Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція 1. Загальнотеоретичні положення про адміністративну відповідальність
План
1. Ознаки та особливості адміністративної відповідальності.
2. Поняття адміністративної відповідальності. Відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
1. Ознаки та особливості адміністративної відповідальності
Інститут адміністративної відповідальності має всі ознаки юридичної відповідальності. У ст. 92 Конституції України адміністративну відповідальність визначено одним з основних видів юридичної відповідальності в Україні, яка встановлюється виключно її законами. Вона є наслідком невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, що тягне невідворотне реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки), та встановлюється виключно законами.
Адміністративна відповідальність як різновид юридичної відповідальності:
– має зовнішній характер;
– застосовується лише за вчинення правопорушення;
– пов’язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів;
– визначена у нормах правах;
– притягнення порушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку;
– притягнення до відповідальності здійснюється здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;
– винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.
Адміністративна відповідальність становить регламентовані нормами адміністративного права відносини між порушником адміністративно-правової норми та уповноваженим державним органом щодо вчиненого адміністративного правопорушення.
Адміністративній відповідальності притаманні наступні особливості:
– адміністративна відповідальність має публічний державно-обов’язковий характер. Це дістає вияв у тому, що проступок за будь-яких умов, навіть коли він спрямований проти особи (фізичної чи юридичної), є порушенням правового порядку, дотримання якого є метою та функцією держави;
– право адміністративного покарання, як правило зосереджується в органах виконавчої влади, у судах загальної юрисдикції, адміністративних комісіях при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад, виконавчих комітетах відповідних рад, що обумовлює надання їм юрисдикційних повноважень, що є по суті судовими функціями (органи, які їх здійснюють, називаються «органами адміністративної юрисдикції»);
– це самостійний вид правової відповідальності, що настає за адміністративні проступки в різних сферах публічного адміністрування. Законодавство про адміністративну відповідальність охороняє митні, податкові, лісові, земельні, фінансові, водні, природоохоронні відносини, які регулюються нормами відповідних галузей права;
– вона є специфічною формою правового реагування з боку держави в особі її компетентних органів на певну категорію протиправних проявів і є наслідком винного суспільно шкідливого (антигромадського) діяння. В адміністративній відповідальності дістають вияв обидва аспекти правової відповідальності: позитивний і ретроспективний. Позитивним є обов’язок (правовий, соціальний) виконувати норми права, їх приписи, нести відповідальність за їх порушення. Ретроспективний аспект вказує на те, що є відповідальністю за вчинений проступок, тобто вчинене діяння;
– адміністративна відповідальність врегульовується та захищається, як правило, в позасудовому порядку. Судді судів загальної юрисдикції розглядають справи у випадках, передбачених законодавством, одноособово;
– адміністративна відповідальність є одним з видів державного примусу, являє собою державний примус у вигляді застосування встановлених законодавством адміністративних стягнень. Реалізується в умовах неслужбової підлеглості;
– адміністративна відповідальність зобов’язує правопорушника відповідати перед повноваженим державним органом щодо своїх неправомірних дій і понести за це стягнення з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру);
– фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності, як правило, є адміністративне правопорушення (проступок). У деяких випадках законодавством передбачена адміністративна відповідальність за злочини, що не становлять великої суспільної небезпеки;
– нормативною підставою для адміністративної відповідальності, крім КпАП є й інші нормативно-правові акти, зокрема, Повітряний кодекс України, Водний кодекс України, Митний кодекс України, закони України «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про рекламу», «Про об’єднання громадян» та ін.;
– правами щодо здійснення адміністративного провадження наділене широке коло повноважних державних органів, перелік яких визначений законодавством;
– суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути осудні фізичні особи, що досягли 16 років, службові і посадові особи. Разом із тим, КпАП передбачається відповідальність батьків за протиправні дії неповнолітніх, якщо вони вчинили адміністративний проступок у віці від 14 до 16 років. Суб’єктом адміністративної відповідальності є і юридичні особи;
– адміністративна відповідальність, як правило, застосовується до фізичних осіб, але не виключає можливості притягнення до відповідальності юридичних осіб;
– суть адміністративної відповідальності полягає у тому, що до винних у вчиненні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, а до неповнолітніх – заходи впливу;
– реалізується у відповідних процесуальних формах. Встановлено особливий спрощений порядок притягнення до відповідальності, який створює умови для оперативності і економічності застосування стягнень, дає необхідні гарантії здійснення права на захист;
– на відміну від інших видів відповідальності, за вчинення адміністративних проступків на правопорушників накладаються відповідні адміністративні стягнення, заходи впливу, адміністративне видворення за межі України іноземних громадян і осіб без громадянства; зміст адміністративної відповідальності становить накладення адміністративних стягнень;
– у разі повторюваності порушень більше одного разу протягом року виникає необхідність застосування більш суворих адміністративних заходів (стягнень);
– більшість адміністративних порушень характеризується недодержанням загальнообов’язкових правил, коли діяння становить формальний склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків матеріального характеру;
– введення до багатьох норм КпАП дискреційних повноважень, тобто права діяти на власний розсуд при встановленні адміністративних заборон або нових вдів покарань, при застосуванні альтернативних стягнень, при визнанні обставин вчинення проступків такими, що обтяжують або пом’якшують відповідальність, при обранні місця розгляду адміністративної справи, скасуванні, зміні постанови з адміністративної справи;
– адміністративна відповідальність має свій механізм запровадження адміністративних загальнообов’язкових правил (заборон), власний об’єкт право охорони; власний метод право охорони (адміністративний та адміністративно-судовий), свої правові норми, власну систему покарань, особливості нормативного врегулювання адміністративної відповідальності.
2. Поняття адміністративної відповідальності. Відмінність адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
Адміністративна відповідальність становить регламентовані нормами адміністративного права відносини між порушником адміністративно-правової норми та уповноваженим державним органом щодо вчиненого адміністративного правопорушення. Хоча суть цих відносин і зводиться до обов’язку порушника терпіти обмеження, позбавлення або інші несприятливі наслідки, що визначені санкцією порушеної статті закону, але поняття «адміністративна відповідальність» не слід ототожнювати із поняттям «адміністративне стягнення», оскільки адміністративна відповідальність включає такі елементи, як державний осуд діяння особи, яка його вчинила, та застосування до порушника заходів, визначених санкцією порушеної статті закону, тобто адміністративного стягнення. Адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративного проступку. До неї притягують уповноважені органи виконавчо-розпорядчої влади (контролери, інспектори, начальники та інші), в окремих випадках – суди. Її суб’єктами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.
Адміністративна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі уповноважених органів на відповідну категорію протиправних діянь (насамперед адміністративних проступків), а особи, які вчинили зазначені правопорушення, повинні відповісти перед уповноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести адміністративне стягнення в установлених законом формах і порядку.
У сучасній науці адміністративного права здебільшого адміністративну відповідальність пов’язують із застосуванням заходів державного примусу, розглядають як передбачену санкціями правових норм реакцію на правопорушення, як реалізацію застосування санкцій, як форму забезпечення адміністративних стягнень.
Адміністративна відповідальність відрізняється від інших видів юридичної відповідальності за наступними критеріями:
1) підставами притягнення до неї;
2) органами, які розглядають справи про адміністративні правопорушення;
3) колом суб’єктів;
4) правовими наслідками;
5) процесуальною процедурою;
6) санкціями.
Адміністративна відповідальність і кримінальна відповідальність
За органами, які притягують до відповідальності. Кримінальна відповідальність настає виключно за рішеннями судових органів. Рішення про притягнення до адміністративної відповідальності приймаються численними органами публічної адміністрації, які наділені правами публічної адміністрації, які наділені правами безпосереднього застосування до винних у вчиненні адміністративних правопорушень відповідних стягнень, та судовими органами.
Питання для самостійного вивчення:
1. Підстави адміністративної відповідальності, їх класифікація.
2. Матеріальні та процесуальні норми інституту адміністративної відповідальності.
3. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність.
4. Звільнення від адміністративної відповідальності.