Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 3. Грошові надходження підприємств
3.1 Виручка від реалізації продукції – основне джерело грошових
надходжень підприємств.
3.2 Методи планування виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг).
3.3 Формування доходу підприємства.
3.1 Виручка від реалізації продукції – основне джерело грошових
надходжень підприємств
Важливим фактором подальшого розвитку підприємства є грошові надходження, що перевищують платежі підприємства. Грошові надходження відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Від наявності або відсутності коштів у кінцевому підсумку залежить можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан.
Підприємство як суб'єкт господарювання для здійснення своєї господарської діяльності повинне мати не тільки відповідну кількість основних виробничих фондів, але й оборотних активів, а в їхньому складі - кошти. Їх формування виробляється за рахунок різних джерел:
• грошових внесків засновників;
• доходів від продажу продукції та інших товарно-матеріальних цінностей;
• доходів від випуску та продажу цінних паперів;
• доходів від здачі майна в оренду;
• надходжень від роздержавлення та приватизації власності;
• безкоштовних, благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств та громадян;
• інших видів доходів.
Основним джерелом доходів підприємств, одержуваних у процесі виробничої діяльності, є виручка від продажу продукції, товарів, послуг.
Продаж продукції та надходження виручки - це остання, завершальна стадія кругообігу коштів підприємства. Виручка, що надійшла, використовується для оплати матеріалів, сировини, необхідних для здійснення нового циклу виробництва, а також на оплату праці працівників, сплату податків та платежів до бюджету, централізовані позабюджетні фонди, на сплату різного роду пені, штрафів тощо.
Затримка надходження виручки від реалізації паралізує роботу підприємства: воно не може своєчасно розрахуватися з постачальниками, затримує виплату заробітної плати робітникам і службовцям, розрахунки з бюджетом, що врешті-решт призводить до зменшення обсягів виробництва.
Крім покриття всіх елементів собівартості продукції, виручка від реалізації містить прибуток, а також податок на додану вартість, суму акцизного збору (при реалізації підакцизних товарів), які мають у повному обсязі перераховуватися до бюджету, бо це накопичення, які централізуються державою.
Продаж (реалізація)
одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію - касовий метод
продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), - метод нарахування
Виручка від реалізації
Через оптові або роздрібні ціни, які відбивають вартість продукції, підприємство одержує гроші за товари або послуги
Підприємство-виробник одержаними грошима за товари і послуги покриває витрати на виробництво і обіг, тобто має можливість постійно авансувати кошти у виробничий процес і одержувати прибуток
Підприємство-виробник використовує кошти від реалізації продукції і послуг для підтримки процесу відтворення і поновлення фінансових ресурсів
Рис. 3.1. Схема виручки від реалізації
Структуру виручки підприємства від реалізації подано на рис. 3.2.
Структура виручки від реалізації продукції
Собівартість продукції
Накопичення
Комерційні (позави-робничі) витрати
Трудові витрати
Інші витрати, що прирівнюються до матеріальних
Матеріальні витра-ти на виробництво
ПДВ, податок на додану вартість
Прибуток
Акцизний податок
Рис.3.2. Структура виручки від реалізації продукції
Розмір виручки від реалізації продукції залежить від кількості, асорти-менту та якості реалізованої продукції, а також від рівня реалізаційних цін.
Система цін - взаємозв`язок і взаємозалежність різноманітних цін, які формуються на єдиній методологічній основі, під впливом економічних законів створює єдину систему цін.
Масштаб ціни - вираження ціни в грошових одиницях
Структура ціни - відсоткове співвідношення елементів ціни, тобто частка кожного структурного елемента в ціні
Параметри системи цін
Рівень ціни - ступінь відображення вартості в ціні, або абсолютне кількісне вираження ціни в грошах
Динаміка ціни - зміна рівня ціни протягом певного періоду часу
Рис. 3.3. Параметри системи цін
Ціни на продукцію, товари і послуги, які існують за умов ринкової економіки, подано на рис. 3.4.
Залежно від обслуговування сфери економіки
Види цін в економіці України
Тарифи на послуги
Ціни на продукцію будівництва
Роздрібні ціни
Закупівельні ціни
Оптові ціни
Рис. 3.4. Види цін в економіці України
Важливе значення в механізмі ціноутворення має форма сплати транс-портних витрат. Вони можуть сплачуватися окремо від оптової ціни або включатися до неї. Загальну класифікацію цін відображено на рис. 3.5.
Термін „франко” означає „вільний від…” і показує той пункт, до якого покупець звільнений від сплати транспортних витрат. При відпуску товару в межах одного міста використовується ціна „франко – склад”. Ця відпускна ціна формується звичайним чином і обумовлює самостійний вивіз товару покупцем. Транспортні витрати в цінах „франко” обкладаються ПДВ.
|
Ознаки |
Різновиди цін |
економічним змістом |
Єдині (загальнодержавні), місцеві. Постійні, тимчасові, сезонні, договірні. Франко - вагон (судно), станція (пристань) – призначення; Франко - вагон (судно), станція (пристань) - відправлення. Фіксовані, регульовані, вільні (ринкові). |
Рис.3.5. Класифікація цін
За умов ринкової економіки існують фіксовані, регульовані, вільні ціни.
Фіксовані ціни встановлюються державою на товари (послуги), які монопольно виготовляються чи надаються державою (електроенергія, газ тощо).
Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочні вироби. При цьому, державою встановлюються індикативні ціни (мінімальні та максимальні) рівні цін.
Схему формування регульованої роздрібної ціни подано на рис.3.6.
Установлюючи вільні ціни, за основу беруть повну собівартість і прибуток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) та податок на додану вартість. Схему визначення ПДВ подано на рис.3.7.( враховуючи ставку 2010 року -20%). Необхідно відмітити, що 2 грудня 2010 р. Верховна Рада прийняла проект Податкового кодексу України, який набуває чинності з 1 січня 2011 року. Цей Кодекс передбачає зміни в чинному законодавстві, у тому числі і в Законі України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N21, ст. 156 із наступними змінами), установлює нові правила оподаткування. Відповідно до норм розділу V цього Кодексу ставка ПДВ, починаючи з 1 січня 2011 року, знижується щорічно з 20 до 17%.
Вільні ціни встановлюються підприємством самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічну зацікавленість виробників у розширенні асортименту товарів.
Якщо підприємство реалізує продукцію в роздріб, то воно використовує механізм роздрібних цін. На рис.3.8 подано схему їх формування та особливості (торгові надбавки ).
Максимальні роздрібні ціни ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів), вищими за які не може здійснюватися продаж підакцизних товарів (продукції) у роздрібній торгівлі. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.
|
Схема формування регульованої роздрібної ціни |
|
Визначається повна собівартість |
|
Прибуток П , де П - прибуток підприємства-виробника; Р% - граничний рівень рентабельності виробництва; С - собівартість товару. |
|
Оптова ціна підприємства Цо = С+П (або сума, що залишається підприємству) |
|
Відпускна ціна з акцизним податком (на підакцизні товари) Цв = С + П + НДС+А, де А - сума акцизного податку |
|
Регульована вільна( роздрібна) ціна (Цр) з акцизом Цр=С+П+НДС+А+ТН де ТН - торгова націнка |
|
Торгова знижка = , де Т.З.% - ставка торгової знижки |
|
Регульована роздрібна ціна = |
Рис 3.6. Формування регульованої роздрібної ціни
Схема визначення ПДВ
Прямий метод
ПДВ = або ПДВ =
ПДВ =
Зворотний метод
Рис. 3.7. Схема визначення ПДВ
|
Схема формування вільної роздрібної ціни |
|
Повна собівартість |
|
Прибуток включається довільною сумою |
|
Відпускна ціна з акцизним податком (на підакцизні товари) |
|
Вільна відпускна ціна () з акцизом і ПДВ |
|
Торгова надбавка (націнка) = |
|
Вільна роздрібна ціна = |
|
Схема визначення ПДВ та А аналогічна, як у регульованій ціні |
Рис. 3.8. Особливості формування вільних (ринкових) цін
Таким чином, своєчасне та повне надходження виручки є предметом особливої уваги підприємств, тому фінансові служби у взаємодії зі збутовими, виробничими, плановими відділами пильно слідкують за своєчасністю розрахунків за продукцію та використовують визначені методи для її планування, оскільки на плануванні величини виручки від реалізації базується все фінансове планування на підприємстві.
3.2 Методи планування виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)
Планування виручки від реалізації необхідне для визначення валового доходу, прибутку, а також для складання оперативних, фінансових та касових планів. Правильне планування виручки від реалізації має велике значення для нормальної господарської діяльності підприємства. Якщо план реалізації є економічно обґрунтованим та успішно виконується, то підприємство має у розпорядженні грошові кошти, що є достатнім для господарської діяльності.
Планування обсягу реалізації продукції здійснюється на підприємстві на основі так званого „рівняння товарного балансу” (рис. 3.9).
|
Плановий обсяг виручки від реалізації товарної продукції (Р) обчислюється при всіх існуючих методах планування з урахуванням так званого «рівня товарного балансу» за формулою: Р = Оn + Т - Ок, де Т - обсяг товарної продукції на рік (квартал, місяць) за планом під-приємства; Оn і Ок - перехідні залишки нереалізованої, а також реалізованої неоплаченої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду |
Рис. 3.9. Планування виручки від реалізації
На практиці використовують два методи розрахунку планової реалізації товарної продукції: метод поасортиментного (прямого розрахунку та укрупнений метод, який виходить з плану виробництва в цілому.
Виручка від реалізації кожної номенклатури виробів визначається методом прямого рахунку за формулою:
В = Р × Ц, (3.1),
де
В – виручка,
Р – кількість реалізованих виробів (обсяг реалізації),
Ц – ціна реалізації кожного виробу.
Недоліки та переваги методів планування виручки від реалізації подано на рис. 3.10.
|
Методи розрахунку обсягу виручки від реалізації товарної продукції |
||
|
На практиці використовують два методи розрахунку планового обсягу виручки від реалізації товарної продукції: |
||
|
Метод поасортиментного (прямого) розрахунку |
Метод укрупненого розрахунку |
|
|
Прямий розрахунок реалізації кожного найменування товарів і послуг, що виробляються, реалізуються, продаються замовникам - простий за технікою, наочний, точний але трудомісткий |
Обсяг виручки від реалізації продукції планують без розрахунків за кожним видом продукції, а в цілому по всій продукції, що виробляється на підприємстві за рівнем товарного балансу на основі бухгалтерських даних |
Рис. 3.10. Методи розрахунку планової реалізації товарної продукції
Слід відзначити, що на багатьох підприємствах обсяг реалізації планується укрупненим методом, тобто без розрахунків за окремими видами товарів. За цим методом визначення обсягу реалізації здійснюється у такій послідовності:
За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції передусім відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво, а також перенесена частина вартості основних фондів. Залишок виручки становить валовий дохід.
3.3 Формування доходу підприємства
Податковим Кодексом України визначено, що доходи це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Фінансові результати діяльності підприємства відіграють значну роль для підтримки процесу виробництва та поповнення фінансових ресурсів. Система оподаткування прибутку підприємств, яка визначається прийнятим Верховною Радою України 2 грудня 2010 року Податковим Кодексом, передбачає, що об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 – 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 – 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, установлених статтею 152 цього Кодексу; та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України. У зв’язку з цим доцільним є ознайомлення з вивченням цих доходів (рис. 3.11).
Доходи, що враховуються для визначення об’єкта оподаткування
Доходи від
операційної
діяльності
Дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо)
Дохід банківських установ, визначених ст 135 ПК
Доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 ПК
статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;
Доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до пункту 153.7 статті 153 ПК
Суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів
Інші доходи
Фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду
Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді
Суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку
Суми невикористаної частини коштів, що повертаються ыз страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 159.2 ПК
Інші доходи платника податку, визначені ст.135 ПК
Рис. 3.11. Загальна схема доходів, що враховуються для визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток
Крім того, згідно з законодавством при оподаткуванні прибутку підприємства, необхідно скористатися визначенням доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток (рис. 3.12).
Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування
Суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство – продавець не є платником податку на додану вартість
Сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг
Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законом
Суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат
Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, у тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи
Суми отриманого підприємством емісійного доходу
Інші доходи, що передбачені ст. 136 ПК
Рис. 3.12. Загальна схема доходів, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток
Розмір доходу підприємства залежить від кількості результатів виробництва (продукції, товарів, робіт, послуг), які належать до продажу, і від одиниці кожного виду продукції, яка продається.
Д = Ц х Q, (3.2)
Д – дохід підприємства, грн;
Ц – ціна продажу продукції (товару, робіт, послуг), грн;
Q – кількість проданої продукції (товару, робіт, послуг).
Дана формула наочно показує залежність доходу підприємства від ціни та обсягу продажу продукції.
За декількома видами результатів господарської діяльності, які продаються, дохід можна виразити формулою:
Д = ЦQ (3.3)
У підприємницькій практиці розрізняють кілька понять, пов'язаних із процесом продажу:
- продаж товарів;
- продаж послуг (робіт);
- торгівля на виплати;
- бартер (товарний обмін).
На розмір доходу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) впливають:
- сфера виробництва;
- сфера обігу;
- сфера поза діяльністю підприємства.
Напрямки розподілу і використання доходу подано на рис.3.13.
ПІДПРИЄМСТВА
|
Відшкодування матеріальних витрат, знос основних виробничих фондів |
Податки та інші обов'язкові платежі |
Заробітна плата і відрахування на соціальні заходи |
Фінансування інших витрат |
Прибуток |
Рис. 3.13. Напрямки розподілу і використання доходу
Дохід від продажу продукції займає найбільш питому вагу в складі доходу підприємства.
Плановий обсяг доходу від продажу продукції визначається за допомогою рівняння товарного балансу за формулою:
Дп = Зп + Qп – Зк, (3.4)
де Дпп – дохід від продажу продукції;
Qп – плановий обсяг випуску продукції;
Зп – перехідні залишки непроданої продукції на початок планового періоду;
Зк – перехідні залишки непроданої продукції на кінець планового періоду.
Розрахунок планового доходу від продажу продукції виконується за оптовими цінами без ПДВ і акцизу, що подано рис. 3.14.
Методи розрахунку планового розміру
доходу від продажу продукції
укрупненого рахунка
поасортиментний
Рис. 3.14 Методи розрахунку планового розміру доходу від продажу продукції
Доходи підприємства від іншої діяльності, як правило, не плануються, тому що мають разовий характер. Якщо ж підприємство має постійні надходження від певних видів діяльності, то ці доходи плануються тими самими методами, що і доходи від продажу продукції.
Чистий дохід виражає в грошовій формі вартість додаткового продукту і визначається як перевищення виручки від реалізації продукції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і заробітної плати або як різниця між сумою доходів і заробітною платою.
Контрольні запитання