Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЩОДО САМОСТІЙНОЇ ТА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
З УСІХ НАПРЯМІВ
КРЕМЕНЧУК 2013
Методичні вказівки щодо самостійної та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності ” для студентів заочної форми навчання з усіх напрямів
Укладачі: к.т.н. доц. Ю. М. Чебенко
асист. М. М. Яцина
Рецензент д.т.н. проф. В.М. Чебенко
Кафедра «Безпека життєдіяльності»
Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
Протокол № ____ від “____” _________ ____20___року
Голова методичної ради ______________ проф. В. В. Костін
ЗМІСТ
Вступ……………………………..…………….........................................................4
Розділ 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності ……………......................9
Розділ 2 Людина в структурі системи "Людина − середовище − діяльність"...12
Розділ 3 Безпека життєдіяльності в повсякденних умовах.................................17
Розділ 4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій..................24
Розділ 5 Здоров'я людини та безпечна життєдіяльність.......................................28
Розділ 6 Організація та управління безпекою життєдіяльності..........................30
Питання до заліку з дисципліни "Безпека життєдіяльності"...............................43
Рекомендації щодо виконання та оформлення контрольних робіт.....................46
Варіанти контрольних робіт....................................................................................48
Задачі для контрольної роботи «Оцінювання можливих наслідків аварій на вибухонебезпечних об’єктах».................................................................................51
Список літератури………………..…………………..……………………………62
Додатки.....................................................................................................................65
ВСТУП
Методичні вказівки призначені допомогти студентам під час самостійного опрацювання курсу „ Безпека життєдіяльності " . Вивчення цієї дисципліни передбачає опанування комплексу знань і вмінь, необхідних для повсякденного життя та подальшої професійної діяльності майбутнього фахівця.
Курс „Безпека життєдіяльності" має світоглядно-професійний характер. Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців з опанування вмінь створювати безпечні умови діяльності й життя у виробничій та в невиробничій сферах, осягнення принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.
Опрацювання навчального матеріалу рекомендується здійснювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, що є вимогою сучасного технологічного розвитку і зорієнтовано на формування інтелектуального потенціалу спеціаліста та розвиток духовної культури особистості.
У методичних вказівках відображені тенденції реформування освітньої системи України, а саме:
• викладення матеріалу подається відповідно до методичних рішень першої науково-методичної конференції „ Безпека життя і діяльності людини — освіта, наука, практика".
• самостійна творча робота студента, яка передбачає:
а) глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом
опрацювання рекомендованої літератури;
б) самостійне складання тестів, написання рефератів, статей тощо;
в) активну участь у студентських конференціях;
• стимулювання використання телекомунікаційних засобів (комп'ютерних програм, мережі тощо) при опрацюванні навчального матеріалу;
• формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.
Організаційно-методичні основи вивчення навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності".
Навчальна дисципліна „ Безпека життєдіяльності " − це сфера наукових знань, яка вивчає небезпеку та засоби захисту від неї в будь-яких умовах. Вона належить до категорії гуманітарно-технічних дисциплін.
Науковий напрям дисципліни базується на загальних фізіологічних та психологічних основах життєдіяльності, усіх видах антропогенної діяльності людини та на взаємозв'язку з навколишнім середовищем і сферою її діяльності.
„Безпека життєдіяльності" розв’язує потрійну задачу, яка полягає в ідентифікації небезпек, реалізації профілактичних заходів та захисті від залишкового ризику. Вона є науковою основою, теоретичним та методологічним апаратом для вивчення екології, охорони праці, інженерної психології, ергономіки, цивільної оборони.
Основною метою вивчення дисципліни є всебічна підготовка спеціаліста, спроможного на основі отриманих знань та навичок розпізнавати та проводити заходи із забезпечення безпеки життєдіяльності серед підлеглого персоналу в повсякденних умовах та умовах надзвичайних ситуацій.
Системно-орієнтоване навчання формує у студентів здатність до комплексного наукового розв'язання проблем безпеки, науково-дослідного обґрунтування правових і соціально-економічних механізмів політики в галузі захисту людини і середовища її існування.
Проблемно-орієнтований етап навчання передбачає формування знань правильних дій із запобіганням характерних для конкретної професійної діяльності загроз людині і довкіллю, вивчення типових елементів безпечної діяльності з орієнтацією на кінцевий результат.
Випускник вищого навчального закладу з дипломом про базову вищу освіту повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки у повсякденному житті для себе і для осіб, про яких він піклується. Він має бути готовим забезпечити індивідуальну безпеку та виконувати певний обсяг робіт у складі групи фахівців із забезпечення зовнішнього захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні
уміти:
- розпізнавати за різними ознаками явні та потенційні небезпеки і по можливості попереджати їх вплив на свою життєдіяльність та оточуючих людей;
- прогнозувати вплив різних небезпек на здоров'я та життя людини, на довкілля;
- враховувати різні за походженням джерела небезпеки при проведенні заходів щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
- застосовувати елементи теорії ризику для оцінювання небезпек та рівня безпеки життєдіяльності;
- оцінювати наслідки надзвичайних ситуацій, розв'язувати задачі з оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, робити висновки й пропозиції, які направлені на забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах радіаційного та хімічного забруднення;
- використовувати засоби індивідуального захисту, сховища, укриття та інші захисні споруди для забезпечення захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій;
- надавати першу медичну допомогу собі та постраждалим від різних видів небезпек (при запамороченні, обмороженні, опіках та ураженнях сильнодіючими отруйними речовинами, переломах, розривах зв'язок, ураженнях електричним струмом, блискавкою та ін.);
- грамотно спиратися на правові основи, державні та міжнародні структури для забезпечення безпеки особистості та суспільства.
знати:
- структуру життєдіяльності, взаємозв'язок та взаємозалежність життєдіяльності людини й навколишнього середовища, проблеми життєдіяльності та шляхи їх розв’язання;
- можливу сферу небезпек у повсякденному житті та в умовах надзвичайних ситуацій і основні напрями забезпечення безпеки життєдіяльності в цих умовах;
- концепцію допустимого ризику як міру небезпеки та забезпечення безпеки життєдіяльності;
- основи фізіологічної безпеки людини, раціональні умови, параметри та норми забезпечення безпеки в природному, виробничому, побутовому та соціальному середовищі, джерела антропогенних забруднень навколишнього середовища, вплив цих забруднень на безпеку життєдіяльності; джерела техногенної, природної, екологічної, біологічної та соціальної небезпеки та заходи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності при прояві цих небезпек;
- класифікацію надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення, характеристику уражаючих факторів та осередків ураження при надзвичайних ситуаціях техногенного, екологічного та природного характеру;
- порядок виявлення та оцінювання наслідків при прояві різних небезпек, методи оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, задачі, що розв'язуються, методику їх розв'язання;
- засоби індивідуального та колективного захисту, основні принципи та способи захисту людей при проявленні різних видів небезпек, заходи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення України;
- структуру і задачі національної системи забезпечення безпеки;
- систему міжнародної безпеки.
Програма з дисципліни „Безпека життєдіяльності" включає 6 розділів та 13 тем (базовий блок). Крім того, пропонуються для самостійного вивчення за бажанням ще додаткові розділи дисципліни (6 додаткових тем). Наводиться рекомендована література для вивчення цих додаткових розділів.
Дисципліна вивчається на І або ІІ курсі. Її вивчення є обов'язковим при підготовці бакалаврів усіх напрямів.
Рекомендована кількість годин для самостійного вивчення розділів і тем дисципліни (для студентів заочної форми навчання) наведена в таблиці 1.
Таблиця 1 – Розподіл навчального матеріалу за розділами і темами
|
№ розділів та тем |
Назви розділів та тем |
Рекомендована кількість годин для самостійного вивчення (для студентів заочної форми навчання) |
|
1 |
2 |
3 |
|
Вступ |
Предмет „Безпека життєдіяльності" для майбутнього спеціаліста |
2 год |
|
Розділ 1 Тема 1 Тема 2 |
Теоретичні основи безпеки життєдіяльності Основи життєдіяльності Структура безпеки життєдіяльності |
6 год: 2 год 4 год |
|
Розділ 2 Тема 3 Тема 4 Тема 5 |
Людина в структурі системи „людина − середовище − діяльність" Середовище життєдіяльності Основи фізіологічної безпеки людини Психологічні особливості людини та її безпека |
6 год: 2 год 2 год 2 год |
|
Розділ 3 Тема 6 Тема 7 Тема8 |
Безпека життєдіяльності в повсякде нних умовах Основи радіаційної безпеки Техногенна безпека Природна, екологічна, біологічна та соціальна безпеки |
10 год: 2 год 4 год 4 год |
|
Розділ 4 Тема 9 Тема 10 Тема 11 |
Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій Надзвичайні ситуації та їх наслідки Ідентифікація небезпек у надзвичайних ситуаціях та їх оцінка Захист населення та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій |
8 год: 4 год 2 год 2 год |
|
Розділ 5 Тема 12 |
Здоров'я людини та безпечна життєдіяльність Здоров'я людини. Надання першої допомоги при ураженні людей |
2 год.: 2 год |
|
Розділ 6 Тема 13 |
Організація й управління безпекою життєдіяльності. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності |
2 год: 2 год |
|
Усього |
36 годин |
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Тематичний словник
Безпека — стан, за якого з великою вірогідністю виключається реалізація потенційних небезпек.
Безпека життєдіяльності — інтегральна наука, що вивчає процеси взаємодії людини з внутрішнім та навколишнім середовишем у всіх сферах життєдіяльності людини.
Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину в процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.
Життєдіяльність — процес існування людини в просторі та часі.
Квантифікація — кількісне вираження якісних ознак
Небезпека — матерія, інформація чи їх поєднання, що за певних умов здатні завдати шкоди.
Ризик — кількісна оцінка небезпеки.
Тема І Основи життєдіяльності
Сутність життєдіяльності, її основа, структура та характерні ознаки. Основні поняття та визначення. Принципи та засоби забезпечення життєдіяльності, їх коротка характеристика.
Література: [18, с. 8-13,16-20].
Рекомендована література: [14, 17, 18, 21, 28, 48, 50].
Контрольні запитання
1. Методологічні основи безпеки життєдіяльності.
2. Сфера небезпеки та характеристика її структури.
3. Шляхи забезпечення безпеки: принципи, методи та засоби.
4. Основні напрями забезпечення безпеки життєдіяльності.
5. Характеристика основних проблем життєдіяльності.
6. Структура життєдіяльності та її основа.
Тема 2 Структура безпеки життєдіяльності
Безпека життєдіяльності як категорія. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Поняття безпеки. Потенційні небезпеки. Класифікація джерел небезпеки. Небезпечні, шкідливі, уражаючі, нейтральні та необхідні фактори навколишнього середовища.
Ризик як кількісна оцінка небезпеки. Види ризиків: виправданий, невиправданий, фізичний, політичний, економічний. Методи визначення ризику: інженерний, модельний, статистичний, соціологічний, експертний. Концепція прийнятого (допустимого) ризику. Системно-структурний підхід та системний аналіз − методологічна основа безпеки життєдіяльності. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Сфера небезпек як фактор рівня безпеки. Принципи, методи та способи забезпечення безпеки. Основні напрями забезпечення безпеки життєдіяльності. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек.
Методика обчислення ризику за формулою:
R= п/ N,
де R — ризик за певний період; п — кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій, катастроф) за певний період; N — теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.
Література: [18, с. 16-54].
Контрольні запитання
1. Дайте визначення предмета та сформулюйте завдання науки „Безпека життєдіяльності".
2. Сфери та категорії, вивчення яких охоплює безпека життєдіяльності.
3. Обґрунтуйте основні завдання безпеки життєдіяльності.
4. Назвіть основні положення теорії безпеки життєдіяльності та найважливіші висновки.
5. Які науки є основою безпеки життєдіяльності?
6. Охарактеризуйте місце дисципліни „Екологія" в структурі БЖД.
7. Охарактеризуйте дисципліну „Охорона праці", „Ергономіка" та „Інженерна психологія" як складові предмета БЖД.
8. Охарактеризуйте роль фізіології, психології праці та гігієни в системі знань про БЖД.
9. На досягненнях яких наук базується система управління БЖД?
10. Розкрийте поняття „небезпека".
11. За якими ознаками класифікуються небезпеки?
12. Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та квантифікації небезпек.
13. Поясніть значення локалізації небезпеки, поняття управління небезпекою.
14. Дайте визначення поняття „ризик".
15. Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи визначення ризику.
16. Назвіть загальні принципи забезпечення безпеки.
17. Характерні ознаки життєдіяльності.
18. Принципи життєдіяльності та шляхи її реалізації.
РОЗДІЛ 2 ЛЮДИНА В СТРУКТУРІ СИСТЕМИ „ЛЮДИНА–СЕРЕДОВИЩЕ–ДІЯЛЬНІСТЬ"
Тематичний словник
Аналізатор — складається із рецепторів, провідникової та відповідної мозкової частини. Забезпечує сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.
Вісцеральний — той, що належить до внутрішніх органів організму.
Латентний — прихований, той, що зовні не проявляється.
Латентний період — прихований період фізіологічної реакції.
Рецептор — спеціальні чутливі утворення в організмі, що сприймають зовнішні та внутрішні подразники і перетворюють їх на нервові імпульси, що передаються у центральну нервову систему.
Тактильна чутливість — відчуття дотику.
Афект — короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Біологічні ритми - періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Гомеостаз — відносна динамічна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища й сталість основних фізіологічних функцій організму людини, тварин і рослин.
Імунітет — 1) несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів та речовин, які потрапляють до організму ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників;
2) стан стійкості організму людини до дії патогенний мікробів.
Стрес — 1) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 2) стан особливої хворобливої напруженості організму, зумовлений надміру сильними захисними фізіологічними реакціями.
Тема З Середовище життєдіяльності
Природне середовище. Атмосфера, її параметри і характеристики. Гідросфера: її основні характеристики як природного ресурсу та об'єкта господарювання. Літосфера як середовище усіх мінеральних ресурсів. Ґрунт, його значення для життя і діяльності людини.
Техносфера. Визначення техносфери, етапи її розвитку. Побутове середовище як елемент техносфери. Виробниче середовище. Інформаційне середовище.
Ноосфера. Перебудова біосфери в техносферу. Учення видатного українського вченого В. І. Вернадського про ноосферу.
Соціальне середовище як компонент середовища життєдіяльності людини. Соціум: визначення та основні ознаки. Сфери суспільного життя. Соціальні відносини. Соціальні спільноти, соціальні групи.
Література: [18, с. 63-76].
Контрольні запитання
1. З яких компонентів складається природне середовище?
2. Основні параметри і характеристики атмосфери Землі.
3. Основні характеристики гідросфери.
4. Літосфера як середовище мінеральних ресурсів.
5. Ґрунт та його біологічні властивості.
6. Дайте визначення техносфери.
7. Побутове середовище, його основні небезпеки.
8. Виробниче середовище. Інформаційне середовище.
9. Учення видатного українського вченого В. І. Вернадського про ноосферу.
10. Соціальне середовище, його визначення.
11. Соціум: визначення та основні ознаки.
12. Основні сфери суспільного життя.
13. Соціальні спільноти, соціальні групи.
Тема 4 Основи фізіологічної безпеки людини
Сутність фізіологічної безпеки людини. Фізіологічні особливості організму людини.
Цілісність організму людини. Гомеостаз. Фізіологія організму: кровообіг, дихання, травлення, виділення, ендокринна та нервова системи. Біоритми. Природні фізіологічні системи захисту, резерви організму. Імунітет, адаптація.
Аналізатори — органи чуття людини. Роль аналізаторів у забезпеченні безпеки людини. Будова, структура та функції аналізаторів. Основні аналізатори людини: зір, слух, нюх; тактильна, больова і температурна чутливість. Межі чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера-Фехнера. Нервові процеси відчуття та їх динаміка.
Зоровий аналізатор. Специфічні властивості зорового аналізатора. Межі сприйняття. Особливості сприйняття, гало-оптичні явища, міраж, зорові ілюзії. Сприйняття кольорів. Фізіологічна дія кольорів на людський організм. Кольори у безпеці.
Слуховий аналізатор. Межі сприйняття звуку. Інфразвук та ультразвук, шум. Поріг больового відчуття. Реакції організму людини у різному звуковому середовищі.
Нюховий аналізатор. Смаковий аналізатор. Нюховий та смаковий дальтонізм. Роль нюху і смаку у безпеці людини. Тактильна чутливість, температурна чутливість, больові відчуття. Вплив емоцій на больові відчуття. Руховий аналізатор. Внутрішні подразники, що діють на організм людини. Вісцеральна чутливість.
Системи забезпечення фізіологічної безпеки. Фактори, які забезпечують стабільність здоров'я та працездатності організму людини. Захисні можливості організму людини та шляхи їх реалізації.
Література: [18, с. 76-92].
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте роль аналізаторної системи людини у сприйнятті інформації зовнішнього світу.
2. Визначте роль аналізаторів у безпеці людини.
3. Яка питома вага сприйняття інформації кожним аналізатором окремо?
4. Межі чутливості зорового аналізатора.
5. Охарактеризуйте дію інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання на людину.
6. Яка фізіологічна дія кольорів на організм людини?
7. Поясніть причини використання певних кольорів у безпеці.
8. Межі чутливості органа слуху.
9. Інфра- та ультразвук, їх фізіологічна дія на організм людини.
10. Роль нюху, тактильної, больової, температурної чутливості у
забезпеченні безпеки людини.
11. Функції вісцерального аналізатора в забезпеченні безпеки людини.
12 .Який вплив має науково-технічний прогрес на характер роботи та м'язові навантаження людини?
13. Сутність фізіологічної безпеки організму людини. Обмін речовин та енергії.
14. Фактори ризику та їх характеристика.
15. Фактори, які забезпечують здоров'я та працездатність організму людини.
16. Захисні можливості організму та шляхи їх реалізації.
Тема 5 Психологічні особливості людини та її безпека
Психіка, нервова система людини. Зовнішні подразники та зміна психофізіологічного стану організму. Психіка людини і безпека життєдіяльності. Атрибути людини. Риси людини, інтелект, відповідальність. Якості людини: задатки і здібності, відчуття та сприйняття. Пам'ять, мислення. Емоційні якості людини. Емоції та воля. Вплив характеру і темпераменту на безпеку людини.
Професійний добір кадрів. Психологічні та фізіологічні принципи професійного добору.
Біологічні ритми. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
Принципи формування та підтримання особистої психологічної стійкості в повсякденних та надзвичайних обставинах.
Література: [18, с. 92-116].
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте роль фізіологічних систем організму в підтриманні гомеостазу.
2. Охарактеризуйте природні захисні системи організму.
3. Яка роль природного та набутого імунітету для захисту організму?
4. Як змінюється психофізіологічний стан людини залежно від зовнішніх подразників?
5. Від чого залежить швидкість реакції організму на зовнішні подразники.
6. Який вплив має науково-технічний прогрес на характер роботи та м'язові навантаження людини?
7. Охарактеризуйте вплив психології людини на її характер та поведінку.
8. Назвіть типи темпераментів людини, що, на вашу думку, більш схильні до ризику.
9. Як впливає комплекс психологічних факторів людини на її безпеку?
10. Обґрунтуйте необхідність професійного добору з точки зору психологічних та фізіологічних даних людини.
РОЗДІЛ 3 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ПОВСЯКДЕННИХ УМОВАХ
Тематичний словник
Б (за ім'ям ученого Белла) — одиниця інтенсивності звуку, дБ децибел = 0,1 Белла.
Гранично допустимий рівень негативного фактора (ГДР) — рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці упродовж 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього трудового стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.
Канцерогенні речовини — ті, що викликають розвиток онкологічних захворювань (захворювання на рак).
Летальна доза (ЛД) — це доза фактора або хімічної речовини, що призводить до смерті 100 % (50 %) істот.
Мутація (біол.) — зміни у генетичному коді клітин організму. Мутації виникають у статевих клітинах — гаметах (гаметні мутації) та в клітинах тіла (соматичні мутації). Залежно від характеру змін генетичного апарату мутації поділяють на геномні, хромосомні та генні.
Ноосфера (біол., сфера розуму, буквально „мисляча оболонка") — фаза розвитку біосфери, у ході якої розумна діяльність людства стає головним визначальним фактором її функціонування та еволюції.
Потенціал фактора — його кількісна сторона, наприклад: рівень шуму, напруга електричного струму, загазованість повітря.
Сенсибілізація (мед., біол.) — процес, унаслідок якого підвищується чутливість організму до повторної дії тієї самої речовини. Із сенсибілізацією пов'язані алергічні захворювання.
Якість фактора — відображає специфічні особливості фактора, що впливають на організм людини, наприклад: дисперсність пилу, частотний склад шуму, вид електричного струму.
Ізотопи — різновиди атомів одного і того самого елемента, які мають однакові заряди ядер, але різні масові числа.
Іонізуюче випромінювання — будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення іонів з нейтральних атомів та молекул. Корпускулярне випромінювання — потік з елементарних та інших частинок матерії, маса спокою яких відмінна від нуля. До них належать електрони, позитрони, протони, нейтрони, альфа-частинки тощо.
Проникна спроможність випромінювань — величина пробігу, тобто шлях, пройдений частинкою в речовині до її повної зупинки, зумовленої взаємодією з речовиною чи полем.
Радіоактивність — мимовільне перетворення ядер атомів одних елементів на інші, яке супроводжується іонізуючим випромінюванням. Радіонукліди — радіоактивні атоми.
Радіопротектори —речовини, які підвищують стійкість організму до дії іонізуючих випромінювань.
|
Позначення |
Назва та визначення одиниць |
|
X |
Експозиційна доза |
|
Кл/кг (система СІ) |
Кулон на кілограм, експозиційна доза фотонного випромінювання, при якій корпускулярна емісія в сухому атмосферному повітрі масою 1 кг створює іони, що несуть заряд кожного знаку, рівний 1 Кл. |
|
Р (система СІ) |
Рентген — доза фотонного випромінювання, при якому корпускулярна емісія, що виникла в 1 см1 повітря, створює 1 СГСЕ кількості електрики кожного знака |
|
Співвідношен-ня |
1 Кл/кг=3,88І03Р 1Р=2,58-1 4Кл/кг |
|
D |
Поглинута доза |
|
Гр (система СІ) |
Грей - поглинута доза випромінювання, що відповідає поглинанню 1 Дж випромінювання на 1 кг маси |
|
Рад (система СГС) |
Рад відповідає поглинутій енергії 100 ерг на 1 г речовини |
|
Співвідношен-ня |
1Гр=100рад 1рад=М0"2Гр |
|
Н |
Еквівалентна доза |
|
Зв (система СІ) |
Зіверт — еквівалентна доза будь-якого виду випромінювання, поглинута 1 кг біологічної тканини, що створює той самий ефект, що й поглинута доза в 1 Гр фотонного випромінювання |
|
бер (система СГС) |
Бер - еквівалентна доза будь-якого виду випромінювання, поглинута 1 г біологічної тканини, що створює той самий ефект, що й поглинута доза в 1 рад фотонного випромінювання |
|
Співвідношен-ня |
: 13в=100 бер |
|
А |
Активність |
|
Бк (система СІ) |
Беккерель - 1 розпад за секунду |
|
Кі (система СГС) |
Кюрі, 3,7-1010 розпадів за секунду |
|
Співвідношен-ня |
1Бк=2,703-10-"Кі 1КІ=3,7-10и'Бк |
Електролітична дисоціація — розпад речовини на іони при розчиненні. Електроофтальмія — запалення зовнішньої оболонки ока (рогівки і кон'юктиви) унаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання від електричної дуги.
Ом — одиниця електричного опору. Опір тіла людини для розрахунків беруть за 1000 Ом (1 кОм), фактичний досягає 100 кОм.
Торсіонне поле — поле обертання.
Тема 6 Основи радіаційної безпеки
Природа іонізуючого випромінювання. Природні та штучні джерела радіоактивного випромінювання. Радіоактивний розпад речовини, види випромінювання, що супроводжують радіоактивний розпад. Період напіврозпаду.
Характеристика випромінювання за проникною здатністю та взаємодією з речовиною.
Одиниці вимірювання радіоактивності. Доза іонізуючого випромінювання. Експозиційна доза випромінювання. Поглинута доза випромінювання. Еквівалентна доза випромінювання.
Дія радіації на людину. Шкідливий вплив іонізуючого випромінювання на життєві процеси в організмі людини.
Внутрішнє та зовнішнє опромінення людини та його наслідки. Радіоактивна забруднена територія. Допустимі дози опромінення в умовах надзвичайних ситуацій та в мирний час. Небезпечні дози опромінення. Ступені ураження людей у процесі радіоактивного опромінення. Променева хвороба. Променеві ураження шкіри, променеві катаракти. Онкологічні захворювання. Генетичні наслідки опромінення.
Принципи забезпечення радіаційної безпеки. Основні принципи і способи захисту людей під час радіоактивного забруднення. Шар половинного ослаблення. Шляхи забруднення харчових продуктів радіоактивними речовинами. Радіопротектори. Особливості харчування в умовах радіоактивного забруднення.
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
Література: [18, с. 131-140,191-194].
Контрольні запитання
1. Природні та штучні джерела радіоактивного випромінювання.
2. Назвіть та охарактеризуйте види випромінювань, що супроводжують радіоактивний розпад.
3. Опишіть процес радіоактивного розпаду атомів.
4. Що таке період напіврозпаду радіоактивних речовин?
5. Назвіть основні одиниці вимірювання радіоактивності.
6. Основні шляхи надходження радіоактивних речовин в організм людини.
7. Обґрунтуйте, яке з опромінювань, зовнішнє чи внутрішнє більш небезпечне для людини.
8. Вкажіть допустимі норми опромінення людини.
9. Які види ураження людей можливі при радіаційному опроміненні?
10. Які органи і тканини організму найбільш уразливі радіаційним опроміненням?
11. Зазначте основні принципи захисту, що їх повинні дотримуватись люди під час радіоактивного забруднення.
12. Розкрийте зміст поняття „шар половинного ослаблення".
13. Роль будівельних матеріалів у радіоактивному опроміненні людей.
14. Поясніть принципи харчування в умовах радіоактивного забруднення.
Тема 7 Техногенна безпека
Сутність поняття техногенної безпеки. Види техногенних небезпек та їх джерела.
Характеристика негативних факторів: імовірність появи, якість, потенціал тощо. Гранично допустимий рівень фактора. Класифікація факторів за характером дії на людину: активні, активно-пасивні та пасивні фактори. Група активних факторів: механічні, хімічні, термічні, електричні, електромагнітні, біологічні, психофізіологічні.
Механічні фактори (шум, вібрація) та способи попередження їх негативної дії.
Природні та штучні джерела електромагнітних полів. Спектр електромагнітних випромінювань. Радіохвилі, інфрачервоне, ультрафіолетове, рентгенівське, гамма-випромінювання. Лазерне випромінювання. Вплив електромагнітних полів на людину.
Небезпека електричного струму. Загальна характеристика електричної енергії. Негативна дія електричного струму на організм людини: термічна (пошкодження кровоносних судин, нервів, мозку та інших органів і систем); електролітична (розклад крові, плазми та інших рідин в організмі); біологічна (порушення біоелектричних процесів, властивих живій матерії, що викликає судоми м'язів, тканини серця і легенів). Фактори, від яких залежить ступінь ураження людини електричним струмом. Найбільш небезпечні для людини параметри електричного струму. Відчутний, невідпускаючий та уражаючий струм.
Хімічна небезпека. Хімічні фактори, їх класифікація за фізіологічною дією на організм людини та ступенем небезпеки. Найбільш небезпечні речовини, що застосовуються в побуті та на виробництві. Гранично допустима концентрація (ГДК). Комплексний вплив різних хімічних речовин, посилення чи послаблення впливу.
Біологічні фактори небезпеки: патогенні мікроорганізми, небезпечні рослини, гриби, комахи, тварини. Уражаюча дія біологічних небезпек.
Психофізіологічні фактори небезпек. Фактори, які впливають на ефективність (продуктивність і безпеку) праці.
Вибухи й пожежі. Аварії на транспорті.
Система забезпечення індивідуальної та колективної техногенної безпеки на об'єктах виробничої діяльності та в побуті.
Література: [18, с. 128-131,141-169, 188-200].
Контрольні запитання
1. Дайте визначення шумового забруднення довкілля.
2. Якими шляхами отруйні речовини потрапляють до організму людини?
3. Охарактеризуйте осередок хімічного зараження.
4. Назвіть заходи, що повинні проводитися на підприємстві у випадку викиду сильнодіючих отруйних речовин.
5. Негативний вплив електромагнітних полів на людину.
6. Які фактори впливу електричного струму на організм людини?
7. Раціональні умови, параметри на норми, які забезпечують безпеку життєдіяльності.
8. Техногенна безпека та шляхи її забезпечення.
9. Джерела техногенної небезпеки (механічні, хімічні, енергетичні).
10. Засоби забезпечення особистої та колективної безпеки на об'єктах виробничої діяльності.
11. Засоби забезпечення техногенної безпеки в побуті.
Тема 8 Природна, екологічна, біологічна та соціальна безпеки
Загальна характеристика природних і екологічних небезпек. Джерела цих небезпек.
Природні небезпеки. Уражаючі фактори та наслідки стихій. Заходи щодо запобігання та зменшення наслідків стихійних лих. Стихійні лиха в Україні.
Поняття про небезпечні природні явища. Види небезпечних природних
явищ.
Літосферні стихійні лиха. Землетруси, зсуви, селі. Гідросферні стихійні лиха. Повені, снігові лавини. Атмосферні стихійні лиха. Урагани, смерчі, лісові пожежі. Природно-техногенні небезпеки.
Екологічні небезпеки. Антропогенні забруднення навколишнього середовища та їх вплив на безпеку життєдіяльності. Забруднення атмосфери. Забруднення води. Забруднення ґрунту. Шумове, вібраційне, електромагнітне забруднення в містах.
Соціальні й соціально-політичні небезпеки, джерела їх виникнення. Види соціальної небезпеки (криміногенні фактори, пияцтво, алкоголізм, проституція та ін.).
Тероризм. Війни і збройні конфлікти.
Заходи щодо забезпечення безпеки життєдіяльності при прояві вказаних видів небезпек.
Література: [18, с. 170-180,200-249].
Контрольні запитання
1. Загальна характеристика природних небезпек.
2. Загальна характеристика екологічних небезпек.
3. Загальна характеристика біологічних небезпек.
4. Соціальні небезпеки та джерела їх виникнення.
5. Джерела та наслідки антропогенних забруднень середовища мешкання (води, повітря, землі).
6. Вплив забруднення води, повітря та землі на безпеку життєдіяльності.
7. Наведіть класифікацію та види стихійних лих.
8. Охарактеризуйте причини виникнення та уражаючі фактори стихійних лих.
9. Які природні явища належать до небезпечних?
10. Поясніть суть терміна „катаклізм".
РОЗДІЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Тематичний словник
Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. (Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 08.06.2000 № 1809-III)
Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що спричиняє тяжкі наслідки, руйнування.
Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат („Положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру міста Київ". Затверджено розпорядженням Київської міської держадміністрації від 25.05.99, № 793).
Небезпечне природне явище — подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть становити загрозу для людей, об'єктів економіки та довкілля.
Стихійні лиха — природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.
Тема 9 Надзвичайні ситуації та їх наслідки
Поняття „надзвичайна ситуація” (НС). Причини виникнення НС. Класифікація НС за різними ознаками. НС техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Поділ НС за масштабом та глибиною: локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, національні та глобальні. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Визначення рівня надзвичайних ситуацій. Характеристика осередків ураження, уражаючі фактори при виникненні різних видів НС. Основні напрями забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах НС.
Література: [18, с. 250-266].
Контрольні запитання
1. Дайте визначення терміна „надзвичайна ситуація".
2. Назвіть основні ознаки надзвичайної ситуації.
3. Наведіть класифікацію надзвичайних ситуацій.
4. Як поділяються надзвичайні ситуації за масштабом та глибиною впливу?
5. Характеристики надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та військового характеру.
6. Наведіть класифікацію подій, що лежать в основі надзвичайної ситуації.
7. Назвіть причини виникнення природних надзвичайних ситуацій.
8. Назвіть основні види аварій і катастроф, причини їх виникнення та можливі наслідки.
9. Характеристики осередку ураження при виробничих вибухах.
10. Характеристики осередку ураження при хімічному зараженні.
11. Основні напрями забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
Тема 10 Ідентифікація небезпек у надзвичайних ситуаціях та їх оцінювання
Способи ідентифікації небезпек у повсякденних умовах та в умовах НС. Оцінка радіаційної обстановки на АЕС та інших об'єктах (розв'язання основних задач). Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечному об'єкті (розв'язання основних задач). Оцінка можливих наслідків вибухів (розв'язання основних задач). Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.
Література: [18, с. 250-270].
Контрольні запитання
1. Засоби ідентифікації небезпек у різних умовах.
2. Специфічні вимоги до захисних споруд, систем оповіщення, інформації та зв'язку, методичного та санітарно-епідеміологічного нагляду.
3. Загальна характеристика заходів з евакуації виробничого персоналу.
4. Призначення та класифікація засобів особистого захисту.
5. Методика підбору розміру протигазів.
6. Призначення та загальна характеристика захисних споруд (сховищ, протирадіаційних сховищ).
7. Методика розрахунку основних параметрів забезпечення безпеки життєдіяльності виробничого персоналу при хованні в захисних будівлях.
8. Методика забезпечення безпеки студентів та працівників КрНУ в умовах надзвичайних ситуацій.
Тема 11 Захист населення та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Загальна характеристика наслідків НС.
Основні принципи забезпечення безпеки життєдіяльності населення в НС. Вимоги, що висуваються до систем оповіщення, зв'язку, медичного та санітарно-епідемічного спостереження. Способи захисту населення в НС. Призначення та класифікація засобів індивідуального та колективного захисту. Специфічні вимоги до будівництва та інженерного обладнання захисних споруд. Захисні властивості сховищ та укриттів.
Забезпечення безпеки студентів та співробітників КрНУ в умовах НС.
Види рятувальних та інших невідкладних робіт та способи ліквідації наслідків НС. Санітарна обробка людей та знезараження техніки, виробничого обладнання, споруд, будинків, місцевості. Техніка й тактика боротьби з лісовими та торф'яними пожежами. Можливі шляхи попередження та зменшення негативного впливу наслідків НС.
Література: [18, с. 266-270].
Контрольні запитання
1. Розкрийте причини виникнення негативних наслідків НС.
2. З якою метою проводяться рятувальні та інші невідкладні роботи в надзвичайних ситуаціях?
3. Наведіть перелік видів рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій.
4. Складові інших невідкладних робіт в умовах надзвичайних ситуацій.
5. Залежно від яких факторів проводиться планування заходів щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій?
6. Хто повинен організовувати та проводити заходи щодо захисту населення?
7. Наведіть перелік основних заходів, спрямованих на життєзабезпечення населення в умовах НС.
8. Наведіть класифікацію та види стихійних лих.
9. Охарактеризуйте способи оповіщення населення про НС.
10. Поясніть зміст евакуації та розселення.
11. Характеристика можливих негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
12. Методика проведення санітарної обробки людей.
13. Методика проведення знезаражування техніки, території.
14. Техніка і тактика боротьби з різними пожежами.
15. Методика надання першої медичної допомоги постраждалим.
16. Можливі шляхи уникнення та зменшення негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
РОЗДІЛ 5 ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ ТА БЕЗПЕЧНА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ
Тематичний словник
Асфіксія — задуха, викликана кисневим голодуванням, надлишком вуглекислого газу в крові та тканинах.
Дистальний (анат.) — той, що знаходиться далі від центра тіла; протилежний поняттю проксимальний.
Іммобілізація (мед.) — забезпечення нерухомості, спокою частини тіла при переломах кісток, вивихах тощо за допомогою накладання пов'язок і шин. Проксимальний (анат.) — той, що знаходиться ближче до центра тіла; протилежний поняттю дистальний.
Шок — загрозливий для людини стан її організму, який виникає внаслідок реакції на біль, травму, опік, порушення серцевої діяльності, втрату крові та характеризується слабкістю, зниженням артеріального тиску, пригніченням центральної нервової системи, порушенням обміну речовин.
Тема 12 Здоров'я людини. Надання першої допомоги при ураженні людей
Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я. Основні визначення здоров'я. Вплив негативних факторів на здоров'я людини.
Проблеми здоров'я в житті людини. Вплив науково-технічного прогресу на здоров'я людини. Фактори здоров'я. Внутрішня рівновага організму людини.
Духовний, психічний, фізичний, соціальний аспекти здоров'я людини.
Роль психологічного стану організму у формуванні фізіологічного здоров'я. Психологічний клімат колективу, його вплив на самопочуття.
Хвороби й епідемії. СНІД.
Шкідливі звички, причини їх виникнення, наслідки для людини. Методи протидії залученню до тютюнопаління, вживання алкоголю. Профілактика шкідливих звичок.
Наркотики і наркоманія.
Перша допомога та принципи її надання. Перша допомога при порушенні діяльності мозку, порушенні дихання та серцевої діяльності. Допомога при кровотечах та ушкодженні м'яких тканин. Перша допомога при вивихах, розтягненнях і розривах зв'язок, переломах кісток. Перша допомога при термічних та хімічних опіках. Допомога при отруєннях. Допомога при ураженні електричним струмом і блискавкою.
Способи надання першої медичної допомоги.
Література: [18, с. 116-123, 219-241, 271-293].
Контрольні запитання
1. Який вплив чинить технічний прогрес на здоров'я людини?
2. Як пов'язані між собою духовне, психічне та фізичне здоров'я?
3. Назвіть шляхи профілактики пияцтва та алкоголізму.
4. Опишіть наслідки дії тютюнового диму на організм людини.
5. Обґрунтуйте небезпеку вживання наркотиків.
6. Обґрунтуйте методи попередження розвитку шкідливих звичок.
7. Назвіть причини, що сприяють залученню до вживання наркотиків.
8. Вкажіть соціальні, законодавчі та економічні шляхи подолання наркоманії в суспільстві.
9. Назвіть засоби, що повинні знаходитися у медичній аптечці.
10. Назвіть заходи першої допомоги при артеріальній кровотечі.
11. Заходи першої допомоги при венозній та капілярній кровотечі.
12. Заходи першої допомоги при внутрішній кровотечі.
13. Вкажіть правила надання допомоги при отруєнні.
14. Заходи першої допомоги при переломах та вивихах.
15. Як надається допомога при різних видах опіків?
16. Розкрийте методику надання допомоги при ураженні електричним струмом.
РОЗДІЛ 6 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Тематичний словник
Декрет — нормативний акт, виданий Главою Держави або Уряду. Закон — нормативний акт, прийнятий найвищим органом державної влади у встановленому Конституцією порядку. Має найвищу юридичну силу стосовно інших нормативних актів (укази, постанови тощо).
Норматив — економічний або технічний показник норм, відповідно до якого виконується робота.
Стандарт — зразок, якому повинно відповідати що-небудь за своїми ознаками, властивостями, якістю тощо, а також нормативно-технічний документ, що встановлює певні вимоги.
Указ — нормативний акт, виданий Главою Держави (Президентом).
Тема 13 Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності
Сутність правового забезпечення безпеки життєдіяльності. Конституція України, інституційні положення щодо забезпечення безпеки життя і діяльності людей. Основні закони, нормативні акти, що регламентують безпеку життєдіяльності.
Поняття державної та національної безпеки, характеристика розв'язуваних задач. Принципи, методи та засоби забезпечення державної та
національної безпеки. Структура системи державного управління та нагляду за безпекою життєдіяльності населення України.
Література: . [18, с. 294-311].
Контрольні запитання
1. Назвіть основні статті Конституції України, що гарантують безпеку життєдіяльності людини.
2. Назвіть законодавчі акти, які регламентують питання безпеки життєдіяльності.
3. Які державні органи України розробляють та видають нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності людини?
4. Дайте загальний огляд Закону України „Про охорону праці".
5. Які права мають громадяни на охорону їх праці?
6. Назвіть органи, що здійснюють державне управління безпекою життєдіяльності в Україні.
7. Назвіть органи, що здійснюють державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.
8. Дайте визначення основних функцій Кабінету Міністрів України щодо забезпечення безпеки життя і діяльності людей.
9. Назвіть основні функції Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо забезпечення безпеки життя і діяльності людей.
10. Сутність правового забезпечення безпеки життєдіяльності.
11. Державна безпека та її структура.
12. Коротка характеристика Конституції України, законів, кодексів та указів Президента, які регламентують безпеку життєдіяльності людей.
Додаткові розділи навчальної дисципліни „Безпека життєдіяльності"
Теми додаткових розділів вивчаються диференційовано з урахуванням спеціальності та спеціалізації підготовки студентів.
Тема Д 1 Безпека харчування
Д 1. 1 Види забруднювачів та шляхи їх міграції до продуктів харчування
Види забруднювачів харчових продуктів. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти. Харчові добавки як можливі забруднювачі.
Д 1. 2 Забруднення харчових продуктів нітратами та нітритами
Використання нітратів та нітритів у сільському господарстві та харчовій
промисловості. Удобрення рослин. Накопичення нітратів та нітритів рослинами. Наслідки вживання надмірних кількостей нітратів та нітритів.
Шляхи міграції та причини утворення нітрозоамінів у продуктах харчування. Токсична дія нітрозоамінів. Шляхи зменшення надходження та утворення нітрозоамінів у продуктах харчування.
Д 1. З Наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами
Застосування пестицидів у сільському господарстві. Найголовніші види пестицидів: гербіциди, інсектициди, фунгіциди, зооциди. Накопичення пестицидів організмом людини, їх токсична дія. Період очікування в рослинництві. Стимулятори росту та інші хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві.
Д 1. 4 Важкі метали і радіонукліди у продуктах харчування
Мікро- та макроелементи. Шляхи міграції радіонуклідів та важких металів до харчових продуктів. Токсична дія важких металів та радіонуклідів.
Д 1.5 Шляхи зменшення вмісту токсичних речовин у харчових продуктах
Оцінка вмісту токсичних речовин у продуктах харчування: фонові допустимі залишки, максимально допустимий рівень залишків у харчових продуктах, термін очікування. Методика звільнення харчових продуктів від різних видів забруднювачів. Основні шляхи запобігання забрудненню харчових продуктів.
Література: [9. 12, 14].
Контрольні запитання
1. Назвіть речовини, що забруднюють харчові продукти.
2. Вкажіть шляхи міграції шкідливих речовин до харчових продуктів.
3. Харчові добавки — необхідність та небезпека їх застосування.
4. Назвіть причини забруднення харчових продуктів нітратами і нітритами.
5. Яку токсичну діють мають нітрозоаміни, які шляхи їх надходження у харчові продукти?
6. Назвіть основні види пестицидів та особливості їх токсичної дії.
7. Вкажіть шляхи забруднення харчових продуктів пестицидами.
8. Важкі метали — забруднювачі харчових продуктів.
9. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами та методи його зменшення.
10. Загальні способи зменшення кількості токсичних речовин у харчових продуктах.
11. Основні шляхи запобіганню забруднення харчових продуктів.
Тема Д 2 Створення комфортних умов життєдіяльності людини
Д 2. 1 Нормалізація параметрів середовища в приміщенні
Ергономічні вимоги до організації місця праці, режимів праці та відпочинку. Параметри в приміщенні: фізичні, хімічні, біологічні. Вплив комфортних, відносно комфортних, дискомфортних та екстремальних умов і факторів на фізіологічні, психічні та інші функції організму. Оптимальні й допустимі метеорологічні умови побутового та виробничого середовища. Характеристики пір року та видів діяльності, що враховуються при визначенні оптимальних метеорологічних параметрів. Зразки оптимальних параметрів мікроклімату.
Д 2. 2 Методи і засоби контролю повітряного середовища
Ефективність системи вентиляції. Класифікація систем вентиляції: природна, штучна, змішана. Вибір системи вентиляції залежно від виробничих чи побутових умов.
Системи очистки повітря. Способи очистки повітря: механічні, фізико-хімічні. Кондиціонування. Прилади контролю повітряного середовища: психрометр, термометр, барометр, анемометр, актинометр.
Д 2. З Освітлення
Класифікація освітлення: природне, штучне, комбіноване. Поняття про робоче, аварійне та спеціальне освітлення. Фактори освітлення, що шкідливо впливають на зір людини.
Поняття про світлотехнічні величини. Критерії оцінювання природного освітлення. Нормування штучного освітлення. Одиниці виміру освітлення. Прилад для визначення рівня освітлення.
Література: [6, 7, 8, 14, 15, 17, 21].
Контрольні запитання
1. Назвіть та охарактеризуйте параметри середовища в приміщеннях.
2. Як поділяються умови життєдіяльності за впливом на організм людини?
3. Дайте визначення терміна „метеорологічні умови середовища".
4. Вкажіть різницю між оптимальними і допустимими умовами життєдіяльності. Що враховується при визначенні оптимальних параметрів мікроклімату?
5. Назвіть оптимальні параметри мікроклімату робочої зони.
6. Яким показником визначається ефективність системи вентиляції?
7. Як класифікуються системи вентиляції?
8. Охарактеризуйте основні способи очистки повітря.
9. Розкрийте значення кондиціонування для забезпечення комфортних умов.
10. За допомогою яких приладів здійснюється контроль повітряного середовища?
11. Які види освітлення застосовуються на виробництві та у побуті?
12. Які фактори освітлення шкідливо впливають на зір людини?
13. Назвіть основні світлотехнічні величини.
14. Які фактори необхідно враховувати при нормуванні природного та штучного освітлення?
15. Вкажіть на переваги і недоліки різних типів штучних джерел світла.
16. За якими методиками розраховують природне та штучне освітлення у приміщеннях?
17. За допомогою якого приладу визначається рівень освітлення?
Тема Д 3 Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму
Д 3. 1 Особиста безпека в умовах кримінальної злочинності
Забезпечення особистої фізичної безпеки. Психологія спілкування в конфліктних ситуаціях. Технічні засоби самооборони. Правила безпечного зберігання та користування вогнепальною зброєю. Шантаж, шахрайство, махінації, крадіжки, рекет. Організація захисту особистої власності.
Д 3. 2 Тероризм
Стан та динаміка розвитку проявів тероризму. Загрози національній та глобальній безпеці у зв'язку з поширенням тероризму, стратегія захисту від тероризму. Кримінально-правова оцінка тероризму. Індивідуальні та колективні дії під час терористичних актів.
Д 3. З Автономне існування людини в природі
Фактори виживання людини в умовах автономного перебування у дикій природі. Переборення стресу та страху. Забезпечення водою, харчуванням, теплом, організація житла. Сигнали біди та сигнальні засоби.
Література: [13, 14, 21, 48].
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте особливості психології злочинця.
2. Назвіть можливі моделі спілкування в конфліктних ситуаціях.
3. Які заходи рекомендується виконувати, щоб уникнути насильства?
4. Назвіть дозволені технічні засоби самооборони та порядок їх використання.
5. Назвіть основні правила безпечного користування вогнепальною зброєю.
6. Які заходи забезпечують безпеку особистого майна та транспортних засобів?
7. Обґрунтуйте комплекс необхідних дій в умовах погроз, шантажу, шахрайства тощо.
8. Охарактеризуйте стан тероризму на сучасному етапі.
9. Вкажіть можливі індивідуальні та колективні дії під час терористичних актів.
10. Яку загрозу несе тероризм національній та глобальній безпеці?
11. Назвіть, які основні фактори необхідно забезпечити для автономного виживання.
12. Сформуйте моделі виживання у різних природно-кліматичних умовах.
13. Назвіть сигнали біди та способи їх подання.
Тема Д 4 Корпоративна безпека
Тематичний словник
Банківська таємниця — відомості про операції, рахунки і вклади клієнтів і кореспондентів відповідно до статті 52 ЗУ „Про банки і банківську діяльність". Демпінг (ком.) — вивіз товарів з країни за кордон та продаж їх там за цінами значно нижчими, ніж ціни в цій країні чи на світовому ринку з метою усунення конкурентів та захоплення зовнішніх ринків. Деструктивний — той, що веде до руйнування.
Експансіонізм — політика, спрямована на економічне та політичне поневолення інших країн, розширення сфер впливу, на захоплення чужих територій. Комерційна таємниця - відомості, які не становлять державної таємниці, але розповсюдження яких може завдати шкоди підприємству відповідно до ст. 30 ЗУ «Про підприємство».
Конфіденційна інформація — інформація, яка знаходиться у власності осіб, (фізичних, юридичних) і розповсюджується за їх бажанням відповідно до ст. 30 ЗУ „Про інформацію".
Корпорація — товариство, спілка, група осіб, що об'єднані на основі професійних та інших інтересів. Одна з форм монополії (пр. картель, концерн, синдикат, трест).
Маркетинг (ек.) — система заходів з вивчення ринку, діяльність, спрямована на вивчення споживчого попиту, визначення стратегії і тактики роботи підприємства.
Протекціонізм - ек., політ. - економічна політика держави, спрямована на захист національного господарства від іноземної конкуренції шляхом уведення високого мита на товари, що ввозяться до країни, обмеження чи заборони ввезення певних товарів та ін.
Д4. 1 Основи корпоративної безпеки
Поняття про корпоративну безпеку. Добросовісна та недобросовісна конкуренція. Економічна війна. Стратегія економічної війни. Основні наслідки економічної війни.
Д 4. 2 Зовнішні та внутрішні джерела загрози безпеці об'єкта економіки
Суб'єкти зовнішніх загроз підприємства. Мета і принципи економічної розвідки. Промисловий шпіонаж, його основні задачі, об'єкти та принципи ведення. Законні та незаконні способи одержання інформації. Технічні засоби одержання інформації. Комерційна таємниця. Внутрішні фактори, що сприяють кримінологічним посяганням та розголошенню комерційних таємниць.
Д 4. З Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
Організація забезпечення корпоративної безпеки на підприємстві. Служба безпеки об'єкта економіки, її структура, підпорядкування, фінансування, організація роботи і завдання.
Д 4. 4 Особливості безпеки бізнесу за профілем підприємства
Специфіка зовнішніх загроз за профілем роботи підприємств. Корпоративна безпека в зовнішньоекономічній, науковомісткій діяльностях та в інформаційній сфері.
Безпека в туристичному бізнесі. Готельне господарство та можливі загрози підприємству даного профілю. Законність та добросовісність маркетингової діяльності та рекламного бізнесу. Економічна безпека, поняття комерційного ризику. Безпека у банківській справі. Менеджмент безпеки.
Література: [13, 14, 23, 67, 68].
Контрольні запитання
1. Дайте визначення поняття „кримінологічна безпека".
2. Опишіть стратегію економічної війни та її наслідки.
3. Назвіть суб'єкти зовнішніх загроз кримінологічної безпеки об'єкта економіки.
4. Назвіть основні принципи економічної розвідки.
5. Що має на меті промисловий шпіонаж?
6. Яка інформація найбільше цікавить суб'єктів промислового шпіонажу?
7. Методи збору та отримання інформації.
8. Наведіть способи та технічні засоби отримання інформації суб'єктами промислового шпіонажу.
9. Назвіть умови, що сприяють розголошенню комерційних таємниць об'єкта економіки.
10. Які структури забезпечують кримінологічну безпеку підприємства?
11. Охарактеризуйте структуру і завдання служби безпеки на підприємстві.
12. Особливості безпеки бізнесу на підприємствах різного профілю.
Тема Д 5 Глобальні проблеми безпеки людства
Д 5. І Концепція ООН про сталий людський розвиток
Основні положення Концепції ООН про сталий людський розвиток. Глобальні проблеми, пов'язанні з науково-технічним розвитком. Соціальні, екологічні та економічні глобальні проблеми. Поширення руйнівних ідей, гонка озброєнь. Важелі світової економічної війни, її негативні наслідки. Особиста безпека, громадська, політична безпека. Міжнародне співробітництво України в галузі безпеки.
Д 5. 2 Вплив на людину забруднення навколишнього середовища
Забруднення атмосфери та гідросфери, руйнування і забруднення літосфери, енергетичне забруднення навколишнього середовища. Деградація біосфери. Наслідки руйнування та забруднення довкілля для людини. Можливі віддалені наслідки порушення екологічної рівноваги. Шляхи подолання екологічної кризи.
Д 5. З Економіка безпеки життєдіяльності
Економічні втрати від наслідків надзвичайних подій у світі, країні, на підприємстві. Державні структури, засоби, фонди, що призначені забезпечити захист і безпеку людей в Україні.
Поняття про еконологію. Еконологізація виробництва. Еколого-економічні нормативи.
Економічні важелі підвищення безпеки людини.
Література: [6, 7, 9, 14, 15, 16, 17].
Контрольні запитання
1. Назвіть основні проблеми, що стосуються глобальної безпеки людства.
2. Розкрийте зміст Концепції ООН про сталий людський розвиток.
3. Розкрийте суть соціальних, екологічних, економічних та інших глобальних проблем людства.
4. Які наслідки може мати сучасна світова економічна війна?
5. Якою повинна бути стратегія еволюції людства?
6. З чим пов'язаний розвиток глобальної екологічної кризи на планеті Земля?
7. Головні екологічні проблеми та причини їх виникнення.
8. Вкажіть джерела забруднення навколишнього середовища.
9. Які наслідки має забруднення атмосфери для людини?
10. У чому небезпека забруднення гідросфери для людини?
11. До яких наслідків призводить руйнування та забруднення літосфери?
12. Прямі та непрямі економічні втрати від наслідків глобального забруднення.
13. Охарактеризуйте місце економіки в забезпеченні безпеки людини.
Тема Д 6 Світоглядні основи безпеки
Тематичний словник
Апартеїд — найбільш крайня форма расової дискримінації. Полягає в обмеженні та позбавленні певних груп населення, залежно від їх расової приналежності, політичних, соціально-економічних та громадських прав аж до територіальної ізоляції. 1973 р. прийнята Міжнародна конвенція щодо запобігання злочинам апартеїду та покарання за нього.
Вандалізм — бездумно жорстоке руйнування або нівечення культурних і матеріальних цінностей, історичних пам'ятників тощо.
Геноцид — винищення окремих груп населення за расовими, національними, етнічними чи релігійними мотивами, а також створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове винищення цих груп, і заходи щодо припинення дітонародження в їх середовищі (біологічний геноцид). Міжнародна конвенція „Про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього" (1948 р.) встановлює міжнародну кримінальну відповідальність осіб, винних у геноциді.
Дух — 1) свідомість, мислення, психічні властивості; основа, що визначає поведінку, дії. Внутрішня моральна сила; 2) у релігії та міфології: безтілесна надприродна істота; 3) вищий розум людини, її Еґо. Нематеріальне буття свідомості, що не має форми.
Духовність — властивість душі, що полягає в переважанні духовних, моральних та інтелектуальних інтересів над матеріальними.
Душа — 1) поняття, що відображає внутрішній, психічний світ людини, її свідомість; 2) та чи інша властивість характеру людини; людина з тими чи іншими властивостями; 3) у релігійному уявленні надприродне, нематеріальне безсмертне начало в людині, що продовжує жити після її смерті; 4) життєвий принцип або дихання життя, властивий будь-якій живій істоті, від інфузорії до людини.
Евтаназія (ейтаназія, еутаназія) — спеціальне прискорення смерті невиліковного хворого з метою припинення його страждань. Питання щодо застосування евтаназії залишається дискусійним.
Д 6.1 Світогляд і мораль людини як визначальні фактори особистої та глобальної безпеки
Духовний і моральний рівень людини, як визначальний фактор ставлення до окремої людини та людства в цілому. Закони Природи— закони еволюції, закони виживання та розвитку людства. Особиста відповідальність кожного за подальше виживання людства. Етична освіта — очевидна проблема сьогодення.
Д 6. 2 Біоетика
Основні проблеми біоетики. Цінність життя людини. Евтаназія. Досягнення генетики та проблеми безпеки людства: клонування, генетичнозмінені сільськогосподарські рослини та тварини.
Д 6. З Негативні процеси у людському суспільстві
Виникнення руйнівних та псевдорелігійних течій, їх наслідки для людини та людства в цілому. Геноцид, репресії, расизм, апартеїд, фашизм, нацизм, вандалізм, анархізм.
Д 6.4 Духовне зростання — основа безпеки
Духовність, її роль у формуванні характеру та дій людини. Духовне зростання. ставлення до себе, інших людей, навколишнього середовища. Емоції та думки як основа формування ситуації. Екологічне, валеологічне та ноосферне мислення.
Література: [13, 14, 21, 48].
Контрольні запитання
1. Як впливає духовно-інтелектуальний розвиток людини на її ставлення до суспільства, до Природи?
2. Яку небезпеку несуть людям псевдорелігійні течії та руйнівні ідеї?
3. Якими питаннями займається біоетика?
4. Обґрунтуйте положення про життя людини як найвищу цінність.
5. Охарактеризуйте небезпеки, що можуть виникнути при необдуманому використанні досягнень біологічної науки.
6. Яка, на вашу думку, роль духовності у формуванні безпеки людини?
7. Охарактеризуйте якості високодуховної людини.
8. Що спільного та відмінного у поняттях екологічне, валеологічне та ноосферне мислення.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"
1. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів.
2. Системно-структурний підхід та системний аналіз — методологічна основа безпеки життєдіяльності.
3. Система "людина — життєве середовище" та її компоненти.
4. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
2. Оцінка ризику небезпеки.
3. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
4. Управління ризиком.
5. Якісний аналіз небезпек.
6. Діяльність людини.
7. Природне середовище.
8. Техносфера.
9. Ноосфера.
10. Соціально-політичне середовище.
11. Будова і властивості аналізаторів.
12. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності.
13. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
14. Атрибути людини.
15. Якості людини.
16. Емоційні якості людини.
17. Вплив негативних факторів на здоров'я людини.
18. Дія шуму і вібрації на організм людини.
19. Природні іонізуючі випромінювання. Штучні джерела іонізуючих випромінювань.
20. Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
21. Радіаційна безпека.
22. Вплив ЕМП на організм людини.
23. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
24. Хімічні фактори небезпеки.
25. Біологічні фактори небезпеки.
26. Загальна характеристика трудової діяльності.
27. Психофізіологічні фактори небезпек.
28. Літосферні стихійні лиха.
29. Гідросферні стихійні лиха.
30. Атмосферні стихійні лиха.
31. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
32. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
33. Пожежі та вибухи.
34. Тероризм.
35. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення.
36. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнопаління.
37. Забруднення атмосфери міст. Забруднення міських приміщень.
38. Забруднення питної води в містах.
39. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.
40. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.
41. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
42. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення.
43. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
44. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
45. Перша долікарська допомога та загальні принципи її надання.
46. Організація першої долікарської допомоги на підприємствах та в організаціях.
47. Надання першої допомоги при ураженні діяльності мозку.
48. Перша допомога людині, що перебуває у стані клінічної смерті.
49. Перша допомога при ушкодженнях м'яких тканин.
50. Перша допомога при кровотечах.
51. Перша допомога в разі зупинки дихання.
52. Перша допомога при вивихах, розтягах і розривах зв'язок.
53. Перша допомога при переломах кісток.
54. Перша допомога при термічних опіках.
55. Перша допомога при хімічних опіках.
56. Перша допомога при обмороженнях.
57. Перша допомога при отруєннях.
58. Види враження людини електричним струмом.
59. Перша допомога потерпілому у разі дії електричного струму
60. Перша допомога при утопленні.
61. Конституція України як юридична база БЖД.
62. Закони України, що регулюють питання БЖД.
63. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Методичні рекомендації щодо виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання
1 Студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу згідно з номером залікової книжки (за останніми двома цифрами) таким чином:
- якщо дві останні цифри від 00 до 20 включно, то студенти виконують три відповідні варіанти. "Наприклад, номер 985418 питання 1.18 2.18, 3.18, задача № 18.
- якщо дві останні цифри від 21 до 99 включно, то студенти виконують три варіанти відповідно до суми останніх двох цифр номера. Наприклад, номер 98327 - питання 1.9, 2.9, З.9, задача № 9.
Контрольна робота складається з трьох теоретичних питань та задачі.
2 Мета виконання контрольної роботи. Студент у контрольній роботі показує своє вміння самостійно працювати з науковою літературою, навчальними посібниками, довідниками та іншими науково-методичними матеріалами з вибраної теми. Використовуючи різноманітну літературу, слухач повинен уміло та стисло викладати зміст теми. При цьому важливо не тільки детально проаналізувати питання вибраної теми, але й показати своє бачення поставлених проблем та особисте ставлення до їх розв’язання.
3 Підготовка до написання контрольної роботи.
3.1 Після визначення теми контрольної роботи необхідно детально ознайомитися з її планом або скласти свій на основі вивчення рекомендованої літератури.
3.2 Крім вказаної в методичних рекомендаціях літератури, необхідно підібрати ще й додаткову. Це можуть бути монографії, брошури, журнальні та газетні публікації.
4. Основні вимоги до контрольної роботи
4.1 Робота повинна бути акуратно виконана в окремому зошиті або на аркушах форматом А 4. Приблизний обсяг роботи — 12-20 сторінок. Для зауважень рецензента необхідно залишити поля 3-4 см.
4.2 У правому верхньому кутку вказується шифр (номер залікової книжки).
У центрі титульної сторінки повинна бути розміщена наступна інформація:
• контрольна робота;
• назва дисципліни;
• шифр групи та назва факультету, на якому навчається студент;
• прізвище, ім'я та по батькові студента.
У правому нижньому кутку вказують прізвище, ім'я та по батькові викладача (Додаток Ж).
4.3 На першій сторінці пишуть назву вибраної теми контрольної роботи, план теми і список використаної літератури.
4.4 Розкриття теми повинно бути узгоджене з розділами плану вибраної контрольної роботи. Висвітлювати питання теми необхідно з урахуванням змін в економічному та суспільно-політичному житті в Україні. Контрольна робота повинна бути результатом обробки та засвоєння декількох літературних джерел і доводити можливість комплексного бачення студентом вибраної теми.
Виконана робота здається на кафедру "БЖД" не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційної сесії. Захист контрольної роботи здійснюється за графіком, узгодженим з викладачем. Під час захисту студент повинен показати знання положень, викладених у роботі. Без захисту контрольної роботи студент вважається не допущеним до заліку.
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
1.0 Як і коли науково-технічна революція зумовила появу в навчальних закладах дисципліни БЖД?
1.1 Предмет, структура, функції та задачі дисципліни БЖД. Основні положення концепції національної безпеки України.
1.2 Ризик як фактор потенційної небезпеки, його види. Оцінка ступеня ризику. Прогнозування виникнення небезпечних ситуацій.
1.3 Потенційна небезпека життєдіяльності людини. Поняття про теорію ризику.
1.4 Система „людина — життєве середовище" та її компоненти.
1.5 Джерела небезпек та їх класифікація. Небезпечні та шкідливі фактори.
1.6 Небезпеки трудової діяльності. Професійні захворювання та травматизм.
1.7 Основні причини побутового та виробничого травматизму.
1.8 Класифікація небезпечних та шкідливих факторів за природою їх дії.
1.9 Вплив факторів навколишнього середовища на здоров'я людини. Внутрішні механізми захисту здоров'я людини.
1.10 Основні уражаючі фактори, їх параметри і наслідки впливу на людей,устаткування, споруди й навколишнє середовище.
1.11 Нервова система людини як природна система захисту організму. Механізм дії та характеристика її елементів.
1.12 Аналізатори людини, їх роль у забезпеченні життєдіяльності. Вплив шкідливих факторів на організм людини.
1.13 Психічні характеристики особистості та психофізичний стан людини.
1.14 Стомлення та його профілактика.
1.15 Людина і техніка. Засоби захисту та підтримання життєдіяльності людини.
1.16 Людина як біологічний та соціальний суб'єкт. Потреби людини та середовище її життєдіяльності, їх взаємний вплив.
1.17 Сумісність людини та середовища. Методи, заходи та засоби забезпечення оптимальних умов життєдіяльності.
1.18 Вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Первинні та вторинні явища.
1.19 Якими параметрами визначаються кліматичні умови життєдіяльності? Як забезпечити оптимальні кліматичні умови для приміщень?
Безпека життєдіяльності в повсякденних умовах
2.0 Загальні закономірності виникнення природних небезпек. Абіотичні та біотичні небезпеки.
2.1 Техногенні небезпеки, їх види та закономірності виникнення. Засоби та заходи захисту від них.
2.2 Соціальні та політичні небезпеки, їх види та захист від них.
2.3 Комбіновані небезпеки. Їх види та вплив на людей.
2.4 Небезпеки урбанізованого середовища, їх види. Засоби та заходи щодо їх попередження.
2.5 Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що визначають ступінь ураження.
2.6 Хімічні речовини, їх класифікація та дія на людину.
2.7 Пожежі та їх небезпеки. Види, причини та механізм розвитку пожежі. Засоби пожежогасіння.
2.8 Нормування впливу електромагнітного поля на людину.
2.9 Вплив іонізаційного випромінювання на людину.
2.10 Нормування іонізаційних випромінювань.
2.11 Основний захист від іонізаційних випромінювань.
2.12 Атмосферні аерозолі, їх вплив на організм людини.
2.13 Захист від шкідливих газів, пари та пилу.
2.14 Три групи заходів та технічних засобів, якими захищають людину від впливу шкідливих газів, пари та пилу.
2.15 Вплив шуму та вібрацій на організм людини.
2.16 Методи та засоби, направлені на боротьбу зі шкідливою дією шуму та вібрацій.
2.17 Яким може бути штучне освітлення конструктивно та залежно від функціонального призначення. Основні вимоги до штучного освітлення.
2.18 Вимоги до питної та технічної води. Чотири групи показників, якими характеризують якість води.
2.19 Поясніть, як впливає на якість та склад продуктів харчування стан навколишнього середовища. Як запобігати чи зменшити шкідливий вплив забруднених продуктів харчування на життєдіяльність людини?
Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
3.0 Надзвичайні ситуації. Причини їх виникнення, види та загальна характеристика.
3.1 Джерела, зони дії та фізичні характеристики іонізаційних випромінювань.
3.2 Дози іонізаційних випромінювань та одиниці їх вимірювань.
3.3 Мета, методи та порядок проведення рятувально-відновлювальних робіт.
3.4 Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Сили, що до цього залучаються.
3.5 Види уражень організму та засоби першої долікарської допомоги.
3.6 Організація та правила надання першої долікарської допомоги.
3.7 Перша допомога при пораненнях, вивихах і переломах.
3.8 Перша допомога при втраті свідомості, шоку, тепловому та сонячному ударах, опіку, обмороженні.
3.9 Перша допомога при отруєннях хімічними та іншими речовинами.
3.10 Перша допомога при ураженні електричним струмом.
3.11 Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха. Основні поняття та визначення.
3.12 Основні принципи й способи захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах і при застосуванні сучасних засобів ураження.
3.13 Евакуаційні заходи захисту населення.
3.14.Основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на промислових об'єктах в осередках ураження.
3.15 Особливості рятувальних робіт у районах стихійного лиха.
3.16 Законодавча база безпеки життєдіяльності.
3.17 Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності. Контроль за їх станом. Організація та координація роботи з прогнозування та планування заходів безпеки.
3.18 Система державних органів з управління та нагляду за безпекою життєдіяльності, їх функції.
ЗАДАЧІ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ «ОЦІНЮВАННЯ МОЖЛИВИХ НАСЛІДКІВ АВАРІЙ НА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ»
Мета. Набуття студентами навичок з розв'язання типових задач щодо прогнозування обстановки, яка може скластися під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті. За результатами оцінювання студенти формулюють висновок і визначають заходи, спрямовані на захист людей та зменшення наслідків можливих руйнувань.
Умова. У промисловій зоні на відстані Ь від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходиться О тонн вибухонебезпечної речовини (газу пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитися в осередку ураження.
Завдання. Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанта (додаток Д).
ВИЗНАЧИТИ
1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?
2. Які очікуються руйнування елементів цеху?
З . Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху?
4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу?
5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань.
1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху
Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.
Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.
Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус , м:
, (1)
де – кількість вуглеводневого продукту.
У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:
Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації), має радіус R2:
. (2)
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:
(3)
де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.
Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:
(4)
або визначений за допомогою графіків (рис.1)
Рисунок 1 – Графік залежності надлишового тиску від кількості пропану і відстані до центра вибуху
Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).
ПРИКЛАД 1
Умова: Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 300 т зрідженого пропану.
Розв'язок
1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.
Радіус зони 1:
Радіус зони 2:
тобто наш об’єкт під час можливої аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.
2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис. 1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані від центра вибуху Q = 300 т пропану. Це буде .
3. З додатка А визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25 кПа отримає середні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.
Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.
2 Визначення очікуваного характеру пожеж
унаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.
Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.
Суцільна пожежа характеризується тим, що впродовж 1–2 годин вогонь охоплює до 90 % усіх будівель і споруд об'єкта.
Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2.
Таблиця 2 — Можлива пожежна обстановка після вибуху
|
№ пор. |
Характер забудови та категорія пожежної безпеки |
Ступінь вогне- |
кПа |
Очікувана пожежна обстановка |
|
|
стійкості будівель |
Упродовж перших 30 хв |
Через 1-2 год після вибуху |
|||
|
1 |
Міська забудова або виробничі приміщен- ня, будівлі та споруди категорій пожежної безпеки В, Г, Д |
IV, V |
1020 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>20 % |
|
>20 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>10 % |
|||
|
III |
20…50 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>20 % |
||
|
I, II |
20…50 |
Окремі пожежі |
Суцільні пожежі при Щ>30 % |
||
|
2 |
Виробничі об’єкти категорій пожежної безпеки А і Б |
- |
10…50 |
Окремі пожежі, що швидко перетворюються на суцільні й супроводжуються вибухами виробничого устаткування |
Примітка
Щільність забудови – це відсоткове співвідношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкта.
Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:
ступеня руйнувань будівель і споруд під час вибуху;
категорії пожежної небезпеки виробництва (додаток В);
ступеня вогнестійкості будівель і споруд (додаток Г);
щільності забудови об'єкта (Щ) та ін.
Приклад 2
Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25 кПа. Будівля цеху має вогнетривкість несучих стін – 2 год, а перекриття - 0,75 год. Щільність забудови об'єкта 23 %.
Розв'язок
1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва.
З додатка В знаходимо, що столярний цех належить до категорії В пожежної небезпеки виробництва.
2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
З додатка Г знаходимо, що будівля зі збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним значенням межі вогнетривкості стін та перекриттів має III ступінь вогнестійкості.
3. Оцінюємо можливу пожежну обстановку на дільниці, де розташований столярний цех.
За таблицею 2 визначаємо, що для виробництва категорії В III ступеня вогнестійкості будівель при надлишковому тиску 25 кПа і щільності забудови більше 20 % можна очікувати в перші 30 хв окремі пожежі, які за 1–2 год можуть перерости в суцільну.
Висновок: Після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі з подальшим переростанням їх у суцільну пожежу.
3 Оцінювання ступеня можливих уражень персоналу
Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі (табл. 3)
Таблиця 3 — Ступінь ураження людей залежно від надлишкового тиску
|
№ пор. |
Ступінь травмування |
Характеристика уражень |
|
|
|
|
|
|
1 |
20…40 |
Легкі |
Легка контузія організму, часткова втрата слуху, вивихи кінцівок |
|
2 |
40…60 |
Середні |
Середні контузії, ураження органів слуху, кровотеча з носа і вух, переломи кінцівок |
|
3 |
60…100 |
Важкі |
Сильні контузії, ураження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кісток |
|
4 |
>100 |
Надважкі |
Від отриманих травм більшість людей гине |
Непрямий вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ударної хвилі.
Приклад З
Умова: Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударної хвилі в районі цеху становить 25 кПа.
Розв'язок
1. Оцінюємо ступінь ураження людей у будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ударної хвилі. Ударна хвиля проникає в приміщення крізь вибиті вікна і двері.
За таблицею 3 визначаємо, що при 25 кПа люди можуть отримати легкі травми.
2. Оцінюємо ступінь можливого ураження через непряму дію ударної хвилі вибуху.
Раніше (приклад 1) ми встановили, що будівля цеху може отримати середні руйнування. З характеристики цих руйнувань (додаток Б) визначаємо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ударної хвилі вибуху.
Висновок: Через безпосередню (пряму) і непряму дію ударної хвилі виробничий персонал може отримати легкі травми та пошкодження уламками скла й елементами пошкоджених конструкцій і обладнання.
3.4 Графічна частина
Дати характеристику осередку ураження (рис. 2) залежно від потужності вибуху.
На аркуші формату А4 у вибраному масштабі студенти мають відобразити:
- центр (епіцентр) вибуху (місце аварії);
- місце розміщення об’єкта (цеху) відносно місця аварії або центру міста;
- межі зон руйнувань, назви зон, їх радіуси, надмірний тиск на межах зон та розміри радіусів;
- масштаб, у якому виконано графічне відображення.
Приклад 4
Характеристика осередку ураження під час вибуху пропану масою Q=500 т
М 1:100000
Рисунок 2 – Характеристика осередку ураження:
1 – місто; 2 – об’єкт господарювання; І – зона слабких руйнувань; ІІ – середніх; ІІІ – сильних; ІV – повних; ЦВ – центр вибуху (місце зберігання пропану)
Радіуси зон руйнувань:
- Rсл = 1600 м;
- Rсер = 1070 м;
- Rсил =850 м;
- Rпов = 650 м.
3.5 Загальні висновки і рекомендації
Підбиваючи підсумки проведеного оцінювання, треба відповісти на такі питання:
1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?
2. Які очікуються руйнування елементів цеху?
3. Яка пожежна обстановка може скластися в районі розташування цеху?
4. Який характер можливого ураження виробничого персоналу?
Відповіді на ці питання доцільно звести в підсумкову таблицю (табл. 4):
Таблиця 4 — Підсумки проведеного оцінювання можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті
|
Характеристика руйнувань |
Пожежна Обстановка |
Ступінь ураження людей |
||
|
Параметри зони руйнувань |
Елементи виробничого об’єкта |
Ступінь Руйнування |
||
|
1.Будівля |
середні |
Окремі пожежі з переходом у суцільні |
Легкі ураження, пошкодження уламками скла та елементами зруйнованих конструкцій (обладнання) |
|
|
2.Верстати |
слабкі |
|||
|
3.Трубопроводи |
слабкі |
|||
|
4.Кабельні мережі |
слабкі |
|||
|
5.Контрольно- вимірювальні прилади |
сильні |
Рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху на наш виробничий об'єкт, можуть бути такими:
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України, 28 червня 1996 р. - К., 1996.
2. Про охорону праці: Закон України. -К., 1992.
3. Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р.-К., 1993.
4. Атаманюк В. Г. Гражданская оборона : учеб. для вузов ; под ред. Д. И. Михайлика. — М. : Вьюш. шк., 1986. - 207 с.
5. Бедрій Я.І., Боярська В.М., Голубев А.К., та ін. Безпека життєдіяльності: Посіб. для студ. техн. вузів. - Л., 1997. - 275 с.
6. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб./ За ред. М. Назарука. - Львів: "За вільну Україну", 1997.-275 с.
7. Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. ироф. З.А.Арустамова. -2-е изд. перераб. и доп. - М.: Изд. Дом «Дашков и К», 2000. - 678 с.
8. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. для вузов / С.В.Белов, А.В. Ильницкая, А.Ф. Козьяков и др., Под. общ. ред. С.В.Белова. - М.: Вьісш. шк., 1999. - 448 с.
9. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. для студ. ередних проф. учеб. заведений / С.В.Белов, В.А.Девисилов, А.Ф. Козьяков и др.; Под. общ. ред. С.В.Белова. - М.: Вьісш. шк., НМЦ СПО, 2000. - 343 с.
10. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 208 с.
11. ГОСТ 17.0.0.04.90 Зкологический паспорт промьішленного предлриятия. М., 1990.
12. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів. - К.: Урожай, 1993.-192 с.
13. Заплатинський В.М. Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу: Навч. посіб. для вузів. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. - 141 с.
14. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності: Опорний конспект лекцій. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. - 207 с.
15. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. - Л.: Львів, банків, коледж, 1998. - 192 с.
16. Основи соціоекології: Навч. посіб./ Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д.Бондаренко та ін.; За ред. Г.О. Бачинського. - К.: Вища шк., 1995. - 238 с.
17. Пістун І.П. Безпека житгєдіяльності: Навч. посіб. - Суми: Вид-во "Університетська книга", 1999.-301 с.
18. Безпека життєдіяльності. /Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В.В.Зацарний. За ред. Желібо С.П.: Навч. посіб. - Львів, "Новий Світ -2000". - 2001. - 320 с.
19. Радиоактивньїе загрязнения и их измерения / М.Т.Максимов, Г.О.Оджагов: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Знергоатомиздат, 1989. - 304 с.
20. Швидка медична допомога: Навч. посіб. / Л.ГІ. Чепкий, О.Ф. Возіанов, О.Й. Грицюк та ін.; За ред. Б.Г. Ананасенка, Л.П. Чепкого. - К.: Вища шк.; 1998.-311 с.
21. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. - К.: НМ1Д, 1997. - 292 с.
22. Про охорону здоров'я: Закон України. - К., 1992.
23. Про адміністративні порушення: Закон України. - К., 1993.
24. Про пожежну безпеку: Закон України. - К., 1993.
25. Про працю: Закон України. - К., 1994.
26. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №27.
27. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р.-К., 1998.
28. Адабашев И.И. Трагедия или гармония? Природа - машина - человек. - М.: Мьісль, 1973.-365 с.
29. Алтунин А.Т. Формирования гражданской обороньї в борьбе со стихийньїми бедствиями. - М., 1978.
30. Ананасенко Г.Л. Зволюция биознергетики и здоровье человека. - СПб.: МГП. Петропполис, 1992. - 123 с.
31. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пособ. Ч. II / Под ред. проф. З А.Арустамова.- М.: Информ.-внедренческий центр «Маркетинг», 1999.-304 с.
32. Бизнес и безопасность // Журнал. - К.: Шанс.
33. Боков В.А., Лущик А.В. Основи зкологичсской безопасности: Учеб. пособие. -Симферополь: СОНАТ, 1998. - 224 с.
34. Волович В.Г. Человек в зкстремальньїх условиях природной средьі. - М.: Мьісль, 1983.
35. Горащук В.П. Валеологія: Підруч. для 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи. - К.: Генеза, 1998. - 144 с.
Додаток А
Ступінь руйнування об'єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху ∆Р, кПа
|
№ |
Елементи об’єкта |
Ступінь руйнувань |
|||
|
пор. |
слабкі |
середні |
сильні |
повні |
|
|
1 Виробничі, адміністративні будівлі та споруди |
|||||
|
1 |
Бетонні та залізобетонні будинки та споруди, антисейсмічні конструкції |
25...35 |
80...120 |
150...200 |
200 |
|
2 |
Споруди з легким металевим каркасом і безкаркасні конструкції |
10...20 |
20...30 |
30...50 |
50...70 |
|
3 |
Промислові будівлі з металевим каркасом |
10...20 |
20...30 |
30...40 |
40..50 |
|
4 |
Споруди зі збірного залізобетону |
10...20 |
20...30 |
- |
30...60 |
|
5 |
Складські цегляні будівлі |
10...20 |
20...30 |
30...40 |
40...50 |
|
7 |
Адміністративні багатоповерхові будівлі з металевим або залізобетонним каркасом |
20...30 |
30...40 |
40...50 |
50...60 |
|
8 |
Цегляні малоповерхові будівлі (один-два поверхи) |
8...15 |
15...25 |
25...35 |
35...45 |
|
9 |
Цегляні малоповерхові будівлі (три поверхи) |
8...12 |
12...20 |
20...30 |
30...40 |
|
2 Деякі види обладнання |
|||||
|
1 |
Верстати важкі |
25...40 |
40...60 |
60...70 |
- |
|
2 |
Верстати середні |
15...25 |
25...35 |
35...45 |
- |
|
3 |
Верстати легкі |
6...15 |
- |
15...25 |
- |
|
4 |
Підйомні крани та кранове обладнання |
20...30 |
50...70 |
- |
80...90 |
|
5 |
Електродвигуни |
30...50 |
50...70 |
- |
80...90 |
|
6 |
Трансформатори |
20...30 |
30...50 |
50...60 |
60 |
|
7 |
Контрольно-вимірювальні прилади |
5...10 |
10...20 |
20...30 |
30 |
|
3 Комунально-енергетичне обладнання |
|||||
|
1 |
Газгольдери та наземні резервуари хімічних речовин |
15...20 |
20...30 |
30...40 |
40 |
|
2 |
Наземні металеві резервуари та ємності |
30...40 |
40..70 |
70...90 |
90 |
|
3 |
Кабельні наземні мережі |
10...30 |
30...50 |
50...60 |
60 |
|
4 |
Трубопроводи наземні |
20 |
50 |
130 |
- |
|
5 |
Трубопроводи на естакадах |
20...30 |
30...40 |
40...50 |
- |
Додаток Б
Характеристика руйнувань будівель і обладнання
|
№ пор. |
Ступінь руйнувань |
Виробничі та адміністративні будівлі |
Промислове обладнання (верстати, двигуни, прилади та ін.) |
|
1 |
Слабкі |
Руйнування заповнень дверних та віконних прорізів, зривання покрівлі даху. |
Пошкодження окремих елементів обладнання, важелів керування, вимірювальних приладів |
|
2 |
Середні |
Руйнування даху, легких внутрішніх перегородок, у капітальних стінах з’являються тріщини |
Пошкодження та деформація основних деталей, електропроводки, приладів автоматики, тріщини в трубопроводах |
|
3 |
Сильні |
Значна деформація несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів та стін |
Зміщення фундаменту і деформація основних деталей, розриви в кабельних мережах і трубопроводах |
Додаток В
Категорії пожежної небезпеки виробництв
|
Категорії |
Приклади виробництв |
|
А |
Цехи обробки металевого натрію і калію, водневі станції, склади балонів з горючими газами, склади бензину, приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторів |
|
Б |
Цехи з виготовлення вугільного пилу, цехи обробки синтетичного каучуку, мазутні господарства електростанцій та ін. |
|
В |
Деревообробні цехи, цехи текстильної та паперової промисловості, склади паливно-мастильних матеріалів, закриті склади вугілля, гаражі та ін. |
|
Г |
Ливарні цехи, кузні, зварювальні цехи, цехи гарячої прокатки металів, термічної обробки металів, головні корпуси електростанцій та ін. |
|
Д |
Механічні цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, цехи холодної переробки м’ясо-молочної продукції, насосні та водоприймальні пристрої електростанцій та ін. |
Додаток Г
Ступені вогнестійкості будівель
|
Ступінь |
Елементи будівель |
||
|
Несучі стіни |
Перекриття |
Перегородки (несучі) |
|
|
I |
Неспалимі, 3 год |
Неспалимі, 1,5 год |
Неспалимі, 1 год |
|
II |
Неспалимі, 2,5 год |
Неспалимі, 1 год |
Неспалимі, 0,25год |
|
III |
Неспалимі, 2 год |
Важкозаймисті, 0,75год |
Важко займисті, 0,25 год |
|
IV |
Важкозаймисті, 0,5год |
Важкозаймисті, 0,25год |
Важко займисті, 0,25 год |
|
V |
Спалимі |
Спалимі |
Спалимі |
Додаток Д
Варіанти вихідних даних для виконання завдання
|
№ |
Відстань до місця вибуху,L,м |
Маса вибухової речовини (пропану), Q,т |
Будівля цеху (1..2- по-верхова) |
Вогне-тривкість несучих стін, год |
Верс-тати |
Трубо- Прово-ди |
Ін. облад- нання |
Катего- рія пожеж- ної небезпеки |
Щіль- ність забудо- ви об’єкта, Щ, % |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
1 |
1100 |
1000 |
цегляна |
2.5 |
Важкі |
Наземні |
Назем- ні ка- бельні ел.ме- режі |
Д |
20 |
|
2 |
1000 |
800 |
2 |
Б |
30 |
||||
|
3 |
1000 |
600 |
2.5 |
Серед-ні |
В |
20 |
|||
|
4 |
900 |
400 |
Збірний залізобетон |
2 |
На естака- дах |
Г |
30 |
||
|
5 |
700 |
200 |
2.5 |
легкі |
Д |
10 |
|||
|
6 |
800 |
1000 |
0.5 |
Газ- голь- дери |
Б |
20 |
|||
|
7 |
700 |
800 |
Стіни з металевим каркасом |
2 |
Серед-ні |
Наземні |
В |
40 |
|
|
8 |
600 |
600 |
0.5 |
Г |
30 |
||||
|
9 |
500 |
400 |
2 |
Легкі |
Д |
20 |
|||
|
10 |
450 |
200 |
3 |
На Естака- дах |
Б |
10 |
|||
|
11 |
800 |
1000 |
0.5 |
Важкі |
Назем- ні ме- талеві ємнос- ті |
В |
30 |
||
|
12 |
700 |
800 |
Безкаркас-на |
3 |
Г |
20 |
|||
|
13 |
1200 |
600 |
2 |
Серед-ні |
Наземні |
Д |
10 |
||
|
14 |
1300 |
400 |
0.5 |
Б |
40 |
||||
|
15 |
1500 |
500 |
Цегляна |
2.5 |
Легкі |
В |
20 |
Продовження додатка Д
|
16 |
1000 |
700 |
3 |
На естакад дах |
Назем ні ка- бельні- ел.ме- режі |
Г |
10 |
||
|
17 |
600 |
200 |
Збірний залізобетон |
3 |
Важкі |
Д |
40 |
||
|
18 |
500 |
100 |
2.5 |
Б |
20 |
||||
|
19 |
1400 |
800 |
2 |
Серед-ні |
Наземні |
30 |
|||
|
20 |
1600 |
1000 |
Легкий каркас |
2.5 |
В |
20 |
|||
|
21 |
1100 |
800 |
2 |
Легкі |
Газ- голь- дери |
Г |
30 |
||
|
22 |
1000 |
600 |
2.5 |
На естака дах |
Д |
10 |
|||
|
23 |
1000 |
400 |
Безкаркас-на |
0.5 |
Серед-ні |
Б |
20 |
||
|
24 |
900 |
200 |
2 |
В |
40 |
||||
|
25 |
700 |
300 |
0.5 |
Легкі |
Наземні |
Г |
30 |
||
|
26 |
800 |
500 |
Цегляна |
2 |
Назем- ні ме- талеві ємнос- ті |
Д |
20 |
||
|
27 |
700 |
600 |
3 |
Важкі |
Б |
10 |
|||
|
28 |
600 |
400 |
0.5 |
В |
30 |
||||
|
29 |
500 |
200 |
Збірний залізобетон |
3 |
Серед-ні |
На естака дах |
Г |
20 |
|
|
30 |
450 |
100 |
2 |
Д |
10 |
Додаток Е
Зміст звіту
Тема: Забезпечення стійкого функціонування промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Зміст
Таблиця Е.1
|
Характеристика руйнувань |
Пожежна обстановка |
Ступінь ураження людей |
||
|
Параметри зони руйнувань |
Елементи виробничого об’єкта |
Ступінь руйнування |
||
Додаток Ж
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності"
Студент .
Група .
Викладач .
Кафедра БЖД .
Кременчук 20 .
Методичні вказівки щодо самостійної та контрольної роботи з навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності" для студентів заочної форми навчання за усіма напрямами.
Укладачі: к.т.н. доц. Ю. М. Чебенко,
асист. М. М. Яцина
Відповідальний за випуск завідувач кафедри проф. В.М. Чебенко
Підп. до. друк._________. Формат 60×84 1/16 Папір тип. Друк ризографія.
Ум. друк. арк.______. Наклад________прим. Зам. №_______Безкоштовно.
Видавничий відділ
Кременчуцького національного університету
імені Михайла Остроградського
вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600