ВитратиВипуск 2000 р

Работа добавлена на сайт samzan.net:

РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ

ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ

З.1.Аналіз динаміки екологічної ситуації в Україні

Зроблені розрахунки за задачею (2.1)-(2.8) дають змогу зробити висновки та пропозиції щодо можливості реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової виробництва, а саме кількості викидів. Однак без аналізу динаміки еколого-економічних тенденцій, що спостерігалися в Україні з моменту введення таблиць «Витрати-Випуск» (2000 р.) по 2005-2006 рр., такі прогнози неправомірні. Саме цьому аспекту досліджень присвячено цей розділ дослідження. Передусім розглянемо екологічні показники розвитку економіки України за 2000-2006 рр. Зауважимо: по-перше, всі подальші розрахунки велися щодо базового 2000 р.; по-друге, статистична інформація про обсяги випуску продукції та показники вартості валового регіонального продукту і на час проведення дослідження) наявна є з 2000 р. по 2005 р. Виходячи з цього, у подальшому дослідженні розрахунки ведуться з огляду на статистичні дані.

Екологічна ситуація в Україні обумовлюється металургійними комплексами в східному регіоні країни. Поклади високоякісного коксівного вугілля в Донбасі, залізної руди - на Криворіжжі та пов’язані з ним виробництва є досить «брудними».

За свідченням В. П. Прадуна 197, с. 31], Україна посідала одне з провідних місць у колишньому СРСР за концентрацією екологічно небезпечних галузей народного господарства, таких як металургійна, вугледобувна, хімічна, нафтохімічна тощо. Перед здобуттям незалежності Україна виробляла 34% загальносоюзного обсягу сталі, 35,5 % - прокату чорних металів, видобувала 24,3 % кам’яного вугілля, 44,5 % залізної руди. Промислове навантаження на одиницю площі в Україні у 10 разів перевищувало середньо союзний показник і виводило п на перше місце не лише в Радянському Союзі, а й у Європі.

У той час, коли частка України в загальносоюзній території становила 2,7%, а чисельність населення - 18%, обсяги промислових відходів і викидів сягали 30 % [95, с. 2] ®

Наше дослідження підтвердило той факт, що, отримавши у спадок технічно застаріле виробництво з низькими екологічними вимогами, Україна не в змозі швидко переорієнтувати свій промисловий потенціал відповідно до сучасних вимог. І як наслідок - загальний обсяг викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище скорочується надто повільно (табл. 3.1). За період з 2000 р. по 2006 р. загальна кількість викидів шкідливих речовин скоротилися всього на 6 %. Це відбулося лише за рахунок скорочення їх надходження у поверхневі водойми. За шість років (2000-2006 рр.) кількість шкідливих речовин, що містяться у забруднених водах, які скидають промислові підприємства та житлово- комунальні господарства у поверхневі водойми, скоротилася на 12,2 %.

Водночас відбувається подальше зростання викидів в атмосферу (на 10,2%), і до земельних ресурсів (на 2,2%). Внаслідок нерівномірних темпів зростання кількості викидів шкідливих речовин у різні складові природного середовища відбулося вирівнювання структури надходжень шкідливих речовин в атмосферу і в поверхневі водойми. Якщо у 2000 р. в атмосферу викидалося шкідливих речовин у півтора рази більше, ніж до поверхневих водойми, то в 2006 р. ці показники зрівнялися.

Зростання викидів в атмосферу пояснюється пожвавленням економіки в цілому і швидким зростанням транспортних перевезень зокрема. Зазначимо, що транспорт є одним з основних джерел забруднення довкілля.

Таблиця 3. 1

Динаміка кількості і структура надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище в Україні (тис. т)

Середовище	Роки
2001	2002	2003	2004	2005	2006	2006 в % до 2000
Надходження шкідливих речовин, тис. т. - всього	15791	13132	13199	13092	14233	14863	94
У тому числі: в атмосферу	5909	6094	6191	6326	6616	7028	119
- у поверхневі водойми	9108	6303	6068	5650	6667	6776	74
- у земельні ресурси	774	735	940	1116	950	1059	137
Структура викидів, %	100	100	100	100	100	100	X
- в атмосферу	37,4	46,4	46,9	48.3	46,4	47,2	10,2
- у поверхневі водойми	57,7	48,0	46,0	43,2	46,9	45,5	-12,2
- у земельні ресурси	4,9	5,6	7.1	8,5	6,7	7,1	2,2

Джерело: За матеріалами Статистичного збірника «Довкілля України» за 2005 р., 2006 р.

Наприклад, лише за 2006 р. вантажні перевезення автомобільним транспортом зросли на 22,8 % [97], за період з 2000 р. по 2005 р. вантажообіг залізничного транспорту зріс на 35 %, а автомобільного - майже в 1,5 раза.

У цілому динаміка викидів шкідливих речовин у повітря в розрахунку на одиницю земельної площі є не досить стабільною. Наприклад, якщо обсяги викидів в атмосферу в 2002-2004 рр. зберігалися практично на сталому рівні (6094 тис. т. - 2000 р., 6326 тис. т. - 2004 р.), то у 2005 р. вони зросли майже на 9 %. За період спостережень (2000-2006 рр.) цей показник становив 11,7%.

Слід наголосити, що в контексті пожвавлення економіки (ВВІ7 у порівнянних цінах за весь період, за даними Держкомстату України [1 15, с. 48], зріс на 36,7%) в Україні все ж відбуваються певні зрушення у ставленні до навколишнього середовища. Вжиття заходів, спрямованих на збереження довкілля, зокрема модернізація виробничих процесів, дало свої позитивні результати щодо поліпшення екологічної ситуації в країні.

Зауважимо, що наведені загальні показники про кількість викидів шкідливих речовин у природне середовище не дають уявлення про їх негативний вплив на довкілля і людину. Лише дані про структуру викидів за їх компонентами уможливлюють створення повної картини антропогенного впливу виробничої діяльності.

Розпочинаючи аналіз складу викидів шкідливих речовин в атмосферу за компонентами і за структурою, а також за їх джерелами, слід зазначити, що суттєвих змін у структурі шкідливих викидів за окремими їх джерелами не спостерігалося (за тривалий період інформація про кількість і структуру шкідливих відкидів в атмосферне повітря надавалася лише за двома джерелами забруднення: стаціонарні джерела і автомобільний транспорт. З 2003 р. цей перелік було доповнено сумарними показниками по авіаційному, залізничному та водному видах транспорту). Це стосується періоду спостережень, який розглянуто в роботі і за який було зроблено аналіз: по-перше, динаміки розвитку виробництва; по-друге, кількості викидів у атмосферне повітря.

Так, питома вага стаціонарних джерел забруднення у 2006 р. збільшилася на 1,6 % порівняно з 2000 р., а автомобільного транспорту - на 3,2 % зменшилася. Таке становище пояснюється відносно більш високими темпами зростання кількості шкідливих викидів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (21,7%) порівняно з кількістю викидів автотранспорту (7,5 %) (табл. 3.2).

Дані таблиці свідчать, що найбільш «вагомий внесок» у забруднення природного середовища роблять стаціонарні джерела. Таким чином, характеризуючи в цілому структуру загальної кількості викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря за джерелами забруднення, можна констатувати: частка стаціонарних джерел забруднення в загальній кількості шкідливих викидів перевищує 2/3, автомобільного транспорту становить 29,8 %; авіаційний, залізничний та водний види транспорту в сумі дають 1,5 %.

Структура викидів забруднювачів повітря за їх джерелами (2000-2006 рр., %)

Таблиця 3.2

Компоненти викидів	Джерела забруднення
стаціонарні. %	автотранспорт, %	авіаційний, залізничний та водний транспорт, %
2000	2003	2006	2000	2003	2006	2003	2006
Питома вага у загальній кількості викидів - всього	67	66	68,6	1. 'І	32,5	29,8	1.5	1,5
у тому числі:
діоксид сірки	99,2	98.8	98.9	0.8	0.8	0,8	0.3	0,2
оксиди азоту	72.6	64	63,2	27,4	26.8	27.4	9.2	0.9
оксид вуглецю	44,3	43.9	44.5	55.7	55	54,3	1.0	1.1
вуглеводні	40,2	57	76.1	59.8	41.3	22,9	1.6	0,9
леткі органічні сполуки	100	97,8	92,4	-	—	—	2	7,6
сажа	59.8	44.4	44,1	40,2	40.6	41.8	15	14.0

Джерело: Статистичний збірник «Довкілля України» за 2005-2006 рр. Держкомстат України. К.. 2007.

Розподіл же шкідливих викидів на окремі компоненти залежно від їх джерела дуже нерівномірний. Так, стаціонарні джерела забруднення викидають у повітря левову частку діоксиду сірки (98,9 %) і летких органічних сполук (92,4 %). Досить велика частка цих джерел у викидах вуглеводних сполук (76,1 %), а також окису азоту. Лише за часткою окису вуглецю стаціонарні джерела поступаються автотранспорту - 44,5 % проти 54,3 %.

Однак динаміка змін у структурі викидів досить стійка. ГІри цьому частка компонентів викидів також із часом майже не змінюється. Наприклад, їх приріст або зменшення протягом 2005-2006 рр. незначні: викиди оксиду азоту зменшилися на 2,4 % від стаціонарних джерел, збільшилися на 1,4% від автотранспорту; викиди вуглеводнів

збільшилися на 2,1 % від стаціонарних джерел-,і зменшилися на 2,1 % від

автотранспорту.

Наведені вище дані уможливлюють цілеспрямований вибір засобівдля запобігання збільшенню кількості викидів конкретних компонентів шкідливих речовин з урахуванням джерел надходження цих компонентів. Наприклад, на сучасному етапі розвитку людської цивілізації актуальним є питання скорочення викидів окису вуглецю. Доречно згадати, що у великих містах частка викидів автотранспорту сягає майже 80 % від загальної кількості викидів. Отже, заходи обмеження кількості викидів окису вуглецю мають стосуватися передусім автотранспорту.

Подальше наше дослідження присвячено більш детальному аналізу окремих видів економічної діяльності та їх «внеску» в забруднення навколишнього середовища, їхнього впливу на формування екологічної ситуації в країні. Проводячи цю частину дослідження, слід зазначити, що в офіційній статистиці немає відомостей про структуру викидів шкідливих речовин у земельні ресурси за видами економічної діяльності. З огляду на це в дослідженні аналізувалися лише дві складові навколишнього середовища: поверхневі водойми та атмосферне повітря.

Наявні статистичні дані враховують тільки стаціонарні джерела забруднення, щодо транспорту, то він виноситься в окремі таблиці при розподілі викидів в атмосферне повітря та поверхневі водойми за видами економічної діяльності. Цим пояснюється різниця в загальних значення викидів в атмосферу. Так, всього по Україні вони становлять 7027,6 тис. т. (2006 р.), за видами економічної діяльності (від стаціонарних джерел) - 4822,2, транспорт - 2205,4. (табл. 3.3).

Як уже зазначалося, за кількістю викидів в атмосферне повітря на першому місці - транспорт разом зі стаціонарними установами, які обслуговують ці транспортні засоби. Вони викидають у атмосферне повітря майже третину всіх викидів. Транспорт значно випереджає обробну промисловість і електроенергетику. Ці три види економічної діяльності викидають в атмосферне повітря більш як 76 % від загальної кількості викидів, з урахуванням добувної промисловості ця частка зростає до 87 % .

1. Київська область
2. Звrdquo;язки школа ~ ВНЗrdquo; у нових умовах
3. тема права не может нормально функционировать
4. Курсовая работа - Советская сатира в журналистике 20-х - 30-х годов XX века
5. 111 Оказывающий помощь дн знать- основы работы в экстремальных условиях признаки нарушения жизне
6. Они являются непроизвольными и обеспечивают перистальтику органов пищеварения и мочевыводящей системы по
7. ТЕМА- Робота з об~єктами Windows та стандартними програмами
8. Фарерские Острова
9. по не not Упр 1
10. на тему Влияние личностных характеристик на поведение в конфликтной ситуации и возможности коррекции этого
11. Пожелания Создателя людям в Новом году Долготерпение Создателя Помощь Создателя обыкновенным людям От
12.  Reforms in Civil 424 PRT VI
13. тема. Верхние дыхательные пути строение значение.html
14. Экология5В072700 Технология продовольственных продуктов5В072800 Технология перерабатывающих производств;
15. Статья 1 Предмет регулирования настоящего Закона Настоящий Закон регулирует общественные отношения в сфер
16. тематические методы криптографии 22 УДК 519
17. максимальная концентрация загрязняющего вещества в почвах грунтах устанавливаемая с учетом его физикохи
18. Вариант 17 ЗАДАЧА Определите сумму аванса по налогу на имущество организации уплачиваемую за 1ый кв
19. Контрольная работа- Бухгалтерский учет в системе управления предприятием
20. школа волонтерства БО Фонд Центр социальных программ объявляют открытый конкурс на участие в прог

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе