Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Рекомендований зміст курсового проекту:
Вступ
Висновки
Список використаних літературних джерел
Додатки
Перший розділ включає в себе вивчення наступних питань:
1.1 Аналіз світового виробництва:
- Провідні країни та фірми виробники товару;
- Основні фактори, які мають вплив на виробництво даного товару.
1.2 Аналіз світової торгівлі:
- Обсяги експорту та імпорту товару, динаміка, географічна та товарна структура;
- Провідні країни і фірми експортери та імпортери.
1.3 Аналіз попиту та споживання товару, факторів, які визначають споживання товару.
1.4 Сегментація товарного ринку.
1.5 Аналіз техніко-економічних параметрів ( властивостей ) виробу.
1.6 Аналіз цін на даний товар.
У другому розділі вивчається система регулювання експортно-імпортних операцій з даним товаром та обґрунтовуються економічні та організаційні можливості виконання угоди.
2.1. Тарифне регулювання.
2.2. Нетарифне регулювання.
2.3. Митні процедури з даним товаром.
2.4. Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях.
2.5. Особливості та умови транспортування.
2.6. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування.
У третьому розділі розробляється проект контракту на експорт (імпорт) товару з урахуванням особливостей регулювання умов здійснення операцій та особливостей самого товару. У якості основи для розробки контракту пропонується наступний типовий перелік статей:
1. Преамбула
2. Предмет контракту
3. Кількість
4. Якість
5. Ціна
6. Упаковка, маркірування та транспортування
7. Здача - приймання товару
8. Платежі
9. Форс-мажор
10. Гарантії якості
11. Санкції
12. Юридичні адреси сторін.
У четвертому розділі здійснюється економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди та оцінка ефективності запропонованого проекту (розрахунок її прибутковості).
План техніко-економічного обґрунтування зовнішньоторговельної угоди:
|
4.1. Умови імпорту товару: а). Умови кредиту ( якщо він надається при імпорті):
б). Витрати, пов'язані з імпортом: вартість перевезення вантажу, вартість страхування, оплата навантаження – розвантаження тощо.
а). Сплата мита; б). Акцизний збір (митна вартість + мито) х ставку акцизу; в) Сплата ПДВ: (митна вартість + мито + акциз) х 20% (ставка ПДВ). 4.3. Розрахунок виручки від реалізації імпортного товару: ( Ціна реалізації товару на внутрішньому ринку) х ( Кількість товару ) = Виручка 4.4. Розрахунок валового доходу: (Виручка – Витрати по імпорту) 4.5. Розрахунки з бюджетом (відрахування з валового доходу ): а). ПДВ - на реалізовану продукцію; б). % за кредит; в). Заробітна плата; г). Командировочні; д). Інші витрати. 4.6. Розрахунок прибутку: (Валовий доход) - (Витрати, відрахування); 4.7. Сплата податку на прибуток (21%); 4.8. Розрахунок чистого прибутку (п. 4.б - п. 4.7 ); 4.9. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди = (п.4.8/п.4.3)*100%. 5.0. Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності імпорту |
4.1. Умови експорту товару: а) Закупівельна вартість товару для експорту; б) Умови кредиту ( якщо він надається при експорті):
в) Витрати, пов'язані з експортом: вартість перевезення вантажу, вартість страхування, оплата навантаження – розвантаження тощо.
а). Сплата експортного мита; б). Повернення сплаченого акцизного збору (митна вартість + мито) х ставку акцизу; в) Повернення сплаченого ПДВ: (митна вартість + мито + акциз) х 20% (ставка ПДВ). 4.3. Розрахунок валютної виручки: 4.4. Розрахунок валового доходу: (Валютна виручка – Витрати по експорту) 4.5. Розрахунки з бюджетом (відрахування з валового доходу ): а). ПДВ - на реалізовану продукцію; б). % за кредит; в). Заробітна плата; г). Командировочні; д). Інші витрати. 4.6. Розрахунок прибутку: (Валовий доход) - (Витрати, відрахування); 4.7. Сплата податку на прибуток (21%); 4.8. Розрахунок чистого прибутку (п. 4.б - п. 4.7 ); 4.9. Розрахунок рентабельності зовнішньоторговельної угоди = (п.4.8/п.4.3)*100%. 5.0. Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності експорту |
При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою одержання прибутку. У цьому випадку підприємство несе такі витрати:
- собівартість експортованого товару,
- транспортні витрати,
- організаційні витрати,
Під собівартістю товару розуміють витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер. Ці витрати залежать від ціни контракту (CIF, FOB тощо ). Організаційні витрати – це витрати підприємства на укладання контракту, мита і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.
Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат та організаційних витрат.
Експортний доход підприємства від експорту товарів –це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход має бути представлений у гривневому еквіваленті. Перерахунок у гривні може здійснюватися або за курсом Національного банку України на день одержання валютного виторгу або на день укладання контракту (це залежить від умов контракту), або за курсом продажу іноземної валюти на центральних біржах України.
Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Експортний прибуток дорівнює експортному доходу за винятком експортних витрат, а внутрішній прибуток – внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній дохід-це гривневий виторг від продажу товару, призначеного на експорт, в Україні.
Якщо підприємство збирається надалі здійснювати операцій з іноземною валютою, наприклад операції імпорту або інвестування, то для того дуже важливим є питання про те, чи є сенс продавати валюту, отриману при експорті, і використовувати отримані гривневі кошти для вкладення їх у банку під відсотки, пуску їх в обіг, інвестування і т д. Альтернативою продажу валют може слугувати розміщення валюти на валютному рахунку у банку.
При операціях імпорту товарів підприємство прагне вигідно закупити товари за кордоном з метою їхнього подальшого використання у своїй країні. У зв’язку з цим призначення товарів має велике значення. Підприємство може закупити товари для їхнього подальшого продажу на території України. Такі товари ми класифікуємо як товари споживання (ТС). Підприємство може також придбати товари для їхнього використання у власному виробничому циклі (устаткування, сировина тощо). Такі товари ми класифікуємо як товари виробництва (ТВ).
У випадку імпорту товарів споживання підприємство несе такі витрати:
- вартість товару,
- транспортні витрати,
- організаційні витрати.
Вартість товару – це контрактна ціна імпортованого товару. Транспортні й організаційні витрати є аналогічними до експортних, транспортних та організаційних витрат.
Імпортні витрати дорівнюють сумі вартості товару, транспортних і організаційних витрат.
Імпортний дохід – це гривневий виторг за імпортований товар.
Імпорт товару вигідний , якщо імпортний доход перевищує імпортні витрати. Однак ця умова також не є достатньою. Необхідно з’ясувати. чи вигідна закупівля товарів за кордоном або ж їх вигідніше закупити у середині країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно. Імпортний прибуток являє собою різницю імпортного доходу й імпортних витрат. Внутрішній прибуток, відповідно, - різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Оскільки припускається, що ціни на імпортний і вітчизняний аналогічний товар є однаковими, імпортний дохід дорівнює внутрішньому доходу, а внутрішня вартість – це оптова ціна на цей товар усередині країни.
При імпорті товарів виробництва ситуація ускладнюється. У такому випадку необхідно враховувати дохід, який одержало підприємство від використання імпортованого товару, а також витрати, пов’язані з використанням цього товару. Таким чином, дохід від товару виробництва дорівнює гривневому виторгу від продажу товарів, зроблених з використанням ТВ (без витрат на реалізацію). Витрати на товар виробництва – це сума вартості сировини й енергії, витрати на обслуговування і робоча сила. У випадку, якщо товар є не устаткуванням, а сировиною чи запчастинами, необхідно як витрати і доходи від товару виробництва взяти частки, що припадають на нього, від загальних витрат і доходу від виробництва товарів з використанням імпортованого ТВ.
Доход від товару виробництва додається до імпортного доходу, а витрати на товар виробництва – до імпортних витрат. Подальші розрахунки аналогічні до розрахунків при імпорті товару споживання.
Як у випадку експорту, так і у випадку імпорту витрати на збереження товару, його подальший розподіл по території країни, реалізацію тощо не враховуються. При необхідності вони можуть бути враховані в експортних витратах та імпортних витратах відповідно. При цьому ці ж витрати необхідно врахувати і у внутрішніх витратах, тобто в собівартості товару при експорті та його внутрішній вартості при імпорті.
На підставі цих теоретичних положень розроблено коефіцієнти ефективності експорту й імпорту товарів, наведені нижче.
Коефіцієнти ефективності експорту товару
Експорт товару ефективний, якщо експортний дохід перевищує перевищує експортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності експорту:
(2.5)
де – базовий коефіцієнт ефективності експорту;
- виторг від експорту;
Сm - собівартість товару;
Т в - транспортні витрати;
Ов - організаційні витрати.
Якщо 1, експорт ефективний. Чим вищий цей коефіцієнт, тим вища ефективність експорту.
Як уже зазначилось вище, для визначення ефективності експорту розрахунку лише базового коефіцієнту ефективності експорту недостатньо. Необхідно з’ясувати чи є експорт товару більш вигідною операцією, ніж продаж цього товару всередині країни. Для цього використовують альтернативний коефіцієнт ефективності експорту:
(2.6)
де - альтернативний коефіцієнт ефективності експорту;
В - внутрішній виторг (виторг від продажу товару у середині країни);
інші елементи є аналогічними елементами формули (2.5).
Якщо , експорт є ефективним.
Таким чином, для визначення ефективності експорту необхідно розрахувати коефіцієнт Е та . При цьому слід пам’ятати, що усі виторги мають бути представлені в гривневому еквіваленті. У випадку, якщо обидва вони більші за одиницю, експорт товару є ефективним. Якщо Е 1, а 1, то в цьому випадку експорт є неефективним, тому що експортні витрати перевищують експортний доход. Якщо Е 1,а 1, то й у цьому випадку експорт також є неефективним, тому що прибуток від продажу товару усередині країни буде вищим, ніж від його експорту. У разі, якщо обидва ці коефіцієнти менші за одиницю, то експорт товару неефективний по вищенаведених причинах.
Коефіцієнти ефективності імпорту товару
Як уже зазначалося вище, при розгляді ефективності імпорту важливе значення має призначення імпортованого товару. На початку розглянемо коефіцієнти ефективності імпорту товарів споживання.
Для того, щоб імпорт товару споживання був вигідний, необхідно, щоб імпортний дохід перевищував імпортні витрати. Це відбиває базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Е (2.7)
де Е - базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;
Ві - внутрішній виторг від продажу імпортного товару;
В іm - вартість імпортного товару;
Т в - транспортні витрати;
Ов - організаційні витрати.
Якщо Е 1, імпорт товару ефективний.
Як і у випадку з експортом товару для визначення ефективності імпорту необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання:
Е (2.8)
де Е - альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання,
В - вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному, інші елементи формули (2.7).
Якщо Е 1, імпорт товару є ефективним.
Методика визначення ефективності імпорту товару споживання є аналогічною методиці визначення ефективності експорту.
Тепер перейдемо до розгляду ефективності імпорту товарів виробництва (ТВ).
При імпорті товарів виробництва необхідно врахувати вартість їхнього обслуговування та використання у виробництві підприємства. що імпортує ці товари.
Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва буде виглядати так:
(2.9)
де Е- базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва;
В mв - виторг від використання товару виробництва;
Ввтв – витрати на використання товару виробництва;
інші елементи формули є еквівалентними елементами формули (2.7).
Якщо 1, імпорт товару є ефективним.
Необхідно також розрахувати альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва:
(2.10)
де Е – альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів виробництва,
Якщо, імпорт товару є ефективним.
Методика аналізу ефективності імпорту товарів виробництва є аналогічною до методики аналізу ефективності імпорту товарів споживання.