Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний заклад
„Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ
РОБОТИ
Для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним
рівнем „магістр”
за спеціальністю „Професійна освіта”
(профіль підготовки „Харчові технології”)
Луганськ
ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”
2013
УДК 7.05(076.6)
ББК 30.18p3
М54
Рецензенти:
Дейнека І. Г. – доктор технічних наук, завідувач кафедри легкої та харчової промисловості Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Меняйленко О. С. – доктор технічних наук, професор, проректор з роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Сорокіна Г. О. – доктор педагогічних наук, професор кафедри туризму Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
|
Методичні вказівки до виконання магістерських робіт зі спеціальності 8.01010401 „Професійна освіта профіль підготовки „Харчові технології Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2013. – с. |
|
До змісту методичних вказівок входять загальні вимоги до оформлення магістерських робіт зі спеціальності 8.01010401 „Професійна освіта” профіль підготовки „Харчові технології”, вимоги до написання науково-теоретичної частини дослідження, вимоги до виконання дослідницької частини магістерської роботи, графік роботи та звітів магістрантів кафедри харчових технологій, порядок подання та захисту магістерської роботи, зразки супроводжувальних документів та перелік рекомендованої літератури.
Вказівки призначені для магістратів спеціальності 8.01010401 „Професійна освіта” профіль підготовки „Харчові технології” денної та заочної форми навчання.
УДК 7.05(076.6)
ББК 30.18p3 М54
Рекомендовано навчально-методичною радою
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № від р.)
© Крамаренко Д. П.,
© ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2013
ЗМІСТ
|
Вступ Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ, ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ……………………………………………….. 1.1. Загальні вимоги до підготовки, оформлення та захисту магістерської роботи……………………………………………………………… 1.2. Графік роботи магістрантів кафедри харчових технологій Розділ 2. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ ………………………… 2.1. Структура та зміст науково-теоретичної частини роботи ………...... 2.1.1.Вступ …………………………………………. 2.1.2.Основна частина ............................................. 2.1.3Загальні висновки 2.1.4.Список використаних джерел ………. 2.1.5. Вимоги до оформлення списку використаних джерел …………. 2.1.6.Додатки ………………………………. 2.2. Правила оформлення науково-теоретичної частини магістерської роботи РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РОЗДІЛІВ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Розділ 4. ПОРЯДОК ПОДАННЯ І ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ 4.1. Порядок подання магістерських робіт до захисту 4.2.Порядок захисту магістерських робіт ……… 4.3.Оцінювання магістерської роботи ……………........ Рекомендована література ……………………..……. Орієнтовна тематика магістерських робіт ….…….. Додатки…………………………………………………… |
4 6 6 9 10 13 13 15 20 22 24 25 25 26 26 27 27 28 30 32 32 33 34 38 40 43 |
ВСТУП
Сучасна система вищої освіти, як зазначено в Державній національній програмі „Освіта", спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу нашого суспільства, на формування інтелектуального потенціалу України та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вища освіта має стати могутнім фактором розвитку духовної культури України.
У вирішенні окреслених завдань особливого значення набуває педагогічна освіта. Професійна підготовка майбутніх фахівців за освітнім напрямом 8.01010401 „Професійна освіта” профіль підготовки „Харчові технології” стає дедалі більш актуальною і значущою в умовах сучасного розвитку науки та виробництва. Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності (із „Закону України про вищу освіту”).
Зміст вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр інженер-педагог-дослідник з харчових технологій» зумовлений цілями та потребами суспільства. Це система знань, умінь і навичок; професійних, світоглядних і громадянських якостей, що мають бути сформовані протягом навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій.
Зміст навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем „Магістр інженер-педагог-дослідник з харчових технологій” передбачає повне засвоєння змісту і обсягу навчальної інформації, що забезпечує можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ,
ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерське дослідження (кваліфікація „інженер-педагог-дослідник з харчових технологій”) є кваліфікаційною роботою і готується з метою публічного захисту та отримання академічного ступеня магістра.
Магістерська робота є самостійним науковим дослідженням і кваліфікується як навчально-дослідницька праця, тематика та науковий рівень якої мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Самостійність, унікальність роботи, її новизна і практична значущість є основними якісними характеристиками навчально-дослідницької праці магістранта.
Основне завдання автора магістерської роботи – продемонструвати рівень особистої наукової кваліфікації, вміння і здатності самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні науково-теоретичні й професійно-практичні завдання.
Магістерська робота висвітлює ступінь сформованості інтелектуальних та творчих якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню магістра.
Магістерська робота спрямована на:
розширення теоретичних знань магістрантів з фахової підготовки за спеціальністю 8.01010401 „Професійна освіта” профіль підготовки „Харчові технології”;
систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв'язання науково-теоретичних та проектних питань у галузі харчових технологій, пов'язаних із сучасною інтерпретацією певних наукових проблем, що стають об'єктом магістерського дослідження;
подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи із науковою літературою, спрямоване на виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;
формування навичок і умінь самостійно визначати категоріально-понятійний апарат та етапи науково-теоретичного дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв'язання теоретичних та прикладних завдань дослідження;
розвиток знань і умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення та висновки з основних результатів дослідження;
розробку науково-методичних, практичних рекомендацій щодо виконання завдань за обраною темою дослідження;
застосовування фахових знань, умінь, практичних навичок з харчових технологій у науково-дослідницькій, науково-педагогічній, творчій діяльності;
розробку науково-методичних, практичних рекомендацій щодо вдосконалення навчально-виховної роботи у навчальних закладах професійної освіти різного рівня акредитації.
Магістерські роботи виконуються всіма магістрантами. При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр повинен уміти:
формулювати актуальність, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; складати перспективний план дослідження;
використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати їх виходячи із завдань конкретного дослідження;
здійснювати бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;
ефективно працювати із науковою, науково-технічною, науково-педагогічною літературою;
обробляти отримані теоретичні дані, аналізувати, порівнювати і синтезувати їх у відповідності до напрямку магістерського дослідження;
оформляти результати дослідження відповідно до вимог та рекомендацій щодо написання магістерської роботи;
звітувати про результати дослідження (доповіді, повідомленя на конференціях, звіти на засіданнях кафедри, реферати, статі, презентацї тощо.
продемонструвати вміння професійного володіння комп’ютерними технологіями.
Магістерська робота повинна мати науково-пошуковий характер й конкретне практичне спрямування. У роботі мають бути продемонстровані вміння магістранта методологічно грамотно проводити наукове дослідження, самостійно аналізувати, систематизувати, узагальнювати його основні наукові та практичні результати.
Тема магістерської роботи визначається магістрантом за погодженням із науковим керівником відповідно до планової наукової тематики кафедри й затверджується у визначені терміни на засіданні кафедри, засіданнях Вченої ради інституту, Вченої ради університету.
Магістерська робота готується протягом двох навчальних семестрів. До захисту подається зброшурований текстовий примірник із електронним носієм (обов’язково додається диск із текстом дослідження).
1.2. Графік роботи магістрантів кафедри харчових технологій
Магістрант повинен ознайомитись із графіком роботи та звітів магістрантів кафедри харчових технологій (Додаток 1). Навчальна діяльність у магістратурі є дуже напруженою та насиченою, тому невиконання її окремих видів, передбачених графіком роботи магістрантів кафедри, призведе до невиконання навчальних завдань у повному обсязі, що унеможливить допуск до захисту магістерської роботи.
Тому передбачається регулярне звітування магістрантів про стан підготовки дослідницької роботи та опрацювання здобутих матеріалів на засіданнях кафедри протягом навчального року протягом усього терміну роботи над дослідженням.
РОЗДІЛ 2. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
2. 1. Структура та зміст магістерської роботи
Магістерська робота (текст) виконується українською мовою і подається до захисту у зброшурованому вигляді (разом із електронним носієм).
Обсяг роботи складає 50 – 80 сторінок комп'ютерного тексту без урахування списку використаних джерел та додатків.
Магістерська робота (текст) має бути чітко структурованою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаних джерел (не менше 60 джерел, переважно за останні 10 років).
Передбачена така структура магістерської роботи (текст) :
Титульний аркуш.
Зміст
Вступ
Основна частина, яка складається з 3-4 розділів.
Розділ з охорони праці
Висновки
Список використаних джерел
Науково-педагогічна частина (у вигляді додатку)
Додатки
Магістерська робота починається з титульного аркуша, на якому вказуються:
повне найменування вищого навчального закладу та кафедри, де виконується наукове дослідження;
назва роботи;
прізвище, ім'я та по батькові магістранта;
номер та назва спеціальності магістерської підготовки;
вчене звання і науковий ступінь наукового керівника;
місто та рік виконання роботи (зразок подається).
Зразок титульного листа подається у додатках (Додаток 3).
На перший сторінці магістерської роботи подається зміст роботи (Додатки 4 - 6).
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РОЗДІЛІВ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
3.1 Вступ
Вступ є концептуальною частиною магістерської роботи, де автор чітко висловлює категоріально-понятійний апарат дослідження, доводить актуальність обраної теми. У вступі до магістерської роботи обґрунтовується вибір теми дослідження та здійснюється первинне формулювання проблеми, яка буде вирішуватися, наводиться опис питання чи проблеми, аналізується, коли і в наслідок чого вони виникли. Приблизний обсяг вступу становить дві-чотири сторінки.
Визначаються також об'єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження та формулюється завдання роботи. У вступі необхідно чітко дотримуватися послідовності у викладі науково-теоретичного матеріалу.
Отже, пропонується план послідовного викладення теоретичного матеріалу вступної частини дослідження.
1. Обґрунтовується актуальність проблеми, її наукове, соціально-історичне, практичне значення. Треба зазначити, які виникають суперечності, протиріччя у певному явищі, що розглядається у дослідженні; аналізуються явища, які впливають певним чином на досліджуваний процес, завдяки чому виникає необхідність розгляду даної проблеми.
2. Відображається стан і ступінь розробки проблеми у фаховій та науковій літературі. Необхідно вказати дослідників, що досліджували визначену проблему; назвати основні джерела інформації, основні теоретичні і методологічні підстави роботи; вказати, яка частина проблеми вирішена і яку ще необхідно вирішити.
3. Найголовніше у вступі – визначити об'єкт, предмет, мету та гіпотезу дослідження.
Отже, визначається об'єкт та предмет дослідження.
Об'єкт – це процес, явище, які існують незалежно від суб'єкта пізнання та на які саме звернена увага магістранта-дослідника.
Предмет – це властивість, якість, певний аспект об'єкта, які підлягають глибокому спеціальному вивченню у магістерській роботі, та відносно яких магістрант-дослідник має отримати нові знання, захистити результати дослідження.
4. Важливим завданням вступу є визначення мети магістерської роботи, мети дослідження (мета дослідження – це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи). Мета дослідження повинна бути реалістичною і конкретною, досяжною, достатньо значущою, орієнтованою на практичний результат.
Мета магістерської роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та перевірці на практиці певних умов, технології певного процесу, методики певного процесу, принципів побудови процесу, що сприяють ефективному вирішенню поставленої у дослідженні мети.
Наприклад, об’єктом дослідження є технологічний процес виробництва борошняних кондитерських виробів.
Предметом дослідження можуть стати параметри технологічних режимів виробництва здобного печива.
Мета даного дослідження може полягати у теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації обраних оптимальних параметрів технологічних режимів виробництва здобного печива.
5. Якщо робота має експериментальний характер, то формулюється гіпотеза дослідження: гіпотеза – це наукове припущення, яке висувається для пояснення й обов’язкового підтвердження певних фактів, явищ та процесів згідно з темою дослідження. Пропонується висловити припущення про те, які позитивні наслідки й ефективні зміни прогнозуються, якщо вирішити ці питання чи розв’язати поставлену проблему.
6. Виходячи з визначених об'єкта, предмета, мети та гіпотези (за необхідністю), обов’язково формулюється декілька завдань роботи – конкретних локальних комплексів чи дієвих заходів, цілеспрямованих і взаємопов'язаних дій, які саме спрямовані на реалізацію мети дослідження.
Наприклад, виходячи з визначених об'єкта, предмета, мети та гіпотези, ми ставимо такі завдання дослідження:
- проаналізувати стан і досвід досліджень у даній галузі;
- проаналізувати стан і досвід розробки даної проблеми у науковій літературі;
- вивчити структуру явища, предмету та визначити певні підструктури, означити певні напрямки дослідження, напрямки вирішення проблеми чи питання тощо;
- проаналізувати шляхи і методи вирішення проблеми, провести дослідження … шляхом …;
- розробити модель… (методики, навчальні матеріали, підготувати пропозиції, тощо);
- показати практичне використання результатів дослідження.
7. Необхідно надати характеристику методів досліджень, які планується застосовувати у роботі (теоретичні методи – аналіз наукових праць, науково-технічної літератури, ретроспективний аналіз особистого досвіду тощо, та емпіричні методи – спостереження, анкетування, тестування, методи експериментального дослідження тощо).
Визначаються методологічні та теоретичні основи дослідження – науково-філософські положення про розвиток, принципи, механізми функціонування певних явищ, процесів у суспільстві, у науково-технічній сфері, наукові, науково-технічні положення у сфері, згідно якої вивчається досліджувана проблема, певне явище чи процес.
У вступі слід також зазначити наукову новизну виконаного дослідження. Визначають три рівні наукової новизни дослідження: конкретизація, доповнення й перетворення. На рівні конкретизації уточнюються відомі дані, деталізуються основні положення, що стосуються певних сторін досліджуваної проблеми чи питання, історії досліджуваного об’єкта, методології та методики тощо. В процесі доповнення розширюються відомі підходи, вносяться інші акценти, які поповнюють наші пізнання в тій чи іншій галузі без зміни їхньої суті. На рівні перетворення здобутий результат характеризується принципово новими положеннями щодо знань, які існували раніше.
Наведемо приклади коректного і змістовного формулювання наукової новизни результатів досліджень: «Вперше конкретизовано ..., доведено …, одержано …, встановлено, визначено ... таки-то принципи, які полягають у тому, що …»; «набуло подальшого розвитку …»; «виявлені основні об’єктивні і суб’єктивні умови, які сприяють … засвоєнню змісту технологічної освіти студентів …»; «запропоновано й реалізовано концепцію …, яка полягає в тому, що у сучасних умовах структуроване і систематизовано інформацію про …»; «опрацьована система підготовки … майбутніх інженерів -педагогів до педагогічної діяльності, яка включає в себе багаторівневі цілі й завдання, …»; «визначено різні концептуальні підходи до проблеми проектування …»; «визначено ... аспект об’єкта, який складається з …, що полягає в …»; «розкриті особливості теоретико-методологічних засад … педагогіки у галузі харчових технологій …, до яких включається ...».
8. Формулюється практична значущість проведеного магістерського дослідження (у роботах, що мають теоретичне направлення, пропонуються відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання; в роботах, що мають прикладне значення, надаються відомості щодо практичного застосування одержаних результатів або рекомендації, яким чином здобуті результати можна використати в практичній діяльності).
Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно надати інформацію про ступінь їх готовності до використання або вказати масштаби використання. Треба вказати, де були використані певні, напрацьовані матеріали та результати.
9. У вступі подається також інформація про участь магістранта у науково-практичних конференціях різного рівня, про написання наукової статті та її публікацію, обговорення результатів магістерської роботи на засіданнях кафедри. Цей пункт має назву: «Апробація результатів дослідження».
10. За умови публікації магістрантом результатів магістерської роботи у різних наукових виданнях (стаття у науковому журналі, стаття у збірнику наукових робіт, стаття у збірнику матеріалів науково-практичної конференції тощо) ця інформація подається у такому пункті плану, як «Публікації»: потрібно вказати назви статей, та вихідні дані наукових видань, де статті опубліковані.
12. Наприкінці вступу необхідно надати інформацію щодо структури магістерської роботи, яка формулюється як «Структура роботи». Наприклад: «Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (вказати кількість джерел), 2 додатків на 14 сторінках. Текст магістерської роботи проілюстровано 9 таблицями, 5 рисунками».
3.2 Основна частина
Основна частина магістерської роботи містить, як правило, два-три розділи і декілька підрозділів відповідно до тих завдань, які вирішує дослідник.
У магістерській роботі мають бути проаналізовані сучасні методи та підходи до вирішення певної наукової й професійної проблеми з урахуванням новітніх науково-технічних, науково-педагогічних джерел, особливостей сучасного стану розвитку інноваційних технологій у обраній для дослідження галузі харчових технологій, а також визначається авторська позиція щодо напрямів реалізації усіх аспектів даного дослідження.
Автор магістерської роботи повинен вміти викласти свій погляд на шляхи вирішення обраної проблеми. При цьому він має показати вміння оперувати науковою термінологією, осмислювати ті наукові визначення, які найбільш точно характеризують проблему дослідження.
Магістерська робота має всі ознаки, що є властивими для наукових робіт, оскільки вона, як науковий твір, є вельми специфічною. Насамперед, її відрізняє від інших наукових творів те, що у системі освіти і науки вона виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою прилюдного захисту і отримання відповідного освітньо-професійного рівня магістра. У зв’язку з цим головне завдання її автора — продемонструвати рівень своєї освітньо-наукової кваліфікації, насамперед, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові задачі.
Магістерська кваліфікаційна робота, хоча й є самостійним науковим дослідженням, однак має бути віднесена до категорії навчально-дослідних робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень. Її науковий рівень завжди має відповідати програмі навчання. Виконання такої роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи і прийоми їх вирішення.
Загальними вимогами щодо роботи із текстовою частиною є необхідність приділяти увагу логічному зв'язку розділів основної частини, використання результатів аналізу і досліджень у розробках і пропозиціях. Як теоретична, так і практична частини магістерської роботи повинні відбивати й власну, суб'єктивну думку магістранта, посилання на власний педагогічний, управлінський досвід, аналіз досвіду роботи колег.
Магістерська робота (текст) складається з 3 (4) розділів, кожен з яких поділяється на декілька підрозділів. Назви розділів та підрозділів формулюють стисло і чітко.
У першому розділі необхідно висвітлити результати теоретичного пошуку, аналізу існуючого стану досліджуваного питання. Перший розділ може бути присвячений аналізу і дослідженню історичних аспектів виникнення проблеми, причин її існування, досвіду вирішення в Україні та за кордоном. Головним засобом для цього є вивчення вітчизняних та закордонних літературних джерел, огляд періодичних видань, законодавчих та нормативних актів, іншої інформації.
Обсяг даного розділу — 10-25 сторінок, де автор має показати свою обізнаність з використаними джерелами та вміння працювати з ними. Слід подати узагальнений аналіз змісту теоретичних джерел у зв’язку з досліджуваною темою, визначити, наскільки повно в літературі було розкрито тему, дати свою оцінку питань, які мають істотне значення, проаналізувати різні погляди на дану проблему й висловити власне її розуміння.
Такий аналіз не може носити суто формального характеру (списування), а текст не повинен бути перевантажений цитатами. Магістерська робота як авторський твір має бути аналітичною, творчою, містити певні узагальнення й самостійні висновки.
Аналіз літератури з проблеми повинен бути переважно не фактографічним, а критичним, віддзеркалювати власну позицію і думку автора. Викладаються основні теоретичні і методичні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне становлення автора до них.
Теоретичний розділ магістерської роботи включає виклад результатів аналітичної роботи автора щодо понятійно-термінологічної бази дослідження, дослідження зовнішніх та внутрішніх чинників функціонування того чи іншого об'єкту у сфері харчових технологій.
Важливим аспектом теоретичної частини магістерської роботи має стати розкриття сутності та структури основних понять роботи, аналіз передового технологічного та педагогічного досвіду за обраною проблемою.
Отже, у першому розділі викладається матеріал з вивчення теоретичних проблем і питань дослідження, пропонується аналіз стану і досвіду вивчення даної проблеми у науковій літературі. При цьому в першому підрозділі подаються матеріали з вирішення основного теоретичного завдання, у другому — додаткові теоретичні питання, що випливають з основного. У результаті виконання теоретичної частини роботи має бути сформульовано завдання експериментального дослідження та очікуваний результат.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку дослідження, наводять методи вирішення завдань та їхні порівняльні оцінки, наводять загальну методику проведення дослідження. Обов’язковим елементом цього розділу роботи є посилання на загальні методи та методику дослідження, які є концептуальною основою роботи, інструментом у добуванні фактичного матеріалу, виступають необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети.
Загальні методи — це методологія дослідження, тобто основний, вихідний пункт, світоглядні концепції, теоретичні положення галузі, на які спирається автор роботи. У цьому розділі студент має виявити рівень володіння науковими (філософськими, загальнонауковими, спеціальними) методами, а також визначити конкретні шляхи, способи досягнення наукового результату. Слід описати методи, використані під час наукового пошуку, основні етапи науково-дослідної роботи.
Третій розділ роботи магістранта рекомендується присвятити розробці основної концепції дослідження, дослідженню особливостей певного процесу чи проблеми, принципів проектування згідно з обраною темою дослідження. У цьому розділі наводяться результати проведених експериментів, розробляються практичні рекомендації, методи і методики впровадження результатів роботи, визначається економічна або соціальна ефективність проведених досліджень, їх практична та наукова цінність.
Магістрант має дати оцінку повноті вирішення поставлених завдань, достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), порівнюючи з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень, навести негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.
Робота повинна містити нове вирішення актуального наукового завдання: нові факти, уточнення відомих раніше, проте недостатньо вивчених фактів, виявлені закономірності, авторські висновки, рекомендації. У цій частині роботи наукові факти об’єднуються в систему, обґрунтовуються концептуальні положення.
У третьому розділі подається аналіз результатів експериментів; вибір і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних та експериментальних методів досліджень поставлених завдань; вибір та обґрунтування можливих варіантів об'ємно-планувального рішення проектованого об'єкта з розміщенням технологічного устаткування у виробничих приміщеннях.
Зміст розділів основної частини роботи має відповідати темі й повністю її розкривати. Текст розділів демонструє вміння студента стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал.
Третій розділ магістерської роботи за темами типу «Розробка асортименту страв з макаронних виробів з підвищеною біологічною цінністю та проектування підприємства для їх реалізації – ресторану з італійською кухнею на 100 місць у м. Луганськ»
може містити:
розроблення вимог до характеристик об'єкта проектування;
вибір і обґрунтування оптимальності технічних рішень або теоретичних та експериментальних методів досліджень поставлених завдань;
вибір та обґрунтування можливих варіантів об'ємно-планувального рішення проектованого об'єкта з розміщенням технологічного устаткування у виробничих приміщеннях;
експериментальні дослідження, розроблення методики досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз результатів експерименту;
пропозиції та заходи щодо санітарно-гігієнічного забезпечення, охорони праці, техніки безпеки, охорони довкілля;
загальні висновки щодо відповідності отриманих результатів завданню та висунутим вимогам, можливість впровадження або застосування результатів.
Частиною магістерської роботи за наведеною вище тематикою є інформація рекомендаційного характеру, в якій наводяться пропозиції щодо перспективи розвитку та удосконалення діяльності об'єкта дослідження, організації/процесу/явища/ галузі в цілому або її окремих складових. Ці пропозиції мають супроводжуватися конкретними даними; розрахунками, основаними на об'єктивній, статистичній інформації (з посиланням на джерело), обґрунтованим формулюванням тверджень. Студент може зазначити, які економіко-математичні методи, моделі, програмні засоби при цьому використано або доцільно використати у майбутньому.
Обов'язковою складовою магістерської роботи, що містить проектування підприємства харчової промисловості або ресторанного бізнесу є розвиток проекту, який є завершальним етапом проектування і метою якого є розкриття вміння студента визначати стратегію підприємства, що проектується; ставити стратегічні завдання на плановий період, а також обґрунтовувати, оцінювати перспективність обраних цілей. Розвиток проекту – це чітко сформульована програма вдосконалення діяльності підприємства, його організаційно-технологічного розширення або виходу на нові перспективні ринки.
Розвиток проектованого підприємства для магістрів із харчових технологій може здійснюватися за такими напрямами:
підвищення якості ресторанних послуг щодо покращення рівня комфорту, удосконалення існуючих та впровадження унікальних технологій продукції та ресторанного обслуговування, забезпечення високого рівня компетентності персоналу (впровадження спеціальних програм управління персоналом - відбір, навчання, мотивація);
розвиток ресторанного сервісу щодо розроблення й освоєння нових ресторанних послуг, впровадження інноваційної продукції;
розширення підприємства за рахунок будівництва або ефективного використання ділянки забудови та прилеглої території;
збільшення обсягів діяльності підприємства харчової промисловості або ресторанного господарства за рахунок охоплення перспективного ринкового сегмента, диверсифікації діяльності тощо;
технічне переоснащення – повна чи часткова заміна технологічного обладнання; перехід на більш економічні види теплоносіїв (газ, рідке паливо тощо);
розроблення заходів зі створення та впровадження системи енергетичного менеджменту, реалізація перспективних енергозберігаючих заходів;
- посилення конкурентних переваг підприємства шляхом отримання сертифіката щодо підтвердження категорії підприємства, якості послуг, створення унікальних харчових технологій, використання сучасних ІТ-технологій, забезпечення популярності (високого іміджу).
Остаточна структура основної частини роботи значною мірою залежить від специфіки досліджуваної проблеми, явища, процесу і може відрізнятися від даних рекомендацій.
Кожен розділ завершується висновками, які містять стислий виклад кожного наукового результату: його суть, новизну й достовірність, практичне значення.
Висновки до розділів не повинні носити реферативного характеру або форми викладу того, що зроблено, і мають базуватися на матеріалі розділу.
Цінність магістерської роботи визначається її науковим значенням, а також логічністю, обґрунтованістю, чітким, ясним викладом матеріалу. Велике значення має вміння автора працювати на широкому просторі теоретичного матеріалу, орієнтуватись у розмаїтті думок і виділяти головне, порівнювати й аналізувати різні погляди, висловлювати власні думки щодо обговорюваної теми.
Магістерська робота може виступати продовженням і розвитком курсових і бакалаврських робіт.
3.3 Розділ з охорони праці
Згідно з наказом МОН та МНС України «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» №969/922/216 від 21 жовтня 2010 року, спрямованого на виконання статті 18 Закону України «Про охорону праці” передбачається включення у дипломні роботи студентів розділу, що розкриває питання охорони та безпеки праці. Це не випадково. У сучасному світі, коли людство знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями та шукає шляхи продовження життя, проте дотепер проблема захисту людини та її здоров'я в процесі професійної діяльності залишається актуальною.
Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. У Законі України «Про охорону праці” підкреслюється, що основним принципом державної політики України є пріоритет життя і здоров’я людини над результатами її праці.
Таким чином, розділ охорони праці має стати важливою складовою кваліфікаційної роботи і повинен містити науково обґрунтовані теоретичні або практичні результати та положення з проблем охорони праці, що виникають при проведенні науково-дослідницької роботи або науково-практичної діяльності, якій присвячена тема наукової роботи студента.
Обсяг розділу «Охорона праці» повинен становити 7-10 сторінок. Крім того, питання охорони праці можуть знайти відображення в інших розділах проекту, в тому числі в кресленнях чи малюнках, про що необхідно зазначити в розділі «Охорона праці».
При написанні розділу, присвяченому питанням охорони праці, не допускається механічне переписування загальних норм, правил та інструкцій. Однак у розділі слід посилатися на відповідні законодавчі і нормативні документи, які магістрант повинен детально опрацювати, дозволяється пряме цитування.
На час написання розділу встановлюються терміни консультацій з консультантом з охорони праці для обговорення проблемних питань та ускладнень, а також для обов'язкового інформування консультанта про хід виконання роботи.
Написаний розділ магістрант повинен подати консультанту на перевірку, але не пізніше як за чотири тижні до захисту роботи. Після завершення роботи консультант з охорони праці ставить підпис на завданні.
Під час захисту магістерської роботи магістрант повинен у своїй доповіді стисло висвітлити результати розробок з охорони праці.
Розділ «Охорона праці” повинен складатися із таких підрозділів: вступу, основної частини, висновків і пропозицій.
Вимоги до змісту розділу «Охорона праці”
Вступ до розділу повинен містити обґрунтування актуальності питань охорони праці у галузі дослідження чи при проведенні науково-дослідницької роботи з обраної теми; розкривати мету та завдання даного розділу.
Необхідно також розкриття поняття «Охорона праці» відповідно до контексту досліджуваної проблеми; надати посилання на відповідні закони України щодо охорони праці та спеціальні законодавчі акти, які стосуються досліджуваної галузі; рішення уряду і постанови Верховної Ради з питань охорони праці за останні роки; Міжнародні договори або міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна у встановленому порядку.
Метою основної частини розділу є аналіз існуючих і розроблення оптимальних режимів роботи і умов праці, що відповідають вимогам та нормативним актам, розробка заходів щодо попередження нещасних випадків, виробничого травматизму.
Для досягнення поставленої мети формулюються завдання розділу, які можуть передбачати:
З наведеного переліку питань для магістрант за узгодженням із консультантом обирає ті, які мають безпосереднє відношення до теми магістерської роботи.
При написанні розділу магістрант насамперед повинен відштовхуватися від теми магістерської роботи та специфіки виробничих умов конкретної галузі, яка розглядається у дослідженні. Розробки розділу з охорони праці мають завершитися висновками і рекомендаціями щодо забезпечення безпеки праці на конкретному виробництві.
Якщо рекомендації, розроблені у розділі, є розширеними, то крім основних положень, які наводяться в основній частині розділу, більш детальний розширений варіант рекомендацій можна представити у додатках.
Кожна сфера виробничої діяльності має свої специфічні умови праці, і майбутній фахівець повинен вміти зробити їх аналіз. Умови професійної діяльності, в тому числі і науко-дослідницької роботи, визначаються видом праці і особливостями роботи, а також санітарно-гігієнічними умовами.
Здійснюючи аналіз умов праці, необхідно врахувати та проаналізувати можливість дії на організм працюючих негативного впливу недостатнього освітлення, шуму, несприятливих показників мікроклімату у виробничих приміщеннях, впливів на працюючих випромінювання, токсичних речовин та алергенів, інших факторів, які в цілому створюють ризик виникнення відповідних професійних захворювань.
Слід також звернути увагу, що причинами травматизму та професійних захворювань при виконанні робіт може бути відсутність або несправність технологічного обладнання, недотримання необхідних умов техніки безпеки, гігієни та санітарії.
В цілому вирішення поставлених в розділі з охорони праці завдань повинні забезпечити безпечні умови виконання науково-дослідницької, професійної діяльності, з якою пов’язана тема дослідження.
Вирішення поставлених завдань у розділі з охорони праці вимагає детального вивчення необхідних нормативних документів, проведення порівняльної оцінки та аналізу відповідного напрямку професійної діяльності щодо створення оптимальних умов праці, забезпечення високої працездатності, безпеки для життя та попередження негативного впливу шкідливих та небезпечних факторів на здоров’я працюючих.
Тому роботу над розділом з охорони праці слід розпочати з вивчення законодавчо-нормативних актів, в яких відображено питання охорони праці у відповідній галузі діяльності. Тому необхідно перш за все здійснити пошук та аналіз нормативних та законодавчих документів, які стосуються сфери дослідження.
Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України про колективні договори і угоди (ст. 7,8); “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Цивільний кодекс України “Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди” (глава 40).
З метою реалізації питань охорони праці в законах України приділяється увага в цілому ряді Постанов Кабінету Міністрів України:
Враховуючи те, що реалізація вищезазначених законодавчих актів здійснюється через нормативні акти, студенту необхідно також правильно обрати і вивчити необхідні для дослідження державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти, що містять основні положення про охорону праці, відповідно до обраної теми. Це – правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці – це законодавчий акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності. Наприклад: «Типове положення про службу охорони праці»; «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці» тощо.
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – це законодавчий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
Повний перелік документів знаходиться в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), виданий окремою книгою (К.: Основа, 1995. – 225 с.), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону праці». Він містить повний перелік правил, норм, стандартів, економічних нормативів та інших документів з питань охорони праці, є офіційним виданням, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 6 лютого 1995 року №12 і включає 235 міжгалузевих і 2014 галузевих нормативних актів.
У висновках необхідно відзначити результати і повноту виконання поставлених завдань, здійснити аналіз результатів роботи та можливість використання матеріалів розділу з охорони праці у професійній діяльності фахівців відповідної сфери.
Доцільно представити подальші перспективи вирішення зазначеної проблеми та розглянути очікуваний економічний ефект від запровадження заходів з охорони праці.
Розділ оформлюється відповідно до існуючих загальних вимог щодо оформлення магістерських робіт. Матеріали, що не увійшли до основного тексту, наводяться наприкінці роботи у вигляді додатків. Це можуть бути розрахунки, ілюстрації, таблиці, графіки, витяги з нормативних документів та законодавчих актів, тощо.
У відповідних місцях тексту розділу мають бути посилання на нормативні документи та законодавчі акти. Їх бібліографічний опис має бути включений до загального списку використаних джерел.
При написанні розділу доцільно звернутися до законодавчих і нормативних актів:
3.5. Висновки
Висновки до магістерської роботи — це підсумки виконаної роботи. Їх обсяг становить дві-три сторінки. Бажано висновки нумерувати, оскільки це дисциплінує виклад матеріалу. В них автор зазначає перспективи подальшого дослідження проблеми, вказує на сфери можливого використання результатів роботи. Крім цього, у тексті роботи наприкінці кожного розділу роботи варто давати короткий висновок-підсумок щодо матеріалу, який викладений у розділі.
У загальних висновках віддзеркалюється ступінь досягнення поставленої мети роботи шляхом систематизації в інтегрованому вигляді всього змісту та результатів роботи. Цей розділ повинен показувати незалежному читачу (голові державної комісії, члену державної комісії): важливість, значимість і актуальність проблеми, яким чином вона вивчалася і аналізувалася у минулому та слухачем, що показав аналіз, які додаткові дослідження були зроблені, чому для вирішення проблеми були обрані саме таки шляхи, що конкретно розроблено у роботі і що саме пропонується, можливо звернути увагу на практичне застосування результатів дослідження. Обов’язково потрібно вказати певні шляхи подальшого вирішення цієї проблеми.
Наприкінці висновків потрібно зауважити, що дослідження не вичерпує зазначену проблему і передбачає подальший науковий, науково-педагогічний, проектний чи мистецтвознавчий пошук, пов’язаний з роботою за певним спрямуванням тощо.
Викладення матеріалу має бути логічним, всі структурні елементи роботи (вступ, розділи і підрозділи, основні висновки) — взаємопов’язаними. Робота повинна містити в собі ідеї, узагальнення і висновки, спрямовані на розв’язання основної проблеми.
У тому випадку, якщо в магістерській роботі є матеріали, які можуть мати практичне значення, наприклад, для навчального процесу, слугувати основою для підготовки методичних матеріалів, студент разом з науковим керівником готує анотацію, яка передається разом з роботою на розгляд до Державної екзаменаційної комісії.
3.6. Список використаних джерел
Список використаних джерел наводиться у кінці роботи з нової сторінки за алфавітом. Він повинен містити лише ті джерела, які автор використав при підготовці кваліфікаційної роботи і на які є посилання в тексті роботи.
До списку джерел включаються наукові публікації різного рівня, архівні джерела, що використовувалися автором для обґрунтування позицій своєї роботи. Посилання на літературу подаються відповідно до прийнятих стандартів. Нагадаємо деякі загальні правила цитування та посилання на використані джерела.
У процесі написання наукової роботи магістрант повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Посилання бажано робити на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли праці, в яких міститься необхідний матеріал, не перевидавалися (твори відомих педагогів, психологів та ін.).
В посиланні потрібно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке дано посилання в науковій роботі, якщо використовуються матеріали з великою кількістю сторінок.
Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером цього джерела за бібліографічним списком (списком використаної літератури) і відповідною сторінкою, наприклад: [9, 76]. Цей запис означає, що науковець посилається на роботу, яка значиться у списку літератури під номером 9, а матеріал взято зі сторінки 76 цього джерела.
Якщо наводять цитату або статистичні дані з джерела з великою кількістю сторінок, крім номера зазначають сторінку, де взята цитата, наприклад: “...на думку американського фахівця Ф. Котлера доцільно виділити такі етапи проведення маркетингового дослідження [43, с. 234]”.
Переказ думок ряду авторів оформляється зазначенням у квадратних дужках номерів їх праць у бібліографічному списку через крапку з комою. Наприклад, запис [5; 7; 9] означає посилання на джерела під номерами 5, 7, 9 у списку літератури.
Джерела, з яких запозичені таблиці та рисунки подають безпосередньо після таблиць та рисунків. Далі залишають два інтервали та продовжують текстову частину.
Посилання на рисунки, таблиці та формули в дипломній роботі вказують їх порядковим номером, наприклад: “на рис. 2.3 можна побачити...” / “повернемося до табл. 1.3...” / “розрахуємо за формулою (2.1)...”.
Слід пам'ятати, що магістерське дослідження передбачає критичний аналіз цих джерел, а не механічне переписування чужих думок без відповідних посилань. Саме критичний аналіз наукової літератури дає можливість визначити ще невивчені сторони наукової проблеми і точно окреслити завдання своєї роботи.
Використані у роботі джерела слід розміщувати у списку в алфавітному порядку прізвищ авторів (якщо авторів декілька, то прізвищ перших авторів), а також заголовків праць. До списку літератури включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.
Неприпустимим є переклад російських видань українською мовою. Література іноземними мовами наводиться в кінці списку використаної літератури. Відомості про джерела, що включені до списку, подаються згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
У посиланнях на архівні джерела вказується назва архіву, номер фонду, номер опису та номер справи, до яких звертається дослідник. Якщо робота йде тільки з деякими аркушами у справі, то вказуються й номери цих аркушів. Назва архіву у посиланнях як правило подається у вигляді абревіатури.
В окремих архівах існують свої особливості організації фондів, їхньої нумерації. Обов'язковою є вказівка на номер фонду. У деяких архівах, бібліотеках фонди мають свої імена і свої номера, який можна з'ясувати у бібліографічному відділі архіву або бібліотеки.
Необхідним фактором щодо успішного написання і захисту магістерської науково-дослідницької роботи є взаємодія з працівниками бібліотеки, архіву.
3.7 Додатки
Магістерська робота зазвичай містить такий структурний підрозділ як додатки. До входять: методичні розробки, ілюстрації, таблиці, рисунки, графіки, анкети, тести, результати обробки експериментальних даних. Розміщуються додатки у кінці магістерської роботи, у порядку появи посилань на них у тексті. Додаток повинен мати заголовок, який друкується у правому верхньому куті малими літерами (перша – велика) із зазначенням його номера, але без знака №, наприклад: "Додаток 3". Якщо до наукової роботи включено лише один додаток, то слово "Додаток" подається без номера.
назву;
вступ;
основну частину, структура якої визначається у залежності від завдання;
висновок;
список використаних джерел (включається у загальний список використаних джерел).
Загальний обсяг науково-педагогічної частини магістерської роботи складає 15-20 сторінок друкованого тексту. Науково-педагогічний розділ оформлюється відповідно до вимог, встановлених для оформлення магістерських робіт.
Завдання для виконання науково-педагогічної частини магістерських робіт наведено у Додатку О. Показники і критерії оцінки науково-педагогічної частини магістерських робіт наведено у Додатку
РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Підготовка і захист магістерської роботи проводиться у декілька етапів:
вибір та уточнення теми, підбір і вивчення літератури;
розробка плану роботи;
підготовка тексту магістерської роботи та її оформлення;
підготовка роботи до захисту, в тому числі й попередній захист на засіданні кафедри;
захист магістерської роботи на засіданні ДЕК.
4.1 Вибір та уточнення теми магістерської роботи, підбір та вивчення літератури
Першим етапом підготовки магістерської роботи є вибір (уточнення) теми, її узгодження з науковим керівником та затвердження кафедрою. Це здійснюється у процесі активного діалогу наукового керівника й студента. Тема має бути актуальною, значущою, такою, що надає можливість максимально застосувати знання, вміння та навички випускника. Бажаним є встановлення зв’язку з профілем його майбутньої роботи Якщо він направлений на навчання певною організацією чи закладом, то доцільно тему магістерської роботи попередньо узгодити із замовником. Керівниками магістерської роботи виступають провідні викладачі факультетів і кафедр. Як виняток, можливе спільне керівництво магістерською роботою викладачами двох факультетів або двох кафедр одного факультету у випадках, коли магістерська робота пишеться на стику двох спеціальностей.
У виборі теми кваліфікаційної роботи студенту можуть допомогти такі прийоми як перегляд каталогів захищених дисертацій і ознайомлення з виконаними на кафедрі дисертаціями, а також новітніми результатами досліджень у суміжних галузях знань. Підбір і вивчення літератури з теми дослідження має здійснюватися відповідно до загальних вимог щодо пошуку інформації в процесі наукової роботи.
Магістрант має право внести на кафедру свої побажання стосовно кандидатури наукового керівника своєї магістерської роботи. Остаточне рішення приймається кафедрою за згоди викладача і відповідно до планової кількості кваліфікаційних робіт, що ними має керувати цей викладач.
Науковий керівник надає постійну допомогу студентам на всіх етапах підготовки магістерської роботи: допомагає з формулюванням теми, розробкою її концепції та структури; дає рекомендації щодо добору літератури та обробки матеріалу; контролює хід її виконання, перевіряє форму і зміст магістерської роботи; готує письмовий відгук на роботу. Він також контролює підготовку до захисту магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.
Теми магістерських робіт закріплюються за студентами на основі особистих заяв і затверджуються на засіданні Вченої ради інституту.
Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Початковим етапом у підготовці магістерської роботи є створення магістрантом її плану. Він складається після попереднього вивчення основних джерел літератури та осмислення матеріалу. Цей план, який студент узгодив з науковим керівником, має репрезентувати комплексний, системний підхід до розв’язання базової проблеми і складатись з двох-трьох чітко сформульованих найбільш важливих питань, які розкривали б сутність обраної теми, її головний зміст. Якісно підготовлений, добре продуманий, ясно і лаконічно сформульований план є одним з показників розуміння студентом обраної для вивчення проблеми й відіграє важливу роль в організації роботи. Назви розділів магістерської роботи не повинні дублювати назву самої роботи.
Після підготовчої роботи, яка завершується складанням завдання на виконання магістерської роботи (див. Додаток 4), можна переходити до безпосереднього продукування тексту роботи.
4.4 Підготовка тексту магістерської роботи та її оформлення
Обсяг магістерської роботи становить 50–80 стандартних сторінок основного тексту. Стандартна сторінка — 1800 знаків, включаючи пробіли (приблизно 30 рядків по 60 знаків у рядку).
Текст магістерської роботи розташовується на одному боці стандартного машинописного паперу формату А 4 (210 х 297 мм). Колір паперу має бути білий.
Магістерська робота друкується за допомогою комп’ютера. При використанні персонального комп’ютера встановлюються наступні відступи та інтервали — інтервал 1,5, розмір шрифту — 14 Times New Roman. Поля обов’язкові. Розміри полів: згори — 20 мм, знизу — 20, ліворуч –30, праворуч — 10 мм.
Магістерську роботу друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом.
Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору, середньої жирності.
|
Обсяг тексту магістерської роботи становить 50-80 сторінок без урахування списку використаних джерел та додатків. Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля: вгорі, внизу – 20 мм, з лівого боку – 30 мм, з правого боку – 15 мм. Абзац – 1,25 мм. Шрифт – Times New Roman, кегль - 14. |
Заголовки структурних частин магістерської роботи, а саме: ”ЗМІСТ”, ”ВСТУП”, ”РОЗДІЛ”, ”ВИСНОВКИ”, ”СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, ”ДОДАТКИ” друкують ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ симетрично до тексту, по центру. Заголовок розділу друкується з нового рядка великим літерами симетрично до тексту.
Заголовки підрозділів (параграфів) друкують з абзацу маленькими літерами (крім першої літери, яка друкується великою).
Крапка в кінці заголовків не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками.
Відстань між заголовком структурних частин, підрозділів (параграфів) та текстом повинна дорівнювати 2 – 3 інтервалам.
Кожний структурний розділ магістерської роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ, ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) слід починати з нової сторінки.
Нумерація. Нумерація сторінок, розділів параграфів, таблиць подається арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.
Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки (1) не ставиться. На наступних сторінках номер ставиться у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Після слова ”РОЗДІЛ” ставиться номер розділу, після номера розділу крапка не ставиться (РОЗДІЛ 1).
Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера параграфа, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу теж ставиться крапка і далі, в цьому ж рядку, йде заголовок підрозділу (Наприклад: 1.1. Сутність і принципи проектування елементів фірмового стилю).
Ілюстрації. Основними видами ілюстративного матеріалу у магістерських роботах є: фотографія, репродукція, плакат, елементи фірмового стилю, логотип, знаки візуальної комунікації, шрифт, креслення, схема, графік тощо. Ілюструють наукові роботи тільки необхідним якісним матеріалом. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст — ілюстрації.
Ілюстрації позначають словом ”Рис. ” і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, поданих у додатках). Номер ілюстрації складається із номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: ”Рис. 1.3” (третій рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальний підпис розміщується безпосередньо під ілюстрацією.
Номер ілюстрації та відповідну назву розміщують під рисунком. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
У тому місці наукової роботи, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і якщо потрібно вказати на неї, посилання розміщують у вигляді висловлення у круглих дужках, наприклад: (рис. 2.1) або зворот типу: ”... як це видно з рис. 2.1” або ”...як це показано на рис. 2.1) ”.
Якщо в тексті роботи використовуються ілюстрації (малюнки, графіки, схеми) і таблиці, то вони подаються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Якщо ілюстрація чи таблиця мають розмір більший за формат А4, то її можна розмістити у ДОДАТКАХ.
Таблиці і формули. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщується напис: „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).
Якщо таблиця переноситься на наступну сторінку, то над таблицею пишеться „Продовження таблиці” і вказується її номер, наприклад: „Продовження табл. 1.2”. Назви граф у таблиці пишуться з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком. Якщо вони самостійні, то пишуться з великої літери.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При посиланні в тексті на таблиці слово „таблиця” пишеться скорочено, наприклад: „... у табл. 2.2”.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта потрібно подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Необхідно звернути увагу на коректність висловлювання думок у тексті. Вважаються некоректними висловлювання магістранта від першої особи: замість «Я дослідив…», зазвичай пишуть «Ми дослідили…» або «Досліджено...» тощо.
Також необхідно звернути увагу на правопис: при наборі тексту слід чітко диференціювати дефіс та тире.
Дефіс – це коротка риска (-), що вживається як знак переносу частин слова з одного рядка на інший або як з'єднувальна риска між словами, наприклад: «розрахунково-проектна діяльність».
Тире – довша риска ( – ) ставиться перед "це" та перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення, тощо, наприклад: «методи проектування – це ...», «М. Волков – дослідник, педагог».
РОЗДІЛ 5. ПОРЯДОК ПОДАННЯ І ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ
5.1. Порядок подання магістерських робіт до захисту
Студент здійснює підготовку й написання магістерської роботи під керівництвом наукового керівника й зобов’язаний подавати йому роботу для перевірки частинами в установлені терміни відповідно до індивідуального плану написання магістерської роботи. Недотримання студентом узгодженого календарного графіка написання магістерської роботи (несвоєчасне завершення розділів та роботи загалом) розглядається як невиконання ним навчального плану, що може бути підставою для відрахування його з університету як такого, що не виконав навчальний план.
Науковий керівник магістерської роботи перевіряє виконану частину роботи й надає відповідні рекомендації.
Обов’язковим є публічний розгляд поточних результатів магістерської роботи на засіданнях кафедри в січні, березні й травні останнього навчального року. За результатами цих розглядів студент отримує залік, який виставляється в залікову книжку завідувачем кафедри.
Після усунення всіх зауважень керівника студент завершує оформлення роботи й подає її науковому керівникові для підсумкової перевірки на предмет відповідності встановленим вимогам.
За умови належного виконання роботи науковий керівник допускає її до попереднього захисту.
Наступним етапом є попередній захист магістерської роботи в спеціально створеній комісії профільної кафедри. Попередній захист проводиться не пізніше ніж за 4 тижні до захисту магістерської роботи. Термін захисту магістерської роботи доводиться до відома студентів не пізніше ніж за два місяці.
Студент подає на попередній захист роботу в завершеному, але не зшитому вигляді. У разі виявлення несуттєвих недоліків йому може бути надано певний термін для їх усунення. У разі невідповідності роботи встановленим вимогам, наявності суттєвих недоліків, комісія складає й подає на кафедру висновок про недопущення її до захисту.
Після попереднього захисту в разі повної відповідності її встановленим вимогам магістерська робота зшивається у тверду обкладинку. Електронний варіант магістерської роботи на диску (для тексту – у форматі doc або rtf) подається студентом до бібліотеки університету (про що ставиться відповідна відмітка на титульній сторінці магістерської роботи). У разі відсутності відмітки бібліотеки магістерська робота не допускається до захисту.
На титульній сторінці магістерської роботи ставиться підпис магістранта, наукового керівника й завідувача профільної кафедри. У кінці роботи підшиваються два пусті файли для розміщення відгуку наукового керівника й рецензії.
Виконану магістерську роботу подають науковому керівникові та рецензенту не пізніше, ніж за 2 тижні до захисту, які в триденний термін складають відгук та рецензію про неї.
У відгуку науковий керівник відзначає ступінь самостійності у виконанні роботи, здобутки й недоліки, наявність елементів дослідження й узагальнення передового досвіду, обґрунтованість і цінність висновків, робить висновок про можливість рекомендації роботи до захисту.
Допущена до захисту магістерська робота підлягає рецензуванню. Рецензенти визначаються кафедрою. Рецензентами можуть бути викладачі вищих навчальних закладів, висококваліфіковані вчителі шкіл і працівники органів народної освіти, культури, співробітники науково-дослідних установ або підприємств, які спеціалізуються на вирішенні проблем, споріднених з темою роботи. Рецензент у п'ятиденний термін ознайомлюється з роботою й дає на неї письмову рецензію. Рецензія повинна відображати позитивні досягнення магістерської роботи та її недоліки, містити ґрунтовний аналіз змісту роботи, висновок щодо можливості її захисту та рекомендацію щодо диференційованої оцінки її якості. Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи від її захисту.
Унесення змін у магістерську роботу після складання відгуку наукового керівника та рецензії не допускається.
Магістерська робота в електронному вигляді передається в бібліотеку не пізніше ніж за 14 днів до дати захисту.
Магістерська робота разом з відгуком керівника та рецензією передається на кафедру за 10 днів до початку державної атестації.
Магістерська робота до захисту не допускається, якщо вона:
Для захисту магістерських робіт наказом ректора створюється державна екзаменаційна комісія (ДЕК) зі складу найбільш досвідчених працівників професорсько-викладацького складу. Комісія проводить свої засідання відкрито та згідно з графіком її роботи, що затверджується ректором університету.
Державній екзаменаційній комісії не пізніше одного дня до захисту магістерських робіт подаються:
директоратом :
кафедрою:
Студент, представляючи свою роботу на захисті, повинен у стислому вигляді:
На виступ студента перед ДЕК відводиться до 15 хвилин. Текст виступу студента на захисті магістерської роботи має бути погоджено з науковим керівником.
Виступ та відповіді на запитання, зауваження й побажання, указані в рецензії на роботу загалом, повинні показати найвищий рівень теоретичної підготовки студента, його всебічну ерудицію та вміння доступно викласти основні результати проведеного дослідження. Завершуючи виступ, студент має вказати, які його пропозиції вже впроваджено або заплановано до впровадження; де ще доцільно, на його думку, застосувати результати дослідження та яка їхня практична цінність.
Голова та члени державної екзаменаційної комісії, а також інші особи, присутні на захисті, можуть звертатися до студента із запитаннями, на які він зобов’язаний дати змістовні відповіді.
Після відповіді на всі питання оголошується зміст рецензії або надається слово для виступу рецензенту (якщо він присутній на захисті).
Після цього слово може бути надано науковому керівникові для характеристики магістерської роботи (відзначити її позитивні й негативні сторони) та ставлення студента до своїх обов’язків.
Захист однієї магістерської роботи триває не більше 30 хвилин.
За результатами захисту магістерської роботи ДЕК на своєму закритому засіданні ухвалює рішення щодо оцінки кожної магістерської роботи індивідуально та про присвоєння студенту кваліфікації з видачею йому диплома державного зразка (установленого зразка або з відзнакою).
У разі недосягнення згоди між членами ДЕК щодо оцінки магістерської роботи, голос голови комісії є вирішальним.
Повторний захист магістерської роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється.
Рішення ДЕК оголошується прилюдно в день захисту магістерських робіт. Воно є остаточним і оскарженню не підлягає. Оцінка, визначена комісією, відображається в протоколі ДЕК та залікових книжках.
Студента, який отримав на захисті магістерської роботи незадовільну оцінку, повинні відрахувати з університету й у цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. Він має право бути повторно допущеним до захисту магістерської роботи протягом наступних трьох років у період роботи ДЕК.
У разі виставлення незадовільної оцінки ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен опрацювати нову тему, визначену профільною кафедрою.
Якщо студент не з’явився на засідання ДЕК для захисту магістерської роботи, то в протоколі комісії відзначається, що він є неатестованим у зв’язку з неявкою на засідання ДЕК.
При встановленні плагіату повторний захист магістерської роботи не дозволяється. Студент має право бути повторно допущеним до захисту тільки після опрацювання нової теми, визначеної профільною кафедрою.
Під час захисту магістерських робіт ведеться протокол засідання ДЕК, у якому відображаються всі питання до студента. Окремо зазначається думка членів ДЕК про практичну цінність і рекомендації щодо використання пропозицій автора та рекомендації щодо подальшого навчання в аспірантурі.
До протоколу вносяться також відомості про державний документ про освіту, що видається випускникові університету та присвоєння йому кваліфікації.
Протоколи підписуються головою та членами ДЕК, які брали участь у засіданні, та зберігаються в університетському архіві протягом 75 років.
Магістерські роботи після захисту передаються на профільну кафедру, яка підготувала магістра, де вони реєструються в спеціальних журналах і протягом п'яти років зберігаються. Відповідальність за їх збереження покладається на матеріально відповідальних осіб кафедри.
По завершенні роботи ДЕК її голова складає звіт, у якому відображає якісні та кількісні показники захисту, пропозиції щодо вдосконалення магістерських досліджень.
При оцінюванні магістерської роботи державна екзаменаційна комісія бере до уваги такі чинники:
Критерії оцінювання з урахуванням специфіки напряму підготовки за національною шкалою та шкалою ECTS розробляються та затверджуються профільною кафедрою.
Орієнтовні критерії оцінювання:
Оцінка «відмінно» ставиться, якщо до магістерської роботи немає суттєвих зауважень; обґрунтовано актуальність теми; тему розкрито повністю; робота містить елементи наукової новизни, має теоретичне й практичне значення; доповідь на захисті є логічною, змістовною, проголошена з вільним оперуванням матеріалу; відгук і рецензія позитивні; відповіді на питання членів ДЕК вичерпні й переконливі; робота повністю відповідає встановленим вимогам.
Оцінка «добре» ставиться, якщо тема роботи практично розкрита, але наявні певні недоліки, які не мають істотного значення; у теоретичній частині поверхнево проаналізовано літературні джерела, елементи новизни та практичного значення представлені не зовсім чітко; висновки не є переконливими; є окремі зауваження в рецензії та відгуку наукового керівника; доповідь студента на захисті побудована логічно, проголошена з вільним оперуванням матеріалу, відповіді на запитання членів ДЕК переважно вичерпні й переконливі; робота оформлена в межах встановлених вимог.
Оцінка «задовільно» ставиться, якщо тема роботи в основному розкрита, але мають місце певні недоліки змістового характеру; нечітко сформульовані мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; відсутній або суттєво обмежений аналіз наукової полеміки; аналітична частина характеризується надмірною описовістю; висновки й пропозиції, що містяться в роботі не обґрунтовані; рецензія й відгук містять окремі зауваження, які не отримали пояснення; доповідь прочитана за текстом, або підготовлена невдало; не всі відповіді на запитання членів ДЕК є коректними або вони не одержали належної аргументації; є зауваження щодо оформлення роботи.
Оцінка «незадовільно» ставиться, якщо порушено логіку у викладі матеріалу в роботі; розділи не узгоджені між собою; відсутній огляд сучасних літературних джерел; відсутній докладний аналіз досліджуваних проблем; відсутні особисті висновки й пропозиції автора; робота не відповідає спеціальності; мають місце суттєві недоліки в оформленні роботи; виступ на захисті свідчить про слабку орієнтацію в досліджуваній проблемі.
|
Шкала ECTS |
Орієнтовні критерії |
|
A |
Робота відповідає всім вимогам, має інноваційний характер, наукову новизну та практичне значення. Захист показав високу обізнаність студента в предметі дослідження. |
|
B |
Робота відповідає всім вимогам, має практичне значення. Результати дослідження можуть бути впроваджено. Захист показав обізнаність студента в предметі дослідження. |
|
C |
Робота відповідає всім вимогам, але не має суттєвої новизни та практичного значення. Захист загалом засвідчив обізнаність студента в предметі дослідження |
|
D |
Робота загалом відповідає вимогам, але немає новизни й практичного значення.. Робота має деякі зауваження. Захист засвідчив не повну обізнаність студента в предметі дослідження. |
|
E |
Робота загалом відповідає вимогам, але немає новизни й практичного значення. Робота має суттєві зауваження. Захист засвідчив суттєві недоліки та не повну обізнаність студента в предметі дослідження. |
|
F |
Робота не відповідає вимогам, має багато суттєвих зауважень. Захист засвідчив відсутність необхідної підготовки студента, необізнаність студента в предметі дослідження. Необхідно доопрацювати роботу, але повторний захист можливий. |
|
FX |
Робота не відповідає вимогам, захист показав відсутність необхідної підготовки студента та повну необізнаність студента в предметі дослідження. Тому повторний захист неможливий, студент повинен отримати нову тему. |
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Інтернет-ресурси:
Додаток А
ГРАФІК РОБОТИ ТА ЗВІТУВАННЯ МАГІСТРАНТІВ КАФЕДРИ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
|
Місяць |
План та види роботи |
Документальне підтвердження та відповідальний |
Термін звітування |
Примітки про виконання |
|
Вересень |
ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ на засіданні кафедри Збір матеріалу за обраною темою дослідження |
Протокол № |
||
|
Жовтень |
Затвердження теми на засіданні Вченої ради інституту та Вченої ради Університету Структура та план магістерського дослідження. Зміст, методи, етапи та шляхи дослідження. Збір та обробка матеріалів. |
Протокол № |
||
|
Листопад |
Затвердження категоріально-понятійного апарату. Збір та обробка матеріалів. Робота над практичною і теоретичною частиною |
Науковий керівник |
||
|
Грудень |
НАУКОВО-ДОСЛІДНА ПРАКТИКА. Звіт:
Виконані проектні завдання. |
Протокол № Термін практики |
||
|
Січень |
Робота над практичною і теоретичною частиною. Написання тексту РОЗДІЛУ 2 |
Науковий керівник |
||
|
Лютий |
Робота над практичною і теоретичною частиною. Текст РОЗДІЛІВ 1 і 2 Перегляд виконаної роботи. |
Протокол № |
||
|
Березень |
Підготовка до педагогічної практики: Написання тексту з розділу – підготовка плану-конспекту уроку (лекція-візуалізація за темою дослідження) та складання методичних вказівок за темою дослідження; Підготовка статті до наукового збірника. |
Науковий керівник |
||
|
Квітень |
ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА. Звіт:
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ Виступ на Науково-теоретичній конференції для студентів і магістрантів. |
Протокол № Термін практики |
||
|
Травень |
ПЕРЕДЗАХИСТ Подання роботи на передзахист за 1 місяць до захисту. Подання текстового примірника у переплетеному вигляді. Практична частина – подання на планшетах у роздрукованому вигляді. |
Протокол № |
||
|
Червень |
ЗАХИСТ |
Протокол № |
Додаток В
Міністерство освіти і науки України
Державний заклад
«Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка»
Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму
Кафедра харчових технологій
Федорова Ольга Вікторівна
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИСКОРЕНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ЗДОБНИХ БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ
З ВИКОРИСТАННЯМ МОЛОЧНОЇ СИРОВАТКИ
Магістерська робота
за спеціальністю 8.01010401 «Професійна освіта.
Харчові технології»
Особистий підпис – ______________
Науковий керівник – __________ ________________
(підпис) (посада, науковий ступінь,
наукове звання, ініціали, прізвище)
Зав. кафедри – __________ ________________
(підпис) (посада, науковий ступінь,
наукове звання, ініціали, прізвище)
Луганськ - 2013
Додаток Ґ
Зразок ЗМІСТУ дослідження за темою:
Додаток Ж
Приклади бібліографічного опису окремих видів документів
Конверський А. Є. Логіка традиційна та сучасна [Текст]: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / А. Є. Конверський. — К.: ВПЦ «Київський ун-т», 2007. — 440 с. — ISBN 966-594-977-2.
Заборовський В. П. Основи маркетингу [Текст]: конспект лекцій /
B. П. Заборовський; М-во аграр. політики України, Поділь. держ. аграр.- техн. акад. — Кам’янець-Поділь.: Вид.-полігр. фірма «Абетка», 2002. 145 с.: ілюстр. — Бібліогр.: с. 125–127. — ISBN 966-682-073-1.
Книги двох авторів
Горбаченко Т. Г. Етно-конфесійна специфіка становлення хрис тиянської писемної культури [Текст]: Монографія / Т. Г. Горбаченко, C. М. Піддубна; за ред. докт. філософ. наук, проф. Т. Г. Горбаченко. — К. :[б.в.], 2002. — 253 с. — Бібліогр.: с. 247–252. — ISBN 5-7107-2749-0 .
Єришев А. О. Логіка = Logic [Текст]: Курс лекцій / А. О. Єришев, М. П. Лукашевич; рец.: В. Т. Циба; МАУП. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 1999. — 128 с.: ілюстр. — Бібліогр. в кінці лекцій. — ISBN 966-7312-67-4.
Книги трьох авторів
Березненко М. П. Метрологія: історія та сьогодення [Текст]: Навч. по сібник для студентів вищ. навч. закладів / М. П. Березненко, Д. В. Головко, Н. Г. Савчук; Київ. нац. ун-т технологій та харчових технологій. — К.: КНТД, 2002. — 174 с.: ілюстр., табл. — Бібліогр.: с. 173. — ISBN 5-7763-1255-2.
Горбаченко Т. Г. Теорія та історія релігійного мистецтва [Текст]: Навч.-методич. посіб. / Т. Г. Горбаченко, В. І. Лубський, Н. Ю. Фатюши на; за ред. докт. філософ. наук, проф. В. І. Лубського; рец.: М. М. Закович, П. М. Кралюк. — К.: Укрпапір, 2003. — 220 [3] с. — Бібліогр.: с. 207–219 (146 назв). — ISBN 5-93437-056-1.
Книги чотирьох і більше авторів
Кримінальне право України. Загальна частина [Текст]: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / М. І. Бажанов [та ін.]; ред. М. І. Бажанов; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — К.: Юринінком Інтер.; Х. : Право, 2002. — 414 с. — Бібліогр. в підрядк. прим. — ISBN 966-7784-90-8.
Психологія релігії [Текст]: ч. 1: Навч. посібник і хрестоматія для сту дентів вищ. навч. закладів / В. І. Лубський, О. І. Предко, Т. Г. Горбачен-ко, С. М. Піддубна. — К.: Крок, 2002. — 247 с. — ISBN 5-9763-1212-2.
Релігієзнавство [Текст]: предмет, структура і методологія курсу. Релігія як предмет дослідження. Загальна характеристика релігій світу. Ранні національні релігії. Пізні національні релігії. Світові релігії. Не традиційні релігії. Свобода совісті як загальнолюдська цінність : підруч ник / В. І. Лубський та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2000. — 408 с. — (Альма-матер). — ISBN 966-580-071-Х.
Книги, що видані без зазначення авторства
Біблія або книга Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Текст]: із мови давньоєврейської й грецької на українську дословно наново перекладена / пер. проф. Івана Огієнка. — К.: Укр. біблійне т-во, 2002. — 1375 с. — ISBN 966-7136-21-3.
Библия. Н. З. Евангелие от Марка. Евангелие от Иоанна. Послание к римлянам [Текст]: пер. / Славян. библей. фонд. — С.-Пб.: [б. и.], 1997. — 159 с. — ISBN 5-85733-031.
Contemporary American Poetry [Text] / ed. by A. Poulin. — 4th ed. — Boston: Houghton Mifflin Company, 1985. — 727 p. — ISBN 966-682-073-1.
Бібліографічні записів документів під заголовком, що містять ім’я колективного автора
Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень. (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка)=Problemata actualia philosophiae, politologiae et religionis (Ad 170 annos facultatis philosophicae Kiioviensis nationalis universitatis nomine Taras Schevtschenco) [Текст] : матеріали Міжнар. наук. конф. «Людина-Світ-Культура» (20-21 квітня 2004р., Київ) / Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Філософський факультет / А. Є. Конверський (голов.ред.). — К.: [б. в.], 2004. — 976 с. — Текст укр. та рос. мовами. — ISBN 966-8365-12-7.
Народний Рух України. Всеукраїнські Збори (6; 1995, Київ). VІ Всеукраїнські Збори Народного Руху України, м. Київ, 16–17 груд. 1995 р. [Текст]: стеногр. звіт. — К.: [б. в.], 1996. — 273 с. — Вид. НРУ. — ISBN 5-707-4900-8.
Україна. Закони. Гірничий закон України [Текст]: за станом на 28 жовт. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парламет. вид-во, 2005. — 31 с. — (Сер. «Закони України»). — ISBN 966-611-420-8.
Багатотомні видання
Лубський В. І. Історія релігій [Текст]: Підручник для студентів вищ. навч. закладів: у 2 т. / В. І. Лубський, М. В. Лубська; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський ун т», 2008. — (До 175-річчя Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка). — ISBN 966-594-991-85-85647-056-7 загальний Т. 1. — 383 с.: [13 арк. іл.] .– ISВN 966-594-992-6 — т. 1.
Т. 2. — 415 с.: [10 арк. іл. — ISВN 966-594-993-6 — т. 2.
Гиппиус З. Н. Сочинения [Текст]: в 2 т. / Зинаида Гиппиус ; [вступ. ст., подгот. текста и коммент. Т. Г. Юрченко; Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам]. — М.: Лаком-книга: Габестро, 2001. — 22 см. — (Золотая проза серебряного века). — На пер. только авт. и загл. сер. — ISBN 5-85647-056-7. Т. 1: Романы. — 367 с. — Библиогр. в примеч.: с. 360–366. — Содерж.: Без талисмана; Победители ; Сумерки духа. — В прил.: З. Н. Гиппиус / В. Брюсов. — ISВN 5-85647-057-5. Т. 2: Романы. — 415 с. — Содерж.: Чертова кукла ; Жизнеописание в 33 гл.; Роман-царевич: история одного начинания; Чужая любовь. — ISВN 5-85647-058-3.
Роботи - ?
Горбаченко Тетяна Григорівна. Вплив християнства на становлен ня писемної культури Русі-України: філософсько-релігієзнавчий аспект [Рукопис]: дис. ... докт. філософ. наук: спец. 09.00.11: захищена 27.02.2002; затв. 12.06.2002 / Т. Г. Горбаченко; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К.: [б. в.], 2003. — 456 с. — Бібліогр.: с. 388–456. — 435678.
Автореферати дисертацій
Лубський Володимир Іонович. Проблеми війни і миру в контексті віроповчальних систем основних релігій світу [Текст]: автореф. дис. ... д-ра філос. наук: спец. 09.00.11 / В. І. Лубський; Ін-т філософії НАН України. — К.: [б. в.], 1997. — 46 с.
Статті з періодичних видань
Бушанський В. В. Політика та мистецтво [Текст] / В. В. Бушанський // Віче. — 2007. — № 18. — С. 2–5.
Статті з енциклопедій
Фарисей [Текст] // Библейская энциклопедия: в 3 т. — М., 1991. — Т. 2. — С. 227–228.
Статті з матеріалів наукових конференцій і продовжуваних видань
Казанова Х. Моделі відокремлення церкви від держави у США та Західній Європі [Текст] / Х. Казанова // Свобода віровизначення. Церква і держава в Україні: матер. міжнарод. наук. конф., Київ, 1994. — К., 1996. — С. 94–96.
Дьюрем К. Перспективи релігійної свободи в дзеркалі сучасних правових реалій [Текст] / К. Дьюрем // Релігійна свобода. — 2000. — № 4. — С. 12–19.
Розділ з книги
Релігія в контексті національного відродження України [Текст] // Колодний А. М. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан / А. М. Колодний, Л. О. Филипович. — К., 1996. — С. 167–182.
Газети
Урядовий кур’єр [Текст]: газета центральних органів виконавчої влади України / засновник Каб. міністрів України. — 1990. — К.: Преса України, 2003. — 16 шпальт. — 5 разів на тиждень.
2003, №1 (2415) — 248 (2663). — 101063 пр.
Журнали
Науковий світ [Текст] : щомісяч. наук.-популяр. журн.-ревю / засновники: Вища атестац. коміс. України і трудов. колектив ред. — 1998 серп. — К.: Ред. журн. «Бюлетень Вищої атестац. коміс. України», 2003, — № 1–12. — ISSN 1917-3789.
Видання, що продовжуються
Наука. Релігія. Суспільство [Текст] / Донець. держ. ін-т проблем штучного інтелекту; А. І. Шевченко, гол. ред. — 2001. — Донецьк : ІПШІ «Наука і освіта», 2001. — ISSN 1728-3671. 2001, № 1–3, 230 пр.; 2002, № 1–4, 280 пр.; 2003, № 1–4, 300 пр.
Стандарти
ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення [Текст]. — Введ. 23.02.95. — К.: Держстандарт України, 1995. — 23 с.
СТП 14307699.005-2003. Управління документами. Методика якості [Текст] / Держ. акціонер. холдінгова компанія «Артем». — Введ. 07.01.2003. — К., 2003. — 8 с. — (Система управління якістю).
ГОСТ Р 517721-2001. Аппаратура радиоэлектронная бытовая Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования [Текст] . — Введ. 2002. 01. 01. — М. : Изд-во стандартов, 2001. — IV, 27 с.: ил.
Патентні документи
Спосіб прогнозування викидонебезпечності призабійної частини гірничого масиву [Текст]: Пат. 17449 Україна, МПК6 Е 21 F 5/00 / О. В. Агафонов, Г. І. Колчін, І. А. Бобров (Україна); заявник Держ. Ма-кіїв. н.-д. ін-т по безпеці робіт в гірничій промисловості (Україна) . — №95104378; заявлено 04.10.95 ; опубл. 31.10.97, Бюл. № 5. — 10 с.: ілюстр.
Медичний інструмент [Текст]: Пат. 10457 Україна, МПК5 А 61 В 17/00 / Ю. Л. Шальков, Ю. О. Віннік (Україна). — № 95041920; заявлено 25.04.95; опубл. 25.1296, Бюл. № 4. — 3 с. : ілюстр.
Заявка 1095735 Российская Федерация, МПК7 B 64 G 1/ 00. Одноразовая ракета-носитель [Текст] / Тернер Э. В. (США) ; заявитель Спейс Системз/Лорал, инк. ; пат. поверенный Егорова Г. Б. — № 2000108705/28 ; заявл. 07.04.00; опубл. 10.03.01, Бюл. № 7 (1 ч.) ; приоритет 09.04.99, № 09/289, 037 (США). — 5 с. : ил.
Звіти про науково дослідну роботу
Дослідження стійкості й розробка рекомендацій за параметрами бор тів кар’єру Південного ГЗКа [Текст]: звіт про НДР (заключ.) / Держ. мале підприємство з маркшейдер., екол. й гідротех. досліджень «МЕГГІ»; ке рівник роботи Б. І. Воскобойніков. — Кривий Ріг, 1992. — 244 с.: ілюстр. — 3.12-3-А-97-91-3. — Інв. № 0-810.
Аудіовізуальні документи
От заката до рассвета [Видеозапись] / реж. Роберт Родригес ; в ро лях : К. Тарантино, Х. Кейтель, Дж. Клуни ; Paramount Films. — М. : Пре-мьервидеофильм, 2002. — 1 вк.
Роман (иеромонах). Песни [Звукозавись] / иеромонах Роман ; исп. Жанна Бичевская. — СПб. : Центр. духов. просвещения, 2002. — 1 электрон. опт. диск. — (Песнопения иеромонаха Романа ; вып.3).
Електронні ресурси
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського [Електрон ний ресурс]. — Електрон. дан. — К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 1997. — Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/, вільний. Назва з екрану. — Мови укр., англ., рос.
Цветков Виктор Яковлевич. Компьютерная графика: рабочая программа [Электронный ресурс]: для студентов заоч. формы обучения гео-дез. и др. специальностей / В. Я. Цветков. — Электрон. дан. и прогр. — М.: МИИГАиК, 1999. — 1 дискета. — Систем. требования: IBMPC, Windows 95, Word 6.0. — Загл. с экрана. — № гос. регистрации 0329900020.
Атлас-98 [Электронный ресурс]: 3D: самый подроб. полностью трех-мер. атлас мира. — Электрон. дан. и прогр. — [Б. м.], 1998. — 1 электрон. опт. диск (CD-ROM): зв., цв.; 12 см. — (abc) (Весь мир в 3D). — Систем. требования: PC 486 DX-33; 8 Мб RAM ; 15 Мб HDD; Windows 3.1 или Windows 95 ; 2-скоростной дисковод ; 256 цв. SVGA дисплей; зв. карта; мышь. — Загл. с контейнера.
Britannica CD-98 [Электронный ресурс] = Британника CD-98: Encyclopedia : Knowledge for the informationage. — Multimedia ed. — Электрон. интерактив. мультимедиа. — [Б. м.], 1998. — 3 электрон. опт. диска (CD-ROM, includes: installation CD, advanced search CD, multimedia CD). — Систем. требования: Pentium 100 МГц ; 16 Мб RAM; Windows 95; 2-скоростной дисковод; SVGA видеокарта, 256 цв.; зв. карта ; мышь. — Загл. с контейнера. — Содерж.: text of 32-volume print set plus more..!
Английский для бизнесменов. Английский технический. Англий ский для чтения газет и журналов [Электронный ресурс]: курс изучения иностр. яз. Intel. — Электрон. дан. и прогр. — М.: сор. Квант, 1994-1997. — 1 электрон опт. диск (CD-ROM): зв., цв. — (25 кадр). — Систем. требо вания: IBM PC AT 386; 4 Мб ОЗУ; MS Windows 3.1 и выше ; 2-скорост ной CD ROM; VGA-видеокарта (или выше); зв. карта; мышь. — Загл. с этикетки диска.
Додаток З
Орієнтовна схема відгуку керівника магістерської роботи
Відзив наукового керівника
про магістерську роботу (прізвище та ініціали)_
(назва теми)
за спеціальністю 8.01010401 Професійна освіта
профіль підготовки Харчові технології
Актуальність теми.
Відповідність змісту роботи обраній темі.
Рівень повноти розробки питань і окремих проблем.
Рівень теоретичної та професійної підготовки магістранта, його здатність до самостійної роботи.
Логічність, послідовність, аргументованість викладу матеріалу, вміння робити висновки.
Характеристика студента під час роботи над магістерською роботою (дисциплінованість, наполегливість, підготовленість, своєчасність виконання завдання тощо).
Важливість запропонованих магістрантом рекомендацій для їх впровадження в практику роботи навчальних закладів різного рівня.
Відповідність дослідження вимогам, що ставляться до магістерських робіт.
Дата підпис керівника магістерської роботи
із зазначенням посади,
наукового ступеня
та вченого звання.
Додаток К
Орієнтовна схема рецензії на магістерську роботу
Рецензія
на магістерську роботу (прізвище та ініціали)
(назва теми)__________
за спеціальністю 8.01010401 Професійна освіта
профіль підготовки Харчові технології
Актуальність теми.
Практична цінність питань, які розроблені в науковій роботі.
Коротка характеристика магістерської роботи за розділами.
Позитивні моменти і недоліки магістерської роботи.
Новизна й оригінальність ідей, покладених в основу роботи.
Методика вивчення і обробка матеріалів дослідження.
Наявність в роботі певних рекомендацій та їх обґрунтування:
Якість оформлення дипломної (магістерської) роботи.
Недоліки роботи.
• Оцінка магістерської роботи за чотирибальною системою.
Дата
Підпис рецензента
із зазначенням посади, наукового
ступеня та вченого звання
Додаток О
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЧАСТИНИ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ
3. Методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (на прикладі навчальної дисципліни за профілем підготовки).
7. Лекція як провідна форма організації процесу навчання у ВНЗ.
8. Методика викладання спецдисциплін у закладах професіної освіти III-IV рівнів акредитації як окрема методика.
9. Інноваційні форми організації навчальння інженерів-паедагогів (на прикладі навчальної дисципліни за профілем підготовки).
10. Місце методики професійної освіти у структурі педагогічної компентності інженера-педагога.
11. Нові педагогічні підходи до викладання дисциплін технологічного циклу (на прикладі навчальної дисципліни за профілем підготовки).
12. Методичні засади організації контролю знань у закладах професіної освіти III-IV рівнів акредитації.
13. Педагогічне тестування як метод об'єктивної діагностики якості навчання закладах професіної освіти III-IV рвінів акредитації.
14. Форми організації навчання у вищій школі та їх розвиток.
15. Ділові ігри у підготовці інженера-педагога.
16. Дидактичні особливості навчального процесу при вивченні спеціальних дисциплін закладах професіної освіти III-IV рвінів акредитації.
17. Удосконалення методики навчання спеціальних предметів у ступеневій професійній підготовці фахівців.
18. Форми організації навчання у закладах професіної освіти III-IV рівнів акредитації.
19. Завдання інженерно-педагогічної освіти України в умовах євроінтеграції.
20. Загальна характеристика змісту інженерно-педагогічної діяльності.
21. Міжпредметні зв’язки як важливий елемент методики викладання спеціальних дисциплін за профілем підготовки (напрям підготовки «Харчові технології»).
22. Диференційований підхід як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності у закладах професійної освіти.
23. Принципи розробки елементів навчально-методичного комплексу з дисципліни технологічного циклу.
24. Реалізація міжпредметних зв'язків як засіб підвищення якості знань учнів професійого ліцею
25. Аналіз і проектування педагогічної діяльності викладача дисциплін технологічного циклу.
26. Сучасні підходи до формування і розвитку педагогічної компетентності сучасного майстра виробничого навчання.
27. Методика здійснення індивідуального підходу у закладах професійної освіти.
28. Організація проблемного навчання у закладах професійної освіти.
29. Форми і методи підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін у закладах професійної освіти IV рівнія акредитації.
30. Історичний огляд розвитку методичного знання у професійній освіті.
Додаток
Показники і критерії оцінки науково-педагогічної частини магістерських робіт
|
1 |
Відповідність вимогам методичних вказівок. |
Навчально-педагогічна частина виконана у відповідності до вимог методичних вказівок у повному обсязі. |
65 |
|
Навчально-педагогічна частина виконана, але є зауваження до повноти або якості виконання завдання. |
60 |
||
|
3 |
Наявність творчої компоненти виконання завдання |
Творчий підхід продемонстрований при виконанні всього завдання |
до 20 |
|
Творчий підхід продемонстрований при виконанні окремих питань при виконанні завдання |
До 10 |
||
|
4 |
Якість розробки ілюстративного матеріалу |
Розроблені презентаційні кадри |
До 10 |
|
Розроблений та оформлений плакат |
До 5 |
||
|
5 |
Термін завершення науково-педагогічної частини магістерської роботи. |
Робота виконана і підписана керівником до строку, що вказаний у графіку. |
До 5 |
Навчально-методичне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Для студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнеми „магістр”
за спеціальністю „Професійна освіта”
(профіль підготовки „Харчові технології”)
За редакцією авторів
Комп’ютерний макет –
Здано до склад. 00.00.2012 р. Підп. до друку 00.00.2012 р.
Формат 60х84 1/16. Папір офсет. Гарнітура Times New Roman.
Друк ризографічний. Ум. друк. арк. 5,23. Наклад 200 прим. Зам № ___.
Видавець і виготовлювач
Видавництво Державного закладу
„Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, 91011. Т/ф: (0642) 58-03-20.
e-mail: alma-mater@list.ru
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК 3459 від 09.04.2009 р.
67