Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
львівський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
положення
про магістерські роботи
Затверджено рішенням Вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ 24 травня 2007 року протокол № 9
Львів -2007
порядок виконання магістерської роботи
Програма підготовки фахівців з вищою освітою освітньо-кваліфікаційного рівня магістр передбачає державну атестацію у вигляді написання магістерської роботи із захистом у Державній екзаменаційній комісії.
Магістерська робота – це наукове дослідження, яке виконується студентом під керівництвом наукового керівника.
Тематику магістерських робіт затверджує Вчена рада Інституту за поданням декана факультету, на якому навчаються магістри. Тематика магістерських робіт складається на кожний навчальний рік. Кафедра подає пропоновану тематику до 15 травня, тематика має бути доведена до студентів не пізніше 5 вересня.
Виконання магістерської роботи передбачає:
Керівник магістерської роботи також:
структура магістерської роботи
Магістерська робота повинна містити:
вимоги до змісту магістерської роботи
Титульний аркуш (додаток Г)
На ньому вказуються:
На титульному аркуші магістерської роботи обов’язково зазначається “На правах рукопису”.
Титульна сторінка магістерської роботи підписується студентом та науковим керівником.
Зміст (додаток Д) подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають назву), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та ін.
Перелік умовних позначень (при необхідності). Якщо в магістерській роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у праці за окремим списком, який розміщують перед вступом.
Вступ до магістерської роботи повинен розкривати значення й актуальність обраної теми, містити коротку характеристику стану її розробки у літературі, мету роботи і задачі, які потрібно вирішити для досягнення поставленої мети. Також подається перелік методів, які використав студент для досягнення поставленої в роботі мети. Наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.
Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів при потребі ще й пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки щодо поставленої проблеми та пропонуються рекомендації з практичної їх реалізації.
Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
У висновках щодо усієї роботи подаються найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані під час наукового пошуку, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми, її значення для науки і практики. В першому пункті висновків коротко оцінюється стан наукового питання, далі розкриваються методи вирішення поставленої в магістерській роботі проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.
Список використаних джерел (додаток Е) складається за схемою : у першій частині систематично розташовуються нормативно-правові акти за юридичною силою; у другій – в алфавітному порядку монографії, підручники, довідники, статті з періодичних видань.
Додатки містять в собі графіки, ілюстрації, схеми, таблиці.
правила оформлення магістерської роботи
Загальні вимоги
Магістерську роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через два міжрядкових інтервали 28-30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203x288 до 210x297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.
Робота повинна бути підшита, мати тверду обкладинку, на якій додатково вказується прізвище та ініціали автора, рік подання до захисту.
Обсяг основного тексту магістерської роботи повинен становити 3-4 авторських аркушів (120000 – 160000 знаків без пробілів).
Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 30мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
Вписувати в текст магістерської роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання магістерської роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу крапку в кінці за головка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.
Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу магістерської роботи, визначеного Положенням, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів магістерської роботи підлягають нумерації на загальних засадах.
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.«(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках магістерської роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Мал.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Мал. 1.2 (другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в магістерській роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Якщо в магістерській роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».
Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
2. ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
Ілюстрації
Ілюструють магістерські роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підмалюнковий підпис).
Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Мал. »;
порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерських роботах є: креслення, технічний малюнок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(мал. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з мал. 3.1» або «... як це показано на мал. 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
У магістерській роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації І оригінали фотознімків.
Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.
У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку магістерської роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють ЇЇ головку, в другому випадку – боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні магістерської роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в магістерській роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена магістерська робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.
Посилання в тексті магістерської роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Якщо в тексті магістерської роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад:
Цитата в тексті: "... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації /6/ 1)"
Відповідний опис у переліку посилань:
6. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навчальний посібник. - К.: "КМ Academia", 1998.- 192с.
Відповідне подання виноски:
/6/ 1) розділ 1. Ділове спілкування, стор.29.
Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "мал. 1.2".
На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
е) якщо автор магістерської роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора магістерської роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).
Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Список використаних джерел складається за схемою : у першій частині систематично розташовуються нормативно-правові акти за юридичною силою; у другій –джерела в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическоє описание документа. Общие требования й правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском язике. Общие требования й правила."
Додатки
Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою магістерської роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: мал. Д,1.2 - другий малюнок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула
захист МАгістерських робіт
До захисту допускаються магістерські роботи, які повинні відповідати одночасно таким умовам:
1) подані до захисту у строки, визначені цим Положенням;
Роботи подані після встановленого строку, можуть захищатися у наступному навчальному році;
2) позитивно оцінені науковим керівником і рекомендовані ним до захисту.
При відсутності позитивного письмового відгуку наукового керівника (у завданні на роботу) робота до захисту не допускається;
3) рекомендовані до захисту відповідною кафедрою, що підтверджено підписом завідувача (начальника) кафедри на титульному листку магістерської роботи;
4) пройшли рецензування кандидата або доктора юридичних наук - спеціаліста з проблеми, яка досліджується в магістерській роботі.
Негативна оцінка рецензента не позбавляє студента захищати підготовлену ним роботу
Захист магістерської роботи відбувається публічно. Оголошення про роботи, які захищаються на черговому засіданні Державної екзаменаційної комісії вивішуються напередодні і містять дані про автора роботи, її тему, наукового керівника і рецензента, місце і час захисту.
На захисті можуть бути присутні всі бажаючі.
Закритий захист може бути здійснений щодо магістерських робіт, містять гриф таємності, про що виноситься окреме рішення Державної екзаменаційної комісії. На закритому захисті можуть бути присутні особи, які мають допуск до відомостей відповідного рівня таємності. Про захист магістерських робіт на закритому засіданні робиться відмітка в оголошенні про захист.
Захист кожної магістерської роботи включає у себе:
1) оголошення голови Державної екзаменаційної комісії про захист певної роботи;
Після цього студент та рецензент повинні зайняти відведені їм місця;
2) виступ студента з викладенням основних положень та висновків магістерської роботи. Тривалість виступу не повинна перевищувати 10 хв. Голова Державної екзаменаційної комісії має право зупинити студента, якщо той виступає не по суті теми, викладає загальновідомі положення тощо;
3) постановлення запитань до студента. Питання можуть задавати:
- рецензент;
- члени Державної екзаменаційної комісії;
- будь - хто з присутніх на засіданні.
Кількість запитань не обмежується. Голова може зняти запитання, якщо воно не стосується суті магістерської роботи чи з етичних міркувань.
Наступне запитання може бути поставлене тільки після завершення відповіді на попереднє запитання. Не допускається одночасно ставити два чи більше запитань.
Поставлені запитання заносяться до протоколу засідання Державної екзаменаційної комісії;
4) відповідь студента на отримані запитання. Перед відповіддю студент має право уточнити суть запитання у того, хто його поставив.
Студент може відмовитися від відповіді на запитання, яке не стосується суті його роботи чи з етичних міркувань.
Відповідь на кожне запитання може бути перервана головуючим, якщо вона не стосується суті запитання, у разі повторень, коли вона визнана достатньою тощо;
5) виступ наукового керівника (за його бажанням);
6) виступ рецензента. Якщо рецензент через виняткові обставини відсутній, то допускається оголошення змісту рецензії секретарем чи одним із членів Державної екзаменаційної комісії. За згодою комісії рецензент може обмежитися критичними зауваженнями та загальним висновком щодо магістерської роботи.
Рецензент повинен висловити свої пропозиції щодо оцінки магістерської роботи;
7) відповідь студента на зауваження рецензента.
Оцінки за магістерські роботи виставляються і оголошуються наприкінці засідання Державної екзаменаційної комісії.
Апеляції щодо виставлених оцінок не приймаються.
Критерії оцінювання
Оцінка “відмінно” виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язано такі завдання:
Оцінка “Добре” виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язано перші два завдання з тих, що зазначалися вище.
Оцінка “Задовільно виставляється за магістерську роботу, в якій повністю розв’язане лише одне з перших 2х завдань, що зазначені вище.
Оцінка “Незадовільно” виставляється за магістерську роботу, в які не розв’язано повністю або частково жодне з 2-х завдань, що зазначені вище.
Декану юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ
проф. Навроцькому В.О.
студента, який навчається за освітньо-професійною програмою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр
_________________________
Прізвище, ім’я, по батькові
Заява
Прошу закріпити за мною тему _____________________________________
номер теми у переліку та назва теми
для написання магістерської роботи на кафедрі ___________________________.
назва кафедри
Науковим керівником прошу призначити ________________________________.
прізвище, ім’я, по батькові викладача
дата
підпис
Погоджено:
Науковий керівник ______________________________Підпис
__________________
дата
Додаток Б
Пропозиції кафедри ____________________________
назва кафедри
щодо закріплення тем магістерських робіт та наукових керівників
студентів ____________ форми навчання
|
№ п/п |
Прізвище, ім’я, по батькові студента |
Тема магістерської роботи |
Науковий керівник (прізвище, ініціали, науковий ступінь) |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|||
|
|
|||
|
... |
Затверджено на засіданні кафедри _____ ________ 200 _року протокол №____
Начальник (завідувач) кафедри
___________________________ підпис
прізвище, ініціали
Примітка:
1. Прізвища студентів вказувати у алфавітному порядку.
2. Пропозиції подавати окремо щодо денної і заочної форми навчання.
3. Подавати на папері і в електронному варіанті.
4. Розміри таблиці: Клітинка №1 - 0,7 см., №2 - 5 см., №3 - 7 см., №4 - 5 см.
5. Шрифт Times New Roman розміром 12 pt.
Додаток В
Завдання для виконання магістерської роботи
___________________________________- студенту денної/заочної
прізвище, ініціали студента
форми навчання юридичного факультету
Тема роботи __________________________________________________________
____________________________________________________затверджена
розпорядженням ректора університету
№ ___ від __________________2008 року
Науковий керівник ___________________________________________________
наукова ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали.
|
Завдання видав Науковий керівник ____________ підпис дата |
Завдання отримав Студент ______________ підпис дата |
|
Вид роботи |
Строк виконання |
Відмітка керівника про виконання, його підпис, дата |
|
Бібліографічні дослідження - - - - - |
||
|
Збір емпіричного матеріалу - - - - - |
||
|
Виконання тексту магістерської роботи - розділ І - розділ ІІ - - - |
||
|
Оформлення роботи - - - |
||
|
Подання роботи на кафедру |
10.10.2009р. |
Загальний висновок наукового керівника:
Додаток Г
львівський ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
Назва кафедри
Прізвище, ім’я, по батькові
Магістерська робота
на тему:
«…..»
8.060101 правознавство
Науковий керівник (консультант)
_____________________________
(Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Львів – рік
Додаток Д
зміст
Вступ ...................................................................................................................... 3
Розділ 1. .............................................................................................................. 8
1.1.1. ................................................................................................................ 8
1.1.2. ................................................................................................................ 10
...
...
розділ 2. .............................................................................................................. 30
2.1. підрозділ ................................................................................................ 30
...
...
Висновки ............................................................................................................... 70
Список використаних джерел ........................................................................... 74
Додаток А .............................................................................................................. 80
Додаток Е
список використаних джерел
Нормативно-правові акти та практика їх застосування
Спеціальна література
Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву