реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук Київ ~
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Дмитрук Олександр юрійович
УДК 911.5/.9+712.2
ландшафтно-урбанізаційні системи України
11.00.11 –Конструктивна географія
і раціональне використання природних ресурсів
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий консультант доктор географічних наук, член-кореспондент АПН України Шищенко Петро Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри географії України
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Денисик Григорій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри фізичної географії
доктор географічних наук, професор Некос Володимир Юхимович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри геоекології та конструктивної географії
доктор географічних наук Нудельман Володимир Ілліч, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри міського будівництва
Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України, м. Чернівці
Захист відбудеться “30” травня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90, географічний факультет, ауд. 212.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий “27” квітня 2005 р.
Вчений секретар
cпеціалізованої вченої ради
доктор географічних наук, професор С.І. Іщук
Загальна характеристика роботи
1
Актуальність теми. Ландшафтознавче вивчення міст веде свій початок від середини 50-х років ХХ століття. Дослідження міських ландшафтів започатковується в межах географії міст (Покшишевський, 1952) і антропогенного ландшафтознавства (Мільков, 1957). Згодом окреслюється декілька напрямків розвитку міського ландшафтознавства. Виокремлюються геокомплексний (Койнов, 1964; Дорфман, 1966; Геренчук, 1972, 1975; Григорьєв, 1975; Куракова, 1976; Косаревський та ін., 1982; Двінських та ін. 1997), геосистемний (Глазачев, 1973; Тарасов, 1977; Владіміров та ін., 1986; Merrill, 1990; Пащенко, 2000; Тютюнник, 2002), інтегрально-геосистемний (Ретеюм, 1986; Lutz, 1990; Круглов, 1992; Дмитрук, 1993, 1998; Ніколаєв, 2003), геотехсистемний (Дьяконов, 1975; Хільмі, 1975; Преображенський, 1982; Денисик, 1998, 2002), геоекологічний (Шищенко, 1986, 1999; Швебс, 1987; Гродзинський, 1993; Ліхачева та ін. 1996; Miller, 1997; Некос, 1998; Кучерявий, 1999; Позаченюк, 1999; Черваньов, 2000; Боков, 2000; Макаров, 2001; Гуцуляк, 2002), соціоекономіко-географічний (Пітюренко, 1972, 1977; Степаненко, 1988; 2000; Пістун, 1989, 1996; Голіков, 1992, 2001; Заставний, 1993; Доценко, 1994, 2003; Топчієв, 1996, 2001; Олійник, 2000, 2003; Шаблій, 2001; 2003) та планувально-проектний (Крюков, 1970; Harvey, 1973; Doxiadis, 1974; Garn’e, 1974; Дьомін, 1975; Перцик, 1975, 1999; Lynch, 1982; Білоконь, 2003; Нудельман, 1993, 2002; Посацький, 2001) напрями у дослідженні міських ландшафтів. У межах цих напрямів формуються відповідні теоретичні (концептуальні) і методичні засади сучасного міського ландшафтознавства, або урболандшафтознавства, та джерельна база даного дисертаційного дослідження.
З початком ХХІ століття в межах урболандшафтознавства спостерігається посилення міжнаукової інтеграції, увиразнюється конструктивно-географічний характер досліджень, спрямованих переважно на оптимізацію і забезпечення сталого розвитку урбанізаційного природокористування, раціональну організацію території, охорону природи і збереження ландшафтної різноманітності, вдосконалення системи внутріміського та міжміського регіонального управління. Дослідження структури, динаміки, особливостей функціонування і розвитку урбанізованих ландшафтів у межах України упродовж останнього десятиліття також помітно актуалізувалось як у науковому, так і в практичному аспектах. Це обумовлено складною геоекологічною ситуацією в межах великих урбанізованих територій і новими соціально-економічними умовами розвитку країни, що великою мірою визначають сучасний стан урбанізаційного природокористування.
Актуальні проблеми природокористування на великих урбанізованих територіях сьогодні виходять далеко за межі предметно-об’єктного поля урболандшафтознавства. Успіх їх розв’язання залежить від рівня наукового осмислення і теоретичного узагальнення на єдиних методологічних
2
засадах значного масиву різнохарактерної урболандшафтознавчої, урбоекологічної, геоурбаністичної, урбосоціо-економіко-географічної та іншої інформації. Регулювання господарської діяльності в даній сфері, спрямоване на забезпечення збалансованого соціально-економічного та геоекологічного розвитку України, потребує визначення напрямів і тенденцій розвитку та геопросторової організації урбанізаційного природокористування, розширення теоретико-методологічної бази і розробки нових інтегративних конструктивно-географічних підходів і методів урбанізаційно-ландшафтознавчого дослідження, переходу від топічного і локального рівня вивчення урболандшафтів окремих міст до дослідження ландшафтно-урбанізаційних систем (ЛУС), міських агломерацій і міських систем розселення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з основними напрямами наукової роботи кафедри географії України і з проблематикою науково-дослідної роботи географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка –зокрема, з держбюджетними темами “Регіональні геоекологічні проблеми України” (номер держреєстрації 01БФ050-01) та “Розробка концепції вищої географічної освіти в Україні” (номер держреєстрації 02БФ13-03-ДП-2), співвиконавцем яких і науковим керівником відповідного підрозділу був автор дисертації.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретико-методологічне обгрунтування урбанізаційного ландшафтознавства як інтегративного конструктивно-географічного напряму сучасної географічної науки, а також розробка концептуальних підходів до визначення ландшафтно-урбанізаційних систем (ЛУС), методики їх дослідження, принципів і стратегій оптимізації їх функціонування, організації, управління і забезпечення збалансованого соціально-економічного та геоекологічного розвитку.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань теоретико-методологічного, методичного і прикладного характеру:
розробка теорії та методології урбанізаційного ландшафтознавства, визначення його предметно-об’єктного поля, міжпредметних наукових зв’язків та інтеграційного потенціалу;
конкретизація об’єкта урбанізаційного ландшафтознавства, визначення основних понять і термінів, розробка і вдосконалення концептуальних моделей урбанізованих ландшафтів, вичленення ЛУС як певних цілісностей з-поміж інших географічних об’єктів та виявлення їх характерних особливостей;
структуризація ЛУС, визначення блоків, підсистем та окремих елементів, що входять до їх складу, і виявлення основних системоутворюючих, атрибутивних, ієрархічних та функціональних відношень і зв’язків між ними;
параметризація ЛУС, якісний і кількісний аналіз їх системно-структурної організації, систематизація і класифікація ЛУС, розробка принципів їх картографічного моделювання;
3
формалізація ЛУС і подання основних процесів і явищ, які в них відбуваються, у вигляді математичних залежностей, формул і спеціальних символічних позначень, побудова комп’ютерних картографічних (математично-просторових) моделей;
оптимізація ЛУС, формулювання результатів дослідження у вигляді нових залежностей, гіпотез, емпіричних даних і практичних рекомендацій, а також визначення принципів і стратегій оптимізації функціонування та організації управління ЛУС із розробкою відповідної моделі і визначенням умов і напрямів її реалізації.
Об’єктом дослідження є ландшафтно-урбанізаційні системи України. Предметом дослідження – закономірності формування і розвитку ЛУС, особливості їх функціонування і динаміки, критерії та принципи оптимізації управління ними.
Методи дослідження. Методологічні засади дослідження визначаються системним організаційно-управлінським підходом, сутність якого полягає в поєднанні принципів системного вивчення урбанізованих ландшафтів як цілісних ландшафтно-урбанізаційних систем, сформованих з метою і під впливом урбанізаційного природокористування, з сучасними принципами організації та управління природокористуванням. Відповідно базовими методами дослідження виступають системно-структурний, системно-функціональний, математико-статистичний, порівняльно-географічний, класифікації і типології, картографічний, моделювання, інформаційного (соціального) та геоінформаційного (просторового) управління, інтерактивний комп’ютерний сітьовий аналіз, та ін.
При виконанні роботи використанні: численні наукові публікації, присвячені різним аспектам урбанізаційного природокористування; емпіричні дані польових і натурних урбанізаційно-ландшафтознавчих досліджень автора, здійснених упродовж 1994 – 2004 рр.; статистичні збірники, довідники, нормативно-правові документи, науково-аналітичні та проектні розробки державних планів і програм.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті виконаного дисертаційного дослідження отримані такі наукові результати:
розроблено теорію і методологію урбанізаційного ландшафтознавства як інтегративного конструктивно-географічного напряму сучасної географічної науки;
визначено предметно-об’єктне поле, міжпредметні наукові зв’язки та інтеграційний потенціал урбанізаційного ландшафтознавства;
виявлено і проаналізовано основні закономірності геопросторової організації та особливості функціонування ландшафтно-урбанізаційних систем;
розроблено і обгрунтовано класифікацію ЛУС;
сформульовано принципи і підходи до математично-просторового і комп’ютерного моделювання ЛУС;
4
уперше розроблено і реалізовано на практиці методику регіонального урбанізаційно-ландшафтознавчого дослідження території України, розроблено картографічну модель ЛУС України;
виявлено і проаналізовано регіональні геоекологічні особливості і територіальні диспропорції у формуванні та розвитку ЛУС України;
систематизовано принципи і стратегії оптимізації урбанізаційного природокористування і вдосконалення управління ним, запропоновано системно-структурну геоінформаційну модель геоменеджменту ЛУС;
визначено основні умови реалізації моделі геоменеджменту ЛУС, а також завдання і напрями розвитку і вдосконалення її підсистем;
здійснено ландшафтно-урбанізаційне районування території України, що доповнює і розвиває існуючі схеми суспільно-географічного та економічного районування, дає змогу врахувати весь комплекс чинників – ландшафтних, геоекологічних, екістичних, соціально-економічних та інформаційно-регулятивних, – що забезпечують збалансований розвиток урбанізаційного природокористування;
розроблено зміст і завдання професійної підготовки фахівців з геоменеджменту ЛУС, визначено їх основні виробничі функції, типові задачі діяльності, необхідні знання і вміння за змістовими блоками фахового навчання.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, отримані в ході виконання дисертаційного дослідження, можуть бути використані органами державного управління при розробці планів соціально-економічного розвитку країни в аспекті забезпечення збалансованого розвитку урбанізаційного природокористування та охорони природи, а також містобудівними науково-дослідними і проектними організаціями з метою оптимізації їх планувальної та проектної діяльності.
Наукові розробки, що представлені в дисертації, використані при виконанні держбюджетних тем на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедри географії України, де автором читаються розроблені ним спецкурси “Урбанізаційне ландшафтознавство”, “Основи урбоекології”, “Основи геоменеджменту”, “Інформаційні системи та технології в географії”.
Особистий внесок здобувача. Дане дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій розроблено теоретико-методологічні основи урбанізаційного ландшафтознавства, викладено авторську концепцію ландшафтно-урбанізаційної системи. Результати багаторічних наукових досліджень, викладені в дисертації, отримані автором самостійно і відображені у списку публікацій. Зміст наукових праць, опублікованих у
5
2. і. Ви запитаєте чомуА тому що ваші діти ~ мої діти і вони із Котелевської гімназії ’1 імені С.html
3. СмартАвто. Бизнесправила
4. Тема- Проблема бытия в философии Понятие онтология
5. 0 2 изменения R продаж 03 03 0
6. Недостаточность клапанов аорты- этиология, гемодинамика, симптоматология и объективные исследовани
7. Два памятника Н.В. Гоголю
8. военного коммунизма проводившуюся в ходе Гражданской войны
9. Уснуло всё Учащейся 4 курса специальности Дирижирование
10. Доказательства и доказывание в хозяйственном процессе Республики Беларусь
11. Организация процесса и приготовление полуфабрикатов для сложной кулинарной продукции
12. Реферат- Содержание договоров международной купли-продажи товаров
13. Особенности русской зарубежной литературы
14. тема аккредитации Республики БеларусьСА РБ В силу новой редакции Закона РБ от 31
15. Реферат По дисциплине ldquo;Философияrdquo;
16. Как Люфтваффе считали свои победы
17. ____________20 _ г. Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессиональ
18. Артериальная гипотензия
19. либо фактора производства и может сдать в аренду или продать свое имущество капитал рабочую силу; ~ стре
20. Сохраняя жизнь успешно провел в Оренбурге благотворительные ярмарки Благотворительный фонд