Тема- Оцінка природного і штучного освітлення робочих місць виробничих приміщеньrdquo; Склав- викл

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Міністерство аграрної політики України

Прилуцький агротехнічний технікум

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ззаступник директора з навчальної роботи ____________ Суддя В.А

„____”________________20__р.

Інструкційна картка

лабораторно-практичних робіт

з предмету: „Основи охорони праці”

Тема: „Оцінка природного і штучного освітлення робочих місць виробничих приміщень”

Склав: викладач Черніков С.В

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних, професійно орієнтованих та спеціальних предметів відділення

«Монтаж,обслуговування та ремонт

електротехнічних установок в АПК»

Протокол № _____від______20  р

Голова комісії_________________

М. Прилуки 20_ р

Мета роботи: Ознайомитися з видами, основними вимогами до виробничого освітлення та методами вимірювань освітленості виробничих приміщень.

ПРОГРАМА РОБОТИ:

1.  Ознайомитись з нормативами освітленості робочої зони виробничих приміщень.
2.  Вивчити основні види виробничого освітлення.
3.  Ознайомитися з методикою вимірювань освітленості.
4.  Вивчити будову, конструкцію принцип вимірювання приладу для визначення освітленості.
5.  Виконати вимірювання наявними приладами. Порівняти з нормативами та зробити висновки.
6.  Виміряні величини та висновки оформити в табличному вигляді.
7.  Оформити звіт.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:

Основні вимоги до виробничого освітлення

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

•  створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
•  не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
•  забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
•  не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
•  повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
•  не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
•  повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Види виробничого  освітлення

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.

Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах; на сходових клітках, у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

 Природне освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО):

,

де ЕВН — освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);

ЕЗОВН — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами" (СНиП ІІ-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності з нормованим значенням КПО.

Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводиться за допомогою наступного співвідношення:

,

де SВ—площа вікон;

SП— площа підлоги приміщення;

еН— нормоване значення КПО;

к3— коефіцієнт запасу;

ηВ— світлова характеристика вікон;

kБУД— коефіцієнт, що враховує затінення вікон протилежними будівлями;

τВ— загальний коефіцієнт світлопропускання;

r — коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, що прилягає до будівлі (земля, трава).

Штучне  освітлення

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.

В СНиП ІІ-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких перших шість характеризуються розмірами об'єкту розпізнавання. Для І—V розрядів, які крім того мають ще і по чотири підрозряди (а, б, в, г), нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об'єкта розпізнавання, але і від контрасту об'єкта з фоном та характеристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша — 30 лк (розряд VIIIв).

Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з „Будівельних норм та правил" — СНиП II-4-79)

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Штучне освітлення	Природне освітлення	Суміщене освітлення
			Освітленість, лк	КПО, %
			При комбінованому освітленні	При загальному освітленні	При  верхньому, комбінованому освітленні	При боковому освітленні	При  верхньому, комбінованому освітленні	При боковому освітленні
Високої точності	0,3-0,5	ІІІ	2000-400	500-200	5	2	3	1,2
Середньої точності	0,5-1,0	ІV	750-300	300-150	4	1,5	2,4	0,9
Малої точності	1-5	V	300-200**	200-100	3	1	1,8	0,6
Загальне спостере-ження за ходом виробничого процесу	―	VІІІ	―	75*-30	1*	0,3*	0,7*	0,2*

* При постійному спостереженні за процесом.

** Норматив стосується роботи при середньому контрасті об'єкту з фоном і темним фоном

Проектування  систем  штучного  освітлення

При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.

Для всіх виробничих приміщень проектують систему загального чи комбінованого освітлення. При виконанні робіт І—IV розрядів рекомендується використовувати, як правило, комбіновану систему освітлення, оскільки досягнення необхідної освітленості при загальній системі освітлення вимагає великих витрат електричної енергії і є недоцільним. З цієї ж точки зору слід надавати перевагу локалізованому освітленню, в тому числі і в системі комбінованого, витримуючи при цьому допустимі норми нерівномірності освітлення (СНиП ІІ-4-79). Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10% нормованої для комбінованого освітлення, однак у всіх випадках не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк — при лампах розжарювання.

З гігієнічної точки зору система загального освітлення більш досконала, оскільки дає можливість більш рівномірно розподілити світлову енергію.

Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні. Окрім того, вони за спектральними характеристиками максимально наближаються до природного світла, що важливо при використанні суміщеного освітлення.

Якщо немає застережень стосовно спектрального складу випромінюваного світла, то найкраще, з економічної точки зору, застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.

Для зменшення початкових видатків на освітлювальні установки та витрат на їх експлуатацію слід використовувати лампи більшої потужності. Однак при цьому може погіршитись рівномірність освітлення, оскільки остання обернено пропорційна відстані між джерелами світла.

Рівномірність освітлення в загальному досягається у випадку, коли відстань між центрами світильників не перевищує подвійної висоти їх встановлення. В той же час висота, на якій встановлюються світильники, залежить від висоти приміщення, потужності лампи, класу світильника і системи освітлення. Найменша висота встановлення над підлогою світильників з числом люмінесцентних ламп до чотирьох — 2,6 м, а при чотирьох і більше — 3,2 м.

Вибір типу світильників проводиться з урахуванням характеристики приміщення, для якого проектується освітлення. Для приміщень, стіни та стеля яких мають невисокі відбиваючі властивості доцільно застосовувати світильники прямого світла, які, направляючи випромінювання ламп вниз на робочі поверхні, гарантують мінімальні втрати і найкраще використання світлового потоку. Однак слід мати на увазі, що світильники цього класу створюють різкі падаючі тіні від сторонніх предметів, що необхідно враховувати при їх розташуванні.

При освітленні виробничих приміщень, стіни та стеля яких мають високі відбиваючі властивості, доцільно використовувати світильники переважно прямого світла. Деяке зменшення долі світлового потоку, що безпосередньо випромінюється у нижню півсферу, компенсується покращенням якості освітлення і в той же час мало впливає на енергетичну ефективність освітлювальної установки, оскільки такі світильники мають більш високий ККД в порівнянні з аналогічними світильниками прямого світла.

В адміністративно-конторських приміщеннях, доцільно використовувати світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.

В приміщеннях, де відношення висоти до площі досить велике, доцільно застосовувати світильники з концентрованою чи глибокою КСС, які направляють основну частину світлового потоку безпосередньо на робочі поверхні. В приміщеннях з великою площею та незначною висотою бажано застосувати світильники з широкою формою КСС, що дозволяє навіть при значних відстанях між світильниками забезпечити рівномірний розподіл освітленості на робочих площинах.

Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника розмірам та характеру обробки освітлюваного приміщення викликає зростання встановленої потужності, зниження якості освітлення. В свою чергу, невідповідність конструктивного виконання світильника умовам середовища в приміщенні знижує довговічність і надійність роботи освітлювальної установки (агресивне, вологе, запилене середовище), а в окремих випадках може спричинити пожежу чи вибух. Тому світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.

Вимірювання освітленості виробничих приміщень

Рис. Люксметр Ю-16

Освітленість вимірюють люксметром. Люксметр типу Ю-16  складається з двох самостійних  приладів:   фотоелектричного  елемента і  гальванометра.  При  попаданні  світлового  потоку  на фотоелектричний елемент в останньому виникає електрорушійна сила. Величина ЕРС залежить від потужності світлового  потоку.  Фотоелемент  з'єднаний  двома  проводами з гальванометром, шкала якого проградуйована в люксах   (лк).

На корпусі приладу є перемикач на 500, 100 і 20 лк. Щоб уберегти прилад від перевантажень, потрібно перемикач спочатку встановлювати на 500 лк. Для вимірювання освітленості фотоелектричний елемент необхідно покласти або тримати горизонтально на рівні робочого місця. Наприклад, при вимірюванні освітленості в учбовій аудиторії фотоелемент потрібно покласти на стіл.

Для більш точної характеристики освітленості робочого місця вимір слід провести в п'яти точках аудиторії, а в майстерні - на кожному робочому місці. Наприклад, в аудиторії освітленість можна заміряти в чотирьох симетричних точках по діагоналях і в центрі. Якщо приміщення вузьке і довге, освітленість можна заміряти більш ніж в п'яти точках. Це дозволить судити про рівномірність освітлення.

Результати вимірів можна звести в таблицю.

Таблиця вимірювання освітленості

Назва приміщення	Розміри приміщення (довжина×ширина), м2	№ вимірювання	Природна освітленість	Штучна освітленість
			норма	фактично	норма	фактично
		1
		2

Контрольні запитання:

1.  Основні вимоги до виробничого освітлення.
2.  Коротка класифікація виробничого освітлення.
3.  Що впливає на рівень освітленості приміщення при природному освітленні?
4.  В чому полягає розрахунок природного освітлення?
5.  В яких випадках застосовують штучне освітлення?
6.  Прилади для вимірювання освітленості робочої зони. Будова, принцип вимірювань.

1. Отдел сине-зеленые водоросли
2. теорія і методика професійної освіти А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ступеня
3. Тема- Проблема свободи й боротьби за своє визволення
4. х годов идеи становления сообщества рамки которого охватывали бы всю экономику получили в Западной Европе
5.  ПОНЯТИЕ И ПРИЗНАКИ СОУЧАСТИЯ5 ГЛАВА 2
6. Оштукатуривание кирпичной поверхности по маякам цементным раствором с последующей оклейкой флизилиновыми обоями
7. Отрицательная трудовая мотивация сотрудников причины, содержание, профилактика
8.  Гормоны пердней доли гипофиза- ФСГ ЛГ ЛТГ СТГ АКТГ ТТГ 2
9. Лабораторная работа 9 Распределение высокого напряжения по цепи изоляторов Выпо
10. задание С1 на отдельном листе
11. Как дела в школе окликнул мистер Дии
12. Шпаргалка- Алгоритмический язык Паскаль
13. ТЕМА ПІДТРИМКИ НЕПОВНОЛІТНІХ ЖЕРТВ СІМЕЙНОГО НАСИЛЛЯ 2
14. Тема 2 История становления и развития PR 1
15. тематичні науки нічого не говорять про прекрасне чи про благе помиляються
16. антигитлеровской коалиции Е
17. филологической критики представитель исторической школы эрудитов
18. Политика мирного сосуществования и конфликты холодной войны
19. Разработка бизнес-плана для своего предприятия
20. тема утверждает этот миф служит нервной системой экономики; банковская система является важнейшим инстру

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе