Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Мик

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-30

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 19.5.2024

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АТАМАСЬ Галина Павлівна

УДК 332.1:228.516.4:635.1/.8.002.6

                                                                     

ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ОВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Спеціальність 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв –

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник          - доктор економічних наук, професор,

                                        Харківський Дмитро Федорович,

    Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів.   

          

Офіційні опоненти:        - доктор економічних наук, професор,

   Сахацький Микола Павлович,

Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу;

-  кандидат економічних наук, доцент,

Доброзорова Олена Владиславівна

Херсонський державний аграрний університет,

доцент кафедри менеджменту організацій.

Провідна установа -  Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра менеджменту ім.Й.С.Завадського, м. Київ.

    

Захист відбудеться “8“ вересня 2005 р. о 13-00 годині на засіданні  спеціалізованої вченої ради Д.38.806.01 в Миколаївському державному аграрному університеті за адресою:  54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий  “ 5 ” серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради      Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливість науково економічного забезпечення ефективного розвитку регіонального овочевого ринку зумовлена рядом чинників, серед яких найбільш важливими виступають, з одного боку, соціальна значущість для життєдіяльності нації овочевої продукції, що подовжує людині життя та робить його повноцінним і високопродуктивним,  а з другого боку –перспективи масштабних економічних здобутків овочівництва в ринкових умовах.

Овочі є традиційним продуктом в раціоні харчування населення нашої країни, а якщо врахувати високу питому вагу жителів міст, то це гарантує велику ємність вітчизняного овочевого ринку. Сприятливим для економічного розвитку овочівництва слід вважати різноманітність його продукції, що споживається у свіжому вигляді, консервується, солиться, кваситься, а відходи при переробці можуть використовуватися на корм в тваринництві. Унікальність галузі полягає в тому, що вона одна із нечисленних рослинницьких, які в зимовий період можуть здійснювати виробництво економічно вигідної продукції.

Економічна поведінка овочевої галузі у значній мірі залежить від факторів мікро- та макроекономічного середовища, що функціонує тепер на засадах ринку. Радикальних змін зазнали організаційно-правові форми та соціально-економічний зміст основних виробників овочів. У звязку з викладеним, важливе значення набуває науково прикладне дослідження формування і функціонування регіонального ринку овочів.

Становленню та утвердженню ринкових засад в сільському господарстві України сприяли теоретичні напрацювання та практичні рекомендації В.Я. Амбросова, О.Ю. Амосова, В.Г. Андрійчука, І.Ф. Баланюка, В.І. Благодатного, В.Г. Вюна, П.І. Гайдуцького, О.М. Гаркуші, М.Я. Дем’яненка, О.В. Крисального, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Онищенка, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, В.С. Уланчука, В.М. Трегобчука, Д.Ф. Харківського, І.І. Червена, В.В. Юрчишина та інших.

Методологічні та методичні питання розвитку аграрних ринків розкриваються в наукових працях Г.О. Андрусенка, В.І. Бойка, О.І. Гойчук, О.Д. Гудзинського, Й.С. Завадського, В.В. Зіновчука, О.Ю. Єрмакова, М.П. Канінського, В.І. Криворучка, П.М. Макаренка, І.Н. Топіхи, А.І. Шумейка, О.М. Шпичака та інших. Разом з тим, вони не можуть претендувати на завершеність вирішення агроекономічних проблем, особливо тих, що стосуються формування і функціонування регіонального ринку овочевої продукції. Все це зумовило вибір і актуальність теми даної дисертації та наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема та зміст дисертаційної роботи відповідають тематичному плану науково-дослідних робіт Одеського державного аграрного університету на 2001-2005 роки, є складовою частиною комплексної наукової теми економічного факультету Одеського державного аграрного університету на 2001-2005рр. “Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах розвитку АПК Півдня України”, розділом якої виступають дослідження кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Проблеми формування і функціонування системи управління аграрним виробництвом в умовах становлення і розвитку ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0103U003034).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у науковому обгрунтуванні методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування регіонального ринку овочевої продукції.

Відповідно до мети дисертаційної роботи визначено такі основні задачі дослідження:

  •  уточнити поняття регіонального овочевого ринку, його складові та особливості розвитку в пореформений період;
  •  вивчити роль державного регулювання у формуванні та функціонуванні овочевого ринку;
  •  дослідити існуючі передумови становлення овочевого ринку регіону;
  •  проаналізувати місце Одеського регіону в овочевому господарстві України;
  •  виявити умови формування пропозиції на овочевому регіональному ринку;
  •  розробити пропозиції щодо формування попиту та удосконалення конюнктури овочевого ринку;
  •  визначити напрями раціоналізації товарної овочевої політики регіону;
  •  обгрунтувати інноваційно-інвестиційні перспективи розвитку регіонального овочевого ринку.

Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування ринків сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та прикладних підходів щодо формування та функціонування овочевого регіонального ринку на пореформеному етапі розвитку аграрного сектора економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених з питань функціонування ринкової економіки, економічного аналізу і прогнозування перспектив розвитку овочевого регіонального ринку.

Для досягнення поставленої мети та розв’язання завдань дисертаційної роботи застосовувалися такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні сутності та змісту регіонального овочевого ринку); монографічний (при вивченні практики функціонування регіонального ринку овочевої продукції); графічний (при наочному зображенні складових овочевого ринку та економічної ефективності виробництва і продажу продукції овочівництва); індексний (при зведеній характеристиці зміни обсягів виробництва і збуту овочевої продукції у вартісному виразі та в натуральних величинах); статистико-економічний (при аналізі середніх та відносних величин і групуванні щодо конкретної господарської діяльності); розрахунково-конструктивний (при обгрунтуванні ринкового попиту та удосконаленні конюнктури овочевого ринку); кореляційно-регресійний (при розрахунку рівняння впливу незалежних факторів на економічну ефективність овочів); економіко-математичного моделювання (при оптимізації виробництва та розподілу овочів в агроформуванні) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати проведеного дослідження, які характеризуються новизною, полягають в наступному:

вперше:

  •  запропоновано поняття “регіональний овочевий ринок” як сукупність економічних взаємовідносин між виробниками та споживачами з приводу купівлі та продажу продукції овочівництва в межах певної території, що має природно-кліматичні, соціально-економічні, політико-правові, історичні та етнографічні особливості;
  •  виділено особливості сучасного становлення овочевого ринку в контексті глибинної трансформації вітчизняного села та економічної глобалізації при посиленні регулюючої функції з боку споживачів щодо кількісних, якісних та цінових параметрів виробництва овочевої продукції;
  •  опрацьовано різні сценарії формування попиту на овочеву продукцію в Одеській області згідно моделей раціонів для різного рівня фізіологічного забезпечення людини овочами (в перерахунку на свіжі овочі) за мінімальним та раціональним обсягами;
  •  розроблено організаційну структуру регіонального оптового овочевого ринку Одещини з виділенням основних етапів створення його структурних складових та філій.

знайшли подальший розвиток:

  •  пропозиції щодо державного регулювання формування умов для високоефективного функціонування овочевих товаровиробників різних організаційно-правових форм власності і господарювання;
    •  концептуальні положення з розширення виробництва і збуту різноманітної овочевої продукції з метою використання економічних, рекреаційних, культурно-побутових, лікувально-профілактичних та інших особливостей конкретних сільських територій Одеської області;
    •  заходи, що обгрунтовують необхідність розширення обсягів виробництва і продажу овочевої продукції як господарствами населення, так і великими недержавними і державними сільськогосподарськими підприємствами;
    •  дослідження щодо перспектив інноваційно-інвестиційного розвитку регіонального овочевого ринку.

Впровадження результатів дослідження сприятиме підвищенню рівня ефективності функціонування регіонального овочевого ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дослідження вже тепер можуть використовуватися: при розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування овочевого ринку Одеської області, при удосконаленні овочевої товарної політики сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств, при формуванні ринкової стратегії господарюючих субєктів з урахуванням сезонних коливань цінової конюнктури на овочеву продукцію.

Впроваджуються в практику аграрного виробництва такі результати дисертаційних досліджень: пропозиції щодо врахування особливостей сучасного становлення овочевого ринку в контексті трансформації аграрних відносин в Одеській області передані в Головне управління сільського господарства і продовольства Одеської обласної держадміністрації (довідка №16-6-04-161 від 18.05.2005 р.), пропозиції щодо створення й розміщення регіонального оптового овочевого ринку в м. Одесі та його філії в південній частині Одещини в м. Ізмаїлі (довідка №59 від 06.04.2005 р.), рекомендації в частині формування товарного асортименту овочевої продукції агроформування (довідка №61 від 21.01.2005 р.). Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти функціонування регіонального овочевого ринку використовуються при викладанні дисципліни “Аналіз господарської і комерційної діяльності сільськогосподарських підприємств” у навчальному процесі Одеського державного аграрного університету (довідка №21 від 14.01.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, присвяченим вивченню формуванню та функціонуванню регіонального ринку овочевої продукції. Наукові результати досліджень, наведені в дисертаційній роботі, отримані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що включені до дисертації, пройшли апробацію у навчальному процесі на економічному факультеті Одеського державного аграрного університету, оприлюднені автором на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Одеського державного аграрного університету за підсумками щорічних наукових досліджень (м. Одеса, 1993; 1997; 2002; 2003; 2004; 2005 рр.); 2 Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи” (16-17 вересня 2003 р., м. Одеса); 2 Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” (22 березня 2004 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми села в пореформений період” (24-25 вересня 2004 р., м. Миколаїв); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові трансформації та  розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (5-6 жовтня 2004 р., м. Харків); 10 Міжнародної науково-методичної конференції “Управління якістю підготовки фахівців” (25-27 травня 2005 р., м. Одеса).

Публікації.  Теоретичні і практичні результати дисертаційних досліджень опубліковані в фахових виданнях в 10 наукових працях загальним обсягом 3,6  друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує230 найменувань та 8 додатків. Повний обсяг дисертації167 сторінки. Дисертація містить 48 таблиць, 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи розвитку регіонального овочевого ринку” уточнено сутність регіонального овочевого ринку, його основні складові та умови функціонування, зясовано особливості розвитку ринку овочів в пореформений період, а також висвітлено роль державного регулювання у формуванні та функціонуванні овочевого ринку.

Дослідження показали, що поняття “ринок” є одним з найбільш широко вживаних у нашому суспільстві. Це пояснюється тим, що формування ринкового середовища, яке нині відбувається в Україні, прямо чи побічно торкається кожної людини. Населення країни проходить адаптацію до існування в ринкових умовах, які характеризуються вільним рухом товарів, конкуренцією, дійовим механізмом ціноутворення на основі попиту і пропозиції, відносною пріоритетністю інтересів споживачів, спрямованістю господарюючих суб’єктів на отримання максимальних прибутків.

Теорія розвитку ринку відображає історичні умови становлення економічної науки, яка розпочинала шлях з емпіричного розуміння економічних явищ. На думку лінгвістів слово “ринок” належить до запозичень з германських мов і походить від слова “ринг”, що означає “кільце, коло, площа”. У слова “базар” зберігається старе його значення –торгівля продуктами харчування або предметами широкого вжитку, яка відбувається у певні дні тижня на площі або в спеціально збудованому приміщенні.

У визначеннях науковців проявляються відмінності, які показують, що тлумачення ринку постійно розширюється та поглиблюється, закладаючи основу розвитку відповідної наукової категорії. Узагальнення існуючих підходів щодо її визначення дають підстави для висновку щодо того, що сучасний ринок являє собою складне економічне явище.

Започатковуючи процес суспільного відтворення, товарне виробництво виступає однією з основних складових ринку. Виробнича сфера наповнюється конкретними економічними секторами, вироби та послуги яких формують відповідні ринки. Аграрний ринок є складним та багатогранним, бо його формують зерновий, овочевий, цукробуряковий, олійний, виноградний, молочний, м’ясний та інші, де вироби кожного мають своє функціональне призначення, характерні риси та вимоги щодо переробки, зберігання, фасування, пакування, сертифікації, маркування, транспортування, продажу тощо. Ринок овочів доцільно виділити як самостійний. Підставою для його виокремлення слугує масштаб виробництва –значні загальні обсяги виробленої продукції та стала участь в цьому процесі всіх регіонів країни. Виділяє даний ринок надзвичайно велика різноманітність продуктів, які відносяться до групи овочевих, включаючи їх консерви та соління. Вагомість овочевого ринку суттєво визначається незамінністю овочів для самого існування людини.

Просторове розміщення виробництва і збуту продукції овочівництва слугує вагомим аргументом стосовно структуризації за територіальною ознакою овочевого ринку. При цьому його основу створюють локальні ринки, які, в свою чергу, формують базу овочевих регіональних ринків. Консолідація ринків регіонів формує національний овочевий ринок, що є складовою загального світового ринку овочів (рис. 1).

d1   

cd

d0

cb

( , , , )

Рис. 1 Вертикальна структура овочевого ринку

Проведені дослідження дозволяють зробити наступні узагальнення: по-перше, регіональний овочевий ринок являє собою сукупність економічних взаємовідносин між виробниками та споживачами з приводу купівлі та продажу продукції овочівництва в межах певної території, що має природнокліматичні, соціально-економічні, політико-правові, історичні та етнографічні особливості; по-друге, забезпечуючи остаточне визначення вартості овочевих товарів, ринок підтримує безперервність процесу суспільного овочевого відтворення; по-третє, ринкова конкуренція спонукає товаровиробників до зниження витрат виробництва та збуту овочевої продукції, сприяючи підвищенню її якості; по-четверте, сучасний ринок посилює контролюючу та регулюючу функції з боку споживачів щодо кількісних, якісних та цінових параметрів виробництва овочевої продукції.

Специфіка овочевого ринку пов’язана з особливостями овочів як товарної продукції, що має певні споживчі властивості. Вони впливають на весь шлях реалізації даного продукту, який починається постановкою господарюючим суб’єктом ринкової цілі, виробництва овочів, їх товароруху, комунікації, цінової політики, продажу, післяпродажного обслуговування клієнтів і кінцевого споживання.

Створення рівних економічних умов, за яких галузі економіки мали б можливість одержувати рівновеликі прибутки на одиницю направлених у виробництво ресурсів, включаючи землю, при удосконаленні державної підтримки сільського господарства через концентрацію видатків державного бюджету на загальне державне регулювання аграрного ринку, забезпечення села сучасною технікою, мінеральними добривами, висококваліфікованими кадрами; розвиток найбільш важливих аграрних галузей, вирішення соціальних проблем на селі виступають основними положеннями щодо використання зарубіжного досвіду державного регулювання овочевого ринку в Україні.

У другому розділі “Овочевий ринок Одещини: передумови становлення, стан та тенденції розвитку” розглянуті передумови становлення овочевого ринку регіону, визначенні роль і місце Одеського регіону в овочевому господарстві України, зясовані складові формування пропозиції на овочевому ринку регіону.

Дослідження показали, що маючи надійну індустріальну базу і відповідну їй велику чисельність зайнятого в промисловості працівників, для задоволення їх потреб в овочевій продукції Одещина обєктивно вимагає масштабного за обсягами та різноманітного за асортиментом виробництва овочів.

Займаючи у 2003 р. в структурі посівних площ менше 5 %, овочі, картопля та баштанні культури складають в структурі валової продукції сільського господарства Одеської області 14,4 %. При цьому за останні чотири роки питома вага валової продукції названих культур завжди перевищувала 10 %. Тобто використовуючи менше 5 % земельних ресурсів, галузь приймає участь в постачанні понад 10 % всієї валової продукції сільського господарства. Оскільки за даним показником Одещина має в Україні сьоме місце, при першому місці за земельною площею та четвертому за зрошувальною, то це підтверджує важливу роль і значні перспективи розвитку овочівництва в регіоні і країні, а також сприятливі передумови становлення овочевого ринку.

Одеська область займає 12 місце серед регіонів країни з рівня споживання овоче-баштанної продукції на одну особу (113,4 кг). Даний показник у 2003 р. відбивав середній по Україні рівень споживання – 113,6 кг. За обсягами виробництва овочів, масштабами їх  посівних площ, питомою вагою в структурі посівів, а також за споживанням овочевої продукції однією особою Одеська область знаходиться на рівні, який відповідає середнім значенням по країні в цілому. Якщо виходити з наявного ресурсного аграрного, промислового, рекреаційного та споживчого потенціалу Одещини, то ефективність функціонування її овочевого ринку необхідно підвищувати.

Формування пропозиції на овочевому ринку відбувається за рахунок переходу до інтенсивного ведення галузі. Про вплив інтенсифікації виробництва овочів на формування овочевої ринкової пропозиції свідчить групування сільськогосподарських підприємств, які займаються овочівництвом в приміській зоні і знаходяться в Біляївському, Комінтернівському та Овідіопольському районах Одеської області (табл. 1).

Виявлено чіткий взаємозвязок показників інтенсифікації, урожайності та економічної ефективності виробництва овочів. Аналіз показує, що з підвищенням інтенсифікації виробництва овочів зростає урожайність. Так, в 1 групі господарств результативність використання землі під овочами мінімальна і складає всього 130, 8 ц/га, що більш ніж в 1,5 рази нижче значення показників підприємств 3 групи.

Таблиця 1

Вплив рівня інтенсивності на економічну ефективність овочівництва в сільськогосподарських підприємствах приміської зони м. Одеси*

(у середньому за 2001-2003 рр.)

Показники

Групи підприємств за рівнем поточних витрат на 1 га площі овочевих посівів, грн.

По всіх підприємствах

1

2

3

до 1000

1001-4000

понад 4000

Кількість підприємств в групі

Поточні  витрати на 1 га овочів, грн.

Площа овочів, га

Урожайність, ц/га

Трудомісткість 1 ц, люд.-год.

Собівартість 1 ц, грн.

Рентабельність, %

Прибуток (збиток) на 1 га овочів, грн.

6

290,2

91,0

130,8

1,97

12,2

-0,5

-1,47

9

2254,7

129

178,5

2,03

12,6

10,7

243,23

5

4352,7

146

203,5

2,71

21,4

12,0

523,69

20

2461,0

121,6

175,3

2,26

14,0

11,0

270,6

* – Біляївський, Комінтернівський, Овідіопольський райони

Аналіз даних показує, що інтенсифікація овочівництва повязана з ростом трудомісткості і собівартості продукції, яка зростає. Проте для підприємства такий підхід є цілком прийнятний. Адже зростають при цьому рівень рентабельності та вихід прибутку на 1 га овочів. Так, низькому рівню інтенсифікації виробництва овочів в першій групі відповідає збитковість галузі. Тоді як при зростанні поточних витрат на 1 га овочів, в другій та третій групах отримано прибуток, значення якого при підвищенні інтенсифікації зростає. Відповідно підвищується рентабельність виробництва і збуту овочів.

На практиці необхідність інтенсифікації галузі підтверджує ведення овочівництва СТОВ “Агрофірма Петродолинське” Овідіопольського району. Маючи в окремі роки найвищі поточні витрати на 1 гектар овочів (до 4,9 тис. грн.) господарство досягає урожайності біля 350 центнерів, отримує прибутку від продажу понад 400 тис. грн. при рентабельності понад 210 %. В ТОВ “Дружба народів” Біляївського району, яке за інтенсифікацією овочівництва також належить до третьої групи, урожайність наближається до 170 ц/га, прибуток від продажу овочів складає біля 200 тис. грн., рентабельність – понад 50 %.

Для визначення тісноти звязку показника ефективності виробництва овочів з дією незалежних факторів, на основі 20 приміських агроформувань з використанням методу господарство-років, розраховувалася модель множинної регресії. Оскільки результативні перемінні мають в наявності відємні значення, то перевага при виборі була надана лінійному, а не степеневому рівнянню. В якості результативного показника виступає прибуток від продажу овочів з 1 гектара (У - прибуток з 1 га овочів, грн.). Незалежними факторами виступали: Х1 –  урожайність овочів, ц/га; Х2 – трудомісткість 1 ц овочів, люд.-год.; Х3 – поточні затрати на 1 га овочів, грн.

При розрахунку отримано наступну кількісну залежність:

У = -745,3 + 5,4Х1 – 9,23Х2 + 0,05Х3.

Коефіцієнт кореляції (R = 0,78) підтверджує наявність тісного звязку між результативним показником та незалежними факторами. Розрахований коефіцієнт детермінації (D = 0,78) показує, що в загальної варіації отриманий прибуток з 1 гектара овочів на 60,8 % визначається вибраними факторами.

З метою виявлення впливу абсолютних розмірів посіву овочевих культур на економічну ефективність ведення галузі проведено групування виділеної сукупності господарств приміської зони м. Одеси (табл. 2). Розподіл підприємств по групам показав, що більшість з них обмежилась посівами овочів менше 100 га. Таких господарств виявилося 9. Найменше господарюючих субєктів (всього 4) з площею овочів понад 200 га. Аналіз результатів групування засвідчує, що з нарощуванням площ господарства підвищують урожайність овочевих культур.

Таблиця 2

Вплив площ посівів овочів на економічну ефективність галузі в сільськогосподарських підприємствах приміської зони м. Одеси

(у середньому за 2001-2003 рр.)

Показники

Групи підприємств за площею овочевих посівів, га

По всіх підприємствах

1

2

3

до 100

101-200

понад 201

Кількість підприємств в групі

Площа посіву овочів, га

Поточні витрати на 1 га овочів, грн.

Урожайність, ц/га

Трудомісткість 1 ц, люд.-год.

Собівартість 1 ц, грн.

Рентабельність, %

Прибуток на 1 га овочів, грн.

9

55,2

1185,5

76,2

2,19

15,55

6,6

78,4

7

143,4

2559,1

195,2

3,40

13,11

2,7

69,2

4

234,3

3016

205,3

1,42

14,69

19,6

591,1

20

121,6

2461,0

175,3

2,26

14,0

11,0

270,6

Виявлено, що агроформування, які мають понад 201 га овочів, досягають максимального рівня економічної ефективності. Рентабельність виробництва овочевої продукції в даній групі становить 19,6 %, а 1 га овочів приносить підприємствам 591,1 гривні прибутку, що в 7,5 рази більше ніж в першій групі та у 8,5 рази перевищує аналогічне значення господарств другої групи. Таким чином, орієнтація на нарощування площ посівів овочів понад 200 га позитивно відбивається на ринковій діяльності підприємств.

Дослідження показують, що при вирощуванні овочів великі сільськогосподарські підприємства в останні роки орієнтуються на підвищення їх урожайності, тоді як в господарствах населення нарощування обсягів виробництва відбувається переважно за рахунок розширення овочевих площ. Перспективам агропідприємств у формуванні ринкової пропозиції овочевої продукції сприяють великі земельні масиви, можливість використовувати овочеві сівозмін, техніко-технологічне забезпечення овочевого виробництва, кваліфікаційний рівень спеціалістів, усвідомлення політичними силами важливості збереження цілісних господарських комплексів агроформувань.

У третьому розділі - “Перспективні напрями розвитку регіонального овочевого ринку” на середньостроковий період опрацьовано сценарій формування попиту та удосконалення конюнктури регіонального овочевого ринку, визначено підходи щодо раціоналізації товарної овочевої політики регіону, розглянуто інноваційно-інвестиційні перспективи розвитку регіонального овочевого ринку, розраховано оптимальну структуру виробництва та розподілу овочів в агроформуванні.

Розрахунок попиту на овочеву продукцію в Одеській області на середньострокову перспективу проводився згідно моделі раціонів для різного рівня фізіологічного забезпечення людини за мінімальним і раціональним обсягами та наявним населенням регіону. Приймалося до уваги рекомендовані пропорції щодо свіжих овочів, овочевих консервів, овочів інших способів заготівлі, а також баштанних, які можуть перераховуватися в свіжі овочі, згідно раціону в кілограмах на одну людину (табл 3).

Таблиця 3

Річна потреба і фактичне виробництво овочевої продукції по Одеській області за різних моделей раціонів харчування

Види продукції

Раціон, кг на 1 особу

Обсяг виробництва продукції, т

мінімальний

раціональний

факт за 2001-2003 рр.

мінімальний

раціональний

факт за 2001-2003 рр.

Свіжі овочі

Овочеві консерви

Овочі інших способів заготівлі

Баштанні

86,6

10,3

0

12,7

125

23

4

18

96,9

15

3,3

6,1

209485

24915

0

30721

302375

55637

9676

43542

351200

36857

8111

14800

Динаміка споживання овочевої продукції свідчить, що надмірного споживання овочів досліджуваний регіон не має. Навіть при максимальних валових зборах овочів, споживання овочевої продукції по Одеській області менше за раціональні обсяги. Тому важливо формувати стратегію подальшого нарощування виробництва овочів. При цьому їх надлишок може бути реалізований за межами регіону. Адже у 2003 р. споживання овочів однією особою в багатьох регіонах країни було меншим ніж на Одещині.

Дослідження показують, що агроформування активно здійснюють пошук найбільш вигідних покупців (табл. 4). Аналіз свідчить, що найбільші втрати понесли переробні підприємства. Їх питома вага в загальному обсязі реалізації зменшилась до 4%. На 20,1 пунктів скоротилась продаж овочів підприємствами на ринку. І хоча більше четвертої частини овочевої продукції у 2003 р. було продано через власні торговельні точки, різке зменшення їх питомої ваги в загальному обсязі засвідчує зниження інтересу підприємств до своєї торговельної мережі. Поступово відмовляються підприємства від продажу овочів населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці, а також через бартерні схеми. Місце переробних підприємств та продажу овочів на ринках займає реалізація здебільшого посередницьким структурам.

Таблиця 4

Реалізація овочів сільськогосподарськими підприємствами за каналами збуту в Одеській області, %

Канали збуту

Роки

2003 р.

(+)(-) до

1995 р.

1995

2000

2001

2002

2003

Переробним підприємствам

На ринку

Населенню через систему громадського харчування та в рахунок оплати праці

Видано пайовикам в рахунок орендної плати

Бартер

За іншими каналами

34,9

46,5

12,3

0

6,3

0

5,0

44,1

27,1

3,1

20,7

0

0,6

39,1

22,0

1,9

11,8

24,6

0,4

21,3

10,7

1,7

10,9

55,0

4,0

26,4

9,3

1,5

0,7

58,1

-30,9

-20,1

-3,0

+1,5

-5,6

+58,1

Проте такі структурні зрушення не поліпшують економічну ефективність ведення овочівництва. Бо індекс цін реалізації овочевої продукції в останні роки не перевищував 5%. Прирости цін реалізації овочів не могли компенсувати втрати, які мали місце за даний час від інфляційних процесів. А тому виробництво і збут овочів перетворювалися у збитковий вид аграрного підприємництва. Цьому не зарадило і те, що бірж в регіоні збільшилась до 30, з яких майже 2/3 товарні та товарно-сировинні й універсальні, в тому числі – агропромислова біржа.

Пропонується формування регіонального овочевого ринку, який виступає організатором руху овочевої продукції та її переробки в регіоні від виробника до покупця. В переважній більшості учасники оптового ринку свою діяльність мають будувати на основі торгових угод, де передбачаються графіки поставок овочевої продукції конкретних обсягів, якості, ціни, форм оплати, перелік відповідних послуг та умов їх здійснення тощо. Наводяться також основні операції, що виконуються на такому ринку, а також відповідні структурні підрозділи, які формують його організаційну побудову (рис. 2).

d0

(. )




1. Тема3 Стандарты качества окружающей среды Центральное место в административном регулировании принадлежи
2. планы для Вас 16 PGE 15 Московский Государственный Университет им.html
3. Что побудило Вас придти на мероприятие Отметьте знаком
4. ознакомить студентов с соцми экми политми культурными этническими процессами протекавшими на терии Ка
5. Кора головного мозга КОРА ГОЛОВНОГО МОЗГА англ
6. Электронды~ кестені~ к~мегімен денсаулы~ са~тау ж~йесіндегі классификациялау мен кодтау
7. Причуды и удовольствия.html
8. Роль государственной Думы в истории становления Российской государственности
9. Кормление животных и оценка питательности кормов
10. Лабораторная работа 3 Тема- Запросы с использованием логических операторов
11. ТРИУМФ Зал 1 1400 Зал 1 1
12. вые требования прав человека я вовсе не хочу оскорбить реальные права как притворные и лицемерные подл
13. гигиенических исследований в настоящее время широко применяются физикохимические методы исследования-
14. ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо виконання курсової роботи з норма
15. Особенности налогообложения имущества
16. основное назначение муфты но кроме того муфты обычно выполняют одну или несколько дополнительных функций-
17. Экономика и менеджмент ДГТУ Вопросы для подготовки к междисциплинарному экзамену по специальности 08050
18. Державно-правовий розвиток Німеччини другої половини XIX століття
19.  Я ведь все слышу
20. Тема 83 Засоби для об~єднання локальних комп~ютерних мереж