Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Теорія економічного аналізу
Суть економічного аналізу. Роль і значення економічного аналізу на сучасному етапі.
Економічний аналіз – представляє собою сукупність специфічних прийомів і методів обробки економічної інформації, які дозволяють дати достовірну оцінку об’єкта дослідження і виявити тенденції його розвитку.
Головна мета економічного аналізу полягає у визначенні кількості і якості внутрігосподарських резервів, розробці шляхів їх ефективного і раціонального використання та заходів щодо покращення роботи підприємства.
Основні задачі економічного аналізу:
Етапи проведення економічного аналізу:
Прийоми і методи економічного аналізу.
Методи елімінування дозволяють виявити розмір впливу часткових факторів на зміну результуючих показників та обчислити величину резерву покращення роботи об’єкту дослідження.
А) На результуючий показник впливає два фактори.
Послідовність розрахунку:
1) Із загального переліку досліджуваних показників визначається результуючий показник і фактори, які впливають на його зміну.
Z – результуючий показник.
х, у – фактори.
2) Серед виявлених факторів визначаються кількісний (х) і якісний (у) фактори.
3) Виявляється ступінь залежності між результуючим показником і фактором.
Z = ху – мультиплікативна модель.
4) Обчислюється абсолютна різниця між звітним і базовим значенням результуючого показника і факторів, які на нього впливають.
- звітні значення показників.
- базові значення показників.
5) Обчислюється розмір впливу кількісного фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення якісного фактора:
6) Визначається розмір впливу якісного фактора на зміну результуючого показника як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітне значення кількісного фактора:
7) виконується перевірка правильності розрахунків: сума впливу двох часткових факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:
Сфера застосування цього методу: мультиплікативні моделі факторних систем.
Приклад
Застосовуючи метод абсолютних різниць обчислити вплив часткових факторів на зміну капіталу акціонерів.
|
Назва показників |
Умовні позначення |
Базовий рік |
Звітний рік |
Відхилення |
|
1. Кількість випущених акцій |
КА |
10 |
12 |
2 |
|
2. Вартість однієї акції, грн.. |
ВА |
5 |
4 |
-1 |
|
3. Загальний капітал акціонерів, тис. грн.. |
ЗКА |
50 |
48 |
-2 |
Припустимо похибка розрахунку – не більше 5 % зміни результуючого показника (-2=-2,1). Резервом збільшення загального капіталу акціонерів може бути збільшення вартості 1 акції.
Б) На результуючий показник впливає більше 2 факторів:
1. Визначається результуючий показник та часткові фактори, які впливають на його зміну. - мультиплікативна модель. Формулюється модель математичної залежності між факторами і результуючим показником.
2. Обчислюється абсолютне відхилення між звітним і базовим значенням результуючого показника та факторів, які на нього впливають:
3. Визначається розмір впливу 1-го фактора на зміну результуючого показника шляхом добутку абсолютної різниці по цьому фактору на базові значення нище розташованих показників: .
4. Визначається розмір впливу 2-го фактора як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на базове значення нище розташованого показника і звітне значення вище розташованого фактора: .
5. Обчислюється розмір впливу 3-го останнього фактора як добуток абсолютної різниці по цьому фактору на звітні значення вище розташованих показників: .
6. Перевірка правильності розрахунку: сума впливу всіх факторів повинна дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника: ; .
Метод дослідження може бути використаний у випадку оцінки дії факторів в мультиплікативній моделі.
Приклад
Скласти модель розрахунку впливу факторів із застосуванням методу абсолютних різниць, якщо на зміну обсягу випуску продукції впливають наступні показники (фактори):
;
;
;
;
.
1.2. Метод ланцюгових підстановок.
Послідовність розрахунку:
|
№ п/п |
№ підст. |
Взаємодіючі фактори |
Результуючий показник |
Відхилення |
Причини відхилень |
||
|
1 |
- |
- |
- |
||||
|
2 |
1 |
||||||
|
3 |
2 |
||||||
|
4 |
3 |
Перевірка: .
Приклад:
Скласти модель розрахунку впливу часткових факторів методом ланцюгових підстановок:
|
№ п/п |
№ підст. |
Взаємодіючі фактори |
Причини відхилень |
||||||
|
1 |
- |
- |
- |
||||||
|
2 |
1 |
||||||||
|
3 |
2 |
||||||||
|
4 |
3 |
||||||||
|
5 |
4 |
||||||||
|
6 |
5 |
Сфера застосування методу ланцюгових підстановок мультикативні, кратні і змішані моделі факторних систем.
1.3. Метод відносних різниць.
Якщо показники діяльності підприємства подані у відносних величинах, то доцільніше використовувати метод відносних різниць, порядок розрахунку якого має вигляд:
Перевірка:
; ; ; .
Перевірка:
Приклад:
Дано показники звітного року у % до базового:
3948.0275-3769=179.0275 т. грн.
Перевірка:
-1,96-1,4-1,42+9,53=104,75-100
4,75=4,75
тис. грн.;
тис. грн.;
тис. грн.;
тис. грн.
Перевірка:
-73,8724-52,766-53,5198+359,1857=3948,0275-3769
179,0275=179,0275
1.4. Метод дольової участі.
Послідовність розрахунку методу дольової участі розглянемо на конкретному прикладі:
Розрахувати вплив факторів 2-го порядку на обсяг будівельно-монтажних робіт, якщо відомо (грн.)
|
Збільшення обсягу БМР за рахунок зміни продуктивності праці |
Ріст продуктивності праці |
Фактори, що впливають |
||
|
32700 |
125 |
102 |
50 |
-27 |
125
1.1. Визначається розмір відхилення ПП під впливом питомої ваги робітників у %
(81 %)
(40 %)
2.1. Зміна обсягу під впливом питомої ваги робітників:
1.5. Методи експертних оцінок.
В сучасній практиці управління рішення інколи приймаються не на підставі результатів глибокого кількісного і якісного дослідження, а інтуїтивно. Це пояснюється тим, що для виважених рішень не вистачає часу або немає інформаційного та кадрового забезпечення аналізу. За статистичними даними близько 25 % рішень приймається інтуїтивно, тому все частіше використовуються аналітичні методи експертних оцінок. Ці методи базуються на застосуванні професійного досвіду спеціалістів під час розв’язання аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку.
До групи методів експертних оцінок відносяться:
Метод „мозкового штурму” побудовано на створені такої атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок та ідей. В обговоренні ситуації допускається участь від 5 до 15 осіб – спеціалістів різного профілю і з різним досвідом роботи. Вони повинні володіти ситуацією, але не надто добре знати суть проблеми і бути незалежними.
Морфологічний метод аналізу використовує структурні (морфологічні) зв’язки в сукупності економічних явищ. Цей метод розглядається як упорядкований спосіб економічного дослідження об’єкта та отримання систематизованої інформації з усіх можливих варіантів рішень. Такий підхід в аналітичних дослідженнях називають „морфологічним ящиком”, який будують у вигляді дерева цілей або матриці, де в кожній ланці є лише одне рішення.
Метод семикратного пошуку полягає у системному багатократному застосуванні матриць, таблиць та інших спеціальних способів аналітичного дослідження. Згідно з цим способом творчий процес поділяється на 7 стадій:
Метод асоціацій та аналогій полягає в тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на основі порівняння з іншими більш –менш аналогічними об’єктами навіть з інших сфер природи чи суспільства.
Метод колективного блокнота передбачає висунення незалежних ідей кожним експертом у вигляді блокнота напрацьованих варіантів. У цьому блокноті експерт описує кожен варіант дій, дає їм обґрунтування та здійснює їх ранжування потім проводять підсумкову оцінку за всіма висунутими ідеями та обґрунтованими варіантами змін.
Метод контрольних запитань полягає у вирішенні аналітичної задачі за допомогою добре продуманого і підготовленого наперед списку допоміжних запитань, які залежать від специфіки досліджуваного об’єкта та від цілей і завдань аналізу.
Метод колективної (групової) експертної оцінки розглянемо на конкретному прикладі.
Приклад. Очікуваний прибуток знаходиться в прямому взаємозв’язку з ризиком підприємницької діяльності. Із збільшенням ступеню ризику може зростати і прибутковість вкладання коштів у певний вид діяльності. Статистика зарубіжних країн дає конкретні цифри, які підтверджують взаємозв’язок між підприємницьким ризиком і прибутковістю будь-яких вкладень. Цей тісний і чіткий зв’язок прослідкується лише в умовах стабільного і розвиненого ринку. На розмір підприємницького ризику впливають часткові фактори, взаємозв’язок між якими можна виразити за допомогою формули:
ПР= РПС+ РПЦ+РЛ+РГ+РФ+РІН
ПР – підприємницький ризик;
РПС – ризик зміни процентної ставки;
РПЦ – ризик падіння загальноринкових цін;
РЛ – ризик ліквідності;
РГ – ризик галузевий;
РФ – ризик фінансовий;
РІН – ризик інфляції.
Послідовність розрахунку методом експертних колективних оцінок:
|
Експерти |
Показники |
Сума оцінок |
|||||
|
П1 |
П2 |
П3 |
П4 |
П5 |
П6 |
||
|
Е1 |
10 |
7 |
9 |
3 |
4 |
5 |
38 |
|
Е2 |
8 |
6 |
10 |
4 |
2 |
7 |
37 |
2. Розраховується відносна значимість всіх показників для кожного експерта
,
де - значимість i-го показника для j-го експерта;
i=n – кількість показників;
j=m – кількість експертів.
3. Обчислюється середня оцінка всіма експертами кожного показника, тобто розраховується вага або ранг факторних показників:
4. Складається комплексна економічна оцінка підприємницького ризику відповідно до визначених рангів факторних показників та динаміки їх зміни за попередні періоди:
- індекс зміни часткових факторів.
, , , , , .
Задача
За статистичними даними США, ризик вкладання коштів в акції недержавних, малих, приватних підприємств складає 37 %, а ризик для великих державних підприємств – 8 %.
5. Визначимо розмір складових підприємницького ризику, враховуючи, що сумарне значення становить:
ПР - 37 %, І=1,945,
- ризик зміни процентної ставки
- ризик падіння загальних ринкових цін
- ризик ліквідності
- галузевий ризик
- фінансовий ризи
- ризик інфляції
2. Традиційні методи і прийоми економічного аналізу.
Метод порівняння
Метод порівняння є найбільш з поширених серед традиційних прийомів. Це один із способів за допомогою якого людина почала розпізнавати навколишнє середовище. Кожний показник, кожна цифра, що використовується для оцінки, контролю чи прогнозу має значення тільки у співставленні з іншими. Порівняння економічних показників можна здійснювати за різними напрямками. Типовими ситуаціями для порівняння є наступні:
Основною умовою ефективності використання прийому є досягнення зіставності показників. Наступним з традиційних прийомів і методів є використання прийомів використання абсолютних і відносних величин.
На відміну від статистики, де абсолютні величини є основним вимірником, в економічному аналізі вони служать для розрахунку відносних та середніх величин, а також є конкретними числовими виразами без використання яких аналіз був би неповноцінним.
Відносні величини – це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими. В залежності від бази порівняння розрізняють:
Саме тому відсотки використання при вивченні ступеня виконання планових завдань, структурних показників, рівня витрат та показників рентабельності.
Коефіцієнти розраховуються як відношення двох взаємопов’язаних показників, один з яких беремо за одиницю. Зокрема коефіцієнт змінності, коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт надходження основних фондів, фондовіддача.
Індексний метод.
Метод використання індексів застосовується для вивчення показників в динаміці.
Приклад Обсяг випуску продукції становить:
1999 – 2,5 тис. грн..
2000 – 3,5 тис. грн..
2001 – 1,5 тис. грн..
2002 – 1,3 тис. грн..
Базисний індекс:
Ланцюговий:
; ; .
Метод середніх величин.
Середні величини – це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних типових сукупностей однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин не можливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, що змінюються в динаміці. При цьому варто враховувати те, що середні величини тільки тоді відображають дійсно типовий узагальнюючий рівень аналізованого показника, якщо розраховуються виходячи з однорідної сукупності. Найчастіше використовують такі середні величини:
Приклад
грн.
ФОП = 54 тис. грн. Ч = 120 чол.
Приклад
Розрахувати середньомісячну заробітну плату на підприємстві, маючи наступні дані:
Середньомісячна заробітна плата працівників:
Середньоспискова чисельність робітників:
грн.
Приклад
Розрахувати середньорічну вартість основних засобів на підприємстві за умови, що вартість основних засобів на
31.03 – 610 грн.
30.06 – 740 грн.
30.09 – 680 грн.
31.12 – 705 грн.
грн.
Балансовий метод
Балансовий метод – це спеціальний прийом зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності. Використання даного прийому є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків отриманих у результаті зіставлень цих показників.
3. Застосування економіко-математичних методів у аналітичних дослідженнях
3.1. Загальна характеристика економіко-математичних методів
Класифікація економіко-математичних методів за групами:
Завдання економіко-математичних моделей:
В основі економіко-математичних методів лежить методика розрахунків вищої математики. Це пов’язано з тим, що господарська діяльність підприємства є невизначеною, що передбачає отримання приблизних (прогнозних) результатів, які можуть часто бути використанні в управлінні підприємства.
Для вирішення економічних завдань використовують різні математичні методи в економічному аналізі:
Теорія масового обслуговування досліджує математичні методи кількісної оцінки процесів масового обслуговування, а також якості функціонування систем, де випадковими можуть бути: як моменти виникнення вимог (заяв), так і затрати часу на їх виконання.
Класифікація систем масового обслуговування:
Основна задача теорії масового обслуговування:
- трьох кодовий шифр
- вказує на тип розподілу вхідного потоку;
- час обслуговування;
- число каналів обслуговування.
- чотирьох кодовий шифр
- обмеження на кількість заявок.
Критерії оптимальності системи:
Імітаційне моделювання має такі кроки:
Алгоритм проведення моделювання методом Монте-Карло:
Системний підхід використовує такі елементи:
Системний економічний аналіз – це сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання складних економічних проблем.
Властивості виробничої економічної проблеми:
Етапи системного аналізу:
Завдання аналізу проектних ризиків:
Під проектним ризиком розуміють міру непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту.
Проектні ризики є:
Приклад
Доходність певного інвестиційного проекту характеризується такими даними:
|
Ймовірність одержання доходу (р) |
Рівень очікуваного доходу (х) |
|
|
1 |
0,2 |
200 |
|
2 |
0,5 |
800 |
|
3 |
0,3 |
1000 |
Порядок розрахунку:
1. Математичне сподівання:
2. Визначається дисперсія:
3. Визначається середнє квадратичне відхилення:
Евристичні методи дослідження
Різновид евристичних прийомів колективної творчості є так звана конференція ідей, вона відрізняється від „мозкового штурму” темпом проведення нарад та дозволеною доброзичливою критикою у формі коротких реплік та коментарів.
Суть методу фокальних об’єктів полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється.
Метод реалізується в такий спосіб:
Синектика – це комплексний метод стимулювання творчої діяльності, що використовує прийоми і принципи як „мозкового штурму”, так і методу аналогій і асоціацій.
Метод контрольних запитань – застосовується для психологічної активізації творчого процесу.
Види економічного аналізу та його зв’язок з іншими дисциплінами.
В залежності від певних напрямків класифікації економічний аналіз поділяється на такі види:
1. За ступенем охоплення показників, які досліджуються:
1.1. комплексний економічний аналіз:
РОЗДІЛ ІІ
Аналіз трудових ресурсів
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз продуктивності праці.
3. Аналіз оплати праці.
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
В Україні офіційна статистична звітність про використання трудових ресурсів складається з таких документів:
Послідовність аналізу забезпеченості підприємства трудовими ресурсами:
1. Визначається динаміка основного показника, який характеризує рівень забезпеченості підприємства трудовими ресурсами – середньоспискова чисельність персоналу підприємства.
Для аналізу динаміки середньоспискової чисельності персоналу заповнюється наступна таблиця:
|
Показники |
Періоди |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1. Середньоспискова чисельність персоналу підприємства |
|||||
|
2.Середнє значення середньоспискової чисельності персоналу за весь період |
|||||
|
3. Абсолютне відхилення |
|||||
|
3.1. Базисне |
- |
2-1 |
3-1 |
4-1 |
5-1 |
|
3.2. Ланцюгове |
- |
2-1 |
3-2 |
4-3 |
5-4 |
|
4. Середнє абсолютне відхилення |
|||||
|
5. Темп росту |
|||||
|
5.1. Базисний |
- |
2:1 |
3:1 |
4:1 |
5:1 |
|
5.2. Ланцюговий |
- |
2:1 |
3:2 |
4:3 |
5:4 |
|
6. Темп приросту (темп росту – 1) |
|||||
|
6.1. Базисний |
|||||
|
6.2. Ланцюговий |
|||||
|
7Середньорічний темп приросту |
2. Виконується структурно-динамічний аналіз чисельності персоналу підприємства:
|
1 період |
2 період |
Відхилення |
||||
|
абс. |
Пв |
абс. |
Пв |
абс. |
відн. |
|
|
1. Середньоспискова чисельність персоналу підприємства |
*** |
100 |
||||
|
- робітники |
*** |
|||||
|
- спеціалісти |
||||||
|
- працівника АУ |
Дослідження структури персоналу підприємства може здійснюватися в залежності від обраного напрямку класифікації:
А) За категоріями персоналу:
Б) За видами виробництва:
Структура персоналу підприємства оцінюється за допомогою питомої ваги певної категорії персоналу у загальній чисельності працюючих.
3. Досліджуються показники, які характеризують рух і плинність кадрів:
А) Коефіцієнт обороту по прийому
- чисельність прийнятих
- середньоспискова чисельність персоналу підприємства
Б) Коефіцієнт обороту по звільненню
- чисельність звільнених
- середньоспискова чисельність персоналу підприємства
В) Коефіцієнт плинності кадрів
- чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни
- чисельність звільнених за власним бажанням
- чисельність звільнених за скороченням.
Для повної оцінки коефіцієнта плинності кадрів визначений перелік факторів, які впливають на закріплення робочої сили за підприємством. До них належать:
Для аналізу руху і плинності кадрів доцільно заповнити аналітичну таблицю такої форми:
|
Назва показника |
Б. р. |
М. р. |
Зв. р. |
Відхилення |
|
|
від б. р. |
від м. р. |
||||
|
1. Середньоспискова чисельність персоналу підприємства |
|||||
|
2. Чисельність прийнятих |
|||||
|
3. Чисельність звільнених в тому числі |
|||||
|
- чисельність звільнених за порушення трудової дисципліни |
|||||
|
- чисельність звільнених за власним бажанням |
|||||
|
- чисельність звільнених за скороченням |
|||||
|
4. Коефіцієнт обороту по прийому |
|||||
|
5. Коефіцієнт обороту по звільненню |
|||||
|
6. Коефіцієнт плинності кадрів |
4. Здійснюється аналіз кваліфікованого рівня працюючих на основі дослідження динаміки середнього тарифного розряду та причин, які впливають на його зміну.
- розряди;
- середньоспискова чисельність робітників підприємства.
5. Виконується аналіз використання робочого часу та досліджуються абсолютні та відносні показники, які характеризують ступінь використання робочого часу на підприємстві. З цією метою складається баланс робочого часу, який має наступний вигляд:
Таблиця
Баланс робочого часу
|
№ п/п |
Показники балансу |
Значення показників |
|
1. 2. 3. 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5. 3.6. 3.7. 4. 5. |
Календарний фонд часу (дні, люд.-дні, люд.-год) Вихідні і святкові дні Неявки на роботу Чергові відпуски Відпуски по хворобі Відпуски по навчанню Неявки дозволені законом Неявки з дозволу адміністрації Прогули Простої Число явок на роботу Середня тривалість робочого дня |
360 110 |
Один людино-день визначає працю 1-ї людини протягом одного дня.
Загальна кількість людино-днів - (чисельність робітників * кількість днів).
Одна люд.-год – праця 1-ї людини протягом 1-ї год.
Загальна кількість люд.-год – ( – тривалість дня).
Абсолютні показники використання робочого часу.
До абсолютних показників, що характеризують використання робочого часу належать:
4. Корисний фонд часу:
5. Середня кількість відпрацьованих днів (число явок на роботу):
Якісні показники використання робочого часу:
Завершується аналіз використання робочого часу визначенням резервів обсягу випуску продукції при умові:
2. Аналіз продуктивності праці.
Послідовність аналізу продуктивності праці:
- обсяг продукції;
- чисельність персоналу.
3. Досліджується динаміка показників продуктивності праці (див. аналіз чисельності персоналу (табл.)).
4. Визначаються причини і фактори пов’язані з роботою підприємства, які вплинули на зміну показників продуктивності праці.
До факторів, які можуть змінити продуктивності праці на підприємстві, належать:
5. Визначаються резерви зростання продуктивності праці за умови врахування впливу всіх кількісних і якісних факторів.
6. Обчислюються резерви збільшення обсягів випуску продукції, за умови:
Факторний аналіз продуктивності праці в узагальнюючому вигляді здійснюється у таблицях наступного вигляду:
Таблиця
Розрахунок впливу факторів на зміну продуктивності праці
|
Назва фактора |
Методика розрахунку |
Розмір впливу |
|
1. Відхилення у ПП () 1.1. Зміна структури персоналу 1.2. Зміна середньорічної ПП 1-го роб. Перевірка |
||
|
2. Загальне відхилення у ПП 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. Перевірка |
Таблиця
Розрахунок впливу трудових факторів на обсяг випуску продукції
|
Назва фактора |
Методика розрахунку |
Розмір впливу |
|
1. 1.1. Зміна сер. сп. чисельності персоналу 1.2. Зміна продуктивності праці Перевірка |
1. 2.
3. 4.
Приклад:
На основі вихідних даних здійснити розрахунок показників продуктивності праці і виявити розмір впливу часткових факторів на їх зміну
|
№ |
Показник |
М. р. |
Зв. р. |
Відхилення |
|
1 |
Обсяг випуску продукції, тис. грн.. |
1320 |
1323 |
3 |
|
2 |
Кількість працівників вцілому, чол. |
178 |
171 |
-7 |
|
3 |
З них робітники |
150 |
140 |
-10 |
|
4 |
Загальна кількість відпрацьованих робітниками |
|||
|
А) людино-днів |
33000 |
29400 |
-3600 |
|
|
Б) людино-годин |
264000 |
220500 |
-43500 |
|
|
Розрахункові показники |
||||
|
5 |
Кількість відпрацьованих днів 1 робітником |
220 |
210 |
-10 |
|
6 |
Тривалість робочого дня |
8,0 |
7,5 |
-0,5 |
|
7 |
Середня кількість годин відпрацьованих 1 робітником |
1760 |
1575 |
-185 |
|
8 |
Середньорічний виробіток |
|||
|
А) 1-го робітника, грн. |
8800 |
9450 |
650 |
|
|
Б) 1-го працівника, грн. |
7415,7 |
7736,8 |
321,1 |
|
|
9 |
Середньоденнй виробіток 1-го робітника, грн. |
40 |
45 |
5 |
|
10 |
Середнього динний виробіток 1-го робітника, грн. |
5,0 |
6,0 |
1 |
|
11 |
Питома вага робітників у складі персоналу |
84,27 |
81,87 |
-2,4 |
1. Факторний аналіз продуктивності праці:
(грн.)
(грн.)
Перевірка: 321,1=-211,2+532,2
2. Розрахуємо вплив факторів на зміну продуктивності праці за наступною формулою:
(грн.)
(грн.)
(грн.)
Резерв: - 400 - 525= - 925 грн.
3. Визначити резерви збільшення середньорічної продуктивності праці 1-го працюючого і 1-го робітника (ПП, ППр)
3. Аналіз оплати праці
Згідно закону України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р.:
Заробітна плата – це винагорода обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання робіт, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Джерелом коштів на оплату праці працівників комерційних підприємств є дохід, а для установ і організацій, що фінансуються з бюджету – це кошти, які виділяються із спеціальних фондів, або бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.
Складові тарифної системи:
Основні форми оплати праці:
Послідовність аналізу оплати праці:
1. Визначаються аналітичні показники середньої заробітної праці
а) середньорічна заробітна плата 1-го працюючого: ;
б) середньорічна заробітна плата 1-го робітника: ;
в) середньоденна заробітна плата 1-го робітника: ;
г) середнього динна заробітна плата 1-го робітника: .
2. Виконується аналіз динаміки показників середньої заробітної плати (див. питання динаміка чисельності персоналу).
3. Виявляються причини, які впливають на зміну середньої заробітної плати і здійснюється факторний аналіз показників заробітної плати (в основному методом ланцюгових підстановок, абсолютних різниць)
4. Виконується структурно-динамічний аналіз фонду оплати праці.
Для оцінки структури фонду оплати праці можуть бути використані наступні напрямки класифікації:
а) за категоріями персоналу;
б) в залежності від ділянок виробництва (основне, допоміжне, підсобне);
в) за видами виплат:
г)аналітична класифікація, на основі якої весь фонд оплати праці поділяється на:
Фонд годинної оплати праці – це сума коштів, нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані години в умовах нормальної тривалості робочої зміни, який включає в себе наступні складові:
Фонд денної оплати праці – включає фактичні виплати за відпрацьовані люд-год і складається з фонду оплати праі та оплати людино-годин не відпрацьованих протягом робочого дня:
Фонд річної оплати праці – включає всі суми заробітних плат, нараховані працівникам за звітний період. Складається з фонду денної оплати праці та виплат за невідпрацьовані людино-дні протягом року:
5. Виконується факторний аналіз фонду оплати праці:
а) ;
б) ;
в) ;
г) ,
де - виплати з ФОП за кожен відпрацьований людино-день.
6. Визначається ступінь взаємозалежності між темпами росту продуктивності праці і середньою заробітною платою. Для цього розраховують коефіцієнт випередження:
7. Досліджуються показники, які характеризують ефективність оплати праці:
.
Аналіз забезпечення й використання основних засобів
1. Задача аналізу основних засобів
Джерела інформації для аналізу основних засобів:
З точки зору бухгалтерського обліку основні засоби належать до необоротних активів, які тривалий час утримуються підприємством з певною метою.
Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг для здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.
Методологічні засади формування інформації про основні засоби визначає Положення стандартів бухгалтерського обліку №7 „Основні засоби”. Операції пов’язані з орендою основних засобів визначає Положення стандартів бухгалтерського обліку №4 „Оренда”.
Велике значення для аналізу основних засобів мають різні напрямки класифікації, які поділяються наступним чином:
І група – будівлі, споруди
ІІ група – автомобільний транспорт, меблі, офісне обладнання, ЕОМ, побутові прилади та інструменти, телефони та ін.
ІІІ група – машини та устаткування і будь-які інші основні засоби, які не входять до І і ІІ груп.
4. Для фінансово-економічного аналізу велике значення має поділ основних засобів на дві групи:
Активні приймають участь в процесі виробництва (взаємодіють з предметами праці).
Пасивні створюють умови для здійснення виробничого процесу.
2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами здійснюється в наступній послідовності:
|
Основні засоби за групами |
Минулий рік |
Звітний рік |
Відхилення за середньорічною вартістю |
|||||||||||||||
|
на початок року |
на кінець року |
відхилення |
середньорічна вартість |
на початок року |
на кінець року |
відхилення |
середньорічна вартість |
|||||||||||
|
абс. |
Пв |
абс. |
Пв |
абс. |
% |
абс. |
Пв |
абс. |
Пв |
абс. |
Пв |
абс. |
% |
абс. |
Пв |
абс. |
% |
|
А) коефіцієнт надходження:
або
Б) коефіцієнт вибуття:
або
1. Фондозабезпеченість виробництва: .
2. Механоозброєність виробництва: .
3. Фондоозброєність праці: .
4. Механоозброєність праці: .
5. Енергоозброєність.
6. Електроозброєність.
3. Аналіз використання основних засобів
Узагальнюючим показником, який характеризує ступінь використання основних засобів на підприємстві є фондовіддача:
;
Послідовність аналізу фондовіддачі:
Умовою зростання фондовіддачі є перевищення темпів росту прибутку підприємства над темпами росту фондоозброєності праці.
А) Екстенсивні (кількісні) фактори:
Б) Інтенсивні (якісні) фактори:
4. Аналіз використання машин і механізмів
Оцінка, або дослідження ступеня використання машин і механізмів традиційно здійснюється за двома напрямками:
Для поглибленого аналізу машин і механізмів по часу складається баланс робочого часу машин і механізмів на основі якого розраховуються абсолютні і відносні показники, які характеризують ступінь ефективного використання машин і механізмів.
До абсолютних показників належать:
До відносних показників відносяться:
Послідовність аналізу абсолютних і відносних показників використання машин і механізмів:
В ході аналізу машин і механізмів по потужності досліджуються наступні показники:
Послідовність аналізу використання машин і механізмів по потужності:
Аналіз використання матеріальних ресурсів.
1. Аналіз забезпечення підприємства матеріальними ресурсами
Аналіз матеріальних ресурсів підприємства представляє собою дослідження ступеню забезпеченості і використання виробничих запасів до яких належать:
Для об’єктивних результатів аналізу матеріальних ресурсів необхідно здійснити перевірку дотримання умов організації та роботи служби матеріально технічного постачання. До таких умов належать:
За призначенням виробничі запаси групуються наступним чином:
Задачі аналізу матеріалів:
Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами починають із перевірки наявності на підприємстві плану забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, визначення потреби матеріалів, термінів і джерел їх отримання.
Потреби підприємства в матеріальних ресурсах покриваються за рахунок:
В процесі аналізу здійснюється перевірка розрахунків потреби в матеріалах та визначається питома вага зовнішніх і внутрішніх джерел отримання матеріальних ресурсів.
Оцінка забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами провидиться за основними видами матеріалів і в напрямках вивчення забезпеченості по кількості, якості, термінами поставок, виявленням причин відхилень та дослідженням постачанням робочих місць матеріалами.
Основним етапом аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами є дослідження впливу факторів на загальну вартість витрачених матеріалів.
Існує три групи факторів, які можуть впливати на відхилення загальної вартості витрачених матеріалів:
На завершення аналізу підприємства матеріальними ресурсами визначають резерви зменшення вартості визначених матеріалів, які візуально визначаються факторами із знаком „+” обчисленими в процесі факторного аналізу.
2. Аналіз використання матеріальних ресурсів
Основним критерієм, який характеризує ступінь використання матеріальних ресурсів на підприємстві є матеріалоємність. Розрізняють:
- матеріальні витрати на 1-цю продукції;
- ціна одиниці продукції.
Послідовність аналізу матеріалоємності:
- виробництво продукції або обсяг продукції в натуральному вигляді;
- норма витрат матеріалів на одиницю продукції;
- заготівельна собівартість (ціна придбання) одиниці матеріалу;
- ціна придбання одиниці продукції
- число видів продукції
- число найменувань матеріалів
Одним із найважливіших напрямків факторного дослідження є оцінка впливу норми витрат матеріалів та зміну матеріалоємності продукції.
Норма витрат характеризує максимальну кількість матеріалів, які можуть бути використані на випуск одиниці продукції.
Норма витрат складається з:
Чиста витрата матеріалів – це кількість матеріалів у речовому вигляді, які входять в одиницю продукції, робіт та послуг.
Технологічні витрати – це витрати або втрати матеріалів пов’язані з процесом обробки, переробки продукції і обґрунтовані технологічним циклом виробництва.
Організаційно-господарських витрат – це невиробничі витрати матеріалів пов’язані з транспортуванням, складуванням та зберіганням.
Обов’язковим етапом аналізу матеріальних ресурсів є дослідження запасу матеріальних ресурсів на підприємстві, який може складатись:
Завершують аналіз матеріальних ресурсів розробкою заходів по впровадженню визначених резервів у виробництво та дотримання норм витрат матеріалів.
Аналіз собівартості та фінансових результатів діяльності підприємства
1. Економічна суть собівартості продукції та фінансових результатів.
Собівартість продукції є вартісним вираженням витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
В умовах ринкової економіки рівень виробничої собівартості є основою для формування цін і рентабельності продукції.
Складові виробничої собівартості продукції наведені у положенні П(С)БО №16”Витрати”.
До виробничої собівартості продукції включаються:
- заробітна плата та інші витрати робітникам зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути віднесені до конкретного об’єкта витрат.
- витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта: відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових прав, амортизація та інші витрати.
Загально виробничі витрати відносяться до непрямих витрат, тобто до таких, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат і в зв’язку з цим підлягають розподілу.
Загально виробничі витрати поділяють:
До постійних витрат належать витрати на обслуговування та управління процесом виробництва, які залишились незмінними при зміні обсягу діяльності.
До змінних витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які змінні прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Виробнича собівартість фактично випущеної продукції відрізняється від собівартості реалізованої продукції.
До складу собівартості реалізованої продукції належать виробнича собівартість продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду.
Нерозподілені постійні загально виробничі витрати та над нормативні виробничі витрати понесені підприємством в результаті процесу виробництва продукції.
В сучасних умовах вся діяльність підприємства поділяється на звичайну та надзвичайну.
Звичайна діяльність включає в себе операційну фінансову та іншу звичайну діяльність. В зв’язку з цим всі доходи поділяються на операційні, фінансові, доходи і витрати від іншої звичайної діяльності, а також надзвичайні доходи і витрати.
Фінансові результати від звичайної діяльності:
Фінансовий результат від операційної діяльності включає в себе фінансовий результат від основної діяльності, результат від реалізації, а також прибуток або збиток від іншої операційної діяльності.
До складу інших операційних доходів належать:
Доходи від фінансових інвестицій окремо відображаються в звіті про фінансові результати, як доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи.
Доходи від іншої звичайної діяльності включають в себе:
Крім фінансових результатів від основної діяльності доходи і витрати підприємства можуть виникати в наслідок надзвичайних подій, до яких традиційно відносять: стихійне лихо, аварії, прийняття нових законів, експропріація власності, відшкодування збитків в результаті виникнення надзвичайних подій.
Послідовність аналітичного дослідження собівартості фінансових результатів:
Форму таблиць див в темі „Аналіз чисельності персоналу”
Вцілому за сумою витрат та за деталізацією за структурою витрат.
2. Ознаки складу ділової активності підприємства.
Великий практичний досвід оцінки фінансової діяльності підприємства і складання прогнозів та перспективу накопичений в економічно розвинених країнах і одним із основних принципів аналізу ділової активності підприємств в цих країнах є принцип необмеженості у часі функціонування підприємства. Це означає, що у підприємства немає ні наміру ні необхідності припиняти в осяжному майбутньому свою діяльність або істотно зменшити її масштаби. В зв’язку з важливістю цього принципу західні спеціалісти розробили систему показників, які застосовуються як незалежними так і внутрішніми аудиторами для оцінки спаду ділової активності підприємства і можливості його банкрутства їх поділяють на 2 групи:
1. Критерії та показники несприятливі поточне значення яких свідчить про можливі в недалекому майбутньому значні фінансові трудності, можливий спад ділової активності підприємства, в тому числі і можливо банкрутства. Суттєві втрати в основній виробничій діяльності понадмірне використання короткотермінових позичкових коштів в якості джерел фінансування довгострокових вкладень.
Низькі значення показників фінансової стійкості та платоспроможності підприємства перевищення критичного рівня простроченої кредиторської заборгованості, нестача оборотних коштів, зростаюча до небезпечних меж частка позичкових коштів в загальній сумі джерел коштів.
Невірна реінвестиційна політика, перевищення розмірів позичкових коштів над встановленими лімітами, наявність простроченої дебіторської заборгованості, наявність понаднормативних виробничих запасів, використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно не вигідних умовах використання у виробничому процесі пере амортизованого обладнання, потенційні втрати довгострокових контрактів, несприятливі зміни в портфелі замовлень, погіршення стосунків з банківськими установами та інші.
2. Критерії та показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан підприємства як критичний, але вони вказують, що за певних умов або неприйнятті дієвих заходів ситуація може різко погіршитися. Втрата ключових співробітників апарату управління та робітників, вимушені зупинки, а також порушення ритмічності виробничо технічного процесу, понадмірна залежність підприємства від одного проекту типу обладнання виду активам, втрата ключових контр агентів, недооцінка необхідності постійного технічного та технологічного сповнення підприємства, зайва ставка на успішність та прибутковість нового проекту, неефективні довготермінові угоди, недооцінка політичного ризику та інші.
У підприємства, яке знаходиться в стані фінансової кризи спостерігаються низькі показники ефективності віддачі активів, рентабельності та ділової активності.
Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство знаходиться під загрозою банкрутства. Проте тільки комплексне обстеження діяльності підприємства може дати повну картину його економічного стану та виявити приховані несприятливі процеси. Якщо фінансова нестійкість і неплатоспроможність – це індикатор майбутнього банкрутства підприємства, то незадовільних показників рентабельності віддачі активів слід ставитись як до факторів, які загострюють фінансові трудності, знижують ділову активність підприємства, підвищують ймовірність банкрутства проте ще не визначають можливе банкрутство підприємства.
Динаміку показників ділової активності підприємства подають у вигляді зведеного розрахунку.
|
Показники |
Роки |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
рентабельність продукції |
Аналіз наведених показників дає можливість комплексно оцінити виробничу, комерційну та ринкову активність підприємства, виявити його сильні та слабкі сторони та своєчасно зосередити увагу на негативних (тривожних) симптомах розвитку підприємства, які зможуть привести до банкрутства.
3. Застосування факторного статистичного аналізу для прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.
Задача прогнозування ймовірності банкрутства підприємства можуть бути розв’язані за допомогою методу дискримінантного аналізу в результаті якого підприємства будуть поділені на два класи:
Дана задача була вирішена американським економістом С. Альтманом, який для дослідження обрав значення економічних фінансових показників діяльності 19 підприємств.
За допомогою прийомів статистичного аналізу розраховуються параметри кореляційної лінійної функції, яка описує положення дисциплінарної межі між двома класами підприємств.
В результаті обробки статистичних даних була отримана наступна кореляційна залежність з врахуванням двох факторів, які визначають факт банкрутства підприємства:
- коефіцієнт покриття або коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням поточних активів до коро строкових зобов’язань підприємства
- коефіцієнт фінансової залежності визначається відношенням позичених коштів до загальної вартості активів.
Для підприємств у яких Z=0 ймовірність банкрутства становить 50 %. Якщо Z<0, то ймовірність банкрутства менше 50%. Якщо Z>0, то ймовірність банкрутства більше 50 %.
Прогнозування банкрутства за допомогою двох факторної моделі не забезпечує високої точності тому, що не враховується вплив таких показників, як рентабельність, віддача активів, ділова активність підприємства.
PAGE \* MERGEFORMAT32
Ф А К Т О Р И
З о в н і ш н і
н у т р і ш н і
Неосновні
Основні
позавиробничі
виробничі
Стан ринку
Природні умови
Державне регулювання
Соціальні умови