Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ВСТУП
Лабораторні заняття є складовою частиною вивчення курсу “Основи теорії кіл” та «Лінійні електричні кола в ТЗІ». Вони найбільш повно поєднують теорію з її практичним застосуванням. На лабораторних заняттях студенти практично вивчають основні закони теорії електричних кіл, найбільш важливі електромагнітні процеси, здобувають навички складання електричних схем, користування вимірювальними приладами та електротехнічною апаратурою. Важливо навчитися аналізувати й оцінювати результати дослідів, коротко і чітко оформляти протоколи робіт.
Правила проведення лабораторних робіт
1. Перед початком лабораторних занять студенти групи розподіляються на бригади (по 2-4 особи).
2. Кожен студент повинен завчасно ознайомитися з програмою лабораторних робіт, графіком їхнього виконання і здачі, з інструкцією з техніки безпеки.
3. Перед виконанням лабораторних робіт студенти проходять теоретичну підготовку і пишуть частину звіту, що включає мету роботи, основні теоретичні положення, робочі схеми і таблиці для внесення даних спостережень та вимірів.
4. Підготовку студентів до виконання лабораторних занять перевіряє керівник. Непідготовлені студенти до роботи не допускаються.
5. Зібрані схеми перевіряє керівник заняття. Вмикати рубильники в схемі можна тільки з його дозволу. Зміни в схемі проводяться тільки при відключеному джерелі живлення, причому керівник заняття обов'язково перевіряє змінену схему. Студенти, що порушили ці вимоги, несуть адміністративну, а у випадку виводу з ладу приладів і освітлення – матеріальну відповідальність.
6. При виявленні яких-небудь несправностей у схемі або зашкалення приладів необхідно негайно відключити схему від джерела живлення і звернутися до керівника занять .
7. Результати дослідів перевіряє керівник. При одержанні некоректних даних дослід повторюють. Відповідність даних робіт керівник засвідчує своїм підписом і тільки після цього схему можна розібрати.
8. Остаточний звіт студента про роботу повинен містити обробку результатів досліду і висновки, тобто критичну оцінку результатів обробки.
9. На наступному занятті студент повинен представити керівникові оформлений звіт про пророблену роботу і захистити її. Студенти, які не представили звіту і не мають заліку по виконаній роботі, до наступного заняття не допускаються.
Форма звіту по лабораторній роботі дана в Додатку 1.
Робота № 1
Закони Ома і Кірхгофа
Мета роботи: експериментально перевірити основні закони електричних кіл.
Для виконання даної лабораторної роботи кожен студент повинен знати:
І. Закон Ома: струм на ділянці електричного кола пропорційний падінню напруги на цій ділянці, тобто:
або ,
де - провідність ділянки ;
- опір:
Окремі випадки:
1) пасивна ділянка
.
У цьому випадку спад напруги на ділянці співпадає з напругою.
2) активна ділянка
а)
б)
Для випадку а) .
Для випадку б) .
У загальному випадку .
Закон Ома для простого лінійного електричного кола: .
II. Закони Кірхгофа. Вони справедливі для лінійних і нелінійних електричних кіл при будь-якому характері зміни в часі струмів і напруг і лежать в основі розрахунку кіл:
Перший закон: алгебраїчна сума струмів у довільному вузлі електричного кола рівна нулю.
Другий закон: алгебраїчна сума спадів напруг у довільному замкненому контурі дорівнює алгебраїчній сумі діючих у цьому контурі е.р.с.
Для запису рівнянь за цими законами необхідно дотримуватися правила знаків: для І-го закону - струми, що йдуть до вузла, вважають додатними, від вузла – від’ємними; для ІI-го закону - довільно вибирають деякий напрямок обходу контуру і вважають цей напрямок додатним. Якщо при обході контуру всередині джерела е.р.с. проходимо від від’ємного полюса до додатного, то перед е.р.с. цього джерела ставиться знак плюс (напрямок джерела е.р.с. співпадає з напрямком обходу контуру). Коли умовно обраний напрямок струму збігається з обраним напрямком обходу контуру, то перед виразом спаду напруги на ділянці контуру ставиться плюс; коли ці напрямки протилежні - мінус.
Порядок виконання роботи.
1. Ознайомитися з джерелами електричної енергії, вимірювальними приладами й оснащенням роботи.
2. Зібрати схему згідно рис. 1.1.
Рис. 1.1.
3. Виміряти е.р.с. E1, E2, опори всіх елементів кола й результати звести в таблицю 1.1 (r01, r02 – внутрішні опори джерел е.р.с.; RA1, RA2, RA3 – внутрішні опори амперметрів).
Таблиця 1.1.
|
E1, В |
E2, В |
r01, Ом |
r02, Ом |
R11, Ом |
R12, Ом |
R21, Ом |
R22, Ом |
R3, Ом |
RA1, Ом |
RA2, Ом |
RA3, Ом |
4. Вимкнувши рубильник K, виміряти струм, напруги на ділянках кола і потенціали всіх точок з'єднання елементів кола, прийнявши за нуль потенціал однієї з цих точок (наприклад, точки а). Результати вимірів звести в таблицю 1.2.
Таблиця 1.2.
|
Uab, В |
Ubd, В |
Udg, В |
Uga, В |
ja, В |
jb, В |
jc, В |
jd, В |
jf, В |
jg, В |
I, мА |
Примітка: Для виміру потенціалів точок один кінець вольтметра приєднують до точки нульового потенціалу, а іншим торкаються по черзі всіх наступних точок контуру. У таблицю записують не тільки величину, але і знак потенціалу згідно з напрямком струму і е.р.с. у контурі. При цьому треба враховувати, що за напрямком струму в резистивному елементі відбувається зниження потенціалу, а в протилежному напрямку - підвищення, і що при переході через джерело е.р.с. у напрямку від від’ємного затискача до додатного потенціал підвищиться на величину е.р.с. джерела і зменшиться на величину падіння напруги на внутрішньому опорі.
5. Аналогічно зробити виміри при ввімкненому рубильнику K и результати звести в таблицю 1.3.
Таблиця 1.3.
|
Uab, В |
Ubc, В |
Ucd, В |
Udf, В |
Ufg, В |
Uga, В |
ja, В |
jb, В |
jc, В |
jd, В |
jf, В |
jg, В |
I1, мА |
I2, мА |
I3, мА |
|
|
дослід. |
|||||||||||||||
|
розрах. |
Обробка результатів вимірів
1. За даними п.4 перевірити справедливість закону Ома, обчисливши струми на пасивній ділянці кола, на активній ділянці кола й у нерозгалуженому колі в цілому.
2. За даними таблиці 1.1 методом рівнянь Кірхгофа обчислити аналітично струми у вітках схеми досліду п. 5 і потенціали точок з'єднання елементів. Дані розрахунку занести в таблицю 1.3 і порівняти зі значеннями, виміряними в досліді.
3. За даними досліду п.5 перевірити справедливість І і II законів Кірхгофа для досліджуваного кола.
4. Зробити висновки по роботі.
Контрольні питання
Робота № 2
Прості кола змінного струму
Мета роботи: дослідити коло змінного струму при послідовному, паралельному і змішаному з'єднанні лінійних елемнтів; визначити параметри кола і побудувати за даними дослідів векторні діаграми; перевірити баланс потужностей.
При виконанні лабораторної роботи студентові варто пам'ятати, що ділянка електричного кола синусоїдального струму, як і ціле коло, характеризується розрахунковими параметрами, що можуть бути визначені експериментальним шляхом за допомогою вольтметра, амперметра і фазометра. Повний опір кола, рівний модулю комплексного опору , дорівнює відношенню діючих значень напруги і струму:
.
Активний та реактивний опори можуть бути визначені за відомими значеннями повного опору та зсуву фаз між струмом та напругою:
.
Аналогічно визначають провідності зі співвідношень:
.
На рис. 2.1 представлена векторна діаграма струмів і напруг для ділянки кола з послідовним
Рис. 2.1.
з'єднанням резистивного R, індуктивного L та ємнісного С елементів. Зазвичай векторна діаграма будується для аналітичного розрахунку. Однак у ряді випадків вона використовується безпосередньо як засіб розрахунку електричного кола. Нехай відомі з досліду струми і напруги в схемі, зображеній на рис. 2.2.
Рис. 2.2.
Параметри кола і його ділянок, а також кути зсуву фаз можна визначити, якщо використовувати як засіб розрахунку векторну діаграму (рис. 2.3). Як первісний вектор оберемо . Струм випереджає на 90°. Відкладемо його відповідним чином на векторній діаграмі. Згідно першого закону Кірхгофа . Три вектори , і утворять замкнений трикутник.
Рис. 2.3.
Для його побудови з кінця вектора проводимо дугу радіусом, рівним модулеві вектора , а з початку струму - дугу радіусом, рівним модулеві вектора . Перетинання дуг визначає третю вершину трикутника, у якій закінчуються вектори і .
У відповідності з другим законом Кірхгофа . Вектори , і утворюють замкнений трикутник. Будується він аналогічно трикутникові струмів. З кінця вектора проводимо дугу радіусом , а з начала вектора - дугу радіусом . Дуги перетинаються в точках a і b. Напруга прикладена до індуктивної котушки і повинна по фазі випереджати струм у ній, а не відставати від нього. Тому з двох точок (a і b) вибираємо точку а. Вибір точки b був би помилкою, оскільки в цьому випадку напруга на котушці відставала б по фазі від струму . Побудована векторна діаграма дозволяє визначити кути зсуву фаз між струмами і напругами в елементах кола і на її вхідних затискачах. Відношення діючих значень напруг і струмів визначають повні опори або повні провідності, а одержані з діаграми кути зсуву фаз дозволяють вирахувати активні і реактивні опори або провідності.
Порядок виконання роботи
2. Зібрати згідно рис. 2.4 схему послідовного з'єднання елементів кола
Рис. 2.4.
3. Ввімкнувши схему під напругу, зазначену керівником заняття, виміряти величини, приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
|
I, мА |
U, В |
Ua, В |
UL, В |
UС, В |
φ |
φ a |
φ L |
φ c |
4. Зібрати схему з паралельним з'єднанням тих же приймачів енергії згідно рис. 2.5. і виміряти величини, зазначені в таблиці 2.2.
Рис. 2.5.
Таблиця 2.2.
|
U, В |
I, мА |
Ia, мА |
IL, мА |
IС, мА |
φ |
φ a |
φL |
φc |
5. Зібрати схему змішаного з'єднання згідно рис. 2.6 і виміряти величини, зазначені в таблиці 2.3.
Рис. 2.6.
Таблиця 2.3.
|
U, В |
Ua, В |
UL, В |
UС, В |
Ia, мА |
IL, мА |
IС, мА |
φ |
Обробка результатів експеримента
1. За даними вимірів досліду п.3 обчислити активні, реактивні і повні опори для кожного приймача і всього кола. Результати обчислень записати в таблицю 2.4. Побудувати векторну діаграму струмів і напруг для схеми 2.4.
Таблиця 2.4.
|
№ схеми |
Ra |
Xa |
Za |
φa |
RL |
XL |
ZL |
φL |
Rc |
Xc |
Zc |
φc |
Rе |
Xе |
Zе |
φ |
|
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
|
|
2.4 |
2. За даними вимірів досліду п.4 обчислити активні, реактивні і повні провідності кожного приймача і всього кола. Результати обчислень записати в таблицю 2.5. Побудувати векторну діаграму струмів і напруг для схеми 2.5.
Таблиця 2.5.
|
№ схеми |
ga |
ba |
ya |
φa |
gL |
bL |
yL |
φL |
gc |
bc |
yc |
φc |
gе |
bе |
yе |
φ |
|
См |
См |
См |
- |
См |
См |
См |
- |
См |
См |
См |
- |
См |
См |
См |
- |
|
|
2.5 |
3. За обчисленими трьома струмами і трьома напругами у схемі 2.6 побудувати векторну діаграму, вважаючи і використовуючи закони Кірхгофа і відомі межі зміни кутів зсуву фаз між струмом і напругою для індуктивної котушки і конденсатора. Використовуючи визначені в попередніх дослідах кути зсуву фаз на елементах R, L, C визначити активні, реактивні і повні опори кожного приймача і всього кола. Результати обчислень записати в таблицю 2.6. Порівняти розраховані значення з визначеними графічно.
Таблиця 2.6.
|
№ схеми |
Ra |
Xa |
Za |
φa |
RL |
XL |
ZL |
φL |
Rc |
Xc |
Zc |
φc |
Rе |
Xе |
Zе |
φ |
|
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
- |
|
|
2.6 |
Контрольні питання
Робота № 3
Резонанс напруг
Мета роботи: дослідження явища резонансу в електричному колі з послідовним з'єднанням індуктивної котушки і конденсатора.
Звертаємо увагу студентів на те, що в електричному колі з котушками індуктивності і конденсаторами можливі випадки, коли алгебраїчна сума реактивних опорів дорівнює нулеві. Позитивні реактивні опори або провідності котушок кола компенсують негативні реактивні опори або провідності конденсаторів. Тому, незважаючи на наявність на окремих ділянках кола котушок і конденсаторів, вхідний реактивний опір або вхідна реактивна провідність кола в цих випадках виявляються рівними нулеві. Вхідний опір кола стає чисто активним. При цьому струм і напруга на вході кола збігаються по фазі. При послідовному з'єднанні котушки індуктивності і конденсатора утвориться коло, що часто називають послідовним контуром, його схема представлена на рис. 3.1.
Рис. 3.1.
Резонанс у такому колі називають резонансом напруг. Він можливий, якщо вхідний опір схеми
буде активним. При цьому реактивний вхідний опір дорівнює нулеві.
тобто ,
де - резонансна частота. З рівності випливає, що резонансу напруги можна досягти, змінюючи індуктивність L або ємність С кола, або частоту джерела. Частоту називають резонансною частотою. Струм в такому колі при резонансі і незмінних U і R досягає найбільшого значення . Напруги на реактивних елементах рівні по величині і протилежні по фазі
Якщо реактивні опори при резонансі перевищують по величині активний опір R, то напруга на затискачах котушки і конденсатора може перевищувати, і в деяких випадках досить значно, напругу на затискачах кола. Векторна діаграма у випадку резонансу приведена на рисунку 3.2.
Рис. 3.2.
Перевищення напруги на реактивних елементах над напругою кола має місце, якщо , де - хвильовий опір.
Кратність цього відношення визначає величина Q, яка називається добротністю контуру
.
Криві залежності струму, напруг і кута зсуву фаз від однієї зі змінних L, C або називаються резонансними кривими. Характер цих кривих аналізується за допомогою формул:
.
Порядок виконання роботи.
1. Ознайомитися з приладами, необхідними для виконання роботи.
2. Зібрати схему з послідовним з'єднанням індуктивної котушки і конденсатора згідно рис. 3.1.
Рис. 3.1
3. Підтримуючи за допомогою автотрансформатора AT незмінною напругу на вході досліджуваної схеми зробити вимір величин, зазначених у таблиці в наступних випадках:
а) при незмінних ємності С, частоті мережі і перемінної індуктивності L (взяти 5-7 значень L);
б) при незмінних індуктивності (установити значення L, при якому в попередньому досліді був досягнутий резонанс), частоті мережі і перемінній ємності (узяти 5-7 значень).
Для того, щоб не одержати занадто великих напруг, небезпечних для електричної стійкості конденсаторів і навіть для самих експериментуючих, напруга на затискачах кола повинна бути знижена до 25-40 В за допомогою регульованого автотрансформатора.
Таблиця 3.1.
|
№ п/п |
L |
C |
f |
U |
UL |
Uc |
I |
j |
|
Гн |
Ф |
Гц |
В |
В |
В |
мА |
- |
|
Обробка результатів досліду
1. При трьох значеннях реактивного опору котушки
побудувати в масштабі векторні діаграми і трикутники опорів кола.
2. По дослідних даних (п. За і п. 3б) побудувати резонансні криві напруги на конденсаторі , напруги на котушці , струму I і різниці фаз загальної напруги і струму у функції від С.
3. Обчислити аналітично добротність контуру Q і резонансну кутову частоту кола і порівняти їх з Q і , отриманими з досліду. Обчислити хвильовий опір кола .
4. Зробити висновки по роботі.
Контрольні питання
Робота № 4
Резонанс струмів
Мета роботи: дослідження явища резонансу в електричному колі з паралельно з'єднаними індуктивною котушкою і конденсатором.
Перед виконанням лабораторної роботи нагадуємо, що в електричному колі з паралельно з'єднаними індуктивною котушкою і конденсатором настає резонанс струмів за умови, що вхідна реактивна провідність = 0.
Електрична схема паралельного з'єднання індуктивної котушки і конденсатора представлена на рис. 4.1. Нехай перша вітка (індуктивна котушка) має активний опір R, і індуктивний , а друга вітка (конденсатор) – активний R2 і ємнісний . Струм у першій вітці відстає від прикладеної напруги :
де - активна провідність першої вітки,
- реактивна провідність котушки.
Рис. 4.1.
Струм у другій вітці випереджає напругу :
,
де - активна провідність другої вітки,
- реактивна провідність конденсатора.
Струм у нерозгалуженій частині кола:
.
Резонанс у такому колі настає тоді, коли струм збігається по фазі з напругою . Це відбудеться за умови, що вхідна реактивна провідність b=b1+b2=0 або b1=b2
На рис. 4.2 представлена векторна діаграма кола в резонансному режимі. Діаграма свідчить, що протилежні по фазі реактивні складові I1р і I2р струмів і рівні по величині, тому резонанс у такому колі одержав назву резонансу струмів. З векторної діаграми видно, що при резонансі струм на вході кола може бути значно менше струмів і у вітках. Підставимо в співвідношення b1 = b2 значення b1 і b2, виражені через параметри кола і частоту. Тоді одержимо:
Резонансу можна досягти шляхом зміни , L, C чи R1 і R2. Резонанс відсутній, коли значення змінюваної величини при її визначенні з рівності b1 = b2 виходить уявним або комплексним.
Розв’язуючи рівняння b = b1 – b2 = 0 відносно , знайдемо наступне значення для резонансної кутової частоти:
Рис. 4.2.
.
Величина , яка має розмірність опору, називається хвильовим опором контуру або кола. У колі на рис. 4.2 можна прийняти R2 = 0. Це досить розповсюджений випадок коливальних контурів, тому що втратами в конденсаторі можна зневажити в порівнянні з активною потужністю у вітці з котушкою. У такому випадку з умови b=0 для резонансної частоти одержуємо :
.
Опір усього кола при цій частоті виявляється рівним
.
Тут добротність контуру Q визначає, у скільки разів струм у реактивній котушці й у конденсаторі більше сумарного струму при резонансі
.
Криві зміни струмів і кута зсуву фаз у залежності від L, C або називаються резонансними. Характер цих кривих аналізується за допомогою формул:
.
Порядок виконання роботи.
1. Ознайомитися з приладами, необхідними для виконання роботи.
2. Зібрати схему з парлельним з'єднанням індуктивної котушки і конденсатора згідно рис. 8.3.
Рис. 8.3.
3. Підтримуючи за допомогою автотрансформатора AT незмінною напругу на вході досліджуваної схеми, виміряти величин, зазначені у таблиці 4.1 в наступних випадках:
а) при незмінних ємності С і частоті мережі та змінній індуктивності L (узяти 5-7 значень L );
б) при незмінній індуктивності L і частоті мережі поступово змінювати ємність C, починаючи з C = 0.
Таблиця 4.1.
|
№ п/п |
L |
C |
f |
U |
I |
Ic |
IL |
j |
|
Гн |
Ф |
Гц |
В |
мА |
мА |
мА |
- |
|
Обробка результатів досліду.
1. При трьох значеннях ємності конденсатора побудувати в масштабі векторні діаграми і трикутники провідностей кола.
2. По дослідним даним (п. 3а і п. 3б) і за розрахунками побудувати резонансні криві загального струму І, струму в котушці ІL, струму в конденсаторі IC і різниці фаз напруги до загального струму :
а) як функції від С;
б) як функції від частоти .
3. Обчислити аналітично добротність контуру Q і резонансну кутову частоту кола і порівняти їх з Q і , отриманими з досліду. Обчислити хвильовий опір кола .
4. Зробити висновки по роботі.
Контрольні питання
Робота № 5
Дослідження магнітних кіл
Мета роботи: дослідне визначення індуктивності і взаємної індуктивності двох магнітозв’язаних котушок.
Звертаємо увагу студентів на те, що електричні кола можуть містити індуктивні котушки зі струмами, розташованими поблизу один від одного, наприклад, на одному осерді. Частина магнітного потоку першої котушки пронизує витки другої () і, навпаки, частина магнітного потоку другої котушки пронизує витки першої () (Рис. 5.1 а та б).
а б
Рис. 5.1.
Такі котушки називають магнітозв’язаними. Власний потік однієї котушки ( або ) індукує у ній е.р.с. самоіндукці , а частина цього потоку в іншій котушці - е.р.с. взаємоіндукції . При складанні рівнянь для магнітозв’язаних кіл необхідно знати, узгоджено або зустрічно спрямовані потоки самоіндукції і взаємоіндукції. Два затискачі двох магнітозв’язаних котушок вважаються однойменними, якщо при однаковому напрямку струмів щодо цих затискачів магнітні потоки самоіндукції і взаємної індукції в кожній котушці додаються. Однойменні затискачі (наприклад, початки котушок) позначаються літерою Н або зірочкою *. При послідовному з'єднанні двох магнітозв’язаних котушок можливі два способи їхнього ввімкнення: узгоджене (рис. 5.2) і зустрічне (рис. 5.3).
Рис. 5.2.
Рис. 5.3.
При узгодженому ввімкненні (рис.9.2) струми в обох котушках у будь-який момент часу спрямовані однаково щодо однойменних затискачів, тому магнітні потоки самоіндукції (або ) і взаємної індукції (або ) додаються. Е.р.с. взаємної індукції і , які співпадають за напрямком зі струмами, можуть бути при обході контуру в тому ж напрямку замінені спаданнями напруги від взаємної індукції і . Тому за другим законом Кірхгофа сумарна напруга на обох котушках з урахуванням того, що , дорівнює:
У комплексній формі запису:
.
Отримані вирази показують, що при взаємному ввімкненні дві послідовно з'єднані котушки еквівалентні одній, що має активний опір R1+R2 та індуктивність L1+L2+2M. Таким чином, наявність взаємної індукції при взаємному ввімкненні збільшує індуктивність кола в цілому. Векторна діаграма для взаємного включення зображена на рис. 5.4.
Рис. 5.4.
При зустрічному ввімкненні (рис. 5.3) струми мають напрямки, протилежні стосовно однойменних затискачів. Тому магнітні потоки самоіндукції (або ) і взаємної індукції (або ), зчеплені з кожною котушкою, завжди різні за знаком (віднімаються), а вираз сумарної напруги на обох котушках містить спад напруги від взаємної індукції зі знаком "мінус".
У комплексній формі запису:
.
Отримані вирази показують, що при зустрічному ввімкненні дві послідовно з'єднані котушки еквівалентні котушці, що має активний опір R1+R2 й індуктивність L1+L2-2M. Отже, наявність взаємної індукції при зустрічному ввімкненні зменшує індуктивність кола. Векторна діаграма для зустрічного включення при L1>М і L2>M зображена на рис. 5.5.
Рис. 9.5.
Якщо через Хузг. позначити індуктивний опір кола при узгодженому ввімкненні котушок, а через Xзус. - при зустрічному ввімкненні
то в результаті віднімання другої рівності з першого отримаємо:
Використовуючи дану формулу, можна дослідним шляхом визначити взаємну індуктивність М двох магнітнозв’язаних котушок. Аналіз активної потужності, переданої від однієї котушки в іншу магнітним шляхом, вираховується за формулою:
і ,
де напруга взаємної індукції
.
Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з приладами, необхідними для роботи.
2. Зібрати схему згідно рисунка 5.6. Підключивши до схеми джерело змінної напруги і підключаючи по черзі кожну з котушок, зняти покази приладів і визначити повні опори Z, активні опори R й індуктивності L котушок. Покази приладів і розрахунки записати в таблицю
Рис. 5.6.
Одиночне ввімкнення котушок
Таблиця 5.1.
|
U |
I |
φ |
Z |
R |
L |
w |
wL |
|
|
В |
мА |
- |
Ом |
Ом |
Гн |
1/с |
Ом |
|
|
Перша котушка |
||||||||
|
Друга котушка |
3. Зібрати схеми послідовного з'єднання двох магнітозв’язаних котушок, спочатку при взаємному їх ввімкненні (рис. 5.7), а потім - при зустрічному (рис. 5.8). Зняти покази приладів і визначити повний опір Z, активний опір R і індуктивний опір X=L кіл у двох випадках послідовного з'єднання двох котушок. Покази приладів і розрахунки записати в таблицю 5.2.
Рис. 5.7.
Рис. 5.8.
Таблиця 5.2.
|
U |
I |
φ |
Z |
R |
X |
L |
|
|
В |
мА |
- |
Ом |
Ом |
Ом |
Гн |
|
|
Узгоджене ввімкнення котушок |
|||||||
|
Зустрічне ввімкнення котушок |
Примітка. Напруга, що живить досліджуване коло, змінюється
автотрансформатором AT від нуля, щоб у кожнім досліді струми, що проходять по котушках, не перевищували припустимих норм, зазначених у паспортах котушок.
Обробка результатів досліду
1. Визначити взаємну індуктивність досліджених котушок.
2. Побудувати докладні векторні діаграми для всіх досліджених випадків одиночного і спільного включення котушок.
3. Для досліду п.3 обчислити аналітично активну потужність, передану від однієї котушки до іншої.
4. Порівняти у всіх дослідах активні і реактивні опори кола. Пояснити зміну реактивного опору кола.
5. Зробити висновки по роботі.
Контрольні питання
Список рекомендованої літератури
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток I
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича
Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки
Лабораторія основ теорії кіл
ЗВІТ
по виконанню лабораторної роботи № __
“Назва роботи”
Робота виконана студентом __ групи фізичного факультету
Прізвище, ім’я, по-батькові
Керівник: прізвище, ініціали
Відмітки керівника
до роботи допущений:
робота виконана:
робота захищена:
Чернівці, 2013 рік
PAGE 6