Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Процес навчання в школах,вузах,технікумах та інших навчальних закладах базується на конспектних
матеріалах. Викладач начитує матеріал,а учень чи студент повинен максимально точно і коротко зафіксувати його думки. При тому потрібно зробити це так ,щоб було потім по цих записах легко відтворити всю лекцію. Але у більшості людей конспект представляє собою набір незрозумілих слів,яких трудно прочитати разом. Ця неприємність трапляється зазвичай в кінці семестру або року ,коли приходиться здавати заліки або екзамени. Імено тоді приходиться розшифровувати свої конспекти або зичити зошит у одногрупників. Але і свій конспект можна вести так,щоб ні в кого нічого згодом не просити. Секрет простий:потрібно освоїти правила ведення конспекту.
Конспекти бувають різними. Ми повинні знати ,які бувають види конспектів та який вид потрібно використовувати в тій чи іншій ситуації.
ПЛАНОВИЙ КОНСПЕКТ. Цей конспект пишеться на основі уже складеного плану матеріалу. Плановий конспект розбивається на декілька пунктів і підпунктів. Він особливо пригодиться для відтворення промови до семінару чи публічного виступу.
СХЕМАТИЧНО-ПЛАНОВИЙ КОНСПЕКТ . Всі пункти цього конспекту представлені в формі запитальної пропозиції,на які ви маєте дати відповіді.
ТЕКСТУАЛЬНИЙ КОНСПЕКТ. Цей вид конспекту складається з цитат і уривків з матеріалу. Його легко доповнити планом,тезами чи термінами. Зазвичай його використовують для вивчення науки чи літератури.
ТЕМАТИЧНИЙ.З допомогою цього конспекту можна глибоко проаналізувати задану тему. Для складання цього конспекту потрібно опрацювати велику кількість літератури.
ВІЛЬНИЙ КОНСПЕКТ. Цим конспектом можуть користуватися ті що вже освоїли всі інші способи викладення матеріалу. В такому конспекті є цитати, тези,терміни та інші елементи,притаманні іншим видам конспектів.
Щоб правильно скласти конспект при роботі з книгами потрібно:продивитись матеріал,проаналізувати особливості тексту і після цього ви зможете визначитись ,який вид конспекту вам потрібний. Знову причитати текст і визначити головне і другорядне. Виділити тези тексту ,які можна оформлювати як цитати.
Щоб освоїти принципи швидкого конспекту потрібно скорочувати слова. Однак згодом їх прийдеться довго розшифровувати. Щоб цього не було потрібно виробити свою систему скорочення ,яку б ви розуміли.
Щоб правильно скласти конспект по лекції чи уроці потрібно:не записувати все,а прослухати і записати головне,починати записувати,коли викладач закінчив тезу,окремі частини конспекту потрібно обов’язково виділяти ,не записувати кожне слово викладача ,виробити свою систему скорочування.
Педагогічна діяльність,як і будь-яка інша,характеризується певним стилем. Стиль діяльності зумовлюється специфікою самої діяльності й індивідуально-психологічними особливостями її суб’єкта. Стиль педагогічної діяльності-стійка індивідуальна специфічна система психологічних засобів,методів та способів здійснення пед. діяльності. Формування стилю пед..діяльності залежить від багатьох чинників,найважливішими серед яких є:1.Індивідуально-психологічні особливості вчителя 2.особливості діяльності 3.особливості учнів (вік,стать,статус,рівень знань).
Залежно від індивідуально-психологічних якостей педагога виокремлюють такі стилі діяльності:
1.Демократичний стиль. За такого стилю педагогічної діяльності вчитель розглядає учня як рівноправного партнера у спілкуванні,колегу у спільному пошуку знань. Педагог залучає учнів до прийняття рішень,бере до уваги їхню думку. Методами впливу є спонукання до дії,порада,прохання. Школярі при цьому завжди спокійні,впевнені в собі,задоволені своєю роботою.
2.Авторитарний стиль. Учитель,який є носієм цього стилю вбачає в учневі об’єкт пед. впливу,а не рівноправного партнера. Основними методами впливу є наказ,повчання. Учителі із таким стилем у пед. колективі часто лідирують.
3.Ліберальний стиль. Учитель із таким стилем роботи уникає ситуацій прийняття рішень,передає ініціативу учням і колегам. Йому властиві нерішучість,вагання. У класі це зумовлює нестійкий мікроклімат та приховані конфлікти.
Справжні педагоги повинні мати власний стиль,володіти персональними манерами і особливим ставленням до навчання і виховання. Якщо педагог не зміг виробити свій стиль у своїй професійній діяльності ,то він не зможе зайняти чітку авторську позицію в освітньому просторі.
В грудні 1992р. відбувся Всеукраїнський з’їзд працівників освіти,на якому було розглянуто основні позиції Державної національної програми «Освіта»(Україна 21 ст.). Майже цілий рік йшло доопрацювання цього документа і лише 1993р.Кабінет Міністрів затвердив цю програму .
Головна мета Програми-визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу 21 ст.,створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів,формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі:
1.Відродження і розбудова національної системи освіти,2.Виведення освіти на світовий рівень шляхом докорінного реформування її концептуальних, структурних,організаційних засад.3.формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти.
Стратегічні завдання реформування загальної середньої освіти:
1.органічне поєднання навчання і виховання з метою всебічного розвитку дитини.2.удосконалення та розвиток мережі загальноосвітніх закладів 3.реформування загальної середньої освіти на національних засадах з урахуванням регіональних особливостей.
Основні шляхи реформування загальної середньої освіти:
1.визначення держ. стандартів усіх рівнів загальної середньої освіти 2.розвиток мережі загальноосвітніх НВЗ ,заснованих на різних формах власності 3.кооперування загальноосвітніх навчально-виховних закладів із ВНЗ.4.впровадження у загальноосвітніх НВЗ психологічної та соціально-педагогічної служб 5.розроблення науково обґрунтованих методик оцінки якості діяльності НВЗ в цілому та кожного педагогічного працівника окремо.
Пріорететні напрямки реформування виховання:
1.формування національної свідомості ,любові до рідної землі 2.формування високої мовної культури 3.виховання духовної культури особистості 4.забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді 5.виховання поваги до Конституції,законодавства України,державної символіки.
Стратегічні завдання,пріоритетні напрями та основні шляхи реформування ,сформульовані в таких розділах:»ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ»,»ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА»,»ПОЗАШКІЛЬНЕ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ»,»ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА»,»ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ»,»ВИЩА ОСВІТА»,»ВІЙСЬКОВА ОСВІТА»,»ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА»,»СОЦІАЛЬНИЙ ЗАЗИСТ УЧАСНИКІВ НВП»,»УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ «ТОЩО.
Адаптація або пристосування організму до нових умов включає широкий спектр індивідуальних реакцій,які залежать від психофізіологічних та індивідуальних особливостей людини. Для малюка дитячий садок-це новий,ще невідомий простір,нове оточення і нові стосунки;потрапивши сюди дитина має до всього пристосуватися. Для того щоб сформулювалися механізми саморегуляції дитині потрібно відчувати себе у безпеці. ЕТАПИ АДАПТАЦІЇ:1.Буря-комплекс зовнішніх впливів спричиняє бурхливу реакцію та сильне напруження дитячого організму. Підвищується збудливість,тривожність.2.Буря затихає-період нестійкого стану,коли дитина шукає оптимальні варіанти реагування на впливи:намагається взаємодіяти з однолітками,стає більш активною,зацікавленою,врівноваженою.3.Штиль-період відносного пристосування до нових умов. Дитина починає засвоювати нову інформацію,встановлювати контакти,виявляти під час занять ініціативу. Щоб допомогти дитині адаптуватися до ДНЗ потрібно:1. Спокійний безконфліктний клімат в сімї 2.не реагувати на витівки малюка і не карати його.3.не залишати дитину в дит. садку на цілий день.4.батькам слід гратися з дитиною використовуючи іграшки.5.із самого початку батьки повинні допомагати дит. легко увійти до дит. садка 6.батьки не повинні допускати перерви у відвіданні дит. садка.
Психологи розрізняють 5 рівнів адаптації студентів до нових умов навчання у ВНЗ:1.рівень АКТИВНА АДАПТАЦІЯ,який відповідає.2.рівень адаптація.3.рівень переддезадаптація.4.рівень дезадаптація.5.рівень стійка дизадаптація. Можна сказати ,що процес адаптації до ВНЗ є важливою складовою успішного здійснення навчальної діяльності студента. За цей процес несуть відповідальність як самі студенти,так і куратори,викладачі навчального закладу,батьки. Для активної роботи по успішній адаптації студентів у перший період навчання необхідно звернути увагу на те,щоб у навчальному процесі ширше використовувати проблемні методи навчання і виховання,прищеплювати любов до майбутньої професії;взяти під контроль випадки вибуття студентів з навчального закладу. Адаптація студентів до навчальної діяльності обіймає вплив як суб’єктивних,так і об’єктивних чинників,до яких відноситься зміст та організація навчального процесу.Період навчання у ВНЗ Є БЕЗУМОВНО ВАЖКИЙ І ВАЖЛИВИЙ.Вцьому періоді активізується перебіг низки специфічних процесів,а саме: професійного самовизначення,особистісного самовизначення та власне психологічної адаптованості як внутрішнього прийняття-привласнення суспільно прийнятих соціальних норм і цінностей.