Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Київський міжнародний університет
Юридичний інститут
Кафедра кримінального права та процесу
З В І Т
про результати проходження виробничої практики
студенткою 4 курсу
Юридичного інституту
Київського міжнародного університету
Масон Надією Євгенівною
Київ – 2011
Зміст
Список використаної літератури
Вступ
У кожному вузі України передбачено проходження студентами виконавчої практики, яка є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах.
Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти навчальну практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.
Виконавча практика для студентів юридичної спеціальності є невід'ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться в судах, адвокатських і нотаріальних конторах, у прокуратурі, міліції або юридичних фірмах.
Виконавча практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр права".
Метою виконавчої практики є ознайомлення студентів з організацією роботи судових органів, формування у них первинних практичних навичок і умінь роботи за спеціальністю, підготовка студентів до виконання ними функціональних обов’язків і використання різноманітних форм і методів практичної роботи, ознайомлення студентів з практикою роботи у судових органах, практикою застосування чинного законодавства України, організацією правового виховання і навчання.
Функції та завдання КААС. Структурна схема КААС
Апарат Київського апеляційного адміністративного суду становить 101 працівник.
У суді створено дві судові палати; відділи по забезпеченню роботи судових палат; відділ кадрової роботи та державної служби; відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності; відділ документального забезпечення та контролю; відділ інформаційно-технічного забезпечення.
Судді та працівники суду беруть участь у семінарах із підвищення кваліфікації, що проводяться Академією суддів України, Вищим адміністративним судом України тощо.
В Київському апеляційному адміністративному суді діє президія. Це колегіальний орган, на який покладено вирішення найбільш важливих організаційних питань стосовно діяльності суду, судових палат та апарату суду; роботи з кадрами суддів і працівників апарату, підвищення їх кваліфікації; забезпечення єдності застосування судової практики, впровадження позитивного досвіду роботи.
Основним завданням Київського апеляційного адміністративного суду є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Київський апеляційний адміністративний суд переглядає судові рішення окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів як адміністративних в апеляційному порядку, в межах апеляційного округу, юрисдикція якого поширюється на Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
У своїй діяльності Київський апеляційний адміністративний суд керується Конституцією України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів», Кодексом адміністративного судочинства України, іншими законами України.
Місце і роль КААС в системі органів державної влади та правові основи його функціонування
Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Систему судів загальної юрисдикції складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) вищі спеціалізовані суди;
4) Верховний Суд України.
3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами
спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.
У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.
Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
Апеляційними судами з розгляду господарських справ,
апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.
До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.
У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати
організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.
Правовий статус голови апеляційного суду, заступника голови апеляційного суду та суддів
Апеляційний суд:
1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;
2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;
3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;
4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;
5) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Суддя апеляційного суду здійснює судочинство в порядку,
встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження,
визначені законом.
Голова апеляційного суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступників голови
апеляційного суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить
Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про
наявність вакантних посад у апеляційному суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;
7) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів апеляційного суду;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
У разі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Заступники голови апеляційного суду здійснюють
адміністративні повноваження, визначені головою суду. .
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від
загального складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
1) веде облік даних про кількість посад судді у судах
загальної юрисдикції, в тому числі вакантних;
2) веде облік даних про кількість адміністративних посад у
судах загальної юрисдикції та негайно повідомляє відповідну раду
суддів, Вищу раду юстиції про утворення вакантної посади голови
суду, заступника голови суду;
3) проводить добір кандидатів на посаду судді вперше, в тому
числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки
відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
4) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення
кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного
подання Президентові України;
5) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково
або відмовляє у наданні такої рекомендації;
6) визначає потреби в державному замовленні на професійну
підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів
України;
7) приймає рішення про відсторонення судді від посади у
зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на
підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України;
8) розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну
відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за
наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює
дисциплінарне провадження;
9) приймає рішення за результатами дисциплінарного
провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне
стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;
10) приймає рішення про дострокове зняття застосованого до
судді дисциплінарного стягнення;
11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення
своїх повноважень має право витребовувати та одержувати необхідну
інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України,
органів суддівського самоврядування та інших судових органів,
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від
форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих
фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність,
установлену законом.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі
одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну
освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років. До
складу Комісії входять:
1) шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України;
2) дві особи, які призначаються з'їздом представників
юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
3) одна особа, яка призначається Міністром юстиції України;
4) одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради
України з прав людини;
5) одна особа, яка призначається Головою Державної судової
адміністрації України.
Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та
сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два
строки підряд.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час
здійснення повноважень відряджаються до Комісії і не можуть
виконувати професійних повноважень за основним місцем роботи.
За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на
час здійснення повноважень зберігаються статус та місце роботи.
Система кваліфікаційних комісій суддів України
Завданням кваліфікаційних комісій суддів є забезпечення формування суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також визначення рівня професійної підготовленості суддів та розгляд питань їх дисциплінарної відповідальності.
В Україні утворюються:
- кваліфікаційні комісії суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
- кваліфікаційна комісія суддів господарських судів;
- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить п'ять років з дня їх обрання.
Кваліфікаційні комісії суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються у складі голови, його заступника і 9 членів. До їх складу входять 8 суддів, одна особа з вищою юридичною освітою, що обирається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими радами, одна особа з вищою юридичною освітою, що призначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та одна особа з науковим ступенем чи званням з правознавства із числа представників наукових установ або навчальних закладів.
Кваліфікаційна комісія суддів господарських судів України утворюється у складі голови, його заступника і 9 членів комісії. До її складу входять 8 суддів, одна особа з вищою юридичною освітою, що обирається Верховною Радою України, одна особа з вищою юридичною освітою, що призначається Міністром юстиції України, та одна особа з науковим ступенем чи званням з правознавства із числа представників наукових установ або навчальних закладів.
Кваліфікаційна комісія суддів військових судів України утворюється у складі голови, його заступника і 9 членів комісії. До її складу входять 8 суддів, одна особа з вищою юридичною освітою, що обирається Верховною Радою України, одна особа з вищою юридичною освітою, що призначається Міністром юстиції України, та одна особа з науковим ступенем чи званням з правознавства із числа представників наукових установ або навчальних закладів.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України утворюється у складі голови, його заступника і 11 членів комісії. До її складу входять 6 суддів загальних судів, 3 судді господарських судів, один суддя військового суду, одна особа з вищою юридичною освітою, що обирається Верховною Радою України, одна особа з вищою юридичною освітою, що призначається Міністром юстиції України, та одна особа з науковим ступенем чи званням з правознавства із числа представників наукових установ або навчальних закладів.
Голови судів загальної юрисдикції та заступники цих голів, крім голів місцевих судів та їх заступників, не можуть обиратися до складу кваліфікаційних комісій суддів.
Члени кваліфікаційних комісій суддів здійснюють свої повноваження на громадських засадах із збереженням заробітної плати за місцем роботи.
До складу кваліфікаційних комісій не можуть бути обрані працівники прокуратури, органів Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України.
Члени кваліфікаційних комісій суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, господарських і військових судів з числа суддів обираються таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів цих судів.
Члени кваліфікаційних комісій суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі від Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад обираються на сесіях цих Рад. Члени кваліфікаційних комісій від відповідних місцевих державних адміністрацій призначаються відповідно постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженнями голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів судів загальної юрисдикції (крім господарських та військових судів) обираються з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням. Члени Вищої кваліфікаційної комісії з числа суддів господарських і військових судів обираються конференціями суддів цих судів відкритим або таємним голосуванням.
Члени кваліфікаційних комісій від Верховної Ради України, Міністерства юстиції відповідно обираються Верховною Радою України та призначаються Міністром юстиції України.
Члени кваліфікаційних комісій суддів місцевих та апеляційних судів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі від наукових установ або навчальних закладів обираються відповідними радами за поданням вчених рад цих установ або закладів.
Члени кваліфікаційних комісій суддів господарських судів України, суддів військових судів України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від наукових установ або навчальних закладів обираються Верховною Радою України.
Правова характеристика Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України»
Закон України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» регулює порядок:
1) обрання Верховною Радою України професійного судді безстроково, термін повноважень якого на посаді судді закінчився;
2) обрання Верховною Радою України суддею безстроково особи, яка раніше уже обіймала посаду судді не менше п'яти років, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду судді;
3) обрання Верховною Радою України судді, раніше обраного безстроково, до суду іншого рівня або до суду того ж рівня, але іншої спеціалізації;
4) звільнення Верховною Радою України з посади судді, який обіймає посаду судді безстроково.
Правовий та соціальний захист суддів
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Не пізніше як через шість місяців після обрання, суддю Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечують благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку - Кабінет Міністрів України, а суддю іншого суду - відповідні місцеві органи державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.
Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції).
У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна. .
З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.
Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.
Повноваження судді суду першої інстанції
Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом.
Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Вищій раді юстиції, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України зі збереженням заробітку за основним місцем роботи.
Права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами.
Суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності суду в порядку, встановленому законом. Судді можуть утворювати об'єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня.
Суддя має право вдосконалювати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку.
Суддя зобов'язаний:
1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики;
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) додержуватися присяги судді;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) дотримуватися вимог щодо несумісності;
7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової
адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, декларацію про майновий стан.
Декларація про майновий стан повинна містити відомості про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові зобов'язання судді, членів його сім'ї та осіб, з якими він спільно проживає або поєднаний спільним побутом, та про видатки судді, якщо разові видатки перевищують розмір його місячного заробітку. Форма декларації та порядок її заповнення затверджуються Міністерством фінансів України.
Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національній школі суддів України. Суддя, який обіймає посаду судді безстроково, проходить двотижневу підготовку у Національній школі суддів України не менше, ніж раз на три роки.
Суддя до виходу у відставку або на пенсію може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, окрім тих державних, або будь яких інших нагород, відзнак, грамот, пов'язаних зі здійсненням ним правосуддя.
Порядок організації розгляду справи суддею по цивільних справах
Пiсля прийняття позовної заяви суддя провадить пiдготовку справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильного вирiшення справи. При цьому суддя провадить такi дiї:
1) опитує позивача по сутi заявлених ним позовних вимог, з'ясовує у нього можливi з боку вiдповiдача заперечення та, якщо це необхiдно, пропонує позивачевi подати додатковi докази, а також роз'яснює йому всi процесуальнi права i обов'язки позивача;
2) в разi необхiдностi викликає вiдповiдача для попереднього опиту з обставин справи, з'ясовує можливi з його боку заперечення проти позову, роз'яснює йому всi його процесуальнi права i обов'язки.
Суддя з'ясовує у вiдповiдача, якими доказами вiн може пiдтвердити свої заперечення. По особливо складних справах суддя може запропонувати вiдповiдачевi подати письмовi пояснення в справi. Виклик вiдповiдача провадиться одночасно з врученням йому копiї позовної заяви та поданих позивачем документiв;
3) вирiшує питання про притягнення або вступ у справу спiвучасникiв, третiх осiб та опитує допущених до
участi в справi третiх;
4) вирiшує питання про участь у справi прокурора та про притягнення до участi в справi належного органу
державного управлiння або громадської органiзацiї;
5) вирiшує питання про допущення до участi в судовому розглядi представника громадської органiзацiї чи трудового колективу;
6) вирiшує питання про виклик свiдкiв у судове засiдання або про допит;
7) вимагає вiд державних пiдприємств, установ, органiзацiй, колгоспiв, iнших кооперативних органiзацiй, їх об'єднань, iнших громадських органiзацiй, а також вiд громадян письмовi та речовi докази або надає особам, якi беруть участь у справi, повноваження на право одержання цих доказiв для подачi їх до суду, також за їх клопотанням вживає заходiв до забезпечення доказiв;
8) вирiшує з урахуванням думки осiб, якi беруть участь у справi, питання про проведення експертизи;
9) у невiдкладних випадках провадить з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi, мiсцевий огляд;
10) роз'яснює сторонам можливiсть звернутись для вирiшення спору до третейського або товариського суду та наслiдки такої процесуальної дiї;
11) вирiшує питання про притягнення до участi в справi про розiрвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвiсно вiдсутньою або недiєздатною внаслiдок душевної хвороби чи недоумства, представника органiв опiки i пiклування для охорони майнових прав Вiдповiдача, а також для забезпечення iнтересiв дiтей.
Пiдготовка справи до судового розгляду починається пiсля прийняття заяви суддею i продовжується до призначення справи до розгляду (ст.ст. 143, 147 ЦПК). Не можна визнати правильним здiйснення пiдготовчих дiй (збирання доказiв, призначення експертизи тощо) до порушення справи, оскiльки це суперечить закону.
Пiдготовка цивiльної справи до судового розгляду має бути процесуально оформлена, хоча прямої вказiвки про це в ЦПК немає.
Суд зобов'язаний своєчасно повiдомити осiб, якi беруть участь у справi, про день розгляду справи, для надання їм можливостi належним чином пiдготуватися участi в судовому засiданнi (ст. 91 ЦПК).
Суддя Верховного суду України, його повноваження
До складу Верховного Суду України входять двадцять суддів - по п'ять суддів від кожної спеціалізованої юрисдикції (цивільної, кримінальної, господарської, адміністративної), з числа яких обираються Голова Верховного Суду України та його заступник.
Суддею Верховного Суду України може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше п'ятнадцяти років або суддя Конституційного Суду України.
Суддя Верховного Суду України:
1) бере участь у розгляді справи в порядку, встановленому процесуальним законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання
Пленуму Верховного Суду України;
3) аналізує судову практику, вносить у встановленому порядку
пропозиції щодо вдосконалення законодавства та його застосування;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова Верховного Суду України:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного Суду України;
3) скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд
Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму;
виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
7) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність
Верховного Суду України;
8) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
У разі відсутності Голови Верховного Суду України його адміністративні повноваження здійснює заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності заступника Голови - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Статус Верховного Суду України в системі судів загальної юрисдикції
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Верховний Суд України:
1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;
2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою
установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною
міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;
4) звертається до Конституційного Суду України щодо
конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.
У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються цим Законом.
При Верховному Суді України утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.
Верховний Суд України має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.
Конституційний суд України, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні
Важливою ланкою в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина є Конституційний Суд України, який здійснює судовий конституційний контроль та захист основ конституційного ладу, основних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права і прямої дії Конституції на всій території України.
Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Конституційний Суд України ухвалює рішення та дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України ;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.
До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Підставами для ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:
- невідповідність Конституції України;
- порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;
- перевищення конституційних повноважень при їх ухваленні.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями Конституційного Суду України. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури. Головою Конституційного Суду України вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України. Голова Конституційного Суду України очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність. До повноважень Голови Конституційного Суду України належить:
- організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату Конституційного Суду України;
- скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України;
- розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України;
- здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом і актами Конституційного Суду України, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
Структура та повноваження Конституційного суду відповідно до національного законодавства
Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.
Суддю Конституційного Суду призначають строком на 9 років без права бути призначеним повторно. Суддя Конституційного Суду під час виконання своїх обов'язків на засіданні суду повинен бути одягнений у мантію, мати нагрудний знак.
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менш як десять років, володіє державною мовою й проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.
Судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Вступаючи на посаду, судді Конституційного Суду складають присягу на засіданні Верховної Ради, яке проводять за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Вони урочисто присягають чесно й сумлінно виконувати обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права і свободи людини й громадянина.
Статус судді Конституційного Суду визначено Конституцією, Законом України "Про Конституційний Суд України" та законами України щодо статусу суддів.
Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені під час запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Суддя Конституційного Суду готує питання для розгляду колегією Конституційного Суду та Конституційним Судом, бере участь у розгляді справ. Він має право витребувати від Верховної Ради, Президента України, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, які готують до розгляду Конституційний Суд України та його колегія.
Суддя має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом прийнято рішення чи дано висновок.
Судді, здійснюючи свої повноваження, є незалежними, підкоряються лише Конституції України та керуються законами України, крім тих законів або їхніх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.
Особа судді є недоторканною. Суддя Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і надання висновків Конституційним Судом.
Висновок
Проходячи виконавну практику у Київському апеляційному адміністративному суді (КААС), я, в першу чергу, ознайомилась з правовим статусом суддів та інших працівників КААСу, їх основними правами та обов’язками. Також я ознайомилась з функціональною діяльністю суду та його структурних підрозділів та нормативними актами, які регулюють діяльність суду, а саме Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Ознайомившись з правами та обов’язками учасників апеляційного провадження я самостійно приймала та реєструвала вхідну кореспонденцію, у тому числі і апеляційні заяви та скарги і ознайомлювалась з їхнім змістом, а також зі змістом постанов і ухвал; працювала з повідомленнями та викликами, що надсилаються учасникам справи, з журналом судового засідання,з копіями судових рішень, що надсилаються сторонам, які не були присутні при апеляційному розгляді; заповняла обліково-інформаційні картки та засвідчувальні написи по розглянутих апеляційних адміністративних справах, підшивала справи, що були вже розглянуті, супровідні листи, здійснювала внутрішній опис документів справи. Також я ознайомилась з порядком звернення, розгляду та вирішення апеляційних скарг на адміністративні справи, а також строками їх вирішення, порядком складання процесуальних документів. Була присутня під час апеляційного розгляду адміністративної справи.
Підводячи підсумки практики я з’ясувала для себе всі основні питання, передбачені програмою практики, поглибила і закріпила теоретичні знання одержані при вивченні спеціальних дисциплін, вдосконалила свої знання і навички по спеціальності.
Список використаної літератури
Нормативно-правові акти
Основна література