Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 9
ТЕМА: Корми для акваріумних риб.
МЕТА: Ознайомити студентів з методами добування, розведення та зберігання кормів для акваріумних риб.
План:
Правильне живлення відіграє важливу роль в житті риб, зрештою життєдіяльність риб залежить від кількості та якості корму.
Більшість акваріумних риб живиться тваринною їжею, окремі види – частково рослинною. Раціон акваріумних риб значною мірою залежить від виду, віку та фізіологічного стану.
При загальному розгляді годівлю акваріумних риб можна розділити на вигодовування мальків, риб, що ростуть та дорослих. Мальків та риб, що ростуть необхідно годувати найбільш рясно. Дорослих годують не частіше двох разів на день.
1. Корми тваринного походження.
Інфузорії. Цих організмів найбільш часто використовують для годівлі мальків, це обумовленно досить дрібними розмірами кормових об’єктів – 0,1 – 0,3 мм.
Культивування інфузорій. Для культивування інфузорій використовують банки об’ємом 3л. Оптимальною є температура води близько 26°С, зберігати культуру можна при температурі 10°С і нижче. Найбільш раціонально використовувати для розведення інфузорій три банки. У першій відстоюється вода, у другій розмножується культура, у третю перноситься невелика кількість інфузорій з другої банки де вони утримуються 2 – 3 доби. За цей час інфузорії поїдають бактерій і дезинфікують воду, після цього їх можна використовувати для годівлі мальків.
Поживні середовища: Інфузорій культивують на сінному відварі – 10г подрібненого сіна на 1л води кип’ятять впродовж 15 – 20 хвилин, при цьому життєздатними залишаються лише спори бактерії сінної палички. Відвар, що вистиг фільтрують, розливають у ємності і закривають ватно-марлевими пробками. Через 2 – 3 дні у відварі розвиваються бактерії і у нього можна вносити культуру інфузорій.
Досить зручним способом при вирощуванні інфузорій є нечасте (одни раз на декілька днів) додавання 1 – 3 крапель молока, при цьому розвиваються молочнокислі бактерії, якими і живляться інфузорії. Для вирощування інфузорій використовують також шкірки спілих бананів, сушених листках салата, пекарських дрізджах.
Перед згодовуванням культури інфузорій бажано очистити від великої кількості бактерії, один з таких способів описаний вище. Більш швидким є наступний спосіб – на поверхню поживного середовища з багатою культурою інфузорій кладуть шматочок вати і на неї обережно доливають свіжу воду. Через півгодини більшість інфузорій переміщується у свіжу воду і разом з нею піпеткою їх переносять у ємніть з мальками.
Євглени. Євглен розводять на штучних поживних середовищах Кнопа чи Бенеке.
Середовище Кнопа: вода дистильована – 1000 мл, MgSO4 – 0,25г; Ca(NO3)2 – 1г, K3PO4 – 0,25г, KCl – 0,12г; FeCL3 – сліди.
Середовище Бенеке: NH4NO3 – 1500г; CaCl2 – 0,15г; KHPO4 – 0,15г; MgSO4 – 0,15г; FeCl3 – сліди.
На цих поживних середовищах тільки завдяки фотосинтезу євглени розмножуються повільно, тому у розчин необхідно вносити органічні речовини для розвитку бактерій, які слугують їм їжею. Для цього використовують бульйон, що виготовлений з дрібних шматочків м’яса та відфільтрованого через вату – вносять декілька крапель, а також відвар сіна, що готується так саме як і для інфузорій.
Ємності з культурою витримують на світлі і один раз на місяць додають ¼ частину свіжого розчину. Євгленам притаманний позитивний фототаксис, тому їх легко зібрати з поверхні піпеткою.
Пригнічення культури помітне через просвітлення розчину та осаду на дні, що складається з цист євглен.
Культурою євглен вигодовують мальків склянних окунів, ляліусів та використовують як суттєве доповнення раціону мальків інших видів риб. Помічено, що мальки, у раціони яких були присутні євглени, ростуть та забарвлені яскравіше, ніж вирощені на одних інфузоріях.
Коловертки. Для вирощування коловерток 10г сіна кип’ятять в 1л дистильованої води, після чого відвар відстоюється 2 – 3 доби. Після цього його проціджують і додають на 1л відвару 2л дистильованої води. У це середовище вносять культурі коловерток. Для підтримання культури достатньо у неї додавати по 1 – 2 краплі кип’яченого молока 2 – 3 рази на місяць. Годівля коловертками проводисться так само як і інфузоріями.
Нематоди. У якості корму для мальків можна використовувати різні види нематод. Найбільш часто з цією метою вирощують турбатрикс (Turbatrix aceti) довжиною 1 – 2 мм. Турбатрикси живуть в умовах оцтовокислого бродіння. У широку скляну посудину поміщають чашку Петрі, і заливають воду і додають толокно у такій кількості щоб утворилась густа маса, куди вносять культуру нематод. Посудину не щільно закривають склом. Через декілька днів маса закисає, розріджується і в ній розпочинається бурхливий розвиток нематод. Черви заповзають у чашку Петрі, звідки їх знімають пензликом і переносять в акваріум. Існує й інший спосіб відділення червів від поживного середовища. Середовище набирають з поверхні і поміщають у стакан з водою, яку збовтують. Через деякий час черви осідають на дно, верхній мутний шар води зливають. Повторивши цю процедуру декілька разів одержують чистих червів яких і згодовують малькам. В акваріумі черви досить швидко опускаються на дно, тому ними добре вигодовувати мальків тих риб які беруть корм з дна (цихлід, сомиків, барбусів та ін.). При вигодовуванні риб круглими червами необхідно чергувати їх з іншими видами кормів.
Кільчасті черви. З представникі типу кільчасті черви дорослим акваріумним рибам згодовують дощових червів, трубочників та енхітреусів.
Дощові черви використовуються для годівлі лише для деяких крупних цихлід та риб відчизняної фауни. Для годівлі риб дощових червів можна використовувати не раніше ніж 2 – 3 дні після заготівлі – за цей час їх кишечник звільняється від вмісту. Безпосередньо перед згодовуванням їх промивають щоб видалити з шкіри слиз.
На дні мілких прісних водойм України часто можна зустріти скупчення трубочників, добування їх не становити проблеми. Зазвичай червів утримують у ємностях в яких часто змінюють воду.
Ракоподібні. Представники цього класу займають одне з провідних місць серед кормів тваринного походження для акваріумних риб, зокрема різні види циклопів та дафній.
Для відлову дрібних ракоподібних використовують планктонні сачки. Годувати риб ракоподібними слід без води, в якій вони утримуюються. Для цього воду з рачками можна процідити через сачок, або через спеціально виготовлені сита в яких можна провести і сортування рачків. Зберігають рачків, як правило у широких плоских ємностях, які розміщують у прохолодних та слабо освітлених місцях. Інколи використовують і такий спосіб: в акваріум поміщають непрозору медичну банку об’ємом 100 – 200 мл в 30 – 50 мм від поверхні. Живі циклопи виходять з банки і потрапляють в акваріум де поїдаються молоддю риб, мертві ракоподібні залишаються на дні банки.
Культуру дафній можна розводити цілорічно. Для розмноження використовують ємності з скла чи пластику об’ємом близько 20л і висотою близько 10 см, що освітлюються люмінісцентними лампами. Освітлюють ємності 8 – 10 годин на добу. Температура 20 – 25°С. У ємності вносять культуру водоростей, пекарські дрізджі (20мг на 1л води), молока (2 краплі на 10л). Через 4 – 7 діб вносять культуру дафній. Вода повинна бути світло – зеленою.
Сушеними рачками слід годувати риб лише при відсутності живого корму. Крім дафній у магазинах можна придбати сушених гамарусів – невеликих рачків 0,5 – 2,5 см завдовжки. Сухих рачків краще згодовувати рибам за допомогою спеціальних годвіниць.
Артемія. Артемія є одним з найкращих стартових кормів для багатьох видів риб. Довжина дорослої артемії до 15 мм, для годівлі мальків використовують її науплілусів. Яйця артемії можуть зберігатись довго (до декількох років) у сухому прохолодному приміщенні.
Яйця артемії інкубують у розчині кухонної солі (20 г на 0,5л води). В літрі розчину розміщують чайну ложку яєць артемії. Інкубують при постійній аерації. Дозрівання рачків відбувається при температурі 24 – 25°С через 36 – 40 годин. Для їх відлову припиняють аерацію ємності. Рачки скупчуються в нижній частині ємності, а оболонки яєць спливають на поверхню. У прісній воді рачки живуть не більше 6 годин. Скорлупа яєць після попадання в кишечних малька може викликати його закупорку, тому якщо вона відділяється погано, рачків перед згодовуванням слід провести через проміжну ємність з прісною водою, яка має меншу щільність – в ній оболонки яєць швидко спливають.
Існують методи цілорічного розведення артемій в домашніх умовах.
Личинки комах. Досить поширеним видом корму є мотиль – червоподібні личинки комарів з роду хіромоніди, що досягають в довжину 15 мм. Мотиль можна зберігати у замороженому вигляді.
Заморожені корми (личинки комах, дафнії, артемії, креветки та ін) є досить зручним методом зберігання кормів для риб. Тривалість зберігання заморожених кормів 3 – 4 місяці. Корм зберігає свою повноцінність, якщо він був заморожений лише один раз. При заморожуванні та повторному розморожуванні від втрачає свої поживні властивості. Заморожені корми перед згодовуванням слід промивати у сачку під краном.
2. Штучні корми. Штучні корми є замінниками природних кормів, до найбільш вагомих їх переваг належать – оптимізований склад, направленість використання, можливість тривалого зберігання, збагачення різноманітними корисними складовими, можливість внесення з ними лікарських препаратів, гормонів, вітамінів та ін. добавок.
Штучні корми поділяються за напрямком їх використання – для рослиноїдних риб, хижих, всеїдних. Існують спеціалізовані корми – тільки для гуппі, дискусів. Розрізняються корми і по фактурі: гранульовані, сипучі, пластівці. За хімічним складом штучні корми можуть бути збалансовані та незбалансовані. Перші вирізняються великою кількістю інгрідієнтів та добавок. Незбалансовані корми слід використовувати у комплексі з іншими. За питомою вагою корми поділяють на плаваючі та ті, що тонуть. Це необхідно враховувати при виборі кормів.
3. Рослинні компоненти. Потрібні більшості риб, які утримуюються в акваріумах, крім виключних “хижаків”. Недостатність рослинних кормів викликає у риб порушення обміну речовин, що проявляється ожирінням, втратою здатності до розмноження та інших відхиленнях. Краще всього давати рослинну підгодівлю наприкінці “голодного дня”. Також не зашкодить періодичне переведення всеїдних риб виключно на рослинні корми.
Рослинними компонентами кормів є: чорних хліб, терті білі сухарі, манна крупа (перед згодовуванням запарюють в окропі та промивають у сачку), нитчасті та протококові водорості, м’які водні рослини (водяна папороть, амбулія, рдести, мала та тридольна ряска, вольфія), подрібнені та оброблені окропом листки кропиви, салата, кульбаби, відварені впродовж 5 хвилин листки капусти.
Багато видів риб можуть відкусувати шматочки рослинності самостійно, у цьому випадку кущик рослини (салат, кульбаба, що зрізані під корінь) ошпарюють окропом, чіпляють груз і поміщають в акваріум. Через деякий час залишки рослин слід видалити, оскільки розкладаючись вони псують воду. Як правило, рослинний корм можна залишати в акваріумі не більше 3-х годин.
4. Спеціальні добавки. До спеціальних добавок відносяться речовини, що стимулюють ріст риб, їх статеве дозрівання, неретову поведінку, забарвлення та ін.
Для посилення забарвлення риб у корми додають каротиноїдні пігменти, хлорне залізо, стероїдні гормони, вітамінні та мінеральні комплекси.
Для досягнення статевого дозрівання та нересту використовують спеціальні препарати типу “Нерестин-2”. Для цього живий корм поміщають (мотиль, трубочник) у бюкси об’ємом близько 5 мл, і додають вміст пробірки, перемішують та через 5 хвилин згодовують рибам.
Для збудження апетиту риб в корм вносять у мікродозах ванілін, ефірні масла (тмінне, анісове та ін.), молочну та аспарагінову к-ту.
Введенням у корм рибам метилтестостеронв чи етилтестостерону (50 – 100 мг/кг) можна досягти того, що у потомстві будуть одні самці, а додаванням естрадіолу чи етінілестрадіолу (20 – 50 мг/кг) – лише самиці.
Додавши до корму діметазин (5мг/кг), оксиметалон (10), тестостерон (10), трийодтиронін (20 мг/кг) можна суттєво пришвидшити ріст риб.
Правила годівлі молоді риб.
Найбільш важливим етапом в розведенні риб є годівля мальків.
Виділяють три основних етапи у розвитку риб:
Після виходу з ікринки личинки ведуть себе пасивно – лежать на дні чи висять на рослинах. Живляться за рахунок жовточного мішка, із зменшенням його кількості розвиваються органи травлення, плавці.
Для подальшого успішного вирощування мальків необхідно чітко знати:
Першу дачу корму необхідно зробити вчасно (не рано і не пізно). Стан розвитку личинок необхідно контролювати. Через 6 – 7 діб після викльову з ікринки у мальків наповнюється повітряний мішок і вони розпливаються. Мальки при цьому плавають у горизонтальній площині і шукають їжу. Через перерви у нересті часто розвиток личинок не співпадає, такі розриви у часі складають від 2 до 6 годин. Якщо ємність з личинками була затінена її необхідно освітити слабкии джерелом світла. Для контролю стану дрібних личинок зручно користуватись лупою. Спочатку личинки уникають світла, але потім звикають до нього. Як тільки виявиться, що весь молодняк плаває горизонтально можна приступати до годівлі.
Годують мальків кормом, що був виловлений у природі (науплілуси циклопів, діаптомуси, коловертки), чи вирощеним штучно (інфузорія, артемія, міроводорості, личинки дафній та ін.)
Багатьох риб можна вигодувати подрібненим трубочником. Найкраще використати для цього електричні подрібнювачі, після чого корм необхідно промити у дрібному сачку від крові, щоб не допустити псування води в акваріумі.
Оскільки мальків, що почали вигодовувати утримують в малих за об’ємом акваріумах корм необхідно задавати обережно. Якщо дрібний корм зберігався у холодильнику, його необхідно перенести у тепле місце, щоб вода у ньому нагрілась до кімнатної температури, інакше “живий пил” потрапивши у теплу воду акваріуму, не витримає різкої зміни температур загине і зіпсує воду. Мальки більшості видів риб мертвий “пил” не споживає.
Доза кормів при першій годівлі дуже мала. Відціджений корм видаляють з сачка в акваріум під водою. Надмірна дача корму призведе до псування води і загибелі малька. Наприклад, для 200 мальків достатньо 1 краплі сцідженого планктону на 6 годин.
При можливості необхідно годувати невеликими порціями, але часто. Якщо мальки розплились ввечері, то першу ніч годувати не слід, краще почекати до ранку. Першу годівлю проводять зранку чи в середині дня. Другу порцію дають через 4 – 6 годин. У перші дні акваріум з молоддю бажано досвічувати, тоді невелику кількість корму можна давати і вночі.
Через декілька днів, мальки підростають і їм можна пропонувати корм більшого розміру, відціжуючи його через вічко 0,2 мм і годують ним 1 – 2 дня. Існує правило: корм для мальків не повинен перевищувати розмірів ока малька. Проте інколи мальків доводиться тривалий час годувати “живим пилом”.