Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ГІДРОМЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ І
ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З КУРСУ « ГЕОДЕЗIЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ 6. 090103– «ЛIСОВЕ I САДОВО- ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 2011
Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Геодезiя» для студентів за напрямом підготовки 6. 090103 «Л ісове та садово-паркове господарство» Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2011.
Вказівки містять відомості про геодезичні інструменти, їх будову, типи, перевірки, порядок вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів, вимірювання перевищень.
Укладачі: к. т. н., доц. Орєшніков Ю.В.,
к. т. н., доц. Рева М.П.,
ас. Луценко О.М.
Рецензенти: к.с.-г.н., доц. А.В. Ткачук (ДДАУ)
Розглянуті і схвалені
на засіданні кафедри ЕГМС і ТБ
(протокол № __ від ”__” ____2011р.)
Зав. кафедрою, проф.________ О.В. Орлінська
Розглянуті і затверджені методичною радою
еколого-меліоративного факультету
(протокол № від“__” _______2011р.)
Голова НМР к.с.-г.н., доц.______В.В.Коваленко
Відповідальний за випуск проф. О.В. Орлінська
Зміст
|
Лабораторна робота №1. Будова теодоліта 4ТЗОП…………………………… |
4 |
|
Лабораторна робота №2, 3. Виконання повірок теодолітів............................... |
8 |
|
Лабораторна робота №4. Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів………………………………………………………………………………. |
13 |
|
Лабораторна робота №5. Будова нівеліра НИ-3. Виконання повірок нівелірів…………………………………………………………………………... |
16 |
|
Лабораторна робота №6. Визначення перевищень методом геометричного нівелювання…………………………………………………………….………... |
21 |
|
Лабораторна робот №7. Визначення перевищень методом тригонометричного нівелювання………………………………………………. |
25 |
|
Список літератури……………………………………………………………….. |
28 |
Лабораторна робота №1
Будова теодоліта 4ТЗОП
Мета роботи. Вивчити основні складові теодоліта, їх взаємодію, і навчитися робити записи відліків.
Загальні положення
Теодоліт – це оптико-механічний пристрій що призначений для кутових вимірювань при створенні планового обґрунтування топографічних зйомок, а також при усіляких інженерно-геодезичних роботах.
В залежності від призначення та необхідної точності розрізняють теодоліти:
Крім базових моделей теодолітів виготовляють також значну кількість їх модифікацій що призначені для конкретних умов застосування. Такі відміності вказують в шифрі моделі теодоліта. Наприклад, теодоліт 3Т5КП – це третя модель Т5 має додатково компенсатор і зорову трубу прямого зображення.
Загальна будова теодоліта 4ТЗОП
Будь-який теодоліт умовно складається з трьох основних вузлів: механічна частина, оптична система, відліковий пристрій.
Механічна частина
Всі механічні частини повинні бути розташовані згідно геометричної схеми побудови теодоліта, яка обумовлена положенням в просторі його головних вісей. Головні вісі теодоліта наступні ( рис.1): ІІ – вертикальна вісь обертання теодоліта; UU- горизонтальна вісь циліндричного рівня; НН- горизонтальна вісь обертання зорової труби; VV – візирна вісь зорової труби. Положення головних вісей теодоліта в просторі перевіряють виконанням повірок теодоліта які обов’язкові перед початком вимірювань.
В механічну частину входять наступні основні деталі (рис. 1)
Рис. 1. Принципова схема будови теодоліта: 1- підйомний гвинт; 2- підставка; 3- лімб горизонтального круга; 4- алідада горизонтального круга; 5- колонки зорової труби; 6- зорова труба; 7- рівень при алідаді; 8- лімб вертикального круга; 9- алідада вертикального круга; 10- становий гвинт.
Оптична система
В оптичну систему включають дві схеми: це оптична схема зорової труби і оптична схема в середині корпуса, яка призначена для передачі зображення штрихів лімбів горизонтального та вертикального кругів на шкалу відлікового пристрою.
Проста астрономічна зорова труба включає в себе: окуляр, плоско-паралельну пластинку з нанесеною сіткою ниток, фокусуючу лінзу (кремальєра), обертаючий блок, об’єктив.
Оптична схема, що розташована в середині корпусу теодоліта включає в себе набір оптичних елементів (лінзи, призми), що розміщені послідовно і за допомогою яких передають зображення штрихів.
Відліковий пристрій
Відліковий пристрій теодоліта виконаний у вигляді шкалового мікроскопа, де розміщені дві шкали: нижня для запису відліків по лімбу горизонтального круга; верхня для запису відліків по лімбу вертикального круга. Розмірність цих шкал (віддаль між граничними штрихами) дорівнює 10, що відповідає одній поділці на лімбах. Вся шкала поділена на 12 рівних частин, таким чином найменша поділка шкали (ціна поділки) складає 5/. Щоб записати відлік за шкалою з точністю 0/,5 найменшу поділку приймають за цілу умовну одиницю, а частину поділки оцінюють як частку від цієї одиниці що відсікає штрих лімба (рис. 2).
Рис. 2. Схема поля зору мікроскопа (відліки за шкалою: горизонтального круга – 125005/,5; вертикального круга - -0026/,0).
Для зручності користування теодолітом при вимірюваннях на його корпусі розташовані дві групи гвинтів: закріплюючі та навідні. Навідні гвинти алідади горизонтального круга та зорової труби виконують функцію плавного переміщення тільки тоді, коли закріплені закріплюючі гвинти (рис. 3).
Рис. 3. Зовнішній вид теодоліта 4ТЗОП: 1- кремальєра; 2- закріплюючий гвинт зорової труби; 3- окуляр мікроскопа; 4- зорова труба; 5- дзеркало підсвітки; 6- колонка; 7- підставка; 8- рукоятка переводу лімба; 9- закріплюючий гвинт алідади; 10- юстировочні гвинти рівня; 11- кільце окуляра; 12- ковпачок; 13- рівень при алідаді; 14- навідний гвинт алідади; 15- навідний гвинт зорової труби; 16- оптичний візир; 17- закріплюючий гвинт лімба; 18- оптичний центрир.
Приведення теодоліта до робочого стану
Перед початком кутових вимірювань повірений теодоліт встановлюють на штатив над вершиною кута, що потрібно виміряти, і приводять його до робочого стану в такій послідовності, тобто
Лабораторна робота №2, 3
Виконання повірок теодолітів
Мета роботи. Засвоїти основні повірки теодоліта та навчитися їх виконувати.
Загальні положення
Незважаючи на різноманітність моделей теодолітів, всі вони побудовані за однією геометричною схемою, яка у справному теодоліті повинна відповідати наступним основним вимогам:
Невиконання цих геометричних умов приводить до появи суттєвих похибок при кутових вимірюваннях, що відображається на кінцевому результаті. За вимогами інструкції по експлуатації теодолітів всі вони перед початком кутових вимірювань повинні бути повірені.
Повірки теодоліта 4ТЗОП
Повірки теодоліта виконують попередньо закріпивши його становим гвинтом на штативі і після приведення до робочого стану. Оптичні теодоліти повинні задовольняти наступним вимогам.
Повірка №1.
Горизонтальна вісь UU циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга повинна бути перпендикулярною до вертикальної вісі II обертання теодоліта (рис.1).
Повірку виконують в наступному порядку: розташовують циліндричний рівень за напрямком будь-яких двох підйомних гвинтів і обертаючи їх в різні сторони встановлюють бульбашку рівня в нуль-пункт. Далі повертають алідаду на 1800 (при закріпленому лімбі) і якщо бульбашка залишиться в нуль-пункті, то ця умова виконується. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Рис.1. Схема повірки №1.
Повірка №2
Візирна вісь VV зорової труби повинна бути перпендикулярною до горизонтальної вісі НН обертання зорової труби теодоліта (рис.2)
Рис.2. Схема повірки №2.
Повірку виконують в наступному порядку: встановлюють вертикальну вісь обертання теодоліта у прямовисне положення і при КЛ візують на чітку віддалену точку місцевості; при цьому зорова труба розташована приблизно горизонтально. Записують відлік по шкалі лімбу горизонтального круга. Після цього переводять зорову трубу через зеніт, візують на ту ж точку після обертання теодоліта на 1800 (при закріпленому лімбі) і записують відлік при КП. Обчислюють колімаційну похибку
, (1)
де t- точність відлікового пристрою (для 4ТЗОП t=0′,5). Якщо величина С менша ніж подвійна точність відлікового пристрою, то умова виконується. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Певірка №3
Горизонтальна вісь НН обертання зорової труби повинна бути перпендикулярно до вертикальної вісі ІІ обертання теодоліта (рис.3).
Рис.3. Схема повірки №3.
Повірку виконують в наступному порядку: встановлюють теодоліт на відстані 20-30м від стінки будь-якої будівлі і приводять його до робочого стану. Далі при закріпленому лімбі візують на чітку точку що розташована під кутом 30-400 до горизонту. Закріплюють алідаду, опускають зорову трубу до горизонтального положення і позначають на стінці першу проекцію цієї точки. Далі переводять зорову трубу через зеніт і при другому положенні вертикального круга таким же чином одержують другу проекцію цієї ж точки. Якщо відрізок між двома проекціями однієї і тієї ж точки не перевищує ширину бісектору сітки ниток, то умова виконується. У випадку невиконання перевірки прилад юстирують в спеціалізованій майстерні.
Повірка №4
Горизонтальна нитка сітки ниток повинна бути перпендикулярною до вертикальної вісі ІІ обертання теодоліта (рис.4).
Рис.4. Схема повірки №4.
Перевірку виконують в наступному порядку: візують на будь-яку чітку точку так, щоб зображення її було суміщене з одним із кінців горизонтальної нитки сітки. Далі повільно переміщують трубу за допомогою навідного гвинта алідади. Якщо зображення точки буде співпадати з ниткою на всій її протяжності, то умова виконується. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Для теодоліта 4ТЗОП додатково повіряють оптичний центр.
Повірка №5
Вертикальна вісь К′К′′ оптичного центра повинна співпадати з вертикальною віссю ІІ теодоліта (рис.5).
Рис.5. Схема повірки №5.
Повірку виконують в наступному порядку: на аркуші паперу що розташований під штативом відмічають проекцію центра кола оптичного центра. Якщо при обертанні алідади відмічена точка знаходиться в центрі кола або відхиляється не більше ніж на пів його радіуса, то умова виконується. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
При вимірюванні вертикальних кутів додатково до основних повірок теодоліта необхідно визначити місце нуля (МО) вертикального круга теодоліта. У справного теодоліта повинна виконуватись така умова – місце нуля МО вертикального круга теодоліта повинно дорівнювати нулю, або бути близьким до нуля (коливання МО в межах 2t). Для визначення МО необхідно: після приведення теодоліта до робочого стану при положенні вертикального круга КЛ візують перехрестя сітки ниток на віддалену чітку точку, що розташована трохи вище лінії горизонту і записують відлік по шкалі вертикального круга. Далі перевертають зорову трубу через зеніт, обертають алідаду на 1800 і повторюють ті ж дії при КП. МО обчислюють за формулою
. (2)
Визначення МО проводять 3-4 рази і якщо значення МО не відрізняються на величину не більшу як подвійна точність відлікового пристрою, то за кінцевий результат приймають МОср. У випадку невиконання умови місце нуля приводять до нуля, тобто прилад юстирують.
Лабораторна робота №4
Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів
Мета роботи. Засвоїти методику вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів.
Загальні положення
Кутові вимірювання виконують при закріпленному лімбі горизонтального круга повіреним теодолітом після приведення його до робочого стану. Кути вимірюють одним з відомих способів, серед яких найбільше розповсюдження знайшов спосіб одним повним прийомом (спосіб прийомів) що складений з двох напівприйомів при двох положеннях вертикального круга теодоліта КЛ і КП.
Вимірювання горизонтальних кутів
Горизонтальні кути при застосуванні способу одним повним прийомом вимірюють в такій послідовності (рис.1):
Рис.1. Схема вимірювання горизонтального кута.
Результати вимірювань записують в польовий журнал в якому заборонено робити виправлення (табл.1).
Горизонтальні кути в напівприйомах при КЛ і КП обчислюють як різницю відліків, записаних при візуванні на праву 1 і ліву 3 точки, скрізь які проходять сторони виміряного кута (див. рис. 1).
Для теодоліта 4ТЗОП повинна виконуватись умова
КЛ-КП≤2t, (1)
де t – точність відлікового пристрою (для 4ТЗОП t=0′,5).
Якщо умова (1) виконується за кінцевий результат приймають середнє значення
. (2)
Середні значення кутів округлюють до точності відлікового пристрою (t=0/,5).
Таблиця 1
Польовий журнал вимірювань горизонтальних кутів і довжини ліній в теодолітному ході (фрагмент)
|
№ точок |
Відлік на пункти візу-вання |
Кут 1-го і 2-го напів-прийому |
Середнє із кутів |
Лінія |
Довжина лінії |
Абрис |
||||||
|
стояння |
полож. ВК |
візування |
виміряна |
середня |
||||||||
|
0 |
/ |
0 |
/ |
0 |
/ |
|||||||
|
1 |
КЛ КП |
10 |
136 |
43,5 |
61 |
11,5 |
61 |
11,5 |
1-10 |
104,24 |
||
|
2 |
75 |
32,0 |
61 |
11,5 |
10-1 |
104,26 |
||||||
|
10 |
316 |
44,0 |
136 |
45,0 |
сер. |
104,25 |
||||||
|
2 |
255 |
32,5 |
136 |
44,5 |
||||||||
|
2 |
КЛ КП |
1 |
246 |
55,0 |
1-2 |
219,52 |
||||||
|
3 |
110 |
10,5 |
136 |
45,5 |
2-1 |
219,48 |
||||||
|
1 |
66 |
55,5 |
сер. |
219,50 |
||||||||
|
3 |
290 |
10,0 |
Вимірювання вертикальних кутів
Вертикальні кути також вимірюють одним повним прийомом при двух положеннях вертикального круга КЛ і КП.
Перед початком вимірювань вертикальних кутів обов’язково визначають місця нуля МО вертикального круга даного теодоліта. При запису відліків за верхньою шкалою для додатних кутів нахилу відліки ведуть в напрямку по шкалі від 0 до 6, для від’ємних від -0 до -6.
Результати вимірювань записують в польовий журнал в якому заборонено робити виправлення (табл.2).
Таблиця 2
Польовий журнал вимірювання вертикальних кутів (фрагмент)
|
№ точок |
МО |
Відлік по ВК |
Кут з напівприйому |
Середнє із кутів |
||||||
|
стояння |
полож. ВК |
візування |
||||||||
|
0 |
′ |
0 |
′ |
0 |
′ |
0 |
′ |
|||
|
1 |
КЛ КП |
2 2 |
00 |
00,5 |
05 -05 |
08,5 08,0 |
05 05 |
08,0 08,5 |
05 |
08,0 |
|
1 |
КЛ КП |
3 3 |
00 |
00,5 |
-04 04 |
23,0 24,0 |
-04 -04 |
23,5 23,5 |
-04 |
23,5 |
Вертикальні кути в напівприйомах при КЛ і КП обчислюють за виразами
νКЛ=КЛ-МО, (3)
νКП=МО-КП. (4)
Для теодоліта 4ТЗОП повинна виконуватись умова
νКЛ- νКП≤2t. (5)
Якщо умова (5) виконується за кінцевий результат приймають середнє значення
. (6)
Середні значення кутів округлюють до точності відлікового пристрою (t=0′,5).
Лабораторна робота №5
Будова нівеліра НИ-3. Виконання повірок нівелірів
Мета роботи. Вивчити загальну будову нівеліра. Засвоїти основні повірки нівеліра та навчитися їх виконувати.
Загальні положення
Нівелювання – це вид геодезичних вимірювань по визначенню перевищень між точками земної поверхні. Найбільше розповсюдження має метод геометричного нівелювання головною умовою якого є горизонтальність візирного проміня. Для отримання такого проміню призначені прилади, що мають назву нівеліри. В залежності від потрібної точності вимірювання оптичні нівеліри поділяють на
В залежності від способу приведення візирного проміня в горизонтальне положення розрізняють нівеліри
- з циліндричним рівнем при зорової трубі (рівневі);
- з компенсатором (з самовстановлюючою лінією візування).
На основі базових моделей нівелірів виготовляють декілька їх модифікацій що призначені для конкретних умов експлуатації. Наприклад, нівелір 2Н-3КЛ – це друга модель Н-3 має компенсатор та лімб для вимірювання горизонтальних кутів.
Загальна будова нівеліра НИ-3
Оптичний нівелір НИ-3 включає в себе дві крупні частини: механічну і оптичну систему. Всі складові деталі і оптичні елементи розміщені в просторі і повині мати своє місцеположення відносно головних вісей нівеліра які визначають геометричну схему побудови нівеліра. Головні вісі нівеліра наступні: вертикальна вісь обертання приладу ІІ; вертикальна вісь круглого (встановлюю чого) рівня КК; горизонтальна вісь циліндричного рівня UU; візирна вісь зорової труби VV (рис.1)
Рис.1. Принципова схема оптичного нівеліра: 1- підйомний гвинт; 2- підставка; 3- колонка зорової труби; 4- закріплюючий гвинт; 5- круглий рівень; 6- основа зорової труби; 7- зорова труба; 8- циліндричний рівень; 9- елеваційний гвинт.
В механічну частину нівеліра входить: підставка 2 з трьома підйомними гвинтами 1; колонка зорової труби 3; основа зорової труби 6, на якій розташований круглий рівень 5; корпус зорової труби 7.
Оптична система нівеліра включає в себе дві оптичні схеми:
Нівелірні рейки
Нівелірні рейки виконують функцію відлікового пристрою і мають довжину 1,5; 3,0; 4,0 метра одно або дво бічні. Рейки можуть бути роздвіжні, складні, телескопічні. Поділки на рейці зроблені у вигляді сантиметрових шашок чорно-білих на одному боці і червоно-білих на другому.
Для зручності відліку, перші п’ять поділок об’єднані і утворюють ніби символ Е. На чорних боках рейок нуль (початок шкали) співпадає з п’яткою рейки, а на червоних-інший відлік (більше 4600мм). Таким чином початок шкали на червоному боці рейки зміщений на визначену величину, що дозволяє контролювати правильність відліку.
Для нівелірів з прямим зображенням зорової труби зручно мати нівелірні рейки також з прямою оцифровкою шкали (рис.2).
Рис. 2. Поле зору зорової труби нівеліра НИ-3.
Після приведення нівеліра до робочого стану, аналогічно теодоліту, за допомогою круглого рівня і наведення на рейку спочатку грубо, а потім за допомогою навідного гвинта таким чином щоб вертикальна нитка сітки ниток розташовувалась точно посередині рейки, елеваційним гвинтом бульбашку циліндричного рівня приводять в нуль-пункт. При цьому контакти зображення утворюють параболу (див. рис. 2). Відлік з рейки складають з чотирьох значущих цифр і являє собою відстань від нуля рейки до горизонтального проміня, тобто до середньої нитки сітки ниток зорової труби.
Наприклад, на рис.2 відлік по основній шкалі телескопічної рейки за середньою ниткою – 1150мм, за нижнім далекомірним штрихом а1 – 1065мм, за верхнім далекомірним а2 – 1236мм. Далекомірна відстань до рейки Д=(а2-а1)∙К=(1236-1065)∙100=17100мм=17,1м.
Повірки нівеліра НИ-3
Головна умова, яка повинна виконуватись для нівелірів – це горизонтальність візирної осі. Повірки починають з огляду зовнішнього стану, роботи навідного і елеваційного гвинтів.
Повірка №1
Вертикальна вісь КК кругового рівня повинна бути паралельною вертикальної вісі ІІ обертання нівеліра.
Порядок виконання повірки наступний: за допомогою підйомних гвинтів встановлюють бульбашку круглого рівня в нуль-пункт. Далі обертають нівелір на 1800 і якщо бульбашка залишилась в нуль-пункті, то умова виконується. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Повірка №2
Горизонтальна нитка сітки ниток повинна бути перпендикулярною до вертикальної вісі ІІ обертання нівеліра.
Порядок виконання повірки наступний: на відстані 8-10м від нівеліра встановлюють нівелірну рейку і після приведення нівеліра до робочого стану записують відліки по краям середньої нитки. Розходження у відліках повино бути на більше ніж 1мм. У випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Повірка №3
Візирна вісь VV зорової труби повинна бути паралельною до горизонтальної осі UU циліндричного рівня (головна умова нівеліра).
Порядок виконання повірки наступний: на місцевості кілками закріпляють лінію довжиною 50-70м. На кілках встановлюють нівелірні рейки. Точно посередині між ними встановлюють нівелір, приводять його до робочого стану, поєднують подвійне зображення бульбашки циліндричного рівня, записують відліки а1 і в1. При непаралельності осі рівня та візирної осі зорової труби ці відліки можуть бути помилкові практично по одну і ту ж саму величину, наприклад х (рис.3).
Рис.3. Схема повірки головної умови нівеліра.
Перевищення h обчислюють через відліки а1 і в1
h=а-в=(а1-х)-(в1-х)=а1-в1. (1)
Після цього встановлюють нівелір за передньою рейкою на відстані найменшого візування (для НИ-3-1,2м), записують відліки а2 і в2 і обчислюють вірний відлік а′2, який повинен відповідати горизонтальному положенню візирної осі труби
а′2=в2+ h. (2)
значення відліків а2 і а′2 повинні відрізнятись не більше як на 4мм, тобто
δ=/а2- а′2/≤4мм. (3)
у випадку невиконання повірки прилад юстирують.
Лабораторна робота №6
Визначення перевищень методом геометричного нівелювання
Мета роботи. Вивчити методику і придбати навички визначення перевищень геометричним методом. Засвоїти заповнення журналу нівелювання.
Загальні положення
Для визначення перевищень між точками земної поверхні з метою обчислення їх висот широко застосовують геометричний метод нівелювання за допомогою нівелірів і нівелірних рейок. При створенні висотного обґрунтування а також при різноманітних інженерно-геодезичних роботах найбільше розповсюдження знайшло технічне нівелювання з використанням точних Н-3 або технічних Н-10 нівелірів. Для даного класу нівелювання потрібно дотримуватись їх основних параметрів, одним з головних є довжина візирного проміня від нівеліра до рейок. При нівелюванні способом "з середини" довжина плеча не повинна перевищувати 120м (рис.1).
Рис.1. Схема геометричного нівелювання.
Вимірювання перевищень
Перед кожним записом відліків по нівелірних рейках обов’язково суміщають подвійне зображення бульбашки циліндричного рівня нівеліра.
Послідовність робіт на станції (місце встановлення приладу) при технічному нівелюванні наступна:
При необхідності визначення з цієї станції висот проміжних точок, задню рейку послідовно встановлюють на ці точки і записують в графу 4 відліки тільки по чорному боці нівелірної рейки.
При використанні телескопічних нівелірних рейок відліки записують по основній і допоміжним шкалам аналогічно.
Таблиця 1
Журнал технічного нівелювання (фрагмент)
Спостерігав___Срібняк О.В.______________________________________
Дата 23.07.2008р. Погода похмура
|
№ станції |
№ точок ходу |
Відліки по рейках, мм |
Переви-щення, мм |
Горизонт інстру-менту, м |
Відміт-ки, м |
||
|
задня |
проміжна |
передня |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
R |
6450 |
70,000 |
|||||
|
I |
1668 |
6489 |
-0037 |
||||
|
1 |
4782 |
1705 |
-0039 |
69,962 |
|||
|
4784 |
-0038 |
||||||
|
1 |
6158 |
||||||
|
II |
1375 |
5985 |
0173 |
||||
|
2 |
4783 |
1202 |
0173 |
70,136 |
|||
|
4783 |
0173+1 |
||||||
|
Продовження таблиці 1 |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
2 |
5363 |
||||||
|
III |
+20 |
0580 |
0808 |
6055 |
-0690 |
70,716 |
69,908 |
|
3 |
4783 |
1270 |
-0692 |
69,447 |
|||
|
4785 |
-0691+2 |
||||||
|
3 |
5253 |
||||||
|
IV |
0470 |
6130 |
-0873 |
||||
|
4 |
4783 |
1343 |
-0874 |
68,574 |
|||
|
4787 |
-0875+2 |
Обчислювала Мелехова В.Ю. Перевірив Швець І.М.
∑З=27317 ∑П=30179 ∑h/2=-1431
∑ hср=-1431
(∑З-∑П)/2=-1431
При виконанні вимірювань в польовому журналі обов’язково виконують польовий контроль. Він полягає у визначенні різниці нулів п’яток рейок (РО) окремо для задньої і передньої точок, тобто
РО3=ачер-ачор, (1)
РОп=вчер-вчор, (2)
де ачер, вчер – відліки по червоним бокам відповідно задньої і передньої рейок; ачор, вчор – відліки по чорним бокам відповідно задньої і передньої рейок.
Повинна виконуватись умова
РО3-РОп≤±5мм (3)
Якщо умова (3) не виконується, то вимірювання на даній станції треба повторити.
Перевищення обчислюють в графі 6 згідно правилу: "погляд назад мінус погляд вперед", тобто з відліків по задньої рейці завжди віднімають відліки з передньої
hчор=ачор-вчор, (4)
hчер=ачер-вчер. (5)
Контроль правильності обчислень перевищень
hчор- hчер≤±5мм. (6)
Якщо умова (6) виконується тоді за кінцевий результат приймають середнє арифметичне, округлюючи його до цілих міліметрів, тобто
hсер=(hчор+ hчер)/2. (7)
Лабораторна робота №7
Визначення перевищень методом тригонометричного нівелювання
Мета роботи. Вивчити методику і придбати навички визначення перевищень тригонометричним методом.
Загальні положення
Визначення перевищень методом тригонометричного нівелювання виконують головним чином при створенні висотного обґрунтування топографічних зйомок в умовах, коли перевищення між точками земної поверхні досягають значень в 1,5-2,0м і більше, а також безпосередньо при виконанні тахеометричної зйомки, вирішенні деяких інженерних задач.
Сутність даного методу полягає в вимірюванні кутів нахилу на визначаєму точку і далекомірної відстані до неї з подальшим обчислюванням перевищень. Крім спеціальних приладів якими є тахеометри, просте тригонометричне нівелювання можливо виконати за допомогою теодоліта.
Способи визначення перевищень
При простому однобічному тригонометричному нівелюванні можливе застосування двох способів (рис.1):
Рис.1. Схема простого однобічного тригонометричного нівелювання.
Тригонометричне нівелювання виконують в наступному порядку: на одну з точок, що підлягає нівелюванню встановлюють теодоліт, приводять його до робочого стану і вимірюють за допомогою рулетки або нівелірної рейки висоту приладу і з точністю до 0,01м. На другу точку, що підлягає нівелюванню встановлюють візирну ціль (звичайно нівелірну рейку) висота V якої відома.
При першому способі (рис.1а) візують перехрестя сітки ниток на верхню точку візирної цілі на висоту V і з допомогою ниткового далекоміра визначають далекомірну відстань Д, відраховуючи кількість сантиметрових поділок, що міститься між далекомірними нитками сітки ниток з точністю до 0,1см. При коефіцієнті далекоміра К=100 далекомірна відстань, що виражена в метрах буде відповідати кількості сантиметрових поділок. Далі по шкалі вертикального круга записують відліки при КЛ і КП для подальшого обчислення кута нахилу ν(νкл=КЛ-МО; νкп=МО-КП).
Згідно рис.1а можна записати
V+h=i+h′, (1)
де h′ - попереднє перевищення.
Потрібна величина h буде дорівнювати
h=h′+i-V. (2)
Для визначення h′ вирішують прямокутний трикутник
h′=d∙tgν. (3)
Горизонтальне прокладення d дорівнює
d=D∙cos2ν. (4)
Підставивши (4) в (3) після перетворень можна записати
h′=D/2∙sin2ν. (5)
Формулу (3) застосовують, коли горизонтальне прокладення d вимірюють мірною стрічкою, зокрема при виконанні тахеометричної зйомки у масштабі 1:500.
Остаточно обчислюють перевищення h за формулою
h=D/2∙sin2ν+i-V. (6)
При другому способі на візирної цілі відмічають висоту приладу і, тобто V=i, пов’язавши наприклад яскраву стрічку (рис.1б) і визують на неї перехрестя сітки ниток. В цьому випадку обчислення h скорочують, т. к. h=h′
h=D/2∙sin2ν′. (7)
Приклад обчислення перевищень і висот при тахеометричної зйомки наведено в табл.1.
Таблиця 1
Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)
Дата 18.07.2010р. і= 1,46
Станція №5 На 152,05 МО= 0000,5′
|
№ пікетних точок |
Від далекомірна відстань Д, м |
Горизонтальне прокладення d, м |
Відлік по кругу |
Кут нахилу, ν |
Висота візування V, м |
і-V |
Попереднє перевищення h′, м |
Остаточне перевищення h, м |
Відмітка Н, м |
||||
|
гори-зонталь-ному |
верти-каль-ному |
||||||||||||
|
0 |
/ |
0 |
/ |
0 |
/ |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|||
|
4 теод. ходу |
0 |
00 |
|||||||||||
|
19 |
26,6 |
26,6 |
28 |
35 |
1 |
14 |
+1 |
13,5 |
V=i |
0 |
+0,57 |
+0,57 |
152,62 |
|
20 |
25,0 |
25,0 |
61 |
45 |
2 |
23 |
+2 |
22,5 |
V=i |
0 |
+1,04 |
+1,04 |
153,09 |
|
… |
|||||||||||||
|
56 |
20,1 |
20,0 |
110 |
00 |
3 |
02 |
+3 |
01,5 |
V=i |
0 |
+1,06 |
+1,06 |
153,11 |
|
57 |
23,7 |
23,7 |
124 |
10 |
2 |
07 |
+2 |
06,5 |
V=i |
0 |
+1,02 |
+1,02 |
153,07 |
Спостерігав Бабінець М.І. Обчислював Рац В.П. Перевірив Кисельова М.В.
Список літератури
1
2
10
61011′,5
2
3
136045′,0