання складів і цілих слів. Вирішальне значення у формуванні вмінь і навичок має регулювання рухів на основі самоконтролю. Самоконтроль сприяє точності дій. Дії закріплюючись, стають стереотипними. Ця стереотипія є підгрунтям автоматизованого виконання дій. У зв’язку з цим, вольове зусилля на багато зменшується, зосередження уваги на руках переходить у етап післядовільної уваги, полегшується свідомий контроль за процесом виконуваної дії.
Третя фаза вправності характерезується утворенням ланцюгів тимчасових нервових зв’язківна цілісну дію, яка складаєтьсяз певної кількості рухів. Ця стереотизація є підгрунтям автоматизованого виконання дії. На цій фазі дії стають завченими, що дає можливість удосконалювати їх, доводити до певного рівня майстерності. Проте свідомий контроль над дією ніколи не припиняється.
Умови формування вмінь і навичок
Основними умовами успішного формування вмінь і навичок є усвідомлення мети завдання і розуміння його змісту та способів його виконання. Цього досягають поясненнями завдання, демонструванням кращих зразків виконуваного завдання та самої дії виконання. Успіх формування вмінь і навичок найбільшою мірою залежить від свідомого ставлення, готовності особистості до вироблення в собі вмінь і навичок, інтересу до кращого виконання дій, пов’язаних із виконанням завдання.
У формуванні вмінь і навичок важливо враховувати індивідуальні особливості людини: тип нервової системи, попередній досвід, теоретичні знання, нахили та здібності.
Важливу роль відіграють умови навчання: правильна організація процесу вправляння, послідовність засвоєння дій, поступовий перехід від простих до складніших завдань, від повільного до швидкого темпу їх виконання. Вправляння залежить від їх правельної організації, безперервні вправляння та тривалі інтервали між вправами не сприяють успішному формуванню вмінь і навичок.
Порушення, розлади навичок настають унаслідок паталогічних змін в роботі головного мозку. При патологічних змінах, зазвичай, руйнуються спочатку складніші й пізніше вироблені навички, а потім- менш складніші й давніше сформовані.
Основні різновиди діяльності
Людська діяльність різноманітна, багатогранна. Залежно від мети, змісту та форм розрізняють три основні різновиди діяльності: гру, навчання та працю.
В різні періоди життя ці види діяльності виявляються по різному: за метою, змістом, формою та значенням. У дошкільному віці провідною діяльністю є гра, у шкільному – навчання, а в зрілому віці – праця. Характерною особливістю усіх різновидів людської діяльності є присутність мовної діяльності, яка сприяє розвиткові змісту, форми, цілеспрямованості та мотивації усіх видів діяльності.
В РВД спостерігаються різноманітні порушення компонентів, які впливають на всі види діяльності:
1. Незрілість мотивів та цілей діяльності;
2. Нездатність добирати потрібні засоби реалізаціїї певного завдання;
3. Некритичне відношення до отриманих проміжних, поточних та підсумкових результатів;
У зв’язку з цим виникає ряд недоліків та особливостей в структурі та перебігу діяльності:
1. Порушення цілеспрямованості, яке пояснюється поганим орієнтуванням в умові завдання, відсутністю навичок долати труднощі, нерозуміння значущості результатів діяльності.
2. Труднощі перенесення набутого минулого досвіду в нові умови.
3. Вузькість мотивації, як наслідок низького рівня усвідомлення мотивів і цілей діяльності, несталість, а також несформованість навичок планувати власну діяльність та передбачувати її результати.
4. Недостатнє розуміння мовної інструкції, низька продуктивність уваги, нездатність усвідомити зміст усієї інструкції в цілому тощо.
Під час перебування в школі у школярів з вадами інтелекту формуються різні навчальні та трудові навички. Фізіологічною основою навички є вироблення та закріплення умовно-рефлекторних зв’язків.
В результаті органічного ураження головного мозку в РВД спостерігаються наступні особливості ВНД, які ускладнюють формування навичок:
1) Слабкість замикальної функції кори головного мозку, що призводить до слабкої дифференціації вироблених умовно-рефлекторних зв’язків. Їх формування у РВД потребує значної кількості повторень. Сформовані зв’язки без достатньої кількості підкріплень мають тенденцію до згасання. Ця вада призводить до того, що в РВД формування будь-якої навички вимагають спеціально організованої тривалої роботи.
2) Неврівноваженість процесів збудження та гальмування ускладнює локалізацію процеса збудження під час формування навички. Розлите гальмування ускладнює його концентрацію. Недорозвиток психіки зумовлює ускладнення формування навичок письма в учнів допоміжної школи. Це проявляється в наступному:
- в недорозвитку дрібних м’язів кистей рук, слабке диференціювання м’язового напруження;
- в неточності окремих відчуттів, у вадах дифференціації відчуттів та сприймання;
- в порушенні фонематичного слуху;
- в недорозвитку аналітико-синтетичної діяльності;
- у грубих порушеннях моторики, координації рухів.
Як наслідок цих вад навички письма формуються значно триваліший час, ніж у однолітків з нормальним інтелектуальним розвитком. Розглянемо особливості включення РВД у різні види діяльності.
Ігрова діяльність є провідною в молодшому шкільному віці. За даними Венгер, Соколової у РВД ігрова діяльність не сформована. В молодшому дошкільному віці РВД за своєю ініціативою іноді стають учасниками гри. Вони мало активні, безініціативні, часто не розуміють змісту гри, відмовляються від неї взагалі. РВД не розуміють призначення іграшок. Їхні дії з іграшками носять маніпуляційний характер, а не ігровий. РВД не здатні самі створити ігрову ситуацію. Це зумовлено не розумінням змістом гри в цілому. Але під керівництвом дорослого в віці 5-6 років РВД може приймати участь в сюжетній грі, виконуючи роль,якій її навчили. Крім того ігрову діяльність РВД відзначає низька мовна активність: вона не приймає участі в діалогах, не супроводжує власні дії коментарем, не пояснює перебігу гри тощо.
Отже, РВД приходять до школи з несформованою ігровою діяльністю, і саме ця вада ускладнює пізнання навколишнього світу. Словесна інструкція для РВД не є стимулом до гри. В РВД дії і мова йдуть окремо, розірвано. Плануюча функція мовлення під час гри не формується, РВД не використовують предмети-замісники.
У розумово відсталих дітей раннього віку предметна діяльність самостійно не формується. Предмети у них не викликають зацікавленості і вони не виконують з ними предметних дій, а лише маніпулювання, тобто дії, що не показують дитині властивості предметів; неадекватні дії, які не відповідають призначенню предметів, їх властивостям (наприклад, стукає тарілкою по столу, намагається покласти велику ляльку у маленьку шухляду тощо).
У розумово відсталої дитини раннього віку самостійно не формуються й інші види діяльності, зокрема гра, малювання, елементи трудової діяльності, які у дитини з нормальним інтелектом розвиваються вже на кінець третього року життя.
Продуктивна діяльність (образотворча – малювання, ліплення, аплікація та конструктивна) виникає у дитини дошкільного віку з нормальним інтелектом на основі достатньо високого рівня сенсорного розвитку.
У розумово відсталих дошкільників без спеціального навчання продуктивна діяльність не формується. Не з’являється і предметний малюнок. Якщо таких дітей навчають малювати без урахування особливостей їхнього розвитку, то малюнок у них виходить дуже примітивний, фрагментарний, неадекватний у плані зображення цілого предмета, його деталей, форм, пропорцій. Вони не використовують у малюнках колір ні як засіб зображення, ні як засіб передачі емоцій.
Трудова діяльність.
У дошкільників трудова діяльність – це передусім оволодіння навичками самообслуговування (вдягатися, роздягатися, користуватися туалетом, мити руки та умиватися, їсти); посильна побутова праця (допомога у прибиранні приміщення, приготування їжі, при накриванні на стіл і прибиранні з нього, поливання квітів). Для дитини дошкільного віку є складним опанування як окремими діями, так і їх послідовністю.Опанування ж елементами трудової діяльності має важливе значення для розвитку у дитини як пізнавальної діяльності, так і особистісних якостей (волі, цілеспрямованості, самостійності тощо).
У розумово відсталих дітей формуються передусім навички самообслуговування. Оскільки у них предметні дії характеризуються несформованістю та недосконалістю, цей процес відбувається досить складно. Тому інколи батьки самі годують, умивають, вдягають, роздягають дитину. В інших сім’ях щодо розумово відсталих дітей у цьому плані досягаються значні успіхи, хоча виконання ними дій ще недосконале. Зокрема, діти часто не розуміють логіки та послідовності дій, які вони виконують: спочатку потрібно намочити руки, а потім намилити їх; спочатку взути черевики, потім зашнурувати тощо. У цілому в розумово відсталих дітей може виявлятися різний рівень сформованості елементів трудової діяльності. Наявність же у деяких з них достатньо сформованих навичок самообслуговування та побутової праці свідчить про значні потенційні можливості дітей у підготовці їх до самостійної практичної діяльності.
Трудова діяльність РВД характеризується тими ж самими показниками, що і інші види діяльності. Крім того ці труднощі зумовлені змістом трудової діяльності.
Ускладнюють її виконання порушення її моторики, координації рухів, дифференціації зусиль. Суттєвою вадою є несформовані навички самоконтролю. Це проявляється в наступному: РВД мають вади під час аналізу зразка (те, що бачуть- на те й орієнтуються); не вміють контролювати операції у відповідності з вимогами інструкції; не орієнтуються під час контролю на досягнення результату; не достатньо відчувають робочий інструмент тощо.
Як зазначалось, узагальнена структура діяльності характеризується мотиваційною, змістовою, операційною та організаційною ознаками.
Змістовий аспект діяльності РВД недостатньо сформований за усіма основними показниками – повноти, адекватності, усвідомленості, системності, вміння застосовувати їх на практиці. Це стосується характеристики знань як з навчальних предметів, так і знань правил поведінки. найбільш страждають у них знання про трудові дії, які вкористовуються для виготовленнявиробів. Значної уваги потребують формування знання про дії розмічання, контрольно-вимірювальні, організації робочого місця та праці в цілому, знання про власне трудові дії (з використанням знарядь праці).
Вади операційного та організаційного аспектів діяльності: орієнтування в завданні (зясування мети), умови виконання завдання, планування діяльності, визначення способу його отримання, адекватне виконання дій, контроль за правильністю виконання дій, надання звіту про виконану роботу.
Решта матеріалу – в підручнику Синьова В.М.
2. Особенности возбуждения искового производства в гражданском процессе
3. Учет основных средств
4. нм техпроцесса с использованием FinFETтранзисторов
5. ldquo; ich hereinrdquo; frgt der Student
6. Московский государственный университет путей сообщения Воронежский филиал МИИТ ХАРАКТЕРИС
7. Тема- ~~Коммерческий банкего роль в экономике страны~ Выполнил- студент Кальмина Л
8. этонаучная дисциплина изучающая закономерности поведения и деятельности людей обусловленные фактом их вк
9. Апелляционное производство
10. Мёд ИРИШ ХАНИ 1 л
11. тематичних наук Харків 2008 Дисертацією є рукопис
12. Модуль ВОСТОЧНАЯ И ЮГОВОСТОЧНАЯ АЗИЯ Понедельник
13. статья скорее всего окажется непрочитанной
14. Задание 1. Тест- Выберите один или несколько правильных вариантов ответа- 40 баллов Федеральный зако.html
15. тематизировать и расширить представления детей о космонавтике; Познакомить с искусственными спутниками
16. а музыкальное восприятие отдельных элементов музыкального языка
17. Zombie Plgue Для полноценной игры вам понадобиться одна из карт для игры в
18. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА По электротехническим и конструкционным материалам Шифр 86 Группа.html
19. Реферат- ЖК мониторы
20. тематика Варіант 9 Виконав- Перевірив- Сту