Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Цінність життя людини повинна вимірюватися кількістю добра і любові, вкладених нею у кожну, хай і невеличку справу. Люди повинні жити в дружбі, злагоді, допомагати один одному. Але та допомога тільки тоді буде шляхетною, якщо вона є безкорисною. Ми з самого дитинства живемо в суспільстві, серед інших людей, і постійно відчуваємо на собі їхню опіку та внутрішню потребу якогось ставлення до них. Вже самою природою передбачено, що сильніший повинен піклуватися про слабшого. І, власне, сила сильного полягає в тому, наскільки він використовує її для служіння іншим. Батьки не просто виховують нас, дітей, забезпечують їжею, одягом, відсилають до школи; вони люблять і піклуються про нас. Мама не сподівається якоїсь особливої нагороди від дитини; вона просто любить її, і цього їй досить. Так може будуватися і суспільне життя.
Поняття «ідеал» близьке до поняття «моральні цінності». Справді, будь-яка з моральних цінностей - і добро, і правда, і любов, і щастя, і справедливість - є тим ідеалом, якого ми прагнемо в стосунках з іншими людьми. А що в кожного з нас неоднаковий досвід, то й наші уявлення про ідеальне є різними.. Здебільшого ідеалом вважають щось найдосконаліше, найбажаніше. Моральний ідеал стосується відносин між людьми, життя в суспільстві, моральної особистості. Щоправда, в поглядах і на такі ідеали немає одностайності. Приміром, одні вважають ідеальним суспільством таке суспільство, де всі забезпечені їжею, житлом, гарним одягом тощо. Інші обстоюють думку, що в ідеальному суспільстві кожен має можливість розвинути свої здібності, творчо працювати й бути щасливим. Та попри неоднакові уявлення люди завжди мріяли про ідеальне суспільство, ідеальну державу й спрямовували на їх розбудову свої сили та енергію.
Утіленням наших уявлень про досконалу людину є моральний ідеал, тобто людина, якій притаманні найкращі моральні якості. В усі часи люди прагнули визначитися, яким є ідеальний набір чеснот. Ось уже два тисячоліття моральним ідеалом багатьох людей є Син Божий Ісус Христос, який прийшов на землю заради виняткової місії - «щоб люди всі спаслися і досягли пізнання істини».
У скарбниці людського досвіду є й інші приклади ідеальних постатей - носіїв кращих моральних якостей, високих взірців певної чесноти чи здібностей. Ці напівлегендарні або й цілком вигадані постаті жили в народній свідомості - як герої легенд, переказів, казок,пісень. Так, за сивої давнини в уснопоетичних творах було оспівано Кирила Кожум'яку та Іллю Муромця - образи богатирів-борців, захисників рідної землі. Трохи пізніше з'явилися твори про звитяжців-козаків Мамая, Байду, Самійла Кішку, Івана Сірка. В інших народів також були свої улюбленці. Це й захисник знедолених Робін Гуд, і романтичний та безкорисливий лицар Ланселот, і метикуватий та справедливий Ходжа Насреддін, і відчайдушний сміливець Айвенго..
Зусилля окремих особистостей, які продукують духовні цінності, здатні збагатити все людство (ідеї Конфуція, Сократа, Платона, Аристотеля, Леонардо да Вінчі, Коперника, Шекспіра, Маркса, Л. Толстого, Достоєвського, Ейнштейна та інших.
Вчені, письменники, художники, пророки можуть творити, не звертаючи уваги на визнання або його відсутність, оскільки сам процес творчості доставляє їм сильне задоволення.
XIX століття виплекало чи не найбільших велетів української духовності — Тараса Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка. І це попри те, що в нашої нації у ці лиховісні часи російський "старший брат" намагався відібрати все — від мови до "латаної свитини".
Але, напевно, така вже доля нашого народу — жити і виживати, через дар пам'яті бути невмирущим.
Коли людина присвячує своє життя служінню кумирові, виникає й інша небезпека длясуспільства. Може скластися враження, що моральних ідеалів стільки, скільки людей з їх різноманітними смаками. Адже право кожного - мати свій індивідуальний смак. За таких умов уявлення про реальні моральні якості та риси, властиві ідеальній людині, можуть бути повністю втрачені. А суспільство, яке не знає моральних орієнтирів та зразків для наслідування, приречене на загибель.
Людина безсмертна не лише в релігійному розумінні, але й у своїх ділах. Усе, що кожен із нас зробить, матиме свій слід у майбутньому і, таким чином, стане вічним, хоча самої людини давно вже й не буде. Найзагальніше покликання кожної людини — жити. І жити гідно. Часто ми "купуємося" на зовсім дрібні і скороминущі речі, а це принижує людину, робить її життя нецікавим і примітивним. Крім основного призначення, кожен з нас, я вважаю, має своє особисте покликання. Бог кожного з нас знає і любить, і кожного наділяє тим чи іншим талантом, чи якоюсь характерною властивістю, яку людина може розвинути або змарнувати. Навіть якщо не відчуваємо у собі здібностей до мистецтва, науки чи спорту, то все одно можемо розвивати в собі щедрість, терпимість, порядність та інші чесноти, яких нам дуже часто бракує у житті. Для кожного з нас дуже важливим є те, як ми зуміємо повестися у дріб'язкових, буденних справах. Бо часто людина грішить тим, що будує якісь величезні плани, мріє про високе життя і не вміє бути уважною до щоденних потреб своїх ближніх.
Для того щоб справді наблизитися до свого ідеалу, треба добре знати самих себе: і те добре, що є в нас, і наші вади, які нам перешкоджають. Тільки за цієї умови ми можемо дійти висновку, що нам слід вдосконалювати і як це робити. Варто також враховувати й умови нашого життя. Якщо в когось, наприклад, від народження слабке здоров'я, то навряд чи він зможе стати олімпійським чемпіоном з якогось виду спорту, принаймні це буде дуже важко зробити. Але при бажанні кожен може бути цілком здоровою людиною.
Будь-яка людська вада може бути усунена або притлумлена, а будь-яка чеснота - розвинена. Як у медицині існують ліки майже проти всіх відомих нам хвороб, так і в людській культурі є різноманітні способи вдосконалення більшості людських властивостей. Важливо лише пам'ятати: щоб досягти великого, треба починати з малого.
У кожної людини, звичайно, своє уявлення про щастя. Хтось мріє про шматок хліба, хтось про власний острів, а хтось хоче прочитати рідкісну книгу або побачити твір мистетва. У наш час, коли для багатьох людей матеріальне важить більше за все на світі, треба нагадувати людям, що є й інші цінності, інші бажання й мрії. Яке щастя мати можливість отримати омріяну професію, працювати за покликанням. Ну і звичайно отримувати за це достойну платню. Адже тоді не треба замислюватись над проблемою де взяти гроші на... Можна прцювати, читати книги, мандрувати і робити ще багато цікавих речей. Отже, зміст поняття "щастя" залежить від суспільства, його рівня розвитку, рівня освіи суспільства і його членів.
Якщо людина неосвічена, "темна", у неї немає ніякої цікавості до світу, який її оточує. "Ситий голодного не розуміє", - кажуть в народі. І недаремно. Людину треба нагодувати, вивчити, розвинути духовно. І вона потягнеться до світлого.
Ви - капітан власного життя. Ви почуваєте відповідальність за все, що з вами відбувається, багато берете на себе, долаєте труднощі, не перебільшуючи їх не зводячи до рангу життєвих проблем. Ви бачите перед собою завдання й думаєте над тим, як його можете розв'язати.
Майбутнє України і світу вцілому залежить від кожного з вас. Без людей з високим інтелектуальним рівнем, без людей високоморальних не вдасться вирватися вперед. Тому дотримуйтесь норм моралі, будьте взірцем для інших, з повагою ставтеся до людей, які вас оточують.