Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Фізіологічний словник
Тема: Фізіологія збудливих тканин
|
Плазматична мембрана |
Зовнішня оболонка клітини |
|
Фосфоліпіди |
Структури, що утворюють плазматичну мембрану |
|
Екзоцитоз |
Вихід речовин із клітини |
|
Ендоцитоз |
Надходження речовин в клітину |
|
Дифузія |
Перенесення речовин через клітину за градієнтом концентрації (пасивний транспорт) |
|
Піноцитоз |
Поглинання клітиною білків і рідини (активний транспорт) |
|
Фагоцитоз |
Поглинання клітиною великих часток, або мікроорганізмів |
|
Збудження |
Процес дії; реакція у відповідь на подразнення, що проявляється зміною діяльності клітини або тканини |
|
Подразник |
Фактор, що здатний викликати відповідну реакцію збудливих клітин |
|
Подразнення |
Процес дії зовнішньої сили |
|
Порогова сила |
Мінімальна сила подразника, яка здатна викликати критичний рівень деполяризації (збудження тканин). |
|
Збудливість |
Здатність живої клітини відповідати на дію подразника зміною фізіологічних властивостей і виникненням процесу збудження |
|
Подразливість |
Здатність клітини або тканини переходити із стану спокою в активний стан |
|
Проводимість |
Здатність живої клітини проводити збудження |
|
Мембранний потенціал спокою (МПС) |
Різниця електричних потенціалів між вмістом клітини і позаклітинною рідиною у стані фізіологічного спокою |
|
Потенціал дії (ПД) |
Швидке коливання (зміни) мембранного потенціалу клітини, яке виникає при збудженні клітини подразником порогової сили |
|
Деполяризація |
Зміна заряду мембрани клітини на протилежний |
|
Реполяризація |
Відновлення мембранного потенціалу |
|
Рефрактерність |
Це тимчасове зниження збудливості тканини, яке виникає після її збудження |
|
Лабільність, (функціональна рухливість) |
Здатність живої клітини збуджуватися за одиницю часу певну кількість разів |
|
Реобаза (порогова сила) |
Мінімальна сила подразнення, що зумовлює розвиток потенціалу дії |
|
Хронаксія |
Мінімальний час, протягом якого повинен діяти подразник силою у дві реобази, щоб зумовити ПД |
Фізіологічний словник
Тема: Фізіологія нейрона
|
Нейроцит (нейрон) |
Клітина нервової тканини |
|
Нейроглія |
Міжклітинна тканинна речовина ЦНС, представлена клітинами |
|
Олігодендроцит |
Клітина нейроглії, яка формує оболонки відростків |
|
Астроцит (зірчаста клітина) |
Клітина нейроглії, яка забезпечує трофічну і опорну функцію нейрону |
|
Дендрити |
Короткі відростки нейрону (чутливі) |
|
Аксон |
Довгий відросток нейрону (руховий) |
|
Нейрофібріли |
Мікротрубочки клітини, по яким здійснюється транспорт речовин |
|
Мієлінова оболонка |
Зовнішнє «покриття» аксону, що забезпечує провідну та захисну функції |
|
Перехват Ранв’є |
Звужена частина мієлінової оболонки |
|
Шванівські клітини |
Розташовані в нервових волокнах, беруть участь у формуванні мієлінових оболонок |
|
Синаптична бляшка |
Розгалуження нервового закінчення аксона |
|
Пресинаптична мембрана |
Частина мембрани нервового закінчення |
|
Постсинаптична мембрана |
Частина мембрани клітини – ефектора (м’яза або залози) |
|
Синаптична щілина |
Відстань між двома контактуючими мембранами |
|
Синапс |
Функціональний контакт між клітинами |
|
Нервовий центр (анатомічний) |
Це сукупність нейронів, що розташовані в певному відділі ЦНС |
|
Нервовий центр (фізіологічний) |
Це складне динамічне функціональне об’єднання, яке складається з багатьох (простих) центрів, що відповідають за виконання найпростіших функцій |
|
Мієлінові нервові волокна |
Відростки нейрона, що вкриті мієліновою оболонкою |
|
Безмієлінові нервові волокна |
Відростки нейрона, поверхня яких покрита плазматичною мембраною |
|
Сальсаторне проведення збудження |
Проведення нервового імпульсу стрибками (по перехватах Ранв’є) |
|
Бездекрементне проведення збудження |
Незатухаюче проведення нервового імпульсу |
|
Нейромедіатори |
Посередники в синаптичній передачі ЦНС |
|
ЗПСП |
Збуджувальний постсинаптичний потенціал |
|
ГПСП |
Гальмівний постсинаптичний потенціал |
Фізіологічний словник
Тема: Фізіологія як наука. Методи її дослідження
|
Фізіологія |
Наука про закономірність функціонування цілісного організму на різних рівнях його організації |
|
Спостереження |
Метод дослідження функцій без втручання в діяльність організму |
|
Експеримент |
Метод дослідження функцій організму та його структур з втручанням в їх діяльність |
|
Моделювання |
Метод дослідження функцій за допомогою програм (що описують) діяльність систем організму або пристроїв (що імітують) діяльність систем |
|
Основні фізіологічні стани організму |
Спокій , діяльність, відпочинок |
|
Фізіологічна система |
Сукупність органів, що виконують певну функцію та мають загальні механізми регуляції |
|
Функція |
Діяльність органа або системи органів |
|
Регуляція |
Сукупність дій, виконаних над органами чи системами, спрямовані на досягнення певної мети або позитивного результату (це зміна діяльності, що контролюється) |
|
Механізми регуляції |
Нервовий, гуморальний, метаболічний |
|
Саморегуляція |
Варіант управління, при якому відхилення фізіологічної функції (константи) від рівня, що забезпечує нормальну життєдіяльність, є причиною повернення цієї функції (або константи) до початкового рівня |
|
Гомеостаз |
Сталість складу внутрішнього середовища організму |
|
Механізми, що забезпечують гомеостаз |
Обмін речовин, компенсація, адаптація |
|
Адаптація |
Здатність організму пристосовуватися до впливу навколишнього середовища |
Фізіологічний словник
Тема: Фізіологія м’язового волокна
|
Поодиноке м’язове скорочення |
Виникає у відповідь на одно окреме подразнення |
|
Тетанічні м’язові скорочення |
Виникають у результаті дії ритмічного подразника |
|
Ізотонічні |
Скорочення, під час яких довжина м’яза зменшується, а напруга не змінюється |
|
Ізометричні |
Скорочення під час яких довжина м’яза не змінюється, а напруга зростає |
|
Рухова одиниця |
Мотонейрон і група м’язових волокон, які він інервує. |
|
Міоцит |
М’язова клітина |
|
Міофібрила |
Спеціалізована трубочка |
|
Мікрофіламент |
Скоротливий апарат м’яза |
|
Актин, міозин |
Скоротливі білки м’язового волокна |
|
Саркомер |
Відстань між двома сусідніми Z – мембранами |
|
Тропонін, тропоміозин |
Гальмівні білки м’язового волокна |
Фізіологічний словник.
Тема: Збудливі тканини. Фізіологія м'язів
|
Плазматична мембрана |
Зовнішня оболонка клітини |
|
Фосфоліпіди |
Структури, що утворюють плазматичну мембрану |
|
Екзоцитоз |
Вихід речовин із клітини |
|
Ендоцитоз |
Надходження речовин в клітину |
|
Дифузія |
Перенесення речовин через клітину за градієнтом концентрації |
|
Фагоцитоз |
Поглинання клітиною великих часток, або мікроорганізмів |
|
Піноцитоз |
Поглинання клітиною білків і рідини |
|
Збудження |
Відповідь клітини на дію подразника |
|
Подразник |
Фактор, що здатний викликати відповідну реакцію збудливих клітин |
|
Збудливість |
Здатність живої клітини відповідати на дію подразника зміною фізіологічних властивостей і виникненням процесу збудження |
|
Проводимість |
Здатність живої клітини проводити збудження |
|
Рефрактерність |
Тимчасове зниження збудливості тканини, яке виникає після її збудження |
|
Лабільність, (функціональна рухливість) |
Здатність живої клітини збуджуватися за одиницю часу певну кількість разів |
|
Мембранний потенціал спокою (МПС) |
Різниця електричних потенціалів клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою |
|
Потенціал дії (ПД) |
Швидке коливання (зміни) потенціалу клітини |
|
Деполяризація |
Зміна мембранного потенціалу клітини на протилежний |
|
Реполяризація |
Відновлення мембранного потенціалу |
|
Реобаза (порогова сила) |
Мінімальна сила подразнення, що зумовлює розвиток потенціалу дії |
|
Хронаксія |
Мінімальний час, протягом якого повинен діяти подразник силою у дві реобази, щоб зумовити ПД |
|
Міоцит |
М’язова клітина |
|
Міофібрила |
Мікротрубочки клітини, по яких здійснюється транспорт речовин |
|
Міофіламент |
Скоротливий апарат м’яза |
|
Актин, міозин |
Скоротливі білки м’язового волокна |
|
Саркомер |
Відстань між двома сусідніми Z – мембранами |
|
Тропонін, тропоміозин |
Гальмівні білки м’язового волокна |
Фізіологічний словник
Тема: Фізіологія ендокринної системи
|
Залози внутрішньої секреції, ендокринні залози |
Такі залози, що не мають вивідних проток і свій секрет виділяють безпосередньо в кров або лімфу (гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, прищитоподібні, загруднинна, надниркові) |
|
Гормон, інкрет |
Фізіологічно активні речовини, які синтезуються в спеціалізованих клітинах ендокринних залоз; проявляють свою дію на біологічні мембрани клітин або ферментні системи |
|
Екзокринні залози |
Залози, які мають вивідні протоки, і свій секрет виділяють в порожнину органа (травні) або назовні (потові) |
|
Змішані залози |
Які мають вивідні протоки, а також синтезують гормони (підшлункова, статеві) |
|
Паракринні залози |
Клітини, що розміщені в інших органах і синтезують тканинні гормони |
|
Синергізм |
Дія в одному напрямку, прояв принципу дублювання, наприклад, адреналін (надниркові залози) і глюкагон (підшлункова залоза) активують розпад глікогену печінки і викликають підвищений рівень цукру в крові |
|
Антагонізм |
Дія в протилежних напрямках, наприклад, інсулін (підшлункова залоза) знижує рівень цукру в крові, а адреналін (надниркові залози) його підвищує |
|
Гіпофункція |
Знижена, недостатня активність ендокринних залоз |
|
Гіперфункція |
Підвищена активність ендокринних залоз |
|
Ліберини |
БАР, що підвищують активність гормонів гіпофізу |
|
Статини |
БАР, що знижують активність гормонів гіпофізу |
|
Гіпофіз |
Найголовніша залоза внутрішньої секреції, вагою 0,6 г, розташована в порожнині черепа на дні гіпофізарної ямки турецького сідла клиноподібної кістки, складається з двох часток; анатомічно та функціонально з’єднаний з головним мозком (лійка гіпоталамуса). Займає особливе місце серед інших ендокринних залоз, тому що тропні гормони гіпофізу впливають на діяльність інших залоз внутрішньої секреції |
|
Аденогіпофіз |
Передня частка залози, складається із залозистих клітин, продукує тропні гормони, які регулюють активність ендокринних залоз |
|
Нейрогіпофіз |
Задня частка залози, складається із нейрогліальних клітин та нервових волокон, формує гіпоталамо-гіпофізарну систему |
|
Епіфіз (шишкоподібне тіло) |
Належить до проміжного мозку, зв’язаний з гіпоталамусом через ліквор ІІІ мозкового шлуночка, продукує гормони: мелатонін, серотонін; бере участь в адаптивно-пристосувальних функціях організму в ролі «біологічного годинника» |
|
Акромегалія |
Захворювання, пов’язане з надлишковою продукцією гормону росту гіпофіза (соматостатину) |
|
Гіпофізарний нанізм (карликовість) |
Захворювання, що характеризується карликовим ростом (до 120 см) у звязу з абсолютною або відносною недостатністю соматотропіну |
|
Нецукровий діабет |
Захворювання пов’язане з ураженням нейрогіпофізу (дефіцит або відсутність гормону вазопресину) |
|
Хвороба Іценко-Кушинга |
Нейро-ендокринне захворювання, в основі патогенезу якого лежить порушеннярегуляторних механізмів у гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (надлишкова продукція АКТГ) |
|
АКТГ |
Адрено-кортико-тропний гормон, сприяє синтезу і секреції кортикостероїдів – гормонів надниркових залоз |
|
APUD-система |
Ендокринні клітини, які синтезують біологічно активні речовини (БАР), що регулюють синтез і секрецію шлункового соку, моторику та кровопостачання шлунка |
|
Гастрин |
Гормон, що виробляється клітинами слизової оболонки шлунка, всмоктується в кров і через неї діє (активація) на залозистий апарат шлунка |
|
Гістамін |
Тканинний гормон, що утворюється в стінках шлунка та кишечника, скелетних м’язах, шкірі |
|
Вілікінін |
Гормон слизової оболонки кишки |
|
Зоб (струма) |
Патологічне збільшення щитоподібної залози |
|
Дифузний токсичний зоб (хвороба Базедова, Грейвса) |
Захворювання, яке пов’язано з гіперфункцією щитоподібної залози; зміни в інших органах зумовлені впливом тиреоїдних гормонів |
|
Гіпотиреоз |
Патологічний стан, зумовлений зниженням функції щитоподібної залози і нестачею її гормонів в організмі |
|
Ендемічний зоб |
Збільшення щитоподібної залози, викликане нестачею йоду в ґрунті та воді |
|
Залоза вилочкова (зобна, загруднинна; тимус) |
Центральний орган імунної системи, в якій стовбурові клітини, що потрапляють сюди із током крові, перетворюються у Т-лімфоцити. Гормони тімуса (тимозин, тимопоетини) відіграють велику роль у розвитку захисних імунологічних функцій організму |
Дисципліна: ФІЗІОЛОГІЯ
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Тема: МЕХАНІЧНІ ТА ЗВУКОВІ ПРОЯВИ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Навчальні цілі заняття:
знати -
уміти -
Вихідний рівень знань:
Анатомічна будова серця.
Рекомендована література:
Я.І.Федонюк «Анатомія та фізіологія з патологією». С. 328-329.
Карта ООД для самостійної роботи студентів
|
Зміст |
Вказівки до виконання завдання |
|
Клапанний апарат серця: будова та розташування Тони серця |
Отвір серця Половина серця Назва клапану 1. Передсердно-шлуночковий Ліва Двостулковий (мітральний) 2. 3. 4.
Тон серця В яку фазу серцевого циклу з’являється Чим обумовлений Звукова характеристика
|
Питання для самоконтролю:
Дисципліна: ФІЗІОЛОГІЯ
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Тема: ЕКГ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ СЕРЦЯ.
Навчальні цілі заняття:
знати -
уміти -
Вихідний рівень знань:
Провідна система серця; фази серцевого циклу.
Рекомендована література:
Я.І.Федонюк «Анатомія та фізіологія з патологією». С. 332-334.
Карта ООД для самостійної роботи студентів
|
Зміст |
Вказівки до виконання самостійної роботи |
|
Відведення Місця накладання електродів Стандартні (від кінцівок): І, ІІ, ІІІ Грудні : V1-V6
|
Питання для самоконтролю:
10. Чому відповідає інтервал Т-Р?
11. З якою патологією пов’язані найбільш часті зміни ЕКГ?
Дисципліна: ФІЗІОЛОГІЯ
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Тема: УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Навчальні цілі заняття:
знати -
уміти -
Рекомендована література:
Я.І.Федонюк «Анатомія та фізіологія з патологією». С. 334.
Карта ООД для самостійної роботи студентів
|
Зміст |
Вказівки до виконання самостійної роботи |
|
Серцевий рефлекс Зміни у діяльності серця Рефлекс Ціона-Людвига Зменшує частоту і силу серцевих скорочень Рефлекс Герінга Рефлекс Бейнбріджа
|
Питання для самоконтролю:
Дисципліна: ФІЗІОЛОГІЯ
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Тема: РЕГУЛЯЦІЯ ЗСІДАННЯ КРОВІ. КРОВОЗАМІННИКИ.
Знати:
Рекомендована література:
Я.І.Федонюк «Анатомія та фізіологія з патологією». С. 310-312, 314.
Карта ООД для самостійної роботи студентів
|
№ п/п |
Завдання |
Опанувати навчальний матеріал |
|
1. 2. |
Вивчення механізмів регуляції гемостазу Кровозамінники |
Система Функція Активні речовини згортальна забезпечує рідкий стан крові фібриноген антизгортальна
Розчин Склад Приклад Ізотонічний Тільки сіль 0,9% NaCl Ізоонкотичний |
Питання для самоконтролю: