Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ: «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Проектування баз і сховищ даних»
на тему: «Проектування БД обліку основних засобів на підприємстві»
Виконала:
студентка 3-го курсу,
2-ї групи, спец. 6502
Чернишова В.В.
Керівник проекту:
Бібко Ольга Олегівна
КИЇВ КНЕУ 2014
АНОТАЦІЯ
У курсовому проекті створено базу даних для обліку основних засобів на підприємтсві.
Обґрунтована необхідність виконання даної задачі та основна її мета.
Описана функціональна структура предметної області, вхідні і вихідні повідомлення, основні процедури перетворення даних.
Розроблено iнфологiчну та датологiчну моделі бази даних.
Обґрунтовано вибір СКБД, представлено наочну схему проектування бази даних, а також виконаний контрольний приклад. Дано розгорнутий опис структур таблиць та реалізовано різноманітні запити.
РЕФЕРАТ
курсового проекту Чернишової Вікторії «Проектування БД обліку основних засобів на підприємстві»:
Загальна кількість сторінок тексту – 60;
Кількість ілюстрацій – 39;
Кількість таблиць – 9;
Кількість використаних джерел – 7.
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………...……………......5
1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ..………………..........................6
1.1. Характеристика функціональної структури предметної області……..…..6
1.2. Опис вхідних повідомлень………………………………………………....27
1.3. Опис вихідних повідомлень………………………………………………..29
2. РОЗРОБКА ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ….……………………………..…...30
2.1. Інформаційні об’єкти, їх характеристика…………………………….…...30
2.2. Запити та запитувальні зв’язки…………………………………….………35
2.3. Структурні зв’язки та їх відображення на графі ІЛМ…………………....36
2.4. Автоматизація проектування інфологічної моделі…………...……….….37
3. РОЗРОБКА ДАТАЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ………………………….……........42
3.1. Обгрунтування та вибір СКБД…………………………………………......42
3.2. Створення БД в середовищі MS SQL Server Management Studio .………43
4. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БД НА ФІЗИЧНОМУ РІВНІ………………………………………………………………….……….….46
4.1. Опис структурних таблиць……………………………………...……….....46
4.2. Реалізація запитів………………………………….……………...………...49
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...……...59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..……………………………….…......60
ВСТУП
В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.
Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.
Невід'ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.
У даній роботі викладається проект автоматизації обліку основних засобів, вказуються підстави розробки проекту, призначення і завдання. З іншого боку, у цій роботі представлені дані, необхідних вирішення завдань цього проекту, описується склад технічних і програмних засобів, у яких ці завдання мають бути реалізовані, вказуються гадані результати впровадження цього проекту виробництва.
Об’єктом дослідження в курсовому проекті є унікальний та зручний проект обліку основних засобів на підприємстві.
Предмет дослідження – база даних, створена для автоматизації елементів даного проекту.
Метою курсової роботи є проектування бази даних для обліку основних засобів на підприємтсві.
Завданнями даного курсового проекту є перш за все розробка і створення бази даних, яка б зробила зручним облік основних засобів на підприємтсві, а також дослідження питання удосконалення обліку основних засобів на підприємствах України.
1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ
1.1. Характеристика функціональної структури предметної області
Характеристику предметної області необхідно розпочати з визначення основних термінів, що характеризують задану предметну область. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Відповідно до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена [7, c. 163-165].
Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.
Основні засоби підприємства й організації в бухгалтерському обліку відображають за первинною вартістю під якою розуміють фактичну собівартість спорудження, виготовлення або придбання об'єктів основних засобів, включаючи витрати на доставку й установку на місці використання з урахуванням страхових платежів під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактичну собівартість, яку об'єкти основних засобів мали на час введення в експлуатацію. Згідно з Положенням (стандартом) 7 до первинної вартості придбаних (споруджених) основних засобів включаються затрати:
У випадку, якщо об'єкт основних засобів придбано в результаті бартерного обміну (або обміну з частковою доплатою грошовими коштами), його оцінка залежить від того, відбувся обмін подібними чи неподібними активами.
Подібними вважаються об'єкти основних засобів, які виконують однакову функцію і мають однакову вартість.
Первинна вартість основних засобів, придбаних в результаті обміну на подібній об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Проте якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то такий об'єкт приймається на облік за його справедливою вартістю з включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.
При придбанні основних засобів у порядку обміну на неподібний об'єкт переданий об'єкт основних засобів приймається на облік за його справедливою вартістю, збільшеною (зменшеною) на суму доплати, яка була передана (одержана) під час обміну.
Первинною вартістю безоплатно отриманих основних засобів, а також отриманих у результаті об'єднання підприємств є їх справедлива вартість на дату отримання.
При цьому під справедливою вартістю розуміють суму, через яку може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язань в результаті операцій між поінформованими, заінтересованими і незалежними сторонами.
Первинною вартістю об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Зміна первинної вартості основних засобів допускається тільки у разі:
Первинна вартість основних засобів, за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації їх, називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.
Під відновною вартістю основних засобів розуміють вартість відтворення їх (спорудження, виготовлення, придбання) в сучасних умовах при сучасному рівні цін, норм і розцінок. Інформація про відновну вартість основних засобів має велике значення для планування подальших капітальних інвестицій.
Під ліквідаційною вартістю основних засобів розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією). При цьому строк корисного використання визначається як очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством, або обсяг продукції (робіт, послуг), які підприємство очікує отримати від їх використання.
Облік надходження основних засобів на підприємство
Основні засоби підприємств формують в результаті:
Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.
По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:
По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:
Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:
101 «Земельні ділянки»,
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»
103 «Будинки і споруди»,
104 «Машини й обладнання»,
105 «Транспортні засоби»,
106 «Інструменти, прилади та інвентар»,
107 «Робоча і продуктивна худоба»,
108 «Багаторічні насадження»,
109 «Інші основні засоби».
Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо. Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», Планом рахунків передбачений рахунок II «Інші необоротні матеріальні активи», який ведеться за субрахунками [5, c. 100]:
111 «Бібліотечні фонди»,
112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»,
113 «Тимчасові (нетитульні споруди),
114 «Природні ресурси»,
115 «Інвентарна тара»,
116 «Предмети прокату»,
117 «Інші необоротні матеріальні активи».
На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ведуть облік предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів. Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться по кожному об'єкту таких активів.
Облік капітальних інвестицій
Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення або придбання основних засобів, а також реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств.
Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти (прибуток, амортизаційні відрахування, бюджетне фінансування, фінансування сторонніх організацій в порядку пайової участі у будівництві та ін.), так і залучені кошти (банківські кредити та інші позикові кошти) [2, c.300].
Капітальні роботи можуть виконуватися або підрядним способом (тобто спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями на договірних засадах), або господарським способом (тобто самим підприємством).
Порядок обліку затрат на капітальні інвестиції регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Синтетичний облік затрат на капітальні інвестиції (незалежно від способу виконання робіт) ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» за субрахунками:
151 «Капітальне будівництво»;
152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;
153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;
154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;
155 «Формування основного стада».
По дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і його субрахунків відображають затрати (на придбання та створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів), по кредиту — списання зазначених затрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.
На організацію обліку затрат на капітальні інвестиції впливає спосіб виконання будівельно-монтажних робіт.
При підрядному способі виконання робіт облік матеріальних, трудових і фінансових затрат на будівельно-монтажні роботи здійснює сам підрядчик. Підприємство-забудовник у цьому разі здійснює тільки облік затрат на капітальні інвестиції і розрахунки з підрядчиком за виконані і прийняті за актами роботи.
Виходячи з цього, підприємство-забудовник на вартість виконаних будівельно-монтажних і прийнятих за актами робіт робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Така сама проводка складається на вартість придбаних об'єктів основних засобів, які не потребують монтажу (транспортні засоби, верстати, вимірювальні прилади, інвентар тощо).
Облік обладнання, яке потребує монтажу, ведеться в складі виробничих засобів на субрахунку 205 «Будівельні матеріали». Вартість такого обладнання, переданого в монтаж, списується на дебет рахунка 151 «Капітальне будівництво» з кредиту рахунка 205 «Будівельні матеріали».
Сума ПДВ, включена в рахунки підрядних організацій за виконані будівельні роботи, постачальників за придбані основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, відображається записом по дебету рахунка 641 «Розрахунки по податках» і кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
Погашення заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи і постачальникам за поставлені основні засоби, інші необоротні матеріальні і нематеріальні активи (включаючи ПДВ) відображається записом по дебету рахунка 63 «Рахунки з постачальниками і підрядчиками» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».
При господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт затрати на капітальні інвестиції підприємство-забудовник відображає на дебеті рахунка 15 «Капітальні інвестиції» у кореспонденції з кредитом
відповідних рахунків:
205 «Будівельні матеріали» (на вартість витрачених будівельних матеріалів і обладнання, переданого для монтажу, на об'єктах будівництва);
66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нарахованої робітникам, що зайняті на будівельних роботах, і нарахованих сумах збору на соціальні заходи) та ін.
За даними рахунками 15 «Капітальні інвестиції» визначають фактичну собівартість закінчених об'єктів будівництва (реконструкції, придбання). Введення в експлуатацію кожного об'єкта оформляється Актом приймання-передачі основних засобів (ф. № 03-І), який є підставою на списання вартості об'єктів капітальних інвестицій на закінчені об'єкти, а також зарахування їх на баланс до складу основних засобів. Оприбуткування на баланс введених в експлуатацію основних засобів за фактичною собівартістю, їх будівництва (виготовлення, придбання) в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» в кореспонденції з кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Оприбуткування на баланс об'єктів основних засобів, внесених учасниками (засновниками) до статутного капіталу підприємства, за справедливою вартістю, узгодженою сторонами, відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 40 «Статутний капітал».
Основні засоби, одержані від інших юридичних осіб у порядку безоплатної передачі, в бухгалтерському обліку відображаються записами:
Д-т рах. 10 «Основні засоби»
К-т рах. 424 «Безоплатно одержані необоротні активи».
на суму витрат по доставці:
Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції»
К-т рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін.
Д-т рах. 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»
К-т рах. 745 «Доход від безоплатно одержаних активів».
Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об'єкта, відображаються по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 205 «Будівельні матеріали») і кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика й об'єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта забудовник на відповідну вартість відображає використання коштів за цільовим призначенням записом по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» в кореспонденції з кредитом рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Пайовик передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об'єкта відображає по дебету рахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках». Після одержання належно оформлених документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта (квартиру, нежитлове приміщення) робить запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Зарахування на баланс власної частки збудованого об'єкта відображається записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Облік амортизації основних засобів
У процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первинну фізичну форму, поступово зношуються (фізично, морально), передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. З метою накопичення коштів для повного відновлення зношених об'єктів вартість зношуваної частки основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань включається до затрат виробництва або обігу.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» амортизацію визначено як систематичний розподіл вартості об'єкта основних засобів, яка підлягає амортизації, протягом строку його корисного використання.
Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, визначається як різниця між собівартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю. Під ліквідаційною вартістю, як відомо, розуміють суму, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації) після вирахування очікуваних затрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією) об'єкта.
Об'єктом амортизації є основні засоби, які мають обмежений строк корисного використання (земля, наприклад, строк корисного використання якої не обмежений, не підлягає амортизації). Строком корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), які підприємство очікує одержати від його використання. Строк корисного використання об'єктів основних засобів визначається самим підприємством.
Для нарахування амортизації підприємства можуть застосовувати як метод рівномірної, так і прискореної амортизації.
Рівномірна амортизація досягається переважно за допомогою методу прямолінійного списання. При цьому методі вартість об'єкта основних засобів списується рівними частками протягом всього періоду його експлуатації. Перевагою такого методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує порівнянність собівартості продукції з доходом від реалізації. Проте при цьому методі не враховується моральний знос, різні виробничі потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації.
При використанні методів прискореної амортизації у перші роки експлуатації основних засобів списується більша (основна) частина їх вартості, з щорічним зниженням амортизаційних відрахувань. Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється тим, що
найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки експлуатації їх, коли вони фізично і морально є новими, а також тим, що у підприємства накопичуються кошти для заміни об'єкта в разі швидкого морального старіння та інфляції. Метод нарахування амортизації визначається підприємством самостійно й періодично переглядається.
Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем, в якому основні засоби визнані активом, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єктів основних засобів з підприємства. На період переведення основних засобів на консервацію, а також реконструкції і модернізації нарахування амортизації призупиняється.
Розрахунок амортизації здійснюється у розробних таблицях: ф. 03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), ф. 03-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), ф. 03-16 «Розрахунок амортизації по автотранспорту».
Сума нарахованої амортизації по основних засобах включається у витрати тих ділянок виробництва (обігу), де знаходяться в експлуатації основні засоби, і в бухгалтерському обліку відображається записом по кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» у. кореспонденції з дебетом рахунків:
23 «Виробництво»,
91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованої амортизації об'єктів виробничого призначення);
92 «Адміністративні витрати» (на суму амортизації об'єктів загальногосподарського призначення);
93 «Витрати за збут» (на суму амортизації об'єктів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції);
949 «Інші витрати операційної діяльності» (на суму амортизації об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.
Якщо підприємство для обліку затрат використовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами», то на суму нарахованої амортизації роблять запис по дебету рахунка 83 «Амортизація» в кореспонденції з кредитом рахунка 131 «Знос основних засобів».
Облік ремонту основних засобів
Для забезпечення експлуатаційності та ефективності використання, а також продовження строку служби основні засоби підлягають періодичним ремонтам (поточному, капітальному). Підприємства самостійно планують витрати на всі види ремонтів, виходячи з технічного стану об'єктів основних засобів та забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами. В основі поділу ремонтів на капітальний і поточний покладено принцип складності й періодичності проведення ремонтних робіт.
Ремонт основних засобів може виконуватися двома способами — підрядним і господарським.
При підрядному способі всі види робіт виконує підрядна організація, а підприємство-замовник здійснює оплату пред'явлених розрахунково-платіжних документів за виконані і прийняті за актами роботи (виходячи з їх договірної вартості).
При акцепті (тобто прийнятті до оплати) розрахунково-платіжних документів підрядчика в бухгалтерському обліку підприємства-замовника роблять запис по кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (на суму, прийняту до оплати розрахунково-платіжних документів підрядних організацій, відповідно договірній вартості робіт) і дебету рахунків:
23 «Виробництво»,
91 «Загальновиробничі витрати» (на вартість ремонту об'єктів виробничого призначення);
92 «Адміністративні витрати» (на вартість ремонту об'єктів загальногосподарського призначення);
93 «Витрати на збут» (на вартість ремонту об'єктів основних засобів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції;
949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартості ремонту об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.
Одночасно роблять запис по дебету рахунка 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
При господарському способі виконання робіт затрати по ремонту основних засобів відображаються на дебеті рахунків обліку витрат виробництва або обігу в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків. Якщо ремонт основних засобів (машин, обладнання, транспортних засобів та ін.) виконується ремонтним цехом підприємства, то облік таких затрат ведеться на дебеті рахунків:
23 «Виробництво» в кореспонденції з кредитом рахунків: 201 «Сировина і матеріали», 207 «Запасні частини» та ін. (на вартість використаних для ремонту матеріалів і запасних частин);
22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (на вартість інструментів і пристосувань, використаних у виробництві);
66 «Розрахунки з оплати праці»;
65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати робітникам за виконані ремонтні роботи і нарахованої суми збору на соціальні заходи) та ін..
Визначена за даними рахунка 23 «Виробництво» собівартість ремонтних робіт списується з кредиту цього рахунка на затрати тих господарських підрозділів, де знаходяться в експлуатації відремонтовані об'єкти (рахунки 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності» та ін.). Виконані роботи оформляють Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ф. № 03-2), на підставі якого роблять відповідні записи в інвентарних картках із зазначенням дати і вартості ремонту.
Облік вибуття основних засобів
Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передавати .іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх, якщо вони фізично або морально застаріли і ремонт їх неможливий або економічно недоцільний (а також внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха). Вибуття основних засобів з підприємства оформляється актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям (реалізацією, ліквідацією), а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку. При відображенні господарських операцій, пов'язаних з вибуттям основних засобів, у бухгалтерському обліку підприємств роблять такі записи (Таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
Основні бухгалтерські проводки по обміну вибуття основних засобів із підприємства [4, c. 9-11]
|
Зміст господарської операції |
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
|||||
|
1. Облік операцій по реалізації основних засобів |
972 «Собівартість |
10 «Основні засоби» |
|||||
|
Списана сума зносу, нарахованого по цих об'єктах |
131 «Знос основних засобів» |
Те саме |
|||||
|
Зараховано в доход від реалізації необоротних |
377 «Розрахунки з |
742 «Доход від реалізації необоротних |
|||||
|
Відображено суму податкового зобов'язання по ПДВ, визначену за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації |
742 «Доход від реалізації необоротних активів» |
641 «Розрахунки за податками» |
|||||
|
Відображено витрати, пов'язані з реалізацією об'єктів основних засобів |
972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» |
66 «Розрахунки з оплати праці», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» та ін. |
|||||
|
Зараховано на рахунках підприємства кошти,одержані від покупців за реалізовані основні засоби |
31 «Рахунки в банках» |
377 «Розрахунки з іншими дебіторами» |
|||||
|
2. Облік операцій по ліквідації основних засобів |
976 «Списання |
10 «Основні засоби» |
|||||
|
Списана сума зносу, нарахована по ліквідованих об'єктах основних засобів |
131 «Знос основних |
Те саме |
|||||
|
Зараховано в доход від звичайної діяльності матеріальні цінності, одержані від ліквідованих об'єктів і оприбутковані за цінами можливого використання або реалізації |
20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) |
746 «Інші доходи від |
|||||
|
Відображена сума податкового зобов'язання по |
976 «Списання |
641 «Розрахунки за |
|||||
|
Відображено витрати, пов'язані з ліквідацією |
Те саме |
66 «Розрахунки з оплати праці», |
|||||
|
3 Відображення операцій по безоплатній |
976 «Списання необоротних активів» |
10 «Основні засоби» |
|||||
|
Списано суму нарахованого зносу по переданих |
131 «Знос основних |
Те саме |
|||||
|
Відображено суму податкового зобов'язання по |
976 «Списання необоротних активів» |
641 «Розрахунки за |
|||||
|
4. Відображення операцій по передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства |
14 «Довгострокові фінансові Інвестиції» |
10 «Основні засоби» |
|||||
|
Списано нараховану суму зносу по переданих |
131 «Знос основних |
Те саме |
|||||
|
Зараховано різницю між залишковою вартістю |
14 «Довгострокові |
746 «Інші доходи від |
|||||
Облік переоцінки основних засобів
Підприємствам надано право на кінець року здійснювати переоцінку основних засобів за справедливою вартістю.
При цьому в разі переоцінки окремого об'єкта основних засобів переоцінці підлягають всі інші активи, які належать до даної групи.
Переоцінена первинна вартість і знос об'єкта основних засобів визначаються як добуток відповідно первинної вартості або зносу на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів відображається в складі додаткового капіталу (рахунок 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів»), а сума уцінки — в складі витрат звітного періоду (рахунок 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»). У разі перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості об'єкта основних засобів сума такого перевищення включається до складу доходів звітного періоду (рахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»). 3 відображенням різниці між сумою останньої дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і зазначеним перевищенням у складі додаткового капіталу (рахунок 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів»). Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення додаткового капіталу (дебет рахунка 42 «Додатковий капітал», субрахунок 423 «Дооцінка активів») з включенням різниці між сумою чергової уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і
зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду. У разі вибуття об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості таких об'єктів включається до складу нерозподіленого прибутку (кредит рахунка 441 «Прибуток нерозподілений») з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, пов'язаних з переоцінкою об'єктів основних засобів, наведено в Таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Облік операцій, пов'язаних з переоцінкою основних засобів
|
Зміст господарської операції |
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
|
Відображення результатів дооцінки основних засобів |
10 «Основні засоби» |
423 «Дооцінка активів» |
|
423 «Дооцінка активів» |
131 «Знос основних засобів» |
|
|
Відображення результатів уцінки основних засобів |
131 «Знос основних засобів» |
10 «Основні засоби» |
|
975 «Уцінка необоротних активів і фінансових Інвестицій» |
10 «Основні засоби» |
|
|
Відображення результатів уцінки |
131 «Знос основних засобів» |
10 «Основні засоби» |
|
423 «Дооцінка активів» |
10 «Основні засоби» |
|
|
975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» |
10 «Основні засоби» |
|
|
Відображення результатів дооцінних |
10 «Основні засоби» |
746 «Інші доходи від звичайної діяльності» |
|
10 «Основні засоби» |
423 «Дооцінка активів» |
|
|
423 «Дооцінка активів» |
131 «Знос основних засобів» |
|
|
Відображення суми перевищення сум попередніх дооцінок |
423 «Дооцінка активів» |
441 «Прибуток нерозподілений» |
Інвентаризація основних засобів
Інвентаризація основних засобів в підприємствах проводиться відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
Інвентаризація основних засобів має проводитися не рідше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів дозволено проводити один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз у 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим:
Інвентаризацію основних засобів проводить комісія, призначена наказом керівника підприємства, з компетентних осіб, які знають об'єкт інвентаризації, ціни. первинний облік. Очолює комісію керівник або його заступник.
Результати інвентаризації записують в інвентаризаційну відомість (ф. інв-І), яку складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. Форма опису забезпечує відображення даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу робіт під час щорічного проведення Інвентаризації основних засобів. При виявленні об'єктів основних засобів, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.
Об'єкти основних засобів, які раніше не були прийняті на облік, оцінюють за відновною вартістю і зараховують до складу інших доходів від звичайної діяльності.
Недостача об'єктів основних засобів за залишковою вартістю списується з кредита рахунка 10 «Основні засоби» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Сума зносу, нарахована по цих об'єктах, відображається записом по дебету рахунка 131 «Знос основних засобів» і кредиту рахунка 10 «Основні засоби». Після прийняття рішення керівником (власником) підприємства сума завданих збитків від недостачі (псування) основних засобів відноситься на рахунок винних осіб записом:
Д-т рах. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих
збитків», К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Якщо на час виявлення недостачі основних засобів винні особи не були встановлені, то вартість таких засобів відображається на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винуватців недостачі (псування) основних засобів сума, що підлягає відшкодуванню, відображається по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним списанням цієї суми з кредита рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
Сума, що підлягає відшкодуванню, визначається згідно з вимогами Порядку оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.02.97 № 1402). Згідно з цим Порядком розмір збитку від недостачі основних засобів визначається виходячи з балансової вартості основних засобів (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але ненижче 50% їх балансової вартості на день виявлення недостачі з урахуванням індексів інфляції, - відповідного розміру ПДВ і акцизного збору (по підакцизних засобах) за формулою
Рз = [(Бв – А)· Іінф + ПДВ +Аз]· 2
де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф - загальний індекс інфляції (визначений Держкомстатом України); ПДВ – податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; 2 – коефіцієнт, який застосовується до визначеної суми <по недостачі основних засобів). Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається по дебету рахунків ЗО «Каса», ЗІ «Розрахунки в банках» або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» (якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винної особи) і кредиту рахунка 375. Із відшкодованої суми покриваються збитки підприємства по недостачі (псуванню) основних засобів, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у кореспонденції з кредитом рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».
Матеріали інвентаризації і рішення щодо у регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства і підлягають відображенню в обліку того місяця, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше останнього місяця звітного року [3, c. 55].
1.2. Опис вхідних повідомлень
Перш за все, потрібно зрозуміти процес обліку (руху) основних засобів на підприємстві. Кожний основний засіб, який надходить на склад підприємства, отримує свій унікальний код, назву, дату надходження, дату введення в експлуатацію, ціну (суму початкової вартості) та ін.. Також вказується джерело надходження основного засобу, витрати пов’язані з надходженням. Обов’язковим є нарахування зносу, тому вказується дата цього нарахування, назва методу амортизації, сума нарахування амортизації. Якщо основний засіб підлягає ремонту, то вказується вид цього ремонту.
Призначення комплексу задач: облік наявності, надходження й вибуття основних засобів (ОЗ), нарахування амортизації та спрацювання, облік витрат на ремонт ОЗ.
Вхідна інформація: норми амортизаційних відрахувань, залишок ОЗ на початок звітного періоду, надходження та вибуття ОЗ, первісна вартість ОЗ.
Облік основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА) здійснюється протягом усього життєвого циклу, від надходження на підприємство і до моменту їх ліквідації чи реалізації.
Типовими формами первинної документації, якими оформлюють операції з обліку основних засобів, є такі уніфіковані фор ми документів: акт приймання-передавання основних засобів (для внутрішнього переміщення); акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів; акт на списання основних засобів; акт на списання автотранспортних засобів; акт про установлення, пуск та демонтаж будівельної машини; інвентарна картка обліку основних засобів; опис інвентарних карток з обліку основних засобів; картка обліку руху основних засобів; інвентарний список основних засобів; розрахунок амортизації основних засобів.
Із первинних документів формується вхідна інформація під час автоматизованого розв’язання задач з обліку основних засобів та необоротних матеріальних активів.
Основні завдання організації обліку й контролю наявності та руху основних засобів:
Ефективного результату можна досягти з використанням інформаційних систем і комп’ютерних технологій обліку.
Автоматизоване розв’язання задач обліку основних засобів передбачає: документування операцій руху основних засобів; організацію поточного обліку наявності та руху основних засобів та складання звітності; розрахунок амортизації та зносу основних засобів; організацію поточного обліку амортизаційних відрахувань та зносу основних засобів, складання звітності; документування операцій із ремонту основних засобів; організацію поточного обліку ремонту основних засобів, скла дання звітності [1, c. 329].
Після експлуатації основного засобу, відбувається вибуття з урахування причини вибуття, дати вибуття, суми залишкової вартості та витрат пов’язаних з вибуттям.
Вихідна інформація: залишок ОЗ на кінець звітного періоду, суми амортизаційних відрахувань, залишкова вартість ОЗ.
Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач: інвентарний опис за МВО (матеріально-відповідальною особою) за звітний період; інвентарний опис за МВО на вказану дату; інвентарний опис за МВО по підрозділах; відомість зносу за МВО; відомість зношування за видами ОЗ; відомість зношування за підрозділами; відомість зношування за підрозділами у розрізі видів ОЗ; відомість наявності дорогоцінних металів; інвентаризаційний опис дорогоцінних металів; звіт повного зношування; зведений звіт зношування за підрозділами; зведений звіт зношування за групами і видами ОЗ; рух ОЗ за видами ОЗ; рух ОЗ за МВО; рух ОЗ по підрозділах; відомість переоцінювання за видами ОЗ; відомість переоцінювання за групами ОЗ; відомість переоцінювання за підрозділами; картка обліку руху ОЗ за групою ОЗ; картка обліку руху за видом ОЗ; картка обліку руху за МВО; картка обліку руху за підрозділом; статистичний звіт за формою 11, який охоплює (наявність і рух ОЗ; наявність ОЗ на кінець року; амортизацію ОЗ; інші нефінансові активи). Тобто, можна сказати, що розроблена БД дозволить створити та правильно оформити вихідні звіти.
2. РОЗРОБКА ІНФОЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ
2.1. Інформаційні об’єкти та їх характеристика
Метою інфологічного проектування є створення структурованої інформаційної моделі ПО, для якої розроблятиметься БД. Тобто інфологічне проектування ще можна назвати семантичним проектуванням, бо воно нерозривно пов’язане з семантикою ПО. При проектуванні на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель (ІЛМ) [6, c. 30].
Основними складовими елементами інфологічної моделі є: інформаційні об’єкти, атрибут, запит, запитальний та структурний зв'язок.
Інформаційний об’єкт – це деяка сутність предметної області, яку необхідно зберігати в базі даних з погляду прикладної програми чи користувача БД. Кожний інформаційний об’єкт описується певними його властивостями. Властивості об’єкту описують атрибути, що входять до їх складу. Атрибут – це елементарна, логічно не подільна, поіменована одиниця інформації [6, c. 31]. Після аналізу предметної області було виділено такі атрибути (Таблиця 2.1):
Таблиця 2.1
Перелік атрибутів
|
Код ОЗ |
Назва ОЗ |
|
Дата випуску ОЗ |
Дата введення в експлуатацію |
|
Ціна ОЗ |
Код складу |
|
Кількість ОЗ |
Термін зберігання ОЗ |
|
Вид ремонту ОЗ |
Дата вибуття ОЗ |
|
Причина вибуття ОЗ |
Сума залишкової вартості |
|
Витрати пов’язані з вибуттям ОЗ |
Код методу амортизації |
|
Назва методу амортизації |
Дата нарахування амотризації |
|
Сума нарахування амотризації |
Дата надходження |
|
Сума початкової вартості |
Джерело надходження |
|
Витрати пов’язані з надходженням |
Для бази даних доцільно створити такі інформаційні об’єкти, як довідники обліку основних засобів. На Рис. 2.1 здійснена успішна перевірка на умови нормалізації.
Рис. 2.1. Нормалізація даних
Всі інформаційні об’єкти відповідають умовам нормалізації (усі атрибути неподільні, мають унікальні імена – 1НФ, інформаційні об’єкти не містять неповних функціональних залежностей – 2НФ, немає транзитивних залежностей мiж неключовими атрибутами – 3НФ, немає багатозначних залежностей – 4 НФ, немає залежностей з’єднаня – 5НФ).
Характеристика інформаційних об’єктів бази даних:
Таблиця 2.2
Складові інформаційного об’єкту: «Основні засоби»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Код ОЗ (ПК) |
int |
Так |
Немає |
ПК |
Unique |
ІНД |
|
Назва ОЗ |
nchar(10) |
Так |
Немає |
|||
|
Дата випуску ОЗ |
date |
Так |
Немає |
|||
|
Дата введення в експлуатацію |
date |
Так |
Немає |
|||
|
Код складу (ЗК) |
int |
Так |
Немає |
ЗК |
||
|
Ціна ОЗ |
numeric(18,0) |
Так |
Немає |
Таблиця 2.3
Складові інформаційного об’єкту: «Склад»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Код складу (ПК) |
int |
Так |
Немає |
ПК |
Unique |
ІНД |
|
Кількість ОЗ |
int |
Так |
Немає |
|||
|
Термін зберігання ОЗ |
int |
Так |
Немає |
Таблиця 2.4
Складові інформаційного об’єкту: «Вибуття ОЗ»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Дата вибуття |
date |
Так |
Немає |
|||
|
Причина вибуття |
char(20) |
Так |
Немає |
|||
|
ума залишкової вартості |
int |
Так |
Немає |
|||
|
Код ОЗ (ЗК) |
int |
Так |
Немає |
ЗК |
||
|
Витрати пов’язані з вибуттям ОЗ |
int |
Так |
Немає |
Таблиця 2.5
Складові інформаційного об’єкту: «Надходження ОЗ»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Дата надходження |
date |
Так |
Немає |
|||
|
Сума початкової вартості |
іnt |
Так |
Немає |
|||
|
Джерело надходження |
char(20) |
Так |
Немає |
|||
|
Витрати пов’язані з надходженням |
int |
Так |
Немає |
|||
|
Код ОЗ (ЗК) |
int |
Так |
Немає |
ЗК |
Таблиця 2.6
Складові інформаційного об’єкту: «Амортизація»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Код методу амортизації (ПК) |
int |
Так |
Немає |
ПК |
Unique |
ІНД |
|
Назва методу амортизацї |
char(20) |
Так |
Немає |
|||
|
Дата нарахування амотризації |
date |
Так |
Немає |
|||
|
Сума нарахування амотризації |
int |
Так |
Немає |
Таблиця 2.7
Складові інформаційного об’єкту: «Ремонт ОЗ»
|
Назва об’єкта |
Формат |
Обов’язковий |
Обмеження на право звертання |
Первинний (вторинний) ключ |
Умови на допустимі значення |
Індексне поле |
|
Вид ремонту |
char(20) |
Так |
Немає |
|||
|
Код ОЗ (ЗК) |
int |
Так |
Немає |
ЗК |
||
|
Код методу амортизації (ЗК) |
int |
Так |
Немає |
ЗК |
2.2. Запити та запитувальні зв’язки
Інформаційний запит – це словесний опис інформаційної потреби користувача чи прикладної програми.
На основі запиту будується запитувальний зв'язок, що являє собою структурований опис інформаційного запиту, в якому відображено об’єкти, необхідні для його реалізації з урахуванням навігації між ними. Зазначаю деякі, зі створених мною запитів:
Надати інформацію про дату вибуття основного засобу зі складу:
Визначити надходження основних засобів у період з 01.01.2010 по 01.01.2012:
Визначити кількість основних засобів на складі, їх назву та згрупувати їх за кількістю:
Також основними запитами в даній базі даних є запити для визначення валового прибутку, що визначається добутком кількості ОЗ на ціну ОЗ. Для реалізації даного завдання необхідно спроектувати представлення.
Визначити назви, коди та методи амортизації тих основних засобів, які потребують саме капітального ремонту:
Інші створені мною запити мають аналогічну структуру, але мають інші критерії відбору.
2.3. Структурні зв’язки та їх відображення на графі ІЛМ
Структурний зв'язок – це асоціації, що описують ієрархічні зв’язки між парами інформаційних об’єктів, один з яких виступає як власник, а інший – як підпорядкований об’єкт.
Ключовим моментом при визначені структури інформаційних об’єктів є вивчення типів співвідношень між атрибутами, які можуть бути такими: 1:1, 1:Б; Б:1 і Б:Б.
У даній базі даних зв’язки мають тип «один до багатьох». Граф інфологічної моделі має такий вигляд (Рис.2.2):
Рис. 2.2 Граф інфологічної моделі (рожевий – таблиці з первинними ключами)
2.4. Автоматизація проектування інфологічної моделі
Автоматизація проектування інфологічної моделі проводиться за допомогою CASE- засобу Erwin. ERWIN – CASE-засіб для проектування та документування баз даних, що дозволяє створювати, документувати та супроводжувати бази даних та сховища даних. Моделі даних допомагають візуалізувати структуру даних, забезпечуючи ефективний процес організації, управління та адміністрування.
Запуск пакета здійснюється із середовища ОС Windows шляхом завантаження через меню «Пуск» наступного додатку: Пуск/ Все Программы/ CA/ ErwinDataModeler.
Для створення нової моделі слід обрати пункт меню File/ New, після чого відкриється вікно CreateModel – SelectTemplate.
Для задання типу моделі треба: у відкритому вікні CreateModel – SelectTemplate за допомогою групи радіо-кнопок NewModelType обрати Logical/Physical та у цьому ж вікні у групі TargetDatabase обрати цільову СКБД SQL Server версії 2008 та натиснути кнопку OK.
Далі необхідно задати загальні властивості моделі. Для цього за допомогою головного меню Model/ModelProperties – відкриється вікно для опису властивостей моделі.
Спочатку на вкладці General вводимо: ім’я моделі бази даних, ПІБ автора моделі. Також необхідно активізувати групу опцій TransformOptions, яка надає додаткової функціональності моделі бази даних при переході до логічного рівня: вмикає автоматичне вирішення проблеми відображення зв’язку «багато до багатьох» та проблеми відображення конструкції «супертип-підтип». На вкладниці Notation слід пересвідчитися, що для логічного та фізичного рівнів обрана методологія IDEF1X.
Далі на логічному рівні моделі створюємо сутності (інформаційні об’єкти). У вікні Attributes заповнюємо сутності атрибутами, задаємо їх властивості, встановлюємо первинні ключі. У об’єктах не потрібно записувати атрибути вторинних ключів, вони потім самі заносяться зв’язками.
Щоб побудувати зв’язки між сутностями, натискаємо іконку необов’язкового не ідентифікуючого зв’язку на панелі інструментів та встановлюємо початок зв’язку на батьківській таблиці, і потім проводимо його до дочірньої сутності. Щоб задати умови на зв'язок, натискаємо на зв'язок правою кнопкою і обираємо пункт Relationships, де можемо встановити тип, обов’язковість для не ідентифікуючого зв’язку, різні бізнес-правила, що задають обмеження посилкової цілісності (рис.2.3).
Логічний рівень спроектованої БД має такий вигляд (Рис.2.3):
Рис.2.3 Логічний рівень спроектованої БД
Тобто, у середовищі ERWIN, використовуючи відповідні засоби з панелі інструментів, створюємо таблиці (об’єктні відношення), заповнюємо їх атрибутами, визначаємо первинні ключі та формат кожного з атрибутів.
Результатом інфологічного проектування є створення таких об’єктних відношень: Основні засоби, Склад, Надходження, Вибуття, Амортизація, Ремонт.
Між усіма об’єктними відношеннями встановлені зв’язки один до багатьох, так як ключовим записам у батьківських таблицях відповідає декілька записів у дочірній таблиці. Також необхідно встановити каскадне оновлення для таблиць, для того щоб зміна даних у первинних ключах впливала на дані у вторинних.
Після того, як ми створили усі об’єктні відношення, визначили зв’язки, первинні та вторинні ключі, необхідно перенести створену модель у sql server.
Для цього виконаємо таку послідовність дій:
1. Заходимо в sql server management studio.
2. Створюємо нову базу даних. Назвемо її Vika_Oblik_0.
4. В ERWIN, заходимо у вкладку Tools, вибираємо Forward Engineer і далі Schema Generation. У вікні справа вибираємо Table, далі – Generate.
5. Модель успішна, немає помилок.
6. Заходимо у SQL Server Management Studio. У вкладці Бази Даних вибираємо нашу базу даних, створюємо нову діаграму.
7. Вибираємо усі таблиці, по яким буде створена діаграма.
8. Створюємо діаграму.
Отже, ми перенесли нашу базу даних з ERWIN до SQL Server Management Studio. Нашу інфологічну модель можна вважати успішно створеною.
3. РОЗРОБКА ДАТАЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ
3.1. Обґрунтування та вибір СКБД
Для створення бази даних в роботі обрано СКБД Microsoft SQL Server Management Studio.
Середовище SQL Server Management Studio – це інтегроване середовище для доступу, налаштування, адміністрування, розробки всіх компонентів SQL Server і управління ними. У версії SQL Server Management Studio Express 2012 велике число графічних засобів поєднується з набором повнофункціональних редакторів скриптів для доступу розробників та адміністраторів з будь-яким рівнем знань до SQL Server.
Середовище SQL Server Management Studio забезпечує наступні основні можливості:
Дана СКБД працює із реляційною моделлю баз даних, тобто з моделлю, яка побудована у вигляді таблиць і зв’язків між ними. Дані, які зберігаються в цих таблицях є нормалізованими і описують певну предметну область. Запити створюються на мові Transact-SQL.
Ця СКБД підтримується платформою Windows і досить проста в користуванні. Тому саме її і було обрано.
3.2. Створення БД в середовищі MS SQL Server Management Studio
На мою думку, головною перевагою створення БД за допомогою запитів є те, що її автор має можливість задавати необхідні особисто для нього параметри та зберігати код окремо від файлу БД на комп’ютері. Іноді виникають непередбачувані ситуації, в результаті яких може зникнути база даних. В таких випадках заздалегідь збережений код створення стане в пригоді. Окрім того прописані вручну зв’язки дають більш повне розуміння роботи з таблицями БД.
Саме тому я створювала БД та таблиці за допомогою запитів:
CREATE DATABASE Oblik_Vika_0
ON - задаю параметри БД
(NAME = 'Oblik_Vika_0', - логічне ім’я БД
FILENAME = 'C:\бд\Oblik_Vika_0.mdf', - фізичне повне ім’я файлу БД
SIZE = 10MB, - початковий розмір файлу БД
MAXSIZE = 100MB, - максимальний розмір файлу БД
FILEGROWTH = 10KB - значення, на яке буде збільшуватися розмір файлу БД
)
LOG ON (-задаю параметри журналу БД
NAME = 'Oblik_Vika_0LOG', - логічне ім’я журналу БД
FILENAME = 'C:\бд\Oblik_Vika_0LOG.1df', - фізичне повне ім’я журналу БД
SIZE = 5MB, - початковий розмір журналу БД
MAXSIZE = 50MB, - максимальний розмір журналу БД
FILEGROWTH = 1MB - значення, на яке буде збільшуватися розмір журналу
)
COLLATE Cyrillic_General_100_CI_AS - задаю кодування для БД за замовчанням
GO
USE Oblik_Vika_0
GO
BEGIN TRANSACTION
SET QUOTED_IDENTIFIER ON
SET ARITHABORT ON
SET NUMERIC_ROUNDABORT OFF
SET CONCAT_NULL_YIELDS_NULL ON
SET ANSI_NULLS ON
SET ANSI_PADDING ON
SET ANSI_WARNINGS ON
COMMIT
BEGIN TRANSACTION
Створення таблиці Основні засоби:
CREATE TABLE Osn_zasoby
(
Cod_Oz int PRIMARY KEY,
Nazva_Oz nchar(10) NOT NULL,
Cod_skladu int NOT NULL, --FOREIGN KEY REFERENCES Sklad(Cod_skladu),
Data_vypusku_Oz date NULL,
Data_vedennya_v_ecsp date NULL,
Zina_Oz nchar(10) NOT NULL
)
GO
Створення таблиці Склад:
CREATE TABLE Sklad
(
Cod_skladu int primary key,
Kilkist_OZ int NOT NULL,
Termin_zberigannya_rik int NOT NULL,
)
GO
ALTER TABLE Osn_zasoby
ADD CONSTRAINT FK_Osn_zasobyCod_skladu
FOREIGN KEY (Cod_skladu) REFERENCES Sklad(Cod_skladu)
GO
Створення таблиці Надходження:
CREATE TABLE Nadhodzennya
(
Cod_Oz int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Osn_zasoby(Cod_Oz),
Cod_skladu int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Sklad(Cod_skladu),
Data_nadhodzennya date NOT NULL,
Suma_pochatkovoi_vartosti int NOT NULL,
Dzerelo_nadhodzennya char(20) NOT NULL,
Vytrati_pov_yazanni_z_nadhodzennyam int NOT NULL
)
GO
Створення Вибуття:
CREATE TABLE Vybuttya
(
Cod_Oz int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Osn_zasoby(Cod_Oz),
Cod_skladu int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Sklad(Cod_skladu),
Data_vybuttya date NOT NULL,
Prychyna_vybytty char NOT NULL,
Suma_zalishkovoi_vartosti int NOT NULL,
Vytrati_pov_yazanni_z_vybyttyam int NOT NULL
)
GO
Створення таблиці Амортизація:
CREATE TABLE Amortizazia
(
Cod_methody_amortizazii int PRIMARY KEY,
Cod_Oz int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Osn_zasoby(Cod_Oz),
Nazva_methody char(20) NOT NULL,
Data_narah_A date NOT NULL,
Suma_narah_A int NOT NULL
)
GO
Створення таблиці Ремонт:
CREATE TABLE Remont
(
Cod_Oz int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Osn_zasoby(Cod_Oz),
Vyd_remontu char(20) NOT NULL,
Cod_methody_amortizazii int NOT NULL FOREIGN KEY REFERENCES Amortizazia(Cod_methody_amortizazii)
)
GO
SELECT @@lock_timeout;
GO
В результаті моя схема даних в MS SQL Server набула такого вигляду (Рис.3.1):
Рис. 3.1 Схема даних в MS SQL Server
4. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ БД НА ФІЗИЧНОМУ РІВНІ
4.1. Опис структурних таблиць
Всі таблиці за своєю структурою відповідають створеному коду, адже пов’язані поля мають однаковий формат. Структури таблиць (проекти) в конструкторі виглядають наступним чином (Рис. 4.1):
Амортизація
Надходження
Основні засоби
Ремонт
Склад
Вибуття
Рис. 4.1 Структури таблиць
Заповнювала таблиці я в конструкторі. Результат (Рис.4.2):
Рис. 4.2 Приклад заповнення таблиці
4.2. Реалізація запитів
Для створення запитів в даному курсовому проекті використовувався конструктор запитів та мову Transact-SQL. Конструктор запитів SQL Server Management Studio складається з трьох частин (з рухомими границями між ними): області об‘єднання таблиць (зверху), області полів (посередині) і області, яка генерує SQL-код запиту (знизу).
У верхній частині відображаються таблиці, їх поля і зв‘язки між ними, встановлені для даного запиту. Для доданих таблиць зв‘язки автоматично копіюються із схеми бази даних.
У середній частині відображаються поля, які будуть включені в таблицю запиту, а також їх властивості.
Курсовий проект містить наступні запити (основні):
-Запити з обчисленнями.
-Запити, які виконують сортування.
-Запити вибірки за умовами.
-Групувальні запити.
-Підзапити та інші.
Запит 1. Надати інформацію про дату вибуття основного засобу зі складу:
SELECT Sklad.Cod_skladu, Osn_zasoby.Cod_Oz, Osn_zasoby.Nazva_Oz, Osn_zasoby.Cod_skladu AS Expr1, Vybuttya.Cod_Oz AS Expr2, Vybuttya.Data_vybuttya
FROM Osn_zasoby INNER JOIN
Sklad ON Osn_zasoby.Cod_skladu = Sklad.Cod_skladu INNER JOIN
Vybuttya ON Osn_zasoby.Cod_Oz = Vybuttya.Cod_Oz
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.3:
Рис. 4.3 Результати даного запиту
Запит 2. Надати інформацію про дату надходження основного засобу на склад в період між 01.01.2010-01.01.2012 та відсортувати за зростанням код основного засобу:
SELECT Nadhodzennya.Cod_Oz, Nadhodzennya.Data_nadhodzennya, Osn_zasoby.Cod_Oz AS Expr1, Osn_zasoby.Nazva_Oz
FROM Nadhodzennya INNER JOIN
Osn_zasoby ON Nadhodzennya.Cod_Oz = Osn_zasoby.Cod_Oz
WHERE (Nadhodzennya.Data_nadhodzennya BETWEEN CONVERT(DATETIME, '2010-01-01 00:00:00', 102) AND CONVERT(DATETIME, '2012-01-01 00:00:00', 102))
ORDER BY Nadhodzennya.Cod_Oz, Expr1
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.4:
Рис. 4.4 Результати даного запиту
Запит 3. Надати інформацію про кількість основних засобів на складі, згрупувати за назвою основного засобу та його кількістю:
SELECT Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ
FROM Sklad INNER JOIN
Osn_zasoby ON Sklad.Cod_skladu = Osn_zasoby.Cod_skladu
Group By Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.5:
Рис. 4.5 Результати даного запиту
Запит 4. Надати інформацію про кількість основних засобів на складі, згрупувати за назвою основного засобу та його кількістю:
SELECT Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ
FROM Sklad INNER JOIN
Osn_zasoby ON Sklad.Cod_skladu = Osn_zasoby.Cod_skladu
Group By Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.6:
Рис. 4.6 Результати даного запиту
Запит 5. Надати інформацію про валовий прибуток від продажу всієї кількості основних засобів на підприємтсві за первинною варістю ОЗ:
SELECT Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ, Osn_zasoby.Zina_Oz, Sklad.Kilkist_OZ * Osn_zasoby.Zina_Oz AS Vartist
FROM Osn_zasoby INNER JOIN
Sklad ON Osn_zasoby.Cod_skladu = Sklad.Cod_skladu Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.7:
Рис. 4.7 Результати даного запиту
Запит 6. Надати інформацію про кількість основного засобу «Шини» на складі підприємства:
Select Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ
From .Osn_zasoby, .Sklad
WHere Nazva_Oz In (Select Nazva_Oz From Osn_zasoby Where Cod_Oz = 10)
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.8:
Рис. 4.8 Результати даного запиту
Запит 7. Надати інформацію про назви, коди та методи амортизації тих основних засобів, які потребують саме капітального ремонту:
SELECT Remont.Vyd_remontu, Osn_zasoby.Nazva_Oz, Amortizazia.Cod_methody_amortizazii, Amortizazia.Nazva_methody
FROM Remont INNER JOIN
Amortizazia ON Remont.Cod_methody_amortizazii = Amortizazia.Cod_methody_amortizazii INNER JOIN
Osn_zasoby ON Remont.Cod_Oz = Osn_zasoby.Cod_Oz
WHERE (Remont.Vyd_remontu = 'Капітальний’)
ORDER BY Osn_zasoby.Nazva_Oz
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.9:
Рис. 4.9 Результати даного запиту
Запит 8. Надати інформацію про запас основних засобів від 200 до 500, коди цих основних засобів та термін зберігання:
SELECT*
FROM Sklad
WHERE (Kilkist_OZ > 200) AND (Kilkist_OZ < 500 )
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.10:
Рис. 4.10 Результати даного запиту
Запит 9. Надати інформацію про дату надходження основних засобів «Шини» та «Деревина»:
SELECT Nadhodzennya.Data_nadhodzennya, Osn_zasoby.Nazva_Oz
FROM Nadhodzennya Inner join
Osn_zasoby ON Nadhodzennya.Cod_Oz=Osn_zasoby.Cod_Oz
WHERE Nazva_Oz in ('Шини', 'Деревина')
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.11:
Рис. 4.11 Результати даного запиту
Запит 10. Надати інформацію про дату вибуття основних засобів через причину «Застаріле», а також повідомити їх назву:
SELECT Vybuttya.Data_vybuttya, Osn_zasoby.Nazva_Oz
FROM Vybuttya Inner join
Osn_zasoby ON Vybuttya.Cod_Oz=Osn_zasoby.Cod_Oz
WHERE Prychyna_vybytty NOT like 'Застаріле'
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.12:
Рис. 4.12 Результати даного запиту
Запит 11. Надати інформацію про кількість видів основного засобу «Шини»:
SELECT Osn_zasoby.Nazva_Oz AS Осн_засоби_Nazva, Sklad.Cod_skladu AS Код_складу,
COUNT(Sklad.Kilkist_OZ)AS Кількість_ОЗ
FROM Sklad INNER JOIN
Osn_zasoby ON Osn_zasoby.Cod_skladu = Sklad.Cod_skladu
WHERE Osn_zasoby.Nazva_Oz = 'Шини'
GROUP BY Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Cod_skladu
Результати даного запиту зазначені на Рис. 4.13
Рис. 4.13 Результати даного запиту
У запитах я багато разів використовувала псевдоніми для розуміння та зручного користування БД кінцевим користувачем:
Також я використовувала різні можливості оператора JOIN у запитах (Рис. 4.14):
SELECT Sklad.Cod_skladu, Osn_zasoby.Cod_Oz, Osn_zasoby.Nazva_Oz
FROM Sklad LEFT OUTER JOIN
Osn_zasoby ON Sklad.Cod_skladu = Osn_zasoby.Cod_skladu
SELECT Osn_zasoby.Nazva_Oz, Sklad.Kilkist_OZ, Sklad.Cod_skladu
FROM Sklad LEFT JOIN
Osn_zasoby ON Osn_zasoby.Cod_skladu = Sklad.Cod_skladu
Рис. 4.14 Використання оператора JOIN
Згідно з результатами, всі запити були проведені успішно. Також мною було створено необхідне для роботи представлення (Рис. 4.15):
Рис. 4.15 Результат представлення
В базі даних також реалізовано чотири тригери. Тригер - це збережена процедура особливого типу, яку користувач не викликає особисто, а використання якої обумовлено настанням визначеної події: додаванням INSERT, вилученням рядка в заданій таблиці DELETE; зміною даних у певному стовпці заданої таблиці UPDATE.
У спроектованій базі даних тригер контролює оновлення, додавання та вилучення даних з таблиць.
Результат виконання можна побачити на Рис. 4.16:
Тригер 1:
CREATE TRIGGER [Додано ЗАПИС]
ON [dbo].[Osn_zasoby]
AFTER insert
AS
BEGIN
-- SET NOCOUNT ON added to prevent extra result sets from
-- interfering with SELECT statements.
SET NOCOUNT ON;
Print 'Запис_додано_успішно’
-- Insert statements for trigger here
END
GO
Insert INTO [Oblik_Vika_0].[dbo].[Osn_zasoby]
(Cod_Oz, Nazva_Oz)
Values (110, 'Cкло')
Go
Тригер 2:
CREATE TRIGGER [Видалити ЗАПИС]
ON [dbo].[Osn_zasoby]
AFTER delete
AS
BEGIN
-- SET NOCOUNT ON added to prevent extra result sets from
-- interfering with SELECT statements.
SET NOCOUNT ON;
Print 'Запис_видалено_успішно'
-- Insert statements for trigger here
END
GO
Delete [Osn_zasoby] Where Cod_Oz=110
Тригер 3:
CREATE TRIGGER [Оновити ЗАПИС]
ON [dbo].[Amortizazia]
AFTER Update
AS
BEGIN
-- SET NOCOUNT ON added to prevent extra result sets from
-- interfering with SELECT statements.
SET NOCOUNT ON;
Print '_Запис_оновлено_успішно_'
-- Insert statements for trigger here
END
GO
Update Osn_zasoby
Set Nazva_Oz='Шини'
Where Cod_Oz=110
Тригер 4:
CREATE TRIGGER [Оновити дату]
ON [dbo].[Amortizazia]
AFTER Update
AS
BEGIN
-- SET NOCOUNT ON added to prevent extra result sets from
-- interfering with SELECT statements.
SET NOCOUNT ON;
Print 'ЗАПИС оновлено успішно'
-- Insert statements for trigger here
END
GO
Update Amortizazia
Set Data_narah_A='2015-01-01' Where Cod_methody_amortizazii=25
Рис.4.6 Результати дії тригеру
Запити та створені тригери працюють. Отже, за допомогою запитів у курсовому проекті було спроектовано базу даних, заповнено таблиці даними, розрахований валовий прибуток, реалізовано багато інших можливостей маніпулювання даними та створено команди відгуку на зміни в БД.
ВИСНОВКИ
В період переходу до ринкової економіки автоматизація обліку, точність і оперативність інформації є вирішальними факторами успішного розвитку як окремого підприємства, так і економіки України в цілому.
На сьогоднішній день проблеми автоматизації обліку основних засобів, їх зносу та амортизації вирішуються не зовсім задовільно. Звичайно, для невеликих підприємств з невеликою кількістю основних засобів ця проблема не є настільки актуальною. На таких підприємствах облік наявних фондів і щомісячний розрахунок амортизації ведеться на базі загальної бухгалтерської програми, з використанням аналітики за балансовими рахунками.
В умовах динамічних змін чинного законодавства та реформування системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності важливим є автоматизація обліку активів підприємства. Ефективність впровадження автоматизації обліку амортизації оцінюється зіставленням отриманої вигоди з понесеними витратами. Безумовно, комп'ютерна програма не замінить бухгалтера, але дозволить заощадити його час і сили за рахунок автоматизації рутинних операцій, знайти арифметичні помилки в обліку і звітності, оцінити поточний фінансовий стан підприємства і його перспективи.
Тому в даній курсовій роботі була запропонована альтернативна модель обліку основних засобів на підприємстві. Подібна база даних буде надзвичайно корисною в дії не тільки через автоматизацію, а й через можливості накопичення статистичної інформації та полегшення її зберігання. Це в свою чергу підвищить ефективність прийняття управлінських рішень на підприємстві.
Створення бази даних є не лише ефективним способом ведення обліку основних засобів на підприємстві, а й необхідною ланкою у сфері розвитку економіки, інформаційних та інноваційних технологій в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ