Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Бердичівський коледж промисловості, економіки та права
Лекція
з дисципліни
«Безпека життєдіяльності»
Тема 3.3 Соціальні та політичні небезпеки
Обговорена та схвалена на
засіданні циклової комісії
фізичного виховання,
« » 2008 р.
Протокол №
Бердичів 2008
а) війна як крайній прояв політичного конфлікту;
б) тероризм, види терактів.
Використана література.
1. Соціально-політичні небезпеки
Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.
Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Існує дві форми перебігу конфліктів:
а) Війни
Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Під час в’єтнамської війни в 1960-ті роки було вбито близько 7 млн. місцевих мешканців і 57 тисяч американців. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.
У ХХ ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Наведемо приклади локальних військових конфліктів середини та кінця ХХ ст. Це війна у В’єтнамі, воєнні дії в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та низка інших “малих” війн. Кожна з них принесла людські втрати, біль та страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур.
б) Тероризм
Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це форма політичного екстремізму, застосування на йжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.
Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм – антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.
Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.
Найбільш поширеним у світі терористичними актами є:
- напади на державні або промислові об’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;
- захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);
- захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація – звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу)/;
- насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);
- викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення політичних поступок або звільнення в’язнів; форма самофінансування);
- політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);
- вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).
2. Криміногенна обстановка в Україні
Глобальна злочинність – ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).
Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість осіб, які схильні до споєння злочинів.
Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов’язаних з насильством.
Яка ж існує зброя для самозахисту? Найдешевшим і доступним способом самозахисту є газовий (аерозольний) балончик. Для його придбання не потрібно ніякого дозволу.
Серйознішим засобом самооборони є пістолет. Для придбання, зберігання і носіння газових пістолетів і револьверів, а також патронів до них необхідно мати спеціальний дозвіл органів внутрішніх справ. Він видається громадянам, які досягли 18-річного віку і мають довідку медичного закладу встановленої форми про те, що власник цього документу є психічно нормальним і за станом здоров’я може володіти указаним засобом оборони.
Засобом самозахисту може стати і пневматична зброя.
Досить ефективним засобом самозахисту є автономні сигнальні пристрої.
Порадами на кожний день щодо особистої безпеки:
3. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Алкоголь – це універсальна отрута, яка діє на весь організм. Особливо сильну шкідливу дію його відчуває високоорганізована система організму – головний мозок. Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, тому що в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших середовищах. У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини головного мозку. І хоча їх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство – недопустиме!
Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.
П’янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, як зловживають алкоголем, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п’яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв’язок зі злочинністю – 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп’яніння.
Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння – основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн – фактор ризику більш ніж 25 хвороб.
Наведемо цифри та факти щодо куріння:
Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.
Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.
Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.
4. Природно-соціальні небезпеки
Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в
будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень
захворю ваності.
Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та ін.).
В Україні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік. Розглянемо деякі найвідоміші інфекційні хвороби, викликані вірусами.
Найбільш поширена вірусна інфекція – грип, яка виникає як епідемія щорічно.
Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 млн.
Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція.
Епідемія туберкульозу в Україні стала реальністю. Неведемо деякі сумні факти про туберкульоз (або, як казали раніше, сухоти).
- За всю історію людства від туберкульозу померло понад 330 млн. осіб.
- Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2 млрд осіб, тобто майже третина населення Землі, 10% інфікованих хворіє.
- Хворий на відкриту форму туберкульозу інфікує 10-15 осіб за рік.
- Від туберкульозу помирає більше дорослих, ніж від усіх інших інфекційних захворювань разом узятих.
- 26% усіх померлих у слабо розвинених країнах загинуло від туберкульозу.
- Третина хворих на СНІД помирає від туберкульозу.
- На туберкульоз хворіють частіше люди віком від 15 до 44 років, тобто найбільш працездатна частина населення, це збільшує негативний економічних ефект хвороби.
- Неправильне застосування анти туберкульозних препаратів призвело до того, що понад 50 млн. осіб хворіють на стійку до ліків форму туберкульозу.
У світі щорічно зявл’яється не менше 8 млн хворих на туберкульоз і помирає близько 2 млн. За прогнозами ВООЗ кількість хворих у найближчі часи може вирости до 90 млн, 30 млн з них можуть померти ще в цьому десятиріччі. Тому з 1993 р. ВООЗ оголосила цю хворобу “глобальної небезпеки для людства”.
Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь на відміну від збудників харчових інфекцій здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичених в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2-24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в областіі живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками.
Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стафілококи.
Захворювання, які передаються статевим шляхом. В останні роки в Україні різко погіршилось становище щодо захворюваності на хвороби, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ).
Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. У цю категорію входять декілька груп, наприклад:
- хвороби, які викликають віруси – геніальний герпес, СНІД, вірусні геніальні бородавки та ін.;
- паразитарні – короста та ін.; оптимальні умови для передавання створюються при статевих контактах;
- бактеріальні – сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;
- грибкові – кандідоз на статевих органах та ін. Можуть виникати і без зараження, а як наслідок антибіотико терапії, але передаються і статевим шляхом.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. За оцінками ООН та ВООЗ у світі нараховується 50 млн осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. Більше 16 мільйонів осіб померли від СНІДу. Більшість випадків інфікування припадає на африканські країни. Половина нових випадків інфекції припадає на молодих людей у віці 15-24 років.
За офіційними даними фонду ЮНЕЙДС (об’єднана програма ООН з питань СНІДу) в минулому році Україна визнана епіцентром розповсюдження ВІЛ-інфекції у Східній Європі. На 1 січня 2000 року зареєстровано 28 965 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян України, 283 випадки – серед іноземців. При цьому спостерігається стрімкий розвиток темпів епідемії в останні роки. Але треба мати на увазі, що реальна кількість ВІЛ-інфікованих значно більша, оскільки реальне виявлення всіх ВІЛ-інфікованих майже неможливе.
Особливе значення має той факт, що 80% всіх ВІЛ-інфікованих становлять ін’єкційні наркомани у віці статевої активності (від 15 до 30 років). Найбільша кількість випадків ВІЛ-інфекції сьогодні реєструється в Одеській, Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській областях, Автономній Республіці Крим та місті Київ.
Наркотики та наркоманія. Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія в Україні, на думку спеціалістів, давно набула ознак епідемії. Кількість людей, які вживають наркотики переважає 82 500 (за офіційними даними на 1999 р.). Реальна цифра людей, що вживають наркотики, за оцінками МВС, в 10-12 разів більша, і може скласти 600-800 тисяч, а тенета наркобізнесу ловлять все нові жертви. За даними Інтерполу, в Україні зареєстровано 65 тисяч розповсюджувачів наркотиків.
Психічна залежність – це форма взаємовідносин між наркотиком і особистістю, і ці взаємовідносини залежать як від специфічності ефекту наркотику, так і від потреб особистості, котру цей наркотик задовольняє.
Фізична залежність – це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв’язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.
Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності. Відчути дію наркотику і не втягнутись неможливо.
Наркоманія – це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.
5. Природно-техногенні небезпеки
До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру: порушення озонового шару, посилення парникового ефекту, кислотні дощі, забруднення Світового океану, зниження родючості грунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття.
Література: 1) Е.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В.Зацарний “Безпека життєдіяль но сті” с.191-225.
2) В.С.Джигерей, В.У.Житецький “Безпека життєдіяльності” с.221-225.
Комерційна інформація і засоби її захисту
Однією з головних особливостей сьогодення є перехід від індустріального
суспільства до інформованого,в якому інформація стає навіть більш важливим ресурсом,ніж матеріальні або енергетичні ресурси.
Сьогодні деякі комерційні структури спеціально створюються заради експлуатації нових технологічних досягнень.Держава заохочує таку діяльність,надає кредити для їх фінансування.Комерційні структури мають приблизно рівний доступ до сировини,основною умовою успіху є спроможність використовувати найновіші технології.Сьогодні першочергову роль відіграє інформація .
В сучасному світі нові ідеї дорого коштують.Тому для того,щоб успішно займатися виробництвом ,а також вижити в жорсткій конкуренції можливо тільки при отриманні і експлуатуванні нових ідей,які забезпечують підвищення ефективності виробничих витрат.
Рівень конкурентоспроможності залежить від вміння захистити ділову і технологічну інформацію від викрадання,несанкціонованого використання,зміни,знищення,комерційного шпигунства.
Серед багатьох речей,що належать фірмі,її власна інформація (плани діяльності,списки клієнтів,фінансові звіти,інформація про нові технології і т.ін.) має велику цінність.
Наприклад,програмне забезпечення комп”ютерів.В той час,коли розробка і збирання технічних засобів електронних обчислювальних машин стає все дешевше і займає все менше часу,розвиток програмного забезпечення полягає в написанні багатьох сотен або тисяч спеціалізованих команд,потребує значних зусиль.Даний вид Інтелектуальної власності підлягає надійному захисту.
Отаке,всі комерційні структури,які зацікавлені ц своїй конкурентоспроможності,повинні забезпечити ефективний захист своєї інформації і вести постійний контроль за її використанням.
В США,наприклад,де функціонують десятки мільйонів ЕОМ,для управління потоками інформації і передачі даних використовуються локальні обчислювальні сітки,географічне розподілені бази даних,розгалужена мережа телефонного,телексного і факси мильного зв*язку,в тому числі через штучні супутники Землі.Широко розвинені електронні банківські і інші системи.Однак,втрати від комп*ютерних злочинів,комерційного шпигунства обчислюються мільярдами.
Для того,щоб не нести таких збитків,багато підприємств займаються вивченням питань захисту інформаціі.З*являються фахівці в області безпеки.З точи зору ділової людини ,інтелектуальною власністю являються знання,які допомагають їй ефективно розробляти і виготовляти нову продукцію,вигідно продавати товар,примножувати свій прибуток.Спосіб управління виробництвом ,хімічна формула ,технологічний процес ,список клієнтів ,аналіз конкурентоспроможності-це тільки декілька прикладів.
Недовготривалість інформації –наслідок науково-технічного процесу,який робить розробки застарілими ще до того,як вони виходять на ринок.Ця обставина заохочує конкурентів полювати.перш за все,за новими ідеями.Тому дл досягнення успіху в комерційній діяльності потрібно надійно оберігати своб інформацію і оперативно її використовувати.
Сфера комерційної інформаціі не дуже широка.Комерційна інформація допомагає відповісти на два запитання :як планувати отримання грошей і як їх отримувати.
Її предметом можуть бути всі отриманні даному підприємству або діловій людині особливості,індивідуальні деталі комерційної діяльності ,ділові зв*язки,місця закупівлі сировини і товарів,довідки про постачальників ,про передбачаємі прибутки ,методики установки цін.Володіння потрібною інформацією дозволяє фірмам успішно конкурувати один з одним.
Нижче наведені види комерційної інформації,що можуть бути отримані в результаті комерційного шпигунства:
1-інформація про кредити і різноманітні банківські операції;
2-відомості про заключення контрактів або пропозиції по їх укладанню;
3-список клієнтів;
4-аналіз конкурентоспроможності;
5-система заходів по маркетингу;
6-ділове листування
7-заробітна плата співробітників
8-бухгалтерські і фінансові звіти.
9-інформація особистого характеру,що може бути використана проти.
Збереження в таємниці цієї інформації від усіх сторонніх,крім податкових і фінансових служб,-найголовніша умова для збереження досягнутих в конкурентній боротьбі позицій.Захист такої інформації є також необідною умовою в зв*язку з комерційним шпигунством.
Комерційна таємниця –інформація,розголошення якої наносить значні збитки підприємству або приватній особі,розголошення інформаціі може привести до зменшення прибутку і навіть банкрутству.
Засоби отримання інформації можуть бути найрізноманітніші :від законних,до шантажу і вимагань.Особливо обережно потрібно ставитися до відомостей,що будуть надруковані газетах,журналах,на виставках,іноді їх цінність дуже велика.Найбільш імовірними джерелами витоку інформації є самі співробітники,документи,технічні засоби і системи її обробки,в т.ч. мережі зв*язку.Зараз випуск такого обладнання є одним з самих прибуткових.Тому багато підприємств і фірм виробляють такі пристрої.
Серед багатьох наукових напрямків є наука про економічну безпеку підприємства –екосесент.
Екосесент-це економіний стан підприємства,стійкий до зовнішніх і внутрішніх змін фінансово-господарського середовища.
Аналіз зарубіжної практики показує,що існує велика кількість служб безпеки,що займаються не стільки захистом ,як викраденням чужих секретів.Такі агентства мають значну клієнтуру і не намагаються приховати свою діяльність.Сьогодні в західних країнах діють тисячі подібних агентів і десятки тисяч шпигунів.
Підприємство тісно пов*язане з конкуренцією і,оскільки конкурентна боротьба неможлива без отримання інформації ,на шпигунство західні фірми витрачають 15-20% чистого прибутку.
Нашим підприємцям все частіше доволиться стикатися з цією проблемою.З одного боку,вони повинні захищати свої секрети,а з іншого –спробувати заволодіти секретами конкурента для того,щоб вижити в умах ринку.
Щоб забезпечити захист інтелектуальної властості необхідно провести її аналіз.Його метою є: по-перше,оцінити її уразливість,по-друге,вид і потенційну цінність інтелектуальної власності ,по-третє,зпрогнозувати можливість загрози.
Визначення потенційної цінності інформації дозволяє думати в першу чергу про безпеку найбільш важливих секретів ,витік яких може нанести збитки.При цьому важливо встановити:
- яка інформація потребує захисту
- для кого вона представляє інтерес
- які елементи інформації найбільш вагомі,надійніші
- який «термін життя» цих секретів
- у що обійдеться їх захист.
Оцінка уразливості інформації надає можливість виявити характерні особливості і недоліки Вашого об*єкту захисту,які можуть полегшити проникнення шпигуна до Ваших секретів.
Головний результат даної роботи-виявлення можливих каналів витоку інформації.Якщо в результаті аналізу зроблено висновок,що та чи інша інформація потребує захисту ,необхідно розпочати розробку програм його проведення.При цьому переслідуються такі цілі:запобігання або значне ускладнення викрадання Ваших секретів;доведення до відому всіх співробітників фірми інформації про важливість Ваших секретів та заходи покарання за їх розголошення.Зарубіжний досвід захисту передбачає наступні заходи:
1.Законодавчі.
2.Морально-етичні.
3.Фізичні.
4.Адміністративні.
5.Технічні (застосування електронних та інших пристроїв для захисту інформації.
6.Кріптографічні (шифрування інформації)
7.Програмні (застосування спеціальних програм для захисту інформації)
Ефективну систему захисту важко розробити без залучення досвідчених фахівців у сфері безпеки.
В умовах ринкових відносин панує закон ,у відповідності з яким отримати успіх може тільки та фірма ,якій під силу досягти: по-перше,найбільшої продуктивності праці,по-друге ,якість продукції повинна перевищувати якість продукції конкурента,по-третє,найменших накладних витрат.
Тут і з*являється потреба кожного бізнесмена скоротити різного роду витати за допомогою комерційного шпигунства,зазирнути в чужі комерційні секрети.
За кордоном економічне шпигунство досягло гігантських розмірів.За оцінкою експертів ,кожного року рівень втрат американського бізнесу від викрадення виборчих і торгівельних секретів перебільшує мільярд доларів.
Потреба захисту комерційной інформації зросла і в нашій країні.Для організації надійної системи безпеки кожній фірмі необхідно мати сітке уявлення про канали витоку інформації.
Найбільш вірогідні канали витоку інформації:
1.Персонал ,який має доступ до інформації.
2.Документи,які містять цю інформацію.
3.Технічні засоби і системи обробки інформації,в тому числі лінії зв*язку ,якими вона передається.
Необхідно підкреслити ,що персонал –один з найголовніших каналів витоку інформації.Тому необхідно ретельно вивчати біографію Ваших особливо важливих співробітників.Необхідно звернути увагу на прибулих і тих,кого звільняють.
Об*єкт особливої турботи –персонал ,який займається збутом продукції.
Ваші люди повинні чітко усвідомити,що можна говорити,а що ні.Необхідно пам*ятати про постачальників і контрагентів.Витік інформації може статися в результаті недостатньої уваги до відвідувачів.
Досить небезпечно для кожної фірми –це підвищення уваги до її комерційних секретів з боку «чужинців»,що займаються економічним шпигунством на постійній основі.Небезпечність «чужинців» в тому,що вони володіють ремеслом ведення таємної війни і у багатьох випадках віртуозно це використовують.
Досвідчений шпигун заради «економії» часу може сам зробити «рейд» у Вашу фірму на замовлення конкурента.Але найчастіше він підбирає з числа службовців Вашої фірми,які володіють її секретами,підходящу «жертву» і отримує необхідну інформацію.
При полюванні за секретами конкурентів професіонали роблять основну ставку на пороки людські і слабкості співробітників фірми,які мають доступ до її інформації і комерційної таємниці.
Конкуренти можуть отримати інформацію шляхом переманювання фахівців.
Широко практикуються диктофони,підслуховуючи апаратура.Загроза комерційним секретам фірми з*являється у разі звільнення службовців і менеджерів.
Природний процес поновлення кадрового складу фірми може серйозно погрожувати її економічній безпеці,особливо у тому випаду,якщо звільнені переходять на службу у фірму конкурента або створюють нову комерційну структуру того ж класу.
Де ж вихід?Як запобігти тому,що колишні службовці не розголошували таємниць?По-перше ,необхідно створити такі умови праці і соціального розвитку,щоб звільнялось якнайменше службовців і менеджерів.По-друге,розробляти на підприємстві закони про нерозголошення комерційної таємниці: а) контракти з найманими ;б) відповідальність за розголошення; в)штрафні санкції.
Активне співробітництво зі службами промислової контррозвідки для приватних фірм необхідне вже тепер і в майбутньому стане обов*язковим .Для того,щоб захиститися від комерційного шпигунства необхідно:
1-діяти в межах закону;
2-передавати конфіденційну інформацію тим,кому дійсно необхідно знати цю інформацію.
3-контроль за документами;
4-цензура;
5-підбір персоналу;
6-поділ комерційної таємниці на окремі елементи;
7-технічні заходи та ін.
8-котроль за розмножувальною технікою.
2.Організована злочинність,її особливості і небезпека для бізнеса
Сьогодні в нашій країні скоюється багато злочинів на економічному грунті.
«Тіньова економіка»,»організована злочинність»,«криміналізація економіки», «економічна злочинність» -ось назви хвороб ,які уражають своїми метастазами нашу державу.Якщо зроблено діагноз-необхідне лікування і,звертаючи на запущеність її,дуже радикальними заходами.Але недосконалість законодавства ,корумпованість деяких владних структур .негативно впливають на хід боротьби з цим злом.
Основним завданням Державної служби боротьби з економічною та організованою злочинністю являється здйснення заходів щодо реалізації програми заходів по запобіганню злочинності у сфері економіки ,нейтралізацію тіньових процесів в найбільш криміногенних галузях ,активізація боротьби з тядкими злочинами у фінансово–кредитній та банківській системах ,сфері зовнішньоекономічної діяльності і приватизації ,розкриття злочинів ,що пов*язані з енергоносіями,та посилення контролю за надходженням коштів в держбюджет.
Але ж зруйнувати тенденцію криміналізацію держави ,її економіки і політичної інфраструктури поки що не вдається.
За останні роки тіньовий сектор економіки України зростає швидкими темпами ,його обсяг,сьогодні фактично зрівняються з офіційною частиною економіки.Так,фахівці інститутів України та Росії на основі отриманих даних міжгалузевого балансу і аналізу споживання електроенергії підрахували ,що в 1994 р. і 1995 р. приріст обсягів тіньового сектору економіки і порівнянні з 1992 р. складав 76,43 трлн.крбю і 826,8 трлн.крб валової продукції в цінах відповідних років ,що складало 24,1% і 36,1% обсягу внутрішнього продукту 1994 і 1995 рр.
Враховуючи більшу ефективність праці в тіньовій економіці ,а також питому вагу фінансових ресурсів,що знаходяться під контролем тіньовиків ,експерти вважають ,що доля тіньової економіки в 1996 р.,
В Україні зросла більш ніж на 50%.Аналогічний рівень тіньового сектора показують I експерти світового банку.
Оцінюючи організовану злочинність ,потрібно прийняти до уваги таку факультативну ознаку як види злочинної діяльності.До неї відносяться:ракет,викрадення людей в корисних цілях ,збагачення від проституції,збут наркотичних речовин.Отже ,організована злочинність-це відносно масове розповсюдження стійких керованих зв*язків і займаються злочинами як професією.
Проте,уніфікованого поняття організованої злочинності не визначили навіть в західній кримінології,яка займається цим явищем десятки років.Так,в США оорганізована злочинність розглядається як асоціація ,яка намагається діяти поза контролем американського суспільства ,або ж як тип замаскованої злочинності ,що включає ієрархічну координацію ряду осіб,пов*яз ану з плануванням та використанням протизаконних актів ао переслідування мети протизаконними методами.
Дуже важливо розрізняти рівні організованої злочинності.Перший-включає стійкі організовані групи,що скоюють крадіжки державного майна в сфері економіки ,а також ті,що займаються крадіжками,пограбуваннями ,розбоями,вбивствами по замовленню ,шахрайствами ,вимаганнями.
Другий-ті ж самі групи,але вони вже мають корумповані зв*язки з представниками господарських або адміністративних органів.
Третій-рівень специфічний ,прообраз мафії.Мова йде про об*єднання ряду угрупувань в одну злочинну організацію,що має функціонально-ієрархічну систему управління.В західній літературі це отримало назву сітьової структури організованої злочинності.Як правило,керують такою організацією декілька людей,що утворюють щось схоже на раду.Подібні структурні об*єднання мають міжрегіональні зв*язки ,об*єднують як професійних злочинців,так і «білих комірців» ,утворюють свої грошові фонди і системи безпеки.
Суспільство зіткнулося ще з проблемою так званих «білих комірців» злочинності.На жаль,корупція.що розповсюдилась в нашому суспільстві ,суттєво змінило не тільки моральні устрої,але й саму злочинність.Особи різного посадового положення ,як правило,знаходились на постійному утриманні злочинців,здобуваючи для них необхідну інформацію,документи,приховуючи факти їх злочинної діяльності.Тому однією з найважливіших задач лідерів організованої злочинності тепер є підкуп робітників державного апарату.
Треба звернути увагу на те,о організовані злочинці тепер рідко використовують випадкові обставини для встановлення корумпованих зв*язків .а частіше створюють їх самі,використовуючи підкуп,а також витончені пройоми шантажу і провокацій.Були,наприклад,виявлені випадки,коли вона за допомогою наркотиків втягували в притони дітей високопоставлених посадових осіб,обігравали їх там і карти,а потім примушували сплачувати борги,скоювати злочини ,після чого шантажували батьків.Недарма ідеолог злочинного світу А.Черкасов на призвисько «Толя Черкаси ще на початку 70-х років,визначаючи стратегію московських рекетирів ,повчально сказав «Пам*ятайте ,сміття з хати не виносять,беріть на діло робітників правоохоронних органів».Але було б не зовсім правильно бачити в злочинності тільки безпосередній зв*язок злочинних груп з робітниками адміністративних органів.В останній час визначались тенденції опосередкованого зв*язку ,коли представники елітарного прошарку кримінального середовища мають прямі контакти з посадовими особами ,виступають посередниками в протиправних угодах.Це дає можливість організаторам груп не витрачати сил на пошук необхідних їм представників влади,а вирішити питання,що виникли,через спеціальних осіб.
Така форма контактів задовольняє цсіх тому,що знижується можливість витоку інформації.За даними преси 60% доходу середнього чиновника –це хабарі.Дуже часто можна почути,що організована злочинність –явище ,що відродилося надрах застійного періоду.Отже,найлегше пояснення –це списати її на застій в суспільстві.Причини організованої злочинності,перш за все виникають з тяжкого економічного стану нашої держави.Можна провести закономірність ,чим нижчий рівень економіки держави,тим більше з*являється причин,які спонукають на злочинний шлях все більше і більше людей.Кожного року на вулиці залишаються тисячі юнаків та дівчат,що закінчили школу,але не вступили до вузів.Подітися їм нікуди,виробництво не працює робочих місць не вистачає ,а жити на щось треба.От і стають деякі з них на злочинний шлях.До них приєднується та молодь,яких позбавилося керівництво шкіл,як від «важких».?
Це тільки декілька об*єктивних причин негативного розвитку в суспільстві.Проте тільки економічна стабільність та забезпечення високого життєвого рівня дасть позитивні зміни в цьому напрямку навіть у високо розвинутих країнах також є свої проблеми,роботи в уьому напрямку у поліції вистачає.
Дуже часто правоохоронні органи звинувачують в тому ,що вловити вдається тільки рядових членів банди,а «авторитети» і керівництво залишаються на свободі.Частіше так і буває ,що міліція починає справу,проводить арешти так званих «авторитетів»,а згодом адвокат за великі кошти отримує у суддів дозвіл на звільнення з-під арешту без права виїзду з місця проживання.В результаті десятків правопорушників великого масштабу знаходяться зараз «в бігах»,переховуються за кордоном.За останній час правоохоронні органи поліпшили роботу по боротьбі з цим злом.Ліквідовано великі злочинні угрупування в Криму.Але оголосити справжню війну організованій злочинності заважає недосконале законодавство.Неузгодженість правових актів,наприклад,з Законом України «Про банки і банківську діяльність» не дозволяє отримати інформацію від банків для боротьби з економічною злочинності..До сих пір немає чіткого визначення в законах,що таке «організована злочинна діяльність», «організовані злочинні угрупування»,що уповільнює роботу правоохоронних органів в цьому напрямку.Не прийняття рішучих державних заходів і подальший розвиток організованої злочинності є реальною загрозою нашій державі,втратою до кінця нерозвинутої демократії ,економічної самостійності.і навіть незалежності.
Необхідно,нарешті,визнати той факт,що на сьогодні організована злочинність стала явищем політичним.Наприклад,на останніх виборах в депутати пройшло декілька «авторитетів» злочинного світу і людей з його оточення.Особливо це видно на прикладі Росії.Таким чином,організована злочинність має перед собою мету увійти до вищих ешелонів державних структур,для того щоб мати значний реальний вплив на рішення і приймати вигідні тільки їм законодавчі акти.Відбувається поєднання кримінального світу з державними органами.
Необхідною потребою є оцінка реальних наслідків цієї неоголошеної війни.Можна тільки контатувати,що величезні збитки,які несе Україна,не закінчуються прямими збитками.Внаслідок цього Україна може стати несприятливою зоною для інвестицій,що так необхідні для нашої молодої держави,для піднесення економіки і соціальної сфери.Україна може опинитися в такій ситуації ,яка призведе до втрати всіх надбань ,яких вона досягла з такими труднощами.Країна перетвориться в сировинну колонію з дешевою робочою силою,на чолі якої стоїть якийсь «авторитет» злочинного світу.
За підрахунками фахівців 60% капіталу знаходиться в руках кримінальних вітчизняних і іноземних структур.Сьогодні організована злочинність нараховує тисячі бойовиків.Ця «армія» спроможна вирішувати не тільки особисті питання,а й питання влади,великої політики.
За оцінками фахівців 60% мафіозних кланів мають корумповані зв*язки в різних структурах влади і управління.В корумпованих відносинах знаходяться близько 40% підприємців,близько 90% комерційних структур.Корупція в органах влади і управління дає можливість торгівельно-економічній мафії отримувати мільярдні прибутки від кримінальної діяльності.
Реальна економічна ситуація,що склалася в Україні з її розвинутим тіньовим сектором,є унікальним середовищем для формування і розвитку злочинних угрупувань.За розрахунками закордонних економістів державна казна України не отримує до 60% прибутку від продукції,яка виробляється своїми підприємствами.Якщо порівняти з усіма країнами СНД в Україні склалася дуже небезпечна ситуація тіньовою економікою,яка загрожує фінансовим крахом.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Міщенко І.М. «Забезпечення життєдіяльності людини і навколишньому середовищі».-Кіровоград,1998
2.Є.П.Желібо, Н.М.Заверуха, В.В. За царський «Безпека життєдіяльності»,Київ «Каравела»,2005
Соціальні конфлікти
політичні (конфліктують політичні системи)
кономічні (конфліктують економічні системи (наприклад, корпорації)
соціальні (конфліктують соціальні системи)
- при статевому контакті з інфікованою людиною;
під час переливання крові та під час пересадки органів;
- при неодноразовому використанні голок та шприців наркоманів, нанесенні татуювання;
- при пошкодженні шкірних покривів, слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим - - ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами та органами;
- від інфікованої матері – плоду під час вагітності чи при годуванні грудним молоком.
Шляхи передавання ВІЛ-інфекції