Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Загальні вимоги.
Установка системи сигналізації пожежної безпеки це створення проекту і монтаж комплексу протипожежних технічних засобів, з метою фіксування підвищення температури, димоутворення і спалаху. Система пожежної сигналізації захищає Ваше майно від загоряння. Першою умовою введення в експлуатацію будь-якого підприємства є установка пожежної сигналізації та забезпечення пожежної безпеки. Монтаж устаткування протипожежної сигналізації проводять спільно в комплексі з роботами, пов’язаними з установкою охоронної сигналізації, відеоспостереження, оповіщення, блискавкозахисту, димовидалення і т.д. Будинки повинні бути обладнані комплексними інтегрованими системами пожежної безпеки:
- автоматичної і ручної сигналізацією;
- системою пожежогасіння та димовидалення;
- системою тривоги та оповіщення;
- системою моніторингу та спостереження.
Сучасні системи пожежної безпеки є занадто складними для самостійного проектування, встановлення та обслуговування. Монтаж пожежної сигналізації справу педантичне і вимагає суворої точності і послідовності, а також всі дослідні та проектні роботи повинні узгоджуватися із замовником. Правильно встановлена пожежна сигналізація зможе не тільки оповістити людей про пожежу, а буде здатна запобігти виникненню пожежі і локалізувати її на самій ранній стадії загоряння. Саме тому пожежні служби настійно рекомендують звертатися до професіоналів.
Типова схема пожежної сигналізації складається з пожежного сповіщувача, приймально контрольного приладу (ППК) і пристроїв оповіщення.
Сповіщувач пожежної сигналізації — датчик, пристрій, що є найважливішою частиною системи пожежної безпеки, і служать для подачі електро-сигналу на приймально контрольні прилади сигналізації. Датчики сповіщувачі бувають різних видів, димові, світлові і реагують на зміну температурного режиму в приміщенні, що охороняється.
Перші протипожежні сповіщувачі створювалися як найпростіші контактні пристрої. У наслідок розвитку сучасної інженерії поліпшуються технічні характеристики сповіщувачів. Новітні принципи дії сповіщувачів дозволяють більш повно забезпечувати якісне виявлення джерел загоряння, задимлення на об’єкті при зниженні ймовірності помилкових спрацьовувань.
Аналізуючи технічні характеристики охоронно-пожежних сповіщувачів, створених як на Україні, так і за кордоном, можна виділити наступні загальні напрямки їх розвитку:
1.1. Електроживлення
В залежності від типів приймально-контрольних приладів і пожежних сповіщувачів, мережі пожежної сигналізації виконуються радіального або кільцевого типу. Схема прокладки електричних проводів повинна виключати можливість виходу з-під контролю будь-якої ділянки радіальної або кільцевої лінії при короткому замиканні проводів в контрольній коробці. Згаданих коробок зазвичай встановлюють не менше однієї на кожні десять безадресних пожежних сповіщувачів та перед входом у приміщення.
Сполучні лінії пожежної сигналізації, як правило, виконують самостійними, застосовуючи для цього кабелі зв'язку. Допускається використовувати для цього комплексну розподільну мережу телефонного зв'язку об'єкта, застосовуючи вільні пари від кросу до розподільних коробок. Сполучні лінії повинні мати резервний запас щодо жильності кабелів і клем телефонних коробок по 20%. Кільцеві лінії шлейфів пожежної сигналізації виконуються самостійними проводами і кабелями зв'язку, при цьому початок і кінець кільцевої лінії підключаються до відповідних клем приймально-контрольного приладу. Ланцюги живлення приймально-контрольних приладів повинні виконуватися самостійними проводами і кабелями, причому останні не допускається прокладати транзитом через пожежонебезпечні приміщення. Виняток можуть становити випадки прокладки по металевих трубах, в порожнинах негорючих будівельних конструкцій, а також випадки використання жаростійких проводів і кабелів.
Для шлейфів і сполучних ліній пожежної сигналізації, за наявності в зоні прокладання електромагнітних наводок або при наявності відповідних вимог у технічній документації на пожежні сповіщувачі і приймально-контрольні прилади, потрібно застосовувати екрановані проводи та кабелі або неекрановані струмопроводи, прокладаються в металевих трубах, рукавах , коробах тощо При цьому покладається забезпечувати заземлення екрана на його початку і кінці, а також нерозривність екрана по всій довжині.
Зовнішні кабельні лінії систем пожежної сигналізації належить прокладати у каналізації або в землі, при неможливості виконання цієї вимоги — за допомогою тросів, які тягнуться від будівлі до будівлі. «Взаєморезервуючі» лінії електроживлення установок пожежної сигналізації необхідно прокладати по різних трасах, щоб виключити можливість їх одночасного ушкодження при займанні. Прокладку ліній електроживлення потрібно здійснювати в різних кабельних спорудах. Відступ від цього правила можливо в тому випадку, якщо вони прокладаються в одному коробі (каналі) з межею вогнестійкості не менше 0,75 год або в одній кабельній споруді в металевих трубах, а також за умови їх проживання по різні сторони від проходу споруди.
2. Монтажні роботи
Роботи з монтажу систем пожежної сигналізації треба проводити відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, що пройшла експертизу щодо пожежної безпеки, проекту проведення робіт (ППР) та технічної документації заводів-виготовлювачів». Порядок отримання, розгляду, узгодження і затвердження проектно-кошторисної документації «повинен відповідати відповідним вимогам. У той же час, згідно з ДБН В.2.5-56-2010, допускається виконувати монтажні роботи установок пожежної сигналізації з вартістю монтажних робіт до 2500 грн., з дозволу органів пожежного нагляду за наявності акта обстеження за типовими проектними рішеннями або типовими проектами, за винятком об'єктів нового будівництва та мають вибухонебезпечні зони. Акт обстеження об'єкта складається комісією у складі:
Термін дії цього акта становить один рік, але його можна збільшити на такий же термін рішенням тієї ж комісії.
Приймання будівель і споруд під монтаж, порядок передачі обладнання, виробів і матеріалів, а також документація, яку необхідно вести в процесі монтажу, повинні відповідати відповідним вимогам. Важливий момент, на який обов'язково потрібно звернути увагу при влаштуванні систем пожежної сигналізації — це наявність сертифікатів відповідності на пожежні сповіщувачі, приймально-контрольні прилади і все інше обладнання та матеріали.
Про початок робіт з монтажу систем пожежної сигналізації монтажна організація зобов'язана сповістити органи держпожнагляду. Контроль відповідності обсягів, якості та вартості робіт покладається на замовника, але пожежна інспекція також має право контролювати якість монтажно-налагоджувальних робіт та їх відповідність проектно-кошторисної документації.
Установка пожежних сповіщувачів повинна проводитися у відповідності з проектом (актом обстеження) з урахуванням технічних характеристик сповіщувачів, а також архітектурних особливостей, взаємного розміщення елементів будівельних конструкцій та конфігурації захищуваного приміщення. Перед монтажем потрібно здійснювати вибірковий контроль датчиків пожежної сигналізації. Пожежні сповіщувачі повинні встановлюватися в зоні найбільш вірогідного загоряння або у місцях можливого накопичення теплого повітря. Кріплення сповіщувачів пожежної сигналізації належить здійснювати за допомогою скоб або кронштейнів, допускається також їх кріплення безпосередньо на негорючі будівельні конструкції за винятком будівель V ступеня вогнестійкості. Монтаж кнопочних пожежних сповіщувачів ручної дії проводиться на висоті 1,5 м від рівня підлоги в досить освітлених місцях, де є можливість вільного доступу до них.
Одношлейфні приймально-контрольні прилади встановлюються на висоті від 1,7 м до 2,4 м від рівня підлоги. Якщо приймально-контрольні прилади встановлюються в місцях, куди має доступ багато сторонніх людей, то їх потрібно встановлювати в закритих металевих шафах, конструкція яких не впливає на працездатність приладів. Якщо встановлення приймально-контрольних приладів безпосередньо в приміщеннях, що охороняються системами пожежної сигналізації, неможлива за вимогами пожежної безпеки, то всю апаратуру встановлюють зовні в металевих шафах або закриваються ящиках, заблокованих на відкриття та встановлених на висоті, зручній для обслуговування. Установка багатошлейфних приймально-контрольних приладів і сигнально-пускових пристроїв проводиться в спеціально відведених для цього приміщеннях на столах, стінах або конструкціях на висоті не менше 1,5 м від підлоги. Не допускається встановлення більше трьох однотипних одношлейфних приймально-контрольних приладів для захисту одного об'єкта. Їх не дозволяється встановлювати в горючих шафах, на відстані менше 1 м від опалювальних систем, так само як у запилених, особливо вологих приміщеннях, а також в приміщеннях, де є пари кислот і агресивні гази.
Світлові сповіщувачі повинні встановлюватися в місцях, зручних для візуального контролю, а звукові — на зовнішніх фасадах будівель на висоті не менше 2,5 м від рівня землі. За наявності на об'єкті декількох приймально-контрольних приладів, окремий світловий оповіщувач підключається до кожного з них, а звуковий оповіщувач допускається робити загальним.
Монтаж електропроводок систем пожежної сигналізації потрібно проводити відповідно до проектно-кошторисної документації та відповідними нормативними документами, які діють у галузі будівництва «Правила улаштування електроустановок».
3. Пусконалагоджувальні роботи і приймання в експлуатацію
Пусконалагоджувальні роботи систем пожежної сигналізації проводяться монтажно-налагоджувальною організацією і повинні забезпечувати надійне безперебійне виконання установками заданих функцій. Дати початку та завершення пусконалагоджувальних робіт встановлюються в кожному конкретному випадку монтажно-налагоджувальною організацією і замовником з урахуванням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, що фіксується в договорі на виконання робіт.
Роботи належить проводити в три етапи:
Вони вважаються закінченими, якщо система пожежної сигналізації працює стабільно і не видає хибних сигналів тривоги.
Під час прийняття в експлуатацію систем пожежної сигналізації наказом керівника підприємства або організації-замовника створюється робоча комісія.
До її складу включаються представники:
При необхідності допускається залучати інших фахівців.
Робоча комісія створюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк після одержання письмового сповіщення монтажної (пусконалагоджувальної) організації щодо готовності установки до прийняття в експлуатацію.
Монтажна (пусконалагоджувальна) організація повинна надати робочій комісії:
Робоча комісія повинна:
3.1. Відповідальність
Згідно ДБН В.2.5-56-2010, монтажно-налагоджувальна організація повинна гарантувати безвідмовну роботу системи пожежної сигналізації протягом встановленого чинним законодавством терміну з дня прийняття її в експлуатацію. Крім того, вона несе відповідальність за порушення проектних рішень, вимог технічної документації заводів-виготовлювачів та норм ДБН В.2.5-56-2010. Монтажно-налагоджувальна організація не несе відповідальності за несправності, що виникли через недодержання інструкцій з експлуатації технічних засобів установок і чинних нормативних документів, а також дефекти, що виникли при експлуатації установок, з провини заводів-виготовлювачів обладнання, арматури, приладів і т . п.