Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Інститут проблем виховання
Академії педагогічних наук України
Сіліна Галина Олександрівна
УДК [37.013.77:37.13.42]:273.3
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ КОМПОНЕНТИ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ –2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Покроєва Любов Денисівна,
Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти, ректор.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Денисенко Нінель Федорівна,
Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,
професор кафедри реабілітаційної педагогіки та здорового способу життя;
кандидат педагогічних наук, доцент
Шахненко В’ячеслав Іванович,
Харківський національний університет
ім. В.Н.Каразіна,
доцент кафедри валеології.
Захист відбудеться «01» липня 2008 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.
Автореферат розісланий «30» травня 2008 року.
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |
Л.М.Масол |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. За роки незалежності в Україні зроблено значні кроки у створенні умов для формування здоров’я підростаючого покоління. Державними національними програмами „Освіта” („Україна ХХІ століття”), „Діти України”, „Концепцією неперервної валеологічної освіти”, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про фізичну культуру і спорт”, Національною доктриною розвитку освіти визначено необхідність роботи загальноосвітніх навчальних закладів з питань виховання свідомого ставлення дітей та підлітків до власного здоров’я та здоров’я інших людей, збереження, зміцнення, відновлення здоров’я учнів.
У сучасних наукових дослідженнях проблема здоров’я розглядається як одна з найважливіших проблем цілого комплексу наук про людину. У полізмістовій проблематиці здоров’я виокремлюються філософський (І.Брехман), соціальний (Г.Апанасенко, Е.Апостолов, М.Гончаренко, Ю.Лісицин, Л.Матрос, Г.Царегородцев та ін.), медико-біологічний (Г.Апанасенко, Г.Сердюковська, В.Язловецький та ін.), психологічний (О.Васильєва, І.Дубровіна, О.Жабокрицька, А.Маслоу, Ф.Філатов та ін.) аспекти.
Проблеми превентивного виховання молоді, педагогічні засади валеології, виховання здорового способу життя дітей та підлітків висвітлені в роботах О.Аксьонової, Т.Андрющенко, Е.Булич, М.Гончаренко, Г.Даниленко, Н.Денисенко, О.Дубогай, О.Жабокрицької, С.Кириленко, Ю.Мельника, І.Муравова, В.Оржеховської, С.Свириденко, В. Шахненка та ін.
У контексті нашого дослідження особливе значення мають роботи, присвячені проблемі педагогічної психогігієни, формуванню психогігієнічної компетентності педагога (С.Болтівець, Н.Гаранян, С.Громбах, О.Дубровський, Н.Денисенко, Т.Кулакова, Г.Сердюковська, І.Синиця, А.Холмогорова), гуманізації освітнього середовища (Я.Коломинський, С.Подмазін, В.Слободчиков, С.Свириденко, О.Столяренко, М.Черноушек та ін.), проблемам педагогічного спілкування (Б.Ананьєв, О.Бодалєв, Л.Божович, Л.Виготський, Ж.Глозман, А.Мудрик, В.М’ясищев, А.Петровський, А.Растригіна, В.Сухомлинський та ін.), організації виховного процесу на засадах особистісно зорієнтованого та індивідуального підходів (І.Бех, І.Якиманська).
Однак, незважаючи на значні зусилля щодо формування психічно та соціально здорового підростаючого покоління, стан здоров’я дітей України сьогодні погіршується. Вже в молодшому шкільному віці кожна дитина має близько двох захворювань. Характерними є різноманітні форми шкільної дезадаптації, інтелектуальна дефіцитність, соціально-стресові та невротичні розлади. Особливістю формування здоров’я сучасних молодших школярів є несприятливий вплив хронічного психоемоційного перевантаження, яке негативно впливає на здоров’я.
Аналіз педагогічної теорії та практики свідчить про наявність суперечностей між актуальністю формування здорового покоління, що зафіксовано законодавством України, та стійкими негативними тенденціями у стані здоров’я учнівської молоді, починаючи з початкової ланки; необхідністю проведення систематичної роботи з формування психічного та соціального здоров’я молодших школярів та нерозробленістю педагогічних чинників і умов даного процесу; визначенням провідної ролі педагогічних працівників і батьків у формуванні здоров’я молодших школярів та їх недостатньою компетентністю щодо даної проблеми.
Актуальність визначеної проблеми, її недостатня дослідженість, необхідність подолання зазначених суперечностей обумовили вибір теми нашого дослідження: „Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров'я молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукової роботи є частиною проблемної теми лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання АПН України “Науково-методичні засади розробки і впровадження інтерактивних технологій у превентивному вихованні“, державний реєстраційний номер 0102U000842. Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол №4 від 26.05.2003 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 25 січня 2005 р.).
Об’єкт дослідження –процес формування психосоціальної компоненти здоров'я молодших школярів.
Предмет дослідження –педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров'я молодших школярів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов та методики формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів.
Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ефективність процесу формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів можна суттєво підвищити за умов удосконалення у цьому контексті змісту, форм і методів педагогічної діяльності; розвитку компетентності учасників навчально-виховного процесу щодо вирішення зазначеної проблеми; узгодження діяльності педагогічних працівників і батьківської громадськості, спрямованої на збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дітей; використання можливостей відповідної діагностико-корекційної роботи.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження були поставлені завдання:
Теоретичну базу дослідження складають філософські положення щодо обґрунтування природи психіки людини (Б.Ананьєв, Л.Виготський, Г.Костюк, Н.Платонов С.Рубінштейн, та ін.); філософські й медико-біологічні положення про взаємозв’язок біологічних, психічних, соціальних детермінант здоров’я (Г.Апанасенко, І.Брехман, А.Маслоу, Ю.Лісицин та ін.); концепції психічного здоров’я (М.Бітянова, О.Васильєва, І.Дубровіна, С.Максименко), наукові уявлення про сутність та закономірності психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку (Д.Ельконін, Г.Цукерман та ін.); теоретичні й емпіричні надбання особистісно орієнтованого підходу і гуманістичної педагогіки (Ш.Амонашвілі, І.Бех, С.Подмазін, В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, І.Якиманська); дослідження, присвячені питанням формування здорового способу життя (С.Болтівець, Н.Денисенко, І.Синиця, В.Оржеховська).
Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичного пошуку: аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної літератури для уточнення змісту поняття “психосоціальна компонента здоров’я”; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і емпіричних даних, за допомогою яких визначено сутність та педагогічні умови здійснення процесу формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; за допомогою методу теоретичного моделювання розроблено структурно-функціональну модель формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, опитування, бесіда); соціометричні, прогностичні, обсерваційні (констатувальний та формувальний експерименти), що в сукупності допомогло розробити та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов як складових структурно-функціональної моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів.
Експериментальна база дослідження. Основною експериментальною базою були визначені загальноосвітні навчальні заклади: №5 м. Харкова та с. Просяне Нововодолазького району Харківської області, ліцей № 141 м. Харкова, Мерефянський медичний ліцей. Окремі позиції відпрацьовувалися в інших загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області.
Усього експериментом було охоплено 625 учнів загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня, зокрема, в експериментальних класах 311 учнів та 314 –у контрольних.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що вперше виокремлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів та розроблено відповідну педагогічну модель; визначено й охарактеризовано критерії, показники та виявлено рівні сформованості психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів. Уточнено сутність поняття „психосоціальна компонента здоров’я” в контексті її формування в дітей молодшого шкільного віку. Подальшого розвитку набули положення про необхідність удосконалення змісту, форм і методів формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; про засоби набуття компетентності учасників навчально-виховного процесу щодо збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей.
Практична значущість здобутих результатів полягає в розробці методичних рекомендацій з формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; удосконаленні змісту спільної діяльності навчального закладу і родини щодо формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; узагальненні практичного досвіду з проблеми формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я молодших школярів.
Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями-класоводами, вихователями груп продовженого дня, шкільними практичними психологами, викладачами закладів післядипломної педагогічної освіти. Розроблені у процесі дослідження методичні рекомендації „Психосоціальне здоров’я молодших школярів”, „Педагогічна психогігієна”, „Здорова дитина –щаслива сім’я” використовуються у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова та Харківської області.
Впровадження методики дослідження здійснювалось в процесі експериментальної роботи в ліцеї № 141 м. Харкова (довідка № 276 від 13.09.2007р.), загальноосвітніх школах №5 м. Харкова (довідка № 405 від 03.10.2007 р.), с.Просяне Нововодолазького району (довідка №130 від 19.09.2007 р.), с. Крисино Богодухівського району (довідка №455 від 21.05.2007 р.), Токарівському НВК (довідка № 124 від 10.09.2007 р.), Мерефянському медичному ліцеї (довідка № 311 від 09.10.2007 р.), колегіумі № 2 м. Богодухів (довідка № 118 від 17.10.2007 р.), Краснокутській гімназії (довідка № 392 від 04.12.2007 р.).
Основні положення дисертації обговорювались на засіданнях лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання АПН України, Вченої ради та кафедри методики дошкільної та початкової освіти Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти, на обласних науково-практичних семінарах (2003-2007 рр.). Матеріали дослідження використовувалися під час проведення навчальних занять для слухачів курсів підвищення кваліфікації, тематичних спецкурсів та семінарів для педагогічних працівників м.Харкова та Харківської області (довідка № 835 від 04.09.2007 р.).
Апробація результатів дослідження. Найважливіші теоретичні положення і висновки доповідалися на Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародні: “Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти” (Запоріжжя, 2003 р.), “Розвиток особистості у дошкільній та шкільній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Бєлгород, 2003 р.), “Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку” (Харків, 2004 р.); Всеукраїнські: “Формування основ здорового способу життя” (Харків, 2003 р.), “Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004 р.), “Компетентнісно орієнтована освіта в умовах сьогодення (Полтава, 2005 р.), “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2005 р.), “Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), “Ідеї, реалії та перспективи освітніх інновацій: філософія, психологія, методика” (Суми, 2006 р.), „Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків, 2006 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в 16 одноосібних публікаціях автора; з них 6 –у фахових виданнях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (238 найменувань, з них 4 –іноземною мовою), 21 додатка на 39 сторінках. Основний текст дисертації викладений на 180 сторінках, включає 23 таблиці, 2 рисунки, 11 діаграм. Загальний обсяг роботи –сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, основні теоретичні засади і методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, особистий внесок здобувача; подано інформацію про апробацію і впровадження результатів; наведено дані про структуру дисертації.
У першому розділі –„Формування психосоціальної компоненти здоров'я молодших школярів як педагогічна проблема” визначено теоретичні основи та розглянуто соціально-педагогічні передумови формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів у сучасний період, проведено аналіз стану сформованості психосоціальної компоненти здоров’я дітей, здійснено моделювання процесу формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів.
У різні часи проблематиці формування здоров’я школярів приділяли увагу відомі фахівці. Н.Амосов, І.Брехман, О.Дубогай, Г.Сердюковська, В.Язловецький та ін. визначили основні шляхи виховання фізично здорової особистості. Проблеми та педагогічні засади превентивного виховання молоді, виховання здорового способу життя дітей та підлітків висвітлені в роботах О.Аксьонової, Т.Андрющенко, Г.Власюк, Г.Даниленко, Н.Денисенко, О.Жабокрицької, С.Кириленко, С.Кондратюк, С.Лапаєнко, Ю.Мельника, В.Оржеховської, С.Свириденко, І.Сущевої, В.Шахненка, С.Юрочкіної та ін. Вплив різноманітних соціальних чинників на здоров’я дитини висвітлено в роботах Е.Апостолова, М.Гончаренко, Г.Царегородцева, В.Шкуркіної та ін. Проблема формування психічного здоров’я школярів стала предметом дослідження М.Бітянової, О.Васильєвої, І.Дубровіної, О.Жабокрицької, С.Максименка, Ф.Філатова та ін.
Більшість вітчизняних та зарубіжних дослідників (Г.Апанасенко, Ж.Глозман, М.Гончаренко, Н.Денисенко, Ю.Лісицин, А.Маслоу та ін.) акцентують увагу на тісному взаємозв’язку психічного та соціального здоров’я, розглядаючи ці поняття з точки зору основних проблем соціалізації та міжособистісної взаємодії, адекватного ставлення до себе та інших, самоактуалізації та самореалізації особистості.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що проблема формування психічного та соціального здоров’я молодших школярів є недостатньо розробленою в педагогічній теорії та практиці, наявна науково-методична література не висвітлює на необхідному рівні питання організації процесу збереження, зміцнення та відновлення психосоціальної компоненти здоров’я, педагогічні умови, що забезпечують ефективність зазначеного процесу.
Психосоціальна компонента є складовою здоров’я людини, яка визначається рівнем сформованості та станом психосоціальних структур особистості, ступенем їх відповідності визнаним віковим психічним та соціальним нормам, характером суб’єктивних переживань, ставленням особистості до себе та до навколишнього світу (К.Кардялис, Е.Ейдимтайте). Це поняття своїм змістом вказує, з одного боку, на рівень психічного здоров’я індивіда, з іншого, –на якість його соціальних відносин; тому зміст поняття не може бути зосереджений окремо на психічному чи соціальному аспектах (О.Дмітрієва). В онтологічному аспекті психосоціальна компонента здоров’я являє собою феномен, що формується за механізмом розвитку відповідних здібностей (В.Дружинін) на базі відповідних біологічних задатків особистості та під впливом соціально-педагогічних факторів.
Результатом узагальнення філософських і психолого-педагогічних досліджень з обраної проблеми стало уточнення поняття „психосоціальна компонента здоров’я молодшого школяра”. Це стан його психічного та соціального благополуччя, що, з одного боку, характеризується адекватним вікові рівнем зрілості особистісних емоційно-вольової та пізнавальної сфер, здатністю до самоуправління поведінкою, відсутністю хворобливих психічних проявів, з іншого, –забезпечує гармонійну взаємодію з оточуючими людьми, засновану на взаєморозумінні, взаємоприйнятті, взаємоповазі, безконфліктності.
Специфіка психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів визначається тим, що вона розглядається через призму вікової норми дозрівання відповідних психофізіологічних та функціональних структур дитини, формування актуальних у цьому віці психологічних новоутворень.
Аналіз соціально-педагогічних передумов формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів у сучасний період дозволяє визначити низку негативних чинників деформації здоров’я. Недостатнє охоплення дітей дошкільними навчальними закладами (за статистикою лише 46 % майбутніх першокласників Харківської області відвідують дитячі садки) обумовлює низький рівень готовності першокласників до шкільного навчання, ризик виникнення шкільної дезадаптації, психічних та соматичних захворювань. Причини погіршення здоров’я дітей в процесі шкільного навчання мають не тільки об‘єктивний характер, пов‘язаний із харчуванням, фінансуванням, матеріально-технічним забезпеченням, але й суб‘єктивний, пов‘язаний з поведінкою вчителів, організацією процесу навчання, сумарним навчально-виховним навантаженням тощо. Серед найбільш несприятливих середовищних чинників деформації психосоціальної компоненти здоров’я визначено такі: неповні сім’ї; батьки в розлученні (фактично або емоційно); асоціальна поведінка батьків; низький рівень їхньої освіти; економічні проблеми родини.
На основі аналізу та узагальнення наукової інформації розроблено методику констатувального експерименту. Вона передбачала діагностику наявного рівня сформованості психосоціальної компоненти здоров’я; оцінку компетентності педагогів та батьків з даної проблеми.
Структура психосоціальної компоненти здоров’я визначалась з урахуванням ієрархічних елементів, що характеризують її сутність: компоненти, критерії, показники. Найістотнішими проявами особистісного розвитку є формування когнітивної та емоційно-вольової сфер, що виявляються у свідомості та поведінці, тому компонентами визначено: когнітивний, емоційно-вольовий, діяльнісний. Особливістю психосоціальної компоненти здоров’я є те, що її формування пов’язане не стільки з природою, генетичною програмою розвитку, скільки детермінується впливом соціального середовища та цілеспрямованого виховання. Ця обумовленість дала можливість визначити єдність критеріїв психосоціальної компоненти здоров’я: теоретична і практична грамотність щодо основ психічного та соціального здоров’я, позитивне самосприйняття та сприйняття інших, ефективна взаємодія. Показниками психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів визначено: розуміння поняття „здоров’я”, уявлення про його психічну та соціальну складові, знання про себе, знання та усвідомлення вимог культури спілкування, адекватність самооцінки, емоційне благополуччя, довільність поведінки, самоконтроль, соціальну активність, конструктивність у вирішенні конфліктних ситуацій, соціометричний статус у колективі однолітків. Критерії і показники склали основу змістових характеристик виявлених рівнів сформованості:
З’ясовано, що в педагогічній практиці учителів і керівників шкіл не існує чітких уявлень про зміст психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів; більшість (понад 76 %) педагогів та батьків не пов’язують особистісне гуманне ставлення до дитини, емоційну підтримку із станом її здоров’я. Рівень організації педагогічної взаємодії та узгодженості в діяльності учасників навчально-виховної системи щодо збереження, зміцнення, відновлення здоров’я учнів є недостатнім.
Розроблена структурно-функціональна модель формування психосоціальної компоненти здоров’я молодших школярів характеризується конкретною метою, завданнями, принципами, відповідним змістом, формами та методами виховної діяльності, функціями, рівнями педагогічного впливу (безпосередньо-формувальний, опосередковано-формувальний, вплів батьків) та дозволяє розглядати складові процесу формування в їх послідовності та взаємозв’язку (рис. 1).
cff0 ’ff
ef
ec
f4
e7
ec