Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
17
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. С.І.ГЕОРГІЄВСЬКОГО
ЮНСІ ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 611-013+616-013.85; 611.33.-34.-12.
ОРГАННІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖТКАНИННИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН В ПРЕНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗІ ЛЮДИНИ
14.03.09 - ГІСТОЛОГІЯ, ЦИТОЛОГІЯ,ЕМБРІОЛОГІЯ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Сімферополь - 2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Барсуков Микола
Петрович, Кримський державний аграрний
університет, завідувач кафедри гістологіі, цитології,
ембріології та радіобіології
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Барінов Едуард
Федорович, Донецький державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри
гістології, цитології і ембріології;
доктор медичних наук, професор Сирцов Вадим
Кирилович, Запоріжський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри
гістології, цитології і ембріології.
Провідна установа: Національний медичний університет ім.
O.О. Богомольця, кафедра гістології, цитології та
ембріології.
Захист відбудеться 26 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради К 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського за адресою: 95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського (95006, м. Cімферополь, бульвар Леніна 5/7).
Автореферат розіслано 24 березня 2000 р.
Bчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук,
професор О.О.Біркун
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
З`ясування закономірностей розвитку тканин, органів та їх систем в пренатальному онтогенезі є однією з основних задач медичної ембріологіі, спрямованих на антенатальну охорону здоров`я дітей (Б.В.Конюхов, 1960; П.Г.Светлов, 1960; О.В.Волкова, 1983; A.Vitkus, 1998; А.П.Милованов, 1999).
Приорітетне значення в цьому плані належить вивченню міжклітинних та міжтканинних співвідношень на органному та органно-системному рівнях (Э.Ф. Баринов, 1975; И.И. Бобрик с соавт., 1992; Ю.П. Костиленко, 1996; Ю.Т. Ахтемийчук, 1997; В.М. Круцяк, 1998; А.Ю. Cтепаненко, С.Ю. Масловский, 1998; В.К. Сырцов, 1998; В.Ф. Пчеляков, 1998; Г.І. Кокощук з співавт., 1999, Ю.Б. Чайковський, 1999). Не викликає сумніву, що механізми тісного взаємозв`зку тканинних компонентів органів в ембріогенезі, зумовлюють їх морфологічні перебудови, процеси проліферації клітинних елементів, які їх складають, та формування міжклітинного матриксу, а також детермінації ембріональних зачатків та їх адаптації до зовнішніх та внутрішніх впливів. Тому з`ясування міжтканинних відносин істотно розвиває уявлення щодо тканинної еволюції, розуміння становлення органів на етапах онтогенезу. Вона дозволяє з`ясувати походження окремих тканевих структур, їх дивергентну диференціацію, тощо. Все це також може стати своєрідним ключом до розуміння виникнення різних аномалій та вад розвитку і має значення в розкритті патогенезів деяких захворювань.
Інтерес до вивчення цих питань зокрема зумовлений тим, що в період становлення міжтканинних відносин в ранньому ембріогенезі організм зародка є найбільш схильним до впливу різних несприятливих екзогенних та ендогенних чинників. В практичному плані ці моменти привертають увагу з огляду на погіршення екологічного стану у світі, в тому числі в Україні, в зв`язку з аварією на ЧАЕС. Не випадково в останній час відмічається збільшення кількості аномалій розвитку і вроджених дефектів в морфологічному статусі органів і тканин, зокрема в плаценті, органах травної системи тощо, які приводять до появи патологічних змін у молодому віці (М.Н.Травинская, 1975 та ін.).
Маючи на увазі дослідження загальних закономірностей міжтканинних взаємовідношень, ми зупинили свій вибір на їх вивченні на прикладі тих органів, гістогенез яких в цьому напрямку проаналізовано недостатньо. Такими органами стали хоріон, серце та такі утворення травного тракту, як шлунок та тонка кишка. Поряд з іншими всі ці органи в числі перших контактують з несприятливими для організму, який розвивається, речовинами, що просякають з оточуючого середовища та забезпечують по відношенню до них бар`єрну функцію.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертацію виконано за спеціальністю 14.03.09. - гістологія, цитологія, ембріологія на кафедрі гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької проблеми 07.03., тема: “Закономірності пренатального гісто- та органогенезу людини”. Шифр теми 13.156. № державної реєстрації 01.91. 0000714.
Мета та завдання дослідження
Мета - простежити органні особливості становлення міжтканинних взаємовідносин в структурах хоріона, шлунка та тонкої кишки в процесі їх гістогенезу на ранніх етапах ембріонального розвитку, а також гістогенетичні характеристики дефінітивних корпоральних судин і серця 17-добового зародка людини.
Для досягнення мети ми поставили такі завдання:
1. Простежити динаміку міжтканинних взаємовідношень в гістогенезі хоріона, в процесі формування системи мати - плацента - плід в першому триместрі пренатального розвитку людини.
2.Вивчити специфічні особливості міжтканинних взаємовідношень в гістогенезі шлунка людини в першому триместрі внутрішньоутробного розвитка.
3.Дослідити органну специфіку міжтканинних взаємовідношень в структурах тонкої кишки людини в першому триместрі внутрішньоутробного розвитка.
4.На основі каріометричних, гістоморфологічних, цито- та гістохімічних досліджень проаналізувати загальні та органоспецифічні закономірності динаміки міжтканинних взаємовідносин в структурах стінок шлунка і тонкої кишки на етапах їх становлення в ранньому ембріогенезі.
5.Визначити морфологічні особливості ембріональних закладок дефінітивних корпоральних кровоносних судин, а також закладок серця 17-добового зародка людини з урахуванням сучасних уявлень щодо джерел їх походження.
Наукова новизна одержаних результатів
В роботі реалізовано системний підхід до проблеми з використанням сучасних методів гістоморфологічних досліджень, цито-, гістохімії, електронної мікроскопії, морфометрії та статистичного аналізу, що дозволило визначити провідні структурно-функціональні чинники гетерогенності та асинхронності розвитку хоріона, шлунка та кишки в різні терміни раннього ембріонального гістогенезу. При цьому в роботі вперше проаналізовано міжтканинні взаємовідносини в процесі формування структур хоріона, шлунка та кишки, представлено порівняльну характеристику їх послідовних гістогенетичних перебудов в ранні терміни пренатального онтогенезу. Заново на достатньо обширному матеріалі переглянуто гістоморфологічні та гістохімічні аспекти обгрунтування загальних закономірностей і особливостей розвитку цих утворень організму, критерії їх оцінки. Виявлено і підтверджено каріометричним аналізом специфіку характеру кореляційних епітеліо-мезенхімальних взаємовідносин на етапах раннього розвитку структурних утворень різного походження. Детально проаналізовано становлення васкулогенезу в хоріоні, стінках шлунка та кишки з точки зору міжтканинних взаємозв`язків. Подано нову трактовку ембріональних закладок серця 17-добового зародка людини та корпоральних кровоносних судин.
Практичне значення одержаних результатів
Одержані результати досліджень можуть бути враховані при подальших розробках загальних теоретичних положень щодо ролі міжтканинних взаємовідношень в морфофункціональному становленні органів та систем людини в ембріогенезі і зокрема в розвитку структур гемо-плацентарного бар`єру, травного тракту, серця та корпоральних судин. В практичному плані отримані результати також можуть бути основою розробки методів діагностики та контролю за ходом ембріогенезу з метою виявлення і попередження внутрішньоутробних аномалій розвитку і можливої їх корекції. Окремі результати досліджень використовуються в навчальному процесі.
Особистий внесок здобувача
Робота виконана на кафедрі гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Здобувачем самостійно виконано аналіз літературних джерел, набір та обробку фактичного матеріалу гістологічними, цито-, гістохімічними, електронномікроскопічними, морфометричними методами та його дослідження. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення, сформульовано всі положення та висновки дисертації. Підготовлено матеріали для публікацій.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації було обговорено на науково-практичних конференціях: 2-й Всерос. конференції морфологів (Саратов, 1993), на І Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (Івано-Франківськ, 1994), на науковій конференції, присвяченій 100-річчю М.Г.Туркевича (Чернівці, 1994), на наукових конференціях ”Актуальнi питання морфогенезу” (Чернівці, 1996) та “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996), на 3-й конференції морфологів “Морфофункціональний статус ссавців та птиць” (Сімферополь, 1996), на виїздній сесії Української академії наук національного прогресу, присвяченої 40-річчю Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (Київ, 1997).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі у фахових наукових виданнях, які ліцензовані ВАК України - 4 (2- одноосібні, 2- у співавторстві), 1 - в журналі “Морфологія”, 1 - в збірнику наукових статей, 7 - в тезах наукових конференцій. В роботах виконаних у співавторстві 70% особистого внеску здобувача. Співавтори здійснили консультативну допомогу.
Обсяг і структура дисертації
Дисертація викладена на 204 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи дослідження”, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків. Роботу проілюстровано 53 мікрофотографіями, 5 таблицями, 13 графіками. Бібліографічний вказівник містить 213 джерел, з них українською та російською мовами 133 і 80 іншомовних видань.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження
Досліджений матеріал представлено згідно з таблицею.
|
№ |
Об`єкти дослідження |
Довжина в мм від тім`я до куприка |
Вік в добах |
Кількість використанного матеріала |
|
1. |
Досомітні зародки |
4,5 - 19 |
6 |
|
|
2. |
Сомітні та постсомітні зародки |
5,0 - 26,0 |
28 - 56 |
22 |
|
3. |
Зародки 3-го місяця розвитку |
27,0 - 58,0 |
57 - 84 |
18 |
|
4. |
Окремі хоріони та плаценти 1-го триместра гестації |
14 - 84 |
21 |
|
|
Всього об`єктів: 67 |
Матеріал фіксували в 12% нейтральному формаліні, спирт-формолі, рідині Карнуа, холодному ацетоні, обезводнювали в спиртах зростаючої концентрації, зщільнювали парафіном, виробляли серійні зрізи.
Оглядові мікропрепарати забарвлювали гематоксиліном Майєра та еозіном, конго-рот, хромотропом 2R. Волокнисті структури виявляли фарбуванням за методами ван Гізон, Тардіні та імпрегнацією по Гоморі. Глікоген та нейтральні глікопротеїни виявляли ШЙК-реакцією з обробкою контрольних зрізів амілазою, кислі глікозаміноглікани ідентифікували 0,1% розчином альціанового синього в 3% оцетній кислоті по Моурі, толуідіновим синім при різних значеннях рH (от 2,6 до 5,6) з відповідними контролями. Нуклеїнові кислоти визначали: ДНК- реакцією Фельгена, РНК і ДНК- методом Браше і фарбуванням галоцианін-хромовими галунами по Einarson. Контрольні зрізи обробляли рібонуклеазою. Реакція на загальний білок проводилась з амідо-чорним 10В за методом G.Geyer, а на гістони - з жовтим нафтоловим S по А.Дейч. Лужну та кислу фосфатази визначали методом Гоморі.
Дегідрогенази виявляли тільки в свіжому матеріалі з виготовленням зрізів в криостаті при tо = -150 C. Визначення СДГ впроваджувалось за Нахласом, а ЛДГ - за Гессом, Пірсом та Скарпеллі з відповідними контролями.
Каріометричні дослідження проведені за методом Б.П.Хватова (1932). Об`єми ядер обчислювали за формулою Аrnold: x L x B2, де L - довгий, а В - короткий поперечник ядра. Цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики (Г.Ф.Лакин, 1980) і на його основі будували гістограми і варіаційні каріограми з використанням комп`ютерних програм “Lotus 1-2-3” та “Freelance Grafics”. У кожному окремому випадку обчислювали середнє арифметичне М, а також його арифметичне m та квадратичне відхилення. При цьому різниця між середніми величинами вважалась вірогідною за умов: М1 - М2 3m12+m22.
Для ультрамікроскопічних досліджень матеріал фіксували в 2,5% розчині глутаральдегіду і ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом та лимоннокислим свинцем і за допомогою електронного мікроскопа ЕОМ - 100АК виготовляли електронограми.
Результати власних досліджень та їх аналіз
Гістогенез структур гемоплацентарного барьеру, травного тракту, кровоносних судин та серця є питанням, що потребує подальшого вивчення і набуває великого значення в розкритті закономірностей корелятивних міжтканинних взаємовідношень та механізмів гістоморфологічних перебудов, в аналізі джерел походження окремих ембріональних закладок, тощо. Перш за все, в цьому плані значний інтерес викликає дослідження формування структур гемоплацентарного бар’єру, зокрема хоріона, оскільки при цьому проявляються не тільки взаємовідносини між його власними тканинними компонентами з іншими утвореннями ембріобласту, а також безпосередньо з тканевими структурами материнського організму.
ßê íàì âäàëîñÿ ç'ÿñóâàòè, ì³æ òðîôîáëàñòîì 4,5- äîáîâî¿ áëàñòîöèñòè, ùî ìຠâ öåé ïåð³îä êë³òèííó îðãàí³çàö³þ, ³ ìàòåðèíñüêèì îðãàí³çìîì óæå ñòຠìîæëèâèì âñòàíîâèòè ïðÿì³ êîðåëÿö³éí³ çâ'ÿçêè, â³äîáðàæåííÿì ÿêèõ º â³äïîâ³äí³ ìîðôîëîã³÷í³ çì³íè ÿê â ñàìîìó çàðîäêó, òàê ³ â ñò³íö³ ÿéöåïðîâîäó. Îñòàíí³ ñë³ä ðîçö³íþâàòè ç ïîçèö³¿ çàáåçïå÷åííÿ ã³ñòîòðîôíîãî æèâëåííÿ ì³ãðóþ÷î¿ ïî ìàòêîâ³é òðóá³ áëàñòîöèñòè. Á³ëüøå ïîì³òíèì öå ñòຠó 5-6-äîáîâî¿ áëàñòîöèñòè. Íà ¿¿ åìáð³îíàëüíîìó ïîëþñ³ â öåé ïåð³îä ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíå ðîçìíîæåííÿ êë³òèííèõ ìàñ, ùî ðàçîì ç ³íøèìè ôàêòîðàìè çàáåçïå÷óº ïðîöåñ ³ìïëàíòàö³¿ (Á.Ï.Õâàòîâ, 1958; Â.A.Êîðîëåâ, 1964; J.D.Boyd, W.J.Hamilton, 1970; R.O.Rahilly à. F.Muller, 1992 òà ³í.). Ìè â öåé ïåð³îä âïåðøå â³äçíà÷èëè ïðèêìåòè ôîðìóâàííÿ ñèíöèò³îòðîôîáëàñòó (ÑÒ), ÿê³ ñâ³ä÷àòü ïðî ðîçïî÷àòîê ïåðåòâîðåííÿ òðîôåêòîäåðìàëüíîãî çà÷àòêà â âèñîêî ñïåö³àë³çîâàíó ïîçàçàðîäêîâó òêàíèíó, â ÿê³é, îêð³ì öèòîòðîôîáëàñòè÷íîãî (ÖÒ), ðîçð³çíÿºòüñÿ òàêîæ ³ ñèìïëàñòè÷íèé øàð.
ÑÒ â ïîäàëüøîìó ï³ääàºòüñÿ ïåðåòâîðåííÿì, â ðåçóëüòàò³ ÿêèõ ñòàð³ éîãî ãåíåðàö³¿ çì³íþþòüñÿ íîâèìè ³ ç ñàìîãî ïî÷àòêó éîãî ³íâàçèâíà ôóíêö³ÿ çì³íþºòüñÿ ïåðåâàæíî íà ðåçîðáö³éíó (Ê.Ìazanec, 1959; R.O`Rahilly, 1973 òà ³í.). Íàéá³ëüø ðåë`ºôíî öå ï³äòâåðäæóºòüñÿ íàøèìè åëåêòðîííîì³êðîñêîï³÷íèìè äîñë³äæåííÿìè, ÿê³ äîçâîëèëè âèÿâèòè íà çîâí³øí³é ïîâåðõí³ ÑÒ ñïî÷àòêó íåâåëèêó, à ïîò³ì á³ëüøó ê³ëüê³ñòü ì³êðîâîðñèíîê.  òîé æå ÷àñ â éîãî öèòîïëàçì³ çá³ëüøóºòüñÿ ñåêðåòîðíà àêòèâí³ñòü. ϳçí³øå îñòàííÿ äåùî çíèæóºòüñÿ, ïðîòå çðîñòàííÿ ì³êðîâîðñèíîê ïðîäîâæóºòüñÿ, òàê ùî íåçàáàðîì âîíè â ñóêóïíîñò³ ôîðìóþòü ñóö³ëüíó ñìóæêó ó âèãëÿä³ ù³òî÷êè.
²ìïëàíòàö³ÿ çàðîäêà ñóïðîâîäæóºòüñÿ ñêëàäíèìè âçàºìîîáóìîâëåíèìè ïåðåòâîðåííÿìè ÿê â òðîôîáëàñò³, òàê ³ â ìàòåðèíñüêèõ òêàíèíàõ.  ³ìïëàíòàö³éí³é ÷àñòèí³ òðîôîáëàñò ïðèñêîðåíî ïðîë³ôåð³ðóº. ³ä ÖÒ â çîí³ ôîðìóâàííÿ ³ìïëàíòàö³éíîãî ëîæà â³äáóâàºòüñÿ â³äîêðåìëåííÿ äåÿêî¿ ê³ëüêîñò³ êë³òèí. Âîäíî÷àñ â ìàòåðèíñüêèõ òêàíèíàõ ïîñèëþºòüñÿ ðåàêö³ÿ åï³òåë³àëüíî¿ âèñòèëêè, á³ëüø íàáðÿêຠñòðîìà åíäîìåòð³þ, à ó âèïàäêó åêòîï³÷íî¿ âàã³òíîñò³ - ñò³íêè ÿéöåïðîâîäó, âèÿâëÿºòüñÿ ïîâíîêðîâ`ÿ ñóäèí, ëåéêîöèòàðíà ³íô³ëüòðàö³ÿ ³ ÷àñòêîâå ðóéíóâàííÿ òêàíèí ñëèçîâî¿ îáîëîíêè.
Ó äâîòèæíåâîãî çàðîäêà ñò³íêà ïëîäîâîãî ïóçèðÿ ñêëàäàºòüñÿ ³ç õîð³àëüíî¿ ïëàñòèíêè, â³ä ÿêî¿ ïîñë³äîâíî â³äõîäÿòü ïåðâèíí³, âòîðèíí³ ³ òðåòèíí³ âîðñèíêè. Ñë³ä ï³äêðåñëèòè, ùî ñòðîìà õîð³îíà â öåé ïåð³îä, çã³äíî ç íàøèìè äàíèìè, ïðåäñòàâëåíà óæå âèñîêîñïåö³àë³çîâàíîþ ñïîëó÷íîþ òêàíèíîþ, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî âñòàíîâëåííÿ á³ëüø ñòàëèõ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü.  í³é âèçíà÷àþòüñÿ àðã³ðîô³ëüí³ âîëîêíà, îñíîâíà ðå÷îâèíà, ÿêà ìåòàõðîìàçóº, ³ õàðàêòåðí³ äëÿ ö³º¿ òêàíèíè êë³òèíí³ êîìïîíåíòè. Öå ïîãîäæóºòüñÿ ç äàíèìè òèõ àâòîð³â (À.Ã.Êíîððå, 1956; Ì.Ô.Ôåäîðîâà, Å.Ï.Êàëàøíèêîâà, 1986; Ê.Mazanec, 1959; R.O`Rahilly, 1973 òà ³í.), ÿê³ ââàæàþòü, ùî ñàìå â ö³ òåðì³íè â³äáóâàºòüñÿ â³äîñîáëåííÿ ïîçàçàðîäêîâî¿ ìåçîäåðìè, ÿêà äຠïî÷àòîê ñòðîì³ õîð³îíà. Ñàìà õîð³àëüíà ïëàñòèíêà ³ âîðñèíè, ùî â³äõîäÿòü â³ä íå¿, ïîêðèâàþòüñÿ òðîôîáëàñòîì: ÖÒ (øàð Ëàíããàíñà) ³ ÑÒ.
Óñêëàäíåííÿ ì³æòêàíèííèõ â³äíîøåíü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïî ì³ð³ ñòâîðåííÿ îáîõ øàð³â òðîôîáëàñòà, ùî äîñë³äæåíî íà ñâ³òëîîïòè÷íîìó òà åëåêòðîííîì³êðîñêîï³÷íîìó ð³âíÿõ. Ñïî÷àòêó ì³æ êë³òèíàìè ÖÒ äîñèòü ÷³òêî âèçíà÷àþòüñÿ êîðäîíè, òîä³ ÿê ì³æ êë³òêàìè, ùî ôîðìóþòü ÑÒ, âîíè â³äñóòí³. Êë³òèíè øàðó Ëàíããàíñà ò³ñíî ïðèëÿãàþòü îäíà äî îäíî¿ ³ êîíòàêòóþòü çà äîïîìîãîþ äåñìîñîì ÿê ì³æ ñîáîþ, òàê ³ ç âíóòð³øíüîþ ìåìáðàíîþ ÑÒ.  øàð³ Ëàíããàíñà, ùî áåðå ó÷àñòü â ôîðìóâàíí³ ÑÒ, ñïîñòåð³ãàºòüñÿ àêòèâíà ïðîë³ôåðàö³ÿ êë³òèí. Äîñèòü ïåðåêîíëèâèì ï³äòâåðäæåííÿì ó÷àñò³ êë³òèí Ëàíããàíñà â öüîìó ïðîöåññ³ ñòàþòü ðåçóëüòàòè êàð³îìåòðè÷íèõ äîñë³äæåíü. Âîíè ñâ³ä÷àòü ïðî â³äñóòí³ñòü â öåé ïåð³îä ðîçâèòêó â³ðîã³äíèõ â³äì³ííîñòåé ì³æ ðîçì³ðàìè ÿäåð ÖÒ ³ ÑÒ. Öå ìîæå ñâ³ä÷èòü ïðî òå, ùî âîíè ìàþòü ñï³ëüíå ïîõîäæåííÿ.  ñîì³òíîìó æ ïåð³îä³ ñï³ââ³äíîøåííÿ âåëè÷èí ÿäåð â ÑÒ ³ ÖÒ çì³íþþòüñÿ, òîä³ ÿê àáñîëþòí³ ¿õ ðîçì³ðè çá³ëüøóþòüñÿ. Öå ñâ³ä÷èòü ïðî ðîçõîäæåííÿ íàïðÿìê³â ¿õ ïîäàëüøîãî ðîçâèòêó çã³äíî ç ¿õ ïðèçíà÷åííÿì ³ ó â³äïîâ³äíîñò³ ³ç çì³íîþ ¿õ âçàºìîñòîñóíê³â.
Ìè äîñë³äèëè, ùî ïàðàëåëüíî ç ôîðìóâàííÿì ÑÒ, â³äáóâàºòüñÿ óòâîðåííÿ ìåçåíõ³ìè, à ç íå¿ ìåçîäåðìè õîð³îíà, ïîõîäæåííÿ ÿêî¿ äîñ³ çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíèì (J.Krafka ir., 1941; K.Mazanec, 1959; Ì.ß.Ñóááîòèí è ñîàâò., 1971; À.Ã.Êíîððå, 1969; Â.Ä.Íîâèêîâ, 1998 òà ³í.). Ñòîñîâíî öüîãî ìè ïðèõîäèìî äî âèñíîâêó, ùî ïîçàçàðîäêîâà ìåçîäåðìà õîð³îíà óòâîðþºòüñÿ ç ñàìîñò³éíî¿ ïîïóëÿö³¿ îêðåìèõ êë³òèí âíóòð³øíüî¿ êë³òèííî¿ ìàñè çàðîäêà. Ñòðóêòóðè ìåçîäåðìè, ÿê³ áåçïîñåðåäíüî ï³äñòèëàþòü òðîôîáëàñò, ìàþòü á³ëüø ïðèñêîðåíèé òåìï äèôåðåíöþâàííÿ, í³æ ðîçòàøîâàí³ ãëèáøå. Öåé ôàêò ìຠïîÿñíþâàòèñÿ ÿê ðåçóëüòàò ³íäóêö³éíîãî âïëèâó òðîôåêòîäåðìè íà ñòðóêòóðè ìåçîäåðìè. Ìè òàêîæ ââàæàºìî, ùî â íàñë³äîê òàêèõ âçàºìîâ³äíîøåíü ìåçîäåðìà õîð³îíà ìຠâëàñòèâ³ñòü äîñèòü øâèäêî ïåðåòâîðþâàòèñÿ â ïîçàåìáð³îíàëüíó ñïîëó÷íó òêàíèíó.
Òå, ùî ìåçåíõ³ìà º äæåðåëîì ì³ñöåâîãî ñóäèíîóòâîðåííÿ â õîð³îí³, º ïðîÿâîì ïåâíî¿ çàãàëüíî¿ çàêîíîì³ðíîñò³ ïîä³áíîãî ÿâèùà â îðãàíîãåíåçàõ ³íøèõ îðãàí³â. Çîêðåìà, íàø³ äàí³ ñï³âïàäàþòü ç òèì (Þ.Í.Øàïîâàëîâ, 1956; À.È.Áðóñèëîâñêèé, 1976; È.È.Áîáðèê è ñîàâò., 1992; Á.Â.Òðîöåíêî è ñîàâò., 1999), ùî â ïðîöåñ³ ïåðåòâîðåííÿ â ñïîëó÷íó òêàíèíó, ìåçåíõ³ìà ôîðìóº ñïî÷àòêó ïîïåðåäíèêè êðîâîíîñíèõ ñóäèí ó âèãëÿä³ îáì³ííèõ êàíàë³â ³ ù³ëèí. ϳñëÿ öüîãî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íàÿâí³ñòü êðîâ'ÿíèõ îñòð³âö³â, ïðîòî- ³ äåô³í³òèâíèõ ãåìîêàï³ëÿð³â. Ïî ì³ð³ ¿õ ôîðìóâàííÿ îáì³íí³ ïðîöåñè â ñòðîì³ õîð³îíà óñêëàäíþþòüñÿ, ùî ïåâíî òàêîæ â³ääçåðêàëþºòüñÿ íà â³äíîøåííÿõ òðîôîáëàñòà ç ñïîëó÷íèìè ñòðóêòóðàìè õîð³îíà, à òàêîæ ç ìàòåðèíñüêèìè.
Ìè ïðèõîäèìî äî âèñíîâêó, ùî â îáîõ øàðàõ òðîôîáëàñòà ïî ì³ð³ óñêëàäíåííÿ ì³æ íèìè âçàºìîâ³äíîøåíü, â³äáóâàþòüñÿ äîñèòü äèíàì³÷í³ ÿê³ñí³ ³ ê³ëüê³ñí³ çì³íè, ÿê³ ïðèâîäÿòü äî éîãî ñòàíîâëåííÿ, ÿê îñîáëèâîãî òèïó òêàíèíè, ïîë³ôóíêö³îíàëüíà ñïåöèô³êà ÿêî¿ ãåíåòè÷íî äåòåðì³íîâàíà. Êð³ì òîãî, òðîôîáëàñò âîëî䳺 ³íäóêö³éíîþ ñïðîìîæí³ñòþ. ϳä éîãî âïëèâîì âèíèêຠï³äâèùåíà ïðîë³ôåðàö³ÿ êë³òèí ïîçàçàðîäêîâî¿ ìåçîäåðìè ³ â³äïîâ³äí³ ïåðåòâîðåííÿ â í³é â ïðîöåñ³ ôîðìóâàííÿ õîð³àëüíî¿ ïëàñòèíêè, à òàêîæ ïîñë³äîâíå ãåíåðóâàííÿ âîðñèíîê õîð³îíà.
Òàêèì ÷èíîì, ôîðìóâàííÿ ãåìîïëàöåíòàðíîãî áàð'ºðó ñóïðîâîäæóºòüñÿ ðîçâèòêîì ò³ñíèõ âçàºìîâ³äíîøåíü ì³æ ôåòàëüíèìè ³ ìàòåðèíñüêèìè òêàíèíàìè, ÿê³ óòâîðþþòü ïëàöåíòó. Ó â³äïîâ³äü íà ³ìïëàíòàö³þ çàðîäêà â ñëèçîâó îáîëîíêó ìàòêè ³ ïî ì³ð³ óñêëàäíåííÿ áóäîâè ôåòàëüíèõ ñòðóêòóð, â í³é â ñâîþ ÷åðãó â³äáóâàþòüñÿ ìîðôîëîã³÷í³ çì³íè, ÿê³ ïðîÿâëÿþòüñÿ íàáðÿêîì, ëåéêîöèòàðíîþ ³íô³ëüòðàö³ºþ, ðîçøèðåííÿì ³ ï³äâèùåíîþ ïðîíèêí³ñòþ êðîâîíîñíèõ êàï³ëÿð³â, ñòàçîì â íèõ ôîðìåííèõ åëåìåíò³â. ²íîä³ òàêîæ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ðóéíóâàííÿ ñóäèííèõ ñò³íîê.
Ìè ïðîñë³äèëè ì³æêë³òèíí³ ³ ì³æòêàíèíí³ êîðåëÿö³¿ ì³æ ïîõ³äíèìè òðîôåêòîäåðìè òà ïîçàçàðîäêîâî¿ ìåçåíõ³ìè, ÿê³ ìàþòü çàãàëüí³ ³ îðãàíîñïåöèô³÷í³ âëàñòèâîñò³ íà êîæíîìó åòàï³ ðîçãëÿíóòîãî ïåð³îäó ïëàöåíòîãåíåçó. Íà òðåòüîìó ì³ñÿö³ öüîãî ïðîöåñó â òðîôîáëàñò³ òðèâຠóòâîðåííÿ ÑÒ ç êë³òèí øàðó Ëàíããàíñà. Çðîñòຠê³ëüê³ñòü õîð³àëüíèõ âîðñèí, ÿê³ âäàºòüñÿ ïîä³ëèòè, çã³äíî ãðàäàö³¿ Ò.Ä.Çàäîðîæíî¿ (1985), íà äð³áí³, ñåðåäí³ ³ âåëèê³. Ïðèöîìó íàìè ïîêàçàíî, ùî â³äçíàêè ì³æ âîðñèíàìè ð³çíèõ ãåíåðàö³é ñòîñóþòüñÿ íå ò³ëüêè ¿õ ðîçì³ð³â, àëå é ñï³ââ³äíîøåíü â ¿õ ñòðîì³ àðã³ðîô³ëüíèõ òà êîëàãåíîâèõ ô³áðèë, êë³òèííîãî êîìïîíåíòó, çì³ñòó ð³çíîìàí³òíèõ á³îïîë³ìåð³â òîùî, òîáòî íåîäèíàêîâî¿ çð³ëîñò³ ñïîëó÷íî¿ òêàíèíè.
Àíàë³çóþ÷è ì³æòêàíèíí³ âçàºìîâ³äíîñèíè â ñòðóêòóðàõ õîð³îíà íà ïîñë³äîâíèõ åòàïàõ ôîðìóâàííÿ ãåìîïëàöåíòàðíîãî áàð'ºðó ìè â³äì³òèëè, ùî õàðàêòåð ¿õ ñòàíîâëåííÿ ³ñòîòíî çì³íþºòüñÿ ïî ì³ð³ óòâîðåííÿ â éîãî ñòðîìàëüíèõ åëåìåíòàõ êðîâîíîñíèõ ñóäèí.  ê³íö³ 3-ãî ì³ñÿöÿ ïëàöåíòîãåíåçó â õîð³îí³ ñòຠïîì³òíèì çì³ùåííÿ ãåìîêàï³ëÿð³â íà ïåð³ôåð³þ ñòðîìè âîðñèí, ùî, áåçóìîâíî, ñïðèÿº ïîäàëüøîìó ïîë³ïøåííþ òðàíñïîðòíî¿ ôóíêö³¿. Ïðè åëåêòðîííîì³êðîñêîï³÷íîìó äîñë³äæåíí³ âèÿâëÿþòüñÿ ñâîºð³äí³ ì³êðîù³ëèíè ì³æ ñèìïëàñòè÷íèì ³ êë³òèííèì øàðàìè òðîôîáëàñòà. Àíàëîã³÷í³ ù³ëèíè ïðîñòåæóþòüñÿ òàêîæ ì³æ êë³òèíàìè ÖÒ àæ äî áàçàëüíî¿ ìåìáðàíè.
 ê³íö³ 3-ãî ì³ñÿöÿ åìáð³îãåíåçó âîðñèí÷àòà ÷àñòèíà õîð³îíà íàáóâຠíàéá³ëüøîãî ðîçâèòêó. Âîðñèíè ã³ëêóþòüñÿ ³ âñå ãëèáøå çàíóðþþòüñÿ â äåöèäóàëüíó òêàíèíó åíäîìåòð³þ. Ïîðÿä ç â³äïîâ³äíèìè ïåðåòâîðåííÿìè ìàòåðèíñüêèõ òêàíèí â îáëàñò³ ³ìïëàíòàö³éíîãî ëîæà, ïåðåòâîðþþòüñÿ òàêîæ ôåòàëüí³ ñòðóêòóðè, ùî ïðèçâîäèòü äî âñòàíîâëåííÿ ïëàöåíòàö³¿.
Ïðîâåäåí³ íàìè äîñë³äæåííÿ ã³ñòîãåíåçà ñò³íîê øëóíêà òà òîíêî¿ êèøêè ëþäèíè â ïåð³îä â³ä 4 äî 12 òèæí³â âíóòð³øíüîóòðîáíîãî ðîçâèòêó äîçâîëèëè âèÿâèòè, ùî ì³æêë³òèíí³ ³ ì³æòêàíèíí³ êîðåëÿö³¿ â³äïîâ³äàþòü ïîåòàïíîìó ðîçâèòêó ñòðóêòóðíèõ êîìïîíåíò³â öèõ îðãàí³â, àëå ¿õ ðîçâèòîê ïðîõîäèòü â á³ëüø ïîâ³ëüí³øîìó òåìï³, í³æ â ñòðóêòóðàõ õîð³îíà.
Ïîêàçàíî, ùî ó çàðîäê³â 4-5-òèæíåâîãî â³êó ñò³íêà øëóíêà ³ êèøå÷íèêà ðîçáóäîâóºòüñÿ ïî ºäèíîìó ïëàíó: âîíà çñåðåäèíè âèñòèëàºòüñÿ åï³òå볺ì, çà ÿêèì ñë³äóº øàð ìåçåíõ³ìè, ïîêðèòèé çîâí³ ìåçîòå볺ì. Íà äàíîìó åòàï³ ðîçâèòêó áàçàëüíà ìåìáðàíà åï³òåë³ÿ íà ñâ³òëîîïòè÷íîìó ð³âí³ ùå íå âèÿâëÿºòüñÿ. Âîíà ñòຠâèäèìîþ ò³ëüêè íà 6-èé òèæäåíü.
 öåé ïåð³îä â åï³òåë³àëüí³é âèñòèëö³ òà ìåçåíõ³ìí³é çàêëàäö³ øëóíêà ³ êèøå÷íèêà ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íåçíà÷íå íàêîïè÷óâàííÿ ïîë³ñàõàðèä³â, á³ëê³â ³ ¿õ êîìïëåêñíèõ ñïîëó÷åíü, à òàêîæ ïîì³ðíà àêòèâí³ñòü ÑÄÃ, ËÄÃ, ËÔ, ÊÔ. Ðåàêö³ÿ íà ð³çí³ á³îïîë³ìåðè á³ëüø âèðàæåíà â åï³òåë³àëüíèõ êë³òèíàõ, í³æ â ìåçåíõ³ì³ ³ ¿õ ñêëàä íå îäíàêîâèé.  åï³òå볿 âèÿâëÿºòüñÿ ãë³êîãåí ³ íåâåëèêà ê³ëüê³ñòü ãë³êîïðîòå¿í³â, à â ìåçåíõ³ì³, êð³ì òîãî, ³ êèñë³ ãë³êîçàì³íîãë³êàíè òèïó ã³àëóðîíîâî¿ êèñëîòè ³ õîíäðî³òèíñóëüôàò³â À ³ Ñ. Íåçàáàðîì äèíàì³êà öèòî- ³ ã³ñòîõ³ì³÷íèõ çì³í ³íòåíñèô³êóºòüñÿ, ùî â ðåçóëüòàò³ â ïîäàëüøîìó çàáåçïå÷óº àêòèâíå ïðîò³êàííÿ ïðîë³ôåðàòèâíèõ ïðîöåñ³â.
 ö³ òåðì³íè ã³ñòîãåíåçó øëóíêà ³ òîíêî¿ êèøêè â íèõ ïðàêòè÷íî â³äñóòíÿ çàìêíóòà êðîâîíîñíà ñèñòåìà. ³äì³÷àºòüñÿ ì³ñöåâèé àíã³îãåíåç. Ïåðø³ îçíàêè éîãî ñòàíîâëåííÿ ìàþòü âèãëÿä êàíàë³â ³ ù³ëèí, à ï³ñëÿ öüîãî ³ êðîâ'ÿíèõ îñòð³âö³â, â ÿêèõ âèÿâëÿþòüñÿ íåâåëèê³ ñêóï÷åííÿ åð³òðîáëàñò³â. Ñïî÷àòêó íå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ áåçïîñåðåäíüî¿ ó÷àñò³ îòî÷óþ÷èõ ¿õ ìåçåíõ³ìíèõ êë³òèí â ôîðìóâàíí³ ñò³íîê ñóäèí ³ ñâî¿ìè ìîðôîëîã³÷íèì õàðàêòåðèñòèêàì âîíè îñîáëèâî íå â³äð³çíÿþòüñÿ â³ä ³íøèõ. ϳçí³øå ç'ÿâëÿþòüñÿ ïåðâèíí³ êàï³ëÿðè, ñõîæ³ ïî ìîðôîëî㳿 ç îïèñàíèìè â ³íøèõ îðãàíàõ (È.È. Áîáðèê ñ ñîàâò., 1992, Â.Ã.×åðêàñîâ, 1995). Òîáòî, ì³ñöåâèé àíã³îãåíåç â äîñë³äæåíèõ íàìè îðãàíàõ ïðîò³êຠïî çàãàëüíèì çàêîíîì³ðíîñòÿì, ìàþ÷è îðãàíîñïåöèô³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè òåìï³â ðîçâèòêó.
 ìåçåíõ³ìíîìó øàð³ ñò³íêè øëóíêà â öåé ïåð³îä, îêð³ì ³íøîãî, âèÿâëÿºòüñÿ çàêëàäêà ì`ÿçåâî¿ îáîëîíêè, òîä³ ÿê â êèøå÷íèêó ôîðìóâàííÿ òàêèõ êîìïîíåíò³â ùå íå â³äçíà÷àºòüñÿ, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ãåòåðîõðîí³þ â ã³ñòîãåíåçàõ ³ ïðî á³ëüø ïðèñêîðåíèé ðîçâèòîê ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü â ñò³íêàõ øëóíêà ïîð³âíÿíî ç òîíêîþ êèøêîþ.
 áåçïîñåðåäíüî ïðèëåãë³é äî åï³òåë³þ çîí³ àêòèâí³øå, í³æ â â³ääàëåí³é ìåçåíõ³ì³ çä³éñíþþòüñÿ îáì³íí³ ³ á³îñèíòåòè÷í³ ïðîöåñè, ïîñèëþºòüñÿ ïðîë³ôåðàö³ÿ êë³òèí ³ ï³ä ³íäóöèðóþ÷èì âïëèâîì åï³òåë³ÿ â³äáóâàºòüñÿ äèôåðåíö³ðîâêà ìåçåíõ³ìè â ñïîëó÷íó òêàíèíó, íàÿâí³ñòü, ÿêî¿ ìè â³äçíà÷àºìî íà 6-é òèæäåíü âíóòð³øíüîóòðîáíîãî ðîçâèòêó.
Íå âèêëèêຠñóìí³â³â, ùî ìåçåíõ³ìà, ÿêà â öåé ïåð³îä àêòèâíî äèôåðåíöþºòüñÿ, â ñâîþ ÷åðãó ïî ïðèíöèïó çâîðîòíüîãî çâ'ÿçêó âïëèâຠíà îáì³íí³ ³ ïðîë³ôåðàòèâí³ ïðîöåñè â åï³òåë³àëüíîìó ïëàñò³.  ðåçóëüòàò³ öüîãî ç 7-ãî òèæíÿ åìáð³îãåíåçó â øëóíêó ïî÷èíàþòü âèçíà÷àòèñÿ âíóòð³øíüîåï³òåë³àëüí³ ÿìêè, à äåê³ëüêà ï³çí³øå â òîíê³é êèøö³ - êèøå÷í³ âîðñèíè.
Ôîðìîñòâîðþþ÷³ çì³íè â ñò³íêàõ öèõ îðãàí³â ïðîò³êàþòü àñèíõðîííî ÿê â ð³çíèõ â³ää³ëàõ øëóíêà, òàê ³ ïðîòÿãîì òîíêî¿ êèøêè. ³äì³÷åí³ íà ìîðôîëîã³÷íîìó, öèòî- ³ ã³ñòîõ³ì³÷íîìó ð³âíÿõ ïåðåòâîðåííÿ ¿õ ñòðóêòóðíèõ êîìïîíåíò³â â ïëàí³ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü, äîñèòü ðåë`ºôíî õàðàêòåðèçóþòüñÿ àíàë³çîì îá`åìíèõ âåëè÷èí ÿäåð åï³òåë³ÿ ³ ìåçåíõ³ìîöèò³â. Ç óðàõóâàííÿì ³íøîãî òà ë³òåðàòóðíèõ äàíèõ (Þ.Í.Øàïîâàëîâ, 1961; Â.Ô.Ï÷åëÿêîâ, 1998 òà ³í.) ìè â³äçíà÷àºìî ïðîâ³äíó ðîëü åï³òåë³þ ó âñòàíîâëåíí³ åï³òåë³î-ìåçåíõ³ìàëüíèõ âçàºìîâ³äíîøåíü.
Íàñòóïíèé åòàï ðîçâèòêó ³ ñòàíîâëåííÿ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîñèí â ã³ñòîãåíåçàõ øëóíêà ³ êèøêè â³äì³÷àºòüñÿ íà 10-é òèæäåíü åìáð³îãåíåçó.  ö³ òåðì³íè â øëóíêó íà äí³ åï³òåë³àëüíèõ ÿìîê ïî÷èíàþòü ç`ÿâëÿòèñÿ åï³òåë³àëüí³ ñòðóêòóðè, ÿê³ ÿâëÿþòüñÿ ïîïåðåäíèêàìè çàëîçîâîãî àïàðàòó.  êèøå÷íèêó òàêîæ ç'ÿâëÿþòüñÿ çàãëèáëåííÿ åï³òåë³ÿ â ñïîëó÷íó òêàíèíó, ùî ÿâëÿþòü ñîáîþ çà÷àòêè êèøå÷íèõ êðèïò. Ö³ ïðîöåñè ðîçâèâàþòüñÿ äîñèòü øâèäêî, òàêèì ÷èíîì, ùî íàïðèê³íö³ 12-ãî òèæíÿ åìáð³îãåíåçó âæå ìîæíà âåñòè ìîâó ïðî íàÿâí³ñòü â øëóíêó â³äíîñíî çôîðìîâàíèõ çàêëàäîê çàëîç, à â êèøå÷íèêó - âîðñèí ³ êðèïò.
Ïàðàëåëüíî ç öèì, â åï³òå볿 îáîõ îðãàí³â â³äáóâàºòüñÿ ñïåöèô³÷íà äèôåðåíö³ðîâêà ãëàíäóëî- ³ åíòåðîöèò³â.  çàëîçîâîìó åï³òå볿 øëóíêà ç 11-òèæíåâîãî òåðì³íó âèÿâëÿþòüñÿ ñëèçîâ³ òà ïàð³ºòàëüí³ êë³òèíè, ÿê³ â³äð³çíÿþòüñÿ ñâî¿ìè òèíêòîð³àëüíèìè ³ öèòîõ³ì³÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè, à òàêîæ ëîêàë³çàö³ºþ.  åï³òå볿 òîíêî¿ êèøêè â öåé ïåð³îä âèçíà÷àþòüñÿ êàéìèñò³ òà êåëèõîïîä³áí³ åíòåðîöèòè. ϳäëÿãàþ÷à ñïîëó÷íà òêàíèíà õàðàêòåðèçóºòüñÿ àêòèâíîþ ó÷àñòþ â ïðîöåñàõ ñòâîðåííÿ ðåë`ºôó ñëèçîâî¿ îáîëîíêè øëóíêà ³ êèøêè.  í³é çá³ëüøóºòüñÿ ê³ëüê³ñòü âîëîêíèñòîãî êîìïîíåíòó, â ÿêîìó àêòèâ³çóºòüñÿ êîëàãåí³çàö³ÿ, à â îñíîâí³é ðå÷îâèí³ òåæ â³äáóâàþòüñÿ çì³íè, çîêðåìà íàêîïè÷óþòüñÿ ãë³êîïðîòå¿íè, òîä³ ÿê ê³ëüê³ñòü ãë³êîãåíó òà êèñëèõ ãë³êîçàì³íîãë³êàí³â ïàäàº.  öåé ïåð³îä ì³ñöåâ³ ãåìîêàï³ëÿðè âæå çâ'ÿçàí³ ç áðèæîâèìè êðîâîíîñíèìè ñóäèíàìè.
Íàð³âí³ ç öèì, ïðîâåäåíèé íàìè êàð³îìåòðè÷íèé àíàë³ç êë³òèí ìåçåíõ³ìíîãî ³ åíòîäåðìàëüíîãî ïîõîäæåííÿ äîçâîëÿº â³äò³íèòè óñêëàäíåííÿ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîñèí â ñò³íêàõ ÿê øëóíêà òàê ³ êèøêè. Âèõîäÿ÷è ç òîãî, ùî çì³íà îáñÿãó ÿäåð â³äîáðàæຠôóíêö³îíàëüíèé ñòàí êë³òèí (ß.È.Õåñèí, 1967; N.Szymik, 1970 òà ³í.), çîêðåìà ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî äèôåðåíö³àö³þ ³ ïðî ì³òîòè÷íó ¿õ àêòèâí³ñòü. Ç óðàõóâàííÿì â³äì³÷åíîãî âèùå, ìè ìîæåìî ñòâåðäæóâàòè ïðî ïîñë³äîâíå óñêëàäíåííÿ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü.
Ìè âñòàíîâèëè òàêîæ, ùî äî 12-òèæíåâîãî òåðì³íó åìáð³îãåíåçó ã³ñòîñòðóêòóðà ñò³íêè øëóíêà òà êèøêè ìîæå õàðàêòåðèçóâàòèñÿ íàÿâí³ñòþ åï³òåë³àëüíî¿ âèñòèëêè ç ÷³òêèìè ïî ìîðôîëî㳿 òà ñâîºð³äíèìè òèíêòîð³àëüíèìè âëàñòèâîñòÿì ð³çíîâèä³â ãëàíäóëîöèò³â òà åíòåðîöèò³â ñëèçîâèõ îáîëîíîê. Ìåçåíõ³ìàëüí³ ïîõ³äí³ ñëèçîâèõ òà ï³äñëèçîâèõ îáîëîíîê íàáóâàþòü ðèñ ñïîëó÷íî¿ òêàíèíè. Ïîðÿä ç öèðêóëÿðíèìè, ñòâîðþþòüñÿ åëåìåíòè ïîçäîâøí³õ øàð³â ì`ÿçîâèõ îáîëîíîê, çâåðõó ÿêèõ ðîçòàøîâóºòüñÿ ñåðîçíà îáîëîíêà.  øëóíêó â³äçíà÷àºòüñÿ íàÿâí³ñòü çàëîç, à â êèøå÷íèêó - âîðñèí òà êðèïò, ÿê³ á³ëüø âèðàæåí³ â éîãî êðàí³àëüíèõ â³ää³ëàõ.  îáîõ îðãàíàõ âèçíà÷àþòüñÿ âñ³ åëåìåíòè, ùî ñêëàäàþòü ¿õ êðîâîíîñíó ñèñòåìó. Ðîçâèòîê îñòàííüî¿ íà ðàíí³õ åòàïàõ åìáð³îãåíåçó ìîæå ñòàíîâèòè îêðåìó ïðîáëåìó. Ìè ¿¿ ïîðóøèëè ò³ëüêè â çâ'ÿçêó ç òèì, ùî ïðîöåñè âàñêóëîãåíåçó ÿê â ñòðóêòóðàõ õîð³îíà, òàê ³ â ñò³íêàõ øëóíêà òà êèøêè, ñóïðîâîäæóþòüñÿ çíà÷íèìè çì³íàìè â íèõ ì³æòêàíèííèõ â³äíîøåíü, ÿê öå áóëî â³äçíà÷åíî âèùå. Îêð³ì òîãî, ñë³ä ï³äêðåñëèòè, ùî çàãàëüíèì â ðîçâèòêó äîñë³äæåíèõ îðãàí³â, º òå, ùî äî ïîÿâè çàìêíóòî¿ ñèñòåìè êðîâîîá³ãó â íèõ â³äáóâàºòüñÿ ì³ñöåâå ñóäèíîóòâîðåííÿ ³ ð³âåíü éîãî âäîñêîíàëåííÿ â³äïîâ³äຠòèì çì³íàìè, ùî õàðàêòåðèçóþòü óñêëàäíåííÿ â íèõ ì³æòêàíèííèõ â³äíîøåíü.
 àñïåêòàõ ö³º¿ ïðîáëåìè ïðåäñòàâëÿþòü ³íòåðåñ òàêîæ ïèòàííÿ êàðä³îãåíåçó. Íà ïðåïàðàòàõ óí³êàëüíîãî ïî çíàõ³äö³ 17-äîáîâîãî çàðîäêà ëþäèíè ç ïîçèö³é ïîñòàâëåíèõ çàäà÷ íàìè ïðîàíàë³çîâàíà ìîðôîëîã³ÿ çàêëàäîê ñåðöÿ. Îäåðæàí³ äàí³ ñâ³ä÷àòü ïðî òå, ùî ðîçâèòîê åíäîêàðä³àëüíèõ çà÷àòê³â ïî âñ³é â³ðîã³äíîñò³ â³äáóâàºòüñÿ ï³ä âïëèâîì êèøêîâî¿ åíòîäåðìè, ùî çãîäæóºòüñÿ ç äàíèìè R.O`Rahilly a. F.Muller, 1992. Ïðî öå ñâ³ä÷èòü ò³ñíèé êîíòàêò åíäîêàðä³àëüíèõ òðóáîê ç åíòîäåðìîþ åìáð³îíàëüíîãî äèñêó. Ìè òàêîæ ïðîàíàë³çóâàëè íà öüîìó îá'ºêò³ îñîáëèâó ãðóïó êë³òèííèõ åëåìåíò³â â ñêëàä³ ìåçîäåðìè ³ îäåðæàëè äàí³, ÿê³ äîçâîëÿþòü âèñëîâèëè ïðèïóùåííÿ, ùî ç ö³º¿ ïîïóëÿö³¿ ìåçîáëàñò³â ó âçàºìî䳿 ç åíäîêàðä³àëüíèìè çà÷àòêàìè â ïîäàëüøîìó â³äáóâàºòüñÿ ðîçâèòîê ì³îêàðäà. Çîêðåìà, ï³äòðèìêîþ â îáãðóíòóâàíí³ öüîãî ïîëîæåííÿ ñëóæàòü ïðîâåäåí³ êàð³îìåòð³÷í³ äîñë³äæåííÿ, ÿê³ ñâ³ä÷àòü ïðî íàÿâí³ñòü ì³æ íèìè ò³ñíèõ êîðåëÿö³éíèõ çâ`ÿçê³â.
Ùî ñòîñóºòüñÿ îáîñîáëåííÿ çàêëàäîê êîðïîðàëüíèõ êðîâîíîñíèõ ñóäèí ó öüîãî æ çàðîäêà, ÿê³ ðîçòàøîâóþòüñÿ ìåä³àëüí³øå â³ä åíäîêàðä³àëüíèõ òðóáîê, òî íàø³ äîñë³äæåííÿ ñâ³ä÷àòü, ùî â ¿õ ãåíåç³ ìîæëèâî ïðèéìຠáåçïîñåðåäíþ ó÷àñòü âíóòð³øí³é çàðîäêîâèé ëèñòîê. Öå òàêîæ ïîãîäæóºòüñÿ ç äàíèìè Þ.Í.Øàïîâàëîâà (1955, 1957).
Âèñíîâêè:
1. Ñòàíîâëåííÿ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü â ïðîöåñàõ ã³ñòîãåíåòè÷íèõ ïåðåòâîðåíü â ïðîâ³çîðíèõ (õîð³îí) òà äåô³í³òèâíèõ (øëóíîê, òîíêà êèøêà) îðãàíàõ â ïðåíàòàëüíîìó îíòîãåíåç³ ëþäèíè ïðîò³êຠïî çàãàëüíîá³îëîã³÷íèì çàêîíîì³ðíîñòÿì ³ ìຠâèðàæåíó îðãàííó ñïåöèô³êó.
2. Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîä³é â ðîçâèòêó õîð³îíà º âñòàíîâëåííÿ äâîá³÷íèõ â³äíîñèí ì³æ éîãî ñòðóêòóðàìè ³ ìàòåðèíñüêèìè òêàíèíàìè, ÿê³ îáóìîâëþþòü á³ëüø ïðèñêîðåí³ â ïîð³âíÿíí³ ç äåô³í³òèâíèìè îðãàíàìè òåìïè éîãî ðîçâèòêó.
3. Ðîçð³çíåííÿ â òåìïàõ ðîçâèòêó ³ îðãàíîñïåöèô³÷íèõ îñîáëèâîñòÿõ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîä³é òèõ ³ ³íøèõ îðãàí³â ïîâ`ÿçàíî ç ãåòåðîãåííèì ïîõîäæåííÿì çàêëàäîê ¿õ òêàíèííèõ êîìïîíåíò³â.
4.  ðîçâèòêó ñòðóêòóð õîð³îíà ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ïåâíà åòàïí³ñòü, êîëè òðîôîáëàñò òðàíñôîðìóºòüñÿ â âèñîêîñïåö³àë³çîâàíó òêàíèíó, ôîðìóºòüñÿ ñïîëó÷íîòêàíèííà ñòðîìà, ç`ÿâëÿþòüñÿ âîðñèíè ð³çíèõ ãåíåðàö³é, ì³ñöåâî óòâîðåí³ ñóäèíè âêëþ÷àþòüñÿ â çàãàëüíó ñèñòåìó êðîâîîá³ãó, ùî ï³ä ê³íåöü 12-ãî òèæíÿ åìáð³îãåíåçó ïðèâîäèòü äî íîâèõ ê³ëüê³ñíî-ÿê³ñíèõ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü ³ çíàìåíóº ïëàöåíòàö³þ.
5. Íàéá³ëüø õàðàêòåðí³ îðãàíîñïåöèô³÷í³ îñîáëèâîñò³ ã³ñòîãåíåçó øëóíêà ³ òîíêî¿ êèøêè ëþäèíè â ðàíí³ òåðì³íè ïðåíàòàëüíîãî îíòîãåíåçó â³äáóâàþòüñÿ â ïîñë³äîâíîñò³ âèíèêíåííÿ ãåòåðîãåííèõ çàêëàäîê ñòðóêòóðíèõ êîìïîíåíò³â ³ â àñèíõðîííîñò³ ñòóïåíÿ ¿õ äèôåðåíö³ðîâêè, ùî çóìîâëåíî â³äïîâ³äíèìè ì³æòêàíèííèìè âçàºìîâ³äíîñèíàìè.
6. ßê ó øëóíêó, òàê ³ â êèøå÷íèêó ñïåöèô³÷íà îðãàí³çàö³ÿ òêàíèííèõ ñòðóêòóð ñóïðîâîäæóºòüñÿ âèðàçíèìè åï³òåë³î-ìåçåíõ³ìàëüíèìè âçàºìîâ³äíîñèíàìè, ÿê³ ïðèâîäÿòü äî á³ëüø ïðèñêîðåíî¿ äèôåðåíö³ðîâêè ïðèëåãëî¿ äî åï³òåë³þ ìåçåíõ³ìè ³ äî ôîðìóâàííÿ âëàñòèâîãî ¿ì ðåë`ºôà ñëèçîâèõ îáîëîíîê òà ¿õ ñòðóêòóðíèõ êîìïîíåíò³â. Ö³ ïðîöåñè ïîâ`ÿçàí³ ³ç ñêëàäíèìè öèòî-, ã³ñòîõ³ì³÷íèìè ïåðåáóäîâàìè, ÿê³ ïðîò³êàþòü ãåòåðîõðîííî â êðàí³î-êàóäàëüíîìó íàïðÿìêó.
7. Êàð³îìåòðè÷íèé àíàë³ç ñâ³ä÷èòü ïðî êîðåëÿòèâí³ âçàºìîâ³äíîñèíè ì³æ ïîõ³äíèìè åíòîäåðìàëüíèõ ³ ìåçåíõ³ìàëüíèõ çàêëàäîê øëóíêà ³ òîíêî¿ êèøêè ³ â³äîáðàæóº äèíàì³êó ñòàíîâëåííÿ ¿õ ìîðôîôóíêö³îíàëüíîãî ñòàíó.
8. Ôîðìóâàííÿ êðîâîíîñíèõ ñóäèí â âèâ÷åíèõ ïðîâ³çîðíèõ òà äåô³í³òèâíèõ îðãàíàõ â³äáóâàºòüñÿ ïî çàãàëüíèì çàêîíîì³ðíîñòÿì, ÿê³ âêëþ÷àþòü ì³ñöåâå êðîâîòâîðåííÿ. Éîãî òåìïè çíà÷íî ïðèñêîðåí³ â ïðîâ³çîðíèõ (õîð³îí) â çð³âíÿíí³ ç äåô³í³òèâíèìè (øëóíîê, òîíêà êèøêà) îðãàíàìè, ùî ñóòòºâî â³äáèâàºòüñÿ íà õàðàêòåð³ ñòàíîâëåííÿ â íèõ ì³æòêàíèííèõ âçàºìîâ³äíîøåíü.
9. Ôîðìóâàííÿ çàêëàäîê ñåðöÿ 17-äîáîâîãî çàðîäêà òîïîãðàô³÷íî âèçíà÷àºòüñÿ â êðàí³àëüíîìó â³ää³ë³ åìáð³îíàëüíîãî äèñêó â ìåæàõ ñåðåäíüîãî çàðîäêîâîãî ëèñòêà ó âèãëÿä³ ïàðíèõ çàêëàäîê åíäîêàðäà ³ ì³îêàðä³àëüíèõ ïëàñòèíîê, ùî îáîñîáëþþòüñÿ â êàðä³îãåíí³é ä³ëÿíö³ ìåçîäåðìè. Äåô³í³òèâí³ êîðïîðàëüí³ ñóäèíè ðîçì³ùóþòüñÿ ìåä³àëüí³øå ³ âèÿâëÿþòüñÿ â ò³ñíîìó çâ`ÿçêó ç åíòîäåðìîþ. Êàð³îìåòðè÷íèé àíàë³ç êàðä³îãåííèõ çà÷àòê³â òà çàðîäêîâèõ ëèñòê³â, íåçâàæàþ÷è íà ¿õ ãåòåðîãåííå ïîõîäæåííÿ, ñâ³ä÷èòü ïðî íàÿâí³ñòü ì³æ íèìè ò³ñíèõ êîðåëÿòèâíèõ çâ`ÿçê³â.
Список опублікованих праць
1. Юнси Г.А. Межклеточные взаимодействия в эмбриональных гистогенезах // Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - Т 2, № 2. - С. 183-186.
2. Юнси Г.А. Морфофункциональное становление хориона человека и его межтканевых взаимодействий на ранних этапах развития // Вiсник морфологiї. - Вінниця, 1999. - Т. 5, № 2. - С. 140-141.
3. Юнси Г.А., Барсуков Н.П., Королёв В.А., Троценко Б.В. Адаптивное значение эпителио-стромальных отношений в раннем эмбриогенезе человека // Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - Т. 2, № 4. - С. 163-165.
4. Барсуков Н.П., Романенко Н.М., Барсукова Г.А., Ивахненко В.Н., Шкуренко В.П., Ивахненко Е.В. Гистохимическая характеристика становления структурных компонентов и межтканевых отношений в стенке желудка человека в эмбриогенезе // Вicник проблем бiологiї та медицини.- Полтава-Харків, 1997. - Вип. 16. - С. 190-191.
5. Younsi G.A., Barsukov N.P., Vitkus A., Padaiga A. The pecyliarities of the cardio- and vasculogenesis in the embrionic period of development // Veterinarmedecinas Racsti`99. - Proceedings in veterinary medecine`99 / Latvijas republika / Vansts veterinara dienesta. - Gelegava. - 1999. - P. 53-59.
6. Барсуков Н.П., Ивахненко В.Н., Барсукова Г.А., Романенко Н.М., Ивахненко Е.В. Особенности становления межтканевых взаимоотношений хориона человека на пресомитном этапе онтогенеза // Наукові записки УАННП Відділення медіко- біологічних, хімічних і аграрних наук. Київ: Тернопіль, 1997.- С. 50-51.
7. Барсуков Н.П., Троценко Б.В., Барсукова Г.А. Закономерности пренатального развития человека с учетом индивидуальной изменчивости гисто- и органогенезов // Морфология. - 1993. - Т. 105. - Вып. 9 - 10. - С. 45 - 46.
8. Барсуков Н.П., Великий П.Л., Барсукова Г.А., Романенко Н.М. Органная специфичность становления сосудисто-тканевых корреляций в пренатальном онтогенезе человека // Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц / Матер. 3-й конф. морфологов. - Симферополь, 1996. - С. 219 - 220.
9. Барсуков Н.П., Барсукова Г.А. Мiжтканиннi кореляцiї у ранньому ембрiогенезi людини // Актуальнi питання морфогенезу / Матер. наук. конф.- Чернiвцi, 1996. - С. 30 - 31.
10. Барсуков Н.П., Барсукова Г.А. Актульные проблемы эмбриогенеза млекопитающих // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини на сучасному рівні / Матер. наук. конф. (20 - 21 травня 1996 р.).- Полтава, 1996. - С. 23 - 24.
11. Барсуков Н.П., Брусиловский А.И., Ямковая У.Ю., Георгиевская Л.С., Романенко Н.М., Барсукова Г.А. Электронно-микроскопические и гистохимические исследования индивидуальных особенностей и вариабельности темпов плацентогенеза у человека // Актуальні питання морфології / Тези доповідей 1 Національного конгресу АГЕТ України (Івано-Франківськ, 8-10 вересня 1994р.).- Івано-Франківськ, 1994.- С.14.
12. Барсукова Г.А., Романенко Н.М. Органные особенности межтканевых отношений в пренатальном онтогенезе человека // Актуальнi питання морфогенезу/ Матер. наукової конф., присвяченої 100-рiччю М.Г.Туркевича,Чернiвцi,1994.-С.19-20
13. Троценко Б.В., Барсукова Г.А. Особенности межтканевых взаимоотношений в раннем органогенезе человека // Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных / Матер. 2-й Всеросс. конф. (Cаратов, 16 - 18 сент. 1993г.). - Саратов, 1993. - Ч. 3. - С. 79.
АННОТАЦІЇ
Юнсі Г.О. Органні особливості міжтканинних взаємовідносин в пренатальному онтогенезі людини. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, м. Сімферополь, 2000.
Дисертація присвячена вивченню органних особливостей міжтканинних взаємовідносин в позазародкових (хоріон) та дефінітивних (шлунок, тонка кишка, серце та корпоральні судини) органах в першому триместрі пренатального онтогенезу людини. З використанням сучасних морфологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних та морфометричних дослідженнь, проведено порівняльний аналіз гістогенетичних перебудов структур гемоплацентарного бар`єру.
Визначено істотні відмінності в ході гістогенетичного становлення тих та інших органів. Обгрунтовано виразливі міжтканинні взаємовідносини між утвореннями гемоплацентарного бар`єру і материнськими тканинами, а в зародкових органах - епітеліально-мезенхімальні взаємовідносини і взаємодії між їх похідними. Окреслено рел`єфні конструктивні характеристики гістогенетичних процессів відповідно послідовності виникнення гетерогенних закладок структурних компонентів і асинхроності ступеня їх диференціровки.
Ключові слова: хоріон, шлунок, тонка кишка, серце, ембріогенез.
Юнси Г.А. “Органные особенности межтканевых взаимоотношений в пренатальном онтогенезе человека”.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09.- гистология, цитология, эмбриология. Крымский государственный медицинский университет им. С.И.Георгиевского, г. Симферополь, 2000.
В диссертации на примере изучения гистогенеза хориона, желудка, тонкого кишечника, сердца и корпоральных сосудов проанализированы особенности межтканевых взаимоотношений, складывающихся в провизорных и дефинитивных органах на протяжении первого триместра внутриутробного развития.
Работа основана на материале 67 объектов зародышей и предплодов человека возрасте от 4,5 суток до 3-х месяцев, включая хорионы и плаценты данного периода гестации. В сопоставительном анализе использованы литературные источники и комплекс гистоморфологических, гистохимических, электронномикроскопических и морфометрических методов исследования.
Установлено, что в рамках общебиологических закономерностей развития межтканевые взаимоотношения определяют существенные различия в ходе гистогенетического становления структур гемоплацентарного барьера и зародышевых органов, то есть обладают вполне определенными органоспецифическими свойствами.
В результате изучения гистогенетического становления структур гемо-плацентарного барьера обозначены взаимоотношения между собственными тканевыми закладками хориона и непосредственно с тканевыми компонентами материнского организма, причем, определены оценочные критерии его возрастной характеристики. В соответствии с этим трофобласт, изначально обладающий высокими темпами развития и имеющий клеточную организацию, уже с 4,5-суточного возраста приобретает многослойную структуру так что на эмбриональном полюсе 5-6-суточной бластоцисты появляются признаки образования симпластотрофобласта. К двухнедельному сроку в хорионе уже определяется строма, образованная специализированной соединительной тканью, появляются ворсины разный генерации, активизируется сосудообразование. Местно образовавшиеся сосуды включаются в общую систему кровообращения, что сопровождается усилением биосинтетических процессов в тканях и приводит к смене гистотрофного питания зародыша на гемотрофное. Усложнения межтканевых взаимоотношений в структурах хориона коррелируют с соответствующими специфическими реактивными изменениями эндометрия в зоне имплантации, так, что к концу 12-ой недели эмбриогенеза имеются все признаки установления плацентации.
Наиболее характерные органоспецифические особенности гистогенеза зародышевых органов - желудка и тонкого кишечника - в работе обоснованы выраженными эпителио-мезенхимальными взаимоотношениями и взаимодействиями между их производными. При этом очерчены рельефные конструктивные характеристики этих процессов в последовательности возникновения гетерогенных закладок структурных компонентов и асинхронности степени их дифференцировки. У 4-5-недельных зародышей стенки и желудка, и кишечника характеризуются доспецифической организацией их тканевых закладок. Под индуцирующим влиянием энтодермального эпителия и его производных происходит более ускоренная дифференцировка прилежащей к нему мезенхимы и во взаимосвязи с этим формирование рельефа слизистых оболочек и их структурных компонентов. У 7- недельных зародышей в составе эпителиального пласта желудка впервые появляются ямки, а в околоэпителиальной зоне усиленно формируется соединительная ткань. К 12-й неделе в желудке повсеместно обнаруживается образование железистого аппарата с наличием дифференцированных гландулоцитов. Для кишечника в эти сроки свойственно появление на 8-й неделе примитивных ворсин, а на 9-й - крипт, которые к 12- недельному возрасту становятся морфологически четко выражеными, при чем в образующем их эпителии определяются дифференцированные энтероциты. Как в желудке, так и в кишечнике двухслойность структуры мышечной оболочки становится более четкой и происходит усиленный ангиогенез. Эти процессы в обоих органах связаны со сложными цито-, гистохимическими преобразованиеями, которые протекают гетерохронно в краниокаудальном направлении.
Исследование серийных срезов 17- суточного зародыша человека позволило установить, что формирование зачатков сердца топографически определяется в краниальном отделе эмбрионального диска в пределах среднего зародышевого листка в виде парных закладок эндокарда и миокардиальных пластинок, обособляющихся в кардиогенном участке мезодермы. Дефинитивные корпоральные сосуды расположены медиально и выявляются в тесной связи с энтодермой. Кариометрический анализ кардиогенных зачатков зародышевых листков, несмотря на их гетерогенное происхождение, свидетельствует о тесной коррелятивной связи между ними.
Ключевые слова: хорион, желудок, тонкий кишечник, сердце, эмбриогенез
Yunsy G.O. Organs peculiarities intertissue of interactions in the prenatal ontogenesis of people.- manuscript.
Thesis for a candidate`s degree in medical sciences by speciality 14.03.09.- histology, cytology, embryology. The Crimean state medical University by S.I.Georgievsky, 2000.
The thesis was devoted to study the organs peculiarities of intertissues relations in non-embryonal (horion) and definitive (stomach, small intestine, heart, bode vessels) of organs in the first term of the prenatal ontogenesis of the human. It were used modern morphogenetic, histochemical, electronic microscopic and morphometric methods of reseach. It was carry out comparative analysis of histogenetic reconstructions of structures of hemoplacental barrier.
It were marked important differences in the histogenetic development of organs. It were based intertissue relations between of structures of hemoplacental barrier and mother`s tissues and embryonic - epithelial-mesenchymal interactions between it`s derivatives. Were found embossed constructive characteristics of histogenetic processes accordingly of sequens of beginning geterogenic layings of structural components and asynchronism of degree of its differentiation.
Key words: horion, stomach, small intestine, heart, embryogenesis
Висловлюємо щиру подяку
доктору медичних наук Каширіній Надії Костянтинівні,
доктору медичних наук, профессору Троценко Борису Вікторовичу,
кандидату медичних наук, доценту Івахненко Віктору Миколайовичу
за надану допомогу і консультації при виконанні нашого дослідження.
Підписано до друку 21.02. 2000. Формат 60х84/16
Папір фінський. Об`єм 1,25 друк. арк.
Тираж 100 прим. Замов. № 56.
Видавничий центр Кримського державного
медичного університету ім. С.І.Георгієвського.
м.Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7.