Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Фізіологічні процеси та біоритми людини
Народна медицина vnarode.net 07.02.11
Багато фізіологічних процесів в організмі протікають з певними часовими інтервалами. Так, наприклад, початок пубертатного періоду запускається саме в ранній юності завдяки сукупності синхронізованих механізмів. Багато фізіологічних процесів в організмі контролюються гормонами, рівень яких коливається відповідно до циклами, відомими як біоритми. Сьогодні поговоримо про фізіологічні процеси і біоритми людини.
Одним із прикладів біоритмів є жіночий менструальний цикл. Внутрішня вистилання матки (ендометрій) розростається, піддається дегенеративних змін і відторгається відповідно до циклом, який починається приблизно кожні 28 днів. Це наводить на думку, що гормони, відповідальні за менструацію, контролюються якоїсь різновидом «біологічних годин». Різні типи біоритмів характеризуються різними часовими проміжками.
Вони включають:
• пульсуючі ритми гормони людини можуть різко виділятися кожні кілька хвилин або годин, як, наприклад, інсулін;
• циркадні ритми відбуваються з регулярністю раз на добу, наприклад гормони, які контролюють цикл сну і неспання;
• місячні цикли наприклад, коливання рівня гормонів, що відповідають за менструальний цикл;
• сезонні взимку рівень гормонів щитовидної залози знижується, а мелатоніну підвищується.
Багато біоритми людини, судячи з усього, повязані з процесами навколишнього середовища. Біоритми, що відбуваються з добовою циклічністю (орієнтовно повязані з сонячним циклом) відносяться до циркадних ритмів. Подібним чином протягом доби змінюється температура тіла: вона має найменше значення в середині ночі і досягає максимуму близько полудня. Також відомо, що рівень багатьох гормонів міняється відповідно до циркадних ритмів.
Кортизол, що продукується залозами у людини, є одним з таких гормонів. При відстеження коливань його рівня протягом доби виявляється чітка закономірність. Продукція кортизолу підвищується в період неспання, досягаючи максимуму близько 9 години ранку, а близько півночі його рівень мінімальний. Вироблення тиреотропного гормону гіпофізом (регулюючого, в свою чергу, продукцію тиреоїдних гормонів) також відповідає циркадному ритму. Тиреоїдні гормони впливають практично на всі клітини організму, посилюючи швидкість їх метаболізму. Рівень цих гормонів досягає свого піку близько 11 години вечора і має найменше значення близько 11 години ранку.
Вироблення інших біологічно активних речовин, наприклад ендорфінів або статевих гормонів, також змінюється відповідно до циркадний схемою. Вступник в очне яблуко світло досягає сітківки, стимулюючи зорову зону кори головного мозку. Однак деякі з нервових волокон сітківки повязані з супрахіазмальнимі ядрами двома крихітними утвореннями, розташованими в гіпоталамусі. Стимуляція супрахіазмальних ядер змушує гіпоталамус посилати сигнали в епіфіз (шишковидну залозу). Її часто називають «третім оком», так як її активність залежить від рівня освітленості. Епіфіз виробляє гормон мелатонін у відповідь на сигнали, що посилаються від нейронів сітківки (опосередковувані гіпоталамусом). У темряві шишковидна залоза виробляє мелатонін, в той час як у світлий час доби цей процес пригнічується.
Дослідження показують, що цей гормон впливає на активність деяких ендокринних залоз.
Мелатонін грає важливу роль в регуляції сну, а підвищення його рівня викликає сонливість і втому. Дослідження показують наявність звязку між активністю епіфіза та сезонним афективним розладом.
Мелатонін також знижує активність супрахіазмальних ядер. Подібним чином захворювання гіпоталамуса є причиною порушення деяких фізіологічних процесів, наприклад сну. Незважаючи на триваючі дослідження в цій галузі, очевидним є той факт, що в синхронізації організму з чергуванням дня і ночі беруть участь супрахіазмальние ядра (їх стимуляція призводить до активації «біологічних годин») і епіфіз (який виключає їх). Спільно ці спеціалізовані області мозку беруть участь у регуляції таких процесів, як сон, неспання, почуття голоду і підтримання температури тіла.
Популярность: 2%