Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
(повне найменування вищого навчального закладу)
Кафедра екології
(повна назва кафедри, циклової комісії)
з «Оцінка впливів на навколишнє середовище»
(назва дисципліни)
на тему: «Проект оцінки впливу на навколишнє середовище
облаштування Казанського олійної фабрики »
Студента V-го курсу групи ПЕз-10-1
Спеціальності 8.0401601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Броватий О.О.
(прізвище та ініціали)
Керівник: зав.кафедри екології,
(посада, вчене звання, науковий ступінь,
д.т.н., проф.Адаменко Я.О.
прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ______________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______________ ___________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Івано-Франківськ – 2014 рік
РЕФЕРАТ
Тема проекту: «Проект оцінки впливу на навколишнє середовище облаштування Казанського олійного цеху».
Метою проекту є визначення стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проекту облаштування Казанського олійного цеху .
Практична цінність результатів роботи полягає в тому, що розраховано кількість викидів і максимальне розповсюдження шкідливих речовин від джерел викидів об’єкта, переобладнання якого проектується.
ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, САНІТАРНО ЗАХИСНА ЗОНА, ВИКИДИ, НОРМИ
Зміст
|
[1] КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
[2] [3] 1 Базова частина [3.0.0.1] 1.1 Загальні положення процедури ОВНС [3.0.0.2] 1.2 Початкові стадії процесу ОВНС [3.0.0.3] 1.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища [3.0.0.4] 1.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС [3.0.0.5] 1.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС [3.0.0.6] 1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності [3.0.0.7] 1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості [3.0.0.8] 1.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень [3.0.0.9] 1.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки
[4] [4.0.0.1] 2.1 Підстави для розробки ОВНС [4.0.0.2] 2.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області [4.0.0.3] 2.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості [4.0.0.4] 2.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини [4.0.0.5] 2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря [4.0.0.6] 2.2.4 Водні ресурси Полтавщини [4.0.0.7] 2.2.5 Поводження з відходами [4.0.0.8] 2.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області [4.0.0.9] 2.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва [4.0.0.10] 2.4 Технологічна частина [4.0.0.11] 2.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти [4.0.0.12] 2.4.2 Опис технологічної схеми [4.0.0.13] 2.4.3 Компановачні рішення [4.0.0.14] 2.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти [4.0.0.15] 2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції [4.0.0.16] 2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд [4.0.0.17] 2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі [4.0.0.18] 2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря [4.0.0.19] 2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря [4.0.0.20] 2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки [4.0.0.21] 2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря [4.0.0.22] 2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря [4.0.0.23] 2.5.5 Характеристика залпових викидів [4.0.0.24] 2.5.6 Аварійні ситуації [4.0.0.25] 2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі [4.0.0.26] 2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) [4.0.0.27] 2.5.9 Гранично допустимі викиди [4.0.0.28] 2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації [4.0.0.29] 2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат [4.0.0.30] 2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище [4.0.0.31] 2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив [4.0.0.32] 2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти [4.0.0.33] 2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього [4.0.0.34] 2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього
[4.0.0.35]
[5] |
|
[1] КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
[2] [3] 1 Базова частина [3.0.0.1] 1.1 Загальні положення процедури ОВНС [3.0.0.2] 1.2 Початкові стадії процесу ОВНС [3.0.0.3] 1.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища [3.0.0.4] 1.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС [3.0.0.5] 1.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС [3.0.0.6] 1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності [3.0.0.7] 1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості [3.0.0.8] 1.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень [3.0.0.9] 1.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки
[4] [4.0.0.1] 2.1 Підстави для розробки ОВНС [4.0.0.2] 2.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області [4.0.0.3] 2.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості [4.0.0.4] 2.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини [4.0.0.5] 2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря [4.0.0.6] 2.2.4 Водні ресурси Полтавщини [4.0.0.7] 2.2.5 Поводження з відходами [4.0.0.8] 2.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області [4.0.0.9] 2.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва [4.0.0.10] 2.4 Технологічна частина [4.0.0.11] 2.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти [4.0.0.12] 2.4.2 Опис технологічної схеми [4.0.0.13] 2.4.3 Компановачні рішення [4.0.0.14] 2.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти [4.0.0.15] 2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції [4.0.0.16] 2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд [4.0.0.17] 2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі [4.0.0.18] 2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря [4.0.0.19] 2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря [4.0.0.20] 2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки [4.0.0.21] 2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря [4.0.0.22] 2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря [4.0.0.23] 2.5.5 Характеристика залпових викидів [4.0.0.24] 2.5.6 Аварійні ситуації [4.0.0.25] 2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі [4.0.0.26] 2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) [4.0.0.27] 2.5.9 Гранично допустимі викиди [4.0.0.28] 2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації [4.0.0.29] 2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат [4.0.0.30] 2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище [4.0.0.31] 2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив [4.0.0.32] 2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти [4.0.0.33] 2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього [4.0.0.34] 2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього
[4.0.0.35]
[5] |
|
[1] КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
[2] [3] 1 Базова частина [3.0.0.1] 1.1 Загальні положення процедури ОВНС [3.0.0.2] 1.2 Початкові стадії процесу ОВНС [3.0.0.3] 1.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища [3.0.0.4] 1.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС [3.0.0.5] 1.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС [3.0.0.6] 1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності [3.0.0.7] 1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості [3.0.0.8] 1.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень [3.0.0.9] 1.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки
[4] [4.0.0.1] 2.1 Підстави для розробки ОВНС [4.0.0.2] 2.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області [4.0.0.3] 2.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості [4.0.0.4] 2.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини [4.0.0.5] 2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря [4.0.0.6] 2.2.4 Водні ресурси Полтавщини [4.0.0.7] 2.2.5 Поводження з відходами [4.0.0.8] 2.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області [4.0.0.9] 2.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва [4.0.0.10] 2.4 Технологічна частина [4.0.0.11] 2.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти [4.0.0.12] 2.4.2 Опис технологічної схеми [4.0.0.13] 2.4.3 Компановачні рішення [4.0.0.14] 2.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти [4.0.0.15] 2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції [4.0.0.16] 2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд [4.0.0.17] 2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі [4.0.0.18] 2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря [4.0.0.19] 2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря [4.0.0.20] 2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки [4.0.0.21] 2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря [4.0.0.22] 2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря [4.0.0.23] 2.5.5 Характеристика залпових викидів [4.0.0.24] 2.5.6 Аварійні ситуації [4.0.0.25] 2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі [4.0.0.26] 2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ) [4.0.0.27] 2.5.9 Гранично допустимі викиди [4.0.0.28] 2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації [4.0.0.29] 2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат [4.0.0.30] 2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище [4.0.0.31] 2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив [4.0.0.32] 2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти [4.0.0.33] 2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього [4.0.0.34] 2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього
[4.0.0.35]
[5] |
Економічний механізм охорони навколишньої природного середовища покликаний створити умови для розвитку як у виробників, так і громадян дбайливого відношення до природи, виробити в суб’єктів права відносини до неї з позиції – не нашкодь. Він містить у собі комплекс заходів для економічного стимулювання охорони навколишнього середовища, нормуванню господарського впливу на навколишнє середовище, екологічну експертизу, екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, експлуатації виробничо-господарських об’єктів, екологічний контроль, відповідальність і відшкодування збитків.
Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) є комп лексним підходом до вивчення та прогнозування екологічної ситуації на промислових, сільськогосподарських та інших об’єктах з метою пом’якшення та запобігання негативних наслідків, що прогнозуються. Метою ОВНС є екологічне обґрунтування доцільності проектованої діяльності та способів її реалізації, визначення шляхів і засобів нор малізації стану навколишньою середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки.
Процес ОВНС та його матеріали дозволяють досліджувати, оцінювати і фіксувати інформацію, яка допомагає громадянам та державним органам вірно з’ясувати ризик та здобутки від запланова ної діяльності, а, також розумні альтернативи до неї. Цю інформацію роблять доступною для осіб та організацій, які матимуть відношення до цього проекту, включаючи спеціалістів-екологів, проектувальників та громадськість. Розділ ОВНС повинен містити всі важливі дані про природу діяльності, яка пропонується, розумні альтернативи до неї з урахуванням альтернативи невтручання, її ціль та необхідність, про стан навколишнього середовища, та про обговорення передбачуваних впливів на навколишнє середовище.
ОВНС об’єктів господарської діяльності – одна з важливих складових збереження нормативного стану довкілля та раціонального використання природних ресурсів.
При оцінці впливу на навколишнє середовище (ОВНС) необхідно враховувати мінерально-сировинні ресурси, ендогенні та екзогенні геологічні процеси, рельєф, ґрунтовий покрив, підземну та поверхневу гідросферу, зміни мікроклімату, рослинного покриву та тваринного світу, а також громадську думку.
Об’єкти нафтогазової галузі по різному впливають на ці компоненти, забруднюють їх, порушують природну рівновагу, руйнують ландшафти, спричиняють різні захворювання у населення та порушують естетичне сприйняття навколишнього середовища. Щоб запобігти цьому необхідно провести комплексну оцінку впливу на навколишнє середовище на сучасному етапі розробки нафтових і газових родовищ по існуючому технологічному проекту. В подальшому необхідно розробити проекти розробки цих же родовищ із застосуванням нових, прогресивних (можливо більш дорожчих) технологій, провести їх екологічну експертизу і продовжувати їх розробку з дотриманням усіх норм і правил охорони природи.
1.1 Загальні положення процедури ОВНС
Екологічна оцінка – це процес систематичного аналізу й оцінки екологічних наслідків діяльності, що намічається, консультацій із зацікавленими сторонами, а також урахування результатів цього аналізу і консультацій у плануванні, проектуванні, твердженні і здійсненні даної діяльності.
Метою оцінки впливу на навколишнє середовище є екологічне обґрунтування доцільності проектованої діяльності та способів її реалізації, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки.
Основним завданням ОВНС при розробці даного проекту є:
Процес екологічної оцінки включає такі основні складові:
ОВНС в Україні − це комплексний прогноз змін стану довкілля на підставі аналізу запланованої техногенної діяльності з урахуванням можливих попереджувальних і захисних заходів з метою визначення прийнятності з таких змін і припустимості практичної реалізації вказаної діяльності в тих чи інших умовах.
Спрощена схема ОВНС – прогноз впливів, обговорення його результатів із зацікавленими сторонами і ухвалення рішення про можливість здійснення планової діяльності з урахуванням результатів прогнозу й обговорень.
Проте така модель далека від ефективності, і не існує практично в жодній країні. Наприклад, екологічна оцінка виявляється найбільше ефективною в тому випадку, якщо її матеріали використовуються не тільки при ухваленні рішення про можливість здійснення діяльності, що намічається, в цілому, але і прийнятті різноманітних рішень у ході планування і проектування. Тому консультації, а також використання результатів ОВНС при прийнятті рішень варто розглядати не як послідовні етапи, а як необхідні компоненти процесу ОВНС.
Ефективність системи екологічної оцінки відповідають трьом основним принципам: превентивності; комплексності; демократичності.
Принцип превентивності означає, що екологічна оцінка проводиться до прийняття основних рішень по реалізації діяльності, що намічається, а також, що її результати використовуються при виробці і прийнятті рішень.
Принцип комплексності розуміє спільний розгляд і урахуванням впливів діяльності, що намічається і пов’язаних з ними змін у всіх природних середовищах, а також у соціальному середовищі.
Принцип демократичності означає той факт, що екологічна оцінка не зводиться до науково – технічних досліджень, а є інструментом прийняття взаємоприйнятих рішень. Ще одне важливе слідство принципу демократичності складається в тому, що для забезпечення можливості участі зацікавлених сторін екологічна оцінка повинна проводитися відповідно до визначених правил, що відомі і зрозумілі всім її учасникам.
Предметом екологічної оцінки є вплив планової діяльності на навколишнє середовище. Під впливом тут розуміються ті зміни в навколишньому середовищі, що цілком або частково є результатом діяльності, що намічається.
Прогноз і розробка заходів для їхнього пом’якшення є однієї з основних складового процесу ОВНС. Систематична, комплексна природа екологічної оцінки дозволяє виявити ті впливи, що можуть неадекватно враховуватися стандартами, установленими для окремих середовищ і джерела впливу.
Впливи в рамках екологічної оцінки розглядаються не тільки з погляду їхньої фізичної величини, але й з погляду їхньої значимості для суспільства в цілому, окремих соціальних груп і громадян.
1.2 Початкові стадії процесу ОВНС
Система визначення видів діяльності, для яких необхідна ОВНС, повинна відповідати таким умовам:
Існують два принципових підходи до визначення об’єктів ОВНС. Один із підходів заснований на так званій попередній оцінці всіх проектів або їхньої значної частини. У результаті такої оцінки приймається рішення про необхідність проведення ОВНС або відсутності такої необхідності (скринінг).
Інший метод добору проектів заснований на явному використанні списків видів діяльності, що є (або не є) об’єктами ОВНС.
Визначення задач ОВНС (скоупінг) проводиться після визначення необхідності у проведенні ОВНС.
Метою етапу визначення задач ОВНС є зосередження зусиль по оцінці впливу саме на тих проблемах, що важливі для прийняття рішень. Формування задач може бути здійснено одним – двома досвідченими спеціалістами в області екологічної експертизи.
1.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища
Прогноз і оцінка значимості планової діяльності на навколишнє середовище є однією з найбільш важливих стадій процесу ОВНС.
Метою цієї стадії є встановлення того, які зміни можуть відбутися в навколишньому середовищі в результаті здійснення кожної з аналізованих альтернатив, а також оцінка важливості або значимості цих змін.
Дана мета досягається шляхом:
1.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС
Участь громадськості як складова частина взаємодії з зацікавленими сторонами є одним із найважливіших елементів процесу екологічної оцінки.
Участь громадськості служить інструментом для узгодження інтересів різноманітних груп, рішення різноманітних задач екологічної оцінки.
Участь громадськості може бути визначена як безупинний процес взаємодії між громадянами й організаціями, відповідальними за ухвалення рішення, при цьому:
1.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС
Аналіз і порівняння різноманітних варіантів здійснення діяльності, що намічається є також одним із важливих елементів екологічної оцінки.
Під альтернативами в контексті ОВНС розуміють взаємовиключні засоби досягнення мети.
Основними типами альтернатив є:
Розгляд альтернатив дозволяє порівняти рівень впливів не тільки з тим або іншим стандартом або граничним розміром, але і з впливами при інших варіантах здійснення планової діяльності.
1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності
В залежності від майбутньої діяльності об’єкта та стану навколишнього середовища розрізняють декілька різновидів впливів на нього.
Первинний вплив діяльності – це ефекти, викликані безпосередньо цією діяльністю і загалом відбуваються у тому ж місці і у той же час, що і діяльність. Звичайно вони пов’язані з будівництвом, експлуатацією, реконструкцією підприємства і, в цілому, очевидні та можуть бути порівняно легко враховані.
Первинний вплив може призводити до таких результатів:
Вторинний вплив діяльності або непрямий вплив – охоплює потенційні ефекти від додаткових змін, та скоріш за все відбуватиметься пізніше або у тому місці, хоч і буде результатом втілення саме цієї діяльності.
Вторинний вплив може проявлятися у розвитку транспортної та інженерної інфраструктури, зміні рекреаційних умов та ін., що випливає з первинного впливу.
Вплив може бути коротко- та довготривалим залежно від стійкості та тривалості його певних складових. Наприклад втрата трав’яного покриву на певній тертої може розглядатися як короткочасний вплив, в той чав як втрата зрілого лісу – як довготривалий.
Позитивними впливами називаються екологічні ефекти, які позитивно впливають на навколишнє середовище.
Під негативними впливами розуміють екологічні ефекти, що негативно впливають на навколишнє середовище.
Інтегральний вплив – це екологічний вплив, який є результатом зростаючого впливу запланованої діяльності на певний природний ресурс.
Інтегральний вплив може отримуватися із підсумкових ефектів окремих невеликих дій протягом деякого часу. Значне зменшення впливу може бути достигнути за допомогою змістовного використання альтернативного аналізу та варіантів пом’якшення.
Пом’якшення – це результат спеціальних заходів, які плануються для максимального зменшення небажаного впливу на довкілля запропонованої діяльності.
Уникнення – це пом’якшення шляхом не втілення в життя діяльності, яка пропонується. Мінімізація – це пом’якшення шляхом зменшення масштабів проекту, переорієнтація проекту або застосування технології, яка зменшує фактори, які спричиняють небажаний екологічний вплив.
Очистка – це пом’якшення через збереження та відновлення компонентів навколишнього середовища, на яке впливає діяльність.
Зменшення – це пом’якшення за допомогою поетапного здійснення захисних заходів протягом запланованої діяльності.
Компенсування – це пом’якшення за рахунок проведення заходів, здатних відновити певні характеристики чи компоненти довкілля в іншому місці чи іншому часі порівняно з запланованою діяльністю.
Вказані можливості пом’якшення розміщені у порядку їх бажаності. Іншими словами, більш бажано взагалі уникнути впливу, ніж мінімізувати вплив чи забезпечувати компенсацію його негативних наслідків.
1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості
Документування результатів є одним із центральних елементів процесу ОВНС. Багато задач, що виникають у ході ОВНС, можуть бути вирішені лише на основі документації. Документи створюють реальну основу для взаємодії різноманітних сторін у ході екологічної оцінки.
Практично у всіх системах екологічних оцінок існує вимога про підготування і обговорення з зацікавленими сторонами центрального документа, що відображає основні результати процесу ОВНС в цілому. Цей документ являється звітом про вплив на навколишнє середовище (ЗВНС).
ЗВНС виконує такі основні функції в системі екологічної оцінки:
Перевірка якості процесу екологічної оцінки є невід’ємним елементом даного етапу ЕО, яка може здійснюватись через оцінку документації по ОВНС або оцінку його процесу.
Основна ціль контролю якості екологічної оцінки – оцінити придатність результатів ЕО для використання при прийнятті рішень. Задачі, що у загальному випадку можуть вирішуватися в ході контролю якості документації (ЗВНС), можна сформулювати в такий спосіб:
Результати контролю якості можуть бути сформульовані в спеціальному документі. Часто цей документ. Поряд із ЗВНС, розглядається при ухваленні рішення про можливість здійснення діяльності, що намічається.
У багатьох системах існує положення про обов’язкову публікацію або відкритість цього документа.
1.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень
Фундаментальною вимогою будь – якої системи екологічної оцінки є положення про те, що загальне рішення про здійснення діяльності, що намічається не може бути прийняте до того, як ЗВНС, основний документ екологічної оцінки, підготовлений і переданий органам, відповідальним за прийняття такого рішення.
Відома велика кількість формальних методів прийняття рішень, найбільше відомими з яких є:
1.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки
Задачами післяпроектних стадій екологічної оцінки є:
На сучасному етапі розвитку ЕО можливим механізмом забезпечення виконання цих задач є так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ).
Важливість упорядкування планів екологічного менеджменту полягає не тільки в тому, що вони зведуть у єдиний документ вимоги до природоохоронних заходів, полегшуючи таким чином, контроль над їхнім виконанням.
Складові післяпроектного аналізу:
2.1 Підстави для розробки ОВНС
Підставою для розробки розділу ОВНС ("Оцінка впливу на навколишнє середовище) в складі проекту «Облаштування нафтових свердловин Кулічихівського НГКР», є завдання для розробки.
Основною метою розділу ОВНС є екологічне обґрунтування доцільності будівництва об’єкту, що проектується, його діяльності, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього середовища, та забезпечення вимог екологічної безпеки.
Охорона довкілля містить заходи по захисту атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунту від забруднення в районі об’єкту.
Оцінка впливу на навколишнє середовище виконана на основі наступних нормативних документів:
2.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області
2.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості
Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською областями, на сході – з Харківською, на півдні – з Дніпропетровською і на заході – з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Загальна довжина меж близько 1100 км, з яких 162 км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.
Із загальної площі області 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,8% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,6% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,5%.
На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зрегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є:
Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку).
Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524-639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.
Полтавщина належить до областей, забезпечених природними ресурсами вище середніх показників по Україні. На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води. Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.
2.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини
Кількість наявного населення на кінець 2011 року за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1487,751тис. осіб, з яких 908,336 тис. мешкають у міських поселеннях, 579,415 тис. – у сільській місцевості. Щільність населення – 51,7 особи на 1 км2 менша, ніж в середньому по Україні (75,8осіб/км2).
Адміністративно-територіальний устрій області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 21 селище міського типу, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці. Станом на 01.01.2011 року Полтавщина поділяється на 467 сільських рад до яких входить 1814 сільських населених пунктів.
Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво вантажних автомобілів, вагонів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, обладнання для харчової промисловості, трикотажу, м’яса і масла тваринного, олії, цукру. За даними Головного управління статистики в Полтавській області у 2011 р. у порівнянні з 2010 р. досягнуто приросту промислового виробництва на 12,6%. В цілому по Україні виробництво промислової продукції у 2011р. зросло на 11,0%. За величиною індексу промислової продукції область зайняла 9 місце серед регіонів України.
Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві – виробництво м’яса, молока, яєць. Землі сільськогосподарського призначення складають 77,5% від площі земельних ресурсів області. За даними головного управління статистики в Полтавській області загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 2011 р. порівняно з 2010 р. скоротилося на 8,2%, у т.ч. у господарствах населення – на 4,6%, у сільськогосподарських підприємствах – скоротилося на 11,3%. Обсяг продукції тваринництва у 2011 році порівняно з 2010 р. збільшився на 5,5%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 4%, у господарствах населення – на 7,1%.
Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852 км, з яких 10% – дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру.
2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
У 2011 р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю) 72,8 тис.т. (на 9,6 тис.т, або на 11,7% менше, ніж у 2010 р.). Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 23,4 тис.т. (32,1%) належать до парникових газів, зокрема, метан (23,3 тис.т.) та оксид азоту (0,1 тис.т.). Крім цих речовин, в атмосферу надійшло 2281,0 тис.т. діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.
Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства міст Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтава і Миргород. На місто Кременчук припадає 25,7% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ – 15,5%.
Згідно із звітними даними у 2011 році до лідерів по здійсненню викидів в атмосферне повітря потрапили райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств – Лохвицький (15,8% обласних викидів), Гадяцький (7,0%) Диканський (4,4%), Решетилівський та Зіньківський (3,8% та 3,5%). Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становлять 251,6 кг, 89,4 кг, 163,2 кг, 101,4 та 69,2 кг відповідно.
Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2,5 т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні в 2,7 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах Кременчуці (195,0 т), Лубнах (123,6 т), Комсомольську (64,7 т), Полтаві (16,99 т), Лохвицькому (8,8 т), Диканському (4,8 т), Гадяцькому (3,2 т) та Решетилівському (2,7 т) районах.
Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 48,7 кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,85 разів). На кожного мешканця Лохвицького району припадало 251,6 кг шкідливих речовин, Диканського 163,2 кг, міста Комсомольськ 206,8 кг шкідливих речовин. Це найвищі показники по області.
Більше половини (57,9%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 99,942 тис.т, з яких левова частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 80,005 тис.т забруднюючих речовин, або 46,3% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,1 та 86,5 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Козельщинському, Лубенському, Пирятинському та Семенівському.
2.2.4 Водні ресурси Полтавщини
Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. У 2011 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 243,1 млн.м3 води, що на 4,3 млн.м3 (на 1,8%) більше, ніж у 2010 році. Використання водних ресурсів склало 205,2 млн.м3 проти 204,0 млн.м3 у попередньому році (більше на 1,2 млн.м3, або на 0,06%).
Збільшення забору води (на 4,3 млн.м3, або 1,8%) відбулося за рахунок поверхневого забору зі ставків (Кобеляцький, Мішівський, Великобагачанський, Семенівський райони та м.Полтава). У більшості підприємств області водозабір залишився на рівні минулого року. Дещо збільшився забір води промисловими підприємствами м.Кременчук на 0,72млн.м3 – на виробничі потреби.
Використання води за рік на одного мешканця, у тому числі на господарсько-питні потреби, залишається на рівні попереднього року, відповідно 138м3, (2010 рік – 136м3) та 35,5м3 (2010 рік – 35,7м3).
Найбільшими споживачами води є підприємства сільського господарства (59,3% всієї використаної води) та комунальне господарство (27,6%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 12,3%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, електроенергетики та чорної металургії.
Втрати води при транспортуванні у 2011 році зросли на 11,2% до 19,9 млн.м3 (проти 17,9 млн.м3 у 2010 році), практично всі у комунальному і побутовому водопостачанні і мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання.
У звітному році за рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 996,7 млн.м3 свіжої води, що на 61 млн.м3, або на 6,5% більше, ніж у 2010 році (935,7млн.м3).
У 2011 році скинуто зворотних вод в поверхневі водні об’єкти області 183 млн.м3, що на 0,8 млн.м3 (0,4%) більше, ніж в 2010 році. Збільшення відбулося за рахунок нормативно-чистих без очистки скидів ставків.
Недостатньо-очищених стічних вод скинуто у поверхневі водні об’єкти на 56 тис.м3 (1,1%) більше за рахунок збільшення скиду недостатньо очищених стоків КП «Лубниводоканал» на 88,7тис.м3 та на 40 тис.м3 ОК ВПВКГ «Миргородводоканал».
Із цієї кількості 2,7% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 4,882 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 128,4 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах – 49,67млн.м3, у тому числі з біологічною очисткою – 47,79 млн.м3 (96,2%), з механічною – 1,882 млн.м3 (3,8%).
Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 47,64 тис.т, що на 3,37 тис.т, або 7,6% більше ніж у 2010 році (на одного мешканця області майже 32 кг).
2.2.5 Поводження з відходами
Протягом 2011 р. на підприємствах області (1015 підприємств) утворилось 4436,4 тис.т відходів. Основна частина утворених відходів (4220,8 тис.т, або 95,1% від загального обсягу) належить до ІV класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки становили 211,7 тис.т, ІІ класу – 3,5 тис.т, І класу – 0,4 тис.т.
В області у 2011 р. 2177,4 тис.т було утилізовано, оброблено (перероблено) та 3716,4 тис.т видалено у спеціально відведені місця чи об’єкти.
На кінець 2011 р. на спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств знаходилось 15009,9 тис.т відходів, у тому числі відходів І класу небезпеки – 0,2 тис.т, ІІ класу небезпеки – 0,6 тис.т, ІІІ класу небезпеки – 30,7 тис.т.
Найбільше утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на підприємствах міста Кременчука (930,83 тис.т) та міста Полтави (284,895 тис.т), а також Шишацького (753,139 тис.т), Лохвицького (415,966 тис.т), Новосанжарського (377,341 тис.т), Глобинського (319,646 тис.т), Оржицького (275,142 тис.т) та Кобеляцького районів (275,142 тис.т) районів.
Переважаючими видами вторинної сировини та відходів виробництва, які утворюються в області є: породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інших робіт, жом буряковий, сироватка молочна – товарна, породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню, відходи тверді побутові.
Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (2% – від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 накопичено у відвалах та хвостосховищах 1,94млрд.т. нетоксичних відходів), ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», яке самостійно розпочало працювати у 2010 році (І-ІV класу небезпеки відходи май же відсутні, але за 2010 рік підприємством накопичено 6,649млн.т. нетоксичних відходів, які утворилися від розкривних робіт у кар’єрі), ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (0,01% – від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 у відвалі формувальних сумішей на орендованій земельній ділянці знаходиться 7,422млн.т відходів, які вважаються як нетоксичні), ПАТ «Укртатнафта» (14%– від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки).
2.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області
Станом на 01.01.2012 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 370 територій та об’єктів загальною площею 133134,385 га, що складає 4,63 % від загальної площі області: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Кількість територій та об’єктів місцевого значення становить 341, з яких 3 регіональні ландшафтні парки, 153 заказники (48 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загально зоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 51 гідрологічних), 123 пам’ятки природи (11 комплексних, 100 ботанічних, 3 гідрологічних та 9 геологічних), 48 заповідних урочищ та 14 парків пам’яток садово-паркового мистецтва).
Рішенням двадцять сьомої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 23 червня 2010 року оголошено 6 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: 3 заказники – «Географічний центр Полтавщини» (Великобагачанський район), «Демидівський» (Решетилівський район) та «Бурівщина» (Гребінківський район); 2 пам’ятки природи – «Ульяновські могили», «Гостра могила» (Гребінківський район); 1 заповідне урочище «Дубина» (Решетилівський район); а також розширено гідрологічний заказник «Сторожовий» (Чутівський район).
У першому кварталі 2010 року Указом Президента України оголошено створення національного природного парку «Нижньосульський» загальною площею 18635,11 га. У межах Полтавської області площа НПП становить 10764,2 га (решта у межах Черкаській області). Площа земель, що вилучається в установленому порядку та надаються парку в постійне користування становить 1406,3 га.
2.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва
Майданчик Кулічихівської УКПГіН розташований на відстані близько 2 км на північний захід від с. Великі Будища Гадяцького району (рис. 2.1). Рельєф району розташування УКПГ рівнинний. З усіх сторін майданчик оточений орними землями. Згідно СН 245-71 проммайданчик УКПГ відноситься до підприємств I класу з шириною санітарно-захисної зони 1000 метрів.
Генеральним планом передбачається вертикальне планування і благоустрій території з урахуванням існуючих внутрішньоскладських проїздів і площадок з твердим покриттям і під’їзних доріг загального використання та озеленення вільних територій газонами.
Клімат території характеризується помiрноконтинентальним режимом з довгою тривалістю позитивних температур повітря, помірною морозонебезпечнiстю.
В цiлому, клiмат теплий, з помірно м’якою зимою, територія вище середнього забезпечена теплом, з достатньою кiлькiстю атмосферних опадiв, напiвволога, дуже малоснiжна, з пiдвищеною бiологiчною продуктивнiстю.
Глобальнi клiматичнi умови вiдносяться до III iнженерно-екологiчного класу, характеризуються по даним метеостанцiй "Гадяч" (з деякими поправками Сектора пiдготовки iнформацiї Республiканського центру спостережень за станом природного середовища Державного комiтету України по гiдрометеорологiї № 209 вiд 11.05.1993 р., № 231 вiд 01.07.1993 р.,№ 12 вiд 26.01.1994 р.).
Метеорологічні характеристики та коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, для Кулічихівського НГКР характеризуються наступними показниками:
Таблиця 2.1 – Середньорічна повторяємість напрямку вітру (%)
|
Пн |
ПнС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПнЗ |
|
11 |
14 |
13 |
12 |
12 |
13 |
13 |
12 |
2.4 Технологічна частина
2.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти
До складу установки комплексної підготовки газу і нафти (УКПГіН) входе наступне технологічне обладнання:
До складу допоміжного технологічного обладнання УКПГіН відносять:
Установки можуть бути розроблені на різні продуктивності по газу, із застосуванням різних технологій підготовки газу. Установки призначені для експлуатації в кліматичних зонах з температурою повітря від -60 ° С до 45 ° С.
2.4.2 Опис технологічної схеми
По «Завданню на розробку робочого проекту "Облаштування Куличихівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти» була розроблена технологічна схема, згідно з якою нафта промивалась водою, а всі трубопроводи нафти та води передбачалися з теплоносієм та ізонувалися, у нафтові свердловини насосами подавався вуглеводневий конденсат з метою розбавлення нафти у кількості 30-50% від видобуваємої нафти.
При цьому дотримувались вимоги "Завдання" - вироблялась нафта згідно до умов ДСТУ ГОСТ 9965-76 ( II група якості нафти).
Нафта із 10 свердловин (№№ 12, 26, 104, 105, 107, 108, 110, 111, 113 та 114) поступає по колектору Н-100 на установку підготовки нафти.
Кожна із вищевказаних свердловин підключається до другого колектору, по якому нафта попадає до замірного сепаратору С-3.
До кожної свердловини підведені:
Пусковий газ газліфта подається із Тимофіївської УСП, робочий газ газліфта – із сепаратора С-Т пункту збору газу. Вуглеводневий конденсат подається насосами Н-3 із насосної конденсату, в котрій встановлюються 10 робочих насосів НД 100/125 (по одному на кожну свердловину) та 1 резервний.
На установці підготовки нафти суміш нафти, конденсату, пластової води та газу по колектору Н-100 проходять депульсатор ДП-1 в котрому відокремлюється більша частина газу із рідини і поступають в трьохфазний сепаратор УПС-1, в котрому проходить розділ суміші на газ, нафту з конденсатом та пластову воду.
Газ з тиском 3,3 МПа направляється в газопровід на КЦ №2 Тимофіїівського УКСП. Пластова вода із УПС-1 по рівню скидається в підземну ємність ЕП-1.
В нафту із УПС-1 вприскується деемульгатор насосами Н-7/1 (Н-7/2). Далі суміш підігрівається до температури 80°С у вогневому підігрівачі ОП-1.
Вогневий підігрівач ОП-1 обладнаний системою захисту від пожежі, дренажною ємністю Е-10, до ОП-1 підведений азот.
Клапан, регулюючий рівень нафти в УПС-1, розташований після ОП-1 для запобігання можливості створювання парів в ОП-1.Одночасно клапан знижує тиск суміші для двох режимів роботи:
Суміш нафти, газу, деемульгатора та залишків пластової води поступають через коагулятор К, в якому укрупнюються каплі пластової води, і далі в УСП-2, де проходить розділ:
Нафта із УПС-2 по рівню скидається в кінцеву сепараційну установку КСУ, що працює в режимах:
Нафта із КСУ:
Технологічною схемою передбачені:
В залежності від показників рівнеміра ємності ЕД-1, розташованого на межі рідини нафта-вода, занурювальний насос відкачує пластову воду в підземну ємність ЕП-1, а нафту в ємності товарної нафти Е-б та Е-7.
Система підготовки паливного газу включає дроселювання газу до 0,35 МПа, очистку газу в сепаратор паливного газу С-2, замір кількості паливного газу.
Для продувки обладнання перед ремонтом, перед пуском служить газоподібний азот, що зберігається в ємності Е-5 при тиску 2,5 МПа. Перед використанням азот дроселюється до 0,6 МПа.
Вся пластова вода, що відокремлюється від добутих нафти (УПН) та газу (пункт збору газу), збираються в підземній ємності ЕП-1, вивітрюється до атмосферного тиску, а далі періодично перетискується азотом в роздільник Р-В пункту збору газу. Конденсат із пункту збору газу дроселюється до 0,1 МПа, газ та рідина розділяються в сепараторі С-1. Тому газ із сепаратора С-1 направляється в факельну систему низького тиску. Для запобігання корозії в потік конденсату на вході в сепаратор С-1 вприскується інгібітор корозії насосами Н-2.
Конденсат із сепаратора С-1 замірюється та направляється на всовування насосів Н-3.Деемульгатор привозиться в бочках і з допомогою насосу Н-9 подається на зберігання в ємність Е-8. Із ємності Е-8 насосами Н-7 вприскується в потік нафти до ОП-1. Для періодичного заміру дебіту нафти окремих свердловин служить замірна нитка.
Нафта, що видобувається із замірювальної свердловини направляється по колектору Н-50 в теплообмінник Т, де підігрівається потоком нафти із вогневого підігрівана ОП-1, до температури 56°С.
Далі нафта поступає в сепаратор нафтогазовий замірний СЗ, в якому проходить розділ газу і рідини, котрі замірюються. Газ направляється в газопровід на КЦ № 1 при тиску 3,3 МПа, а рідина (пластова вода та нафта) в Д-3 пункту збору газу для заміру.
Для нормального функціонування установки служать:
2.4.3 Компановачні рішення
Загальна частина Технологічні об’єкти облаштування нафтових свердловин Куличихівського НГКР за призначенням і виробничим ознакам угрупованні у комплекси:
Розташування споруд комплексів при рішенні генерального плану облаштування нафтових свердловин Куличихівського НГКР проводилося з урахуванням їх взаємозв’язку, а також нормативних віддалень як між собою, так і до допоміжних споруд (ВНТП 3-85;ВБН В.2.2-58.1-94;ВУПП-88).
Центральну і верхню частину генерального плану займають технологічні споруди установок підготовки нафти:
У нижній лівій частині генерального плану розташований комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції:
Для роботи основних технологічних процесів передбачено цілий комплекс допоміжних споруд, а саме:
Крім того в протипожежній насосній станції передбачено можливість установки встановлення насосів подачі води промивальної НД-400/63-ДА-УЗ (2 шт.) до колектора нафти. Зона допоміжних споруд розташована по всьому генеральному плану з урахуванням його корисного використання.
Всі технологічні споруди з’єднані між собою естакадами технологічних трубопроводів.
2.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти
Площадка апаратів, яка входить до комплексу споруд підготовки нафти,розташована на відкритому отбортованому бетонному майданчику і складається з апаратів:
Всі апарати з’єднані між собою технологічними трубопроводами.
Територіальне на площадці розташовані насоси подачі інгібіторів корозії (Н-2/1 ;Н-2/2), які розташовані на залізобетонних фундаментах.
Зона площадки апаратів, на якій розташовані апарати і технологічне обладнання на відкритому майданчику, класифікується за ПУЕ- клас "В-1г". Розташування апаратів на площадці виконано згідно нормативної документації. Для проходу через бетонне обвалування передбачені перехідні мостики.
Місця обслуговування, розташовані вище 1,8 м вище рівня площадки обладнуються майданчиками обслуговування. До апаратів,розташованих на відкритій площадці,передбачена можливість під’їзду вантажопідйомного транспорту.
По території площадки прокладені трубопроводи теплоносія прямого, теплоносія зворотного, дренажу технологічного, дренажу сантехнічного. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, ОПП-2- для ізольованих трубопроводів.
Розміщення арматури і контрольно-вимірювальних приладів здійснено з урахуванням можливості їх корисного обслуговування. Всі апарати встановлені на залізобетонні фундаменти. Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією.
Надземні колектори (нафта до ОП-1, нафта до ДП-1, нафта до Т, нафта до КСУ, вода пластова в колектор) прокладені в загальній ізоляції разом з теплоносієм. Передбачена можливість прокладки теплоносія прямого і зворотного.
Трубопроводи, крім дренажних, прокладені так, щоб забезпечити прохід до апаратів. Для проходу через низьку естакаду трубопроводів передбачен перехідний мостик. Для апаратів передбачена теплова ізоляція.
Технологічна насосна станція Для підготовки та подачі конденсату-розріджувача в кожну свердловину проектом передбачена технологічна насосна станція, яка розташована на окремій відкритій площадці під навісом та конструктивно продовжує існуючу насосну.
В насосній розташовані в ряд одинадцять насосів подачі вуглеводневого конденсату в свердловини (10 робочих + 1 резервний) НД-100/250.
Насоси встановлені на залізобетоні фундаменти і обв’язані згідно з технологічної схемою. Зона технологічної насосної станції класифікується по ПУЕ клас В-1г. Повз технологічної насосної станції прокладена естакада технологічних трубопроводів.
2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції
Площадка ємностей з КСУ, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою двоповерхову споруду.
На першому поверсі на відкритій площадці розташовані дві ємності товарної нафти (Е-7/1 і Е-7/2).Для зберігання товарної нафти прийняті стальні горизонтальні циліндричні ємкості з надземною установкою, які виготовлюються по типовим проектам – внутрішнім об’ємом 50 м ( ПС-50-И-2-0).
Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП. Відстань між ємностями прийнята 1,25 діаметра однієї ємності.
Висота обвалування(залізобетонної отбортовки) вміщує об’єм нафти ємності з запасом 200 мм. Від дзеркала розлитої речовини. Ємності обв’язані згідно технологічної схеми. Колектори трубопроводів розташовані на естакадах технологічних трубопроводів, які розташовані за межею площадки ємностей.
За межею площадки ємностей розташовані:
Насосне обладнання розташовано згідно габаритів насосів, раціонального використання зв’язків насосів між собою і ємностями. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, 01111-2- для ізольованих. Зона ємностей Е-7/1,Е-7/2 класифікується по ПУЕ-"В-1г". Ємності обладнані запірною арматурою, замірними і запобіжними облаштуванням.
Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією. Трубопроводи розташовані на висоті 2,2 м для забезпечення проходу під ними.
На другому поверсі на висоті 6,550 м розташована кінцева сепараційна установка (КСУ) ємністю 25 мк КСУ встановлена на залізобетонних фундаментах. По верху установки передбачена площадка обслуговування і приборів КВП. Обв’язка КСУ прийнята згідно технологічної схеми. Нафта з КСУ самопливом подається до ємностей зберігання нафти.
Площадка ємностей, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою відкритий майданчик, на якому розташовані дві ємності товарної нафти (Е-6/1...Е-6/2) з внутрішнім об’ємом 50 м3.
Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП.
Висота обвалування (залізобетонної отбортовки) вміщає об’єм нафти ємності з запасом 200 мм. від дзеркала розлитої речовини. Ємності мають теплову ізоляцію.
2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд
Реагентне господарство – установка зберігання і подачі деемульгатора, запобігає утворенню, а також ліквідує уже існуючі нафтові емульсії. Для цього на окремій площадці встановлюються апарат горизонтальний V=25 м3 з теплообмінним пристроєм, а також два агрегату електронасосних дозуючих НД 1,6/63 Д13В для подачі деемульгатора в колектор нафти перед вогневим підігрівачем нафти. Апарат горизонтальний і насоси встановлюються на залізобетонні фундаменти. Зона реагентного господарства по ПУЕ класифікується "В-1г". Установка зберігання і подачі деемульгатора обгороджена по периметру металевою сіткою.
Вузол заміру газліфтного газу запроектований у десять ниток з труби 140х20 Ст.20, які розташовані на опорах. Кожна нитка має двостороннє відключення клапанами кутовими перекривно-регулювальними із Ст..18хГС з ручним управлінням. На прохання замовника на кожній із десяти ліній установки рас ходомірів "Циклон-2" посередині труби 140х20 поставлений будівельний ригель. Для кріплення труби, в місці обпирання труби і будівельної опори ставиться опора ОПБ-1. В місцях виходу підземних трубопроводів на площадки труби гідро ізолювати на 300 мм. Вище рівня площадки вузла заміру газліфтного газу. Зона вузла заміру газліфтного газу класифікується по ПУЕ "В-1г". Устаткування, і трубопроводи вузла покриваються антикорозійною ізоляцією.
Компресорна стисненого повітря складається з двох автономних блоків (блок компресорний і блок допоміжного обладнання). Які встановлюються на залізобетоних фундаментах. Зона компресорної класифікується по ПУЕ "Д". Кріплення труб виконано за допомогою опор ОПБ2 ,011111 та ОПП2.
Блок підігріву нафти встановлюються на залізобетонних фундаментах на окремому бетонному майданчику. Зона блоку підігріву нафти та теплоносія класифікується по ПУЕ "В-іг".
Установка зберігання та видачі азоту розміщується на відкритому майданчику і складається із ємності зберігання азоту і трубопровідної обв’язки. Стальний горизонтальний резервуар об’ємом 80 м3 на залізобетонних фундаментах. Для обслуговування люка-лаза та штуцерів на верху резервуара передбачена металева площадка. Трубопровід і арматура трубопровідної обв’язки встановлені на опори.
2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі
Трубопроводи, які з’єднують споруди, розташовані на технологічних естакадах і виконані із металевих опор з прогінними балками і проміжними траверсами. Неізольовані трубопроводи опираються на траверси на безкорпусних опорах типу ОПБ-1, ОПБ-2; ізольовані – на опорах типа 01111-2. Висота опор приймається, як правило, з урахуванням прокладки трубопроводів без "мешків" з метою забезпечення їх спорожнення при дренажі. Шаг опор – 6 м. Монтаж трубопро водів виконується на сварці, різьбові та фланцеві з’єднання виконуються тільки у разі приєднання до обладнання і арматури. Біля блоку підігріву нафти розташована ємність аварійного зливу нафти V=10 м3.
2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря
2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря
Технологічна схема роботи Кулічихівської УКПГіН забезпечує підготовку газу для транспортування, підготовку конденсату та нафти.
Сирий газ зi свердловин по газопроводам-шлейфам надходить в блок газового сепаратора першого ступеня С-1, де звільняється вiд пластової води та вуглеводневого конденсату. Вiдсепарований газ через замірний вузол надходить в магістральний газопровід.
Рідина, яка випала в сепараторі С-1 конденсат i пластова вода, надходить в конденсатопровід та відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки.
Нафта зі свердловин по нафтопроводам надходить на УПС-1, де звільняється від попутного нафтового газу, який направляється в газопровід та пластової води, яка потрапляє в ємність ЕП-1. Після УПС-1 рідина через вогньовий підігрівач ОП-1 (джерела №№ 1,2), де нагрівається до 80 °С потрапляє на УПС-2, де звільняється від залишків газу та пластової води, потім нафта відправляється на кінцеву сепараційну установку (КСУ) та через насос 9 МГР (джерело № 17) відправляється на Тимофіївську УСП. Газ після УПС-2 через сепаратор С-2 потрапляє на власні потреби, попутна пластова вода на ємність ЕП-1, з якої потім відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки. При виникненні аварійної ситуації на нафтопроводі нафта потрапляє в ємності нафти Е-2 місткістю 25 м3, (джерело № 6) і Е-3, Е-6-1, Е-6-2, Е-7-1, Е-7-2 місткістю 50 м3, (джерела №№ 7-11). Потім нафта за допомогою насосів НШ (джерела №№ 18-20) потрапляє на наливну естакаду (джерело №21) і автомобільним транспортом вивозиться для подальшої переробки. При перекачуванні та зберіганні нафти в атмосферне повітря виділяються вуглеводні граничні.
Для запобігання гiдратоутворення на установці та в газопроводах шлейфах використовується метанол. На майданчику УКПГіН для зберігання метанолу встановлено дві ємності метанолу Е-4, Е-5, (джерела №№ 4,5) мiсткiстю 25 м3. На майданчику УКПГіН також встановлено дренажну ємність метанолу, об’ємом 2 м3 (джерело № 13), в яку збирається метанол, який прокапує при роботі метанольних насосів. Метанол за допомогою насосів НД (джерело № 16) подається на технологічну установку та свердловини. Ця ж насосна застосовується для закачування вуглеводневого конденсату в міжтрубний простір нафтових свердловин. При наповненні ємностей метанолу та роботі насосів в атмосферне повітря виділяється спирт метиловий та вуглеводні граничні.
При гiдратацiї свердловин та газопроводiв-шлейфiв, при експлуатацiї та ремонті технологічного обладнання виникає необхідність їх продувки, скиду гiдратної пробки i спалювання газу в факельному амбарi. Факельний амбар УКПГіН є джерелом постійної дії – працює черговий пальник, а продувка проводиться періодично (дж. № 15). В результаті спалювання газу в атмосферу в складі продуктів згоряння видаляються шкідливі речовини – дiоксид азоту, оксид вуглецю та сажа.
На випадок виникнення такої аварійної ситуації, як зникнення напруги в мережі електропостачання на УКПГіН встановлено дизельну електростанцію. В якості палива використовується дизельне пальне. При роботі електростанції в атмосферу викидаються діоксид азоту, оксид вуглецю, ангідрид сірчистий, сажа (дж. № 3). Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря, та їх кількість наведені в таблиці 2.2
Таблиця 2.2 – Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря
|
№ п/п |
Код |
Найменування забруднюючої речовини |
ГДКм.р. |
ГДКс.д. |
ОБРВ |
Клас небезпеки |
Потужність викиду, т/рік |
|
мг/м³ |
|||||||
|
1 |
301 |
Азоту діоксид |
0,085 |
0,040 |
--- |
2 |
1,446 |
|
2 |
337 |
Вуглецю оксид |
5,000 |
3,000 |
--- |
4 |
75,102 |
|
3 |
1052 |
Спирт метиловий |
1,000 |
0,500 |
--- |
3 |
0,494 |
|
4 |
328 |
Сажа |
0,150 |
0,050 |
--- |
3 |
1,572 |
|
6 |
2754 |
Вуглеводні граничні |
1,000 |
--- |
--- |
4 |
2,947 |
|
7 |
330 |
Ангідрид сірчистий |
0,500 |
0,050 |
--- |
3 |
0,003 |
|
8 |
410 |
Метан |
--- |
--- |
50,000 |
--- |
5,504 |
|
ВСЬОГО: |
87,068 |
2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки
Азоту діоксид Токсичність: високотоксична речовина, викликає загальнотоксичну (запаморочення, бронхопневмонія, судороги, серцебиття), подразнюючу, алергенну (астма) дію. Клас небезпеки: II – повітря населених місць; III – повітря робочої зони.
Вуглецю монооксид, угарний газ Токсичність: високотоксичний, кров’яний яд, при вмiстi в повiтрi 0,01% у людей відзначається запаморочення, головний біль, рвоту, при змісті 0,1% – втрата свідомості, а при 0,2% – оксид вуглецю може бути причиною численних отруєнь iз смертельним наслідком. Клас небезпеки: IV – повітря населених місць і повітря робочої зони.
Метан Токсичність: в звичайних умовах визначається головним чином хибою кисня. Клас небезпеки II.
Вуглець технічний (сажа) Токсичність: викликає загальнотоксичну дію та дратує, канцероген (сажi чорнi промисловi з змiстом бенз(а)пiрену не бiльш 35 мг/кг). Клас небезпеки: III – повітря населених місць і повітря робочої зони.
Діоксид сірки (сірчаний ангідрид) Токсичність: викликає загально токсичну дію, дратує. Клас небезпеки: II – повітря населених місць; III – повітря робочої зони.
Метиловий спирт Токсичнiсть: сильний нервово-судинний яд, викликає загальну токсичну та наркотичну дiю, дратує, вражає внутрiшнi органи, сiтчатку ока, центральну нервову систему, смертельною дозою для людини є 30 см3; важкi отруєння, що супроводжуються слiпотою, можливi при дозах 510 см3. Клас небезпеки: III – повiтря населених мiсць.
2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря
Перелік забруднюючих речовин Кулічихівської УКПГіН, впливи яких мають підсумуватися:
При спільній присутності в атмосферному повітрі декількох речовин, які володіють сумарною дією, сума відношень їх концентрацій до граничнодопустимих концентрацій не повинна перевищувати 1 (одиниці) при розрахунку по формулі:
С1 С2 С3 Сn
------- + -------- + ------ +…+ ------- = 1, (2.1)
ГДК1 ГДК2 ГДК3 ГДКn
де С1, С2, Сn – фактичні концентрації речовин в атмосферному повітрі;
ГДК1, ГДК2, ГДКn – граничнодопустимі концентрації тих же речовин.
Речовини, викид в атмосферу яких заборонений, на Кулічихівській УКПГіН відсутні.
2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря подані у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
|
№ джерела викиду |
Найменування забруднюючої речовини |
Код забруднюючої речовини |
Викиди речовин, г/с |
Періодичність р/рік |
Тривалість викиду, год.,(хв.) |
Річна величина викиду, т/рік |
|
|
по регламенту |
залповий викид |
||||||
|
22 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
23 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
24 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
25 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
26 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
27 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
28 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
|
29 |
Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа |
301 337 328 |
--- --- --- |
0,6220 35,470 0,7470 |
20 20 20 |
4 4 4 |
0,090 5,108 0,108 |
2.5.5 Характеристика залпових викидів
На свердловинах двадцять разів на рік, протягом чотирьох годин відбувається продувка свердловини природним газом, який потім спалюється на факелі. При згорянні газу в атмосферу викидаються азоту діоксид, вуглецю оксид, сажа. На даний час експлуатується 8 свердловин. Їх продувка здійснюється на індивідуальних факельних амбарах. Санітарно-захисна зона для цих джерел викиду встановлена в розмірі 300 м.
2.5.6 Аварійні ситуації
До найбільш iмовiрних ситуацій відноситься займання ємностей з пальною речовиною (нафта). При виникненні цієї аварійної ситуації здійснюються викиди речовин, що забруднюють атмосферу, а значить ймовiрнiсть шкідливого впливу в першу чергу на людей, тваринний i рослинний світ.
В зв’язку з тим, що в цей час не розроблено розрахункових методик iмовiрностi виникнення аварій при експлуатації газопереробних підприємств, в наданому роздiлi пропонується не розраховувати валовий викид в атмосферу (тон/рiк) при виникненні аварії, а обмежитися описом i розрахунком одиничної аварійної ситуації i масовим секундним викидом забруднюючих речовин в атмосферу.
При займаннi ємностей з пальною речовиною припускається, що займається одна ємність, а двi iншi (розташовані в безпосередній близькості вiд неї) швидко нагріваються вiд полум’я горіння пальної речовини, ємності що горить.
При інтенсивному нагрiваннi речовини, яка знаходиться в ємностях, підвищується її температура i починається інтенсивне її випаровування, що призводить до значного підвищення парціального тиску насиченої пари речовини в ємності (рис.2.2).
Внаслiдок підвищення тиску в ємності спрацьовують запобiжнi або дихальні клапани чи пари відводяться через дихальнi трубки, в залежності вiд того який тип ємності (пiд пiдвищенним тиском або пiд атмосферним). При спрацюваннi клапана, пари речовини, виходять або безпосередньо в атмосферу, або можливе вiдведення їх на скидну свiчу чи на факельний пристрiй.
При виходi в атмосферу з дихального клапана або трубки пари загоряються вiд полум’я палаючої ємностi, та згоряючи, утворюють такi забруднюючi речовини як оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.
Розрахунок кiлькостi парiв, що виходять через клапан, проводять з розрахунку пропускної можливостi клапану в вiдповiдностi з "Технiчними умовами на запобiжнi клапани" ТУЗК-83.
Для розрахунку горiння ємностей на Кулічихівській УКПГіН прийнято групу не теплоiзолюваних ємностей: V=50 м3 – 3 шт.
Згiдно ОСТ 26-02-2080-84 для резервуарів ПС-50 визначена кiлькiсть парів насичених вуглеводнів, якi виділяються при горiннi резервуару:
Всього при горiннi ємностей G = 26215,1 кг/год = 7282,0 г/сек. Якщо пари насичених вуглеводнiв загоряються, то в атмосферне повiтря з продуктами сгоряння видiляються оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.
Так як ємності обладнані дихальними трубками, то пари речовини будуть безпосередньо стравлюватися в атмосферу i загорятися вiд полум’я палаючих ємностей.
Розрахунок викидів при загорянні парів при виході iз дихальних трубок визначається по методиці розрахунку викидів вiд факелів по дослідним коефіцієнтам:
МсNOx = 7,282 [г/сек];
МсCO = 415,072 [г/сек];
Мссажи = 8,738 [г/сек].
2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
Визначання критерію Ф доцільності проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря на ЕОМ для кожної речовини, які викидаються в атмосферу на даному підприємстві, виконаний по формулі:
Ф = М / ГДК, (2.2)
де М – сумарне значення викиду даної речовини вiд усiх джерел пiдприємства, (г/с);
ГДК – максимальна граничнодопустима концентрація, (мг/м³ ).
Одержане в результаті розрахунків значення Ф порівнюється з нормативним значенням Фн, яке залежить вiд середньозваженої висоти Н джерел, викидаючих розглядувану речовину:
Фн = 0,01 Н при Н > 10 м; Фн = 0,1 при Н < 10 м.
Розрахунок забруднення атмосфери необхідно проводити при Ф > Фн. Визначення середньозваженої для даної речовини висоти джерел викидів проводиться по формулi:
5 х М1-10 + 15 х М11-20 + 25 х М21-30 + ...
Н = ------------------------------------------------------, (2.3)
М
де М1-11, М11-22, М21-30 – сумарнi викиди (г/с) забруднюючої речовини джерелами пiдприємства, висоти яких знаходяться в iнтервалах 1-10 м, 11-20 м, 21-30 м і т.д. вiдповiдно.
Якщо всi джерела на підприємстві мають висоту до 10 м (викиди можуть бути як органiзованi, так i неорганiзованi), то значення Н приймається рівним 5 м. Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря приведена у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря
|
№ п/п |
Найменування забруднюючої речовини |
а)ГДКм.р. б) ГДКс.д. в) ОБРВ, мг/м³ |
М1-10, г/с |
М11-20, г/с |
М21-30, г/с |
М31-40, г/с |
M, г/с |
H,м |
Ф |
Фн |
Так/Ні |
|
|
1 |
Азоту діоксид |
а) |
0,085 |
0,4764 |
0,0038 |
0,480 |
5,1 |
5,6 |
0,1 |
ТАК |
||
|
2 |
Вуглецю оксид |
а) |
5,000 |
26,566 |
0,0226 |
26,589 |
5,0 |
5,32 |
0,1 |
ТАК |
||
|
3 |
Спирт метиловий |
а) |
1,000 |
0,0121 |
0,0121 |
5,0 |
0,012 |
0,1 |
НІ |
|||
|
4 |
Сажа |
а) |
0,150 |
0,5603 |
0,5603 |
5,0 |
3,735 |
0,1 |
ТАК |
|||
|
5 |
Вуглеводні гpан. |
а) |
1,000 |
0,3262 |
0,3262 |
5,0 |
0,326 |
0,1 |
ТАК |
|||
|
6 |
Ангідрид сірч. |
а) |
0,500 |
0,0016 |
0,0016 |
5,0 |
0,003 |
0,1 |
НІ |
|||
|
6 |
Метан |
в) |
50,000 |
0,6636 |
0,6636 |
5,0 |
0,013 |
0,1 |
НІ |
2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ)
Пiд регулюванням викидiв шкiдливих речовин в атмосферу розумiють їх короткочасне скорочення в перiод несприятливих метеорологiчних умов (НМУ), якi спричиняють високий рiвень забруднення повiтря. У лiтнiй перiод року найбiльш iмовiрним часом виникнення НМУ в м.Полтавi та областi є нiч.
Настання НМУ спричиняється виникненням приземної iнверсiї товщиною шару до 0,3 км. при малих швидкостях вiтру, а також при штилi. З цих причин настання НМУ найбiльш iмовiрно у липнi або серпнi, так як у цю пору спостерiгається найбiльша повторюванiсть штилiв – 15% та повторюванiсть приземних iнверсiй – 35% вiд загальної кiлькостi спостережень. У зимову пору основна причина виникнення НМУ – це тумани та припiднятi iнверсiї. Найбiльша кiлькiсть припiднятих iнверсiй спостерiгається вранцi, а особливо вдень у груднi i сiчнi. В цей перiод повторюванiсть iнверсiй – 3035 % вiд загальної кiлькостi спостережень.
Для запобiгання утворення пiдвищених рiвнiв забруднення атмосфери в подiбних ситуацiях на пiдприємствах розробляються захо ди по скороченню викидiв у перiод НМУ. Заходи по тимчасовому скороченню викидiв у перiод НМУ – обов’язковi i повиннi виконуватись пiдприємством пiсля одержання попередження про пiдвищення рiвня забруднення атмосфери. Регулювання викидiв здiйснюється з урахуванням прогнозу НМУ, на основi попердження про можливе зростання концентрацiй шкiдливих речовин у повiтрi, з метою його запобiгання.
У першу чергу передбачається скорочувати викиди на дрiбних, холодних, низьких i неорганізованих джерелах забруднення атмосфери (ДЗА) та ДЗА, якi є основними забруднювачами повiтря, так як високий рівень забруднення повітря по мiсту у цiлому створюється у більшестi випадків невисокими джерелами. Умовно до таких викидів віднесено ДЗА з висотою устя нижче 30 м вiд поверхнi землi.
Трьом ступеням попередження вiдповiдають три режими роботи підприємства у період НМУ. У вiдповiдностi з вимогами заходи по тимчасовому скороченню викидів при НМУ повинні забезпечувати зниження концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарi атмосфери по слiдуючiй градації:
I режим – на 1520%; для цього пропонується слiдуючий комплекс заходів, якi дозволять отримати зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу:
II режим – на 2040%; при цьому необхiдно знизити продуктивнiсть окремих агрегатiв i технологiчних лiнiй, робота яких пов’язана зi значними викидами у атмосферу шкiдливих речовин; у разi, якщо початок ППР по ремонту технологiчного обладнання близько спiвпадає iз настанням НМУ, треба зупинити обладнання; забезпечити безперебiйну роботу усiх ПГОУ, не допускати в цi днi їх вiдключення на профiлактичнi огляди, ревiзiї, ремонти, а також зниження продуктивностi цих установок.
III режим – на 4060%; для зниження викидiв необхiдно знизити навантаження або зупинити виробництва, якi супроводжуються значними викидами забруднюючих речовин; вiдключити апарати та обладнання, в яких закiнчується технологiчний цикл i робота яких пов’язана iз значним забрудненням повiтря; зупинити технологiчне обладнання у разi виходу iз ладу ПГОУ; заборонити вiдвантажувально-розвантажувальнi роботи сипучої вихiдної сировини i матерiалiв, якi є джерелами забруднення атмосфери; перерозподiлити навантаження виробництв i технологiчних лiнiй на бiльш ефективне обладнання, яке призведе до скорочення викидiв у атмосферу. Вiдповiдальнiсть за виконання заходiв у перiод НМУ в пiдроздiлах несуть їх керiвники. Контроль за виконанням заходiв у перiод НМУ покладається на iнженера по охоронi навколишнього середовища. Контроль за викидами у атмосферу в перiод НМУ повинен здiйснюватися спецiалiстами органiзацiї з екологiчною орiєнтацiєю. Метод контролю – iнструментальний на устях ДЗА.
2.5.9 Гранично допустимі викиди
Аналiз результатiв розрахунку розсiювання в атмосферi викидiв шкiдливих речовин вiд джерел на ЕОМ показав, що для забруднюючих речовин концентрацiї за межами санітарно-захисної зони, не перевищують допустимих величин, тому викиди пропонується прийняти на рiвнi гранично допустимих.
Пропозицiї по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повiтря та заходи по їх досягненню наведенi в таблицi 2.5.
Таблиця 2.5 – Пропозиції по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря
|
№ п/п |
№ джерела викиду |
Нормативи викидiв забруднюючих речовин |
|||
|
на 2012 р. |
граничні нормативи викидів |
||||
|
г/с |
т/рік |
г/с |
т/рік |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Код № 301 Азоту діоксид |
|||||
|
1 |
1 |
0,0019 |
0,058 |
0,0019 |
0,058 |
|
2 |
2 |
0,0019 |
0,058 |
0,0019 |
0,058 |
|
3 |
3 |
0,0134 |
0,025 |
0,0134 |
0,025 |
|
4 |
15 |
0,464 |
0,585 |
0,4640 |
0,585 |
|
5 |
22 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
6 |
23 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
7 |
24 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
8 |
25 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
9 |
26 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
10 |
27 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
11 |
28 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
12 |
29 |
0,622 |
0,09 |
0,6220 |
0,090 |
|
Всього: |
5,4572 |
1,446 |
5,4572 |
1,4460 |
|
|
Код № 337 Вуглецю діоксид |
|||||
|
13 |
1 |
0,0113 |
0,356 |
0,0113 |
0,356 |
|
14 |
2 |
0,0113 |
0,356 |
0,0113 |
0,356 |
|
15 |
3 |
0,0956 |
0,173 |
0,0956 |
0,173 |
|
16 |
15 |
26,47 |
33,353 |
26,4700 |
33,353 |
|
17 |
22 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
18 |
23 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
19 |
24 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
20 |
25 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
21 |
26 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
22 |
27 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
23 |
28 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
24 |
29 |
35,47 |
5,108 |
35,4700 |
5,108 |
|
Всього: |
310,3482 |
75,102 |
310,3482 |
75,1020 |
|
|
Код № 328 Сажа |
|||||
|
25 |
3 |
0,0033 |
0,006 |
0,0033 |
0,006 |
|
26 |
15 |
0,557 |
0,702 |
0,5570 |
0,702 |
|
27 |
22 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
28 |
23 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
29 |
24 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
30 |
25 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
31 |
26 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
32 |
27 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
33 |
28 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
34 |
29 |
0,747 |
0,108 |
0,7470 |
0,108 |
|
Всього: |
6,5363 |
1,572 |
6,5363 |
1,5720 |
|
|
Код № 2754 Вуглеводні гpаничні |
|||||
|
35 |
6 |
0,3262 |
0,003 |
0,3262 |
0,003 |
|
36 |
7 |
0,3262 |
0,006 |
0,3262 |
0,006 |
|
37 |
8 |
0,3262 |
0,006 |
0,3262 |
0,006 |
Продовження табл. 2.5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
38 |
9 |
0,3262 |
0,006 |
0,3262 |
0,006 |
|
39 |
10 |
0,3262 |
0,006 |
0,3262 |
0,006 |
|
40 |
11 |
0,3262 |
0,006 |
0,3262 |
0,006 |
|
41 |
14 |
0,0532 |
0,001 |
0,0532 |
0,001 |
|
42 |
16 |
0,0778 |
2,454 |
0,0778 |
2,454 |
|
43 |
17 |
0,0138 |
0,436 |
0,0138 |
0,436 |
|
44 |
18 |
0,0083 |
0,004 |
0,0083 |
0,004 |
|
45 |
19 |
0,0083 |
0,004 |
0,0083 |
0,004 |
|
46 |
20 |
0,0083 |
0,004 |
0,0083 |
0,004 |
|
47 |
21 |
0,0099 |
0,011 |
0,0099 |
0,011 |
|
Всього: |
2,1368 |
2,947 |
1,9572 |
2,947 |
|
|
Код № 330 Ангідрид сірчистий |
|||||
|
48 |
3 |
0,0016 |
0,003 |
0,0016 |
0,003 |
|
Всього: |
0,0016 |
0,003 |
0,0016 |
0,003 |
|
|
Код № 410 Метан |
|||||
|
49 |
12 |
0,6636 |
5,504 |
0,6636 |
5,504 |
|
Всього: |
0,6636 |
5,504 |
0,6636 |
5,504 |
|
|
Код № 1052 Спирт метиловий |
|||||
|
50 |
4 |
0,0121 |
0,001 |
0,0121 |
0,001 |
|
51 |
5 |
0,0121 |
0,001 |
0,0121 |
0,001 |
|
52 |
13 |
0,0014 |
0,044 |
0,0014 |
0,044 |
|
53 |
16 |
0,0142 |
0,448 |
0,0142 |
0,448 |
|
Всього: |
0,0398 |
0,494 |
0,0398 |
0,494 |
|
|
Всього по підприємству: |
325,1835 |
87,068 |
325,0937 |
87,068 |
Примітки:
* – джерела викидів, вклад яких в рівні забруднення в приземному шарі в будь-якій точці за межами промплощадки складає більше 0,1 ГДК;
** – джерела викидів, які обладнані газоочисним обладнанням;
*** – неорганізовані джерела викидів.
Контроль за дотриманням нормативiв ГДВ на пiдприємствi здiйснюється беспосередньо на джерелах викидiв i на спецiально вибранних контрольних точках. Контроль проводиться по слiдуючiй речовинi: оксидам азоту, оксиду вуглецю, сажi, ангідриду сірчистому. Методики визначення викидiв забруднюючих речовин эксперементальними методами розробленi та апробованi, приведенi в вiдповiднiй лiтературi. Використання балансових методiв i розрахункiв по питомим викидам не рекомендується. Замiри необхiдно проводити в перiод, коли обладнання працює з навантаженням, близьким до номiнального. Викиди шкiдливих речовин не повиннi перевищувати встановленi нормативи викидiв, наведених в планi-графiку контролю.
2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації
Заходи по зниженню шуму на промислових майданчиках розробленi на рiвнi планувальних, технологiчних i архiтектурно-будiвельних рiшень згiдно СНиП II-12-77.
Основними джерелами шуму при експлуатацiї обладнання на територiї промислового майданчика УКПГіН являється наступне обладнання: високошвидкiсний рух газiв по обладнанню та трубопроводам.
Граничнi рiвнi звукового тиску прийнятi в вiдповiдностi з ГОСТ 12.1.-003. Шум. Загальнi вимоги.
Розробка заходiв по зниженню шумової дiї проводиться на основi наступних матерiалiв:
Досягнення граничних величин рiвня шуму i вiбрацiй передбачено за рахунок закриття найбiльш шумових вузлiв обладнання звукоiзолюючими кожухами.
Джерела ультразвукових коливань та iонiзуючих випромiнювань якi впливають на навколишнє середовище на територiї промислового майданчика вiдсутнi.
При споруджені свердловини наявні джерела механічного шуму :
Шумові характеристики вказаних агрегатів приведено в табл. 2.6. Заходи по зменшенню рівня звуку приведені в табл.2.7.
Таблиця 2.6 – Шумові характеристики обладнання
|
Назва |
Кількість |
Рівень звуку, дБА |
|
1. ДВЗ приводу бурової установки |
2 |
85 |
|
2. Дизель-генератор |
1 |
85 |
|
3. Цементно-змішувальна установка |
1 |
75 |
|
4. Блок приготування бурового розчину |
1 |
75 |
|
5. Викидний патрубок бурового ключа АКБ |
1 |
84 |
|
6.Система пневмоуправління бурової лебідки |
1 |
84 |
|
7. Вентилятор СВН-5 |
1 |
83 |
|
8. Вентсистема обдуву бурової лебідки |
1 |
80 |
|
9. Компресорна установка |
1 |
86 |
Таблиця 2.7 – Заходи по зменшенню рівня звуку
|
Назва |
Ефективність заходів по зменшенню рівня звуку, дБА |
|
1.Установка обладнання на гумові прокладки ( поз. 1,2,3,4 табл. 5.15) |
8 |
|
2. Установка обладнання (поз. 1,2,3) в звукоізолюючому корпусі |
8 |
|
3. Наявність лісових насаджень |
9 |
|
4. Глушник шуму конструкції ВНИИБТ, який встановлюється на викидний патрубок пневматичного бурового ключа АКБ – 3м2 |
16 |
|
5. Клапани-розрядники системи пневмоуправління буровою лебідкою поміщені у звукоізолюючі кожухи |
10 |
|
6. Вентилятор СВН-5 в звукоізолюючому кожусі та обладнаний глушником |
15 |
|
7. Вентиляційну систему обдуву бурової лебідки і ротора обладнані насадками-глушниками |
12 |
|
8.Компресорна установка в звукоізоляційному корпусі і викидний патрубок обладнаний глушником |
16 |
Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж.
Загальний рівень звуку вентиляторів та дизель-генератора розраховано по формулі:
Lр.з.= Lр.о.+ 10lg n (2.4)
Рівень звуку на межі СЗЗ розраховано по формулі:
Lж.з. = Lр.з. –L з.з. – 20 lg r2/r1 (2.5)
Умовні позначення складових формул, їх назва приведено в табл. 2.8., а розрахунок рівнів звуку на території бурового майданчика і в житловій забудові – табл.2.9.
Таблиця 2.8 – Позначення складових формул, їх назва і значення показників
|
Позначення складових формул, їх назва |
Значення показників |
|
Lр.з. – загальний рівень звуку механізмів, що мають однакову звукову потужність, дБА |
|
|
Lр.о. – рівень звуку |
|
|
n – кількість, що мають однакову звукову потужність |
|
|
Lж.з. – рівень звуку в житловій забудові, дБА |
|
|
L з.з - зниження рівня звуку передбаченими заходами, дБА |
|
|
r2 - відстань від джерела звуку до межі СЗЗ,м |
500 |
|
r1 - відстань від джерела звуку, на якій визначається його рівень, м |
Таблиця 2.9 – Розрахунок рівня шуму на території бурового майданчика і в житловій забудові
|
Назва, їх рівень звуку, дБА |
Рівень звуку |
Зниження рівня звуку заходами, дБА |
Рівень звуку з врахуванням заходів, дБА |
|
|
розрахунок |
значення, дБА |
|||
|
1. Викидний патрубок бурового ключа АКБ. |
84 |
16 |
68 |
|
|
2. Система пневмоуправління буровою лебідкою. |
84 |
10 |
74 |
|
|
3. Рівень шуму обладнання (поз.1 і поз. 2) 74-68=6 |
Lр.з= 74 + 1 |
75 |
75 |
|
|
4. Вентилятор СВН |
83 |
15 |
68 |
|
|
5. Рівень шуму обладнання (поз.3 і поз.4) 75-68=7 |
Lр.з= 75+0,8 |
75,8 |
75,8 |
|
|
6. Вентсистема обдуву бурової лебідки |
80 |
12 |
68 |
|
|
7. Рівень шуму обладнання ( поз.5 і поз.6) 75,8-68=7,8 |
Lр.з= 75,8+0,6 |
76,4 |
76,4 |
|
|
8.Компресорна установка |
86 |
16 |
70 |
|
|
9. Рівень шуму обладнання (поз.7 і поз.8) 76,4-70=6,4 |
Lр.з= 76,4+0,7 |
77,1 |
77,1 |
|
|
10. Стаціонарні дизельні установки і дизельгенератор |
Lр.з= 68 +10 lq6 |
84 75,8 |
15 |
68 75,8 |
|
11. Рівень шуму обладнання (поз.9 і поз.10) 77,1-75,8=1,3 |
Lр.з= 77,1+2,3 |
79,4 |
79,4 |
|
|
12. Цементно-змішувальна установка і установка приготування бурового розчину Рівень шуму однієї установки Рівень шуму двох установок |
Lр.з= 67 + 10 lq2 |
75 70 |
8 |
67 70 |
|
13. Рівень шуму обладнання (поз.11 і поз.12) 79,4-70=9,4 |
Lр.з=79,4+0,5 |
79,9 |
79,9 |
Рівень шуму на межі СЗЗ розраховано по формулі і складе:
Lж.з. = 79,9 - 20 lg 500/1 = 25,9 дбА
Рівень звуку на території бурового майданчика складає 79,9 дБА і менше допустимого рівня шуму – 80 дБА. Рівень шуму на межі СЗЗ складає 19,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови – 45 дБА.
2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат
При здiйсненнi проектованої дiяльностi по переробцi газу, активного i масштабного впливу на мiкроклiматичнi умови (значне теплове забруднення, випаровування в значних масштабах) не очiкується.
Експлуатацiя УКПГіН не впливає на зменшення сонячної радiацiї на прилеглих дiлянках, а також не впливає на температуру ґрунтiв, швидкiсть i напрям вiтру, атмосфернi iнверсiї, не сприяє створенню туманiв.
Теплове забруднення повiтря можливе у локальнiй зонi – майданчик розташування вогньового пiдiгрiвача на деякiй висотi вiд земної поверхнi та майданчику факелу УКПГіН на незначнiй вiдстанi вiд земної поверхнi, так як джерела викиду гарячих продуктiв згоряння мають незначну висоту до 15 метрiв.
Факела свердловин працюють в рiк не бiльше 80 годин та розосередженi по територiї НГКР на значнiй вiдстанi вiд УКПГіН i таким чином не мають сумарного впливу з факелом УКПГіН i носять локальне теплове забруднення в мiсцi розташування.
Сумарне теплове забруднення вiд обладнання УКПГіН та свердловин складає: 23107 Гкал/рiк:
Найзначнiше теплове забруднення на дiлянках запроектованої дiяльностi може очiкуватись при аварiйнiй ситуацiї – аварiї на газопроводi чи газопроводi-шлейфi при виходi великої кiлькостi горючого газу i його горiннi.
2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище
На площадці УКПГіН проектом передбачається будівництво протипожежних систем та виробничо-дощової каналізації.
Для господарсько-питних потреб обслуговуючого персоналу використовується привозна вода (0,12 м3/добу).
Для пожежегасіння на території майданчика встановлюється дві ємності протипожежного запасу води по 50,0 м3 кожна, з сухим і прийомним колодязями та дві пересувних установки пожежогасіння УППУ-250ЛС. Заповнення резервуарів пожежного запасу води передбачається по водогону від Тимофіївської УСП. Витрати води по підприємству приведені в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10 – Характеристика витрат води
|
№ п/п |
Найменування споживачів |
Одиниця виміру |
Кількість споживачів |
Норма,л |
Витрата води |
Примітка |
|
|
м3/добу |
м3/рік |
||||||
|
1 |
Обслуговуючий персонал |
Чоловік |
15 |
8 |
0,12 |
45 |
Привозна вода |
|
2 |
Відновлення протипожежно-го запасу води |
м3 |
100 |
Від існуючого про-типожежного водо-проводу Тимофіїв-ської УСП, після пожежі |
Для побутових потреб обслуговуючого персоналу використовується існуюча надвірна вбиральня з водонепроникливим вигрібом.
З метою охорони ґрунтів і водойм від забруднення поверхневими стічними водами відвід виробничо-дощових вод з площадок ємностей товарної нафти, технологічних апаратів та реагентного господарства, де можливі розливи продукту і забруднення дощових стічних вод передбачається в мережі виробничо-дощової каналізації.
Зливові стічні води з площадки стояків наливу нафти направляються в мережу виробничо-дощової каналізації через дощоприймач. Відвід дощових вод з площадки реагентного господарства передбачений в колодязь з приймальною частиною.
При аварійному розливі продукту площадку звільнюють від нього і тільки після цього миють, відкривають засувку і направляють стічні води в мережу виробничо-дощової каналізації.
Мережі каналізації передбачені з азбестоцементних труб встановленням оглядових колодязів із збірних залізобетонних елементів і колодязів з гідравлічними затворами.
Збір виробничо-дощових вод здійснюється в накопичувач стічних вод – металевий резервуар ємкістю 50 м3. Резервуар покривається дуже посиленою антикорозійною ізоляцією і підключається до системи електрохімзахисту.
Вивіз виробничо-дощових вод по мірі заповнення резервуару передбачається на існуючі очисні споруди Тимофіївської УСП. Відкачування стічних вод з резервуару для вивозу спецавтотранспортом здійснюється пересувним насосом ЕПЗ 16-14. Кількість та характеристика виробничо-дощових стічних вод приведені в таблиці 2.11.
Таблиця 2.11 – Характеристика виробничо-дощових стічних вод
|
Витрата стічних вод |
Забруднюючі речовини |
Концентрація забруднень в стічній воді, мг/л |
Місце відведення |
Примітка |
|
|
м3/добу |
м3/рік |
||||
|
32 |
376 |
Завислі речовини |
300 |
Підземний металевий резервуар 50м3 |
Вивіз на очисні споруди Тимофіївської УСП |
|
Нафтопродукти |
50 |
||||
|
БВК |
30 |
Вся пластова вода, що відокремлюється від добутих нафти і газу (2500,0 м3/рік) збирається в підземній ємності об’ємом 25,0 м3 і по мірі накопичення вивозиться на Новотроїцьку станцію закачки води в пласт.
Прийняті проектом рішення дозволяють звести вплив запроектованих виробничих об’єктів на водне середовище та територію в робочому режимі експлуатації до мінімуму. Він може бути помітним лише у випадках порушення нормального технологічного процесу, пошкодження технологічних трубопроводів, ємкісних споруд, мереж виробничо-дощової каналізації.
Потенційні негативні фактори впливу: попадання в ґрунтові води витоків нафти або вуглеводневого конденсату через нещільності фланцевих з’єднань технологічного обладнання і трубопроводів; попадання в ґрунтові води виробничо-дощових стічних вод у випадках пошкодження каналізаційних мереж.
Вплив зазначених факторів має випадковий характер, локальний за місцезнаходженням, нетривалий у часі і попереджується, насамперед, регламентуванням технологічного процесу в межах проектного режиму, організацією надійного контролю за технічним станом обладнання і трубопроводів.
2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив
Споруди установки комплексної підготовки нафти розміщуються на існуючій площадці УКПГ Кулічіхівського НГКР в Гадяцькому районі Полтавської області .
Загальна площа ділянки, яка надана ГПУ "Полтавагазвидобування" у постійне користування складає 0,98 га.
Згідно з інженерно-геологічними вишукуваннями на УКПГіН, основою для фундаментів служить суглинок твердий осідний І-го типу.
Ґрунтові води зустрічаються на глибині 6.4-7.6 м від поверхні землі. Ґрунтові води не мають агресивності до бетону нормальної щільності.
Максимальне підняття рівня ґрунтових вод з урахуванням сезонних коливань можливе в середньому на 1.0-2.4 м.
Територія площадки класифікується, як така, що потенційно підтоплюється.
Організацією рельєфу передбачається планування території з максимальним збереженням існуючого рельєфу та мінімальним обсягом земельних робіт.
Відведення поверхневих вод вирішене по двох схемах:
Існуючі проїзди на площадці частково зберігаються, а частково демонтуються та влаштовуються нові.
В місцях влаштування нового дорожнього одягу прийнята така конструкція покриття: залізобетонні дорожні плити розміром 1.5х3.0х0.18 м, монтажний шар суміші піску та цементу (9:1 по воді) – 0,05 м, пісок – 0,2 м, ущільнюючий ґрунт.
Територія вільна від забудови озеленюється шляхом влаштування газонів із багаторічних трав.
Негативний вплив на ґрунтовий покрив на території площадки УКПГіН в основному матиме місце під час виконання будівельних робіт.
Виділяються такі основні фактори впливу:
Прийняті проектом рішення дозволяють максимально зменшити вплив цих факторів на навколишнє природне середовище.
Проектом передбачається: зняття рослинного шару ґрунту площадок будівництва, переміщення його у відвал з послідуючим використанням для озеленення території та рекультивації порушених в процесі будівництва земель; проведення будівельних робіт на вільних від зелених насаджень площах.
Вплив на ґрунт, флору і фауну розташування нафтогазопромислових об’єктів в робочому режимі їх експлуатації незначний і відчутно помітний у випадках порушення нормального технологічного процесу при аварійних ситуаціях.
Основні негативні фактори впливу це забруднення ґрунтового покриву витоками нафти, вуглеводневого конденсату, виробничо-дощовими стічними водами, побутовими відходами.
Тверді побутові відходи (4,5 т/рік) збираються в спеціальних контейнерах і по мірі накопичення вивозяться на міське звалище м. Гадяч за договором з Гадяцьким УЖКХ. Вміст водонепроникливого вигрібну надвірної вбиральні (0,12 м3/добу) періодично вивозиться на каналізаційні очисні споруди м. Гадяч, згідно цього ж договору.
Локалізація вуглеводневих забруднень на поверхні ґрунту виконується:
Збір розливів передбачається здійснювати за допомогою техніки, яка є у виробничих підрозділах ГПУ "Полтавагазвидобування", а також спеціальними засобами з використанням хімічних сорбентів (рулонів, матів, порошків).
Після того, як забруднюючі речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, виконується технічна і біологічна рекультивація території.
В зв’язку з тим , що проектуємий майданчик УКПГіН буде розміщений на землях КСП Полтавського району, раціональний підхід до рішення генплану, тобто до вибору і розміщенню площадки під будівлі, і являється одним з головних заходів по зниженню впливу на ґрунт.
З метою раціонального використання земель та зведення до мінімуму втрат сільськогосподарських угідь проектом передбачається:
Для попередження забруднення ґрунтів шкідливими стоками майданчиків під технологічним обладнанням, де можливий розлив рідких продуктів, виконуються з покриттям монолітного цементобетона з обородюренням: ливневі стоки збираються в дощеприймальники з подальшим направленням їх в резервуар промдощових стоків і вивозом на очисні споруди. Крім того до заходів по охороні земель треба віднести раціональний підхід до розміщення майданчиків і трас інженерних комунікацій, а також обов’язкове проведення рекультивації земель.
Об’єктом рекультивації в газовій промисловості являються землі, порушені при добутку транспортуванні та переробці газу. Порушені землі – це землі , які втратили першопочаткову цінність та являються джерелом негативного впливу на оточуюче середовище.
Порушення земель відбувається в основному механічне – зняття рослинного ґрунту, планування рельєфу. Затоплення, заболочування, висушування і тому подібне порушення не очікується.
Рекультивація порушених земель відбувається у 2 етапи: технічний і біологічний.
До технічного етапу відносяться роботи, які виконуються будівельною організацією:
На землях, відведених в постійне використання, частину знятого родючого шару, після закінчення будівництва, складується на тимчасовому відвалі з закріпленням його поверхні посівом трав, що скоро виростають. Об’єм рослинного ґрунту, що залишився використовується в сільському господарстві для покращення малопродуктивних ділянок землі. Товщина знімаємого шару ґрунту прийнята:
Товщина знімаємого рослинного шару прийнята 0,5 м, ширина смуги для газопроводів-шлейфів – 3,5 метрів, для водоводу і каналізації 10 м, для кабелю зв’язку та кабелей ЕХЗ – 1,5 м, для автодоріг вона дорівнює ширині земельного полотна і складає 6-10 м.
По ширині полоси технічної рекультивації передбачається роздільна виїмка рослинного ґрунту і мінерального з наступним поверненням цього ґрунту для засипання траншей. Будівельна полоса при виконанні рекультивації для одного газопроводу дорівнює полосі відводу землі в тимчасове використання і складає 24 м. При одночасному будівництві декількох газопроводів ширина полоси збільшується на величину відстані між ними.
2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні об’єкти
Ділянка під облаштування УКПГіН знаходиться в зоні середньоєвропейської широколистяної лісової провінції.
В загальній площі лісів переважають береза, вільха, явір, ясен, які займають понад 67% території лісу. Ліси формують тут одноярусні і багатоярусні лісостани, в яких лише поодиноко зустрічаються інші види дерев. Зрідка трапляються ліщина звичайна, бузина чорна, жимолость пухнаста, ожина лісова.
Трав’яний покрив представлений наступними видами: маренка запашна, зубниця залозиста. Осока волохата, переліска багаторічна, живокіст чорниця тощо. Ландшафтно-фауністичний комплекс лісовий. В цілому, в водоймах та на суші постійно або тимчасово мешкають близько десяти видів риб, земноводних, плазунів, декілька десятків видів птахів та ссавців.
Досить різноманітний видовий склад орнітофауни. Серед її представників можна зустріти горобців, ворон, сорок, сов, зозуль, денних хижаків, дрімлюг, сиворакш, дятлів та численні види горобиних. В лісах є такі види птахів: довгохвоста синиця, біла плиска, малинівка, чорний та співочий дрозди, жовтобровий вівчарик.
Серед ссавців можна відмітити таких представників: заєць, польовка, косуля, дикий кабан, лисиця, ласка. Теріофауна даної території містить ряд представників комахоїдних та рукокрилих (кріт, їжак, качкан, лісовий нетопир).
На тваринний світ проектована діяльність здійснює опосередкований вплив серед яких найважливіше місце посідає присутність на проектному об’єкті людей (працівників) та споруд облаштування УКПГіН.
Заповідні об’єкти на території будівництва та в межах впливу відсутні. На землях, що прилягають до території родовища, немає рідкісних і зникаючих видів рослин, що особливо охороняються.
Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу полягають в:
2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього
В адміністративному відношенні об’єкт проектованої діяльності розташований на території земель Гадяцького району Полтавської області. Гадяцький район знаходиться у межах Полтавської рівнини Днiпровсько-Донецької впадини. На заході межує з Лохвицьким, на пiвднi з Миргородським, на сходi з Зiнькiвським районами Полтавської області, на пiвночi з Липово-Долинським районом Сумської області.
Територія району складає 159,5 тис. га. Кiлькiсть населення району 56,353 тис. чол., в т.ч. міського 24 тис. чол., сільського 35,871 тис. чол. На території району є дві залiзничнi станції: Гадяч i Венеславiвка. Через місто проходять траси Київ-Харкiв, Київ-Бєлгород.
Загальна довжина доріг з твердим покриттям – 510,0 км, в т. ч. 69,3 км магiстралi. До складу району входять одна міська i 27 сільських рад, яким підпорядковано 94 населених пунктів.
Адмiнiстративний центр – місто Гадяч, яке розташоване за 116 км вiд обласного центру. Точна дата заснування Гадяча невідома. Перші письмові згадки про нього зустрічаються у документах XVII століття.
Економіка району аграрного напрямку. В структурi промислового виробництва провідна роль належить харчовiй промисловостi. В районi – 117300 га сільськогосподарських угiдь, у т.ч. 93700 га рiллi. Пiд лiсами знаходиться 26,1 тис. га, пiд водою 576 га.
В межах впливу УКПГіН відсутня житлова забудова. Відстань до житлової забудови 2350,0 м. Облаштування УКПГіН буде проводитись відповідно до вимог щодо охорони навколишнього середовища. Експлуатаційна служба повинна підтримувати задовільний стан прилягаючої території.
Виходячи з вище наведеного, облаштування проектованого об’єкта не буде мати значного негативного впливу на соціальне середовище, не буде впливати на стан здоров’я населення. Для запобігання та зменшення шкідливого впливу на соціальне середовище передбачено заходи, а саме:
2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього
В межах впливу проектованого об’єкту – УКПГіН, відсутні об’єкти і споруди інших галузей промисловості та споруди соціально-економічного призначення. Пам’ятників архітектури, історії і культури в зоні впливу немає.
Проектована діяльність здійснюється в межах відводу земельної ділянки.
Висновки
Запроектована дiяльнiсть має мету видобування вуглеводневої сировини на Кулічихівській УКПГіН в Гадяцькому районi Полтавської області та забезпечення ними народного господарства країни:
Найбільший вплив на стан оточуючого середовища запроектована дiяльнiсть має при нормальному процесі на:
При аварiйнiй ситуацiї на короткий час може збiльшитися в кiлькiсному вiдношеннi вмiст в атмосферному повiтрi вуглеводнiв граничних, оксидiв азоту, оксиду вуглецю i сажi при горiннi нафти.
Екологiчний ризик запроектованої дiяльностi мiнiмальний. Бiльш як 25-рiчна експлуатацiя Кулічихівської УКПГіН значного негативного незапланованого впливу на стан навколишнього середовища не спричинила.
Перелiк заходiв, якi забезпечують нормативний стан оточуючого середовища:
Перелiк залишкових впливів:
Базисные нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины. К., 1995 г.
Ґрунти Полтавської областi. Харкiв:" Прапор", 1969.
Закон України про охорону навколишнього природного середовища. К., 1992р.
Методика определения размеров платы и удержания платежей за загрязнение окружающей среды Украины. К., 1995 г.
Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86 Госкомгидромета. Л.: Гидрометеоиздат, 1987.
Методические указания. Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях РД 52.04.52-85. /ГГО имени А.И.Воейкова; ЗапСибНИИ. Новосибирск: Изд. ЗапСибРВЦ, 1986.
Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. ГОСТ 17.2.3.02-78. М.: Изд-во Стандартов, 1979.
Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных об’ектов.ГОСТ 17.1.1.02-77. М.: Изд-во стандартов,1980.
Полтавська область: природа, населення, господарство. Географiчний та iсторико-економiчний нарис. Полтава: Обласне управлiння по пресi, 1993.
Полтавщина. Енциклопедичний довiдник.К.: Українська Енциклопедiя, 1992.
Руководство по нормированию выбросов загрязняющих веществ в атмосферу на объектах транспорта и хранения газа. РД 51-100-85.М. 1985 .
Руководство по проектированию санитарно-защитных зон промышленных предприятий / ЦНИИП градостроительства.-М.: Стройиздат. 1984.
Сборник методик по определению вредных выбросов в газовоздушных смесях. К., МООПС, 1993 г.
Яшкин Ю.К. К вопросу об экологизации инженерных изысканий для строительства. Сб.докл.к семинару "Геоэкологические аспекты народно-хозяйственного освоения территории со сложными природными условиями". Душанбе. 9-14 сентября 1991 г.Москва:ИГЭП и ИИГ РНАН, ПНИИИС, ТГИИТИ, ЛК НСПИГиГ АН СССР,1991.
Аулова В.Н.,Бекиров Т.М.,Тюрин П.П. и др. Проект разработки Новотроицкого месторождение с применением сайклинг-процесса. Москва: ВНИИГПЗ, 1976.
Борисовец И.К.,Токой И.Н.,Богданович С.Я. и др. Отчет о научно-исследовательской работе "Анализ и коррективы разработки Новотроицкого газоконденсатного месторождения. Харьков: УкрНИИГАЗ, 1996.
Яшкiн Ю.К. Рекомендацiї по проведенню iнженерно-екологiчного обґрунтування оцiнки впливу на оточуюче середовище ( ДБН А.2.2-1-95 ), проектування нових та реконструкцiї iснуючих мiських i сiльских поселень України (ДБН 360-92), створення i ведення мiстобудiвних кадастрiв населених пунктiв (ДБН Б.1-1-93) Харкiв: Укрекогеобуд (Затверджено Науковою Радою НВО "Укрекогеобуд" N 4 вiд 18 жовтня 1996).