Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Практична робота №
Тема: Профілактика порушень постави у дітей під час навчального процесу. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів та розташування дітей під час занять у НЗ
Мета: Розширити уявлення про організацію та особливості скелету людини, порушення постави та методи їхньої корекції, засвоїти знання про принцип добору шкільних меблів для дітей різного віку; оволодіти методикою гігієнічної оцінки шкільних меблів та розсажування учнів.
Обладнання: лінійка, сантиметрова стрічка, маркери, фломастери, папір формату А5, ножиці скотч.
Питання для допуску до виконання практичної роботи:
1. Організація кісткової та хрящової тканини людини.
2. Будова кісток (трубчастих та плоских) людини.
3.Вплив харчування на розвиток ОРС дитини.
Теоретичні відомості
1. Загальний план будови скелету людини
Скелет людини поділяють на осьовий та додатковий скелет. Структурними частинами осьового скелету є хребет, ребра, грудина та череп. Додатковий скелет утворений поясом верхніх та нижніх кінцівок та власне вільними кінцівками.
Основні функції скелету людини це – опорна (прикріплення органів, м’язів), рухова (переміщення тіла та його частин у просторі та захисна (деякі компоненти скелету захищають від механічних ушкоджень життєво важливі органи).
Череп людини утворює скелет голови, він складається з мозкового та лицевого відділів. Кістки черепа, крім нижньої щелепи, з’єднані нерухомо. Шви черепа завдяки зубчастим краям кісток є надзвичайно міцними.
Мозковий відділ черепа складається із парних тім’яної та скроневої кісток та непарних лобової, решітчастої, потиличної та клиноподібної кісток.
Лицевий відділ утворює кісткову основу верхніх відділів дихальної системи та травного каналу. Він утворений великою кількістю кісток різного розміру, наприклад, кістками верхньої щелепи, рухомою нижньою щелепою, парними носовими, виличними кістками тощо.
У черепі новонароджених є особливі структурні частини - тім’ячка. Завдяки тім’ячкам череп плода дещо сплощується під час пологів, що полегшує його проходження родовими шляхами. Після народження тім’ячка вирівнюють внутрішньочерепний тиск, який зростає внаслідок швидкого збільшення головного мозку. У розвитку черепа дитини спостерігається три хвилі прискорення росту: до 4 років, з 6 до 8 та з 11 до ІЗ років. Для першої хвилі прискорення характерний посилений ріст потиличної і тім'яної кісток, заростання тім'ячок і заміна їх швами. Відбувається помітне потовщення стінок черепа, особливо протягом першого року життя (у 3 рази).
Під час другої хвилі посилюється ріст кісток лицевої частини черепа, що триває і протягом третього періоду. В другому періоді відбувається й повна заміна молочних зубів постійними, що зумовлює зміну форми щелепних дуг. Індивідуальні риси обличчя формуються у третій період, який припадає на час статевого дозрівання (у дівчаток у 12...14, у хлопчиків у 13-15 років).
Компонентам скелету тулуба є утворений хребетним стовпом та скелетом грудної клітки.
Хребет є стрижнем скелету, має міцну і гнучку структуру, забезпечує вертикальне положення тіла, закріплює внутрішні органи. Хребет поділяють на шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий відділи. Структурними частинами хребта є 33 ребці, послідовно сполучені між собою рухомими з’єднаннями. Між хребцями розміщені пружні і міжхребцеві хрящові диски. Вони стискаються під навантаженням, щоб зменшити силу поштовхів, які передаються верхнім відділам хребта. Тому навіть під час стрибків коливання практично не досягають черепа і функціонування мозку не порушується. Хребці додатково стабілізують міцні зв’язки і м’язи, які одночасно допомагають контролювати рухи.
У дорослої людини хребет має чотири вигини: шийний, поперековий, грудний і крижово-куприковий. Утворення вигинів пов’язують із прямоходінням та збереженням рівноваги, оскільки у інших ссавців хребет вигинів не має. У новонародженого хребет практично прямий і не має чітко виражених вигинів. Коли дитина починає тримати голівку формується перший шийний вигин хребта. Грудний вигин виникає у шестимісячному віці, коли дитина починає сидіти. Третій вигин, поперековий, формується, коли дитина вчиться стояти і ходити. Вигини хребта розвиваються поступово: утворення шийного і грудного завершується до 7 років, поперекового — до 12 років. У процесі формування вигинів за несприятливих умов (травми, надмірне чи нерівномірне навантаження, неправильна поза при сидінні тощо) їх кривизна може змінюватись, що негативно позначається не лише на функціонуванні хребта, а й інших систем організму (дихальної, серцево-судинної, ЦНС).
Найінтенсивніше хребет росте у перші два роки життя. Друга хвиля посилення росту хребта спостерігається у віці 7-10 років, а третя — у період статевого дозрівання. Надалі ріст хребта уповільнюється.
До хребців грудного відділу хребта кріпиться грудна клітка. Вона захищає легені та серце від механічних ушкоджень, забезпечує вентиляцію легень (здійснює дихальні рухи, завдяки яким повітря або виштовхується, або нагнітається у легені), забезпечує прикріплення поясу верхніх кінцівок. Грудна клітка утворена ребрами та грудиною. У нормі в людини є 12 пар ребер. У хворих на синдром Дауна нараховують лише 11 пар ребер. Розрізняють справжні, несправжні та коливні ребра. Справжні - сполучені безпосередньо з грудиною, несправжні - приєднані до вище розташованих ребер, коливні – мають вільний кінець.
Грудна клітка новонародженого має конусоподібну форму, внаслідок чого корисний об’єм легенів є невеликим. Тому новонароджені дихають частіше, ніж дорослі, а їхнє дихання є неглибоким. На третьому році життя грудна клітка набуває бочкоподібної форми, внаслідок чого збільшується її об’єм, а дихання стає ефективнішим.
На форму грудної клітки впливають фізичні вправи (у спортсменів грудна клітка ширша, об’ємніша) та поза при сидінні. Деформація грудної клітки (наприклад, внаслідок спирання грудьми до краю стола, тривалого сильного нахилу голови і тулуба вперед) може призвести до порушень розвитку серця, великих судин, легень.
Додатковий скелет представлений скелетом кінцівок, який складається з поясу кінцівок та скелету вільних кінцівок.
Скелет верхніх кінцівок включає плечовий пояс та скелет вільних кінцівок. Плечовий пояс утворюють парні ключиці та лопатки. Вільна верхня кінцівка утворена плечем, передпліччям та кистю. Плечова кістка і лопатка з’єднані плечовим суглобом. Суглоб між передпліччям і плечовою кісткою називається ліктьовим. Передпліччя складається з двох кісток — ліктьової та променевої. Нижнім кінцем променева кістка з'єднується з кистю. Скелет кисті складається з кісток зап'ястка, п'ястка і фаланг пальців. Скелет дітей не повністю кістковий, у ньому багато хрящової тканини. Хрящові проміжки присутні у кістках і забезпечують їхній ріст у довжину. Такі ділянки називають точками росту. Поділ клітин тут відбувається під впливом соматотропіну (гормону росту, який синтезується гіпофізом). При порушенні синтезу соматотропну в дитячому віці спостерігають порушення росту – карликовість (при нестачі гормону) та гігантизм (при надмірному синтезі).
Процес окостенінняя скелету верхніх кінцівок відбувається нерівномірно у різні вікові періоди і триває від 1 до 18-20 років. Наприклад, скостеніння фаланг пальців триває до 11 років, а зап’ястя — до 12 років. Ці особливості слід враховувати в навчальному процесі: недостатньо сформована кисть швидко втомлюється, тому діти молодших класів не можуть швидко писати. Якщо діти з раннього дитинства займаються грою на музичних інструментах процеси скостеніння фаланг пальців дещо сповільнюються і пальці стають довшими.
Скелет нижніх кінцівок утворений поясом нижньої кінцівки та скелетом вільної нижньої кінцівки. Пояс нижньої кінцівки утворюють кістки тазу. Вони (дві тазові та крижова кістки) розміщені у вигляді кільця і є опорою для верхньої частини тіла,а також забезпечують захист травної, сечової та статевої систем.
Скелет вільної нижньої кінцівки складається зі стегна, гомілки та стопи. Стегнова кістка - найбільша в скелеті людини. Гомілка складається з великої і малої гомілкових кісток. Стегнова і велика гомілкова кістки, разом з надколінком, утворюють колінний суглоб. Скелет стопи складається з кісток передплесна, плесна і фаланг пальців. Гомілка і стопа з'єднані між собою гомілковостопним. суглобом. Стопа людини утворює склепіння, яке працює як пружина, зм’якшуючи поштовхи під час руху.
2. Поняття про поставу та причини її порушення
Постава - це звична поза людини в стані спокою і в процесі руху, яка зберігається без зайвої м'язової напруги. Згідно з наявними статистичними даними порушення постави виявляють у 40-50% учнів 1-3-х класів, причому вони зумовлені змінами фізіологічних вигинів хребетного стовпа. Відомо, що вже через рік після початку навчання у школі кількість дітей з дефектами постави значно збільшується. Правильною вважається постава, при якій вигини хребта гармонійно розподілені, голова піднята, плечі злегка відведені назад, груди видаються вперед, живіт підтягнутий, ноги прямі, руки вільно розігнуті.
Внаслідок зміни пропорцій тіла у процесі росту і розвитку періоди нормальна постава дітей різного віку дещо відрізняється. Так, нормальна постава дошкільника характеризується зменшенням кута нахилу тазу, помітним стає поперековий вигин, живіт та лопатки дещо виступають. При нормальній поставі молодшого школяра голова і тулуб розташовані вертикально, плечі горизонтальні, лопатки притиснуті до спини. Фізіологічні вигини хребта помірно виражені, випинання живота зменшене, але передня поверхня черевної стінки розташована наперед від грудної стінки.
Постава не є вродженою. Вона виробляється в процесі росту, фізичного розвитку, шляхом виховання в дітей навичок підтримання правильної пози.
Причиною порушення постави є викривлення хребта. Навіть при незначних викривленнях хребта порушується рівновага м’язів-згиначів та розгиначів, внаслідок чого деформації посилюються в результаті незбалансованого тиску на хребці.
Викривлення можуть бути вродженими або набутими. До вроджених причин належить, наприклад, недорозвиненість хребців внаслідок порушення нормального внутрішньоутробного розвитку, порушення обміну речовин, які спричиняють аномалії кісткової тканини, зміни рухливості суглобів як типові ознаки деяких спадкових захворювань. Набутими є деформації, спричинені деякими захворюваннями (рахіт), травмами (переломи хребта), неправильним положенням тіла (внаслідок плоскостопості, різної довжини ніг, під час сидіння у неправильній позі), дефіцитом деяких вітамінів та мінералів у харчовому раціоні (віт. групи Д, кальцій, фосфор).
У молодших школярів триває період посиленого росту тіла,тому постава має нестійкий характер. Це пов'язано з неодночасним розвитком кісткового, суглобово-зв'язкового апаратів і м'язової системи дитини. Кістки і м'язи збільшуються у довжині, а статичні м’язові рефлекси ще не пристосувалися до цих змін.
3. Вплив порушень постави на здоров’я дитини
Дефектна постава сприяє розвитку захворювань хребта і інших органів опорно-рухового апарату, які, в свою чергу, спричиняють розлади діяльності внутрішніх органів. У дітей з порушеннями постави нижча життєва місткість легенів, амплітуда рухів грудної клітки і діафрагми, що несприятливо відбивається на діяльності не лише дихальної, а й серцево-судинної системи. Порушенню нормальної діяльності органів черевної порожнини сприяє слабкість м'язів живота. Зниження амортизаційної функції хребта у дітей з порушенням постави спричиняє постійні мікротравми головного мозку під час ходьби, бігу і інших рухів, що негативно позначається на вищій нервовій діяльності, супроводжується швидким настанням втоми, а нерідко і головним болем.
4. Найпоширеніші порушення постави у молодших школярів
Процеси формування хребетного стовпа, його фізіологічних вигинів, окостеніння тривають протягом усього періоду дитинства і завершуються у 20-22 роки. На формування постави у дитини крім фізіологічних та анатомічних чинників, впливають соціальні чинники (наприклад, сприйняття зросту у середовищі однолітків). Частота порушень постави у школярів значно зростає при недоліках педагогічного впливу у дошкільному віці, оскільки з початком навчання в школі в режимі дня дітей, а, отже, і у роботі всіх систем організму відбуваються значні зміни.
Розрізняють дефекти (порушення) постави у сагітальній та фронтальній площині (рис. 1).
Сагітальна площина (від лат. sagitta - стріла) - це площина, що поділяє об'єкт у вертикальній площині на ліву і праву частини.
Фронтальна площина - уявна площина, яка проходить через тіло людини від однієї бічної поверхні до іншої паралельно поверхні лоба і поділяє його на вентральну - черевну і дорсальну - спинну частини).
Порушення постави в сагітальній площині пов'язані зі збільшенням або зменшенням кривизни одного або декількох фізіологічних вигинів хребта.
Порушення постави зі збільшенням кривизни фізіологічних вигинів хребта:
Дефекти постави із зменшенням фізіологічних вигинів хребта:
До фронтальних дефектів постави належить сколіоз. При фронтальних дефектах спостерігають зміщення лінії хребта відносно нормального серединного положення вправо або вліво. У хворих порушується симетричне розташування тіла і кінцівок відносно хребетного стовпа (голова нахилена вправо або вліво, лопатки знаходяться на різній висоті), тонус м’язів у правій та лівій частині тіла неоднаковий, загальна сила і витривалість м’язів, як правило, знижується. При сколіозі зміщуються і деякі внутрішні органи, наприклад, серце, легені, печінка.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Рис. 1. – сутулість; 2 - кругла спина; 3 - круглоувігнута спина; 4 - плоска спина;5 - плоскоувігнута спина; 6 -сколіоз.
Школярі з порушенями постави швидко втомлюються. Вони .неспокійні на уроках, у них часто виникає потреба змінити одне положення тулуба на інше.
5. Корекція порушень постави у дітей
Оскільки підтримання правильної постави - це індивідуальна навичка, її формування одне із важливих завдань навчально-виховного процесу і має забезпечуватись як педагогами, так і батьками. Для щоденної профілактики порушень постави педагогам потрібно навчити дітей постійно контролювати положення тіла. Так, у положенні стоячи слід стежити, щоб спина постійно залишалася прямою. Для цього за необхідності збільшують висоту письмового та обідньої столів, змінюють місця кріплення дзеркал (особливо у ванній кімнаті). Навантаження на хребет буде набагато меншим, якщо правильно стояти: потрібно систематично переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу. В процесі формування правильної постави у учнів початкових класів важлива їхня правильна посадка під час уроку, підбір меблів (парт, шкільних столів та стільців) відповідно до зросту, руханки, які дозволяють зменшити статичне м’язове напруження (рекомендована тривалість виконання вправ - 1-3 хв.). Для профілактики порушень постави також рекомендують не менше2-х разів на рік пересаджувати учнів з першого ряду в третій і навпаки з врахуванням гостроти зору і слуху.
Для дітей з деформаціями хребта використовують систему комплексного відновного лікування, яка поєднує уроки коригуючої гімнастики, лікувального плавання та фізичні вправи у воді, дозовані рухливі ігри з елементами корекції, лікувальний масаж. Необхідною умовою корекції також є організація сприятливих для дитини умов зовнішнього середовища – дозоване статичне навантаження, збалансоване харчування, раціональний режим дня, дотримання гігієнічних умов (ортопедичний матрац, відповідні меблі, освітлення, розміщення учнів у класі тощо). Дітям з порушеннями постави корисно спати на рівній і твердій постелі на спині або на животі (але не на боці!). Відпочивати протягом дня (особливо після фізичного навантаження) корисно лежачи, а не сидячи, щоб не створювати додаткове навантаження на хребет.
Дітям з вираженим порушенням постави не рекомендується займатися видами спорту, які характеризуються значним навантаженням на хребет: важкою атлетикою, стрибками у висоту і довжину, з трампліна і з вишки в воду, акробатикою і т.д.
6. Гігієнічні вимоги до шкільного ранця учнів молодших класів
Як відомо, прямий вплив на формування постави дошкільників, молодших школярів і учнів підліткового віку чинить навантаження поясу верхніх кінцівок, яке створюється, наприклад, ранцем чи рюкзаком.
Відповідно до Держстандарту шкільний (учнівський) ранець - це «шкіргалантерейні вироби з плечовими ременями, призначене для перенесення підручників, шкільно-письмового приладдя на спині». Учнівський портфель, відповідно до визначення цього документу, плечових ременів (лямок) не має і призначений для транспортування в руці. Саме через це ортопеди і не рекомендують купувати його дітям. Постійна перенесення маси в руці може призвести до сколіозу і інших проблем з хребтом (з цієї ж причини не можна дозволяти дітям носити ранці чи рюкзаки в руці або на одній лямці).
Згідно гігієнічних вимог, маса порожнього ранця не повинна перевищувати 1 кг. Маса рюкзака разом зі шкільним приладдям не повинна перевищувати 10% маси тіла дитини (2-3 кг).
Параметри ранця мають бути такими:
Рюкзак першокласника, за правилами навчання у початковій школі, повинен знаходитися у школі, бо шестирічкам завдання додому не задають. При придбанні рюкзака для учня молодших класів необхідно його обирати разом із дитиною. Обов’язковою є «примірка» рюкзака, причому він має бути наповнений (у нього можна покласти 1-2 підручника) – так можна побачити чи ранець не провисає на спині дитини. Ранець школяра молодшого віку має бути обладнаний ортопедичною спинкою, яка дозволяє більш рівномірно розподілити навантаження на плечовий пояс та спину. Ортопедична стінка має жорстку структуру, часто є повітропроникною, повторює природні вигини хребта.. Всередині рюкзака повинно бути не менше двох відділень, а також кишеньки спереду чи по бокам – так можна більш рівномірно розподілити шкільний вантаж. Дно рюкзака повинно бути твердим з ущільнювачем, знизу обладнане чотирма ніжками. Лямки повинні бути зрегульованими, зручними та широкими, їхня оптимальна ширина - 4-5 см. Молодшим школярам рекомендовані саме ранці – вони мають твердий корпус, в той час як рюкзаки (без твердих стінок) можуть без шкоди для здоров’я використовувати підлітки.
7. Основні аспекти правильної посадки дітей
Навчальний процес передбачає значні розумові та фізичні навантаження. Тривалі заняття за партою (урок для молодших школярів триває 30 хв.) вимагають статичного положенням тіла, яке спричиняє перенапруження м’язів спини, шиї, живота, верхніх та нижніх кінцівок.
Пози, при яких тулуб розташований вертикально (сидіння прямо чи з невеликим нахилом вперед) більш вигідні з точки зору статики та біомеханіки – у такому положенні центр маси тіла менше відхиляється від оптимального положення. За більшого кута нахилу у роботу залучається більше м’язів, частішає пульс, знижується амплітуда дихальних рухів (як результат – забезпечення організму киснем недостатнє), можливе погіршення зору, виникають застійні явища в кровоносному руслі ніг і малого тазу, відбувається здавлювання хребетних дисків.
Правильна поза. При правильній посадці дитина має сидіти прямо, опираючись спиною на спинку стільця, а передпліччями – на поверхню стола (парти). Ноги мають опиратись на підлогу, кут між стегнами та гомілками має бути прямим; 2/3 довжини стегна має розташовуватись на сидінні.
Тулуб дитини має знаходиться на відстані 3- 5 см від краю парти (якщо дитина опирається грудною кліткою на край стола можуть розвиватися деформації цієї частини скелету). Пряма посадка є менш стомливою, ніж поза з нахилом уперед (більш зручна для читання). Висота сидіння стільця над підлогою має дорівнювати сумі довжини гомілки та висоти стопи (вимірювання проводять від підколінної западини, додаючи 1-1.5 см на висоту каблука). При надто високому сидінні положення тіла дитини нестійке, бо ноги не торкаються підлоги. При недостатній висоті сидіння дитині доводиться або відводити гомілки в сторону (що призводить до порушення правильності посадки), або підбирати їх під сидіння, що може спричинити оніміння кінцівок (судини, які проходять через підколінну западину будуть частково перетискатись).
Висота поверхні столу над сидінням (диференція) має дозволяти дитині вільно, без піднімання чи опускання плечей класти передпліччя на поверхню робочого стола (парти). При надто великій диференції дитина змушена піднімати плечі (особливо праве), при надто малій – згинатись, сутулитись і наближати очі до предмету у полі зору (розмальовки, зошита, підручника).
Якщо меблі не відповідають зросту дитини (особливо дошкільника), під ноги ставлять спеціальну лавочку , а під ягодиці і в області поперекового вигину підкладають валики (переважно у домашніх умовах).
Для того, щоб дитина під час сидіння могла опиратись спиною на спинку стільця, дистанція спинки (відстань між спинкою стільця та краю столу (перед дитиною) – має на 3-5 см перевищувати передньо-задній діаметр грудної клітки (ОГК). При цьому дистанція (відстань) між переднім краєм стільця та робочим краєм столу стає негативною, тобто край стільця на 3-4 см заходить під край стола. Саме таке взаємне розташування меблів дає змогу дитині повноцінно опиратись на спинку стільця. Якщо дистанція між краєм сидіння та стола відсутня (нульова) чи додатня (сидіння дещо віддалене від краю столу).
Правильну посадку дитини можна забезпечити лише тоді, коли навчальні меблі відповідають зросту та пропорціям тіла дитини. Зріст дітей є ключовим параметром, яким слід керуватися при доборі меблів навчальних приміщень (у школі чи ДНЗ).
Для запобігання порушенню зору необхідні не лише достататня освітленість, а й належна відстань від очей до зошита (підручника, розфарбовки тощо). Вона має дорівнювати довжині передпліччя і розігнутої долоні.
Хід роботи:
1. Ознайомитись із типами шкільних меблів, диференціюванням навчальних меблів та принципом підбору парт для учнів певного віку.
2. Визначити параметри навчальних меблів (столів, стільців, номер парти) необхідних для студента 1-го курсу.
3. Виконати гігієнічну оцінку робочих столів у кабінеті № 56.
4. Ознайомитись із принципами розташування меблів у класі та у кімнатах ДНЗ, розсаджуванням дітей під час занять.
Для виконання практичної роботи необхідно об’єднатись у три групи: «науковці», «дизайнери», «інспектори», «освітяни».
Час виконання завдань групою - до 30 хв.,тривалість презентації – до 10 хв.
1. Завдання для групи «науковців»:
Ви - група науковців, які проводитимуть міні-лекцію для представників НЗ щодо гігієнічних вимог до шкільних меблів.
! Інформація:
Згідно нормативної документації меблі у приміщеннях НЗ поділяються на такі категорії:
Згідно чинного ДСанПіН 5.5.2.008-01, основні робочі меблі (парти, столи, стільці) добираються відповідно до зросту дитини.
Заборонено використання замість стільців лав і табуретів. НЗ має бути забезпечений меблями 6-ти розмірів. У кожному класі (кабінеті) мають бути меблі 2-3 розмірів, причому один має бути основним (підходить для більшості учнів класу чи дітей у групі). Правильно розмістити дітей за шкільними партами (столами) можна лише за умови, якщо в одному приміщенні навчаються діти, різниця у віці яких не перевищує двох років.
Класні кімнати для молодших школярів необхідно обладнувати партами. Навчальні кабінети для учнів середніх і старших класів найчастіше забезпечуються одно- чи двомісними столами і стільцями.
Індивідуальний підбір парт слід проводити перед початком навчального року, враховуючи зріст дитини на даний момент часу.
Для визначення необхідного учням розміру меблів, у класній кімнаті має бути кольорова мірна вертикальна лінійка. На висоті до 115 см наноситься оранжева лінія, 115-130 см - фіолетова, 130-145 см - жовта, 145-160 см - червона, 160-175 см - зелена, більше 175 см – блакитна. За потреби, протягом навчального року учня можна пересадити за парту більшого розміру.
Шкільні меблі відповідно до зросту учнів добирають, користуючись таблицею 1.
Таблиця 1.
Рекомендовані розміри шкільних меблів (за ДСанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 11016-86)
|
Номер групи меблів |
Колір маркування |
Зріст учнів, см |
Класи ЗОШ |
h «робочого» краю стола над підл. см |
h поверхні сидіння над підлогою, см |
h столу над сидінням, см |
|
1 |
оранжевий |
до 115 |
1 |
48 |
28 |
20 |
|
2 |
фіолетовий |
115-130 |
1, 2, 3 |
54 |
32 |
22 |
|
3 |
жовтий |
131-145 |
2, 3, 4, 5, 6 |
60 |
36 |
24 |
|
4 |
червоний |
146-160 |
4-12 |
66 |
40 |
26 |
|
5 |
зелений |
161-175 |
7-12 |
72 |
44 |
28 |
|
6 |
блакитний |
≥176 |
9-12 |
78 |
48 |
30 |
Шкільні меблі у класі (кабінеті чи групі) мають бути промарковані. Маркування наноситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см відповідного кольору на обох боках парти, стола, стільця. Окрім кольорового маркування для контролю групи меблів повинно бути цифрове маркування у вигляді дробу, яке наноситься на внутрішню поверхню кришки столу:
2 (група стола, стільця)
--------
115-130 (довжина тіла дітей), яка наноситься на внутрішню поверхню кришки стола.
Для дошкільників розміри навчальних меблів наступні:
! Інструкція для виготовлення універсального парторостоміра (лінійки Нікітіна-Флерова):
Для виготовлення універсального парторостоміра необхідно використати таблицю розмірів основних елементів меблів (планку довжиною 2 м) та сантиметрову стрiчку.
На одному боці планки, яка використовується для визначення номеру меблів, відкладають і маркують межі вiдрiзків, довжина яких вiдповiдає стандартній відстані від підлоги до поверхні столу (парти) та стандартній відстані від до підлоги до поверхні сидіння для меблiв різних номерів. На іншому боці відкладаємо і маркуємо необхідним кольором відрізки, які відповідають зросту учня (на висоті до 115 см наноситься оранжева лінія, 115-130 см - фіолетова, 130-145 см - жовта, 145-160 см - червона, 160-175 см - зелена, більше 175 см – блакитна).
! Презентація завдання:
Висновок: Таким чином, ми дізналися, як класифікують шкільні меблі відповідно до чинного ДСанПіН 5.5.2.008-01, як визначити номер парти (робочого стола), необхідного учневі певного віку.
2. Завдання для групи «дизайнерів»:
Ви – група дизайнерів молодого перспективного підприємства (придумайте назву), яке виготовляє зручні та безпечні для здоров’я меблі. Маркетологи вашої компанії встановили, що на ринку є значний попит на якісні робочі меблі для навчальних закладів. Тому ваше завдання - розробити конструкцію та дизайн парти для учнів старших класів. Ця парта має відповідати гігієнічним вимогам згідно чинного ДСанПіН 5.5.2.008-01, бути привабливою та безпечною.
! Інформація
Вимоги до основних параметрів робочих меблів наведені у табл. 1.
Висоту столу над сидінням ще називають - диференцією. Якщо диференція достатня– учень вільно сидить, передпліччя знаходяться на поверхні парти, при цьому зайве напруження плечового поясу не спостерігається. Якщо диференція недостатня – учень змушений згинатись та сутулитись, що негативно впливає на хребет. Якщо диференція завелика – учень змушений напружувати плечовий пояс, піднімати плече, зазвичай, праве. Така порушена поза під час тривалого сидіння за партою (урок триває 45 хв., а у коледжах – 90 хв.) може стати причиною розвитку сколіозу. Параметрами, важливими для правильної посадки учня також є дистанції спинки та сидіння.
Дистанція спинки – це відстань між спинкою сидіння та робочим краєм поверхні парти. Дистанція сидіння -це відстань від переднього краю сидіння до робочого краю поверхні парти. Вона має бути негативною, тобто край сидіння має заходити під край кришки парти. Якщо дистанція позитивна чи нульова – опиратися на спинку, сидячи прямо, неможливо.
Вимоги до поверхні, і т.д.
Меблі шкіл і інших дитячих установ повинні бути доступні очищенню й мати гладку поверхню із закругленими ребрами. Їхня конструкція повинна виключати можливість травматизму дітей у процесі навчання й відпочинку. Зовнішнє оформлення меблів повинне бути привабливим. Конструкція меблів повинна бути міцною, стійкою та надійною.
! Інструкція для виконання завдання:
1. Спочатку необхідно отримати деякі антропометричні дані: середні зріст осіб у цільовій віковій групі, довжину стегна та ОГК (3-х осіб). Ці дані будуть враховуватись при розробці параметрів шкільної парти.
2. Відповідно до отриманої величини зросту, користуючись табл. 1, оберіть стандартні параметри, відповідають номеру парти: висоту поверхні парти та сидіння, висоту столу над сидінням. Вкажіть їх на схемі парти.
3. Для того, щоб ваша парта забезпечувала правильну посадку учнів під час занять, необхідно також врахувати:
3. Придумайте дизайн парти, пам’ятайте, що для збереження якості зору учнів поверхня парти повинна бути матовою, не утворювати відблисків. Рекомендується використання однорідних пастельних тонів (зелена гамма, відтінки натурального дерева), які не перенапружують зір.
Парта має бути безпечною, без гострих країв з гладкою поверхнею, яку легко очистити від забруднень, надійною та зручною (можна розмістити рюкзак чи сумку зі шкільним приладдям).
!Презентація завдання: Уявіть, що ви презентуєте парту, виготовлену вашим підприємством, потенційним покупцям – керівникам шкіл та коледжів вашого міста. Розкажіть про переваги вашого продукту з точки зору дотримання гігієнічних вимог, які висуваються до шкільних меблів. Поясніть аудиторії, що таке диференція, дистанція спинки та сидіння, як вони впливають на правильну посадку учнів під час заняття. Обґрунтуйте твердження: «Правильна посадка - запорука здоров’я та успішності учня».
Висновок: Таким чином, завдання яке виконала група «дизайнерів» дає змогу зрозуміти, на підставі яких даних формується класифікація шкільних меблів та як вимоги чинних документів впроваджуються в практику.
3. Завдання для групи «інспекторів»
Ви прискіпливі інспектори - експерти з гігієнічної оцінки робочих меблів НЗ. Сьогодні ваше завдання - провести комплексну гігієнічну оцінку робочих меблів (столів та стільців у кабінеті №56).
!Інформація:
Гігієнічну оцінку робочих меблів проводять згідно табл. 1. Додатково вимірюють параметри, важливі для збереження правильної пози під час сидіння. Правильна посадка учня під час заняття описана у теоретичних відомостях до практичної роботи( див. п.7).
!Інструкція:
Дослідіть один (чи кілька) екземплярів робочих столів та стільців каб. №56. Для вимірювань використайте лінійку чи сантиметр. Дані вимірювань та огляду меблів занесіть у протокол дослідження.
Протокол гігієнічного дослідження робочих меблів у каб. №___, від _______р.
|
Загальна характеристика робочих меблів: |
|
|
1. Тип робочих меблів (робочий стіл, парта) |
|
|
2. Колір |
|
|
3. Матеріал |
|
|
4. Одно- чи двомісні |
|
|
5. Прикріплені чи ні |
|
|
6. Загальна кількість столів та стільців у кабінеті |
|
|
Основні розміри меблів: |
|
|
1. Висота поверхні робочого стола над підлогою, см |
|
|
2. Висота поверхні стільця над підлогою, см |
|
|
3. Відстань від поверхні стола до поверхні сидіння (диференція), см |
|
|
№ групи меблів, згідно ДСанПіН 5.5.2.008-01 |
|
|
Колір маркування, згідно ДСанПіН 5.5.2.008-01 |
|
|
Якому зросту учнів відповідають? |
+/- |
|
Чи присутнє маркування робочих меблів? |
|
|
Вкажіть індекс, який має бути зазначений на роб. меблях* |
|
|
Додаткові розміри меблів: |
|
|
1. Довжина робочого стола, см |
|
|
2. Ширина робочого стола, см |
|
|
3. Площа поверхні робочого столу, см2 |
|
|
4. Чи достатня площа для забезпечення зручністі у роботі (запитання до аудиторії)? |
Так, ні, частково |
|
5. Ширина сидіння, см |
|
|
6. Глибина сидіння, см |
|
|
7. Чи достатня глибина сидіння згідно гігієніч. вимог (не менше 2/3 довжини стегна студента)? |
+/- |
|
Технічний стан меблів**: |
|
|
1. Стан поверхні парти (наявність подряпин, відшарувань покриття і т.п.) |
|
|
2. Стан поверхні сидінь |
|
|
3. Стійкість сидінь |
|
|
4. Стійкість столів |
* - див інформацію для «науковців»
** - оцінка у п’ятибальній шкалі: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».
Дайте письмові рекомендації щодо заходів покращення стану парт. Якщо парта є нестандартною вкажіть факт невідповідності гігієнічним вимогам. Які порушення здоров’я можуть спричинити «нестандартні парти» (тезово)?
!Презентація завдання:
Висновок: ми ознайомились із принципами проведення гігієнічної оцінки меблів у НЗ.
4. Завдання для групи «освітян» («вихователів»)
Ви - вчителі молодших класів (вихователі у ДНЗ). Цього літа ви отримали комплект нових робочих меблів, які відповідають чинним санітарно-гігієнічним вимогам. Сьогодні 30 серпня. Для того, щоб у День знань ваших учнів зустрів зручний та безпечний кабінет, необхідно правильно його облаштувати. Тому ваше завдання – «розставити» меблі у навчальному приміщенні, керуючись вимогами чинного ДСанПіН 5.5.2.008-01 щодо облаштування навчальних кабінетів.
Крім того, вам потрібно буде змінити посадку учнів у класі, бо, згідно повідомлень батьків, дехто з дітей значно підріс за період канікул. Отже, вам необхідно скласти план розсаджування дітей, відповідно до їхніх анатомо-фізіологічних особливостей.
!Інформація
Вимоги до облаштування шкільного навчального кабінету (класу): розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної форми необхідно так, щоб відстань була:
Шкільні меблі розставляють в навчальному приміщенні так, щоб ближче до дошки були парти (столи) менших розмірів, далі - більших.
Розсаджування учнів. Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють застудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).
Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту та з урахуванням гостроти зору і слуху.
Вимоги до облаштування навчально-ігрового приміщення у ДНЗ: столи (двомісні, чотирьох-, шестимісні) та стільці у навчально-ігрових кімнатах ДНЗ мають розташовуватись так, щоб вихователь під час занять міг вільно підійти до кожної дитини. В той же час, кожна дитина має мати змогу відсунути стільчик і вийти з-за столу. не заважаючи сусіду. Зручними для занять у садочку є двомісні столи. За ними можна розсадити дітей так, щоб світло падало з лівого боку.
Для кращого природного освітлення рекомендується розташовувати шестимісні столи в два ряди у напрямі вузькою частиною до вікна, двомісні – у три ряди. Взимку столи розташовують ближче до вікон, причому не ближче, ніж за 0,5 м від зовнішньої стіни. Весною, з метою запобігання впливу на зоровий апарат дитини надмірної освітленості, їх відсувають вглиб приміщення. Перші ряди столів розташовуються на відстані 1,5-2 м від дошки, останні місця – не далі, ніж 6 м від дошки.
Розсаджування вихованців. Дітей, як правило, розсаджують по зросту. Ближче до вихователя розташовують дітей меншого зросту та пониженим слухом. Ближче до джерела світла (вікна) розміщують дітей із зниженою гостротою зору. Садити дітей спиною до джерела світла забороняється.
!Інструкція до виконання завдання:
1. Ознайомтесь з основними вимогами до розташування навчальних меблів у класі та навчально-ігровому приміщенні ДНЗ, а також принципами гігієнічно обґрунтованого розсаджування учнів та вихованців.
2. Для виконання завдання слід об’єднатись у дві підгрупи – «вчителі» та «вихователі».
Підгрупі «вчителів» слід:
Підгрупі «вихователів» необхідно:
!Презентація завдання:
Примітка* - кожна підгрупа презентує свої результати окремо.
Анатомо-фізіологічна характеристика учнів 3-Б класу ЗОШ №1, смт. Польове
|
№ п/п |
Прізвище та ім’я |
Зріст, см |
Гострота зору |
Гострота слуху |
Примітка |
|
1. |
Бутинець Зоряна |
125 |
нормальна |
нормальна |
|
|
2. |
Вареник Оля |
121 |
знижена |
нормальна |
|
|
3. |
Галан Іванко |
131 |
нормальна |
нормальна |
|
|
4. |
Жовтюк Олежик |
128 |
нормальна |
знижена |
|
|
5. |
Калиняк Катруся |
118 |
нормальна |
нормальна |
|
|
6. |
Прус Василько |
127 |
нормальна |
нормальна |
|
|
7. |
Руда Наталя |
122 |
знижена |
нормальна |
|
|
8. |
Тимчишин Ігорчик |
123 |
нормальна |
нормальна |
|
|
9. |
Улас Тетянка |
134 |
нормальна |
нормальна |
часто хв. ангіною |
|
10. |
Федірко Роман |
133 |
нормальна |
нормальна |
|
|
11. |
Щука Тарасик |
129 |
нормальна |
нормальна |
|
|
12. |
Шимер Ілона |
131 |
нормальна |
нормальна |
Анатомо-фізіологічна характеристика вихованців старшої групи ДНЗ «Промінчик»
|
№ п/п |
Прізвище та ім’я |
Зріст, см |
Гострота зору |
Гострота слуху |
Примітка |
|
1. |
Альфавіцька Іринка |
знижена |
нормальна |
||
|
2. |
Боровець Мартуся |
нормальна |
нормальна |
часто хв. ангіною |
|
|
3. |
Васів Андрійко |
нормальна |
нормальна |
||
|
4. |
Земний Павлик |
нормальна |
знижена |
||
|
5. |
Лящ Катруся |
знижена |
нормальна |
||
|
6. |
Мазур Данило |
нормальна |
нормальна |
||
|
7. |
Рис Галинка |
нормальна |
нормальна |
||
|
8. |
Савич Дана |
нормальна |
нормальна |
||
|
9. |
Тиса Євген |
знижена |
нормальна |
||
|
10. |
Урич Ростик |
нормальна |
нормальна |
||
|
11. |
Фурда Леся |
нормальна |
нормальна |
||
|
12. |
Шарада Оленка |
нормальна |
нормальна |
Висновок: Отже, ознайомившись з презентаціями групи «освітян» ми засвоїли особливості методики розташування меблів у приміщеннях навчальних закладів та розсаджування учнів (вихованців) з врахуванням їхніх індивідуальних анатомо-фізіологічних сосбливостей.
2. Розв’яжіть ситуаційні задачі:
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача № 1
У п'ятому класі середньої загальноосвітньої школи навчаються 30 учнів: 12 дівчаток та 18 хлопчиків.
Довжина тіла дівчаток коливається від 135 до 150 см, хдопчиків - від 137 до 155 см (12 хлопчиків) та 155 - 170 (4 хлопчики). Клас обладнаний 15 партами: 10 парт відповідає номеру Б, 5 парт - номеру В.
" Оцініть чи правильно підібрані парти для учнів, у випадку необхідності дайте відповідні гігієнічні рекомендації.
Задача № 2
У шостому класі навчається 31 учень. Серед них ріст 147 см спостерігається у 10 чоловік, 149 см - у 14 чоловік , 143 см - у 2 чоловік, 155 см - у 2 чоловік, 157 см - у 3 чоловік. Парти, що призначені для цих учнів мають такі розміри: у 9 парт висота стола - 66 см, висота сидіння - 36 см; у 3 парт висота стола - 72 см, висота сидіння - 44 см.
" Визначіть чи правильно підібрані парти для учнів, у разі необхідності обгрунтуйте необхідні гігієнічні рекомендації.
Задача № 3
Визначіть номер парти та укажіть найбільш оптимальне місце для 3 учнів сьомого класу. Перший з них має ріст 170 см та страждає на міопію середнього ступеня, другий - ріст 168 см та відноситься до категорії осіб, які часто і тривало хворіють, третій - ріст 172 см та страждає на пониження слуху в діапазоні середніх та високих частот.
В середній школі м. Жмеринки проведення вивчення відповідності номерів парт росту учнів. В трьох кабінетах школи розташовані наступні парти:
№8 – 6 шт. – 130 – 139 = 12 учнів;
№9 – 5 шт. – 140 – 149 = 10 учнів;
№10 – 8 шт. – 150 – 159 = 16 учнів;
№11 – 12 шт. – 160 – 169 = 24 учнів;
№12– 7 шт. – 170 – 179 = 14 учнів;
В класах навчається 15 учнів ростом 170-179 см, 6 учнів ростом більше 182 см, 20 учнів ростом 160-169 см, 18 учнів ростом 140-149 см, 23 учня ростом 130-139 см.