Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 8
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
до виконання практичних робіт з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної підготовки
Історія економічних вчень
для студентів денної форми навчання
Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво
Напрям підготовки: 6.030501 Економічна теорія – ЕТ
Донецьк, 2009
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
до виконання практичних робіт з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної підготовки
історія економічних вчень
для студентів денної форми навчання
Галузь знань: 0305 Економіка та підприємництво
Напрям підготовки: 6.030501 Економічна теорія – ЕТ
Розглянуто
на засіданні кафедри
«Економічна теорія»
Протокол №____ від «___» «____________» 20__р.
Затверджено на засіданні
Навчально-видавничої
Ради ДонНТУ
Протокол №___ від «___» «_____________» 20__р.
Донецьк, 20___
УДК - ________________
Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної підготовки «Історія економічних вчень» для студентів денної форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво напряму підготовки: 6.030501 Економічна теорія – ЕТ.
Укл. Т.І. Рудченко
У методичних рекомендаціях викладено загальні положення та тематичний зміст практичних занять з нормативної навчальної дисципліни циклу професійної підготовки «Історія економічних вчень» . Методичні рекомендації містять завдання щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни «Історія економічних вчень»
Укладач:
Т.І.Рудченко, к.е.н., доцент
Відповідальний за випуск
В.В. Дементьєв, д.е.н., професор
Зміст
|
Стор. |
||
|
Тематичний зміст практичних робіт |
5 |
|
|
Вступ |
6 |
|
|
Загальні положення |
7 |
|
|
Тематичний зміст |
||
|
Предмет і завдання дисципліни «Історія економічних вчень» |
8 |
|
|
|
Економічна думка Стародавнього світу і Середньовіччя |
10 |
|
|
Класична школа політичної економії |
14 |
|
|
Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХ століття. Завершення класичної традиції |
21 |
|
|
Критичний напрям політичної економії |
25 |
|
|
Виникнення і розвиток марксистської теорії |
32 |
|
|
Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія |
37 |
|
|
Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. |
41 |
|
|
Загальна характеристика розвитку економічної теорії у ХХ столітті. |
48 |
|
|
Кейнсіанство та його особливості в різних країнах. |
50 |
|
|
Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм. |
55 |
|
|
Інституціоналізм |
60 |
|
|
Література |
67 |
ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
|
№ п/п |
Теми і зміст практичних занять модулю 1 |
Оцінка навчальної діядьності (бали) |
Обсяг практичних занять (ак. год.) |
|
1. 2. |
Предмет і завдання дисципліни «Історія економічних вчень». Економічна думка Стародавнього світу і Середньовіччя |
2,75 |
2 |
|
3. |
Класична школа політичної економії |
2,75 |
2 |
|
4. |
Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХ століття. Завершення класичної традиції. |
2,75 |
2 |
|
5. |
Критичний напрям політичної економії |
2,75 |
2 |
|
Всього практичних занять модулю 1 |
11 |
8 |
|
№ п/п |
Теми і зміст практичних занять модулю 2 |
Оцінка навчальної діядьності (бали |
Обсяг практичних занять (ак. год.) |
|
6. 7. |
Виникнення і розвиток марксистської теорії. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія |
2,75 |
2 |
|
8. |
Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії. |
2,75 |
2 |
|
9. 10. |
Загальна характеристика розвитку економічної теорії у ХХ столітті. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах. |
2,75 |
2 |
|
11. 12. |
Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм. Інституціоналізм |
2,75 |
2 |
|
Всього практичних занять модулю 2 |
11 |
8 |
Теми і зміст розділів модулів, які виносяться на самостійне опрацювання студентами
|
№ п/п |
Теми і зміст розділів модулю 1, які виносяться на самостійне опрацювання студентами |
Обсяг СРС при самостійному опрацюванні розділів дисципліни (ак. год.) |
|
2.3. |
Економічна думка Середньовіччя |
4 |
|
3.3. |
Виникнення класичної політичної економії у Франції |
4 |
|
4.1. |
Економічна теорія в США економії в першій половині ХІХ століття. |
4 |
|
5.3. |
Економічні погляди К. Родбертуса. Економічна програма Ф. Лассаля |
4 |
|
5. 3. |
Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів |
4 |
|
Всього СРС при самостійному опрацюванні розділів модулю 1 |
20 |
|
№ п/п |
Теми і зміст розділів модулю 2, які виносяться на самостійне опрацювання студентами |
Обсяг СРС при самостійному опрацюванні розділів дисципліни (ак. год.) |
|
6.3. |
Розвиток В.І. Леніним марксистського економічного вчення |
4 |
|
7.3. |
Нова історична школа та «соціальний напрям» |
4 |
|
8.5. 8.6. |
Шведська (стокгольмська) школа. Математична школа в політичній економії |
4 |
|
9.3. |
Економічні концепції соціал-демократії |
4 |
|
10.5. 10.6. |
Посткейнсіанство Кейнсіанська теорія та економічна політика |
4 |
|
Всього СРС при самостійному опрацюванні розділів модулю 2 |
20 |
Вступ
Методичні рекомендації до виконання практичних робіт розроблені на підставі навчального плану і робочої програми дисципліни циклу професійної підготовки «Історія економічних вчень» для студентів денної форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво напряму підготовки: 6.030501 Економічна теорія та робочої програми даної дисципліни.
Нові реалії розвитку економічної освіти, що пов'язані з трансформацією та демократизацією суспільного життя, загострюють потребу в поглибленому вивченні та творчому осмисленні світової культурно-історичної спадщини з метою подолання застарілих стереотипів та уявлень про еволюцію наукового знання. Особливу роль у вирішенні цих завдань відіграє історія економічних учень як важлива складова фундаментальної фахової освіти економістів, безцінне джерело знань та досвіду, нагромаджених людством на шляху суспільного прогресу.
Історія економічних учень розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки, систематизує та аналізує економічні знання, знайомить із науковою спадщиною видатних учених-економістів, сприяє усвідомленню внеску основних шкіл та напрямів економічної думки до загальнолюдської інтелектуальної скарбниці. Історія економічної думки вивчає економічні погляди, які виникли ще в глибокій давнині і пройшли складний шлях від поверхового тлумачення економічних явищ до формування економічних теорій і вчень.
Критичне засвоєння досягнень попередників та поглиблене розуміння минулого економічної науки, джерел та закономірностей її зародження і розвитку сприяє більш досконалому усвідомленню сучасних проблем економічної теорії, новітніх тенденцій еволюції провідних шкіл та напрямків економічної думки. Особливістю історії економічних учень як історії економічної науки у її поступальному розвитку є звернення до актуальних, злободенних проблем сучасності та найважливіших тенденцій майбутнього.
Історія економічних учень відображає не лише розвиток теоретичного знання, але й еволюцію методів, способів та інструментів пізнання економічної дійсності. Відтак вона є також історією методології економічних досліджень. І не лише тому, що надає унікальну можливість проникнути у творчу лабораторію видатних мислителів минулого і сучасності, але також і тому, що кожна попередня економічна теорія в міру своєї фундаментальності та наукової значущості володіє відповідним потенціалом і функцією методу для наступних теорій.
Сучасне викладання економічних дисциплін потребує приділяти більше уваги практичним питанням. Тому засвоєння лекційного матеріалу доцільно доповнити практичними навичками. Добір матеріалу і спосіб його викладення забезпечують засвоєння того реального мінімуму знань, що визначає не тільки основи економічної культури майбутнього фахівця, а й забезпечує цілісне сприйняття складних і багатомірних процесів, що відбуваються у сучасній економіці.
Загальні положення.
Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни «Історія економічних вчень» розраховані на надбання теоретичних знань і набуття практичних навичок з питань функціонування ринкових відносин в умовах стрімкого і багатомірного розвитку економіки. Оволодіння знаннями з дисципліни «Історія економічних вчень» закладає основи системного наукового мислення, глибокого розуміння сутності процесів, що відбуваються в Україні , їх пов’язаності з процесами і проблемами світового економічного розвитку. При цьому у центрі уваги навчального процесу перебуває розвиток не стільки репродуктивних, скільки продуктивних здібностей студентів.
Метою методичних рекомендацій до виконання практичних робіт є допомога студентам при вивченні дисципліни «Історія економічних вчень» шляхом надання загальної уяви про структуру курсу та зміст конкретних тем, визначення основних теоретичних питань для обговорення на практичних заняттях, запропонування контрольних питань та тестових завдань, що сприяють засвоєнню теоретичного матеріалу курсу.
Під час практичних занять студенти детально аналізують розуміння проблем, які ставила і ставить економічна наука, враховуючи різноманітні чинники економічного розвитку, закріплюють теоретичні положення, набувають вмінь та навичок індивідуального виконання відповідно сформульованих завдань. У процесі практичних занять відбувається перевірка засвоєння здобутих знань шляхом застосування попередньо підготовленого методичного матеріалу у вигляді контрольних питань та тестів для виявлення ступеня опанування студентами необхідних теоретичних і практичних положень. Разом з тим, застосовуються такі форми аудиторної роботи як опитування, аналіз типових помилок, дискусії. Підготовка до таких занять потребує грунтовної теоретичної і практичної самостійної роботи.
На практичних заняттях студенти повинні вміти:
Завдання методичних матеріалів - засвоєння студентами основних етапів і напрямів розвитку економічних учень, системазування й аналіз економічних знань, формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки
Для успішного вивчення курсу студенти повинні на підставі основної літератури засвоїти нормативну програму відповідної теми, доповнити знання додатковою літературою. Після цього студенти маютдати відповіді на контрольні питання теми і наведені тестові завдання.
Предмет історії економічних вчень - дослідження виникнення і розвитку економічних ідей, течій, напрямків і формування економічної науки як системи знань.
Історія політичної економії - основний розділ історії економічних вчень.
Загальні методи наукового пізнання та специфічні методи історії економічних вчень. Методи формальної логіки. Методи діалектичної логіки. Історичний (хронологічний) і логічний підходи щодо аналізу економічних теорій. Мотиваційний (классовий) підхід. Терріторіальний (у певних країнах) підхід.
Періодизація курсу. Завдання курсу. Значення і роль історії економічних вчень для розуміння й розвитку сучасної економічної теорії
План практичного заняття
Література до теми 1
Контрольні питання до теми 1
процесів і явищ.
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 1
1. Предметом курсу “ Історія економічних вчень” є:
а) історія розвитку суспільно-економічних формацій;
б) практика функціонування економіки в різних країнах;
в) виникнення, розвиток і зміст економічних теорій, їх використання в практиці господарювання;
г) економічна політика держав із різним суспільним ладом.
2. Якщо економічні узагальнення грунтуються на фактах, то такий метод аналізу є:
а) описовим;
б) гіпотетичним;
в) дедуктивним;
г) індуктивним.
3. Наукове припущення, яке висувається для пояснення якогось явища, що потребує перевірки на практиці й теоретичного обгрунтування для того, щоб стати достовірною теорією - це:
а) кореляція;
б) гіпотеза;
в) дедукція;
г) закон.
4. Процес фокусування тільки на найбільш важливих чинниках для пояснення феномену або явища має назву:
а) абстракція;
б) контрольований експеримент;
в) раціональний вибір;
г) маржинальний аналіз.
5. Яке із тверджень не є істинним стосовно економічної моделі?
а) Модель виходить із декількох реалістичних припущень.
б) Модель будується на основі абстракції.
в) На основі моделі можливо дати уявлення майбутнього.
г) Модель корисна тільки тоді, коли її змінні параметри піддаються прямому вимірюванню
6. Часом у суспільстві зростає настороженість до економістів, їм приписуються усі складнощі та провали в економіці. Це пояснюється тим, що:
а) їх теорії та аналіз надмірно ускладнені;
б) вони керуються, в першу чергу, своїми професійними інтересами;
в) вони не звертають уваги на політичні витрати своїх рекомендацій, що руйнує досягнутий раніше консенсус різних політичних сил;
г) усі попередні відповіді вірні.
7. Які з наступних тверджень є вірними?
а) Якщо практика свідчить про невірність висновку, що випливає з економічного аналізу, то обгрунтованість теоретичного підходу, який використований в ньому, також піддається сумніву.
б) Для того, щоб теорія мала практичне застосування, вона повинна мати підтвердження в кожному конкретному випадку.
в) Якщо економісти однаково трактують принципи економіки, то вони обов’язково одностайні також й у своїх політичних оцінках.
8. Яка з нижче перерахованих задач є основною для економічної системи?
а) Визначити технічні умови виробництва,
б) Ліквідувати інфляцію і безробіття.
в) Встановити справедливий суспільний лад.
г) Скоординувати дії окремих економічних суб*єктів.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 2. Економічна думкаСтародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
Економічна думка Стародавнього Сходу. Економічна думка Стародавнього Єгипту. Закони царя Хаммурапі. Економічна думка Стародавньої Індії. “Артхашастра”. Економічна думка Стародавнього Китаю. Конфуціанство, легізм, даосизм, моізм. Трактат “Гуань-цзи”.
Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон. Арістотель. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
Економічні погляди раннього християнства.. Августин Блаженний.
Економічна думка середньовіччя в Західній Європі. “Салічна правда”. “Капітулярій про вілли”. Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.
Економічна думка України доби середньовіччя. “Руська правда”. “Повість временних літ”, “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис. Полемічні рукописи 80-х рр. XVI ст.
Меркантилізм. Теорія грошового балансу раннього меркантилізму. В.Стаффорд (Англія). Г.Скаруффі (Італія). Теорія торгового балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму . Т.Мен (Англія). А.Монкретьєн (Франція). Ідеї меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
Економічна політика меркантилізму й сучасність.
План практичного заняття
Література до теми 2
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 2
а) у центрі економічної думки - проблеми керування державою:
б) розроблені основи натурального та елементи товарного господарства;
в) мислителі стародавнього світу виступають проти рабства;
г) надана послідовна характеристика категорій і законів товарного виробництва.
а) ринкові економічні відносини;
б) натурально-господарські відносини;
в) велику торгівлю;
г) лихварські операції.
а) негативне ставлення до приватної власності;
б) сприяння всебічному розвитку товарно-грошових відносин;
в) зміцнення економічної влади держави.
а) у грошовій формі;
б) у натуральній формі;
в) як у грошовій, так і в натуральній;
г) зовсім не розглядали таку категорію.
а) Вавілонії;
б) Китаї;
в) Греції;
г) Індії.
а) Існуючий порядок є незмінним; люди повинні жити згідно з природними законами; пропонується ідея “великого компромісу”.
б) Люди повинні жити відповідно до закону спонтанного розвитку Всесвіту, що веде до свободи й процвітання; прагнути до збереження натурального господарства, заперечення доцільності досягнень цивілізації.
в) Керування державою повинно грунтуватись на засадах досконалого законодавства.
а) конфуціанство;
б) легізм;
в) даосизм.
а) Конфуцій; г) Арістотель;
б) Платон; д) Фома Аквїнський.
в) Ксенофонт; є) Катон Старший.
а) Арістотель був прихильником розвитку товарного виробництва і засуджував існування рабства;
б) Ксенофонт був супротивником демократії, а рабство визначав неприродним явищем.
в) Платон намагався навести модель ідеальної держави.
г) Ксенофонт поставив питання про подвійне використання блага.
а) Конфуцій; г) Арістотель;
б) Платон; д) Катон Старший.
в) Ксенофонт; є) Марк Варрон.
а) Уміння наживати статок (гроші) відносив до сфери економіки.
б) Вважав, що гроші - це результат угоди між людьми.
в) Співставлення товарів у обміні залежить від витрат праці
а) він вперше включив рабів до стану громадян держави;
б) рабство вважав природним і необхідним;
в) раби не можуть бути предметом власності і багатства;
г) походження рабства пов’язував із розподілом праці.
а) сукупність споживних вартостей;
б) мистецтво надбання грошей;
в) діяльність у господарчій сфері;
г) має межу у вигляді споживання.
а) витрати праці на виробництво товару;
б) потреби людей у тому, чого немає у кожного з учасників обміну;
в) належність продавця до певного соціального стану;
г) у часи Арістотеля таке питання взагалі не ставилося.
а) Катон Старший;
б) Марк Варрон;.
в) Тиберій і Гай Гракхи;
г) Луций Колумелла.
а) буддізму;
б) християнства;
в) ісламу;
г) античної культури.
а) характеристика розвитку суспільства від примітивності до цивілізації;
б) прагнення до знищення соціального та майнового розшарування;
в) наведено звід законів – як перелік злочинів та покарань за них.
а) фізична праця є ганебним заняттям для вільного громадянина;
б) заклик до скасування соціальної нерівності людей;
в) рівність усіх людей перед Богом, але не між собою.
а) цілковито некорисний товар;
б) результат угоди між людьми;
в) товар, який виник стихійно;
г) будь-що, якщо воно виконую функції грошей.
а) витратний принцип;
б) морально-єтичний принцип;
в) одночасно витратний і морально-етичний принципи;
г) доходний принцип.
а) розподіл на економіку і хрематистику;
б) релігійні постулати;
в) позитивне ставлення до великої торгівлі, позичок і лихварства;
г) трактовку появи грошей внаслідок домовленості між людьми.
а) багатство розглядається у вартісній формі;
б) засобом порівняння товарів є праця, а надлишок над витратами праці створюється в землеробстві;
в) виступав проти майнового розшарування суспільства;
г) справедлива ціна повинна бути відповідною до соціального стану людини.
а) суперечливість вчення про справедливу ціну: з одного боку - вимога справедливого обміну на основі трудових витрат, з іншого боку - відповідно до соціального положення в суспільстві.
б) виступав проти “псування монет”: держава не має права допускати відхилення номінальної цінності монети від реальної,
в) засудження лихварства й одержання відсотка у всіх проявах.
а) Арістотеля; г) А. Сміта;
б) Ф. Аквінського; д) К. Маркса;
в) А. Монкретьєна; є) У. Петті.
а) зростання іноземних інвестицій;
б) перевищення імпорту над експортом;
в) перевищення експорту над імпортом;
г) рівність експорту та імпорту.
а) сфера обігу;
б) сфера виробництва;
в) одночасно сфера обігу і сфера виробництва;
г) жодне з наведеного.
а) емпіричний метод;
б) каузальний метод;
в) функціональний метод;
г) сінергетичний метод.
а) виробництво є основою суспільного прогресу;
б) накопичення багатства здійснюється у формі прибутку від зовнішньої торгівлі;
в) гроші відіграють незначну роль у процесі функціонування економіки;
г) відношення обміну є первинними в системі економічних відносин.
а) її не можна назвати єдиною систематичною теорією, школи, як такої, не існувало, не було і такої самоназви.
б) трактати меркантилістів містять теоретичний аналіз виникнення багатства.
в) трактати носять в основному описовий характер і присвячені, головним чином, засобам державної політики,
г) Меркантильна доктрина з її системою протекціонізму сприяла розвитку зовнішньої торгівлі й проникненню буржуазії, що зароджується, на світові ринки.
а) Використовувати вивіз грошей з метою посередницької діяльності.
б) “Псування” власних грошей урядом.
в) Заборона на вивіз грошей.
г) Підтримка вітчизняних монополій шляхом обмеження конкуренції.
д) Заохочення до ввозу дешевої сировини та вивозу готових продуктів.
а) пріоритет розвитку сільського господарства;
б) заборона на ввіз хліба, але свобода його вивозу;
в) пріоритет розвитку промисловості, створення потужної мережі мануфактур.
а) грошового балансу;
б) торгового балансу;
в) бухгалтерського балансу;
г) матеріального балансу.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти
Тема 3. Класична школа політичної економії.
Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії. У.Петті - основоположник класичної політичної економії у Англії. Теорія цінності. Заробітна плата. Земельна рента і ціна землі.
Особливості економічного розвитку Франції XVII - XVIII ст. і їх відображення в поглядах П.Буагільбера. Критика меркантилізму та захист сільського господарства. Теорії цінності, багатства, грошей.
Фізіократи - представники класичної політичної економії у Франції другої половини XVIII ст. Ф.Кене і Ж.Тюрго. Розвиток фізіократами економічної теорії П.Буагільбера. Фізіократи про еквівалентний обмін. Вчення фізіократів про чистий продукт, продуктивну і непродуктивну працю. Аналіз капіталу. Визначення класової структури суспільства. Проблема відтворення суспільного продукту. ‘”Економічна таблиця” Ф.Кене. Радикальні буржуазні реформи А.Тюрго.
Економічне вчення А.Сміта. А.Сміт - економіст мануфактурного періоду. Вчення про розподіл праці. Теорія цінності. Вчення про доходи: заробітну плату, прибуток, земельну ренту. Визначення капіталу. Проблема відтворення. Вчення про продуктивну і непродуктивну працю.
Економічне вчення Д.Рікардо. Д.Рікардо - економіст епохи промислового перевороту. Теорія цінності. Трактування капіталу. Вчення про прибуток, заробітну плату. Теорія земельної ренти. Гроші. Проблема відтворення й реалізації.
План практичного заняття
Література до теми 3
ред. Любимова Л.Л., Автомонова В.С.-М.: 1995. С. 93-129, 131-167
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 3
а) школою фізіократів;
б) меркантильною доктриною;
в) вченням А. Сміта;
г) працями П.Буагільбера;
д) працями У.Петті.
а) сфера обігу;
б) сфера виробництва;
в) одночасно сфера обігу і сфера виробництва;
г) жодне з наведеного.
а) емпіричний метод;
б) каузальний метод;
в) функціональний метод;
г) економічний експеримент.
а) найважливіший чинник економічного зростання;
б) штучний винахід людей;
в) технічний засіб або річ, що полегшує обмін;
г) всі речі, що можуть виконувати функції грошей.
а) витратами праці ( трудова теорія);
б) витратами виробництва ( теорія витрат);
в) корисністю ( теорія граничної корисності);
г) попитом і пропозицією ( теорія попиту і пропозиції).
а) Ж. Тюрго; г) У. Петті;
б) Ф. Кене; д) Т. Мен;
в) П. Буагільбер; є) Ж.Кольбер.
а) прибуток від зовнішньої торгівлі;
б) тільки працю;
в) видобуток коштовних металів;
г) землю й працю;
д) тільки землю.
а) у грошовій формі;
б) не розглядав цю категорію у своїх працях;
в) у натуральній формі;
г) у віртуальній формі.
а) Ж. Тюрго; г) У. Петті;
б) Ф. Кене; д) Т. Мена;
в) П. Буагільбера; є) Ж. Кольбера.
а) гроші є причиною порушення справедливого обміну;
б) гроші- це рушійна сила розвитку економіки;
в) посилена увага приділяється споживчій вартості;
г) посилена увага приділяється міновій вартості;
д) прихильник розвитку сільського господарства;
є) прихильник розвитку промисловості;
ж) вираз інтересів дрібної буржуазії;
з) вираз інтересів промислової буржуазії.
а) працю в промисловості;
б) працю в сільському господарстві:
в) працю в торгівлі;
г) працю в транспортній галузі.
а) Ф.Кене; г) У.Пєтті;
б) А. Монкретьєн; д) П.Буагільбер;
в) А. Сміт; є) Ж. Тюрго.
а) У. Петті;
б) П. Буагільбера;
в) Ф. Кене;
г) Ж. Тюрго.
а) номіналістичної теорії грошей;
б) металевої теорії грошей;
в) кількісної теорії грошей.
а) ідеї протекціонізму, активного державного втручання в господарське життя;
б) чистий продукт виникає в галузях матеріального виробництва;
в) додаткова цінність виникає тільки в землеробстві;
г) ідеї природного порядку та економічного лібералізму;
а) продуктивного класу;
б) класу землевласників;
в) безплідного класу;
г) пролетаріату.
а) торгівлі;
б) сільському господарстві;
в) промисловості;
г) будівництві.
а) торгівця;
б) землеробця;
в) ремісника;
г) купця.
а) У. Петті; г) А. Монкретьєном;
б) Т. Меном; д) Ж. Тюрго;
в) П. Буагільбером; є) Ф. Кене.
а) Ф. Кене; г) Ж. Тюрго;
б) У. Петті; д) Т. Мен;
в) П. Буагільбер; є) Ж. Кольбер.
а) Ж. Тюрго. «Міркування про створення та розподіл багатства»;
б) Ф. Кене. « Економічна таблиця»;
в) У. Петті. « Політична арифметика»;
г) А. Монкретьєн. « Трактат політичної економії»;
а) Ф.Кене;
б) В. де Гурне;
в) Ж. Тюрго;
г) А. Сміт
д) А.Монкретьєн;
є) У. Петті.
а) А. Сміт; г) Ф. Кене;
б) Ж. Тюрго; д) У. Петті;
в) А. Монкретьєн; є) П. Буагільбер.
а) Тюрго аналізує формування мінової пропорції і вважає цінність величиною відносною.
б) Тюрго займається пошуком того, що лежить в основі “справедливої ціни”, шукає абсолютну міру цінності.
а) Сміта; г) Рікардо;
б) Тюрго; д) Петті;
в) Кене; є) Буагільбера.
а) Гроші - результат угоди між людьми.
б) Гроші - один із товарів, що по своїй природі став загальною монетою.
в) Гроші - це те, що використовується як гроші.
а) міру вартості,
б) засіб накопичення,
в) засіб платежу,
г) засіб обігу,
д) світові гроші.
а) всі економічні процеси і явища розглядаються з точки зору окремого індивида;
б) основою багатства нації виступає не товарна, а грошова маса;
в) дія стихійних законів конкуренції забезпечує стабільність ринкового господарства;
г) ефективне функціонування ринку можливе лише за умови його регулювання з боку держави.
а) Сміт вважав, що поведінка підприємців і споживачів у ринковій економіці визначається альтруїстичними мотивами.
б) Сміт вважав, що поведінка підприємців і споживачів у ринковій економіці визначається егоїстичними мотивами.
в) Під «невидимою рукою» Сміт розумів таке керівництво з боку держави, що суспільство його не відчуває.
а) Сміт критикував меркантилістів за те, що багатство вони ототожнювали з грошима.
б) Сміт, як і фізіократи, відстоював принцип економічного лібералізму.
в) Сміт, як і фізіократи, вважає продуктивною тільки працю у сільському господарстві.
а) відносить тільки до шпилькової мануфактури;
б) відносить до будь-якої мануфактури;
в) вважає універсальним для всього суспільства.
а) первісні та щорічні аванси;
б) постійний і змінний;
в) основний і оборотний;
г) реальний і фіктивний.
а) ототожнюється із суспільним інтересом;
б) є первинним по відношенню до суспільного інтересу;
в) є вторинним по відношенню до суспільного інтересу.
а) абсолютне невтручання держави у господарське життя суспільства;
б) механізм господарювання, який обумовлений Божественним провидінням;
в) ринкову економіку, яка не підпорядкована єдиному задуму, але розвивається за об’єктивними законами,
г) необхідність для індивіда підпорядковувати особисті інтереси суспільним.
а) витратами праці;
б) витратами праці і капіталу;
в) сумою доходів;
г) корисністю.
а) у сільському господарстві;
б) у будь-якій галузі матеріального виробництва;
в) у нематеріальному виробництві;
г) тільки у торгівлі.
а) збільшення кількості золота і срібла в країні;
б) підвищення продуктивності праці;
в) переважний розвиток великої торгівлі;
г) зростання продукту нематеріального виробництва.
а) інтереси окремих осіб постійно вступають у протиріччя з інтересами суспільства;
б) прагнення до отримання прибутку і вільна торгівля оцінюються як діяльнясть, що є вигідною всьому суспільству;
в) економічна людина наділена егоїзмом і прагне до збагачення.
а) перехід від ручної праці до мануфактури;
б) перехід від мануфактури до індустріального виробництва;
в) низькі темпи економічного розвитку;
г) виникнення протистояння між промисловцями і землевласниками.
а) визначення джерела багатства;
б) дослідження розподілу праці як основи економії праці;
в) дослідження законів розподілу національного доходу між основними класами суспільства;
г) докорінну перебудову суспільства на соціалістичних засадах.
а) дослідження відносної вартості товарів, яка визначається співвідношенням трудових витрат;
б) пошук абсолютної величини вартості ( субстанції вартості);
в) прибуток і рента є обернено залежними;
г) прибуток і заробітна плата є обернено залежними.
а) трудової теорії;
б) теорії витрат;
в) теорії корисності;
г) теорії попиту і пропозиції.
а) середній прибуток фермера;
б) граничний прибуток промисловця;
в) надлишок вартості над середнім прибутком, який створюється за рахунок різної якості земельних ділянок.
а) диференціальної;
б) абсолютної;
в) монопольної.
а) внутрішньої торгівлі;
б) міжнародної торгівлі;
в) переваг споживачів при виборі товарів;
г) майнового розшарування суспільства.
а) зростання цін на продукти харчування внаслідок дії «закону спадної родючості грунту»;
б) падіння заробітної плати;
в) зростання заробітної плати;
г) падіння темпів народонаселення;
д) зростання темпів народонаселення.
а) Критика теорії Мальтуса про закони народонаселення.
б) Держава повинна регулювати заробітну плату, приймати закони про допомогу бідним.
в) Прибуток і рента знаходяться у зворотній залежності.
г) Заробітна плата повинна утимуватись в межах прожиткового мінімуму .
а) дрібної буржуазії;
б) великих землевласників (лендлордів);
в) великої промислової буржуазії;
г) робочих і селян.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття.
Завершення класичної традиції.
Передумови трансформації класичної політекономії на межі XVIII - XIX ст. Послідовники А. Сміта і Д. Рікардо.
Політична економія у Франції. Політична економія Ж.Б. Сея. Вчення про три фактори виробництва. Теорія ринкової рівноваги. Закон попиту та пропозиції. Теорія реалізації. Ф. Бастіа. Теорії “послуг” і ‘”економічних гармоній”, теорія розподілу суспільного продукту.
Політична економія в Англії. Економічні концепції Т.Р. Мальтуса. Теорія народонаселення, реалізації, економічного зростання. Трактування земельної ренти. Н. Сеніор. Теорії “утримання”, “попиту та пропозиції”, “суб’єктивної вартості”. Економічні погляди Дж.Мілля та Д. Мак-Куллоха. Дж.С. Мілль. “Принципи політичної економії”. Синтез економічних теорій вартості, капіталу, прибутку, ренти. Теорія відтворення. Теорії попиту і пропозиції, корисності. Теорія економічної рівноваги. Теорії монополії й конкуренції.
Особливості політичної економії в США. Теорії національної економіки та протекціонізму Г.Ч. Кері. Теорія “гармонії інтересів”
План практичного заняття
Література до теми 4
Контрольні питання
Тести
а) завершення промислової революції;
б) спад продуктивності праці внаслідок впровадження машин;
в) буржуазія остаточно завоювала політичну владу;
г) безкризовий економічний розвиток;
д) завершення формування капіталізму в Англії й Франції.
а) існує три самостійних джерела вартості;
б) праця є єдиним джерелом вартості;
в) зовнішня торгівля є основним джерелом зростання багатства;
г) сільське господарство є единим джерелом зростання багатства.
а) в умовах вільної конкуренції надвиробництво ні загальне, ні часткове неможливе;
б) можливе часткове надвиробництво, але не загальне;
в) причина загального надвиробництва - у неправильному розподілі праці та ресурсів;
г) причина загального надвиробництва – у недостатньому попиті.
а) теорія глобальної рівноваги попиту й пропозиції;
б) теорія додаткової вартості;
в) теорія факторів створення вартості;
г) теорія циклічних криз надвиробництва.
а) попит породжує пропозицію;
б) пропозиція породжує попит;
в) протиставлення законів виробництва і законів розподілу;
г) ціна рівноваги встановлюється перетином кривих попиту і пропозиції.
а) праця; г) інформація;
б) послуги; д) капітал;
в) земля; є) гроші.
а) Д. Рікардо;
б) Т. Мальтус;
в) К. Маркс;
г) Ф. Бастіа.
а) А. Маршалла; г) М. Фрідмена;
б) Дж. Б. Кларка; д) К. Менгера;
в) Дж.М. Кейнса; є) Д. Рікардо.
а) робітники надають послуги капіталісту, а тому повинні одержувати частину прибутку;
б) робітники, капіталісти й землевласники надають послуги один одному в процесі виробництва;
в) послуги споживаються під час їхнього виробництва;
г) послуги не можуть бути створені “про запас”.
а) інтереси праці та капіталу суперечливі, тому що заробітна плата і прибуток знаходяться у зворотній залежності;
б) інтереси праці та капіталу гармонічні, тому що заробітна плата і прибуток зростають одночасно й однонаправлено.
а) підтримував справедливість “закону Сея”;
б) заперечував справедливість “закону Сея”, але вважав, що в економіці вільної конкуренції кризи носять тимчасовий характер.
в) вважав, що при нестачі попиту безглуздо стимулювати накопичення капіталу;
г) вважав необхідним скорочення споживання “третіх осіб”.
а) теорія послуг; г) теорія законів народонаселення
б) теорія ринків; д) теорія граничної корисності;
в) теорія витрат; є) теорія додаткової вартості.
а) надмірно високі темпи науково-технічного прогресу;
б) недосконалість соціального законодавства;
в) висока смертність населення;
г) високі темпи роста чисельності населення;
д) дія закону “спадаючої родючості грунту”.
а) Д. Рікардо;
б) Ж.Б. Сей;
в) Дж. С. Мілль;
г) К. Маркс.
а) землевласників;
б) чиновників;
в) підприємців;
г) фермерів.
а) Рікардо розділяв точку зору Мальтуса про закони народонаселення.
б) Рікардо розділяв “залізний закон заробітної плати” Мальтуса.
в) Рікардо розділяв теорію Мальтуса про реалізацію сукупного суспільного продукту.
а) теорії трудової вартості;
б) теорії трьох чинників виробництва;
в) теорії попиту і пропозиції;
г) теорії граничної корисності.
а) “теорію послуг”;
б) “теорію утримання”;
в) “теорію трьох чинників виробництва”;
г) “ теорію економічних гармоній”;
д) “теорію третіх особ”.
а) жертва; г) утримання;
б) мультиплікатор; д) соціалізм;
в) корисність; є) раціональні очікування.
а) працею людей;
б) капіталом;
в) силами природи і тварин;
г) землею.
а) Дж. Р. Мак-Куллох;
б) Н. Сеніор;
в) Ф. Бастіа;
г) Ж.Б. Сей;
д) Дж.С. Мілль.
а) Джеймс Мілль вважав, що в створенні вартості бере участь не тільки праця, але й капітал.
б) Джеймс Мілль вважав, що між прибутком і заробітною платою немає суперечності, оскільки кожен з одержувачів цих прибутків отримує плату за свою працю.
в) Джеймс Мілль підтримував тезу Рікардо про те, що прибуток і заробітна плата знаходяться в зворотній залежності, що обумовлює суперечність інтересів праці й капіталу.
а) змінити закони виробництва;
б) змінити закони розподілу;
в) знищити систему приватної власності;
г) обмежити право спадкування.
а) “теорія третіх осіб”;
б) “теорія робочого фонду”;
в) “ теорія додаткової вартості”;
г) “ теорія граничної корисності”.
а) принцип економії праці;
б) принцип витрат праці;
в) принцип еклектизму;
г) принцип граничного аналізу.
а) відокремлений аналіз законів виробництва і законів розподілу;
б) визначення законів, які керують розподілом продукту між основними класами;
в) дослідження природи і причин багатства нації;
г) аналіз виробничих відносин.
а) закони природи не можуть самі по собі забезпечити постійний економічний прогрес;
б) заробітна плата й прибуток знаходяться у зворотній залежності, тому інтереси праці й капіталу протилежні;
в) частка заробітної плати в створеному продукті зростає, а частка прибутку знижується, тому стан робітників і капіталістів має тенденцію до зближення й вирівнювання.
а) Ф. Бастіа;
б) Г. Кері;
в) Ж.Б. Сей;
г) Дж. С. Мілль;
д) Т. Мальтус.
а) гармонія класових інтересів;
б) система протекционізму;
в) фрітредерство;
г) абстрактна праця.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 5. Критичний напрям політичної економії.
С. Сісмонді як критик “економічної ортодоксії ”(класичної школи). Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях Сісмонді. Сісмонді про предмет і метод політекономії. Вчення Сісмонді про вартість, гроші, капітал, прибуток. Теорія відтворення і криз. Обгрунтування принципу державного втручання.
Економічне вчення П.Ж.Прудона. Теорія “конституйованої вартості”. Ідея “робочих грошей” і проект реформування суспільства через реформування обміну.
Соціалісти-рікардіанці У.Томпсон, Дж. Грей, Дж. Брей, Т.Годскін.
Економічні погляди К. Родбертуса. Теорія вартості. Земельна рента у визначенні Родбертуса. Проблема розподілу. Теорія криз. Ідея “державного соціалізму”.
Ф.Лассаль і його економічна програма. “Залізний закон заробітної плати”. Ф.Лассаль про необхідність втручання держави в суспільно-економічні процеси.
Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму. Т. Мор. Т. Кампанелла. Ж. Мореллі (ХVІ – ХVІІ ст.)
Історичні умови і загальна характеристика.виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі (початок XIX ст.)
Концепція А.Сен-Сімона, його критика капіталізму. Проект нової індустріальної системи
Історична концепція Ш.Фур’є як критика капіталізму. Вчення про асоціацію.
Особливості англійського утопічного соціалізму. Практична діяльність Р.Оуена. Р.Оуен про перетворення суспільства. Проект “трудових грошей “ і “справедливого обміну “.
План практичного заняття
Література до теми 5
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 5
а) економічний лібералізм;
б) економічний романтизм;
в) економічна ортодоксія;
г) економічний анархізмю
а) зменшення конкурентоздатності;
б) зростання конкурентоздатності;
в) загроза збанкрутування;
г) майнове вирівнювання статків.
а) багатство і способи його зростання;
б) вдосконалення соціального механізму;
в) господарську діяльність людей;
г) альтернативне використання ресурсів.
а) перенакопичення капіталу;
б) недоспоживання у суспільстві;
в) вісокій рівень заробітної плати;
г) конкуренція між виробниками.
а) політична економія є моральною наукою;
б) пропозиція породжує адекватний попит;
в) накопичення як ключова проблема;
г) всебічне сприяння конкуренції
а) протиріччя між виробництвом і споживанням;
б) протиріччя між обміном і розподілом;
в) протиріччя між світом бізнесу і світом індустрії;
г) протиріччя між суспільними і приватними інтересами.
а) духовенство;
б) чиновників;
в) землевласників;
г) дрібних виробників.
а) виробництво породжує адекватний попит;
б) накопичення сприяє зростанню багатства суспільства;
в) причина криз – недоспоживання внаслідок накопичення;
г) розвиток капіталізму сприяє розширенню як внутрішніх, так і зовнішніх ринків.
а) Заперечував ідеологію економічного лібералізму.
б) Робив акцент на розмежуванні особистого і виробничого споживання.
в) Закликав до законодавчого обмеження конкуренції.
г) ідеалізував велике промислове виробництво.
а) невтручання держави в економічне життя;
б) втручання держави в економічне життя;
в) сприяти розвитку дрібного виробництва;
г) сприяти розвитку великого виробництва;
д) прихильник комуністичних ідей и революційного шляху;
є) противник комуністичних ідей і революційного щляху.
а) трудової теорії;
б) теорії трьох чинників виробництва;
в) теоріі попиту і пропозиції;
г) теорії корисності.
а) метод абстракції;
б) функціональний метод;
в) історичний метод;
г) емпіричний метод;
д) діалектичний метод.
а) у сфері виробництва;
б) у сфері розподілу;
в) у сфері обміну;
г) у сфері споживання.
а) монархію;
б) демократію;
в) анархію;
г) олігархію.
а) землевласників;
б) великої буржуазії;
в) пролетаріату;
г) дрібної буржуазії.
а) Протиставлення споживної і мінової цінності.
б) Ототожнення споживної і мінової цінності.
в) Розробка проекту реформування капіталізму.
г) Розробка проекту знищення капіталізму.
а) виступав за панування дрібної власності;
б) виступав за панування великої власності;
в) виступав проти власності на землю;
г) виступав за знищення будь-якої приватної власності.
а) метод абстракції;
б) функціональний метод;
в) історичний метод;
г) діалектичний метод;
д) емпіричний метод.
а) економічного лібералізму;
б) дарового кредиту;
в) народного банку;
г) третіх осіб.
а) тільки минула праця;
б) тільки поточна праця;
в) і минула, і поточна праця;
г) сили природи поряд із працею.
а) пропонувати перебудову суспільства шляхом експропріації;
б) виступали проти насильницьких методів у вирішенні соціальних проблем;
в) закликали повернутися до натурального господарства;
г) прагнули встановити анархічний лад.
а) Т. Годскін; г) П. Прудон;
б) У. Томпсон; д) Н. Сеніор;
в) С. Сісмонді; є) Г. Кері.
а) соціалістичну економіку;
б) економіку дрібних власників;
в) капіталістичну економіку;
г) комуністичну економіку.
а) С. Сісмонді г) У. Томпсону;
б) П. Прудону; д) К. Марксу;
в) К. Робертусу; є) Т. Мальтусу.
а) П. Прудон;
б) С. Сісмонді;
в) К. Робертус;
г) Дж. Брей.
а) розмежування споживної і мінової вартості;
б) розмежування приватної і суспільної власності;
в) розмежування сфери обігу і сфери виробництва;
г) розмежування економічної і соціальної сторони розподілу багатства.
а) П. Прудон; г) Ф. Лассаль;
б) С. Сісмонді; д) Дж. Грей;
в) У. Томпсон; є) Дж. Брей.
а) С. Сісмонді;
б) К. Робертус
в) Ф. Лассаль;
г) П. Прудон.
а) робітник повинен одержувати повний продукт праці;
б) законодавче обмеження конкуренції;
в) неможливість загальних криз надвиробництва;
г) капіталізм забезпечує гармонію класових інтересів.
а) Мор;
б) Кампанелла;
в) Мореллі;
г) Вінстенлі.
а) “Місто Сонце;
б) “Кодекс природи”
в) “Філософія, що заснована на відчуттях”;
г) “Конституція”
д) “Закон свободи”.
а) суспільна власність;
б) приватна власність;
в) зрівняльний розподіл;
г) розподіл за потребами;
д) обов’язковість праці;
є) ганебність праці для вільних громадян.
а) Мор;
б) Маркс;
в) Сен-Сімон;
г) Кампанелла;
д) Платон;
є) Фур’є.
а) Німеччина;
б) Італія;
в) Франція;
г) Англія;
д) США.
а) діалектичного методу;
б) історичного методу;
в) функціонального методу;
г) каузального методу.
а) капіталізм;
б) соціалізм;
в) комунізм;
г) індустріалізм.
а) індустріали і власники;
б) капіталісти і пролетаріат;
в) землевласники і промисловці;
г) бідні і багаті.
а) приватна власність буде знищена;
б) приватна власність трансформується в колективну;
в) основою економічного устрою буде приватна власність;
г) основою економічного устрою буде державна власність.
а) Економічною формою нового суспільства стане асоціація.
б) Справедливим є тільки зрівняльний розподіл.
в) Капіталістичне суспільство є проміжною стадією між феодалізмом та індустріалізмом.
г) Шлях переходу до нового суспільства через революцію.
а) розподіл праці;
б) просвіту;
в) прагнення до прибутку;
г) прагнення до влади.
а) історичний метод;
б) каузальний метод;
в) функціональний метод;
г) економічний експеримент.
а) не повинно бути приватної власності:
б) уся власність повинна перейти державі;
в) приватна власність повинна бути удосконалена;
г) не повинно бути тільки великої власності на засоби виробництва.
а) капіталізм є природним і вічним станом розвитку суспільства;
б) заклик повернутися до натурального господарства;
в) виділення змішаних періодів у стадіях розвитку людського суспільства;
г) детальний опис майбутнього комуністичного суспільства.
а) землеробстві;
б) великій промисловості;
в) торгівлі;
г) розвитку науки;
д) дрібному виробництві.
а) резервація;
б) колонія;
в) фаланга;
г) кібуц.
а) згідно потребам;
б) зрівняльний розподіл.
в) згідно трудовому внеску;
г) згідно внеску капіталу, праці і таланту;
а) їх повинні дати капіталісти;
б) їх повинна виділити держава з бюджету;
в) їх повинні накопичити робочі;
г) їх треба здобути через війни з іншими країнами.
а) Сен-Сімон;
б) Фур’є;
в) Оуен;
г) Мор.
а) існування суспільної власності на засоби виробництва;
б) існування приватної власності;
в) капіталістична торгівля;
г) існування колективної праці.
а) збільшення тривалості робочого дня;
б) введення системи штрафів;
в) застосування елементів самоуправління;
г) поліпшення умов праці і побуту для робочих.
а) Утопізм Оуена полягав у тому, що його ідеї взагалі нездійсненні;
б) Експеримент Оуена був продовжений реальною побудовою соціалізму;
в) Філантропічна спрямованість експерименту Оуена насправді обернулась побудовою деспотичного суспільства;
г) Утопізм Оуена полягав у тому, що він намагався прискорити втілення своїх ідей.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 6. Виникнення й розвиток марксистської економічної теорії.
Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії в 40- 50 рр. XIX ст.
Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму. Методологія дослідження. Структура й основні проблеми І, II й ІІІ томів “Капіталу” К.Маркса. Розвиток трудової теорії вартості. Теорія подвійного характеру праці. Теорія додаткової вартості. Перетворені форми додаткової вартості. Теорія грошей і капіталу. Теорія ренти. Теорія відтворення. Теорія циклічності економічного розвитку капіталізму.
Теоретичні проблеми IV тому “Капіталу”.
Питання економічної теорії у працях К.Маркса і Ф.Енгельса 70- 90-х років.
Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.
Марксизм і сучасність.
План практичного заняття
Література до теми 6
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 6
а) німецьку класичну філософію;
б) протиріччя в розвитку капіталізму;
в) христянську релігію;
г) англійську класичну політекономію;
д) утопічний соціалізм.
а) дослідження людських відносин і поведінки;
б) дослідження природи і причин створення багатства;
в) дослідження виробничих відносин;
г) дослідження законів розподілу багатства.
а) «Капітал»;
б) «Святе сімейство»;
в) «Анті-Дюринг»;
г) «Німецька ідеологія»;
д) «Маніфест Комуністичної партії»,
а) ідея базису і надбудови;
б) теорія трьох чинників виробництва;
в) доктрина економічного лібералізму;
г) теорія додаткової вартості;
д) теорія подвійного характеру праці.
а) виробничі сили і виробничі відносини;
б) виробничі сили і економічний базис;
в) виробничі відносини і надбудова;
г) надбудова і формація.
а) просвітительство;
б) класову боротьбу;
в) науково-технічний прогрес;
г) законодавче вирішення соціальних конфліктів.
а) індустріальної;
б) інформаційної;
в) комунізму;
г) соціалізму.
а) заклик до негайних революційних дій і встановлення діктатури пролетаріату;
б) доведення неминучості еволюції капіталізму і переходу до нової формації;
в) реформування суспільства на основі морального вдосконалення людства;
г) реформування суспільства на основі досконалого законодавства.
а) протиріччя еквівалентності обміну між працею і капіталом;
б) протиріччя між виробництвом і споживанням;
в) протиріччя між виробництвом і нагромадженням;
г) протиріччя між нагромадженням і споживанням.
а) Маркс вважав, що трудова теорія Сміта – Рікардо змогла довести дієздатність закону вартості в умовах капіталізму.
б) Маркс вважав, що суперечність у трудовій теорії вартості Сміта- Рікардо розв’язується, якщо предметом купівлі-продажу вважати робочу силу, а не працю.
в) Маркс вважав, що капіталіст не сплачує повністю робітникові вартість його робочої сили.
а) на основний і оборотний;
б) на постійний і змінний;
в) на виробничий і невиробничий;
г) на реальний і фіктивний.
а) розумова і физична;
б) конкретна і абстрактна;
в) наймана і вільна;
г) доцільна і недоцільна.
а) трудова теорія вартості;
б) теорія додаткової вартості;
в) теорія подвійного характеру праці;
д) теорія витрат виробництва;
є) теорія попиту і пропозиції.
а) в сфері розподілу;
б) в сфері обігу;
в) в сфері виробництва;
г) в сфері споживання.
а) падіння продуктивності праці;
б) зростання органічної будови капіталу;
в) зростання рівня зробітної плати робочих;
г) зростання доходів землевласників.
а) послуги праці;
б) вироблений продукт;
в) капітал;
г) робоча сила.
а) створює субстанцію вартості;
б) створює споживну вартість;
в) є кількісно і якісно неоднородною;
г) є приватною справою виробника.
а) вартість;
б) додаткову вартість;
в) споживну вартість;
г) не має вартості.
а) в процесі споживання авансованого капіталу;
б) в процесі споживання змінного капіталу;
в) в процесі споживання основного капіталу;
г) в процесі споживання постійного капіталу.
а) частина капіталу, яка йде на купівлю обладнання;
б) частина капіталу, яка йде на купівлю споруд;
в) частина капіталу, яка йде на купівлю сировини;
г) частина капіталу, яка йде на купівлю робочої сили.
а) відношення основного до оборотного капіталу;
б) відношення авансованого до змінного капіталу;
в) відношення постійного до змінного капіталу;
г) відношення оборотного до змінного капіталу.
а) власний і позичковий;
б) торговий і позичковий;
в) постійний і змінний;
г) реальний і фіктивний.
а) прибуток;
б) заробітну плату;
в) земельну ренту;
г) капітал;
д) гроші.
а) логічна суперечність переходу від поділу капіталу на основний і оборотний до поділу його на перемінний і змінний;
б) логічна суперечність переходу від трудової вартості до ціни виробництва;
в) логічна суперечність переходу від внутрішногалузевої до міжгалузевої конкуренції;
г) зазначених протирічь в теорії Маркса взагалі не існує.
а) досконалої конкуренції;
б) внутрішньогалузевої конкуренції;
в) нецінової конкуренції;
г) міжгалузевої конкуренції.
а) виробництво матеріальних товарів і виробництво послуг;
б) виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання;
в) виробництво предметів тривалого споживання і виробництво предметів короткочасного споживання;
г) виробництво товарів підвищеного попиту і виробництво товарів повсякденного попиту.
а) капіталізм здатний підтримувати рівновагу на макрорівні внаслідок дії закону Сея;
б) капіталізм здатний підтримувати рівновагу на макрорівні за умов вдосконалення законодавства;
в) в умовах капіталізму кризи неминучі, тому що мають матеріальну основу і регулярний характер;
г) в умовах капіталізму кризи можуть мати місце, але вони носять випадковий характер.
а) процес виробництва капіталу
б) процес обігу капіталу;
в) процес капіталістичного виробництва , взятий у цілому;
г) аналіз теорій походження прибутку.
а) доринкова і ринкова політична економія;
б) класична і вульгарна політична економія;
в) класична і маржиналістська політична економія;
г) капіталістична і соціалістична політична економія.
а) суспільна власність на засоби виробництва;
б) поділ суспільства на класи;
в) планомірна організація економічних процесів;
г) трудовий принцип розподілу створеного продукту.
а) ортодоксальне сприйняття;
б) критичне переосмислення;
в) вульгарне сприйняття;
г) заперечення головних теоретичних постулатів.
а) «Анти-Дюринг»;
б) «Імперіалізм як вища стадія капіталізму;
в) «Критика Готської програми»;
г) «Розвиток капіталізму в Росії»;
д) «Походження сім’ї, приватної власності і держави».
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 7. Виникнення альтернативної школи політичної економії
Німецька національна політекономія.
Започаткування системи національної політичної економії у Німеччині. Ідеї А. Мюллера.
Економічні погляди Ф.Ліста. Проблеми зайнятості та інвестицій. Доктрина “індустріального виховання нації.” Ідеі протекціонізму.
Концепції історичної школи. Предмет і метод дослідження. Опозиція класичній школі, критика гедонізму. Інституціоналізм історичної школи. В. Рошер, К.Кніс, Б.Гільдебранд.
Нова історична школа. Критика методу класичної політичної економії. Дослідження соціальних проблем, ролі соціальних інститутів. Започаткування соціал-націоналістичних ідей.
Теорії державного регулювання економіки. Г.Шмоллер, Л.Брентано, К. Бюхер.
Виникнення інституціонального напряму в німецькій політичній економії. Теорії соціально-орієнтованого та свідомо сформованого суспільства. Ідеї соціального плюралізму. В.Зомбарт, М. Вебер. Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму. Р.Штамлер, Р.Штольцман.
План практичного заняття
Література до теми 7
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 7
а) індивідуалізм;
б) гедонізм;
в) космополітизм;
г) жодне з наведеного.
а) дослідження статичного стану інститутів;
б) междісциплінарність;
в) етична орієнтованість;
г) “чиста “ економічна теорія.
а) відсутності єдиної держави;
б) бурхливому розвитку індустрії;
в) економічній відсталості;
г) інтенсивному розвитку капіталізму.
а) пошук загальних закономірностей у розвитку будь-якого суспільства;
б) пошук особливостей і відмінностей у розвитку національних господарств;
в) зведення до мінімуму функцій держави;
г) скасування обмежень у зовнішній торгівлі..
а) активне державне втручання в економіку;
б) примат суспільних інтересів;
в) революційний егалітаризм;
г) критика приватної власності.
а) емпіричного;
б) каузального;
в) статистичного;
г) логічної абстракції.
а) відстоювання принципів економічного лібералізму;
б) заперечення існування об’єктивних економічних законів;
в) декларування принципу державного невтручання;
г) заперечення національних особливостей економічного розвитку.
а) егалітарний розподіл створеного продукту;
б) економічний індивідуалізм;
в) космополітичну економію;
г) виховальний протекціонізм.
а) країн, що перебувають на однаковій стадії розвитку;
б) країн, що перебувають на різних стадіях розвитку;
в) будь-яких капіталістичних країн;
г) економічно відсталих країн.
а) А. Мюллер;
б) В. Рошер;
в) Б. Гільдебранд;
г) Ф. Ліст;
д) К. Кніс.
а) опис еволюції господарських процесів різних народів;
б) аналіз загальних тенденцій суспільного розвитку;
в) пояснення явищ і процесів через внутрішні суперечності;
г) відволікання від випадкового і другорядного.
а) прихильник еволюційного розвитку суспільства;
б) прихильних революційних перетворень у суспільстві;
в) заперечення існування загальних законів економічного розвитку;
г) пошук загальних законів економічного розвитку.
а) рівень розвитку продуктивних сил;
б) способи організації обміну продуктами;
в) три фактори виробництва;
г) етичні фактори.
а) мануфактурну індустрію;
б) комерційне господарство;
в) кредитне господарство;
г) грошове господарство.
а) історичний прогрес неможливий без існуванням приватної власності;
б) існування приватної власності унеможливлює історичний прогрес;
в) проголошення ідеї “індустріального” виховання нації;
г) розробка моделі “економічної людини”.
а) ідея про загальну закономірність історичного процесу;
б) не існує ніяких економічних законів, а є тільки закони природи;
в) основним методом пізнання є логічна абстракція;
г) кожна країна не може мати свою особисту політичну економію.
а) ліберальний;
б) соціально-етичний;
в) економетричний;
г) експериментальний.
а) шляхом революційного перевороту;
б) шляхом реформ у сфері обігу;
в) шляхом соціального законодавства і соціальних гарантій;
г) шляхом “індустріального виховання нації”.
а) вважав, що теоретична політична економія не має прикладного значення;
б) застосовував математичні методи аналізу
в) абсолютизував роль проспілок у поліпшенні становища робочого класу;
в) абсолютизував позитивну роль держави у вирішенні класового конфлікту.
а) Г. Шмоллер;
б) К. Бюхер;
в) Л. Брентано;
г) М. Вебер.
д) В. Зомбарт.
а) Г. Шмоллер;
б) К. Бюхер;
в) Л. Брентано;
г) В. Зомбарт;
д) М. Вебер.
а) соціалізму;
б) імперіалізму;
в) змішаного господарства;
г) бартерного господарства.
а) Г. Шмоллер;
б) К. Бюхер;
в) Л. Брентано;
г) М. Вебер.
д) В. Зомбарт.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 8. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
Виникнення маржиналізму. Проблеми економічної рівноваги. Започаткування основ теорії граничної корисності. Г. Госсен, Й. Тюнен . Ж. Дюпюї, А. Курно, С. Джевонс.
Австрійська школа граничної корисності. Предмет і метод дослідження. Теоретичні погляди К. Менгера, Є. Бем-Баверка, Ф. Візера.
Формування неокласичної традиції в західній політичній економії в другій половині 19-го - на початку 20 ст.
Кембрідзька школа. Економічна теорія А. Маршалла. Синтез післярікардианської політекономії і маржиналізму. Теорії корисності, ціни, “попиту та пропозиції”, “економічної рівноваги”. Розвиток неокласичної традиції в працях А. Пігу та Р. Хоутрі. Перегляд неокласичної теорії ринку.
Американська школа маржиналізму в політичній економії. Теорії “статики та динаміки”, “граничної продуктивності” Д. Б. Кларка. Категорії заробітної плати, ціни, процента, прибутку, закон спадаючої прибутковості.
Економічні концепції шведської (стокгольмської) школи. К. Вікселль, Г. Кассель.
Математична школа в політичній економії. Економічна рівновага. Ринкове саморегулювання. Теоретичні моделі Л. Вальраса, В. Парето.
План практичного заняття
Література до теми 8
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 8
а) К. Менгер;
б) У Джевонс;
в) Л. Вальрас;
г) В. Парето.
а) природу виникнення і зростання багатства;
б) ефективний розподіл ресурсів і оптимальну їх комбінацію;
в) особливості розвитку національних економік;
г) дію об’єктивних економічних законів.
а) суб’єктивно-психологічний аналіз;
б) статичний аналіз;
в) мікроекономічний аналіз;
г) макроекономічний аналіз;
д) граничний аналіз.
а) гедонізм;
б) аскетизм;
в) націоналізм;
г) агностицизм.
а) широке використання математичного аппарату;
б) принципова відмова від використання математичного аппарату;
в) дослідження динаміки руху економічної системи;
г) дослідження виробничих відносин суспільства.
а) середніх економічних величин;
б) сукупних економічних величин;
в) граничних економічних величин;
г) агрегованих економічних величин.
а) витратний принцип визначення вартості;
б) модель “економічної людини”;
в) математичний аппарат дослідження;
г) модель недосконалої конкуренції.
а) К. Менгер;
б) А. Пігу;
в) У.С. Джевонс;
г) Л. Вальрас;
д) Ф. Еджуорт.
а) оппортуністичну:
б) спонтанну;
в) раціональну;
г) емпіристичну.
а) теорії граничної корисності;
б) теорії попиту і пропозиції;
в) теорії граничної продуктивності;
г) теорії загальної економічної рівноваги.
а) виробничу функцію;
б) модель максимізації прибутку монополії;
в) дослідження цінового надлишка;
г) встановлення рівноваги попиту і пропозиції.
а) А. Курно;
б) Г. Госсен;
в) Ж. Дюпюі;
г) Г. Тюнен.
а) А. Курно;
б) Г. Госсен;
в) Ж. Дюпюі;
г) Г. Тюнен.
а) невелику зміну економічної величини, яка вимірюється;
б) несуттєву зміну величини, яка вимірюється;
в) межову зміну величини, яка вимірюється;
г) додаткову зміну величини, яка вимірюється.
а) споживач прагне мінімізувати граничну корисність;
б) корисність товарів, що купуються, спадає зі збільшенням доходу споживача;
в) додаткова корисність від споживання додаткової одиниці блага зменшується;
г) відношення граничних корисностей завжди менше, ніж відношення цін.
а) Ж. Дюпюі;
б) Г. Госсен;
в) А. Курно;
г) Г. Тюнен;
д) Е. Кондильяк.
а) гранична корисність;
б) альтернативні витрати;
в) еластичність попиту;
г) криві байдужості.
а) междисціплінарний підхід;
б) етична спрямованість;
в) етична нейтральність;
г) внеісторичний раціоналізм;
д) конкретний історизм.
а) витратами праці;
б) витратами капіталу;
в) витратами факторів виробництва;
г) корисністю;
д) доходами.
а) примату виробництва;
б) примату розподілу;
в) примату обігу;
г) примату споживання.
а) монізма;
б) дуалізма;
в) плюралізма.
а) об’єктивістський підхід;
б) суб’єктивно-психологічний підхід;
в) витратний підхід;
г) трудовий підхід
а) К. Менгер;
б) Ф. Візер;
в) Е. Бем-Баверк;
г) жоден з них.
а) вартість визначається витратами факторів виробництва;
б) вартість визначається граничною корисністю;
в) вартість визначається доходами;
г) вартість визначається трудовими витратами.
а) не потребують відносин розподілу і власності;
б) потребують відносин розподілу і власності;
в) мають мінову цінність;
г) не мають мінової цінності.
а) трудовими витратами на його виробництво;
б) ступенем насиченості благом;
в) рівнем запасу блага;
г) оцінками конкуруючих споживачів.
а) розподіл благ на економічні і неекономічні;
б) розподіл благ на теперішні і майбутні;
в) розмежування досконалої і недосконалої конкуренції;
г) розмежування соціально-економічної статики і динаміки.
а) Л. Вальрас;
б) К. Менгер;
в) В. Парето;
г) Ф. Еджуорт.
а) австрійської школи;
б) кембріджської школи;
в) американської школи;
г) лозанської школи.
а) К. Менгер;
б) А. Маршалл;
в) Дж. Кларк;
г) Л. Вальрас.
а) регресивна система оподаткування;
б) прогресивна система оподаткування;
в) пропорційна система оподаткування;
г) жодна з наведених.
а) кардиналістської теорії граничної корисності;
б) ординалістської теорії граничної корисності;
в) теорії загальної економічної рівноваги;
г) теорії альтернатичних витрат.
а) закону Госсена;
б) шкали Менгера;
в) оптимума Парето;
г) “ножиць” Маршалла;
д) еффекту Пігу.
а) теорія граничної корисності;
б) кількісна теорія грошей;
в) економічна теорія добробуту;
г) модель загальної економічної рівноваги.
а) корисність;
б) витрати виробництва;
в) рівним чином корисність і витрати виробництва;
г) тільки витрати праці.
а) критерій максимального добробуту суспільства;
б) умови загальної економічної рівноваги;
в) інтерпретацію часткової економічної рівноваги;
г) умови досягнення максимуму крисності споживачем.
а) функціональний;
б) каузальний;
в) історичний;
г) емпіричний.
а) попит викликає відповідну пропозицію;
б) пропозиція викликає відповідний попит;
в) перевищення пропозиції над попитом викликає зниження ціни;
г) при зниженні ціни товару обсяг покупок зростає;
д) крива попиту має позитивний нахил;
а) макроекономічного аналізу;
б) мікроекономічного аналізу;
в) мезоекономічного аналізу;
г) мегаекономічного аналізу.
а) класову боротьбу;
б) конкуренцію;
в) національний інтерес;
г) еволюцію.
а) сума цін товарів дорівнює кількості грошей у обігу;
б) ціна товарів співпадає з їх вартістю;
в) величина попиту дорівнює величині пропозиції;
г) ціна визначається суспільно-необхідним робочим часом.
а) пошук крітерію суспільного добробуту;
б) проблема розподілу багатства;
в) дослідження діалектичної єдності продуктивніх сил і виробничих відносин;
г) умови одночасної рівноваги на товарному і грошовому ринках.
а) визначається «залізним» законом її мінімального рівня;
б) законодавчо встановленими нормами;
в) вартістю засобів існування робітника;
г) граничною продуктивністю праці.
а) В. Парето;
б) А. Маршалл;
в) А. Пігу;
г) Л. Вальрас;
д) Дж.Б. Кларк.
а) існування екстерналій робить ринковий механізм неефективним;
б) кожен учасник обміну отримує рівну вигоду;
в) кожен фактор виробництва отримує ту частку багатства, яку він створює;
г) граничну корисність неможливо і недоцільно виражати в абсолютних кількісних одиницях.
а) австрійська школа;
б) кембріджська школа;
в) стокгольмська школа;
г) жодна з них, бо всі вони розглядали виключно мікроекономічні процеси.
а) дінамічний;
б) статичний;
в) сінергетичний;
г) кумулятивний.
а) А. Маршаллу;
б) К. Менгеру;
в) А. Пігу;
г). Дж. Кларку;
д) Л. Вальрасу.
а) теорію граничної продуктивності;
б) теорію граничної корисності;
в) теорію попиту і пропозиції;
г) теорію альтернативних витрат.
а) К. Вікселль;
б) Г. Кассель;
в) Л. Вальрас;
г) В. Парето.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 9. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у ХХ столітті
Проблеми соціально-економічного розвитку та їх відображення в економічних теоріях. Основні напрями розвитку економічної теорії та їх еволюція. Критерії класифікації і порівняльний аналіз основних напрямів економічної теорії. Кейнсіанство. Неокласичний напрям. Інституціоналізм.
Економічні концепції соціал-демократії. Ревізіонізм. Формування теоретичних джерел сучкасного соціал-реформізму в першій третині ХХ століття. Соціал-реформістські моделі економічного розвитку. Сучасний соціал-реформізм.
Радянська економічна думка. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.
Економічна думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20-30 рр. Розробка теорії сільськогосподарської кооперації в працях А.В.Чаянова та інших. Теорія “довгих хвиль” М.Д.Кондратьєва.Розвиток економічної думки в повоєнний період. Економічна дискусія 1951-1952 рр. Створення підручника з політичної економії. Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму у працях радянських економістів. Спроба створити основи цілісної системи політичної економії соціалізму
Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії.
Криза марксистської політичної економії, як відображення кризи соціалізму.
План практичного заняття
1. Н.Д.Кондратьєв не став лауреатом Нобелівської премії по економіці тому, що:
а) Нобелівських премій посмертно не присуджують;
б) економісти Заходу вважають концепцію “довгих хвиль”’ помилковою;
в) Нобелівські премії дають тільки за економетричні праці;
г) радянські економісти не висували його як здобувача Нобелівської премії, оскільки він був репресований.
2. Помічено, що найбільш великі економісти робили свої відкриття, спираючись на матеріал тієї країни, у якій вони жили. Це пояснюється в першу чергу тим, що:
а) кожний великій вчений - як правило, патріот своєї країни;
б) у ті часи засоби повідомлення між країнами були недостатньо розвинуті;
в) у наданих країнах було багато проблем, що потрібно було вирішувати;
г) у своїй країні економіст зіштовхувався з усією множиною фактів реального життя і міг вибрати з них Істотні для свого відкриття.
3. Л.В.Канторович здобув Нобелівську премію з економіки за дослідження:
а) “довгих” хвиль кон’юнктури;
б) галузевих взаємозв’язків “’•витрати-випуск “
в) лінійного економічного програмування;
г) нееквівалентного обміну у світовій торгівлі.
4. Установіть відповідність між представниками різних шкіл та напрямів:
а) автор концепції мілітаризація праці
б) концепція міжгалузевих балансів
в) теорія великих циклів
г) прихильник ринкової моделі економіки
д) засновник лінійного профанування
5. Розробка яких теоретичних принципів належить Н. Кондратьєву:
а) теорія оптимального планування,
б) теорія довгих хвиль,
в) теорія сільськогосподарської кооперації.
г) теорія мілітаризації праці.
6. Хто автор теорії довгих хвиль:
а) Л.Троиький,
б) А.Чаянов,
в) Н.Кондратьєв,
г) Б.Новожилов.
8. Хто із представників радянської економічної думки був нагороджений Нобелівською премією:
а) А.Чаянов,
б) Г.Лисичкін,
в) Л.Канторович,
г) Ю.Пахомов.
а) 1985-1987рр.,
б) початок 80-х років,
в) 1987-1991 рр
г) початок ХХІ століття.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 10. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах.
Історичні умови виникнення кейнсіанства.
Теоретична система Дж.М.Кейнса. Метод дослідження. Макроекономічний аналіз. Трактування Дж.М.Кейнсом причин порушення рівноваги капіталістичної економіки. “Основний психологічний закон”. Теорія мультиплікатора.
Економічна програма Дж.М.Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку.
Поширення кейнсіанства і його особливості в різних країнах.
Американський варіант кейнсіанства. А.Хансен, С.Харріс. Інвестиційна теорія циклу. Принцип акселератора.
Кейнсіанство у Франції. Г.Ардан. Ф.Перру.
Кейнсіанство у Швеції. Г.Мюрдаль. Е.Вігфорс .
Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Теорії “економічної динаміки “ Р.Харрода (Англія) та “економічного зростання “ Е.Домара (США).
Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, Т.Сраффа, Н.Калдор. Проблеми зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях.
Кейнсіанська теорія і економічна політика.
План практичного заняття
Література до теми 10
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 10
а) поширення дрібнотоварного виробництва;
б) панування монополій;
в) початок промислової революції;
г) усупільнення й ускладнення виробництва.
а) повна зайнятість є нормою для економіки;
б) концепція протекціонізму;
в) здібність економічної системи до саморегулювання;
г) активне втручання держави в економічні процеси.
а) Ціни і заробітна плата є гнучкими в силу існування вільної конкуренції.
б) Ціни і заробітна плата не є гнучкими в силу монополізації.
в) Заощадження є функцією ставки відсотку.
г) Інвестиції є функцією ставки відсотку.
а) марксизм,
б) фізіократів,
в) історичну школу,
г) меркантилізм;
д) монетаризм.
а) теорія ринків Ж.Б. Сєя;
б) теорія додаткової вартості К. Маркса;
в) теорія “третіх осіб” Т. Мальтуса;
г) теорія послуг Ф. Бастіа;
д) “теорія утримання” Н. Сеніора.
а) мікроекономіку;
б) макроекономіку;
в) мезоекономіку;
г) мегаекономіку.
а) ідея диктатури пролетаріату;
б) циклічність розвитку капіталістичної економіки пояснюється дією психологічних законів;
в) головна задача держави зводиться до впливу на сукупну пропозицію;
г) кризові явища в економіці породжуються порушенням рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією;
д) держава повинна впливати на економіку, якщо обсяг сукупного попиту є недостатнім.
а) теорія додаткової вартості;
б) теорія трьох факторів виробництва;
в) теорія переваги ліквідності;
г) теорія глобальної рівноваги попиту і пропозиції.
а) у зовнішніх чинниках;
б) у сфері виробництва;
в) у сфері попиту;
г) у нееквівалентному обміні.
а) працелюбність;
б) новаторство;
в) ощадливість;
г) марнотратство.
а) рівнем цін;
б) попитом на гроші;
в) рівнем ставки відсотку;
г) масштабами сукупного попиту.
а) норми відсотку;
б) доходу;
в) інвестицій;
г) чистого експорту.
а) поточний попит;
б) потенційно можливий попит;
в) мінімальний попит;
г) попит з боку держави.
а) випереджають темпи приросту доходу;
б) залишаються на незмінному рівні;
в) відстають від темпів приросту доходу;
г) немає вірної відповіді.
а) недосконалим механізмом розподілу доходу;
б) зростанням схильності людей до заощаджень;
в) державним втручанням в економіку;
г) падінням граничної ефективності капіталу;
д) високим рівнем відсоткової ставки.
а) “Пропозиція породжує попит”;
б) “Попит породжує пропозицію”
в) “Гроші вирішують все”;
г) “Кожному – за його справами”.
а) із збільшенням споживання товару, гранична корисність додаткової одиниці спадає;
б) при зниженні ціни обсяг купуємого товару зростає;
в) із зростанням доходу збільшується схильність до споживання;
г) якщо кількість грошей у обігу зросте, то ціни на товари підвищаться.
а) відношення доходу до споживання;
б) відношення споживання до доходу;
в) відношення приросту доходу до приросту споживання;
г) відношення приросту споживання до приросту доходу;
а) їх сума дорівнює одиниці;
б) їх сума менша за одиницю;
в) їх сума більша за одиницю;
г) їх сума дорівнює нулю.
а) розподілу доходу на споживання і заощадження;
б) обсягу інвестицій;
в) величини норми відсотку;
г) кількості грошей у обігу.
а) трансакційний;
б) альтруїстичний;
в) раціональний;
г) спекулятивний;
д) перестороги.
а) походження інвестицій від доходу;
б) походження доходу від інвестицій;
в) походження відсотку від інвестицій;
г) походження доходу від рівня цін.
а) має позитивний нахил;
б) має від’ємний нахил;
в) є вертикальною лінією;
г) є горизонтальною лінією.
а) утримання;
б) перевага ліквідності;
в) корисність;
г) додаткова вартість.
а) мультиплікатора зайнятості;
б) мультплікатора інвестицій;
в) мультплікатора бюджету;
г) мультиплікатора податків.
а) уряд повинен скорочувати державні видатки для запобігання дефіциту державного бюджету;
б) збільшення державних видатків здатне забезпечити мультиплікаційний ефект для пожвавлення ділової активності.
в) у ринковій системі є механізми, що здатні самостійно в короткі терміни забезпечити високій рівень зайнятості,
г) економіка потребує централізованого планування;
д) необхідно знищити приватну власність,
а) заходів грошово-кредитної політики;
б) заходів соціальної політики;
в) заходів бюджетно-податкової політики;
г) заходів антимонопольної політики;
д) заходів антиінфляційної політики.
а) в бік її зростання;
б) в бік її скорочення;
в) залишати її незмінною за будь-яких умов.
а) інфляція;
б) безробіття;
в) експлуатація;
г) девальвація;
д) дефіцит державного бюджету.
а) праве кейнсіанство;
б) ліве кейнсіанство;
в) ліберальне кейнсіанство;
г) жодне з наведеного.
а) відношення приросту доходу до приросту інвестицій;
б) відношення приросту інвестицій до приросту доходу;
в) відношення інфляції до безробіття;
г) відношення автономних інвестицій до похідних.
а) ринковій системі внутрішньо властива стабільність;
б) порушена рівновага неминуче відновиться за рахунок раціональної поведінки господарюючих суб’єктів;
в) необхідне активне втручання держави в економічну діяльність;
г) тільки за умов вільної конкуренції досягається ефективна алокація ресурсів і соціальна справедливість.
а) Представники посткейнсіанства замінили принцип мультиплікатора принципом акселератора.
б) Представники посткейнсіанства доповнили принцип мультиплікатора принципом акселератора.
в) Ліве кейнсіанство виражає інтереси немонополістичного капіталу.
г) Ліве кейнсіанство виражає інтереси монополістичного капіталу..
а) збільшенням військових витрат;
б) скороченням військових витрат;
в) сприянням поширенню монополій;
г) обмеженням влади монополій.
а) Е. Хансен;
б) Дж. Хікс;
в) П. Самуельсон;
г) П. Сраффа.
а) Р. Харрод, Є.Домар, А. Хансен,
б) Дж. Робінсон, П.Сраффа, Н. Калдор,
в) М. Фрідмен, Ф. Хайєк, Л. Ерхард.
г) Т. Веблен, У. Мітчелл, Дж.Р. Коммонс.
а) Д. Хікс;
б) Е. Хансен;
в) Є. Домар;
г) Ф. Перру.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 11. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст. Перегляд неокласичної концепції. Теорії монополії та конкуренції. Дж.Робінсон, Й.Шумпетер.
Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання.
Вчення про виробничу функцію. Функція Кобба-Дугласа. Багатофакторні моделі економічної динаміки Р.Солоу, Дж.Мід. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму, його різні форми. “Лондонська”, “фрайбурзька”, “паризька”, “чиказька”школи. Лондонська школа неолібералізму. Ф.Хайек.
Неолібералізм у Німеччині. Фрайбурзька школа ордолібералізму. Теорія порядків. В.Ойкен і його концепція “їдеальних типів господарських систем”. В.Рьопке, А. Мюллер-Армак. Л.Ерхард.
Теорії “соціального ринкового господарства” та “сформованого суспільства”.
Чиказька школа монетаризму. Монетарна модель циклу М.Фрідмена.
Неокласичне відродження. “Економіка пропозиції”. А.Лаффер, К.Мандель. Теорія “раціональних очікувань” Т.Сарджент, Р.Лукас, С.Фішер.
Неокласичний синтез. П.Самуельсон.
Досвід застосування рекомендацій неокласичної теорії в економіці різних країн.
План практичного заняття
Література до теми 11
Контрольні запитання
ТЕСТИ ДО ТЕМИ 11
а) поширення безробіття;
б) спад виробництва;
в) стагфляція;
г) падіння прибутків.
а) принцип активного державного регулювання економіки;
б) принцип саморегулювання економіки;
в) вільна конкуренція;
г) обмежена конкуренція.
а) посилення державного втручання в економіку;
б) скорочення адміністративно-правових і посилення ролі економічних методів регулювання;
в) стимулювання розвитку ринкової конкуренції;
г) скорочення податків, зниження соціальних виплат і пільг;
д) грошовий чинник є визначальним у формуванні господарської кон’юнктури.
а) ВНП,
б) заробітну плату,
в) ренту.
г) гроші.
д) процент,
є) відсоток,.
ж) вартість,
з) споживну вартість,
і) інвестиції,
к) граничну корисність.
а) середньорічний темп очікування інфляції,
б) середньорічний темп приросту ВНП,
в) середньорічний темп приросту національного доходу,
г) середньорічний темп приросту безробіття.
а) 2 %,
б) 4 %,
в) 6 %,
г) 8 %,
д) немає правильної відповіді?
а) Монетаристи стверджують, що між зміною попиту на гроші і динамікою номінального прибутку існує пряма залежність.
б) Із точки зору монетарнстської теорії, економіка знаходиться в стані рівноваги за умови, що попит на гроші дорівнює їхній пропозиції;
в) Прихильники теорії раціональних очікувань стверджують, що ринки продуктів і праці в значній мірі монополізовані, а ціни і ставки заробітної плати носять негнучкий характер.
г) Більшість економістів згодні з основними положеннями теорії раціональних очікувань.
д) Крива Лаффера демонструє, шо зниження норми податків збільшує обсяг податкових надходжень,
а) номінальному обсягу валового національного доходу;
б) обсягу інвестицій;
в) сумі споживчих витрат за умови обліку швидкості обороту грошей;
г) рівню цін.
а) темпу роста ставки відсотку
б) темпу роста рівня цін;
в) темпу роста швидкості обороту грошей;
г) потенційному темпу роста реального валового національного продукту
а) кейнсіанська економічна теорія;
б) монетаризм;
в) теорія раціональних очікувань;
г) теоря економіки пропозиції
д) теорія соціального ринкового господарства.
а) теорія раціональних очікувань;
6} теорія економіки пропозиції;
в) теорія монетаризма;
г) теорія неокласичного синтезу.
а) кейнсіанську економічну теорію;
б) аналіз моделі “витрати-випуск”;
в) розвиток економетрики;
г) теорію економіки пропозиції;
д) еволюцію кількісної теорії грошей.
а) вважають, що державне втручання знижує стабільність ринкової економіки;
б) вважають, що ринкова економіка внутрішньо нестабільна;
в) вважають, що в сучасній ринковій економіці відсутня вільна конкуренція;
г) усі відповіді вірні.
а) жодна з них не може пояснити, чим була викликана Велика депресія:
б) обидві не можуть прогнозувати зростання грошових запасів;
в) обидві не можуть пояснити відношення між рівнем ставки відсотка і грошової пропозиції;
г) обидві не враховують очікування ринкових суб’єктів;
д) обидві не можуть визначити причини зміни швидкості обертання грошей.
а) неокласичного,
б) кейнсіанського,
в) неоінституціонального,
г) неоліберального,
д) марксистського.
а) монопольний ринковий порядок,
б) неприйнятність перерозподільної бюджетної політики,
в) неприйнятність профспілок,
г) зниження державного регулювання економіки,
д) підтримка державою темпів економічного зростання,
є) повне знищення державного регулювання економіки.
а) зростання податкових надходжень у держбюджет до визначеного розміру оподатковування,
б) забезпечення оптимуму податкових надходжень у держбюджет у екстремальній точці,
в) зменшення податкових надходжень у державний бюджет після визначеного розміру оподатковування,
г) забезпечення максимальних податкових надходжень у державний бюджет у будь-якій точці траєкторії.
а) Інформацію дає ринок, вона надходить через сигнали ринкових цін.
б) Соціальний порядок може бути продуктом свідомої дії.
в) У конкурентній боротьбі визначається ніша діяльності й частка кожного, затверджується правовий порядок, норми моралі.
г) Варто координувати механізм передачі інформації.
а) США,
б) Англії,
в) Німеччині,
г) Франції,
д) Італії,
є) Австрії,
ж) Швейцарії.
а) центрально-кероване господарство,
б) вільне ринкове господарство,
в) змішане господарство,
г) немає вірної відповіді?
21. Чим пояснює Фрідмен вади в економіці:
а) об’єктивними чинниками, внутрішньо властивими капіталізму,
б) експансією іноземних держав,
в) гипертрофірованою діяльністю профспілок,
г) недостатнім регулюванням економіки,
д) некомпетентним втручанням держави,
є) наявністю безробіття,
ж) недонавантаженістю виробничих фондів.
а) суспільний капітал і суспільні інтереси;
б) індивідуальний капітал і приватну ініциативу;
в) стимулювання сукупного попиту;
г) особливості розвитку національних енкономік.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Тема 12. Інституціоналізм
Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
Американський інституціоналізм початку ХХст. та його головні напрямки. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса.
Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла.
Неоінституціоналізм.
Соціальний (індустріально- технологічний) інституціоналізм. Дж.К. Гелбрейт. Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав власності Р.Коуз (США). Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенен.
Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом НТР. Поява концепцій технологічного детермінізму. Теорія “стадій економічного зростання” У.Ростоу. Концепції “індустріального суспільства” П.Дракера (США), Р.Арона, “технологічного суспільства” Ж.Еллюля (Франція).
Теорії “конвергенції”.
“Нове індустріальне суспільство” Дж.К.Гелбрейта.
План практичного заняття
Література до теми 12
Контрольні питання
Тести
а) США;
б) Франції;
в) Англії;
г) Німеччині;
д) Італії.
а) Т. Веблен;
б) У. Гамільтон;
в) Дж. К. Гелбрейт;
г) Дж.Р. Коммонс;
д) У. Мітчелл.
а) профспілки;
б) гроші;
в) сім’я;
г) держава;
д) національний дохід.
а) перехід до мануфактурного виробництва;
б) перехід до монополістичного капіталізму;
в) посилення ролі науки і техніки як самостійної сили економічного зростання;
г) сповільнення темпів економічного зростання;
д) посилення дрібного виробництва.
а) універсалізм і позаісторизм;
б) абстрактно-теоретичний підхід;
в) схематизм;
г) аналіз соціальної психології;
д) будування “робінзонад”.
а) заперечення междисциплінарного підходу на користь “чистої” економічної теорії;
б) спроби розробити моделі статичного характеру;
в) спроби інтегрувати економічну теорію з соціологією, психологією, юриспруденцією тощо;
г) прагнення обмежити державне втручання в економічне життя.
а) ринок є універсальним, високоефективним механізмом розподілу економічних ресурсів;
б) виробництво будь-якого обсягу продукції автоматично забезпечує дохід, необхідний для закупівлі всієї продукції на ринку;
в) ринок зазнає змін із розвитком суспільства, а рушієм економічного розвитку є психологія колективу та суспільства;
г) “чиста” економічна теорія повинна бути позбавленою від психологізму та історизму.
а) враховують особливості історичного розвитку і чинники соціального середовища;
б) визнають можливість автоматичного саморегулювання ринкової економіки;
в) відстоюють ідею примата вільної конкуренції;
г) заперечують роль держави у регулюванні господарських процесів.
а) емпіричний;
б) каузальний;
в) історичний;
г) абстрактний.
а) сферу виробництва;
б) одночасно сфери виробництва і обігу;
в) сферу обігу;
г) аналіз економічних і неекономічних чинників.
а) класову боротьбу;
б) прагнення до отримання вигоди;
в) соціальну психологію;
г) вільну конкуренцію.
а) каузальний;
б) історико-економічний;
в) діалектичний;
г) емпіричний;
д) соціальної психології.
а) Економічні відношення розвиваються згідно з дією об’єктивних економічних законів;
б) Рушійною силою суспільного розвитку є держава, сім’я, профспілки, інші соціальні явища;
в) В основі аналізу лежить дослідження продуктивних сил і виробничих відношень;
г) Економічні категорії - приватна власність, гроші, прибуток, торгівля - виступають як прояв індивідуальної психології;
д) Основою суспільного прогресу є мотиви поведінки, спосіб мислення, звичаї, традиції, правові й моральні норми.
а) дрібнобуржуазний;
б) соціально-психологічний;
в) соціально-правовий;
г) утопічний;
д) кон’юнктурно-статистичний.
а) економічний універсалізм;
б) індивідуальний раціоналізм;
в) технологічний детермінізм;
г) економічний лібералізм.
а) економічної географії;
б) економічної статистики;
в) економічної кібернетики;
г) економічної соціології.
а) дослідження суспільних відносин з погляду утилітаризму;
б) дослідження суспільної психології, інстинктів, навичок і схильностей людей;
в) дослідження особливостей і відмінностей у розвитку національних господарств;
г) дослідження економічних процесів і явищ з точки зору окремого індивіда.
а) основною економічною категорією є угода, тобто усвідомлення взаємозалежності конфліктних інтересів;
б) в основі своєрідності кожного економічного циклу лежить комплекс змін в сфері природи, політики і науки;
в) еволюція суспільної структури – це є процес природного добіру інститутів по мірі прискорення науково-технічного прогресу і зростання ролі технократії.
а) суперечність між промисловцями і землевласниками;
б) суперечність між дрібними виробниками і великими промисловцями;
в) суперечність між індустрією і бізнесом;
г) суперечність між пролетаріями і капіталістами.
а) економічний романтизм;
б) націонал-соціалізм;
в) соціал-дарвінізм;
г) економічний лібералізм.
а) працю;
б) землю;
в) інформацію;
г) техніку.
а) коли ціни є незмінними;
б) коли ціни зростають;
в) коли ціни знижуються;
г) коли ціни дорівнюють нулю.
а) становлення дрібнобуржуазного капіталізму;
б) становлення соціалістичного суспільства;
в) становлення “індустріальної системи”;
г) становлення державно-монополістичного капіталізму.
а) біологію;
б) право;
в) статистику;
г) математику.
а) інстинкти;
б) угоду;
в) товар;
г) інтерес;
д) потреби.
а) роль корпорацій і профспілок;
б) поведінку раціонального індивіда;
в) роль інстинктів, що закладені біологічною природою людини;
г) формування “асоціації” через створення промислових угрупувань.
а) інстинкти, що закладені біологічною природою людини;
б) юридично-правові відносини;
в) науково-технічний прогрес;
г) приватний інтерес.
а) витратами капіталу;
б) витратами праці;
в) співвідношенням попиту і пропозиції;
г) юридичною угодою “колективних інститутів”.
а) капіталізм вільної конкуренції;
б) грошове господарство;
в) фінансовий капіталізм;
г) кредитне господарство;
д) адміністративний капіталізм.
а) колективні інститути;
б) батьківський інстинкт;
в) ефективний попит;
г) діловий цикл.
а) революційні зміни, що спрямовані на егалітарний розподіл багатства;
б) реформи в сфері обігу, що спрямовані на прямий товарообмін;
в) реформи, що спрямовані на удосконалення правових норм;
г) реформи, що спрямовані на зростання ролі технократії.
а) в період промислової революції;
б) в період світової економічної кризи 1929-1933 рр.;
в) в період “нового курсу” Ф. Рузвельта;
г) після другої світової війни.
а) соціально-психологічної;
б) соціально-правової;
в) кон’юнктурно-статистичної;
г) немає вірної відповіді.
а) теорії граничної корисності;
б) теорії “ефективного попиту”;
в) теорії безкризового циклу;
г) теорії недосконалої конкуренції.
а) технократичний;
б) емпіричний;
в) правовий;
г) бюрократичний;
д) романтичний.
а) модель поведінки гедоніста- оптимізатора;
б) модель політичної колективної угоди;
в) модель ділового циклу;
г) модель мультиплікатора.
а) ультра-класицизму;
б) кон’юнктурознавства;
в) раціональних очікувань;
г) монетаризму.
а) дослідження місця і ролі фірми у ринковому господарстві;
б) обгрунтування необхідності активного державного втручання, яке спрямоване на формування ефективного попиту;
в) дослідження впливу на економічне життя правових норм, психологічних та соціальних чинників.
а) місце і роль окремої фірми у функціонуванні економіки;
б) місце і роль науково-технічної ревоюції, інформації, влади в економічному житті;
в) дослідження механізму зворотнього впливу грошового світу на товарний світ;
г) природу виникнення і зростання багатства.
а) Дж. Б’юкенен;
б) Дж.К. Гелбрейт;
в) Р. Коуз;
г) Р. Хейлбронер.
а) трактується як відношення людини до речей;
б) виводиться з проблеми обмеженості ресурсів;
в) виводиться з відношень між людьми з приводу привласнення благ;
г) трактується як відношення одних благ до інших благ.
а) безкризового циклу;
б) раціональних очікувань;
в) врівноважувальної сили;
г) колективних інститутів.
а) соціально-психологічного інституціоналізму;
б) соціально-правового інституціоналізму;
в) кон’юнктурно-статистичного інституціоналізму;
г) індустріально-технологічного інституціоналізму.
а) конкуренцію;
б) інстинкти людей;
в) техніку і технології;
г) юридично-правові відносини.
а) дрібних акціонерів;
б) власників контрольних пакетів корпорацій;
в) менеджерів, інженерів, економістів;
г) робочих;
д) землевласників.
а) праця;
б) капітал;
в) підприємницькі здібності;
г) інформація.
а) меркантилізм;
б) фізиократію;
в) марксизм;
г) неокласицизм.
а) Використання мікроекономічного аппарату для аналізу неринкових явищ.
б) Заперечення мікроекономічного підходу до аналізу неринкових явищ.
в) Засновками поведінки економічних агентів є гедонізм і раціоналізм.
г) Засновками поведінки економічних агентів є обмежена раціональність і опротуністичність.
а) альтернативних витрат;
б) квазіпостійних витрат;
в) неявних витрат;
г) трансакційних витрат.
а) в теорії трансакційних витрат;
б) в теорії прав власності;
в) в теорії суспільного вибору;
г) в теорії конвергенції.
а) дію, перш за все, на користь національних інтересів;
б) будь-які форми порушення зобов’язань, якщо це обіцяє прибуток;
в) поведінку, що суперечить всьому передовому і прогресивному;
г) індивідуалістичний гедонізм і раціоналізм.
а) теорії додаткової вартості;
б) теорії суспільного вибору;
в) теорії трансакційних витрат;
г) теорії ефективного попиту;
д) кількісної теорії грошей.
а) Т. Веблена;
б) Дж.К. Гелбрейта;
в) П. Дракера;
г) Ж. Еллюля;
д) Д. Белла.
а) капіталізм і соціалізм набувають спільних рис;
б) гармонія інтересів праці і капіталу;
в) концептуальна схема суспільного розвитку будується навколо вісі власності;
г) мінімізація державного втручання в економіку.
Після вивчення теми студент повинен знати:
Після вивчення теми студент повинен уміти:
Література до курсу «Історія економічних вчень»
ОСНОВНА
ДОДАТКОВА