Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ
ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ
З.1.Аналіз динаміки екологічної ситуації в Україні
Зроблені розрахунки за задачею (2.1)-(2.8) дають змогу зробити висновки та пропозиції щодо можливості реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової виробництва, а саме кількості викидів. Однак без аналізу динаміки еколого-економічних тенденцій, що спостерігалися в Україні з моменту введення таблиць «Витрати-Випуск» (2000 р.) по 2005-2006 рр., такі прогнози неправомірні. Саме цьому аспекту досліджень присвячено цей розділ дослідження. Передусім розглянемо екологічні показники розвитку економіки України за 2000-2006 рр. Зауважимо: по-перше, всі подальші розрахунки велися щодо базового 2000 р.; по-друге, статистична інформація про обсяги випуску продукції та показники вартості валового регіонального продукту і на час проведення дослідження) наявна є з 2000 р. по 2005 р. Виходячи з цього, у подальшому дослідженні розрахунки ведуться з огляду на статистичні дані.
Екологічна ситуація в Україні обумовлюється металургійними комплексами в східному регіоні країни. Поклади високоякісного коксівного вугілля в Донбасі, залізної руди - на Криворіжжі та пов’язані з ним виробництва є досить «брудними».
За свідченням В. П. Прадуна 197, с. 31], Україна посідала одне з провідних місць у колишньому СРСР за концентрацією екологічно небезпечних галузей народного господарства, таких як металургійна, вугледобувна, хімічна, нафтохімічна тощо. Перед здобуттям незалежності Україна виробляла 34% загальносоюзного обсягу сталі, 35,5 % - прокату чорних металів, видобувала 24,3 % кам’яного вугілля, 44,5 % залізної руди. Промислове навантаження на одиницю площі в Україні у 10 разів перевищувало середньо союзний показник і виводило п на перше місце не лише в Радянському Союзі, а й у Європі.
У той час, коли частка України в загальносоюзній території становила 2,7%, а чисельність населення - 18%, обсяги промислових відходів і викидів сягали 30 % [95, с. 2] ®
Наше дослідження підтвердило той факт, що, отримавши у спадок технічно застаріле виробництво з низькими екологічними вимогами, Україна не в змозі швидко переорієнтувати свій промисловий потенціал відповідно до сучасних вимог. І як наслідок - загальний обсяг викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище скорочується надто повільно (табл. 3.1). За період з 2000 р. по 2006 р. загальна кількість викидів шкідливих речовин скоротилися всього на 6 %. Це відбулося лише за рахунок скорочення їх надходження у поверхневі водойми. За шість років (2000-2006 рр.) кількість шкідливих речовин, що містяться у забруднених водах, які скидають промислові підприємства та житлово- комунальні господарства у поверхневі водойми, скоротилася на 12,2 %.
Водночас відбувається подальше зростання викидів в атмосферу (на 10,2%), і до земельних ресурсів (на 2,2%). Внаслідок нерівномірних темпів зростання кількості викидів шкідливих речовин у різні складові природного середовища відбулося вирівнювання структури надходжень шкідливих речовин в атмосферу і в поверхневі водойми. Якщо у 2000 р. в атмосферу викидалося шкідливих речовин у півтора рази більше, ніж до поверхневих водойми, то в 2006 р. ці показники зрівнялися.
Зростання викидів в атмосферу пояснюється пожвавленням економіки в цілому і швидким зростанням транспортних перевезень зокрема. Зазначимо, що транспорт є одним з основних джерел забруднення довкілля.
Таблиця 3. 1
Динаміка кількості і структура надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище в Україні (тис. т)
|
Середовище |
Роки |
||||||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2006 в % до 2000 |
|
|
Надходження шкідливих речовин, тис. т. - всього |
15791 |
13132 |
13199 |
13092 |
14233 |
14863 |
94 |
|
У тому числі: в атмосферу |
5909 |
6094 |
6191 |
6326 |
6616 |
7028 |
119 |
|
- у поверхневі водойми |
9108 |
6303 |
6068 |
5650 |
6667 |
6776 |
74 |
|
- у земельні ресурси |
774 |
735 |
940 |
1116 |
950 |
1059 |
137 |
|
Структура викидів, % |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
X |
|
- в атмосферу |
37,4 |
46,4 |
46,9 |
48.3 |
46,4 |
47,2 |
10,2 |
|
- у поверхневі водойми |
57,7 |
48,0 |
46,0 |
43,2 |
46,9 |
45,5 |
-12,2 |
|
- у земельні ресурси |
4,9 |
5,6 |
7.1 |
8,5 |
6,7 |
7,1 |
2,2 |
Джерело: За матеріалами Статистичного збірника «Довкілля України» за 2005 р., 2006 р.
Наприклад, лише за 2006 р. вантажні перевезення автомобільним транспортом зросли на 22,8 % [97], за період з 2000 р. по 2005 р. вантажообіг залізничного транспорту зріс на 35 %, а автомобільного - майже в 1,5 раза.
У цілому динаміка викидів шкідливих речовин у повітря в розрахунку на одиницю земельної площі є не досить стабільною. Наприклад, якщо обсяги викидів в атмосферу в 2002-2004 рр. зберігалися практично на сталому рівні (6094 тис. т. - 2000 р., 6326 тис. т. - 2004 р.), то у 2005 р. вони зросли майже на 9 %. За період спостережень (2000-2006 рр.) цей показник становив 11,7%.
Слід наголосити, що в контексті пожвавлення економіки (ВВІ7 у порівнянних цінах за весь період, за даними Держкомстату України [1 15, с. 48], зріс на 36,7%) в Україні все ж відбуваються певні зрушення у ставленні до навколишнього середовища. Вжиття заходів, спрямованих на збереження довкілля, зокрема модернізація виробничих процесів, дало свої позитивні результати щодо поліпшення екологічної ситуації в країні.
Зауважимо, що наведені загальні показники про кількість викидів шкідливих речовин у природне середовище не дають уявлення про їх негативний вплив на довкілля і людину. Лише дані про структуру викидів за їх компонентами уможливлюють створення повної картини антропогенного впливу виробничої діяльності.
Розпочинаючи аналіз складу викидів шкідливих речовин в атмосферу за компонентами і за структурою, а також за їх джерелами, слід зазначити, що суттєвих змін у структурі шкідливих викидів за окремими їх джерелами не спостерігалося (за тривалий період інформація про кількість і структуру шкідливих відкидів в атмосферне повітря надавалася лише за двома джерелами забруднення: стаціонарні джерела і автомобільний транспорт. З 2003 р. цей перелік було доповнено сумарними показниками по авіаційному, залізничному та водному видах транспорту). Це стосується періоду спостережень, який розглянуто в роботі і за який було зроблено аналіз: по-перше, динаміки розвитку виробництва; по-друге, кількості викидів у атмосферне повітря.
Так, питома вага стаціонарних джерел забруднення у 2006 р. збільшилася на 1,6 % порівняно з 2000 р., а автомобільного транспорту - на 3,2 % зменшилася. Таке становище пояснюється відносно більш високими темпами зростання кількості шкідливих викидів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (21,7%) порівняно з кількістю викидів автотранспорту (7,5 %) (табл. 3.2).
Дані таблиці свідчать, що найбільш «вагомий внесок» у забруднення природного середовища роблять стаціонарні джерела. Таким чином, характеризуючи в цілому структуру загальної кількості викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря за джерелами забруднення, можна констатувати: частка стаціонарних джерел забруднення в загальній кількості шкідливих викидів перевищує 2/3, автомобільного транспорту становить 29,8 %; авіаційний, залізничний та водний види транспорту в сумі дають 1,5 %.
Структура викидів забруднювачів повітря за їх джерелами (2000-2006 рр., %)
Таблиця 3.2
|
Компоненти викидів |
Джерела забруднення |
|||||||
|
стаціонарні. % |
автотранспорт, % |
авіаційний, залізничний та водний транспорт, % |
||||||
|
2000 |
2003 |
2006 |
2000 |
2003 |
2006 |
2003 |
2006 |
|
|
Питома вага у загальній кількості викидів - всього |
67 |
66 |
68,6 |
1. 'І |
32,5 |
29,8 |
1.5 |
1,5 |
|
у тому числі: |
||||||||
|
діоксид сірки |
99,2 |
98.8 |
98.9 |
0.8 |
0.8 |
0,8 |
0.3 |
0,2 |
|
оксиди азоту |
72.6 |
64 |
63,2 |
27,4 |
26.8 |
27.4 |
9.2 |
0.9 |
|
оксид вуглецю |
44,3 |
43.9 |
44.5 |
55.7 |
55 |
54,3 |
1.0 |
1.1 |
|
вуглеводні |
40,2 |
57 |
76.1 |
59.8 |
41.3 |
22,9 |
1.6 |
0,9 |
|
леткі органічні сполуки |
100 |
97,8 |
92,4 |
- |
— |
— |
2 |
7,6 |
|
сажа |
59.8 |
44.4 |
44,1 |
40,2 |
40.6 |
41.8 |
15 |
14.0 |
Джерело: Статистичний збірник «Довкілля України» за 2005-2006 рр. Держкомстат України. К.. 2007.
Розподіл же шкідливих викидів на окремі компоненти залежно від їх джерела дуже нерівномірний. Так, стаціонарні джерела забруднення викидають у повітря левову частку діоксиду сірки (98,9 %) і летких органічних сполук (92,4 %). Досить велика частка цих джерел у викидах вуглеводних сполук (76,1 %), а також окису азоту. Лише за часткою окису вуглецю стаціонарні джерела поступаються автотранспорту - 44,5 % проти 54,3 %.
Однак динаміка змін у структурі викидів досить стійка. ГІри цьому частка компонентів викидів також із часом майже не змінюється. Наприклад, їх приріст або зменшення протягом 2005-2006 рр. незначні: викиди оксиду азоту зменшилися на 2,4 % від стаціонарних джерел, збільшилися на 1,4% від автотранспорту; викиди вуглеводнів
збільшилися на 2,1 % від стаціонарних джерел-,і зменшилися на 2,1 % від
автотранспорту.
Наведені вище дані уможливлюють цілеспрямований вибір засобівдля запобігання збільшенню кількості викидів конкретних компонентів шкідливих речовин з урахуванням джерел надходження цих компонентів. Наприклад, на сучасному етапі розвитку людської цивілізації актуальним є питання скорочення викидів окису вуглецю. Доречно згадати, що у великих містах частка викидів автотранспорту сягає майже 80 % від загальної кількості викидів. Отже, заходи обмеження кількості викидів окису вуглецю мають стосуватися передусім автотранспорту.
Подальше наше дослідження присвячено більш детальному аналізу окремих видів економічної діяльності та їх «внеску» в забруднення навколишнього середовища, їхнього впливу на формування екологічної ситуації в країні. Проводячи цю частину дослідження, слід зазначити, що в офіційній статистиці немає відомостей про структуру викидів шкідливих речовин у земельні ресурси за видами економічної діяльності. З огляду на це в дослідженні аналізувалися лише дві складові навколишнього середовища: поверхневі водойми та атмосферне повітря.
Наявні статистичні дані враховують тільки стаціонарні джерела забруднення, щодо транспорту, то він виноситься в окремі таблиці при розподілі викидів в атмосферне повітря та поверхневі водойми за видами економічної діяльності. Цим пояснюється різниця в загальних значення викидів в атмосферу. Так, всього по Україні вони становлять 7027,6 тис. т. (2006 р.), за видами економічної діяльності (від стаціонарних джерел) - 4822,2, транспорт - 2205,4. (табл. 3.3).
Як уже зазначалося, за кількістю викидів в атмосферне повітря на першому місці - транспорт разом зі стаціонарними установами, які обслуговують ці транспортні засоби. Вони викидають у атмосферне повітря майже третину всіх викидів. Транспорт значно випереджає обробну промисловість і електроенергетику. Ці три види економічної діяльності викидають в атмосферне повітря більш як 76 % від загальної кількості викидів, з урахуванням добувної промисловості ця частка зростає до 87 % .