тема ~зв~язку реалізується у- Алканів Алкенів циклопарафінів алкадієнів алкінів
Работа добавлена на сайт samzan.net:
1. Атом карбону в органічних сполуках:
а) завжди чотиривалентний;
б) може бути тривалентний;
в) може бути двовалентний;
г) має змінну валентність;
д) має валентність ІІ та ІV.
2. В sp3 гібридизація атома карбону реалізується у:
- Алканів
- Алкенів,
- Аренів,
- алкадієнів
- алкінів.
3. В sp гібридизація атома карбону реалізується у:
- Алканів
- Алкенів,
- Аренів,
- алкадієнів
- алкінів.
4.Супряжена система π-зв’язку реалізується у:
- Алканів
- Алкенів,
- циклопарафінів,
- алкадієнів
- алкінів.
5. Ізомери – це речовини, які мають однаковий якісний та кількісний склад, але різні властивості внаслідок:
а) різної будови:
б) різної молярної маси;
в) різної концентрації;
г) різниці електропроводностей;
д) різної рН середовища.
6. Цис – транс – ізомерія обумовлена різним розташуванням атомних груп відносно:
а) подвійного зв`язку;
б) потрійного зв`язку;
в) простого зв`язку.
г) оптичної осі;
д) площини обертання.
7. Класичним прикладом цис-транс – ізомерії є:
- α-амінопропанова кислота та β-амінопропанова кислота;
- етенова - пропенова кислоти
- піровиноградна – молочна кислоти;
- фумарова – малеїнова кислоти
- D- та L- молочна кислота;
8. Енантіомери - це ізомери, які відносяться один до одного як:
а) предмет та транс – ізомер;
б) предмет та цис – відбиття;
в) предмет та його дзеркальне відбиття.
г) предмет та транс – ізомер;
д) не відносяться один до одного як предмет та його дзеркальне
9. Діастереомери - це ізомери, які: :
а) предмет та транс – ізомер;
б) предмет та цис – відбиття;
в) предмет та його дзеркальне відбиття.
г) предмет та транс – ізомер;
д) не відносяться один до одного як предмет та його дзеркальне
10. Оптичними ізомерами є:
- α-амінопропанова кислота та β-амінопропанова кислота;
- етенова - пропенова кислоти
- піровиноградна – молочна кислоти;
- фумарова – малеїнова кислоти
- D- та L- молочна кислота;
11.Конформаційна ізомерія – це вид ізомерії, який обумовлений здатністю атомів обертатися відносно:
а) складноефірного звязку
б) карбон-гідроген σ – зв`язку;
в) карбон-карбон σ – зв`язку.
г) потрійного зв’язку;
д) подвійного зв`язку; .
12.Біологічно активні сполуки на основі циклогексанового ядра – це:
- Ацетилкоензим-А
- Ацетилкоензим-S$
- вітамін А
- камфора, морфін.
- ацетилсаліцилова кислота
13. Індуктивний електронний ефект – це зміщення електронної густини до
електронегативнішого атома:
а) по π – зв`язку;
б) по σ – зв`язку;
в) по ρ – зв`язку.
г) по супряженній системі;
д) не має стосунку до виду зв’язку.
14.Мезомерний електронний ефект – це зміщення електронної густини до
електронегативнішого атома:
а) по π – зв`язку;
б) по σ – зв`язку;
в) по ρ – зв`язку.
г) по супряженній системі;
д) не має стосунку до виду зв’язку.
15.Електронодонорні замісники:
а) будь-який органічний замісник
б) не змінюють електронну густину в системі;
в) збільшують електронну густину в системі.
г) приймають електрони в ред.-окс системі;
д) зменшують електронну густину в системі;
16.Електроноакцепторні замісники:
а). будь-який органічний замісник
б) не змінюють електронну густину в системі;
в) збільшують електронну густину в системі.
г) віддають електрони в ред.-окс системі;
д) зменшують електронну густину в системі;
17. Замісники, які зменшують електронну густину в системі, називаються:
- протонодонори
- електронодонори;
- електроноакцептори;
- протоноакцептори.
- будь-який органічний замісник
18. Кислоти за Бренстедом – це:
- протонодонори
- електронодонори;
- електроноакцептори;
- протоноакцептори.
- будь-який органічний замісник
19.. Кислоти за Льюісом – це:
а) акцептори електронної пари;
б) донори електронів;
в) акцептори протонів.
г) донори електронної пари
д) будь-який органічний замісник
19. Основи за Льюісом – це:
а) акцептори електронної пари;
б) донори електронної пари;
в) акцептори протонів.
г) акцептори електронів;
д) будь-який органічний замісник
20. Утворення хелатів – це якісна реакція на:
а) карбонові кислоти;
б)одноатомні спирти
в) багатоатомні спирти;
г) альдегіди;
д) кетони.
21. Завдяки своїм кислотним властивостям фенол використовується як:
а) антистатик,
б) антисептик;
в) жарознижуючий засіб;
г) знеболюючий засіб;
д) щуряча отрута.
22. До лікарських речовин-амінів належать:
а) ацетилкоензим-А;
б) ацетилсаліцилова кислота;
в) новокаїн;
г) метіонін;
д) камфора.
23. Електрофіли – це частинки із:
а) надлишком електронної густини;
б) неспареним електроном;
в) нестачею електронної густини;
г) ) H–, Cl–, НOH, R-NH2, R-ОH, карб-аніон;
д) будь-який органічний замісник
24. До нуклеофілів належать такі частинки:
а) будь-який органічний замісник
б) H+,Cl+, NO2+, SO3+, карб-катіон;
в) H–, Cl–, НOH, R-NH2, R-ОH, карб-аніон; г) R-NH2, H2SO4;
д) частинка з нестачею електронів.
25.В організмі людини вільні радикали утворюються під дією таких факторів:
а) радіація, ультрафіолет, оксиди нітрогену;
б) натрій хлорид;
в) температура;
г) іони натрію, калію;
д) іони кальцію.
26.Вільні радикали в нормі в організмі людини беруть участь:
а) в гідролізі білків;
б) в пероксидному окиснені ліпідів мембран;
в) в окиснені вуглеводів;
г) в окисненні спиртів;
д) альдольній конденсації.
27. Речовини, які зв`язують вільні радикали називаються:
а) антисептики; б) антиоксиданти; в) антикоагулянти.
28. До антиоксидантів належать вітаміни:
а) А,С,Е;
б) С, D, К;
в) В, К, РР;
г) А,С,К;
д) РР, D, К
29. В алканах ідуть реакції за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання;
б) електрофільного приєднання;
в) радикального заміщення;
г) нуклеофільного заміщення;
д) електрофільного заміщення.
30. Прикладом гідрування алкенів в організмі людини є перетворення:
а) пропенова кислота → пропанова кислота;
б) етен → етан;
в) кротонова кислота → масляна кислота;
г) етилен → ацетилен;
д) оцтова кислота → гліцин
31.Прикладом гідратації алкенів в організмі людини є перетворення:
а) кротонова кислота → β – оксимасляна кислота;
б) пропенова кислота → β – оксипропанова кислота;
в) етенова кислота → етанова кислота;
г) оцтова кислота → гліцин;
д) етилен → ацетилен;
32. Бромування алкенів використовується як якісна реакція на:
а) насиченість;
б) ненасиченість;
в) гомогенність;
г) гетерогенність;
г) доброякісність.
33. В аренах ідуть реакції за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання;
б) електрофільного приєднання;
в) радикального заміщення;
г) нуклеофільного заміщення;
д) електрофільного заміщення.
34. Електронодонорні замісники в аренах направляють другий замісник в:
а) мета – положення;
б) мета - або орто – положення;
б) пара- або мета – положення;
в) орто- або пара – положення;
д) всі відповіді правильні.
35. В організмі людини в результаті йодування бензольного ядра утворюється:
а) камфора;
б) окситоцин;
в) тирозин;
г) тироксин;
д) морфін.
36.В результаті елімінування оксисполук в організмі людини відбувається
таке перетворення:
а) пропенова кислота → пропанова кислота;
б) бутенова кислота → бутанова кислота;
в) яблучна кислота → фумарова кислота;
г) лимонна кислота → ізолимонна кислота; д) всі відповіді правильні.
39.В альдегідній групі зміщення електронної густини до оксигену відбувається по:
а) по π – зв`язку;
б) по σ – зв`язку;
в) по ρ – зв`язку.
г) по супряженній системі;
д) не має стосунку до виду зв’язку.
40. Реакції в альдегідах ідуть за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання;
б) електрофільного приєднання;
в) радикального заміщення;
г) нуклеофільного заміщення;
д) електрофільного заміщення.
41.Взаємодія альдегідів із воднем іде за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання;
б) електрофільного приєднання;
в) радикального заміщення;
г) нуклеофільного заміщення;
д) електрофільного заміщення.
42. Прикладом відновлення альдегідів воднем в організмі людини є:
а) відновлення ацетату до етанолу;
б) відновлення гліцеральдегіду до гліцерину;
в) відновлення сукцинату;
г) пертворення оцтовий альдегід → гліцин;
д) перетворення етаналь → ацетат.
43. Відновлення органічних сполук в організмі людини відбувається за
допомогою:
а) ліпідів;
б) коферментів НАДН2, убіхінон;
в) білків;
г) моносахаридів;
д) полісахаридів.
44. Напівацеталі в організмі людини – це:
а) сфінголіпіди;
б) гліцерофосфатиди;
в) моносахариди;
г) амінокислоти;
д) жири.
45. Продуктом взаємодії альдегідів із амінами є:
а) аміди;
б) нітрати;
в) іміни;
г) амінокислоти;
д) білки.
46. В результаті використання лужного каталізу в реакції альдольної
конденсації як проміжні частинки утворюються:
а) радикал;
б) карб – катіон;
в) карб – аніон;
г) нейтральна частинка;
д) жодна відповідь не правильна.
47. Якісна реакція на альдегіди – це:
а) реакція Едмана;
б) реакція Фішера;
в) реакція Троммера;
г) реакція Фріделя;
д) реакція Зеленського.
48. Якісна реакція Толленса на альдегіди називається реакцією:
- ксантопротеїновою;
- біуретовою;
в) мідного дзеркала;
г) срібного дзеркала;
д) залізного дзеркала.
49. Прикладом окиснення альдегідів в організмі людини є:
а) пертворення оцтовий альдегід → гліцин;
б) перетворення етаналь → етанол;
а) окиснення янтарного альдегіду до янтарної кислоти;
б) окиснення ацетальдегіду до спирту;
в) окиснення ацетону до ацетату.
50. Найпростішою реакцією для виявлення ацетону в сечі хворих на цукровий діабет:
а) йодоформна проба;
б) проба Фішера;
в) проба Зеленського;
г) бромоформна проба;
в) проба Троммера.
54.В результаті електронного ефекту на атомі карбону в карбокси- групі
виникає :
а) частковий негативний заряд;
б) подвійний негативний заряд;
в) нульовий заряд;
г) подвійний позитивний заряд;
д) частковий позитивний заряд.
55. Реакції в карбонових кислотах та їх похідних ідуть за механізмом:
а) нуклеофільного приєднання;
б) електрофільного приєднання;
в) радикального заміщення;
г) нуклеофільного заміщення;
д) електрофільного заміщення.
56. Взаємодія кислот зі спиртами – це реакція:
а) етерифікації;
б)естерифікації;
в) гідролізу;
г) гідрогенізації
д) ацеталізації.
57. Реакція зворотня естерифікації називається:
а) гідроліз;
б) гідратація;
в) гідрування;
г) гідрогенізації;
д) ацеталізації.
58. Продуктами кислотного гідролізу естерів є:
а) альдегід та кислота;
б) альдегід та спирт;
в) кислота та основа;
г) кислота та спирт;
д) сіль та вода.
59. В організмі людини естерами є:
а) моносахариди;
б) полісахариди;
в) білки;
г) жири;
д) вітаміни.
60.Тіоефіром в організмі людини є:
а) ацетооцтовий естер;
б) ацетилкоензим А;
в) етилкоензим А;
г) метилкоензим А;
д) тіамін.
61.Тіоефіри в організмі людини виконують роль :
а) етилуючого агента;
б) ацилуючого агента;
в) алкилуючого агента;
г) метилуючого агента;
д) можливі всі варіанти.
62. Ацил – це залишок карбонової кислоти без:
а) оксо – групи;
б) амідної групи;
в) карбокси – групи;
г) окси- -групи;
д) всі варінти правильні.
63. Галогенангідриди використовуються in vitro як:
а) етилуючого агента;
б) ацилуючого агента;
в) алкилуючого агента;
г) метилуючого агента;
д) можливі всі варіанти.
64. Галогенангідриди порівняно із карбоновими кислотами:
а) менш реакційноздатні;
б) більш реакційноздатні;
в) мають однакову реакційну здатність;
г) не виступають реагентами;
д) можливі всі варіанти.
65. Аміди – це похідні карбонових кислот, в яких:
а) оксо – група заміщена на NH2 – групу;
б) оксо – група заміщена на NО2 – групу;
в) карбокси – група заміщена на NH2 – групу;
г) ОН─група заміщена на NH2 – групу;
д) можливі всі варіанти.
66. Утворення амідів в організмі – це шлях виведення:
а) спиртів
б) амінокислот;
в) аміаку;
г) амінів;
д) альдегідів.
67.Доброякісний препарат ацетилсаліцилової кислоти:
а) дає фіолетове забавлення із FeCl3;
б) не дає фіолетове забавлення із FeCl3;
в) дає фіолетове забавлення із бромною водою;
г) дає реакцію «срібного дзеркала»;
д) можливі всі варіанти.
69. Моносахариди – це багатоатомні:
а) альдегідо─ або кетоноспирти;
б) альдегідо─ або кислотоспирти;
в) альдегідо─ або аміноспирти;
г) кислото- або аміноспирти;
д) всі варіанти правильні.
70.Функціональні групи в молекулі глюкози – це:
а) альдегідна та спиртові оксигрупи;
б) карбокси- та спиртові оксигрупи;
в) кето- та спиртові оксигрупи;
г) кето- та карбоксигрупи;
д) аміно- та карбоксигрупи.
71. Циклічна форма глюкози називається:
а) гептанозною;
б) тетранозною;
в) піранозною;
г) петанозою;
д) фуранозою.
72. Піранозний цикл глюкози має конфігурацію:
а) лійки;
б) крісла;
в) ванни;
г) лінійну;
д) подвійної спіралі.
73. Вкажіть правильну пару ізомерів:
а) глюкоза – крохмаль;
б) глюкоза – целюлоза;
в) глюкоза – маноза;
г) глюкоза – мальтоза;
д) глюкоза –сахароза.
74. Глюкоза утворює О – глікозиди під час взаємодії із:
а) альдегідами;
б) кислотами;
в) ефірами;
г) спиртами;
д) амінами.
75. Лікарські препарати – серцеві лікозиди– одержують із:
а) материнки;
б) пижма;
в)наперстянки;
г) ромашки;
д) грициків.
76. N – Глікозиди рибози та дезоксирибози входять до складу:
а) білків;
б) гліцерофосфатидів;
в) сфінголіпідів;
г) жирів;
д) РНК та ДНК.
77. Алкилування моносахаридів проводять за допомогою:
а) галогеналканів;
б) галогенангідридів;
в) вільних радикалів;
г) алканів;
д) галогенів.
78. Продукт ацилування глюкози має такі зв`язки:
а) складні ефірні;
б) О – глікозидний та прості ефірні;
в) О – глікозидний та складні ефірні;
г) N – глікозидний та прості ефірні;
д) N – глікозидний та складні ефірні;
79. Функціональні групи в молекулі фруктози:
а) альдегідна;
б) карбокси- та окси-;
в) оксо- та окси
г) аміно- та карбокси– групи;
д) всі варіанти можливі.
80. Фруктозу відрізняють від глюкози за допомогою реакції:
а) Кучерова; б) Селіванова; в) Зелінського; г) Фелінга; д) Фішера.
82. До дисахаридів належать:
а) глюкоза, лактоза;
б) глюкоза; галактоза;
в) сахароза, лактоза;
г) фруктоза, маноза;
д) глюкоза, фруктоза.
83. Сахароза – це:
а) відновлюючий цукор;
б) невідновлюючий цукор;
в) нерозчинний цукор;
г) розчинний моносахарид;
д) відновлюючий моносахарид.
84. Під час гідролізу сахароза дає:
а) глюкозу та галактозу;
б) лактозу та галактозу;
в) лактозу та фруктозу;
г) глюкозу та фруктозу;
д) мальтозу та фруктозу.
85. Лактоза – це дисахарид, який складається із залишків:
а) α - манози та β - глюкози;
б) β – галактози та α – глюкози;
в) α – глюкози та β – фруктози;
г) α – галактози та β – глюкози;
д) β – глюкози та α – фруктози.
86.Лактоза – це:
а) відновлюючий цукор;
б) невідновлюючий цукор;
в) нерозчинний цукор;
г) розчинний моносахарид;
д) відновлюючий моносахарид.
87. Лактоза може відновлювати:
а) Cu+2 та Cu+1;
б) Fe+3 та Cl-1;
в) Cu+2 та Ag+1;
б) Fe+3 та Al+3;
в) Cu+1 та Cl-1.
88. В організмі людини лактоза міститься у вільному та зв`язаному стані :
а) в прямій кишці;
б)в жіночому молоці;
в) в шлунку;
г) в мозку;
д) всі відповіді правильні.
89. Тип зв`язку в мальтозі між моносахаридними залишками:
а) α – 1,2 –глюкозидний;
б) α – 1,4–глюкозидний;
в) β – 1,4 – галактозидний;
г) β – 1,4 – глюкозидний;
д) α – 1,2 –галактозидний;
90. α – 1,4–Глюкозидний зв`язок в мальтозі має:
а) спіральну структуру;
б) лінійну конфігурацію;
в) розташований в площині;
г) кутову конфігурацію;
д) L- та D-конформацію.
91. Мальтоза це відновлюючий цукор, тому що присутній:
а) іонний зв`язок;
б) водневий зв'язок;
в) піранозний цикл;
г) напівацетальний гідроксил;
д) фуранозний цикл.
92. Мальтоза:
а) не утворює О- та N- глікозиди;
б) утворює О- та N- глікозиди;
в) утворює тільки N- глікозиди;
г) утворює тільки О – глікозиди.
д) немає правильної відповіді.
93.Мальтоза є проміжною сполукою під час гідролізу:
а) гіалуронової кислоти;
б) декстранів;
в) крохмалю;
г) целюлози;
д) немає правильної відповіді.
95.Крохмаль – це гомополисахарид, який складається із залишків:
а) α - манози;
б) α – фруктози;
в) α – глюкози;
в) β – фруктози;
д) β – глюкози.
96. Тип зв`язку між моносахаридними залишками в амілозі:
а) α – 1,2 –глюкозидний;
б) α – 1,4–глюкозидний;
в) β – 1,4 – галактозидний;
г) β – 1,4 – глюкозидний;
д) α – 1,2 –галактозидний;
97. Вторинна структура амілози – це:
а) спіраль;
б) глобула;
в) розгалужений ланцюг;
г) нерозгалужений ланцюг;
д) пучок поліглікозидних ланцюгів.
98. Тип зв`язку між моносахаридними залишками в амілопектині:
а) α – 1,2 –глюкозидний зв`язок в точках розгалуження;
б) α – 1,6–глюкозидний зв`язок в основному ланцюгу;
в) α – 1,4 – в основному ланцюгу та α – 1,6 – глюкозидний зв`язок в
точках розгалуження
г) α – 1,4 –глюкозидний зв`язок в точках розгалуження;
д) α – 1,6–глюкозидний зв`язок в основному ланцюгу;
99. Резервний енергетичний вуглевод для тварин – це:
а) клітковина; б) крохмаль; в) целюлоза;
г) декстрини; д) глікоген.
100.Целюлоза (клітковина) – це гомополисахарид, який складається із залишків:
а) α - манози;
б) α – фруктози;
в) α – глюкози;
в) β – фруктози;
д) β – глюкози.
101.Первинна структура целюлози – це:
а) спіраль;
б) глобула;
в) нерозгалужений моноглікозидний ланцюг;
в) лінійний поліглікозидний ланцюг;
г) розгалужений поліглікозидний ланцюг.
102.Гідратцелюлоза використовується як шовний матеріал і називається:
а) кетгут; б) шовк; в) окцелон.
103.Клітковина, яка міститься в хлібі, крупах, фруктах, овочах називається:
а) ворсинками кишечника;
б) штучними волокнами;
в) харчовими волокнами;
г) синтетичними волокнами;
д) природними волокнами.
104.Харчові волокна фруктів та овочів стимулюють роботу:
а) мозку;
б) клітин ЦНС;
в) остеоцитів;
г) мієлинових волокон;
в) кишечника.
105.Харчові волокна фруктів та овочів адсорбують:
а) токсичні речовини;
б) гемоглобін;
в) фосфати;
г) жири;
д) все, що перераховано вище.
106.Із декстранів одержують кровозамінник під назвою:
а) полуглюкін:
б) глюкопіраноза;
в) розчин глюкози;
г) поліглюкін;
д) полуглюкоза.
108.Амінокислоти – це гетерофункціональні похідні карбонових кислот,в яких:
а) один або більше атомів гідрогену заміщені аміногрупою;
б) один або більше атомів карбону заміщені аміногрупою;
в) один або більше атомів гідрогену заміщені аміногрупою;
г) один або більше атомів гідрогену заміщені оксигрупою;
д) один або більше атомів гідрогену заміщені карбоксигрупою.
109.Для амінокислот характерні такі види ізомерії:
а) лактим – лактамна;
б) окси-оксотаутомерія;
а) крісло-ванна;
г) цис – транс;
д) структурна, енантіомерія.
110.Прикладом структурних ізомерів акмінокислот є:
а) α –аланін – γ – аміномасляна кислота;
б) α –аланін – β – аланін;
в) пірол-піразол;
г) триптофан-триптамин;
д) β – аланін – β – аміномасляна кислота.
111.Природні амінокислоти мають тільки:
а) L – конфігурацію;
б) D – конфігурацію;
в) α – конформацію
г) β – конформацію
д) цис – конфігурацію.
112..Амінокислоти проявляють:
а) тільки відновні властивості
б) тільки кислотні властивості;
в) амфотерні властивості;
г) тільки основні властивості;
д) тільки окислювальні властивості.
113.Ізоелектричний стан амінокислоти – це існування її у вигляді:
а) крсталу;
б) розчину;
в) аніону;
г) біполярного іону;
д) катіону.
114.Утворення галогенангідридів амінокислот використовується під час
синтезу пептидів та білків для:
а) активації карбокси – групи;
б) захисту карбокси – групи;
в) захисту аміногрупи;
г) активації аміногрупи
д) всі варіанти можливі.
115.Для кількісного визначення амінокислот використовують методи:
а) Ван – Слайка та Зеренсена;
б) Кучерова та Зелінського;
в) Едмана та Сенджера;
г) йодоформна проба;
в) проба Троммера.
116.Всі амінокислоти дають фіолетове забарвлення:
а) із бромною водою;
б) із нінгідрином
в) йодоформна проба;
д) проба Троммера;
г ) із ферум(III) хлоридом.
117.В результаті окиснювального дезамінування амінокислот в організмі
людини відбувається перетворення:
а) пірол-піразол;
б) триптофан-триптамин;
в) валін → оцтова кислота;
г) аланін → піровиноградна кислота;
д) аспарагінова → масляна кислота.
118.Глутамат натрію має смак:
а) яблука;
б) меду;
в) м`яса;
г) молока;
д) лимона.
119.Із амінокислоти серин в результаті ланцюга перетворень в організмі
людини утворюється:
а) триптофан;
б) серотонін;
в) триптамин
г) ацетилхолін;
д) гістамін.
120.Редокс – системою в організмі людини є амінокислоти:
а) α –аланін – β – аланін;
б) фенілаланін – тирозин;
в) цистеїн –цистін.
г) пірол-піразол;
д) триптофан-триптамин;
121.В результаті декарбоксилування триптофану в організмі людини
утворюється токсичний біогенний амін:
а) тіамін;
б) холін;
в) триптамін;
г) цистеїн ;
д) піразол.
123.Білки – це високомолекулярні природні сполуки, які є:
а) конденсатами α – амінокислот; б) полімерами α – амінокислот;
в) конденсатами моносахаридів.
124.Продуктами гідролізу складних білків можуть бути:
а) β– та α – амінокислоти; б) α – амінокислоти та моносахариди;
в) тільки α – амінокислоти.
125.Білки виділяють із біологічного матеріалу шляхом:
а) випаровування; б) конденсації; в) екстракції або осадження;
126.Суміш білків розділяють за допомогою:
а) екстракції; б) електрофорезу; в) випаровування.
127.Високоспецифічним методом розділення суміші білків є:
а) аффінна хроматографія; б) хроматографія на папері;
в) адсорбційна хроматографія.
128.Денатурацію білків викликають такі фактори:
а) радіація, ультрафіолет; б) 0,9%-ний розчин NaCl;
в) бромна вода.
129.Ізоелектрична точка білків – це:
а) тиск розчину, в якому білки перебувають у ізоелектричному стані;
б) рН розчину, в якому білки перебувають у ізоелектричному стані;
в) температура розчину, в якому білки перебувають у ізоелектричному
стані.
130.Для пептидного зв`язку характерна:
а) цикло – ланцюгова таутомерія; б) цис – транс – ізомерія;
в) енантіомерія.
131.Пептидний зв`язок між амінокислотами утворюється між:
а) карбоксигрупою першої амінокислоти та аміногрупою другої
амінокислоти;
б) аміногрупою першої амінокислоти та карбоксигрупою другої
амінокислоти;
в) між карбоксигрупами двох амінокислот.
132.Якісна реакція на пептидний зв`язок:
а) ксантопротеїнова; б) із KMnO4; в) біуретова.
133.Первинна структура білка підтримується:
а) іонними зв`язками; б) пептидними зв`язками;
в) силами Ван-дер-Ваальса.
134.N - кінцеву амінокислоту в пептидах визначають за методом:
а) Кучерова; б) Едмана; в) Марковнікова.
135.Перший білок, структура якого була розшифрована – це:
а) інсулін; б) альбумін; в) гемоглобін.
136.Перші синтезовані гормони пептидної природи:
а) окситоцин, вазопресин; б) тироксин, тирозин;
в) соматотропін, адреналін.
НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ
137.Структурні компоненти нуклеїнових кислот, їх будова, хімічні
властивості. Нуклеозиди: склад, будова, тип зв`язку, номенклатура.
Мононуклеотиди: склад, будова, типи зв`язків, номенклатура.
138.РНК та ДНК, склад, типи зв`язків.Особливості вторинної структури
ДНК. Біологічне значення нуклеїнових кислот
139.АТФ, склад, типи хімічних зв`язків; будова, біологічне значення.
140.Нуклеїновими кислотами називаються біополімери, структурними
одиницями яких є:
а) мононуклеотиди, з`єднаних між собою фосфоефірними зв`язками;
б) мононуклеотиди, з`єднаних між собою глікозидними зв`язками;
в) мононуклеотиди, з`єднаних між собою ангідридними зв`язками.
141.Азотисті основи в гідролізаті нуклеїнових кислот можна виявити за
допомогою:
а) реактива Драгендорфа; б) реактива Фелінга; в) реактива Міллона.
142.Нуклеозиди – це:
а) О – глікозиди, агліконом яких є азотисті основи;
б) N – глікозиди, агліконом яких є азотисті основи;
в) N – глікозиди, агліконом яких є фосфатна кислота.
143.В нуклеозидах тип зв`язку між азотистою основою та вуглеводом:
а) N – глікозидидний; б) О – глікозидний; в) складноефірний.
144.Мононуклеотиди – це:
а) фосфати нуклеотидів; б) фосфати вуглеводів;
в) фосфати нуклеозидів.
145.До складу АТФ входять залишки:
а) аденіну, рибози, двох молекул фосфатної кислоти;
б) аденіну, рибози, фосфатної кислоти;
в) аденіну, рибози, трьох молекул фосфатної кислоти.
146.В молекулі АТФ енергія запасається в :
а) складноефірних зв`язках; б) ангідридних зв`язках;
в) глікозидних зв`язках.
147.До складу РНК входять залишки таких азотистих основ:
а) А, Г, Ц, У; б) А, Г, Т, Ф; в) А, Г, Ц, Ф,
148.Тип зв`язку між мононуклеотидами в молекулі ДНК:
а) 1' – 2'; б) 3' - 5'; в) 2' - 5'.
149.Вторинна структура ДНК – це:
а) закручена праворуч подвійна спіраль;
б) закручена ліворуч спіраль;
в) лінійний ланцюг мононуклеотидів
150.Комплементарними основами в молекулі ДНК є такі пари основ:
а) А – Г; б) У – Ц; в) А – Т.
151.Молекули ДНК мають :
а) амфотерну структуру; б) рідинно – кристалічну структуру;
в) структуру розрідженого газу.
ЛІПІДИ
152.Жири. Вищі жирні кислоти: насичені та ненасичені, просторова будова
ненасичених кислот, хімічні властивості. Триацилгліцериди (жири):
склад, будова, хімічні властивості (гідроліз, йодне число, пероксидне
окиснення, гідрогенізація).
Фосфатидна кислота: склад, будова, типи зв`язків. Фосфогліцериди:склад,будов
фосфатидилхоліну, фосфатидилколаміну, фосфатидилсерину, типи зв`язків,
біологічне значення.
153.Жири – це естери:
а) триатомного спирту гліцерину та вищих жирних кислот;
б) двоатомного спирту гліколю та вищих жирних кислот;
в) триатомного спирту гліцерину та нижчих жирних кислот.
154.Тип зв`язку в жирах:
а) пептидний; б) глікозидний; в) складноефірний.
155.Ненасичені вищі жирні кислоти в складі жирів мають:
а) транс – конфігурацію; б) L – конфігурацію;
в) цис – конфігурацію.
156.Продуктами лужного гідролізу жирів є:
а) етиленгліколь та вищі жирні кислоти;
б) гліцерин та вищі жирні кислоти;
в) гліцерин та солі вищих жирних кислот.
157.Іодне число – це:
а) кількість грамів іоду, що приєднується до 100г жиру;
б) кількість іоду, що приєднується до 100г жиру;
в) кількість грамів калій іодиду, що приєднується до 100г жиру.
158.Чим більший ступінь ненасиченості жиру, тим:
а) менша біологічна цінність жиру;
б) іодне число не впливає на біологічну цінність жиру.
в) більша біологічна цінність жиру.
159.Прогоргання жирів – це результат:
а) пероксидного окиснення жирів;
б) відновлення жирів; в) осадження жирів.
160.Гідрогенізаці жирів – це реакція:
а) гідрування; б) гідратації; в) дегідрування.
161.Продуктами гідролізу жирів в організмі людини є:
а) гліколь та мила; б) ВЖК та спирт; в) гліцерин та мила.
162.Лікарські препарати жирів:
а) лінетол, арахіден; б) протаргол, пальмітинова кислота;
в) мила, стеаринова кислота.
163.Фосфатидна кислота складається із залишків:
а) ВЖК, гліцерину, фосфатної кислоти;
б) ВЖК, гліцеральдегіду, фосфатної кислоти;
в) ВЖК, гліколю, фосфатної кислоти.
164.Фосфогліцериди в біологічних мембранах утворюють:
а) ліпідний бішар; б) ліпідний моношар; в) міцели.__
2. Аппаратура, используемая для очистки атмосферы от промышленных выбросов пыли
3. Отчет по лабораторной работе ’2 Табулирование значений функций Вариант ’20 Преподаватель.html
4. вариантами ответов выберите вариант который отражает ваше мнение
5. Энджелбарт Дуглас
6. 11 А і різницю потенціалів до 108 В
7. тематизированный курс обучения особенностью которого является комплексный характер- базируется на изучен
8. Реферат на тему- Этикоправовое регулирование биомедицинских исследований на человеке Выполнила-
9. Потеря более 30 крови приводит к смерти
10. Тема 1. Економічна теорія- предмет і методи пізнання Що вивчає мікр
11. Право международной безопасности
12. тематическое планирование по информатике на 20 20 учебный год 7класс Программа Угри
13. а возвращение капиталовложений б оплата труда персонала в социальные обязанности перед об щес
14. Виды и жанры украинской устной народной поэзии в ее историческом развитии
15. Поведение покупателей Содержание [1] Содержание [2] Введение
16. Виявлення факторів конкурентоспроможності підприємства за допомогою процедури факторного аналізу Ан
17. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харк
18. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови
19. Мечети Египта
20. .1. Организационноэкономическая сущность задачи