Маркетингові комунікації діяльність підприємства спрямована на інформування переконання і нагаду
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МАРКЕТИНГ
- Інструменти комунікаційної політики.
Маркетингові комунікації — діяльність підприємства, спрямована на інформування, переконання і нагадування цільовій аудиторії про свої товари, стимулювання їх збуту, створення позитивного іміджу фірми у суспільстві та налагоджування тісних взаємовигідних партнерських стосунків між підприємством і громадськістю, а також оцінювання ринкової ситуації через зворотний інформаційний потік з метою адаптації цілей фірми до ситуації, яка склалася.
Виділяють шість основних інструментів маркетингових комунікацій:
Реклама — будь-яка платна неперсоніфікована форма інформаційного впливу на споживача з метою формування мотивів купівлі товарів
Персональний продаж — будь-яка платна форма усного представлення товару в процесі бесіди з одним або кількома потенційними покупцями під час його продажу з метою формування мотивів купівлі певного товару та партнерами з метою можливого укладання угод про подальше співробітництво
Стимулювання збуту — короткочасні платні примусові заходи заохочення цільової аудиторії до купівлі товару та плідного співробітництва
Пропаганда — будь-яка безкоштовна, добровільна особиста форма інформаційного впливу на громадськість з метою її інформування про фірму, її діяльність та товари, що вона випускає
Паблік рилейшнз — будь-яка платна форма особистого чи не особистого інформаційного впливу на громадськість з метою формування позитивного її ставлення до фірми, її діяльності та товарів, що вона випускає, з допомогою засобів масової інформації
Директ-маркетинг — будь-яка платна форма особистого інформаційного впливу на споживача та партнерів через адресні звернення з метою формування мотивів купівлі певних товарів, довгострокових взаємовигідних партнерських стосунків та залучення їх до діалогового режиму
- Маркетингова інформаційна система.
Маркетингова інформаційна система — це безперервно діюча система, призначена для збирання, оброблення, аналізу, оцінювання й розподілу інформації, яка необхідна для прийняття рішень із питань маркетингового планування, втілення у життя та контролю за виконанням маркетингових заходів. Концепцію МІС схематично показано на рис. 2. (Маркетингова інформаційна система).
Маркетингова інформаційна система виконує такі функції:
— збір і акумулювання інформації з різних джерел — від споживачів, конкурентів, торгового персоналу, дистриб'юторів тощо;
— спрощення процесу аналізу зібраної інформації шляхом використання формалізованих методів подання інформації, що дає змогу виконувати низку розрахунків різної складності за участю та без участі дослідника, та оцінювати вплив маркетингу на результативні показники ефективності діяльності підприємства або організації;
— розповсюдження інформації або направлення проаналізованих даних певному працівнику підприємства в потрібний час для прийняття рішення.
У практиці маркетингу як стандартні розглядають чотири підсистеми МІС. Розглянемо детальніше всі чотири допоміжні системи, які формують МІС.
Система внутрішньої звітності підприємства дає змогу стежити за показниками , які відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованості, інші показники внутрішньої звітності.
Система збирання поточної маркетингової інформації — це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку( книжки, газети, журнали, спеціальні публікації, бесіди з покупцями, постачальниками, посередниками, співробітниками самого підприємства чи його конкурентів.)
Система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження.
Четвертою складовою МІС є аналітична система маркетингу, яка охоплює прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається із статистичного банку і банку моделей.
Статистичний банк—сукупність сучасних статистичних методів оброблення інформації, які дають змогу відокремити найважливішу інформацію.
Банк моделей — це набір математичних моделей, які допомагають менеджерові з маркетингу прийняти найоптимальніші маркетингові рішення.
3. Маркетингова політика ціноутворення.
Ціноутворення — процес формування ціни на товари, послуги і системи цін загалом.
В основу формування цін покладено витрати суспільної праці. Ціни потрібно обґрунтовувати економічно, аби підприємство мало змогу покрити витрати виробництва й обороту, а також забезпечити прибуток, необхідний для розрахунків з бюджетом, персоналом, і спрямувати частину коштів на розширення виробництва.
Ціна — грошове вираження вартості товару або послуги, економічна категорія для визначення затраченої на виробництво товару (послуг) суспільної праці.
Цінова політика — комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей фірми.
Цінова стратегія — напрям дій фірми щодо ціноутворення з метою досягнення визначених цілей у конкретній ринковій ситуації протягом певного періоду.
Визначення цінової стратегії потребує уточнень щодо двох аспектів — мета ціноутворення та конкретні ринкові ситуації.
Вибір загального напряму в ціноутворенні, підходів до визначення цін на нові вироби, а також вироби, що вже випускаються, і послуги з метою збільшення обсягів реалізації, товарообороту, підвищення рентабельності виробництва і зміцнення ринкових позицій підприємства є функцією маркетингу.
Залежно від обраних варіантів поведінки фірми на ринку її керівництво має визначити власний підхід до ціноутворення. Існує три основних варіанти поведінки фірми на ринку.
1. Забезпечення процесу виживання, коли ситуація на ринку дуже складна, конкуренція загострюється. Щоб утриматися на ринку, забезпечити виробництво, не втратити колектив, клієнтів, не порушити відносини з каналами розподілу, фірма повинна звернутися до розширених програм цінових поступок. Ціни, що їх встановлюватиме фірма, мають покривати витрати на виробництво і хоча б гарантувати процес відновлення.
2. Максимізація поточного прибутку, коли фірма хоче встановити таку ціну, яка дасть змогу одержати максимальний прибуток за короткий проміжок часу.
3. Завоювання лідерства за показниками якості. Підприємство ретельно готується до науково-дослідних і конструкторських розробок, створює сучасний парк устаткування, впроваджує нові технології й підвищує кваліфікацію працівників. Висока якість нового товару уможливлює встановлення високої ціни.
4. Маркетингові дослідження: види, характеристика.
Ма́ркетингові дослі́дження — збір, опрацьовування й аналіз інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних. Як правило, вони передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Основні принципи маркетингового дослідження: системність; комплексність; регулярність; об'єктивність; точність; економічність; оперативність.
Види досліджень:
Спеціальні дослідження здійснюють спеціально під замовлення фірми. Ексклюзивні передбачають комплексне дослідження для однієї компанії. Універсальні — ті, що проводяться у комплексі для кількох фірм за їх погодженням.
Регулярні дослідження здійснюють маркетингові агенції з певною періодичністю, незалежно від замовлень компаній, з метою накопичення баз даних, які згодом можна використовувати для визначення загальних тенденцій ринку.
Якісні дослідження передбачають збирання якісної інформації, тобто такої, яка не підлягає вимірюванню.
Кількісні дослідження передбачають збирання інформації, яку можна виміряти у натуральних та вартісних показниках (кількість споживачів на певному сегменті, рівень попиту, кількість реалізованої продукції конкурентами за певний період).
Будь-яке маркетингове дослідження починається з визначення його цілей. їх може бути безліч, проте маркетологи поділяють їх на чотири групи, що легко ідентифікуються: пошукові — збирання додаткової інформації; описові — детальний опис окремих фактів і явищ, а також їх взаємозв'язок і взаємовплив; експериментальні — перевірка маркетингових гіпотез і форм причинно-наслідкових зв'язків між попитом й істотними характеристиками товару та споживача; виправдовувальні — підтверджують об'єктивною інформацією вже сформовану думку, переконання, позицію або погляд керівника фірми.
Після цього розробляють програму або визначають завдання, які потрібно розв'язати для того, щоб досягти поставленої мети: 1) дослідити споживачів певного товару сьогодні й на майбутнє; 2) визначити потенційних і безпосередніх споживачів; 3) дослідити наявність конкурентів сьогодні й у майбутньому; 4) визначити найсильніших конкурентів на ринку; 5) виявити агресивно налаштованих конкурентів і виробити шляхи протидії їм; 6) знайти власну нішу; 7) дослідити макросередовище і визначити його вплив на діяльність підприємства.
Види даних: Первинні дані — інформація про стан ринку і всі його елементи з перших вуст. Виробниками й носіями первинної маркетингової інформації є споживачі. Вторинні дані — інформація з так званих вторинних джерел (статистичні довідники, періодика, теле-, радіопередачі тощо) стосовно одного з елементів ринку, наприклад споживачів.
Збирання первинної інформації: Для цього використовують такі методи: опитування, спостереження, фокусування, експерименту, імітації. Методи опитування. Під час опитування інформацію збирають, контактуючи з людьми особисто, телефоном або через листування. Усі відповіді заносять до анкети.
Збирання вторинної інформації: Моніторинг — постійне відстеження чіткого кола вторинної інформації та її систематизація. Цей метод часто використовують у дослідженні засобів масової інформації, для відстеження відвідування театрів, виставок, магазинів, спортивних і політичних заходів. Переваги такого спостереження перед зовнішнім полягають у тому, що члени групи не відчувають дискомфорту від присутності стороннього, а отже, не змінюють своєї поведінки.
5. Основи маркетингу: ключові поняття, функції та принципи маркетингу.
Маркетинг – процес створення й реалізації товарів з метою задоволення потреб споживачів.
Маркетинг як філософія підприємницької діяльності оперує низкою понять:
Нестаток – відчуття людиною браку чогось; нестаток немає предметної форми. Наприклад, відчуття людиною почуття голоду, спраги, холоду тощо.
Потреба – це нестаток, який має предметну форму й залежить від культурного та фізичного рівня людини.
Попит – це потреба, підтверджена матеріально. З огляду на те, який стан і рівень попиту існує на певний товар, можна визначити відповідну мету маркетингу та визначити відповідний вид маркетингу .
Товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу.
Обмін – акт отримання будь-чого бажаного за будь-що інше.
Принципи маркетингу - основні риси маркетингу - як системи управління торгово-виробничою діяльністю.
1. Орієнтація на споживача, припускає дослідницьку та аналітичну роботу вивчення потреб ринку, ринкового середовища та мотивацій споживача. Мета: визначити стратегію і тактику подальшої діяльності підприємства на цільовому ринку
2. Сегментація і виявлення цільового ринку. Сегментація (segmentation) і виявлення цільового ринку (target market) - підприємство повинне виявити групи споживачів, що відрізняються однорідним характером споживчих переваг і однотипної реакцією на заходи маркетингового впливу. Головна мета - досягнення переваг в порівнянні з фірмами-конкурентами
3. Адаптація виробництва і збуту до змін. Адаптація (adaptation) - гнучке реагування виробництва і збуту на вимоги попиту передбачає мобільність управління виробничо-збутовою діяльністю фірми в залежності від вимог ринку і запитів споживачів
4. Інновація (innovation) має на увазі вдосконалення та оновлення продукції, що випускається, розробку більш досконалих технологій, впровадження нових форм стимулювання збуту управлінні фірмою, визначення нових каналів товароруху і збутової мережі.
5. Стратегічне планування (strategic planning) - побудова виробничо-збутових маркетингових програм, заснованих на ринкових прогнозах
Функції маркетингу - окремі види маркетингової діяльності, що відокремилися в результаті її спеціалізації:
1. Аналітичні функції дозволяють вивчити і дати оцінку факторам внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, сформувати цілі розвитку фірми і вибрати стратегії по їх досягнення. До них відносяться: а) вивчення ринку (ємність) б) вивчення споживачів (сегментування) в) вивчення товарної структури г) вивчення конкурентів
2. Виробничі функції забезпечують створення нових товарів, які найбільш повно відповідали вимогам споживача.: А) організація виробництва нових товарів, технологій б) матеріально-технічне постачання в) управління якістю та конкурентоспроможністю продукції
3. Збутові функції (функція продаж) - товар повинен бути там, де він потрібен, в тих кількостях, в яких він затребуваний, і тієї якості, на яке розраховує споживач; за цінами, які вигідні як продавцю, так і покупцю: А) організація системи товароруху б) сервісу в) ФОСТИС (формування попиту і стимулювання збуту) г) проведення товарної політики д) проведення цінової політики
4. Функції управління та контролю - припускають організацію планування господарської діяльності підприємства і управління виробництвом: а) організація стратегічного і оперативного плануванняб) інформаційне забезпечення управління в) організація системи комунікацій г) організація контролю
Альтернативний варіант
Маркетинг – процес створення й реалізації товарів з метою задоволення потреб споживачів.
Маркетинг як філософія підприємницької діяльності оперує низкою понять:
Нестаток – відчуття людиною браку чогось; нестаток немає предметної форми. Наприклад, відчуття людиною почуття голоду, спраги, холоду тощо.
Потреба – це нестаток, який має предметну форму й залежить від культурного та фізичного рівня людини.
Попит – це потреба, підтверджена матеріально. З огляду на те, який стан і рівень попиту існує на певний товар, можна визначити відповідну мету маркетингу та визначити відповідний вид маркетингу .
Товар – це все, що призначено для задоволення певної потреби споживача й запропоновано на ринку для продажу.
Обмін – акт отримання будь-чого бажаного за будь-що інше.
Функції маркетингу: вивчення зовнішнього середовища з метою виявлення попиту на товар; вивчення споживача як головної дійової особи для виробника; планування маркетингової діяльності; розробка маркетингової товарної політики; розробка маркетингової цінової політики; розробка маркетингової політики розподілу; розробка маркетингової політики комунікації – функція постійного нагадування ринку про товари та фірму; забезпечення соціальної відповідальності; управління маркетинговою діяльністю.
Принципи маркетингу: постійний пошук і максимальна повага до споживача, орієнтованість на його потреби й вимоги, що передбачають пропонування ринку не товарів та послуг, а способів розв’язання проблем споживачів; гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку з одночасним спрямованим впливом на нього; комплексний підхід до розробки маркетингових планів, який передбачає використання не окремих маркетингових заходів, а комплексу маркетингу, поєднання окремих елементів якого дозволяє досягти визначеної мети; спрямованість на довгострокову перспективу розвитку фірми.
2. тема маркентинговых преследований 1Понятие и этапы маркентинговых исследовваний 2Виды исследований
3. УстьНерская гимназия
4. Особенности воспитания религией в Китае
5. Конспект статьи Н Бердяева Духи русской революции
6. то что обычно видят в нём люди
7. История моды
8. Третий сектор и его роль в формировании гражданского общества 1
9. Це мутації які можуть змінювати висоту рослин або змінити вигляд її насіння від гладкого до грубого
10. Маркетинг Что это такое 4 Глава 2
11. Уставе народным училищам 1786 и Школьном уставе 1804 рекомендовались прогулки экскурсии на природу на
12. SnLin предлагает курсы казахского языка в г
13. варианты модернизации
14. инновация в официальной терминологии Официальными российскими терминами в области инновационной дея
15. Исследование о природе и причинах богатства народов подчеркивал что величайший прогресс в развитии прои
16. Древнерусская икона
17. Shylock on the Nev
18. Смутное время на Руси
19. носителей серии Flcon
20. Переход к международным стандартам бухгалтерского учета