Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра хімії і екології
|
Реєстр. №27/ 997-10.12.12 |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
В ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ СПЕЦІАЛІСТІВ
для студентів спеціальності
7.03020701 „ДИЗАЙН (за видами ”,
Галузі знань 0202 „Мистецтво ”.
Херсон 2012
Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах спеціалістів та магістрів» факультету кібернетики
Укладачі: к.с.-г.н., доцент Малєєв В.О., доцент Міщенко О.В.– Херсон, 2012 – 39 с.
Рецензент : к.т.н., доцент Карманов В.В.
Затверджено на засіданні кафедри хімії і екології
Протокол № 3 від 19 вересня 2012 р.
Завідувач кафедри хімії і екології
Д.т.н., професор Г.В.Міщенко
ЗМІСТ
|
1. Загальні положення |
4 |
|
2. Структура розділу «охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» |
7 |
|
2.1 Загальна характеристика робочого місця на підприємстві, в організації чи установі. |
7 |
|
2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці |
8 |
|
2.3 Економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці |
10 |
|
2.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях |
14 |
|
Рекомендована література |
19 |
|
Додаток |
27 |
1. Загальні положення
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 року за № 1057/18352 метою розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах є формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів та магістрів) умінь та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях та в приміщеннях з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду.
Стосовно до спеціальностей факультету міжнародних відносин даний розділ є доцільним та необхідним, виходячи з наступним міркувань:
- кожний фахівець у своїй роботі як правило використовує технічні джерела небезпек, а саме персональний комп'ютер, принтер, сканер й тому необхідно знати та дотримуватись вимог щодо безпечного обслуговування техніки;
- з метою запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, майбутній фахівець, працюючи на конкретному виробництві, повинен дотримуватись положень нормативних актів з охорони праці та вимог техніки безпеки;
- у випадку виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру працюючий повинен не розгубитися, а вміти приймати професійні адекватні рішення та вживати заходи щодо забезпечення власної безпеки, безпеки оточуючих людей та по забезпеченню, якщо цього вимагає ситуація, безперервної роботи об'єкту в цілому;
- майбутній спеціаліст (магістр) повинен чітко усвідомлювати, яку ступінь відповідальності несе він за конкретні порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці, знати процедуру накладання матеріальних стягнень та нарахування грошових виплат у разі їх порушень;
- для забезпечення особистої безпеки, кожний працюючий повинен дбати про особисту безпеку на робочому місці, дотримуватись положень інструкцій з охорони праці, вміти користуватись засобами індивідуального захисту (у разі потреби).
Ігнорування небезпек, які існують згідно аксіоми про потенційну небезпеку на кожному робочому місці у виробничих та офісних приміщеннях, створює серйозну загрозу для здоров'я та життя людини.
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» є обов'язковою складовою частиною дипломної роботи спеціаліста(магістра), який за своїм змістом повинен відповідати його темі.
Не пізніше ніж через тиждень після одержання завдання на дипломну роботу на профілюючій кафедрі студент повинен звернутися до консультанта кафедри хімії і екології (ауд.336) для одержання індивідуального завдання та роз'яснення щодо виконання зазначеного розділу. Питання по охороні праці (пункти 2.2, 2.4, як індивідуальне завдання) обираються студентами за узгодженням з консультантом розділу – викладачем кафедри хімії і екології.
Консультації проводяться відповідно до затвердженого зав. кафедри розкладу консультацій викладачів. Закріплення викладачів за спеціальностями факультету кібернетики надається згідно навчального навантаження за підписом зав. кафедри хімії і екології.
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» являє собою розрахунково-описову частину, обсягом до 10-12 сторінок (до 8 сторінок – охорона праці, до 4 сторінок – безпека в надзвичайних ситуаціях). Обсяг розділу повинен складати до 10% дипломної роботи. В ньому студент розглядає питання охорони праці з позицій розроблених та затверджених світових, європейських, українських норм в даній галузі, з урахуванням тих особливостей, які обумовлені змістом дипломної роботи. На початку розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» необхідно вказати зв'язок питань, які будуть розглядатися, з темою всієї роботи.
Усі розробки з охороні праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях запропоновані у дипломній роботі, повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці, а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим в Україні.
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» складається з 4 підрозділів. В першому підрозділі надається загальна характеристика робочого місця. Питання другого підрозділу: це - індивідуальне завдання, яке представляє собою більш детальну розробку організаційно-технічних рішень з охорони праці. У третьому підрозділі визначається економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. У четвертому підрозділі студент розкриває питання безпеки в надзвичайний ситуаціях.
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях», виконаний відповідно до завдання, оформляється у вигляді чернетки. Чернетка розділу здається на перевірку консультантові кафедри екології та безпеки життєдіяльності. Зауваження, відзначені консультантом в тексті чернетки, усуваються на зворотній стороні попереднього аркушу роботи або на вставлених чистих аркушах. Після усунення всіх зауважень і з дозволу консультанта виконаний розділ оформляється окремим розділом пояснювальної записки. У переліку літератури, що приводиться наприкінці пояснювальної записки, обов'язково вказується використана література.
Після виконання і повного оформлення студентом даного розділу консультант кафедри хімії і екології ставить свій підпис на титульному аркуші пояснювальної записки дипломної роботи. У тезах виступу на захисті дипломної роботи студент стисло інформує про наявність розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» і вказує, які питання з охороні праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях були розглянуті.
2. СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
2.1 Загальна характеристика робочого місця на підприємстві, в організації чи установі.
В першому підрозділі насамперед треба вказати, для умов якого підприємства або установи, організації, а також, конкретно, для якого робочого місця будуть розглядатися питання охорони праці.
Пояснити зв'язок питань з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях з темою дипломної роботи.
Необхідно навести стислу характеристику приміщення (площа, об'єм, кількість робочих місць, наявність освітлення, вентиляції й опалення). Стисло описати устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце: наявність обчислювальної, копіювальної техніки та іншого технічного обладнання.
У вигляді таблиці 4.1 навести перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які супроводжують трудовий процес на даному робочому місці. Вказати можливе джерело утворення цих факторів.
Таблиця 4.1
Шкідливі та небезпечні фактори виробничого процесу
|
№ з/п |
Назва небезпечного або шкідливого фактору |
Джерело утворення |
Заходи щодо усунення небезпеки |
Рекомендації щодо заповнення таблиць. Для того, щоб детальніше уявити, що таке «шкідливий виробничий фактор», «небезпечний виробничий фактор», доцільно звернутися до джерел [76]. Визначитися зі шкідливими та небезпечними факторами на робочому місці, можна, переглянувши літературні джерела, присвячені опису технологічного процесу або безпосередньо питанням охорони праці розглянутого виду виробництва. Можна порекомендувати також наступні джерела: [1;2,3,4,8]
Під час заповнення таблиці 4.1 слід звернути увагу на наявність механізмів з частинами, які обертаються або рухаються; наявність статичної електрики; пожежонебезпечність приміщення, фактори виробничого процесу тощо.
2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці
Нижче наводяться види розробок стосовно організаційно-технічних питань з охорони праці, одна з яких може бути рекомендована консультантом кафедри екології та безпеки життєдіяльності як індивідуальне завдання по другому підрозділу (узгоджується з консультантом кафедри):
Перелік питань
1. Опис структури управління охороною праці на підприємстві, в організації чи установі.
2. Опис порядку атестації робочих місць на підприємстві, в організації чи установі.
3. Опис порядку допуску до роботи на підприємстві, в організації чи установі.
4. Розробка інструкції з охорони праці на робочому місці.
5. Опис порядку організації медогляду на підприємстві, в організації чи установі.
6. Опис порядку надання, та види пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці на підприємстві, в організації чи установі.
7. Опис порядку видачі працівникам спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту.
8. Опис організації охорони праці жінок на підприємстві, в організації чи установі.
9. Обґрунтування оптимального фарбування приміщення й устаткування.
10. Опис санітарно - побутового і медичного обслуговування на підприємстві, в організації чи установі.
11. Аналіз пунктів з охорони праці в колективному договорі підприємства, організації чи установи.
12. Аналіз застосування основних положень Конвенцій МОП на підприємстві, в організації чи установі.
13. Аналіз пожежної безпеки на підприємстві, в організації чи установі.
14. Аналіз шляхів евакуації на підприємстві, в організації чи установі.
15. Аналіз професійної захворюваності на виробництві.
16. Характеристика колективних засобів захисту на підприємстві,в організації чи установі.
17. Опис плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій на підприємстві.
18. Опис захисту від атмосферної електрики.
19. Опис протипожежних перешкод на підприємстві, в організації чи установі.
20. Складових інтегрованої системи менеджменту в галузі охорони праці на підприємстві, в організації чи установі.
21. Аналіз стану електробезпеки на підприємстві, в організації чи установі.
22. Аналіз показників травматизму на підприємстві, в організації чи установі.
23. Аналіз гігієнічних умов праці на підприємстві, в організації.
24. Розрахунок штучного освітлення.
25. Розрахунок природного освітлення.
26. Визначення необхідного повітрообміну.
27. Розрахунок витрат води на пожежогасіння.
28. Розрахунок часу евакуації.
29. Розрахунок необхідної кількості вогнегасників.
30. Розрахунок суми допомоги з тимчасової непрацездатності.
31. Розрахунок суми допомоги з тимчасової непрацездатності при роботі за сумісництвом.
32. Розрахунок заземлення.
33. Розрахунок чисельності працівників служб охорони праці на підприємстві зі шкідливими та небезпечними роботами.
34. Розрахунок чисельності працівників служб охорони праці.
35. Розрахунок чисельності працівників служб охорони праці об'єднання підприємств.
Рекомендації: Більш докладно можна ознайомитися:
- з організацією охорони праці на виробництві в [62,67,68,78,79];
- з організацією роботи щодо атестації робочих місць, порядком проведення атестації, дії адміністрації за результатами атестації в [82];
- з видами інструктажів, порядком їхнього проведення і допуску до роботи в [1,4], відповідно для навчальних закладів, а також примірні інструкції посадові та з охорони праці в [65];
з порядком організації медогляду в [80,81]
з наданням пільг та компенсацій за важкі та шкідливі умови праці в [8];
з порядком видачі спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту в [13].
опис спецодягу і засобів індивідуального захисту в [2];
- з питанням й організації охорони праці жінок в [13], підлітків - в [13].
Приклади виконання усіх видів розрахунків наведені в [6].
2.3. Економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
Впровадження будь-якого заходу, в тому числі з безпеки та охорони праці, характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення.
Економічна ефективність визначається з метою:
– вибору оптимального варіанту поліпшення умов і безпеки праці (за сукупними результатами соціальної й економічної ефективності);
– виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підставі аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства: розмір доходу; величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками, професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів тощо;
– обґрунтування зростання продуктивності праці за рахунок поліпшення її умов;
– обґрунтування матеріального і морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, що підлягають обов'язковому обліку і наводяться в звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ зазначених витрат на п'ять груп. Кожна з цих груп, у свою чергу, складається з декількох видів витрат. Наведений у таблиці 4.2 перелік витрат неповний, тому за наявності на підприємстві інших видів витрат на охорону праці вони можуть враховуватися аналогічним чиномВизначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає облік двох альтернативних класифікацій економії з поліпшення умов і охорони праці:
- за економічними показниками, обов'язковими для обліку – форми статистичної звітності;
-за показниками, що базуються на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний період часу (зниження рівня травматизму і захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Таблиця 4.2
Основні витрати на охорону праці на підприємстві
|
Номер групи витрат |
Назва і позначення групи витрат |
Назви складових витрат |
Позначення складових витрат |
|
I |
Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах праці |
додаткові відпустки |
П1 |
|
скорочений робочий день |
П2 |
||
|
лікувально-профілактичне харчування |
П3 |
||
|
отримання молока або інших рівноцінних продуктів |
П4 |
||
|
підвищення тарифних ставок |
П5 |
||
|
доплати за умови та інтенсивність праці |
П6 |
||
|
пенсії на пільгових умовах |
П7 |
||
|
II |
Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань |
витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок усіх джерел фінансування, регламентованих нормативними актами країни |
В1 |
|
витрати на заходи щодо охорони праці по колективних договорах |
В2 |
||
|
витрати на заходи щодо охорони праці з фонду охорони праці підприємства |
В3 |
||
|
III |
Витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві |
вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будинків і споруд |
Г1 |
|
затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо |
Г2 |
||
|
виплати заробітної плати і доплати за час простою |
Г3 |
||
|
вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд |
Г4 |
||
|
вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули внаслідок загибелі або інвалідності |
Г5 |
||
|
IV |
Штрафи й інші види відшкодування збитку |
компенсації за час вимушеного простою через небезпеки проведення робіт та припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці |
Ш1 |
|
штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами |
Ш2 |
||
|
компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна і забруднення навколишнього середовища |
Ш3 |
Як приклад, наведений порядок розрахунку ефективності витрат на охорону праці підприємства.
1.Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:
( 4.1)
де ЕР – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на
підприємстві (доход або зменшення втрат);
В – загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
II. Річна економія витрат у зв'язку з поліпшенням умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку і звітності, визначається за формулою:
( 4.2)
|
де |
– суми витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці; |
|
|
– суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві; |
||
|
– суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві. |
Індекси «Д» і «П» – це значення наведених витрат, відповідно, до і після реалізації заходів щодо поліпшення умов праці.
II. 1. Сума витрат на пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці:
( 4.3)
II. 2. Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:
( 4.4)
II. 3. Сума штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві:
( 4.5)
III. Загальні витрати підприємства на охорону праці як до введення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього, розраховуються за формулою:
( 4.6)
де В1, В2, В3 – профілактичні заходи.
Кількість і характер показників, що використовуються в розрахунках ефективності, визначаються очікуваним результатом заходу, спрямованого на охорону праці. Так, для заходів, що знижують рівень травматизму і захворюваності, основними показниками є зниження матеріальних збитків та економія загубленого часу, а для заходів, що забезпечують поліпшення умов праці за рахунок зниження трудомісткості продукції або робіт, – збільшення доходу і підвищення продуктивності праці.
IV. Продуктивність праці – це кількість продукції, зроблена за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількість часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.
Розрахунок величини економії від зниження рівня профзахворювань або травматизму здійснюється в такій послідовності:
1. Визначається скорочення витрат робочого часу за рахунок зниження рівня травматизму (аналогічно для захворюваності) за певний проміжок часу Д за формулою:
( 4.7)
де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через травми або
профзахворювання на 100 працюючих відповідно до і після
впровадження заходів, дн.;
Ч3 – річна середньостатистична чисельність працівників, чол.
2. Підвищення продуктивності праці визначається зі співвідношення:
( 4.8)
де Взм – вартість випущеної товарної продукції за зміну на одного
працівника, виробничого персоналу;
Вр – вартість річної товарної продукції підприємства.
2.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях
Розробка питань безпеки в надзвичайних ситуаціях в дипломних роботах є завершальним етапом роботи студентів по вивченню усіх складових курсу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».
Під надзвичайною ситуацією (НС) розуміється не очікувана, раптово виникнена ситуація на певній території або об'єкті економіки внаслідок аварії, катастрофи, небезпечного природного явища або стихійного лиха, що може спричинити людські жертви, загрозу здоров'ю людей або навколишньому середовищу, матеріальні втрати та порушення умов життєдіяльності людей. Надзвичайні ситуації в мирний час можуть виникнути під час техногенних аварій, катастроф, стихійних лих, конфліктів (диверсій, терористичних актів тощо). До локальних НС відносять ситуації, в результаті яких постраждало не більше 10 осіб, або порушені умови життєдіяльності не більше 100 осіб, і зона НС не виходить за межі території об'єкта виробничого або соціального значення.
План дій щодо попередженню та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру на об'єкті, розробляється виходячи з характеристики виробництва установи за структурою, елементів його підрозділів, устаткування, наявності потенційних небезпек на ньому, прилеглої до нього території, та враховує:
- можливий характер і масштаби виникнення і розвитку НС техногенного характеру;
- можливий вплив на життєдіяльність об'єкту виникнення НС природного характеру;
- організацію і порядок дій щодо попередженню НС техногенного характеру;
- організацію і порядок дій щодо зниження можливих наслідків НС природного характеру;
забезпечення захисту та життєдіяльності працюючих в умова НС;
порядок функціонування виробництва або установи в умовах НС.
В цій частині розділу необхідно стисло проаналізувати техногенні та природні (стихійні) надзвичайні ситуації які можливі на об'єкті, охарактеризувати причини та характер розвитку, а також можливі наслідки, що небезпечні для людини. Серед техногенних НС, що найбільш часто трапляються на виробництві та установах, слід звернути увагу на: можливість ураження електричним струмом, аварії на системах електропостачання, системах тепло- та водопостачання, комунального забезпечення, витік шкідливих хімічних речовин, руйнування будівель та будівельних конструкцій, можливість пожеж (вибухів). Також необхідно дати оцінку можливості прояву природних (стихійних) НС: ураганів, ожеледиці, снігопадів, злив, граду, підтоплення, затоплення тощо.
Техногенні та природні НС можуть справляти негативний безпосередній вплив як на роботу об'єкту (підприємства, установи) в цілому, так й на кожного працюючого під час трудової діяльності, виконання службових обов'язків на робочому місці та під час переміщення по території об'єкту.
Виконуючи цю частину розділу, студент повинен більш детально зупинитись на аналізі можливої конкретної НС згідно індивідуального завдання, що обирається студентом самостійно та узгоджується з викладачем-консультантом розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». Під час такого аналізу можуть розглядатися наступні питання:
можливі причини виникнення, уражаючи фактори;
можливий масштаб НС;
можливий характер розвитку;
можливі наслідки НС;
план дій працюючих під час НС;
плани ліквідація наслідків;
аналіз наявних засобів попередження НС.
В період проходження переддипломної практики на об’єкті господарської діяльності (ОГД) студент збирає необхідний матеріал з отриманого питання по можливості через штаб цивільного захисту ОГД і керівника практики. При проходженні практики студенти повинні ознайомитись (за наявності) у штабі ЦЗ (цивільний захист) ОГД (об’єкту господарської діяльності) з:
- планом цивільного захисту ОГД при НС (надзвичайна ситуація);
- план-графіком нарощування сил і засобів при загрозі виникнення НС;
- безаварійною зупинкою виробництва при загрозі або при виникненні НС;
- паспортом небезпеки ОГД;
- впливом ОГД, при виникненні НС на ОГД, на сусідні об’єкти;
- впливом сусідніх потенційно небезпечних об’єктів на ОГД при різних рівнях НС.
Підрозділ розрахунково-пояснювальної записки дипломної роботи з питань безпеки в надзвичайних ситуаціях повинен складатись з: стислого вступу, яке обґрунтовує необхідність заходів цивільного захисту (ЦЗ) до 1- сторінки; основної частини, де викладаються опис обумовлених в проекті питань з засобів безпеки в надзвичайних ситуаціях до 2-3 сторінок та висновків, де вказується можливість впровадження розглянутого питання в практику і в якому ступені рекомендовані засоби (рішення) забезпечують роботу ОГД під час НС (до 1 сторінки). При отриманні вихідних даних для виконання робіт по питанням безпеки в надзвичайних ситуаціях, в залежності від теми дипломного проекту, необхідно враховувати нові тенденції у даній галузі
Нижче наводяться види розробок стосовно питань безпеки в надзвичайних ситуаціях, одна з яких може бути рекомендована консультантом як індивідуальне завдання по четвертому підрозділу (обирається студентом самостійно і узгоджується з консультантом кафедри):
Перелік питань
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література до підрозділів 2.1-2.3
Основна література до підрозділу 2.4
Законодавчі та нормативно-правові акти
Додаткова література
При написанні розділу також рекомендуємо скористатися
Інтернет- ресурсами:
|
|
http://www.rada.kiev.ua |
Верховна Рада України |
|
|
http://www.kmu.gov.ua |
Кабінет Міністрів України |
|
|
http://www.rainbow.gov.ua |
Рада національної безпеки і оборони України |
|
|
http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm. |
Український інститут досліджень навколишнього середовища i ресурсів при Раді національної безпеки i оборони України |
|
|
http://www.dnop.kiev.ua |
Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду). |
|
|
http://www.mns.gov.ua |
- Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України. |
|
|
http://www.mon.gov.ua |
Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. |
|
|
http://www.social.org.ua |
Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. |
|
|
http://www.iacis.ru |
- Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств-участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ). |
|
|
http://base.safework.ru/iloenc |
- Энциклопедия по охране и безопасности труда. МОТ. |
|
|
http://base.safework.ru/safework |
Библиотека безопасного труда МОТ. |
|
|
http://www.nau.ua |
- Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)». |
|
|
http://www.budinfo.com.ua |
- Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ». |
|
|
http://www.tehdoc.ru |
- Интернет-проект «Техдок.ру» - ресурс, посвященный вопросам охраны труда и промышленной безопасности. |
Додаток А
Приклад оформлення розділу
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
В АУДИТОРІЇ 206.
Сучасне законодавство України з охорони праці вимагає більш якісної підготовки спеціалістів з вищою освітою для всіх галузей народного господарства. Об’єктивними причинами цього є глибокі суспільно-економічні зміни, які привели до появи нових форм господарювання і власності. Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на безпечні умови праці. Як відомо, охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Захист населення , об’єктів економіки від негативних наслідків надзвичайних ситуацій є невід’ємною частиною державної політики національної безпеки і державного будівництва, однією з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій [1].
Кожне робоче місце має свої специфічні особливості, пов'язані з особливостями організації виробничого процесу, різноманіттям форм конкретної праці. Організація робочого місця являє собою матеріальну основу, що забезпечує ефективне використання обладнання і робочої сили.
6.1. Загальна характеристика робочого місця
На кафедрі дизайну, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Миру, 40, VI Корпус ХНТУ, є студія «Живопису та малюнку»( аудиторія № 206), де проводяться заняття зі студентами. Працюють студенти стоячи за мольбертами. Площа приміщення дорівнює 42 м2, стеля сягає у висоту - 4,5 м. При малювання з натури важливим є природне освітлення , а світло, що надходить з двох вікон не завжди є достатнім для роботи. Вікна аудиторії 206 виходять на північний схід, що не є оптимальним з позиції норм будівництва. Особливо у зимові дні це призводить до недостатнього освітлення студії, особливо тієї частини, що є найбільш віддаленою від вікон.
У даному випадку оптимальним виходом з даної ситуації є розширення віконних отворів та використання штучного освітлення.
Таблиця 6.1
Небезпечні та шкідливі фактори трудового процесу дизайнера
|
№ з/п |
Назва небезпечного або шкідливого фактору |
Джерело утворення |
Заходи щодо усунення небезпеки |
|
Електрична напруга, замикання якої може пройти через тіло людини; |
Електрична мережа, прибори освітлення |
Регулярна перевірка цілісності ізоляції |
|
|
Фізичні перевантаження статичної та динамічної дії; |
Фактор трудового процесу |
Дотримання режиму праці та відпочинку |
|
|
Нервово-психологічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, напруга зору, монотонність праці, емоційні перевантаження). |
Фактор трудового процесу |
Дотримання режиму праці та відпочинку |
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).
Відповідно до нормативних документів для категорій робіт в нашому випадку- легкої важкості Іа, в таблиці 6.2 наведені оптимальні норми температур, відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення [2].
Таблиця 6.2
Оптимальні умови на робочому місці дизайнера
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура, оС |
Відносна вологість,% |
Швидкість руху повітря,м/с |
||||||
|
Оптимальна |
Допустима |
|||||||||
|
Верхня границя |
Нижня границя |
Оптимальна |
Допустима |
Оптимальна |
Допустима |
|||||
|
Постійна |
Непостійна |
Постійна |
Непостійна |
|||||||
|
Холодний |
Іа |
22-24 |
25 |
26 |
21 |
18 |
40-60 |
75 |
0,1 |
≤0,1 |
|
Теплий |
Іа |
23-25 |
28 |
30 |
22 |
20 |
40-60 |
55(при 28˚С) |
0,1 |
0,1-0,2 |
4.2. Організації охорони праці жінок
Кабінет Міністрів України постановою від 27 березня 1996 р. № 381 [3]затвердив програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 р. Припинено, починаючи з 1996 p., прийняття на навчання жінок за професіями, передбаченими Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Такий Перелік затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р. № 256[4]:
1. Не залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановленні для жінок такі граничні норми:
- підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг;
- підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг;
- сумарна вага вантажу,який переміщується протягом кожної години робочої зміни, неповинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг; з підлоги – 175 кг.
У законодавстві про працю жінок значна увага приділяється наданню пільг і гарантій вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей. Так, ст. 184 КЗпП забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком від трьох років,а одиноким матерям за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. В разі відмови у прийнятті на роботу цим категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомити причини відмови у письмовій формі.
2. Не залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, забороняється залучати до роботи у нічний час,до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження. Крім цього, жінки, що мають дітей від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
3. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу,яка є легшою і виключає вплив неспритних виробничих факторів із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. Жінки, які мають дітей віком від трьох років,у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.Якщо заробіток зазначених жінок на легшій роботі є вищим, ніж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробіток.
4. На підставі медичного висновку жінкам надавати оплачувану відпустку (відповідно до Закону України «Про відпустки» [5] (ст. 17) та ст. 179 КЗпП України) у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:
1) до пологів – 70 календарних днів;
2) після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох або більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
Тривалістю відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюються сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох або більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю, незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
5. За бажанням жінки, надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку.
Вiдпустки для догляду за дитиною, передбаченi частинами третьою, четвертою та шостою цiєї статтi, можуть бути використанi повнiстю або частинами також батьком дитини чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною.
Відпустка для догляду за дитиною не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
6. За бажанням жiнки або осiб, зазначених у частинi сьомій цієї статті, у період перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберiгається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
7. Надавати щорічну додаткову оплачувану відпустку жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 Кодекс законів про працю України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів. Право на таку відпустку має також батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла дитину под опіку.
8. У разі необхідності надати вагітним жінкам і жінкам які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу.
6.3. Економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
Впровадження в установі будь-якого заходу, в тому числі з безпеки та охорони праці, характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів, отриманих від впровадження заходу в практику підприємства, до витрат на його здійснення[6].
Економічні результати заходів щодо поліпшення умов і охорони праці виражаються у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються аваріями, нещасними випадками і професійними захворюваннями як в економіці в цілому, так і на кожному підприємстві зокрема.
Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо охорони праці – це відношення величини річної економії за рахунок поліпшення умов і безпеки праці до суми витрат (вкладень) підприємства на охорону праці:
де ЕР – річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (доход або зменшення втрат);
В – загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
Сума витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві:
Витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві
Г1-вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будинків і споруд
Г2 - затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо
Г3 - виплати заробітної плати і доплати за час простою
Г4 - вартість ремонту частково зіпсованого обладнання і механізмів, будинків і споруд
Г5 - вартість підготовки або перепідготовки працівників замість тих, що вибули внаслідок загибелі або інвалідності
Розрахуємо вартість втрат в результаті можливої пожежі в аудиторії 206 кафедри дизайну. Вартість обладнання,устаткування, інструментів яке може бути зіпсованим в результаті пожежі наведено в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3
|
Перелік обладнання |
Балансова вартість, грн. |
|
Комп’ютер Asus K53E, 1 шт. |
3900 |
|
Монітор Acer E190HQVb Black , 1 шт. |
1520 |
|
Кондиціонер Galanz GIOW09RG24, 1шт |
2180 |
|
Меблі (1 стол, 3 стільці, 1 шафа ) |
5180 |
|
Мольберти, 5 штук |
1980 |
|
Разом (Г1) |
14760 |
Затрати на спасіння потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо вважатимемо на рівні 50% від вартості
Г2=14760/2=7380 грн.
Заробітна плата співробітників університету в результаті тридобового простою та подальшої участі у розслідуванні нещасного випадку складатиме:
Г3 =(3700+3200+2100+1700+1700) ∙ 3/22 = 1690,90 грн.
Вартість ремонту частково зіпсованого приміщення відділу буде дорівнювати 11500 грн.
Загальна сума витрат на ліквідацію наслідків пожежі в аудиторії (з урахуванням, що жоден з працівників не отримає інвалідності) складатиме:
Гк = 14760+7380+1690,90 +11500= 34270,9 грн.
Загальні витрати (вкладення) університету в протипожежні заходи наведено в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
|
Перелік обладнання |
Вартість, грн.. |
|
Вуглекислотний вогнегасник: ВВК- 5,1 (7л) з кронштейном, 1шт. |
268 |
|
Шафа для пожежного рукава 300*570*180 метал. |
290 |
|
Пожежний рукав 20м, 1 шт. |
750 |
|
Брандспойт |
250 |
|
Система пожежної сигналізації в приміщенні |
850 |
|
Разом (В) |
2408 |
Показник ефективності витрат підприємства ЕП на заходи щодо протипожежної охорони складе:
Еп=34270,9 /2408= 15,3
Таким чином, кожна гривня вкладена в протипожежні заходи та встановлення протипожежної сигналізації може принести до 15,3 гривень економії.
6.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях (дії персоналу при пожежах)
Однією зі складових безпеки студентів та співробітників ХНТУ є планування дій персоналу при пожежах.
Інструкція про заходи пожежної безпеки на підприємстві розроблена відповідно до вимог Закону України «Про пожежну безпеку», НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні» і встановлює правила дотримання пожежної безпеки в усіх приміщеннях корпусу 6. Студенти та співробітники ХНТУ зобов'язані:дотримуватися вимог пожежної безпеки;не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі;знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції;користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; після закінчення занять (роботи) прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; вміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.
Відповідальність за дотримання протипожежного режиму в приміщеннях підрозділів підприємства покладається на керівників підрозділів та осіб, відповідальних за пожежну безпеку, а в неробочий час - на чергових (охоронців). При виникненні аварійної (пожежної) ситуації необхідно зупинити навчання, прийняти заходи по попередженню травматизму та евакуації людей з небезпечної зони. Негайно повідомити керівника про випадок.
При потраплянні людини під дію електроструму необхідно негайно зупинити подачу електроструму до офісу (відключити автомат на розподільному електрощітку чи рубильник). Потерпілому надати долікарську медичну допомогу і викликати швидку допомогу.
При виникненні пожежі негайно повідомити керівника, викликати пожежну команду і прийняти заходи з ліквідації пожежі згідно з інструкцією “Дії при пожежі”
ІНСТРУКЦІЯ “ДІЇ ПРИ ПОЖЕЖІ”
1. ПРИ ВИЯВЛЕННІ ПОЖЕЖІ (ОЗНАК ГОРІННЯ) КОЖНИЙ СПІВРОБІТНИК ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ
1.1. Негайно сповістити про це пожежну охорону по телефону 101, при цьому необхідно назвати адресу корпусу 6 ХНТУ (вул.Миру, корпус 6; зазначити кількість поверхів будівлі (2 поверхи), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей; назвати своє прізвище.
1.2. Повідомити про пожежу відповідального за охорону праці та керівництво підприємства.
1.3 Відключити живлення електромережі і електроустаткування.
1.4. Відчинити всі двері запасних виходів. Вжити першочергових заходів щодо евакуації студентів, співробітників, гасіння (локалізація) пожежі та збереження матеріальних цінностей.
1.5. При необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну 103, газову 104 тощо).
2. ПОРЯДОК ДІЙ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПРИ ПОЖЕЖІ
2.1. Перевірити, чи викликана пожежна охорона (повторити повідомлення при цьому необхідно назвати адресу корпусу; зазначити кількість поверхів будівлі (2 поверхи), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей; назвати своє прізвище), довести до відома керівництво університету.
2.2. Відчинити всі двері запасних виходів. У випадку загрози життю людей необхідно негайно організувати евакуацію, використовуючи для цього наявні сили і засоби.
2.3. При необхідності відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту) і виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі.
2.4. Припинити роботи в будівлі, крім робіт, пов’язаних з заходами щодо ліквідації пожежі
2.5. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
2.6. Забезпечити дотримання техніки безпеки робітникам, що приймають участь у гасінні пожежі.
2.7. Організувати безперешкодний доступ та під’їзд пожежних підрозділів на територію об’єкта.
2.8. Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виробі найближчого шляху для під’їзду до осередку пожежі і зазначити місце розташування найближчих джерел води, пожежних гідрантів.
2.9. Брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об’єкту, де виникла пожежа, будівель і прибудов що прилягають, організувати залучення наявних сил та засобів, пов’язаних з ліквідацією пожежі та запобіганням його розвитку.
Планування дій виробничого персоналу при пожежах впроваджено в практику діяльності ХНТУ. Студенти та співробітники університету дотримуються вимог пожежної безпеки, не допускають дій, які можуть призвести до виникнення пожежі. Вони знають дії персоналу при пожежах й дотримуються усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та всіх інструкцій з заходів пожежної безпеки на підприємстві. Відповідно всі рекомендовані засоби можуть забезпечити роботу підприємства під час надзвичайних ситуацій.
Вдосконалення заходів з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях університеті має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому ключовим завданням повинна стати сформована таким чином організація охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, щоб охорона праці була інтегрована у навчальні процеси ХНТУ та сприяла підвищенню загальної продуктивності.
Аналіз законодавства про охорону праці, та застосування його норм на досліджуваному підприємстві, з'ясування його позитивних і негативних аспектів, а також пропозиції щодо удосконалення діючої нормативної документації викривають ті суттєві прогалини і недоліки, що притаманні досліджуваному об’єкту у сфері охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.
Література:
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.
Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528.- http://www.nau.ua
Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 350.
Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.
Закон України «Про відпустки» http://www.rada.kiev.ua
Малєєв В.О., Лисюк В.М., Кириллов О.М. Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах спеціалістів та магістрів. - Херсон: ХНТУ, 2012.-39 с.
Закон України «Про пожежну безпеку»
Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес, 2007.– 487 с
Кучма М.М. Цивільна оборона. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 360с.
ДОДАТОК
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Рис. Д. 1. Студія № 206 «Живопису та малюнку»
Рис. Д. 2. Схема розміщення мольбертів під час занять та ступінь розсіювання світла від вікон до стіни