Плазматична мембрана

Зовнішня оболонка клітини

Фосфоліпіди

Структури, що утворюють плазматичну мембрану

Екзоцитоз

Вихід речовин із клітини

Ендоцитоз

Надходження речовин в клітину

Дифузія

Перенесення речовин через клітину за градієнтом концентрації (пасивний транспорт)

Піноцитоз

Поглинання клітиною білків і рідини (активний транспорт)

Фагоцитоз

Поглинання клітиною великих часток, або мікроорганізмів

Збудження

Процес дії; реакція у відповідь на подразнення, що проявляється зміною діяльності клітини або тканини

Подразник

Фактор, що здатний викликати відповідну реакцію збудливих клітин

Подразнення

Процес дії зовнішньої сили

Порогова сила

Мінімальна сила подразника, яка здатна викликати критичний рівень деполяризації (збудження тканин).

Збудливість

Здатність живої клітини відповідати на дію подразника зміною фізіологічних властивостей і виникненням процесу збудження

Подразливість

Здатність клітини або тканини переходити із стану спокою в активний стан

Проводимість

Здатність живої клітини проводити збудження

Мембранний потенціал спокою (МПС)  

Різниця електричних потенціалів між вмістом клітини і позаклітинною рідиною у стані фізіологічного спокою

Потенціал дії (ПД)

Швидке коливання (зміни) мембранного потенціалу клітини, яке виникає при збудженні клітини подразником порогової сили

Деполяризація

Зміна заряду мембрани клітини на протилежний

Реполяризація

Відновлення мембранного потенціалу

Рефрактерність

Це тимчасове зниження збудливості тканини, яке виникає після її збудження

Лабільність, (функціональна рухливість)

Здатність живої клітини збуджуватися за одиницю часу певну кількість разів

Реобаза (порогова сила)

Мінімальна сила подразнення, що зумовлює розвиток потенціалу дії

Хронаксія

Мінімальний час, протягом якого повинен діяти подразник силою у дві реобази, щоб зумовити ПД

Нейроцит (нейрон)

Клітина нервової тканини

Нейроглія

Міжклітинна тканинна речовина ЦНС, представлена клітинами

Олігодендроцит

Клітина нейроглії, яка формує оболонки відростків

Астроцит (зірчаста клітина)

Клітина нейроглії, яка забезпечує трофічну і опорну функцію нейрону

Дендрити

Короткі відростки нейрону (чутливі)

Аксон

Довгий відросток нейрону (руховий)

Нейрофібріли

Мікротрубочки клітини, по яким здійснюється транспорт речовин

Мієлінова оболонка

Зовнішнє «покриття» аксону, що забезпечує провідну та захисну функції

Перехват Ранв’є

Звужена частина мієлінової оболонки

Шванівські клітини

Розташовані в нервових волокнах, беруть участь у формуванні мієлінових оболонок

Синаптична бляшка

Розгалуження нервового закінчення аксона

Пресинаптична мембрана

Частина мембрани нервового закінчення

Постсинаптична мембрана

Частина мембрани клітини – ефектора (м’яза або залози)

Синаптична щілина

Відстань між двома контактуючими мембранами

Синапс

Функціональний контакт між клітинами

Нервовий центр (анатомічний)

Це сукупність нейронів, що розташовані в певному відділі ЦНС

Нервовий центр (фізіологічний)

Це складне динамічне функціональне об’єднання, яке складається з багатьох (простих) центрів, що відповідають за виконання найпростіших функцій

Мієлінові нервові волокна

Відростки нейрона, що вкриті мієліновою оболонкою

Безмієлінові нервові волокна

Відростки нейрона, поверхня яких покрита плазматичною мембраною

Сальсаторне проведення збудження

Проведення нервового імпульсу стрибками (по перехватах Ранв’є)

Бездекрементне проведення збудження

Незатухаюче проведення нервового імпульсу

Нейромедіатори

Посередники в синаптичній передачі ЦНС

ЗПСП

Збуджувальний постсинаптичний потенціал

ГПСП

Гальмівний постсинаптичний потенціал

Фізіологія

Наука про закономірність  функціонування цілісного організму на різних рівнях його організації

Спостереження

Метод дослідження функцій без втручання в діяльність організму

Експеримент

Метод дослідження функцій організму та його структур з втручанням в їх діяльність

Моделювання

Метод дослідження функцій за допомогою програм (що описують) діяльність систем організму або пристроїв (що імітують) діяльність систем

Основні фізіологічні стани організму

Спокій , діяльність, відпочинок

Фізіологічна система

Сукупність органів, що виконують певну функцію та мають загальні механізми регуляції

Функція

Діяльність органа або системи органів

Регуляція

Сукупність дій, виконаних над органами чи системами, спрямовані на досягнення певної мети або позитивного результату (це зміна діяльності, що контролюється)

Механізми регуляції

Нервовий, гуморальний, метаболічний

Саморегуляція

Варіант управління, при якому відхилення фізіологічної функції (константи) від рівня, що забезпечує нормальну життєдіяльність, є причиною повернення цієї функції (або константи) до початкового рівня

Гомеостаз

Сталість складу внутрішнього середовища організму

Механізми, що забезпечують гомеостаз

Обмін речовин, компенсація, адаптація

Адаптація

Здатність організму пристосовуватися до впливу навколишнього середовища

Поодиноке м’язове скорочення

Виникає у відповідь на одно окреме подразнення

Тетанічні м’язові скорочення

Виникають у результаті дії ритмічного подразника

Ізотонічні

Скорочення, під час яких довжина м’яза зменшується, а напруга не змінюється

Ізометричні

Скорочення під час яких довжина м’яза не змінюється, а напруга зростає

Рухова одиниця

Мотонейрон і група м’язових волокон, які він інервує.

Міоцит

М’язова клітина

Міофібрила

Спеціалізована трубочка

Мікрофіламент

Скоротливий апарат м’яза

Актин, міозин

Скоротливі білки м’язового волокна

Саркомер

Відстань між двома сусідніми Z – мембранами

Тропонін, тропоміозин

Гальмівні білки м’язового волокна

Плазматична мембрана

Зовнішня оболонка клітини

Фосфоліпіди

Структури, що утворюють плазматичну мембрану

Екзоцитоз

Вихід речовин із клітини

Ендоцитоз

Надходження речовин в клітину

Дифузія

Перенесення речовин через клітину за градієнтом концентрації

Фагоцитоз

Поглинання клітиною великих часток, або мікроорганізмів

Піноцитоз

Поглинання клітиною білків і рідини

Збудження

Відповідь клітини на дію подразника

Подразник

Фактор, що здатний викликати відповідну реакцію збудливих клітин

Збудливість

Здатність живої клітини відповідати на дію подразника зміною фізіологічних властивостей і виникненням процесу збудження

Проводимість

Здатність живої клітини проводити збудження

Рефрактерність

Тимчасове зниження збудливості тканини, яке виникає після її збудження

Лабільність, (функціональна рухливість)

Здатність живої клітини збуджуватися за одиницю часу певну кількість разів

Мембранний потенціал спокою (МПС)

Різниця електричних потенціалів клітинної мембрани у стані фізіологічного спокою

Потенціал дії (ПД)

Швидке коливання (зміни) потенціалу клітини

Деполяризація

Зміна мембранного потенціалу клітини на протилежний

Реполяризація

Відновлення мембранного потенціалу

Реобаза (порогова сила)

Мінімальна сила подразнення, що зумовлює розвиток потенціалу дії

Хронаксія

Мінімальний час, протягом якого повинен діяти подразник силою у дві реобази, щоб зумовити ПД

Міоцит

М’язова клітина

Міофібрила

Мікротрубочки клітини, по яких здійснюється транспорт речовин

Міофіламент

Скоротливий апарат м’яза

Актин, міозин

Скоротливі білки м’язового волокна

Саркомер

Відстань між двома сусідніми Z – мембранами

Тропонін, тропоміозин

Гальмівні білки м’язового волокна

Залози внутрішньої секреції, ендокринні залози

Такі залози, що не мають вивідних проток і свій секрет виділяють безпосередньо в кров або лімфу (гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, прищитоподібні, загруднинна, надниркові)

Гормон, інкрет

Фізіологічно активні речовини, які синтезуються в спеціалізованих клітинах ендокринних залоз; проявляють свою дію на біологічні мембрани клітин або ферментні системи

Екзокринні залози

Залози, які мають вивідні протоки, і свій секрет виділяють в порожнину органа (травні) або назовні (потові)

Змішані залози

Які мають вивідні протоки, а також синтезують гормони (підшлункова, статеві)

Паракринні залози

Клітини, що розміщені в інших органах і синтезують тканинні гормони

Синергізм

Дія в одному напрямку, прояв принципу дублювання, наприклад, адреналін (надниркові залози) і глюкагон (підшлункова залоза) активують розпад глікогену печінки і викликають підвищений рівень цукру в крові

Антагонізм

Дія в протилежних напрямках, наприклад, інсулін (підшлункова залоза) знижує рівень цукру в крові, а адреналін (надниркові залози) його підвищує

Гіпофункція

Знижена, недостатня активність ендокринних залоз

Гіперфункція

Підвищена активність ендокринних залоз

Ліберини

БАР, що підвищують активність гормонів гіпофізу

Статини

БАР, що знижують активність гормонів гіпофізу

Гіпофіз

Найголовніша залоза внутрішньої секреції, вагою 0,6 г, розташована в порожнині черепа на дні гіпофізарної ямки турецького сідла клиноподібної кістки, складається з двох часток; анатомічно та функціонально з’єднаний з головним мозком (лійка гіпоталамуса). Займає особливе місце серед інших ендокринних залоз, тому що тропні гормони гіпофізу впливають на діяльність інших залоз внутрішньої секреції

Аденогіпофіз

Передня частка залози, складається із залозистих клітин, продукує тропні гормони, які регулюють активність ендокринних залоз

Нейрогіпофіз

Задня частка залози, складається із нейрогліальних клітин та нервових волокон, формує гіпоталамо-гіпофізарну систему

Епіфіз (шишкоподібне тіло)

Належить до проміжного мозку, зв’язаний з гіпоталамусом через ліквор ІІІ мозкового шлуночка, продукує гормони: мелатонін, серотонін; бере участь в адаптивно-пристосувальних функціях організму в ролі «біологічного годинника»

Акромегалія

Захворювання, пов’язане з надлишковою продукцією гормону росту гіпофіза (соматостатину)

Гіпофізарний нанізм (карликовість)

Захворювання, що характеризується карликовим ростом (до 120 см) у звязу з абсолютною або відносною недостатністю соматотропіну

Нецукровий діабет

Захворювання пов’язане з ураженням нейрогіпофізу (дефіцит або відсутність гормону вазопресину)

Хвороба Іценко-Кушинга

Нейро-ендокринне захворювання, в основі патогенезу якого лежить порушеннярегуляторних механізмів у гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (надлишкова продукція АКТГ)

АКТГ

Адрено-кортико-тропний гормон, сприяє синтезу і секреції кортикостероїдів – гормонів надниркових залоз

APUD-система

Ендокринні клітини, які синтезують біологічно активні речовини (БАР), що регулюють синтез і секрецію шлункового соку, моторику та кровопостачання шлунка

Гастрин

Гормон, що виробляється клітинами слизової оболонки шлунка, всмоктується в кров і через неї діє (активація) на залозистий апарат шлунка

Гістамін

Тканинний гормон, що утворюється в стінках шлунка та кишечника, скелетних м’язах, шкірі

Вілікінін

Гормон слизової оболонки кишки

Зоб (струма)

Патологічне збільшення щитоподібної залози

Дифузний токсичний зоб (хвороба Базедова, Грейвса)

Захворювання, яке пов’язано з гіперфункцією щитоподібної залози; зміни в інших органах зумовлені впливом тиреоїдних гормонів

Гіпотиреоз

Патологічний стан, зумовлений зниженням функції щитоподібної залози і нестачею її гормонів в організмі

Ендемічний зоб

Збільшення щитоподібної залози, викликане нестачею йоду в ґрунті та воді

Залоза вилочкова (зобна, загруднинна; тимус)

Центральний орган імунної системи, в якій стовбурові клітини, що потрапляють сюди із током крові, перетворюються у Т-лімфоцити. Гормони тімуса (тимозин, тимопоетини) відіграють велику роль у розвитку захисних імунологічних функцій організму

Зміст

Вказівки до виконання завдання

Клапанний апарат серця: будова та розташування

Тони серця

1.  Вкажіть, скільки клапанів має серце.
2.  В яких частинах серця знаходяться клапани (заповніть таблицю за зразком):

Отвір серця

Половина серця

Назва клапану

1. Передсердно-шлуночковий

Ліва

Двостулковий (мітральний)

2.

3.

4.

1.  Дайте визначення поняття «тони серця».
2.  Заповніть таблицю:

Тон серця

В яку фазу серцевого циклу з’являється

Чим обумовлений

Звукова характеристика

1.  Запишіть місця стінки грудної клітки, де найкраще прослуховуються тони серця.

Зміст

Вказівки до виконання

самостійної роботи

1.  Вивчення методів дослідження діяльності серця

1.  Методика реєстрації ЕКГ  

1.  Вивчення походження елементів електрокардіограми

1.  Запишіть прилади і методи, за допомогою яких можна досліджувати діяльність серця.
2.  Дайте визначення поняття «ЕКГ».
3.  Запишіть, яке значення в медицині має цей метод дослідження.

1.  Дайте характеристику відведень ЕКГ (заповніть таблицю):

Відведення

Місця накладання електродів

Стандартні (від кінцівок): І, ІІ, ІІІ

Грудні : V1-V6

1.  Запишіть алгоритм проведення реєстрації ЕКГ.

1.  Замалюйте електрокардіограму здорової людини.
2.   Позначте зубці та інтервали ЕКГ, дайте їх характеристику.
3.  Запишіть, якім фазам серцевого циклу вони відповідають.

Зміст

Вказівки до виконання

самостійної роботи

1.  Вивчення механізмів регуляції серцевої діяльності

1.  Вивчення серцевих рефлексів

1.  Роль кори головного мозку в діяльності серця.

1.  Скласти схему: «Види серцевої регуляції».
2.  Назвіть відділи ЦНС, які регулюють роботу серця.
3.  Запишіть, як змінюють діяльність серця блукаючі та симпатичні нерви.

1.  Дайте визначення поняття «рефлексогенні зони», вкажіть місця їх розташування.
2.  Заповніть таблицю за зразком:

Серцевий рефлекс

Зміни у діяльності серця

Рефлекс Ціона-Людвига

Зменшує частоту і силу серцевих скорочень

Рефлекс Герінга

Рефлекс Бейнбріджа

1.  Наведіть приклади умовно-рефлекторних реакцій, які можуть впливати на серцеву діяльність.

№ п/п

Завдання

Опанувати

навчальний матеріал

1.

2.

Вивчення механізмів регуляції гемостазу

Кровозамінники

1.  Записати фізіологічне значення систем гемостазу.
2.  Вкажіть фактори, які запобігають згортанню крові.
3.  Заповніть таблицю згідно зразка:  

Система

Функція

Активні речовини

згортальна

забезпечує рідкий стан крові

фібриноген

антизгортальна

1.  Запишіть, для чого в медицині використовують розчини солей.
2.  Яким вимогам повинні відповідати кровозамінники.
3.  Заповніть таблицю:

Розчин

Склад

Приклад

Ізотонічний

Тільки сіль

0,9% NaCl

Ізоонкотичний