У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

на тему- ОСНОВНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ на матеріалах- ВАТ МОТОР СІЧ

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

PAGE  3

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

ОСНОВНІ ФОНДИ  ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

на матеріалах:

ВАТ «МОТОР СІЧ»

Реферат

Курсова робота містить  стр 42 ., 17 літер.  джерел.

    Об'єкт дослідження курсової роботи ―   основні фонди підприємства.

   Предмет дослідження — вивчення основних фондів та їх показників на ВАТ «Мотор Січ».

        Метою курсової роботи є вивчення основних фондів та ефективність їх використання на ВАТ «Мотор Січ».

Головними завданнями курсової роботи є:

  1.  З’ясувати сутність основних фондів, їх класифікацію та роль в прискоренні   НТП;
  2.  Розглянути правове та нормативне регулювання основних фондів підприємства;
  3.  Дати стислу організаційно-економічна характеристику підприємства;
  4.  Вивчити оцінку основних фондів підприємства та ефективність їх         використання;

Основні фонди – це засоби праці, що беруть участь у виробництві тривалий час (більше 365 днів), не змінюють своєї речовинної форми і переносять свою вартість на щойно виготовлений продукт частинами, по мірі їх зносу (шляхом амортизаційних відрахувань).  

ОСНОВНІ ФОНДИ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС (НТП), ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ, ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ОЦІНКА СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ ФОНДІВ, КОЕФІЦІЄНТ ЗНОСУ, КОЕФІЦІЄНТ ПРИДАТНОСТІ, КОЕФІЦІЄНТ ВИБУТТЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ.

                                                    Зміст

Вступ.........................................................................................................................4
Розділ 1.Сутність основних фондів, їх класифікація та роль у прискорені НТП………………………………………………………………………………...6
Розділ 2. Правове та нормативне регулювання основних фондів підприємства......................................................................................................... 16
Розділ 3.  Стисла організаційно-економічна характеристика підприємства......................................................................................................... 20
Розділ 4. Оцінка основних фондів підприємства та ефективність їх використання …………………………………………………………………….28
           4.1. Оцінка стану і руху основних фондів.....................................................................................................................28
           4.2 Оцінка забезпеченості обладнанням та виробничими площам....................................................................................................................31
           4.3 Оцінка структури основних фондів.....................................................................................................................32
           4.4. Оцінка ефективності використання основних фондів.................................................................................................................... 34
Висновки………………………………………………......................................  37
Список літератури……………………................................................................ 41

ВСТУП

  Актуальність теми курсової роботи. Е актуальною, оскільки розвиток сучасного підприємства немислемо сьогодні без використання нових інформаційних та інноваційних технологій які здатні значно підвищити продуктивність праці персоналу і максимізувати прибуток, що в свою чергу, передбачає постійне цілеспрямоване та комплексне оновлення основних фондів, а у зв'язку з відносною дорожнечею нового обладнання в ще більшому ступені зростає роль аналізу ефективності використання основних фондів і прогнозування їх подальшого розвитку з встановленням необхідніх джерел фінансування.

Метою курсової роботи є вивчення основних фондів та ефективність їх використання на ВАТ «Мотор Січ».

Головними завданнями курсової роботи є:

  1.  З’ясувати сутність основних фондів, їх класифікацію та роль в прискоренні   НТП;
  2.  Розглянути правове та нормативне регулювання основних фондів підприємства;
  3.  Дати стислу організаційно-економічна характеристику підприємства;
  4.  Вивчити оцінку основних фондів підприємства та ефективність їх         використання;

Об'єктом дослідження – основні фонди підприємства.

Предмет дослідження – вивчення основних фондів та їх показників на ВАТ «Мотор Січ».

Структура роботи. Робота складається з 4 розділів. В першому розділі розглянемо сутність основних фондів, їх класифікація та роль в прискоренні НТП. Другий розділ містить характеристику правового та нормативного регулювання основних фондів. Третій розділ складається з стислої організаційно-економічної характеристики підприємства. В четвертому розділі проведимо оцінку основних фондів підприємства та ефективність їх використання.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ТА РОЛЬ В ПРИСКОРЕНІ НТП

          Термін фонди походить від латині і дослівно означає основа. Це дійсно основа прдуктивної діяльності підприємства, так як виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва. В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складкаються із засобів праці та предметів праці.У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди підприємства, які поділяються на основні та оборотні.

Знаряддя праці (які є найбільш активною частиною основних фондів) становлять материальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію вироблюваної продукції (сировина, матеріали, напівфабрикати), створюють необхідні передумови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія, пара, вода), збереження і транспортування сировини та готових виробів.

        Виготовлення продукції здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва.Остані за своїм матеріально речовиним змістом складають виробничі фонди підприємства, всю сукупність яких за властивими їм ознаками поділяють на основні та оборотні.

        Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі,а ті з них, які мають вартість [4].

         Відповідно до Положення бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №304 та 25.11.2002 р. №989 (далі – П(С)БО 7), основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адніністративних і соціально-культурних функцій,очікуваний срок корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [12].

Згідно Закону Украини «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарскій діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральнім зносом [3].

       Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можливо розрізняти основні та оборотні фонди і обгрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів.

Основні фонди – це засоби праці, що беруть участь у виробництві тривалий час (бішльше 365 днів), не змінюють своєї речовинної форми і переносять свою вартість на щойно виготовлений продукт частинами, по мірі їх зносу (шляхом амортизаційних відрахувань).

 Об`єктами основних засобів є:

  •  закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;
  •  конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
  •  відокремлений комплекс контруктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі компонентів, а не самостійно;
  •  інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством.

Об`єктом основних засобів визначається активом, якщо існує

ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість  його може бути достовірно визначена. Згідно з типовою класифікацією основніх фондів, їх розподіляють на такі групи.

  1.  Виробничо-технічні споруди. До цієї групи належать споруди, в яких відбуваються процеси основних, допоміжних і підсобних виробництв, адміністративні будинки, господарські споруди. У вартість цих об`єктів, крім вартості будівельної частини, включається вартість систем опалення, водопроводів, електроаматури, вентиляції та інші.
  2.  Споруди і передавальні пристрої – це інженерно-будівельні об`єкти, необхідні для здійснення процесів виробництва: нафта-газові свердловини; дороги, естакади, тунелі, мости, гідротехнічні споруди (плотини, канали, водоймища).
  3.  Передавальні засоби – водопровідні й каналізаційні споруди, електропередавальні мережі, теплові й газові мережі, паропроводи, тобто об`єкти, які здійснюють передачу різних видів енергії від машин-двигунів до робочих машин.
  4.  Силові машини й устаткування: теплотехнічне устаткування, силові й робочі машини та устаткування, технологічні лінії, які впливають на предмети праці, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, лабораторне устаткування (прилади й апаратура для автоматичного управління, вимірювання, регулювання і контролю швидкостей, тиску, температури, складу речовин, пульти управління, засоби диспечерського контролю, комп`ютерно-обчислювальні машини тощо).
  5.  Транспортні засоби – весь рухомий транспорт, що належить підприємству (залізничний, водний, автомобільний транспорт, а також внутрізаводські транспортні засоби: автокрани, автонавантажувачі, вагонетки, передавальні візки та інші).
  6.  Інструменти та пристрої – інструменти всіх видів, термін використання яких більший як один рік.
  7.  Виробничий інвентар та приладдя. До цієї групи належать предмети, призначені для зберігання матеріалів,інструменту, полегшення праці, - верстати, стелажі, столи, контейнери тощо.
  8.  Господарський інвентар – предмети службового та господарського призначення (меблі, сейфи, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення та інші).
  9.  Робоча і продуктивна худоба.

Відповідно до виробничого призначення розрізняють виробничі та невиробничі фонди. При цьому до виробничих фондів відносять всі фонди виробничого призначення, які беруть безпосередню участь у всіх виробничо- господарських процесах підприємства, є знаряддями праці в своїй натуральній формі, утворюють нову споживчу вартість. Витрати на їх придбання, виготовлення чи поліпшення поступово відносять на зменшення скоректованих прибутків в межах норм амортизаційних відрахувань. Виробничі фонди відтворюются за рахунок амортизаційного фонду.

Класифікація груп основних засобів по налоговому кодексу:
1. Земельні ділянки
.
2.  Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом
.
3.  Будівлі, споруди, передавальні пристрої
.
4. Машини та обладнання з них:

   - електронно-обчислювальні машини,

   - інші машини для автоматичного оброблення інформації,пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми.
5.  Транспортні засоби
.
6.  
Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

7.  Тварини.
8 . Багаторічні насадження.

9.  Інші основні засоби.

10. Бібліотечні фонди.
11. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

12. Тимчасові (нетитульні) споруди.
13. Природні ресурси.

14.  Інвентарна тара.

15. Предмети прокату.
16. Довгострокові біолог
ічні активи.

До невиробничих фондів відносять капітальні активи, які не беруть участь у виробничих процесах і не створюють вартості. Їх вартість не підлягає амортизації. Разом з тим вони відтворюються за рахунок національного доходу.

    В аграрному секторі до основних фондів включають: робочу і продуктивну худобу; багаторічні насадження; капіталовкладення в земельні ділянки для поліпшення їх врожайності; лісові і водні угіддя тощо.

     До основних фондів можуть належати й інші види матеріальних цінностей, які мають визначену цінову вартість.

     Згідно з наведеної вище класифікації, не всі елименти основних фондів беруть безпосередню участь в процесі виробництва. Тому основні фонди поділяють на дві частини: активну, яка бере безпосередню участь у виробничому процесі, впливає на виробництвопевного обсягу продукції та іі якість, і пасивну, що створює умови для нормального функціонування воробничого процесу.

    До активної частини основних фондів належать: робочі машини і устаткування, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічними процесами обчислювальну техніку, інструмент, деякі технічні споруди – гірничі виробки шахт, газові та нафтові свердловини.

       Всі інші основні фонди складають пасивну їх частину.

Співвідношення різних груп основних фондів у їхній загальній вартості

представляє виробничу структуру виробничих фондів. Чим вище питома вага активних основних фондів, тим більш прогресивною є їхня структура.

          На структуру основних фондів впливають такі фактори:

  •  особливості матеріально-технічної бази виробництва;
  •  рівень концентрації виробництва, розмір підприємства;
  •  технічний рівень виробництва, механізація, автоматизація та комп`ютеризація процесів;
  •  географія розміщення підприємства;
  •  співвідношення між різними видами капітальних робіт – будівництвом нових та реконструкцією діючих підприємств тощо.

            Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів слугують визначальними характеристиками в окресленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва. Вся сукупність наявних виробничих фондів складає найбільшу за питомую вагою частину національного багацтва країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання і вдосконалення засобів праці забеспечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, складають матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовину субстанцію виготовлюваної продукції, створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування, збереження і транспортування сировини та готових виробів [4; 5; 6].

          Кожне підприємство володіє іншим майном переважно невиробничого призначення. Зокрема до основних фондів відносять також також житлові будинки, будівлі дитячих садків і ясел, поліклінік, профілактаріїв та інші об`єкти культурно-побутового призначення. Існуюча система обліку і статистики зараховує такі об`єкти на баланс підприємства під умовною назвою невиробничих основних фондів. Це некоректно з огляду економічної теорії, освільки суперечить економічній природі і сутності основних фондів взагалі. Тому подібні об`єкти підприємств довготермінового користування слід вважати майном суто соціального призначення або об`єктами соціальної інфраструктури.

           В умовах роздержавлення власності та розвитку ринкових відносин в економіці урізноманітнення і збільшення обсягу майна соціального призначення стає нагальною потребою кожного підприємства. В народному господарстві України вартість об`єктів соціальної інфраструктури становить приблизно третину, а на підприємствах різних галузях виробничої сфери коливається в межах 10-20 відсотків від загального обсягу майна і має тенденцію до відносного зростання.

Зростання і вдосконалення засобів праці забеспечують безперевне підвищення технічної оснащеності на продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних виробничих фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства, яке безпосередньої участі в виробництві продукції не бере. Це споруди, будівлі та інші об`єкти невиробничого призначення.

   Для правильного обліку і планування відтворення основні фонди підприємств розподіляють на групи і види відповідно до терміну їх використання і призначення в виробничому процесі.

  Зростання обсягів виробництва і його ефективність перш за все залежать від технічного рівня і повноти використання засобів праці, тобто діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці прцеси сприяють збільшеню обсягу виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, вони також є фактором зниження собівартості продукції за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва, його управління, підвищення фондовіддачі, прибутковості [6; 7].

   Додаткові прибутки можуть спрямуватися на поліпшення умов праці працівників, їх соціального забезпечення, оплати праці за підвищені якісні показники в вигляді премій тощо.

   Система показників, які можуть всебічно характеризувати ефективність відтворення основних фондів, охоплює два блоки:показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці, та показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів.

    Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технологічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні поцеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у використання застосовуваних у виробництви машин, та інші.

    Наявна система показників ефективності відтворення основних фондів вимагае удосконалення з погляду методики обчислення деякиг з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці.Зокрема, коєфіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютного обсягу введення основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює зіставлення цих відносних показників.

   Розрізняють також  дві форми оновлення основних фондів – екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатації основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

   На практиці реальний господарський обіг охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, але й передачу певної частини з балансу одного підприємства на баланс іншого. До наведеної системи показників ефективності відтворення основних фондів, рекомендується включити ще два: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період) і коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.

    Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об`єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення і охоплення елементів засобів праці.

     Коефіцієнт змінності роботи устаткування – відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до числа встановленого устаткування.

     Коефіціент напруженості використання устаткування (виробничих площ) – випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування.

     Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування – відношння кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної продуктивності відповідного устаткування.

      Серед перерахованих показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт зміності роботи устаткування.Щоб врахувати внутрізмінні втрати робочого часу, коефіцієнт зміності методологічно обчислюють виходячи з коефіціента використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює 3 при восьмигодинній тривалості зміни.

Таким чином, при коефіцієнті використання календарного фонду часу [6; 7; 10].

Науково-технічний прогрес (НТП) в буквальному розумінні означає безперервний взаємозумовлений процес розвитку науки і техніки; у широкому суттєво-змістовому значенні – це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій,засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Спираючись на суть,зміст та закономірності сучасного розвитку науки і техніки, виокремити характерні для більшості галузей народного господарства загальні напрямки НТН, а по кожному з них – пріоритети на найближчу доступну для огляду перспективу. 

У епоху сучасної науково-технічної революції прискорення науково-технічного прогресу у всіх галузях народного господарства є рушійною силою розвитку продуктивних сил суспільства. Все більшою мірою відбувається інтенсивний процес обмеженого з'єднання науки з виробництвом,  утворюючого широкі можливості для систематичного зниження матеріаломісткості промислової продукції [5; 10].

РОЗДІЛ 2

ПРАВОВЕ ТА НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ  ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЕМСТВ

Нормативною базою, яка регулює функціонування основних засобів, є такі законодавчі та нормативні документи:

1. Статтею 137 Господарського кодексу України встановлено, що правомоперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Господарський кодекс України встановлює вiдповiдно до   Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб`єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на метi забезпечити зростання дiлової активностi суб'єктiв господарювання, розвиток пiдприємництва i на цiй основi пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва, його соцiальну спрямованiсть вiдповiдно до вимог Конституцiї України, утвердити суспiльний господарський порядок в економiчнiй системi України, сприяти гармонiзацiї її з iншими економiчними системами [1; 2].

2. Згідно з пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) для визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток не враховується вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:

-  якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади;

-  у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

-  у разі отримання підприємствами комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок.

Підпунктом 14.1.138 ст.14 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) визначено, що основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР [25];

Згідно з пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР зі змінами та доповненнями) платниками податку на прибуток є, зокрема, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі – філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього п., що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Якщо філія розташована на території тієї ж самої територіальної громади, що і головне підприємство, то вона не розглядається як самостійний платник податку на прибуток.

Виходячи з викладеного, філія акціонерного товариства, що розташована на території однієї територіальної громади з юридичною особою, не є платником податку на прибуток і не може бути платником консолідованого податку [1; 3].

4. На виконання пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Кодексу Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 23.02.2011 р. №145 «Деякі питання безоплатної передачі основних засобів». Зазначеною постановою передбачено, що безоплатна передача основних засобів платникові податку на прибуток з метою їх експлуатації за рішенням центральних органів виконавчої влади здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (далі — Закон) і Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. №1482

Виходячи з вищевикладеного, якщо основні засоби безоплатно передаються з державної власності у комунальну за правилами, встановленими пп. 136.1.16 п. 136.1 ст. 136 Кодексу, то їх вартість не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а порядок їх безоплатної передачі здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Водночас згідно з пп. 146.17.2 п. 146.17 ст. 146 Кодексу до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів у разі отримання в господарське відання основних засобів, що не підлягають приватизації, за рішеннями центральних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, у разі зарахування на баланс.

Витрати на придбання основних засобів підлягають амортизації відповідно до п. 144.1 ст. 144 Кодексу.

Доходи платника податку у вигляді вартості основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, з метою здійснення їх експлуатації, які не враховані у складі доходу під час їх зарахування на баланс платника податку відповідно до цього Кодексу, визнаються з метою оподаткування доходами в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів, нарахованих у порядку, передбаченому цим Кодексом, у момент нарахування такої амортизації (п. 137.17 ст. 137 Кодексу) [1; 2; 3].

5. Про затвердження змін і доповнень до Інструкції з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджене наказом Мінфіну України від 11 лютого 1998 р. № 30 [74];

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. №92 [82].

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №82, основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [12].

7. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87, активи — це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому [14].

 

РОЗДІЛ 3

КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Повне найменування підприємства Відкрите акціонерне товариство МОТОР СІЧ, а скорочене найменування ВАТ МОТОР СІЧ, організаційно-правова форма - відкрите акціонерне товариство.

Основні види діяльності підприємства:

Виробництво лiтальних апаратiв, включаючи космiчнi 

Виробництво електродвигунiв, генераторiв i трансформаторiв

Виготовлення iнших готових металевих виробiв.

Засновником ВАТ "Мотор Сiч" згiдно зi ст. 4 Статуту є держава в особi Фонду державного майна України Код за ЄДРПОУ засновника та/або учасника 8038200000 Київська д/в 01133 м. Київ вул. Кутузова, 18/9.

Запорiзьке вiдкрите акцiонерне товариство «МОТОР СIЧ», що вiдзначило в 2007 роцi своє сторiччя, є одним з найбiльших пiдприємств, якi реалiзують повний цикл створення сучасних авiацiйних двигунiв вiд розробки, виробництва й випробування, до супроводу в експлуатацiї й ремонту. У цей час завод випускає й освоює серiйне виробництво авiацiйних двигунiв рiзної потужностi й призначення для лiтальних апаратiв всесвiтньо вiдомих лiтако- i вертольотобудiвних фiрм. Поряд з авiадвигунами запорiзькi моторобудiвники пропонують на свiтовому й вiтчизняному ринках промисловi газотурбiннi установки, товари народного споживання й будiвельнi матерiали, якiсть i надiйнiсть продукцiї, що випускає пiдприємство, пiдтверджується її успiшною експлуатацiєю бiльш нiж в 120 країнах свiту. Сьогоднi запорiзькi моторобудiвники пропонують на свiтовий ринок продукцiю, що випускається на сертифiкованiй виробничiй базi. Виробництво сучасних авiадвигунiв, а також ремонт всiх випущених авiадвигунiв сертифiкованi Авiацiйним Регiстром МАК i Державним департаментом авiацiйного транспорту України. Пiдприємство визнане Авiацiйним Регiстром МАК як Розроблювач авiацiйних двигунiв цивiльних повiтряних судiв.

Бiографiя пiдприємства почалася в 1907 роцi. До грудня 1915 року завод випускав сiльськогосподарськi механiзми й iнструменти, виконував рiзнi види механiчної обробки, вiдливав чавун i мiдь. Протягом 1915-1916р. Петербурзьке акцiонерне товариство «Дюфлон, Костянтинович i Ко» викупило завод i змiнило профiль його виробничої дiяльностi. Завод став випускати авiацiйнi двигуни й у серпнi 1916 року на заводi був випущений перший авiацiйний двигун «Дека» М-100.Розглянемо в таблиці 3.1 історію розвитку діяльності ВАТ «Мотор Січ»

Таблиця 3.1

Історія розвитку діяльності ВАТ«МОТОР СІЧ»

Роки

Досягнення

1

1916р.

- зiбраний перший шестицилiндровий двигун рiдинного охолодження  М-100 потужнiстю 129 к.с. для бомбардувальника.

2

1925р.

- пройшли державнi випробування, i почався серiйний випуск першого виготовленого з вiтчизняних матерiалiв двигуна М-6 потужнiстю 3000 к.с. для винищувачiв виробництва «Фоккер D-XI» й «Мартинсайд F-4», що перебували на озброєннi в Червонiй Армiї на початку 20-х рокiв, а також на один з перших санiтарних лiтакiв К-4.

3

1927р.

- серiйний випуск двигуна М-11 з мiнiмальною потужнiстю 100 к.с. для лiтакiв У-2 (По-2), УТ-1, УТ-2, Як-6, Як-12, АIР-6 й iн.

4

1930р.

- серiйний випуск поршневого дев'ятицилiндрового двигуна повiтряного охолодження М-22 потужнiстю 570 к.с. для винищувачiв I-4, I-5, I-15, I-16, пасажирських лiтакiв К-5,

5

1935р

-серiйне виробництво дворядних зiркоподiбних двигунiв сiмейства М-85 для бомбардувальникiв ДБ3.

6

1937-1940рр.

- серiйний випуск двигунiв М-87, М-88 для Iл-4, I-180, АНТ-51,Су-2.

7

1977р.

серiйне виробництво турбореактивного двухконтурного двигуна Д-36 конструкцiї ЗМКБ «Прогресс» для транспортних лiтакiв Ан-72, Ан-74, пасажирського Як-42.

8

1981р.

-створений бортовий енерговузол АI-24УБЕ Запорiзьким моторобудiвним об'єднанням. Двигун призначений для лiтака А-50 далекого радiолокацiйного спостереження.

9

1982р.

- серiйне виробництво самого потужного у свiтi турбовального двигуна Д-136, розробленого ЗМКБ «Прогресс», для вертольоту Мi-26.

10

1984р.

- серiйне виробництво турбореактивного двухконтурного двигуна Д-18Т, розробленого ЗМКБ .

11

1992 р.

- серiйне виробництво турбореактивного двухконтурного двигуна Д-436Т1/ТП, розробленого ЗМКБ «Прогресс», призначеного для лiтакiв Ту-334, Бе-200 й iн.; - серiйне виробництво турбовинтовентиляторного двигуна Д-27, розробленого ЗМКБ «Прогрес», для лiтака Ан-70.

12

1994р.

- серiйний випуск газотурбiнних приводiв сiмейства Д-336 для газо- i нафтоперегiнних агрегатiв, пересувних i стацiонарних електростанцiй й iнших ГТУ. З 1994 року пiдприємство перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство «МОТОР СIЧ».

13

2000р.

- успiшнi випробування двоконтурного турбореактивного двигуна АI-22 для пасажирських регiональних лiтакiв Ту-324, Як-48; - виробництво газотурбiнного двигуна ТВ3-137 для приводу синхронного генератора газотурбiнної електростанцiї «Мотор Сiч-1000Т»; - Авiацiйним Регiстром МАК сертифiкованi пасажирський лiтак Ан-140 з турбогвинтовим двигуном ТВ3-117ВМА-СБМ1 i допомiжним газотурбiнним двигуном АI9-3Б; - отриманий сертифiкат типу на двигуни Д-436Т1/ТП.

14

2004р.

- виготовлений дослiдний зразок i проходять стендовi випробування газотурбiнного допомiжного двигуна АI-450-МС спiльної розробки iз ГП для пасажирських лiтакiв типу Ан-148; - перший полiт Як-130 iз двигунами АI-222-25; - полiт першого дослiдного екземпляра нового реактивного лiтака Ан-148 iз двигунами Д-436-148.

15

2007р.

- отриманi Сертифiкати Типу Мiжнародного авiацiйного комiтету i Державної Авiацiйної адмiнiстрацiї України: - Сертифiкат на лiтак Ан-148; - Сертифiкат Типу на двигун Д-436-148; - Сертифiкат Типу на ВСУ АI-450МС.

16

2008 р.

- отриманi Сертифiкати Типу Мiжнародного авiацiйного комiтету: -сертифiкат типу № СТ260-ВД/Д02 вiд 24.10.2008 року на двигун АI-450-МС.

Безперервне та ефективне функцiонування ВАТ «МОТОР СIЧ» забезпечується завдяки чiтко спланованiй органiзацiйнiй структурi, керування якої здiйснюють операцiйнi директора, в тому числi:

  •  технiчний директор,
  •  директор з виробництва,
  •  директор з якостi,
  •  директор з маркетингу,
  •  фiнансовий директор,
  •  директор з корпоративних прав та фiнансiв,
  •  директор з будiвництва та соцiального розвитку,
  •  директор з управлiння персоналом, - директор зi зв'язкiв з         громадськiстю.

Технiчному директору, директору з виробництва та директору з якостi пiдпорядкованi виробничi, допомiжнi цехи та вiддiли що безпосередньо пов'язанi з проектуванням, розробкою, пiдготовкою i органiзацiєю дослiдного i серiйного виробництва авiацiйних двигунiв, iншої авiацiйної технiки, з патентування торгових марок. Директору з маркетингу пiдпорядкованi зовнiшньоторговий департамент та експлуатацiйно-ремонтний вiддiл, що займаються збутом продукцiї, послуг з ремонту та технiчному обслуговуванню продукцiї, що виробляється. Фiнансовому директору пiдпорядкованi планово-економiчне управлiння, департамент органiзацiї працi та виробництва, фiнансово-збутове управлiння. До органiзацiйної структури пiдприємства входить бiля 50 основних та допомiжних цехiв та понад 50 вiддiлiв, що безпосередньо пов'язанi з основним виробництвом, а також бiльш 15 вiддiлiв, що непов'язанi з основним виробництвом.

Авiакомпанiя ВАТ «МОТОР СIЧ» виконує регулярнi пасажирськi рейси по маршрутах: - Запорiжжя - Київ; - Запорiжжя - Москва (Росiя); - Запорiжжя - Стамбул (Туреччина); - Київ - Анкара (Туреччина); - Сiмферополь - Анкара (Туреччина). Чартернi рейси виконуються в Iран, Iндiю, Таїланд, Бангладеш, Шрi-Ланку, Алжир, Вiрменiю, Грузiю, Сирiю, Iталiю, Iспанiю, Туреччину, Єгипет, Киргизстан, Казахстан, ОАЕ, Словенiю, Нiмеччину, Францiю, Угорщину, Бельгiю, Нiмеччину, США, Канаду й iншi країни.

ВАТ «МОТОР СIЧ» є єдиним в Українi й одним з найбiльших у свiтi пiдприємством зi створення, виробництва, ремонту й супроводу в експлуатацiї сучасних, надiйних авiацiйних двигунiв, якi становлять конкуренцiю передовим виробам провiдних фiрм свiту.

На сьогоднiшнiй день ВАТ «МОТОР СIЧ» випускає бiльше 60 типiв i модифiкацiй двигунiв для бiльше 80 видiв лiтакiв i вертольотiв рiзного призначення. Крiм того, пiдприємство виробляє широкий спектр продукцiї наземного застосування i товарiв народного споживання.

В 2008 роцi ВАТ «МОТОР СIЧ» як i ранiше залишалося експортоорiєнтованим пiдприємством, частка експорту в загальному обсязi реалiзацiї продукцiї й послуг склала 83,8%.

Ринки збуту умовно роздiляються в такий спосiб:

Росiя, Далеке Зарубiжжя, Україна i Країни СНД. Одним з найбiльших ринкiв збуту для пiдприємства є Росiя, підприємство має багаторiчний досвiд спiвробiтництва з багатьма росiйськими пiдприємствами. Виробництво вертольотiв з двигунами сiмейства ТВ3-117 перебуває на 5-ти росiйських заводах - у мiстах Улан-Уде, Казань, Ростов, Кумертау й Арсеньєв.

У кооперацiї з росiйськими пiдприємствами «Салют» i Уфимським МВО виробляються двигуни Д-436ТП, Д-436-148, АI-222 для лiтакiв Бе-200, Ан-148, Як-130, якi виробляються в мiстах Таганрог, Iркутськ, Воронеж i Нижнiй Новгород. 

Протягом багатьох рокiв також успiшно спiвробiтнича з багатьма росiйськими авiакомпанiями, такими як «Волга-Днiпро», «Ютейр», Авiалiнiї «Кубанi», «Поле» i iншими, для яких ремонтує авiадвигуни рiзних типiв. Другим за величиною ринком збуту є країни Далекого зарубiжжя. Твердi позицiї займає пiдприємство на ринках Пiвденно-Схiдної Азiї, Близького Сходу, країн Африки, Латинської Америки та iнших.

На ринку авiадвигунiв ступiнь конкуренцiї завжди дуже високий. Ринок авiадвигунiв завжди був i залишається складним сегментом авiабудування.

Серйозними конкурентами ВАТ «МОТОР СIЧ» щодо застосування авiадвигунiв, аналогiчних тим, якi випускаються ВАТ «МОТОР СIЧ», на лiтаках Росiї й країн ближнього зарубiжжя є Снекма-Турбомека (Францiя), ВМW Rolls-Rоусе (Нiмеччина/Англiя) i (США), якi як i ранiше є лiдерами у виробництвi авiадвигунiв.

Далі розглянемо в таблиці 3.2 основні показники господарсько-фінансової діяльності підприємства ВАТ «Мотор Січ»

Таблиця 3.2

Основні показники господарсько-фінансової діяльності підприємства.

п/п

Показники

Од.

вимір.

2011

2012

Поточ. рік в % до базис.

1

Обсяг товарної продукції в діючих оптових цінах підприємства.

Тис.грн.

3837706

5106758

133,0

2

Обсяг товарної продукції в порівнянних оптових цінах підприємства.

Тис.грн.

3740353

2056424

54,9

3

Обсяг чистого реалізованої продукції.

Тис.грн.

3745680

5001803

133,5

4

чисельність ППП

Чел.

21236

20832

98,1

5

Обсяг товарної продукції на одного працівника ПП

Тис.грн.

180,7

245,2

135,7

6

Фонд оплати праці

Тис.грн.

548360

737415

134,5

7

Середньорічна заробітна плата

Тис.грн.

25,8

35,4

137,2

8

Собівартість реалізованої продукції

Тис.грн.

2137504

2666560

124,8

9

Валовий прибуток

Тис.грн.

1608176

2335243

145,2

10

Операційні витрати

Тис.грн.

2445826

3253511

133,0

11

Фінансовий результат від операційної прибутку

Тис.грн.

1107876

1588398

143,4

12

Рентабельність продукції.

%

238,6

218,7

91,7

13

Рентабельність виробництва (капіталу)

%

232,7

88,1

37,7

Обсяг товарної продукції в діючих оптових цінах збільшився в 2012 році порівнянно з 2011 роком на 5106758 тисяч гривень або на 133,0% - це є ефективним використаням товарної продукції. А обсяг товарної продукції в порівняних оптових цінах знизився и склав 2056424 тисяч гривень або 54,9% це є негативним використанням товарної продукції. Об`єм чистої реалізованої продукції в 2012 по зрівнянню з 2011 роком збільшився на 1256123 тисяч гривень або 133,5% тобто склав 5001803 тисячи гривень.Чисельність персоналу в 2012 скоротився на 404 чоловіка тобто на 2% в порівняні з 2011 роком. Фонд оплати праці в 2012 році збільшився в порівняні з 2011 роком на 189055 тисячі гривень або на 134,5% це призвело до збільшеня працездатності робітників. Середньорічна заробітна плата в 2012 році збільшилась на 9,6 тисячі гривень або на 137,2%. Собівартість реалізованої продукції в поточному році  по зрівняню з базисним збільшилась на 529056 тисячи гривень це говорить про те що підприемство ефективно використовує реалізовану продукцію. Валовий прибуток підприємства в 2011 році склав 1608176 тисячи гривень  за останій рік він збільшився на 7270667 тисяч гривень – це збільшення є ефективним в роботі підприємства. Операційні витрати в 2012 році збільшилися впорівняні з 2011 роком на 807685 тисячу гривень або на 133,0%. Судячи з цього ми можемо сказати що підприємство працювало на повну потужність.

РОЗДІЛ 4

ОЦІНКА ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЄФЕКТИВНОСТІ

ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

  1.   Оцінка стану і руху основних.

      Велике значення має аналіз і оцінка руху і технічного стану основних фондів,який проводиться за даними бухгалтерської звітності.Ці показники аналізуються в динаміці. Якщо коефіцієнт оновлення більше коефіцієнта вибуття, підприємства здійснює відтворення основних фондів. Якщо ж навпаки - зменшується матеріально- технічна база виробництва.

Показиниками технічного стану основних фондів підприємства є :

       Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, яку списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Показник зношування основних фондів може визначиться також у відсотках на початок і кінець періоду та дозволяє оцінити стан основних фондів. Критичне значення: Коефіцієнт зносу > 0,5. Це означає, що основні фонди більш ніж на 50% в зношеном стані, що може призвести до зниження якості продукції та продуктивності праці. Якщо у динаміці коефіцієнт зносу зростає, це негативно і свідчить про підвищення зносу основних фондів.

де  Зоф – сума зносу основних фондів;

     ОФп – первісна вартість основних фондів.

      Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. Що вище коефіцієнта придатності, то кращим є технічний стан основних фондів.

де  Кз – коефіцієнт зносу основних фондів.

Далі розглянемо показники руху основних фондів:

Коефіцієнт вибуття – визначається за формулою:

де ОФвив – вартість виведених за рік фондів;

    Офпоч.р – вартість фондів на початку року.

Ступінь оновлення основних фондів вимірюється за допомогою коефіцієнта оновлення, який відображає частку введених у дію у даному періоді основних фондів:

де  Офвв – вартість введених основних фондів;

    Офк.р – вартість основних фондів на кінець періоду.

Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основних фондів перевищує вартість основних фондів, що вибули з експлуатації. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних фондів:

де  Офср.р – середньорічна вартість основних фондів.

       Розглянимо таблицю 4.1, В якій представлені показники стану основних засобів ВАТ "Мотор Січ" , а також іх змінення за 2011-2012р.

Таблиця 4.1                

Стан основних засобів ВАТ «Мотор Січ»

2011

2012

Відхилення, +/-

на початок року

на кінець року

на початок року

на кінець року

2011р.

2012р.

Кзн

0,57

0,57

0,57

0,53

-

-0,04

Кп

0,43

0,43

0,43

0,47

-

+0,04

Кон

0,005

0,022

+0,017

Квиб

0,025

0,029

+0,004

Кпр

0,079

0,17

+0,091

Коефіцієнт зносу в 2011 році становить 0,57 це означає що основні фонди більш ніж на 57% в зношеном стані, що може призвести до зниження якості продукції та продуктивності праці. Коефіцієнт зносу в 2012 році становить 0,53 це означає що основні фонди більш ніж на 57% в зношеном стані, що може призвести до зниження якості продукції та продуктивності праці.

Коефіцієнт придатності в 2011 році становить 0,43 <1 це свідчить про те що, технічна частина основних фондів не придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. В 2012 році, цей коефіцієнт становить 0,47<1 це свідчить про те що,технічна частина основних фондів не придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнт вибуття в 2012 році збільшився на 0,017 в порівнянні з 2011 що є негативним для використання основних фондів. В 2012 році коефіцієнт оновлення збільшився в порівнянні з 2011 роком на 0,004 це говорить про те що зросла ефективність оновлення основних фондів. В 2012 році проти 2011 року коефіцієнт приросту збільшився на 0,091 [4; 6; 10].

4.2. Оцінка забезпеченості обладнанням та виробничими площами. 

Рівень використання виробничого обладнання характеризується такими показниками, як:

  •  Коефіцієнт використання наявного обладнання.
  •  Коефіцієнт використання встановленого обладнання.
  •  Коефіцієнт змінності роботи обладнання.
  •  Коефіцієнт екстенсивного навантаження.
  •  Коефіцієнт інтенсивного навантаження.
  •  Інтегральний коефіцієнт.

Необхідно здійснювати аналіз використання не тільки активної частини засобів праці, але й пасивної, до якої, зокрема, відносяться виробничі будівлі та площі, які вони займають.

Аналіз виробничих площ здійснюється в такій послідовності:

  •  Аналізується динаміка показників, що характеризують використання виробничих площ.
  •  Визначається вплив використання виробничих площ на обсяг продукції.
  •  Розробляються заходи по більш ефективному використанню виробничих площ.

До показників, що характеризують використання виробничої площі, можна віднести:

  •  Обсяг продукції на одиницю виробничої площі (на 1 кв. м).
  •  Співвідношення площ основного та допоміжного призначення в загальній виробничій площі.
  •  Середня виробнича площа на одиницю обладнання.
  •  Кількість виробничого обладнання на одиницю виробничої площі.
  •  Забезпеченість виробничою площею (відношення фактичної виробничої площі до виробничої площі за нормою).
  •  Обсяг продукції на 1 робоче місце.
  •  Коефіцієнт використання виробничої площі (відношення кількості робочих місць за звітом до кількості робочих місць за нормою). 

В зв`язку з відсутності інформаціі не можна провести оцінку забеспеченості обладнанням та виробничими площами.

4.3. Оцінка структури основних фондів.

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становить виробничу структуру основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де активна частина основних фондів зростає.

Чинники впливу на виробничу структуру основних фондів:

  •  — виробничі та матеріально-технічні особливості галузі;
  •  — форми суспільної організації виробництва;
  •  — форми відтворення основних фондів;
  •  — технічний рівень виробництва;
  •  — рівень організації будівельних робіт;
  •  — розміщення підприємства.

Для поліпшення виробничої структури основних фондів можливе впровадження таких заходів:

  •  оновлення та модернізація устаткування;
  •  механізація та автоматизація виробництва;
  •  правильна розробка проектів будівництва та високоякісне виконання планів будівництва підприємств;
  •  ліквідація обладнання, яке не використовується та встановлення обладнання, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

Розглянимо структуру використання основних фондів ВАТ «Мотор Січ» в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Структура основних фондів ВАТ «Мотор Січ»

Група ОФ

на кінець 2011р.

на кінець2012р.

відхилення

тис.грн

пит.ваг,%

тис.грн

пит.ваг,%

абсол.+/- тис.грн.

ΔТР,%

в структурі,+/-поп.пункт.

Будівлі, споруди, передавальні пристрої

783318

42,4

848430

38,5

+65112

108,3

-3,9

машини та обладнання

753145

40,8

968713

43,9

+215568

128,6

+3,1

транспортні засоби

120088

6,5

139143

6,3

+19055

115,9

-0,2

інструменти, прилади, інвентар

178509

9,8

240598

10,9

+62089

134,8

+1,1

інші основні засоби

10823

0,5

9431

0,4

-1392

87,1

-0,1

всього

1845883

100

2206315

100

+360432

-

-

Активні ОФ

1714972

92,9

2057741

93,3

+342769

119

+0,4

Пасивні ОФ

130911

7,1

148574

6,7

+17663

113,5

-0,4

Всього

1845883

100

2206315

100

+360432

-

-

В 2009 році активна частина абсолютного відхилення зіставила 92,9%, а в 2012 році 93,3% тобто в 2011 році активна частина збільшилась на 0,4%. Пасивна частина зіставила в 2011 році 7,1%, а в 2010 році 6,7% тобто в 2012 році пасивна частина знизилась на 0,4%.

4.4. Оцінка ефективності використання основних фондів.

Оцінка стану й ефективності використання активної частини основних виробничих фондів.

Ефективність використання основних фондів характирезується рядом показників, які поділяються на загальні і часткові. Для узагальнюючої характериситики ефективності використання основних фондів використовують такі показники:

  •  Фондовіддача(Фвід).
  •  Фондоємкість (Фємк.)

-    Фондоозброєність (Фозб)

-    Рентабельність основних фондів (Р)

Ці показники відображають кінцевий результат використання основних фондів підприємства. Найважливіший з них - фондовіддача основних фондів. Він показує загальну віддачу від використання кожної гривні, заттраченої на основні фонди. Зростання фондовіддачі дозволяє знижувати обсяг накопичення і відповідно збільшувати частку фонду споживання.

Підвищення фондовіддачі сприя:

- Покращенню структури основних фондів, підвищення питомої ваги їх активної частини до оптимальної величини з встановленням раціонального співвідношення різних видів обладнання.

- Екстенсивного використання основних фондів, підвищення коефіцієнтів змінності, ліквідації простоїв устаткування.

- Скорочення ремонту активної частини основних фондів для виробництва продукції заданої величини.

Визначається за формулою:

де  ВП – обсяг виготовленої продукції за звітний період, грн.;

     ОФср.р – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.

Показник фондомісткості - зворотний фондовіддачі і опредиляє необхідний розмір основних фондів для виробництва продукції заданої величини.

де  Фм – фондомісткість.

Показник фондоозброэності показує скільки гривень основних фондів припадає на 1 людину. Зростання фондоозброєності забезпечує підвищення продуктивності праці, рентабельності виробництва, покращеня якості продукції, а також зниження її собівартості.

де  Чппп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол..

Рентабельність опреділяє  ступінь використання основних фондів.Але показник рентабельності має деякі не статки: рентабельність може підвищуватися з причин, не залежних від покращеня  використання виробничих фондів, наприклад, за рахунок надвиробництва дорогих виробів, завищення цін на нові вироби, розширення використання робочої сили й т.д..

де  П- прибуток за звітний період;

    ОФср. – середня вартість основних фондів за той же період.

Розрахунки показників ефективності використання основних виробничих фондів, і оцінка цих показників представлена в таблиці 4.3

Таблица 4.3.

Оцінка ефективності використання основних виробничих фондів за період 2011-2012р.

2011

2012

Абсол.відх, +/-  

Зміни, %

Товарна продукція, тис.грн.

4298

5442

+1144

126,6

Чпвп, чол.

21236

20832

-404

98,1

Валовий прибуток тис.грн.

1608176

2335243

+727067

145,2

Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.

2038329

2321777

+283448

113,9

Фв

0,0021

0,0023

+0,0002

109,5

Фм, грн.

474,3

426,7

-47,6

90

Фоз, тис. грн./ чол.

96

111,5

+15,5

116

Rоф, %

78,9

100,6

+21,7

127,5

За 2011 рік фондовіддача склала 0,002, а в 2010 році 0,0023, збільшення фондовіддачі в 2012 році на 0,0002 свідчить про збільшення обсягів діяльності підприємства.

Фондоємність характеризується як частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 гривню валового доходу підприємства в 2009 році цей показник склав 426,7.

Фондоозброєність в 2012 році проти 2011 року збільшилась на 15,5 гривень і становить 111,5, або на 116%.

Рентабельність основних виробничих фондів в 2012 році становить 100,6%, а в 2011 році 78,9% [5; 6; 7].

ВИСНОВКИ

Основні фонди – це засоби праці, що беруть участь у виробництві тривалий час (бішльше 365 днів), не змінюють своєї речовинної форми і переносять свою вартість на щойно виготовлений продукт частинами, по мірі їх зносу (шляхом амортизаційних відрахувань).

Засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі,а ті з них, які мають вартість.

Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можливо розрізняти основні та оборотні фонди і обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів.

Згідно з типовою класифікацією основних фондів, їх розподіляють на такі групи.

  1.  Виробничо-технічні споруди. До цієї групи належать споруди, в яких відбуваються процеси основних, допоміжних і підсобних виробництв, адміністративні будинки, господарські споруди. У вартість цих об`єктів, крім вартості будівельної частини, включається вартість систем опалення, водопроводів, електроарматури, вентиляції та інші.
  2.  Споруди і передавальні пристрої – це інженерно-будівельні об`єкти, необхідні для здійснення процесів виробництва: нафта-газові свердловини; дороги, естакади, тунелі, мости, гідротехнічні споруди (плотини, канали, водоймища).
  3.  Передавальні засоби – водопровідні й каналізаційні споруди, електропередавальні мережі, теплові й газові мережі, паропроводи, тобто об`єкти, які здійснюють передачу різних видів енергії від машин-двигунів до робочих машин.
  4.  Силові машини й устаткування: теплотехнічне устаткування, силові й робочі машини та устаткування, технологічні лінії, які впливають на предмети праці, вимірювальні та регулювальні прилади і пристрої, лабораторне устаткування (прилади й апаратура для автоматичного управління, вимірювання, регулювання і контролю швидкостей, тиску, температури, складу речовин, пульти управління, засоби диспечерського контролю, комп`ютерно-обчислювальні машини тощо).
  5.  Транспортні засоби – весь рухомий транспорт, що належить підприємству (залізничний, водний, автомобільний транспорт, а також внутрізаводські транспортні засоби: автокрани, автонавантажувачі, вагонетки, передавальні візки та інші).
  6.  Інструменти та пристрої – інструменти всіх видів, термін використання яких більший як один рік.
  7.  Виробничий інвентар та приладдя. До цієї групи належать предмети, призначені для зберігання матеріалів,інструменту, полегшення праці, - верстати, стелажі, столи, контейнери тощо.
  8.  Господарський інвентар – предмети службового та господарського призначення (меблі, сейфи, розмножувальні апарати, предмети протипожежного призначення та інші).
  9.  Робоча і продуктивна худоба.

Запорiзьке вiдкрите акцiонерне товариство «МОТОР СIЧ», що вiдзначило в 2007 роцi своє сторiччя.

Основні види діяльності підприємства:

Виробництво лiтальних апаратiв, включаючи космiчнi 

Виробництво електродвигунiв, генераторiв i трансформаторiв

Виготовлення iнших готових металевих виробiв.

На основі розглянутої теми, пропонуємо ряд таких пропозицій щодо поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома принципами:

екстенсивним– збільшення часу їх роботи через скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в національних розмірах, скорочення строків ремонту тощо;

інтенсивним– поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.

Покращення управління виробництвом також впливає на підвищення рівня продуктивності праці.

Управління виробництвом включає в себе:

- вдосконалення організаційної структури:

а) об`єктів управління (створення об`єднань, укрупнення цехів, ділянок, введення без цехової структури, зміни в принципах побудови цехів і виробничих ділянок підприємства в співвідношенні між цехами, раціоналізацію планування підприємства, забезпечення пропорційності між всіма ділянками підприємства з метою прибирання „вузьких місць”).

б) апарату управління і укрупнення і спеціалізація відділів і служб, прибирання дублювання функцій, впровадження типових структур, покращання оперативно-виробничого планування, впровадження автоматизованих систем управління.

В систему покращання управління виробництвом включається вдосконалення організації виробництва, а саме:

зміна внутрішньозаводського кооперування і спеціалізації виробництва (спеціалізація цехів, ділянок, робочих місць, укрупнення партій).

вдосконалення організації допоміжних служб (покращення організації складського господарства, раціоналізація транспортних потоків, централізація і спеціалізація промислового транспорту, енергетичного, інструментального і ремонтного господарства, раціональна експлуатація інструменту і організація централізованого його заточування);

удосконалення організації матеріально-технічного постачання (своєчасне і комплексне забезпечення матеріально-технічного постачання матеріалами, напівфабрикатами, паливом і енергією.

Покращення організації праці, як механізм підвищення продуктивності праці включає в себе:

удосконалення організації і обслуговування робочих місць (впровадження типових проектів організації робочих місць робітників і службовців, а також організації праці на ділянках і в цехах);

удосконалення кооперації праці. впровадження передових прийомів і методів праці, покращення оплати праці (включаючи системи матеріального заохочення і умов праці;

Крім того:

підвищення кваліфікації робітників, інтенсивності парці, набуття практичних навичок;

покращення використання робочого часу.

                                          ЛІТЕРАТУРА


1. Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про підприємства в Україні" від 04.02.98 № 72/98-Верховна Рада України.
2.
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. // Вiдомостi Верховної Рад УРСР. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
3. Верховна Рада України
постановляє: Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) ( Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст.28, N 38, ст.286; 1996 р., N 25, ст.101, N 41, ст.192, N 52, ст.302)
4. О.І. Волков Економіка підприємства. - М.: ИНФРА, 1997.
– 416 с.
5. В.Я. Горфінкель та ін. Економіка підприємства. - М.: Банки і біржі, 1996.
– 367 с.
6. Задольский
А. Оцінка ефективності діяльності підприємства. / / Економіка України №12, 1995. 79-81 с.
7. Драгун Л., Вакульчик Е. Інтегральний показник для аналізу ефективності виробництва. / / Економіка України №9, 1995.
–  93-95 с.
8. Палкін Ю., Медведєв Ю. Про стимулюючої функції податків.// Е
кономіка України №8, 1998.48-53 с.
9. На
падовская Л. Формування собівартості і визначення ціни продукції. / / Економіка України №6, 1998. – 731 с.
10. Золотарьов А., Волик
І. Ефективність використання оборотних засобів. / / Економіка України №7, 1998. – 12 с.  
11. Положення (стандарт)
Бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87.  - Режим доступу: http://www.motorsich.ua/rus/ - Назва з екрана.
12. Положення (стандарт) Бухгалтерского
обліку 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2000 № 92.  - Режим доступу: http://www.motorsich.ua/rus/ - Назва з екрана.
13. Положення (стандарт)
Бухгалтерського обліку 9 «Запаси»:  Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246. - Режим доступу: http://www.motorsich.ua/rus/ - Назва з екрана.
14. Положення (стандарт)
Бухгалтерського обліку 2 «Баланс»:  Затверджено  наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87. -  Режим доступу: http://www.motorsich.ua/rus/ - Назва з екрана.
15. Стоянова Є.С. Управління оборотним капіталом. - М.: Перспектива, 1998.
– 127 с.
16. Томпсон А. Економіка фірми. - М.: БІНОМ, 1998.
– 544 с.

17.  Режим доступу: http://www.info-works.com.ua/kursovi/ekonomika_praci/141.html - Назва з екрану.




1. естественного состояния в творчестве Руссо
2. тематичних наук Харків~1999 Дисертацією є рукопис
3. А ля карт ' вид обслуговування що передбачає вільний вибір клієнтом порціонних блюд із пропонованого рест
4. Курсовая работа- Компютерна графіка
5. ВВЕДЕНИЕ Становление глобального мира характеризуется сочетанием культурной политической экономичес
6. Тема 7 Государство в политической системе общества 7
7. Варианты ответа- А- в понедельник Б- во вторник В- в среду Г- в четверг Д- в пятницу Задача 2 Сколько килог
8. Контрольная работа- Газорегуляторные пункты и газорегуляторные установки
9. Лабораторная работа 4 Алгебра высказываний
10. Правовая реформа в 1990-х годах
11. Аристотель
12.  РЕБЕНОК ПРОИЗНОСИТ ТОЛЬКО ПОСЛЕДНИЙ ЗВУК например-жиррр - Жир пионер гончар забор сыр сквер комар
13. МЕДИЦИНСКОЙ МИКРОБИОЛОГИИ ВИРУСОЛОГИИ И ИММУНОЛОГИИ для специальности- 060101 ~ Лечебное дело д
14. Преемственность в работе дошкольного учреждения и школы1
15. ПРЕДМЕТ МЕТОД И ЗАДАЧИ КУРСА 1
16. правовые и финансово экономические аспекты вексельного обращения
17. Микроэкономика для студентов 1 курса заочного отделения специальности Маркетинг Микро и макроэко
18. тема; 5. Рыбозащитные сооружения для предотвращения попадания рыбы в водозабор; 6
19. разновидность катодной защиты
20. Лабораторная работа- Амортизационные отчисления