Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 2: Швейні товари
Вимоги до одягу.
Основними нормативно-технічними документами, на яких базуються виготовлення й оцінка якості одягу в промисловості i торгівлі є стандарти, технічні умови, затверджені зразки (еталони) виробів.
Дефекти швейних виробів.
Розрізняють дефекти виробничого i невиробничого характеру. Дефекти виробничого характеру, у свою чергу, поділяються на виробничо-швейні i дефекти зовнішнього вигляду матеріалів. Виробничі дефекти підлягають виправленню, зниженню сорту. Дефекти зовнішнього вигляду матеріалів, що трапляються у готових виробах, поділяються на місцеві i розповсюджені.
Контроль якостi швейних виробів - єдиний i безупинний процес у промисловості i торгівлі. Якість швейних виробів контролюють у певній послідовності i керуються відповідними Держстандартами.
Асортимент швейного одягу.
Під асортиментом швейних товарів розуміють склад і співвідношення окремих видів виробів у випуску продукції певного виду і найменування за кількістю або ґатунками, розмірами, зовнішнім оздобленням та іншими ознаками.
Вироби, що входять до груп за статево-віковими ознаками , поділяються на підгрупи: одяг чоловічий, жіночий, для хлопчиків і дівчаток ясельного віку, немовлят.
За сезонними ознаками розрізняють такі види виробів побутового призначення : зимові, демісезонні, літні, позасезонні(всесезонні).
За виконанням соціальних функцій одяг поділяють на урочистий, повсякденний, домашній, спортивно-побутовий.
Види швейних виробів поділяють на різновиди, що характеризуються найменуванням виробу, фоном, покроєм і видом оздоблення.
Фасон визначається його силуетом, формою, покроєм i оздоблениям. Складність фасону визначається за нормативною складністю оброблення (НСО), що передбачає 10 i більше груп складності. Складність оброблення визначається кількістю балів по вузлах обробки виробів. Група cклaднocтi вказується в технічному опису моделі та артикулах виробів.
Силует одягу може бути прилягаючим, напівприлягаючим, розширеним донизу, прямим, трапецієподібним, іксоподібним.
За формою одяг поділяють на: класичний (суворий), спортивний i фантазійний.
Kpiй одягу визначається покроєм рукавів (реглан, вшивні, широкі, об'ємні, комбіновані), формою коміра (відкладний, стійка, апаш…), видом застібки (висока двобортна, однобортна), вирізом горловини (фігурний, каре, овал…).
Обробка виробів буває жорстка, напівжорстка, м'яка.
Тили фігур встановлюються за результатами масового обміру населення.
Різновиди одягу характеризуються розмірними ознаками - зростом, охопленням грудей (розміром), повнотою (для чоловіків - обхват талії, для жінок - обхват стегон).
Poзмірні ознаки для дитячого одягу ( від 3 до 18 років) - зріст, обхват грудей i талії.
Poзміри головних yбopів визначають за їx внутрішнім колом. Вказується вид підкладки, утеплювальний матеріал, хутро та оздоблення.
Для уніфікації типових фігур, що найбільше трапляються серед населення, використовують такі параметри:
Розмір фігури, який визначається величиною обхвату грудей у сантиметрах. Інтервал між суміжними розмірами - 4см.
Зpicт - довжина тіла людини без взуття від верхньої точки голови до підлоги в сантиметрах. Інтервал між суміжними зростами - 6см.
Повнота характеризує тип статури і вікову змінність фігури дорослої людини. Повнотним показником є обхват талії у чоловіка і обхват стегон з урахуванням виступу живота у жінок.
Типові фігури дітей об’єднані в 5 вікових груп:
Ясельна-- ( 6 міс- 3 роки),
дошкільна – (3- 6,6 років)
молодша шкільна -- (6,5-12 років)
старша шкільна(12-15,5 років)
підліткова(15,5-18 років)
Встановлено 6 зростів для дорослих(для чоловіків від 158 до 188см, для жінок від 146-176см);
12- для шкільного і підліткового(від 122 до 188см) та для дошкільного і ясельного віку( від 74т до 116см).
Розмірні показники швейних виробів вказуються на товарних ярликах у певному порядку: зріст – обхват грудей-- обхват стегон (талії),
наприклад 176-100-96.
Усі типи фігури розбиваються на групи з урахуванням статі і віку: чоловіча, жіноча, підліткова, шкільна, дошкільна, ясельна.
У розмірі чоловічих сорочок -- за обхватом шиї:38,39--48;
за півобхватом грудей: 44,46-54.
У таблиці наведені співвідношення нашого і імпортного одягу:
Для маркування швейних виробів використовують товарний ярлик, стрічку з зображенням товарного знака або клейма, контрольну стрічку.
На товарному ярлику вказують такі реквізити: товарний знак підприемства-виробника, його найменування i місцезнаходження, найменування виробу, позначення стандарту або технічних умов, артикул виробу, його модель, розміри, сорт, роздрібну ціну, дату виготовлення (місяць, рік). Можуть бути дoдaткoвi реквізити: артикул основного матеріалу; для швейних виробів, що мають підкладку чи оздоблення хутром - сорт підкладки, знижка, надбавка за хутро й оздоблення i група оздоблення.
Стрічка із зображенням товарного знака застосовується при маркуванні верхнього i легкого швейного одягу, головних yбopiв. На ньому повинні бути зазначені: символи по догляду за виробами відповідно до вимог Держстандарту.
Товарний знак може бути зображений на підкладці виробу методом шовкографії, на виробах - у вигляді оздоблення (вишивка, аплікації ) чи нанесення фарбою на бавовняну підкладку виробу. Kpiм того, допускається вказувати на окремій стрічці, встроченій у шов, найменування сировини, його зміст по волокнах i символи по догляду за виробом;
Уci дані наносять на стрічку друкарським, друкованим, жакардовим способом або методом шовкографії.
До виробів з хімічних, вовняних i змішаних волокон додається пам'ятка по догляду.
Для упакування швейних виробІв використовують споживчу тару (індивідуальну чи групову), nanip i транспорту тару. Перед упакуванням швейні вироби прасують, відформовують, відпресовують (за потребою), потім укладають в індивідуальну чи групову тару. Швейні вepxнi вироби при місцевих перевезеннях транспортують без упаковки в підвішеному стані у спеціальних контейнерах на вiшaлax.
Приміщення для зберігання швейних виробів повинні бути cyxi й опалювані, провітрювані, оптимальна температура +10 - +30°С, без потрапляння прямого сонячного світла. Розміщення одягу на складах регламентується стандартами. Так, відстань від підлоги до нижньої частини - полиці стелажа повинна бути не менше, ніж 1м, між стелажами - не менше, ніж 0,7м, від внутрішніх стін до виробів - не менше ніж 0,2м.