Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ДОРОЯКІСНІ ТА ПЕРЕДРАКОВІ ПРОЦЕСИ ШИЙКИ МАТКИ
До доброякісних патологічних процесів шийки матки відносяться такі стани, при яких зберігається нормоплазія епітелія, тобто проходить правильне мітотичне ділення епітеліальних клітин, їх диференціювання, дозрівання, ексфоліація.
До передракових станів відносять дисплазії епітелія - патологічні процеси, при яких спостерігають гіперплазію, проліферацію, порушення диференціювання, дозрівання та відторгнення епітеліальних клітин.
Вроджена (фізіологічна) ектопія шийки матки може спостерігатись у жінок до 23 років. В таких випадках жінка підлягає динамічному спостереженню з контролем цитологічного обстеження і не підлягає лікуванню.
Класифікація
Клініко-морфологічна класифікація захворювань шийки матки (Міжнародна класифікація хвороб – Х перегляд (1992).
|
Шифр |
Стан шийки матки |
|
Клас XIV. Хвороби сечостатевої системи (N00─N99) |
|
|
N 72 |
Запальна хвороба шийки матки: цервіцит, ендоцервіцит, ендоцервіцит з ерозією або ектропіоном, або без них |
|
N 74.0 |
Туберкульозна інфекція шийки матки |
|
N 80.8 |
Інший ендометріоз (включає шийку матки) |
|
N 84.1 |
Поліп шийки матки |
|
N 86 |
Ерозія і ектропіон шийки матки. Декубітальна (трофічна) виразка шийки матки. Виворот шийки матки. Виключено їх сполучення з цервіцитом. |
|
N 87 |
Дисплазія шийки матки. Виключена карцинома in situ шийки матки (Д06) |
|
N 87.0 |
Слабо виражена дисплазія шийки матки. Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія I ступеня |
|
N 87.1 |
Помірна дисплазія шийки матки. Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія II ступеня |
|
N 87.2 |
Різко виражена дисплазія шийки матки, не класифікована в інших рубриках Різко виражена дисплазія БДУ Виключена інтраепітеліальна неоплазія III ступеня із згадуванням (або без нього) про різко виражену дисплазію (Д06) |
|
N87.9 |
Дисплазія шийки матки неуточнена |
|
N88 |
Інші незапальні захворювання шийки матки. Виключені: запальні хвороби шийки матки (№72), поліп шийки матки (№84.1) |
|
N88.0 |
Лейкоплакія шийки матки |
|
N88.1 |
Старий розрив шийки матки Злуки шийки матки Виключена теперішня акушерська травма (071.3) |
|
N88.2 |
Стриктура і стеноз шийки матки Виключена як ускладнення пологів (065.5) |
|
N 88.3 |
Недостатність шийки матки. Обстеження і допомога при (передбачуваній) істміко-цервікальній недостатності поза вагітності |
|
N 88.4 |
Гіпертрофічне подовження шийки матки |
|
N 88.8 |
Інші уточнені запальні хвороби шийки матки. Виключена: теперішня травма (071.3) |
|
N 88.9 |
Незапальна хвороба шийки матки неуточнена |
Міжнародна класифікація кольпоскопічних термінів (А)
Прийнята на VII Всесвітньому конгресі по патології шийки матки і кольпоскопії
(Рим, 1990).
І. Нормальні кольпоскопічні ознаки.
ІІ. Аномальні кольпоскопічні ознаки
А. У межах зони трансформації.
а) плоский;
б) мікропапілярний або мікрозвивистий.
2. Пунктуація.
3. Мозаїка.
4. Кератоз (лейкоплакія).
5. Йод-негативний епітелій.
6. Атипові судини.
Б. Поза зоною трансформації (ектоцервікс, піхва).
1. Оцтово-білий епітелій:
а) плоский;
б) мікропапіляний або мікрозвивистий.
2. Пунктуація.
3. Мозаїка.
4. Лейкоплакія.
5. Йод-негативний епітелій.
6. Атипові судини.
III. Підозра на інвазивний рак при кольпоскопії.
IV. Незадовільна кольпоскопія.
V. Змішані ознаки.
1. Оцтово-небіла мікропапілярна поверхня.
2. Екзофітна кондилома.
3. Запалення.
4. Атрофія.
5. Виразка.
6. Інші.
Кольпоскопічна класифікація патологічних процесів шийки матки. (C)
(Коханевич Є.В., 1997)
І. Доброякісні (фонові) патологічні процеси.
1. Ектопія циліндричного епітелія:
а) дисгормональна;
б) посттравматична.
2. Доброякісна зона трансформації (зона доброякісної метаплазії):
а) незакінчена зона трансформації;
б) закінчена зона трансформації.
3. Запальні процеси шийки матки:
а) екзоцервіцит;
б) ендоцервіцит.
4. Справжня ерозія.
5. Доброякісні поліпоподібні утворення.
6. Ендометріоз шийки матки.
ІІ. Передракові стани шийки матки.
а) багатошарового сквамозного епітелія;
б) метаплазованого призматичного епітелія.
а) багатошарового сквамозного епітелія;
б) метаплазованого призматичного епітелія.
ІІІ. Преклінічний рак шийки матки.
IV. Клінічно виражений рак.
Цитологічна класифікація дисплазій за Richart (1968) (С)
«Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія» (CIN) розподіляється:
CIN І - слабка дисплазія
CIN II - помірна дисплазія
CIN III - тяжка дисплазія та преінвазівний рак
Гістологічна класифікація фонових захворювань, передракових станів і раку шийки матки (Яковлева И.А., Кукутэ Б.Г., 1979) (С)
|
Фонові процеси |
Передракові процеси |
Рак |
|
А. Гіперпластичні, пов’язані з гормональним порушенням 1. Ендоцервікоз: - простий; - проліферуючий; - загоюючийся. 2. Поліпи: - простий; - проліферуючий; - епідермізуючий. 3. Папіломи. 4. Проста лейкоплакія. 5. Ендометріоз. Б. Запальні: - істинна ерозія; - цервіцити. В. Посттравматичні: - ектропіон; - рубцеві зміни; - шиєчно-піхвові нориці. |
А. Дисплазія, що виникає на незміненій шийці або на ділянці фонових процесів: слабко виражена або тяжка Б. Лейкоплакія з атипією клітин. В. Ерітроплакія. Г. Аденоматоз. |
А. Преклінічні форми: 1. Рак in situ. 2. Рак in situ з початком інвазії. 3. Мікро карцинома. Б. Клінічні форми: - плоско клітинний; - ороговіваючий; - неороговіваючий рак; - аденокарцинома різних; ступенів зрілості; - світлоклітинний рак (мезонефральний); - залозисто-плоскоклітинний рак; - аденоїдо-кістозний рак; - недиференційований рак. |
Комплексне обстеження хворих при діагностиці патології шийки матки (A)
Методика забору матеріалу для цитологічного дослідження.
Матеріал забирається із поверхні вагінальної частини шийки матки лише щіточкою цервікобраш зігнутою під кутом 90 градусів; із цервікального каналу – прямою щіточкою цервікобраш. Щіточка повертається боковою поверхнею до скельця і штриховим рухом наноситься мазок. Мазок фіксується суміш’ю Нікіфорова (спірт з ефіром порівну) протягом 30 хвилин. Термін відправки мазка у лабораторію не більше 15 діб.
Кольпоскопія проводиться із оптичним збільшенням ×10, ×15, спочатку проста: визначається характер виділень, потім – розширена: з 3% розчином оцтової кислоти, розчином Люголя.
Методика забору матеріалу для гістологічного дослідження.
Матеріал забирається цілеспрямовано під контролем кольпоскопічного дослідження у зоні вираженої патології гострим конхотомом або скальпелем. Біоптат кладуть у баночку з 10% розчином формаліну та відправляють для гістологічного дослідження.
Співставлення кольпоскопічних, цитологічних і гістологічних ознак доброякісних та передракових процесів шийки матки (C)
|
І. Доброякісні (фонові) патологічні процеси |
||
|
Кольпоскопічні ознаки |
Цитологічні ознаки |
Гістологічні ознаки |
|
Ектопія циліндричного епітелія |
Незмінений циліндричний епітелій |
Простий ендоцервікоз |
|
Доброякісна незакінчена зона трансформації (зона доброякісної метаплазії) |
Метаплазований епітелій |
Проліферуючий ендоцервікоз |
|
Доброякісна закінчена зона трансформації (зона доброякісної метаплазії) Ov. Nabothi |
Багатошаровий скавмозний епітелій |
Стаціонарний ендоцервікоз |
|
Запальні процеси шийки матки (екзо-, ендоцервіцит) |
Епітелій усіх шарів з дистрофічними змінами, лейкоцити |
Шари сквамозного або циліндричного епітелія, мілкоклітинна інфільтрація сполучної тканини |
|
Справжня ерозія |
Клітини різних шарів сквамозного епітелія |
Сполучна тканина без епітелія |
|
Доброякісні поліпоподібні утворення |
Проліферація залозистого епітелія із незначним збільшенням ядер |
Залозистий або епідермізований поліп |
|
Ендометріоз шийки матки |
Слабка проліферація залозистоподібного епітелія |
Ендометріоз шийки матки |
|
ІІ. Передракові стани шийки матки |
||
|
Проста лейкоплакія |
Безядерні поверхневі клітини з гіперкератозом |
Ознаки ороговіння сквамозного епітелія |
|
Поля дисплазії багатошарового сквамозного епітелія |
Групи багатошарового сквамозного епітелія з дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Вогнища дисплазованого багатошарового сквамозного епітелія у вигляді «стовпчиків», які заглиблюються у сполучну тканину |
|
Поля дисплазії метаплазованого призматичного епітелія |
Групи метаплазованого епітелія із дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Вогнища дисплазованого метаплазованого епітелія у вигляді «стовпчиків», які заглиблюються у сполучну тканину |
|
Папілярна зона дисплазії багатошарового сквамозного епітелія |
Групи багатошарового сквамозного епітелія з дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Вогнища дисплазованого багатошарового сквамозного епітелія з проліферацією сполучнотканинних сосочків |
|
Папілярна зона дисплазії метаплазованого призматичного епітелія |
Групи метаплазованого епітелія з дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Вогнища дисплазованого метаплазованого епітелія з проліферацією сполучнотканинних сосочків |
|
Передпухлинна зона трансформації |
Проліферація залозистого епітелія з дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Проліферація залозистого диспластичного епітелія по залозам |
|
Кондиломи |
Сквамозний епітелій різних шарів з койлоцитарною атипією (CIN І) |
Виражена проліферація сполучнотканинних сосочків, проліферація свамозного епітелія з гіпер.- дискаріозом |
|
Передракові поліпи |
Проліферація залозистого або сквамозного епітелія з дискаріозом (CIN І-ІІІ) |
Проліферація сполучнотканинних сосочків з диспластично зміненим залозистим або сквамозним епітелієм |
Лікування (C)
Мета лікування — ліквідація патологічного процесу на шийці матки і тих змін в ор ганізмі, які сприяли його виникненню.
Принципи лікування:
1) забезпечення безрецидивного виліковування;
2)використання органозберігаючих методів лікування у жінок репродуктивного віку.
Тактика лікування патології шийки матки
Рівень ради кальності лікування визначається ступенем тяжкості дисплазії.
Протизапальна терапія. (A, C)
Цілеспрямована антибактеріальна, антимікотична, противірусна, антисептична терапія призначається до нормалізації біоценозу піхви.
Корекція мікрофлори піхви проводиться біологічними препаратами з живих біфідо- (біфі-форм, біоспорін) та лактобактерій (йогурт, лінекс, вагілак).
Корекція призначається трьома курсами по 7—8 днів з інтервалами між ними 10—12 днів з урахуванням ступеня дисбіотичних порушень.
Гормональна терапія. (C)
У разі виявлення ектопії дисгормонального характеру показано використання оральних контрацептивів. Гормональна контрацепція проводиться протягом 3—6 міс. При супутніх гормонозалежних гінекологічних захворюваннях (ендометріоз, лейоміома матки) лікування проводиться відповідно нозологічним формам.
При папіломавірусній інфекції використовують препарати інтерферону (A).
Хімічна коагуляція. (C )
Основні умови лікування:
- наявність посттравматичної ектопії без деформації шийки матки,
- відсутність цито логічних, кольпоскопічних ознак дисплазії,
- невелика розповсюдженість процесу (від однієї до двох третин шийки матки),
- відсутність вагітності.
Зону ураження обробляють ватним тампоном з розчином Солковагіна двічі з інтервалом в 1-2 хвилини. Результати терапії оцінюють через 4 тижня після аплікації препарату. При недостатньому ефекті аплікації повторюють
2-3 рази з інтервалами 4 тижні.
Електрокоагуляція. (C)
Процедура виконується амбулаторно. Знеболення місцеве.
Елктрокоагуляція проводиться до утворення білого струпу у першу фазу менструального циклу, після чого протягом місяця рекомендується утримуватись від статевих відношень. Для поліпшення процесів репарації у цей період призначають метилурацилові свічки.
Показання:
доброякісні фонові процеси без вираженої деформації та гіпертро фії шийки матки.
Протипоказання:
гострі та підгострі запаль ні процеси жіночих статевих органів;
загострення хронічного запа лення;
активний генітальний туберкульоз;
ациклічні кров’янисті виділення із статевих шляхів;
доброякісні фонові процеси в поєднанні з вираженою деформа цією та гіпертрофією шийки матки, особливо у віці старше 40 років.
Перший контрольний огляд (кольпоскопія, цитологічне дослідження, бактеріоскопія) проводять після наступної менструації. Другий контрольний огляд здійснюють через 3 місяця від моменту коагуляції.
Одужання констатують по даним кольпоскопії, цитології і нормалізації піхвової флори.
Тривалість диспансерізації складає 3 місяця після повного клінічного одужання.
Електроексцизія. (A)
Анестезія парацервікальна 1-2% розчином лідокаїну.
Показання:
поєднання доброякісного і (або) передракового процесів на шийці матки з її гі пертрофією та деформацією;
на явність дисплазії у хворих, яким раніше проводилася деструкція шийки матки що викликала зміщення зони трансформації у цервікальний канал, або це зміщення обумовлено віком хворої (після 40 років);
при рецидивах дисплазій після електрокоагуляції, кріодеструкції лазерної вапорізації;
при інтрацервікальній локалізації дисплазії;
при тяжкій формі дисплазії.
Протипоказання:
запальні процеси жіночих статевих органів;
наявність уражень шийки матки, що переходять на піхвові склепіння та стін ки піхви;
велика посттравматична деформація шийки матки, яка переходить на склепіння піхви;
важкі соматичні захворювання.
Кріодеструкція. (A)
Показання:
доброякісні та передракові патологічні процеси.
Протипоказання:
запальні захворювання жіночих статевих органів;
пухлини жіночих статевих органів з підозрою на малігнізацію.
тяжкі соматичні захворювання в стадії декомпенсації.
Лазерна вапорізація. (A)
Показання:
доброякісні та передракові патологічні процеси з локалізацією на піхвовій частині шийки матки.
Протипоказання:
запальні захворювання жіночих статевих органів,
пухлини жіночих статевих органів з підозрою на малігнізацію,
тяжкі соматичні захворювання в стадії декомпенсації.
Гістеректомія. (A)
Показання:
- CIN III з локалізацією у церві кальномуканалі;
- технічна неможливість проведення електроексцизії у зв’язку з анатомічними особливостями;
- поєднання з міомою матки або пухлинами яєчників;
- рецидиви після кріотерапії або лазерної терапії.
При розповсюдженні процесу на склепіння піхви показана екстирпація матки з верхньою третиною піхви.
Диспансерне спостереження після лікування доброякісних процесів проводиться протягом 2 місяців, при цьому рекомендується статевий режим та використання місцево метилурацилових свічок. Після лікування дисплазій диспансерне спостереження продовжується до 2х років.
Тактика ведення хворих з патологією шийки матки по нозоологічним формам згідно класифікації наведена в додатках. Питання про видалення яєчників вирішують під час операції у разі виявлення їх патологічних змін та за згодою хворої.
Додаток 1 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ЕКТОПІЯХ ЦИЛІНДРИЧНОГО ЕПІТЕЛІЮ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕЗУ |
||
|
Відсутність рубцевої |
Наявність рубцевої |
|
|
|
||
|
діатермокоагуляція кріодеструкція лазерна деструкція |
діатермоексцизія |
|
|
Кольпоскопія, цитологія, бактеріоскопія через 1 місяць, у подальшому — 1 раз в 3 місяці протягом 1 року |
Додаток 2 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ЕКТОПІЯХ ЦИЛІНДРИЧНОГО ЕПІТЕЛІЮ ДИСГОРМОНАЛЬНОГО ГЕНЕЗУ |
||
|
Ектопія циліндричного епітелію без супутньої гінекологічної патології |
Ектопія циліндричного епітелію із супутньою гінекологічною патологією |
|
|
призначення трьохфазних оральних контрацептивів |
лікування відповідно до нозоологічної форми |
|
|
Кольпоскопія, цитологія, бактеріоскопія 1 раз в 3 місяці протягом 1 року |
||
|
відсутність ефекту |
досягнення ефекту: відновлення багатошарового плоского епітелію |
|
|
кріодеструкція, лазерна деструкція, хімічна коагуляція на тлі продовження прийому гормональних препаратів |
||
|
Кольпоскопія, цитологія, бактеріоскопія 1 раз у 3 місяці протягом 1 року |
Додаток 3 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДОБРОЯКІСНІЙ ЗОНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ |
||||
|
Незакінчена зона трансформації |
Закінчена зона трансформації |
|||
|
кріодеструкція, лазерна деструкція, хімічна коагуляція, електрокоагуляція |
Спостереження 1 раз на рік |
При розмірах ретенційної кісти |
||
Додаток 4 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ СПРАВЖНІЙ ЕРОЗІЇ |
|
кольпоскопія, цитологія, бактеріоскопія |
|
Місцева терапія |
|
Спостереження |
Додаток 5 C
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДОБРОЯКІСНИХ ПОЛІПОВИДНИХ УТВОРЕННЯХ |
|
Поліпектомія, роздільне діагностичне вишкрібання |
Додаток 6 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ ШИЙКИ МАТКИ (ЕНДОЦЕРВІЦИТИ, ЕКЗОЦЕРВІЦИТИ) |
||||||
|
Визначення інфекційного чинника |
||||||
|
Етіотропне лікування (системне та місцеве) |
||||||
|
Антибактеріальне |
Антипротозойне |
Антимікотичне |
Противовірусне |
|||
|
Відновлення мікрофлори піхви 3 курси по 7–8 діб з інтервалами між ними в 10–12 діб: — біфі-форм по 1 капсулі 2 рази на 1 добу; — йогурт по 1 капсули 2 рази на 1 добу; — лінекс по 2 капсули 3 рази на 1 добу; — вагілак по 1 свічці на ніч у піхву. |
||||||
|
Кольпоскопія, цитологія, бактеріоскопія, бактеріологічне дослідження, визначення койлоцитарної атипії через 1 місяць, у подальшому — 1 раз на рік |
Додаток 7 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ПРОСТІЙ ЛЕЙКОПЛАКІЇ |
|
Корекція гормональних порушень |
|
Кріодеструкція, лазерна деструкція, діатермокоагуляція |
|
Кольпоскопія, цитологія через 1 місяць, |
Додаток 8 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДИСПЛАЗІЇ ЕПІТЕЛІЯ ШИЙКИ МАТКИ (CIN I-II) |
||
|
Лікування запальних процесів |
Корекція гормональних порушень |
|
|
Використання локальних деструктивних методів лікування |
||
|
Відсутність рубцевої деформації |
Наявність рубцевої деформації |
|
|
кріодеструкція, лазерна деструкція |
діатермоконізація |
|
|
Кольпоскопія, цитологія через 1 місяць, |
CIN III підлягає нагляду в онкологічних диспансерах та лікарнях.
Додаток 9 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ КОНДИЛОМАХ ШИЙКИ МАТКИ |
||||
|
Кольпоскопія |
Цитологія |
Визначення койлоцитарної атипії |
||
|
Методи лікування |
||||
|
Імуномодулююча терапія |
Місцеві хірургічні методи лікування |
|||
|
Системна (лаферон 3млн ОД в/м 1 раз на добу №10) |
Місцева (лаферон 1млн ОД 1 раз на добу №10) |
Діатермоексцизія, лазерна деструкція, ножеве видалення, кріодеструкція |
||
|
Кольпоскопія, цитологія, визначення койлоцитарної атипії через 1 місяць, |
Додаток 10 (C)
|
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ПОЛІПАХ ШИЙКИ МАТКИ З ДИСПЛАЗІЄЮ ЕПІТЕЛІЯ |
||
|
Запальний характер утворення |
Гормональний характер утворення |
|
|
Етіотропне лікування з роздільним |
||
|
Цитологія, кольпоскопія через 1 місяць, |
Тактика діагности та лікування патологічних процесів шийки матки при вагітності
Вагітність і патологія шийки матки мають взаємний негативний вплив. При вагітності посилюється стимулююча дія на перебіг гіперпластичних процесів у шийці матки.
Методи діагностики:
проста та розширена кольпоскопія;
цитологічне дослідження;
бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження;
гормональна кольпоцитологія;
сонографія.
Використання цих методів дозволяє визначити патогенетичний варіант патологічного процесу та тактику його лікування.
За умови доброякісних патологічних процесів шийки матки необхідно спостереження з проведенням кольпоскопічного та цитологічного контролю 1 раз у 3 місяця. Показано місцеве лікування запальних процесів та проведення гормонотерапії у випадках загрози переривання вагітності.
При дисплазіях епітелію шийки матки, обумовлених інфікуванням, необхідно місцеве протизапальне лікування з урахуванням характеру виявленого інфекційного агенту.
При дисплазіях епітелію шийки матки у вагітних з порушенням гормонального статусу загроза переривання вагітності стає основним ускладненням. Необхідно під контролем клініки, УЗД та гормональної кольпоцитограми у І триместрі проводити гормонотерапію, у ІІ та ІІІ триместрі – токолітичну терапію, направлену на зберігання вагітності.
При легкому та середньому ступеню тяжкості дисплазії епітелію шийки матки вагітні знаходяться під наглядом з використанням цитології та кольпоскопії протягом вагітності з періодичністю 1 раз у 3 місяця.
При тяжкому ступеню (ЦІН ІІІ) дисплазії епітелію шийки матки у вагітніх необхідна цілеспрямована біопсія в умовах стаціонару на фоні токолітичної терапії та морфологічне дослідження.
Використання таких методів, як електрокоагуляція, кріо- та лазерна деструкція при дисплазіях у вагітних небажано, тому що можливе переривання вагітності.
Додаток 11 (C)
|
ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ ПРИ ДОБРОЯКІСНИХ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ ТА ДИСПЛАЗІЇ ЕПІТЕЛІЮ ШИЙКИ МАТКИ (CIN I-II) |
||||
|
Переривання вагітності |
Продовження вагітності |
|||
|
Відновлення менструальної функції |
Клінічний, кольпоскопічний та цитологічний моніторинг 1 раз в 3 місяця |
|||
|
Комплексне обстеження |
Протизапальне лікування з урахуванням етіологічного агенту |
Гормонотерапія загрози переривання вагітності, токолітична терапія |
||
|
Використання локальних деструктивних методів лікування згідно нозоологічним одиницям |
Комплексне обстеження та відповідне лікування патології шийки матки через 6-8 неділь після пологів |
|||
|
Кольпоскопія, цитологія через 1 місяць, |
PAGE 129
Бімануальне піхвове дослідження
Сонографія органів
малої миски
Кольпоцитологічне
Гормональне
Вірусологічне
Бактеріоскопічне та бактеріологічне
Морфологічне дослідження цілеспрямованого біопсійного матеріалу
Кольпоскопія
Цитологічне
дослідження
Огляд шийки матки у дзеркалах
Збір анамнестичних
даних
Додаткові методи обстеження
(за наявності показань)
Основні методи
обстеження
Діагностичні методи
ана томічна будова органа та локалізація патологічного процесу
особливості ендоскопічної картини
ступінь тяжкості морфологічних змін
наявність супутніх генітальних і екстрагенітальних захворювань
вік хворої та
особливості генеративної
функції
ОПТИМАЛЬНА
ТАКТИКА ВЕДЕННЯ
ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ
Проведення післяопераційоної
реабі літації після хірургічного і комбінованого лікування
Третій етап
Вплив на патологічне вогнище у шийці матки з урахуванням нозології, преморбідного стану, генеративної функції та віку жінки (хімічна коагуляція, кріодеструкція, лазерна вапоризація, електоркоагуляція, електроексцизія, електроконізація )
Другий етап (безпосередньо лікування захворювання)
Терапія захворювань, які сприяли виникненню патології шийки матки: запальні захворювання репродуктивної системи, дисгормональні розлади
Перший етап (підготовчий)
Етапність лікування
1. Консервативні
2. Хірургічні:
— локальна деструкція (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна деструкція);
— радикальне опера тивне втручання (ексцизія шийки матки, ампутація шийки матки, гістеректомія)
3. Комбіновані
Методи лікування захворювань шийки матки (С)