Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
36 Утворенння ЗУНР та спроба реалізвції національно-демократичної моделі
Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні підсилила національно-визвольний рух народів імперії, у тому числі й українського. 18 жовтня 1918 р. у Львові була створена УНР, що виступала від імені західноукраїнського населення. До УНР увійшли представники західноукраїнської політичної еліти: депутати рейхстагу, лідери політичних партій, представники духівництва. Президентом УНР був обраний Є. Петрушевич. 19 жовтня УНР оголосила про прагнення створити автономну державу у федерації з Австрією. Однак загроза приєднання до польської держави змусила УНР перейти до рішучих дій. 1 листопада 1918р. до Львова мала намір прибути Польська ліквідаційна комісія, яка повинна була проголосити польську владу у Східній Галичині. Через те, що австрійський намісник К. Гуйн відмовився офіційно передати владу УНР, було прийняте рішення про збройне її захоплення. Уночі 1 листопада УНР, спираючись на сформовані з українців підрозділи австрійської армії, захопила владу у Львові й інших містах Східної Галичини. Цей день прийнято вважати днем утворення ЗУНР.
УНР, до складу якої входили професійні політики, негайно розпочала створення основ незалежної держави. 9 листопада був сформований тимчасовий уряд — Державний Секретаріат, який очолив К. Левицький. Уже 13 листопада був проголошений «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії». 22—26 листопада відбулися вибори в УНР, що була верховним законодавчим органом. Президентом ЗУНР був обраний один з лідерів українського національного руху — голова УНР Є. Петрушевич. Його позиція дозволила створити дієздатний державний апарат, але утруднювала співробітництво з представниками Директорії УНР.
Основою внутрішньої політики ЗУНР було створення незалежної демократичної держави. Більшість депутатів виступали проти революційних соціальних перетворень. Досить швидко було вирішено аграрне питання: усі великі земельні володіння, які належали полякам розподілялися між малоземельними селянами. Ці заходи дозволили уникнути внутрішньо українського конфлікту.
Уже 13 листопада був прийнятий закон про загальну військову службу і незабаром була проголошена мобілізація. Основу армії ЗУНР склали підрозділи УСС і частини австрійської армії, що складалися з українців. Нестачу офіцерських кадрів удалося компенсувати за рахунок офіцерів-іноземців.
Зовнішня політика ЗУНР була спрямована, у першу чергу, на об'єднання з братерською Наддніпрянською Україною. Уряд ЗУНР і Директорія УНР неодноразово наголошували на прагненні об'єднати дві українські держави. У грудні 1918 р. ними була підписана попередня згода про об'єднання, а 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акта Злуки. ЗУНР входила до складу УНР як західна область УНР на правах широкої автономії. Президент ЗУНР Є. Петрушевич входив до складу Директорії УНР. Об'єднання двох держав відповідало інтересам українського народу, однак важке воєнне становище обох держав, а також серйозні політичні і соціальні протиріччя між лідерами ЗУНР і УНР перешкодили реальному об'єднанню. ЗУНР змушена була наодинці відбивати наступ польських армій, що призвело в липні 1919 р. до остаточного захоплення її території.