Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
15
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЗЕЛЕНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГЕОРГІЙОВИЧ
УДК 882.08–
Динаміка міфологізації
у ранній творчості М.В. Гоголя:
постмодерністська інтерпретація
10.01.02 –російська література
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Дніпропетровськ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі філологічної і культурологічної підготовки журналістів Дніпропетровського національного університету
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Нарівська Валентина Данилівна,
Дніпропетровський національний університет,
завідувач кафедри філологічної і культурологічної підготовки журналістів Дніпропетровського
національного університету
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент
Бовсунівська Тетяна Володимирівна,
завідувач кафедри української філології
Київського інституту “Слов’янський університет”;
кандидат філологічних наук, доцент
Михед Павло Андрійович,
завідувач кафедри світової літератури
Ніжинського державного педагогічного
університету ім. М.В.Гоголя.
Провідна установа: Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
кафедра історії російської літератури
Захист відбудеться “29” жовтня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.08.051.12 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при
Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 804.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8.
Автореферат розісланий “29” вересня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.О. Глушко
ÇÀÃÀËÜÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÐÎÁÎÒÈ
Àêòóàëüí³ñòü äèñåðòàö³éíî¿ ðîáîòèïîÿñíþºòüñÿ íàñàìïåðåä íåîáõ³äí³ñòþ âèâ÷åííÿ ì³ôîëîã³÷íèõ ñòðóêòóð (óí³âåðñàë³é) ÿê îäíîãî ç íàéâàæëèâ³øèõ çàñîá³â ïðîÿñíåííÿ çàãàëüíî¿ äëÿ òåêñòó ò³º¿ àáî ³íøî¿ åïîõè êóëüòóðîëîã³÷íî¿ ³íòó¿ö³¿,õóäîæíüî-åñòåòè÷íîãî îñìèñëåííÿ ð³çíîìàí³òíèõ àñïåêò³â ì³ôîïîåòè÷íîãî ó ðàíí³é òâîð÷îñò³ Ãîãîëÿ, ùî ïåðåäáà÷àº, ó ñâîþ ÷åðãó, îáãðóíòóâàííÿ ì³ôîïîåòè÷íî¿ êîíöåïö³¿ òâîð÷îñò³ ïèñüìåííèêà â ö³ëîìó, óñâ³äîìëåííÿ ì³ôó ÿê ñèñòåìíî¿ ö³ë³ñíîñò³. Íàñòóïíèì âàæëèâèì ìîìåíòîì äîñë³äæåííÿ º âñòàíîâëåííÿ òèïîëîã³÷íèõ çâ'ÿçê³â ë³òåðàòóðíîãî ì³ôó Ì. Ãîãîëÿ ç âèçíà÷åíèìè øàðàìè àðõà¿÷íèõ ì³ôîëîã³é (â îñíîâíîìó - ³íäîºâðîïåéñüêèõ) ³ âïëèâó îñòàíí³õ íà ôîðìóâàííÿ ðîìàíòè÷íî¿ êàðòèíè ñâ³òó öèêëó “Âå÷åðîâ...” ³ “Ìèðãîðîäà” ïåðåâàæíî ÿê “ì³ôîöåíòðè÷íî¿”. Çâ³äñè ³ âèïëèâຠíåîáõ³äí³ñòü âèîêðåìëåííÿ ³äåîëîã³÷íèõ ³ õóäîæí³õ ìåõàí³çì³â ì³ôîëîã³çàö³¿ (ÿê òåõíîëî㳿 êóëüòóðíèõ ôîðì), âëàñòèâèõ åïîñ³ ðîìàíòèçìó. ̳ô ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ÷è íå íàéñóòòºâ³øèé äëÿ ³ñòî𳿠³ êóëüòóðè ñìèñëîïîðîäæóâàëüíèé ôåíîìåí, ùî çàáåçïå÷óº ¿õ ôóíêö³îíóâàííÿ ³ âàð³àòèâí³ñòü ïîäàëüøîãî ïðî÷èòàííÿ òà ³íòåðïðåòàö³¿.
Õóäîæíÿ ñïàäùèíà Ì.Â. Ãîãîëÿ äîñòàòíüî äîáðå âèâ÷åíà, öå ñòîñóºòüñÿ ³ ïðîáëåìè “Ãîãîëü ³ ðîìàíòèçì”, ³ ïèòàííÿ ïðî ì³ôîëîã³÷íèé âèì³ð òåêñò³â ïèñüìåííèêà. Íàéá³ëüø ö³ë³ñíî öåé íàïðÿìîê äîñë³äæåííÿ ãîãîë³âñüêî¿ ñïàäùèíè ñòàâ âèñâ³òëþâàòèñÿ â ïðàöÿõ 80-90-õ ðð. ÕÕ ñò., ñåðåä ÿêèõ îñîáëèâî ñë³ä â³äçíà÷èòè äîðîáêè Â. Òîïîðîâà ³ Þ. Ëîòìàíà, ïðèñâÿ÷åí³ àíàë³çó ìîäåë³ ñâ³òó Ì. Ãîãîëÿ, à òàêîæ Î. ²âàíèöüêîãî, Â. Êðèâîí³ñà, Ì. ³ðîëàéíåíà, Ì. Âàéñêîïôà
. Îíòîëîã³÷í³é ïîåòèö³ Ì. Ãîãîëÿ òà øèðîêîìó êóëüòóðíî-³ñòîðè÷íîìó êîíòåêñòó éîãî òâîð÷îñò³ ïðèñâÿ÷åí³ ðîáîòè Ë. Êàðàñåâà, Ï. Ìèõåäà, Þ. Áàðàáàøà,à òàêîæ ïåðåâèäàí³ ïðàö³ Ë. Ïóìïÿíñüêîãî.
Ðîìàíòè÷íèé êîíòåêñò òâîð÷îñò³ ïèñüìåííèêà äîñë³äæóºòüñÿ Â. Çâèíÿöêîâñüêèì, À. Ñïàñè÷åì (â³äçíà÷èìî á³ëüø ðàíí³ ðîáîòè 80-õ ðð. Þ. Ìàííà, ². Êàðòàøîâî¿5, ùî çáåð³ãàþòü íåìèíóùå çíà÷åííÿ äëÿ ë³òåðàòóðîçíàâñòâà). Êîìïëåêñíèé æå àíàë³ç åïîõè ðîìàíòèçìó â óêðà¿íñüê³é ³ ñëîâ'ÿíñüêèõ ë³òåðàòóðàõ ïðèòàìàííèé Å. Êèðèëþêó, ². Íåóïîêîºâ³é, Ò. Áîâñóí³âñüê³é6.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами. Робота виконана за тематичним планом кафедри філологічної та культурологічної підготовки журналістів Дніпропетровського національного університету: “Філологічно –культурологічна концепція свідомості ХХ століття: думка, слово, вчинок”.
Ìåòà äèñåðòàö³éíî¿ ðîáîòè–äàòè îáãðóíòóâàííÿ ì³ôîïîåòè÷íî¿ êîíöåïö³¿ ðàííüî¿ òâîð÷îñò³ Ì.Â. Ãîãîëÿ êð³çü ïðèçìó ïîñòìîäåðíî¿ ³íòåðïðåòàö³¿, òîáòî ñèíòåç ìåòîäîëîã³é, ³ ïîêàçàòè äèíàì³êó ì³ôîëîã³çàö³¿ ÿê ïðîöåñó, âèõ³äíèì åëåìåíòîì ÿêîãî º ïîâåðíåííÿ äî òðàäèö³éíèõ ö³ííîñòåé êóëüòóðíîãî ³ äóõîâíîãî æèòòÿ.
Ìåòîþ ïåðåäáà÷åíî âèð³øåííÿ òàêèõ çàâäàíü:
âèòëóìà÷èòè çì³ñò äåô³í³ö³é íàö³îíàëüíîãî ³ äåðæàâíîãî ì³ôó Ãîãîëÿ ÿê âèêëþ÷íî õóäîæíüîãî;
Ìåòîäàìè äîñë³äæåííÿ ºêîìá³íàö³¿ ë³òåðàòóðîçíàâ÷èõ ï³äõîä³â äî âèâ÷åííÿ ïðîáëåì ì³ôîïîåòèêè. Öå, íàñàìïåðåä, ñòðàòåã³ÿ äîñë³äæåííÿ, ðîçðîáëåíà â ðóñë³ ì³ôîêðèòè÷íî¿ òåî𳿠(Í. Ôðàé), ñèìâîë³÷íî¿ é àðõåòèï³÷íî¿ êîíöåïö³é ì³ôîëî㳿 (Å. Êàññ³ðåð, Ð. úíîí), à òàêîæ ñòðóêòóðàë³ñòè÷íî¿ ³ ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷íî¿ íàóêè. Äèñåðòàíò óðàõîâóº ÿê ìåòîäè â³ò÷èçíÿíîãî ë³òåðàòóðîçíàâñòâà, òàê ³ ï³äõîäè äî ïîñòìîäåðí³ñòñüêèõ ³ãðîâèõ òåêñò³â, âèðîáëåí³ ñó÷àñíèìè çàðóá³æíèìè ìåòîäîëîã³ÿìè é ãóìàí³òàðíèìè âïëèâàìè.  äèñåðòàö³¿ ïîºäíóþòüñÿ òåîðåòè÷íèé àñïåêò äîñë³äæåííÿ (çàãàëüí³ ïèòàííÿ ì³ôîïîåòèêè) ç òèïîëîã³÷íèì ³ ë³òåðàòóðíî-êðèòè÷íèì.
Ïðåäìåòîì äîñë³äæåííÿ ñòàëè â ïåðøó ÷åðãó ïîâ³ñò³ óêðà¿íñüêîãî öèêëó Ì.Â. Ãîãîëÿ, îá'ºäíàí³ â çá³ðíèêè “Âå÷åðà íà õóòîðå áëèç Äèêàíüêè” ³ “Ìèðãîðîä”, çîêðåìà òàê³, ÿê “Ñîðî÷èíñêàÿ ÿðìàðêà”, “Ñòðàøíàÿ ìåñòü”, “Òàðàñ Áóëüáà” (ó ðåäàêö³ÿõ “Ìèðãîðîäà” 1835 ð. ³ 1842 ð.), “Ñòàðîñâåòñêèå ïîìåùèêè”. Äëÿ àíàë³çó õóäîæíüî¿ êàðòèíè ñâ³òó ïèñüìåííèêà çàëó÷àºòüñÿ òàêîæ òåêñò ðàííüî¿ ïîåìè “Ãàíö Êþõåëüãàðòåí”, ó ÿê³é íàÿâí³ ìàéæå âñ³ îñíîâí³ ãîãîë³âñüê³ òåìè. ªäèíà ì³ôîëîã³÷íà ë³í³ÿ, çàêëàäåíà â “Âå÷åðàõ...”, ïðîñòåæåíà òàêîæ â “Ìåðòâûõ äóøàõ” ³ “Âûáðàííûõ ìåñòàõ èç ïåðåïèñêè ñ äðóçüÿìè”, êð³ì òîãî, øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ ô³ëîñîôñüê³ ïðàö³, ïîâ'ÿçàí³ ç ïðîáëåìîþ ì³ôîòâîð÷îñò³, òâîðè ðîñ³éñüêèõ ïèñüìåííèê³â òðüîõ ë³òåðàòóðíèõ åïîõ –êëàñèöèçìó, ñåíòèìåíòàë³çìó ³ ðîìàíòèçìó (Ì. Ëîìîíîñîâà, Î. Ñóìàðîêîâà, Ã.Äåðæàâ³íà, Ì. Êàðàìç³íà, Î. Áåñòóæåâà-Ìàðë³íñüêîãî, Ì. Ïîãîä³íà).
Íàóêîâà íîâèçíà îòðèìàíèõ ðåçóëüòàò³â äîñë³äæåííÿâèçíà÷àºòüñÿ òàêèìè ÷èííèêàìè:
–ðîçêðèòà äèíàì³êà ðîçâèòêó ì³ôîòâîð÷îñò³ Ãîãîëÿ ÷åðåç îïðàöþâàííÿ ³ ïåðåîñìèñëåííÿ àðõà¿÷íèõ îáðàç³â ³ ìîòèâ³â, äàíèõ óí³âåðñàëüíî¿ ñèìâîë³êè ì³ôîëîã³÷íèõ ôîðì –äî ñòâîðåííÿ ñêëàäíî¿ ì³ôîïîåòè÷íî¿ êàðòèíè ñâ³òó; ïðåäñòàâëåíà õàðàêòåðèñòèêà çâ'ÿçêó ð³çíèõ åòàï³â öüîãî òâîð÷îãî ïðîöåñó â êîíòåêñò³ ì³ôîëîã³÷íèõ ñòðóêòóð, ùî ñêëàäàþòü éîãî îñíîâó;
–âèÿâëåíèé ì³ôîëîã³÷íèé êîíòåêñò óêðà¿íñüêèõ ïîâ³ñòåé ïèñüìåííèêà; ñèñòåìà îáðàç³â, õóäîæí³é ÷àñ ³ ïðîñò³ð ðîçãëÿäàþòüñÿ ÷åðåç ì³ôîëîã³÷í³ é ñèìâîë³÷í³ óí³âåðñà볿, ùî ñêëàäàþòü ìåòà-òåêñò ºâðîïåéñüêî¿ êóëüòóðíî¿ òðàäèö³¿;
–уперше визначені особливості і роль деяких міфологічних форм у структурі творів Гоголя;
–міфотворчість Гоголя співвіднесена з різноманітними міфологічними теоріями, зокрема з романтичними поглядами, символічним трактуванням міфу й доробками сучасних міфологів (міфокритична теорія, структуралізм, постструктуралізм);
–на цій основі встановлені сутність і еволюція гоголівської концепції світу.
Ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ îòðèìàíèõ ðåçóëüòàò³â. Ïîäàíèé ó äèñåðòàö³¿ ìàòåð³àë ìîæå áóòè âèêîðèñòàíèé äëÿ ïîäàëüøîãî âèâ÷åííÿ ïîåòèêè Ì.Â. Ãîãîëÿ, ó çàãàëüíèõ êóðñàõ ðîñ³éñüêî¿ òà óêðà¿íñüêî¿ ë³òåðàòóðè X²X ñò., ïðè ðîçðîáö³ ñïåöêóðñ³â ³ ñåì³íàð³â, ïðèñâÿ÷åíèõ ïðîáëåìàì æèòòÿ ì³ôó â ë³òåðàòóð³ öüîãî ïåð³îäó, à òàêîæ ç ìåòîþ á³ëüø ïîâíîãî ³ êîìïëåêñíîãî òåîðåòè÷íîãî îñìèñëåííÿ ì³ôîëîã³÷íèõ êîíñòðóêö³é, óäîñêîíàëåííÿ ³ ñïåöèô³êàö³¿ ï³äõîä³â äî àíàë³çó ì³ôîöåíòðè÷íèõ òâîð³â.
Àïðîáàö³ÿ ðîáîòè. Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ äèñåðòàö³¿ â³äîáðàæåí³ â ïóáë³êàö³ÿõ ñòàòåé òà òåç. Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ âèêëàäåí³ â äîïîâ³äÿõ íà òàêèõ êîíôåðåíö³ÿõ: ̳æíàðîäíà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ, ïðèñâÿ÷åíà 140-ð³÷÷þ â³ä äíÿ íàðîäæåííÿ Ä.². ßâîðíèöüêîãî òà 90-ð³÷÷ÿ Õ²²² Àðõåîëîã³÷íîãî ç'¿çäó (Äí³ïðîïåòðîâñüê, 1996); “Ãîãîëü ³ ñëîâ’ÿíñüêèé ñâ³ò” (ͳæèí, 1997); Øìåëüîâñüê³ ÷èòàííÿ (Àëóøòà, 1998,1999); Øðåéäåð³âñüê³ ÷èòàííÿ (Äí³ïðîïåòðîâñüê, 1999); “Ðîäè ³ æàíðè â ë³òåðàòóð³” (Îäåñà, 1999); “Á³áë³ÿ ³ êóëüòóðà” (×åðí³âö³, 1999, 2000); íà ï³äñóìêîâèõ íàóêîâèõ êîíôåðåíö³ÿõ Äí³ïðîïåòðîâñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó (1998, 1999, 2000, 2001). Äèñåðòàö³ÿ îáãîâîðþâàëàñü íà çàñ³äàííÿõ êàôåäðè ô³ëîëîã³÷íî¿ òà êóëüòóðîëîã³÷íî¿ ï³äãîòîâêè æóðíàë³ñò³â Äí³ïðîïåòðîâñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó.
Ñòðóêòóðà, êîìïîçèö³ÿ é îáñÿã ðîáîòè. Äèñåðòàö³ÿ ñêëàäàºòüñÿ ç³ âñòóïó, òðüîõ ðîçä³ë³â ³ âèñíîâê³â. Äèñåðòàö³ÿ âèêëàäåíà íà 177 ñòîð³íêàõ òåêñòó.
ÎÑÍÎÂÍÈÉ Ç̲ÑÒ ÄÈÑÅÐÒÀÖ²¯
Ó âñòóï³îáãðóíòîâàí³ âèá³ð òåìè, ¿¿ àêòóàëüí³ñòü, çâ’ÿçîê ðîáîòè ç íàóêîâèìè ïðîãðàìàìè, âèçíà÷åí³ ìåòà ³ çàâäàííÿ äîñë³äæåííÿ, ïîêàçàí³ íàóêîâà íîâèçíà ³ ïðàêòè÷íà ö³íí³ñòü ðîáîòè.
Ïåðøèé ðîçä³ë äèñåðòàö³¿ “˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ ² ̲ÔÈ. ÄÅßʲ ÀÑÏÅÊÒÈ ÒÅÎв¯ ÒÀ ²ÑÒÎв¯” º òåîðåòè÷íèì ï³äãðóíòÿì îáãîâîðþâàíî¿ â äèñåðòàö³¿ òåìè. ³í âêëþ÷ຠø³ñòü ïðîáëåìíèõ ï³äðîçä³ë³â, ó ÿêèõ âèñâ³òëþþòüñÿ òàê³ ïèòàííÿ: 1) ³ñòîðèêî-ë³òåðàòóðíå òðàêòóâàííÿ ïîíÿòòÿ “ì³ô”, äå äîêëàäíî àíàë³çóþòüñÿ ïîãëÿäè íà ì³ô ó ðîìàíòè÷íó åïîõó; 2) ñèìâîë³÷íà êîíöåïö³ÿ ì³ôîëî㳿; 3) àðõåòèï³÷íà êîíöåïö³ÿ ì³ôîëî㳿; 4) ñòðóêòóðàë³ñòè÷í³ ³ ïîñòñòðóêòóðàë³ñòè÷í³ ì³ôîëîã³÷í³ øòó䳿; 5) ì³ôîêðèòè÷íà òåîð³ÿ; 6) âçàºìîä³ÿ ë³òåðàòóðè ³ ì³ôó â êóëüòóð³ ðîìàíòèçìó.
Ó ðîçä³ë³ çîñåðåäæåíà óâàãà íà òîìó, ùî ïðè øèðîêîìó é ð³çíîìàí³òíîìó âèêîðèñòàíí³ ïîíÿòü “ì³ô” ³ “ì³ôîëîã³÷íå” ó âñ³õ ãàëóçÿõ ãóìàí³òàðíîãî çíàííÿ ñïðîáè éîãî êîìïëåêñíîãî ë³òåðàòóðîçíàâ÷îãî âèçíà÷åííÿ â³äð³çíÿþòüñÿ ñóïåðå÷ëèâ³ñòþ é óìîâí³ñòþ, ïîâ'ÿçàíèìè ç³ ñïåöèô³êîþ êîíêðåòíîãî çàñòîñóâàííÿ òåðì³íà. Ïðîòå ðîçá³æíîñò³, ùî âèÿâèëèñÿ ì³æ ïîíÿòòÿì ì³ôó ÿê ïðåäìåòà, ³ º òèì çíà÷åííºâèì ïîëåì, ò³ºþ ö³ë³ñí³ñòþ, ÷åðåç ÿê³ äîñë³äíèêè äîáóâàþòü ò³ ÷è ³íø³ â³äò³íêè çíà÷åíü øóêàíîãî ìàòåð³àëó. Äî òîãî æ, ó ñó÷àñí³é íàóö³ ïîíÿòòÿ çäåá³ëüøîãî ôîðìóþòüñÿ íà íàñò³ëüêè ð³çíîìàí³òí³é îñíîâ³, ùî ïîòð³áí³ ïåâí³ çóñèëëÿ ç áîêó ñåì³îòèêè, ùîá âèçíà÷èòè â êîæíîìó îêðåìîìó âèïàäêó ñòðóêòóðó ñï³ââ³äíåñåíîñòåé îá'ºêòà, ñëîâåñíîãî çíàêà ³ çíà÷åííÿ. ̳æ ïðèìàðíèì ïðåäìåòîì, ìîâíèì çíàêîì ³ çì³ñòîì íàÿâíà íàñò³ëüêè äîâ³ëüíà ñåìàíòè÷íà ñï³ââ³äíåñåí³ñòü, ùî ÷àñîì ¿¿ ìîæíà óñâ³äîìèòè ò³ëüêè âèõîäÿ÷è ç ïðàãìàòè÷íî¿ ñïðÿìîâàíîñò³ ïîâ³äîìëåííÿ. Çà òàêèõ óìîâ êîìóí³êàòèâíèé åôåêò ïîíÿòòÿ âèíèêຠëèøå íà îñíîâ³ ³íäèâ³äóàëüíèõ ìîâíèõ çâ'ÿçê³â ³ ¿õ ³äåîëîã³÷íî¿ ñïðÿìîâàíîñò³. Áàãàòîçíà÷í³ñòü òåðì³íà “ì³ô” ïîñèëþºòüñÿ ââåäåííÿì äî ë³òåðàòóðîçíàâ÷îãî âæèòêó ïîíÿòòÿ “ñó÷àñíèé ì³ô”, ùî ðîçìèâຠóÿâëåííÿ ïðî ìåæ³ äðåâíüî¿ ì³ôîëî㳿.
Ó ðîçä³ë³ ðîçãëÿíóòå ð³çíîìàí³òòÿ òðàêòóâàíü ïîíÿòòÿ “ì³ô” â ³ñòîðè÷íîìó é ñèñòåìàòè÷íîìó êëþ÷³. Ïðîâåäåíèé àíàë³ç ñèìâîë³÷íî¿, àðõåòèï³÷íî¿ ³ ñòðóêòóðàë³ñòè÷íî¿ ñèñòåì âèâ÷åííÿ ì³ôó, òåî𳿠ì³ôîêðèòèêè. Ïîêàçàíà âçàºìîä³ÿ ë³òåðàòóðè ³ ì³ôó â êóëüòóð³ ðîìàíòèçìó.
Ç îãëÿäó íà àíàëîã³éíó é âîäíî÷àñ ñóïåðå÷ëèâó ñï³ââ³äíåñåí³ñòü ì³ôîëîã³÷íî¿ ³ ïîåòè÷íî¿ ñèìâîë³êè äèñåðòàíòîì âò³ëþº ³äåþ Å. Êàññ³ðåðà ïðî ³äåíòè÷í³ñòü ñèìâîë³÷íèõ ñòðóêòóð ìèñòåöòâà ³ ì³ôó.
Íà òîìó ð³âí³ ðîçâèòêó ñâ³äîìîñò³, ùî ïðèïóñêຠìèñòåöòâî ÿê îêðåìó ñèìâîë³÷íó ñèñòåìó, ³äåíòè÷í³ñòü ïðåäìåòà é îáðàçó ñòຠåëåìåíòîì ãðè: ºäí³ñòü ðå÷³ é îáðàçó ñïðèéìàºòüñÿ ó âèãëÿä³ ì³ô³÷íî¿ ³ëþ糿, òîòîæí³ñòü ïðèðîäíî¿ ïî䳿 é ³äåàëüíîãî îáðàçó íàáóâຠâèãëÿäó ìåòàôîðè÷íîãî çâ'ÿçêó. Ìåòàôîðà âñòàíîâëþº ºäí³ñòü ³ìåí³ ³ ðå÷³ ÿê ÷èñòî óìîâíó êàòåãîð³þ. ßê ó ìåòàôîð³, òàê ³ â ñèìâîë³ òîòîæí³ñòü –îáðàçíà. Ó õóäîæíüîìó ìèñëåíí³ ºäí³ñòü ñèìâîëó ³ ñèìâîë³çîâàíîãî ñòຠóñâ³äîìëåíîþ ³ëþ糺þ, ïðè öüîìó ³íòåíñèâí³ñòü çâ'ÿçê³â ì³æ íèìè çáåð³ãຠíàéãëèáøó åñòåòè÷íó çíà÷èì³ñòü. Òîòîæí³ñòü îáðàçó ³ ïðåäìåòà, ùî ðàí³øå ñïðèéìàëàñü íà â³ðó, ïðîäîâæóº ³ñíóâàòè â ïåðåòâîðåí³é ºäíîñò³ â³äîáðàæåííÿ é íàñë³äóâàííÿ. Õóäîæíº æ ïîºäíàííÿ â³äîáðàæåííÿ é îá'ºêòà, îáðàçó, ùî îö³íþº, é îö³íþâàíîãî ïðåäìåòà ïðèõîâóº â ñîá³ ìîìåíò ïðîòèð³÷÷ÿ. Íà ö³é ìåòàôîðè÷í³é ³ ñèìâîë³÷í³é ñóïåðå÷ëèâ³é ñï³ââ³äíåñåíîñò³ ïðîäîâæóº ³ñíóâàòè â íîâîìó âèãëÿä³ ä³àëåêòèêà ä³éñíîãî ³ ìîæëèâîãî: íå â çíà÷åíí³ ìàã³÷íî¿, à â çíà÷åíí³ åñòåòè÷íî¿ ³ëþ糿.
Ïîñòìîäåðí³ñòñüêà ³íòåðïðåòàö³ÿ ïðèïóñêàº, ùî óìîâí³ñòü äëÿ ë³òåðàòóðè º, ó äåÿêèõ àñïåêòàõ, á³ëüø ïîòóæíèì ÷èííèêîì, í³æ ³ñòîð³ÿ. Óìîâí³ñòü, ïîðÿä ³ç æàíðàìè ³ ïîâòîðþâàíèìè ãðóïàìè îáðàç³â (àðõåòèïàìè), íàëåæèòü äî ðîçðÿäó îñíîâîïîëîæíèõ ñòðóêòóðíèõ ïðèíöèï³â ë³òåðàòóðè. Çâåðòàþ÷èñü äî “òðàäèö³¿” ÿê îáðàçíî¿ óìîâíîñò³, íåîáõ³äíî ïðàãíóòè ³äåíòèô³êóâàòè ÷èííèêè ö³º¿ òðàäèö³¿, íà îñíîâ³ ÿêèõ ñòຠìîæëèâèì ñòâîðåííÿ íîâèõ ë³òåðàòóðíèõ òâîð³â ³ç á³ëüø ðàíí³õ çðàçê³â. Ó öüîìó êîíòåêñò³ ïîíÿòòÿ ì³ôó ïðèðîäíèì ÷èíîì ñòàâèòüñÿ ó çâ'ÿçîê ³ç ïîíÿòòÿìè ìåòàôîðè ³ ñèìâîëó, óñâ³äîìëþºòüñÿ ÿê çíà÷èì³ñòü, çàìêíóòà â ñîá³; ìåòàôîðà ïðè öüîìó òðàêòóºòüñÿ ÿê òàêà, ÿê³é ïðèòàìàííà á³ëüøà çíà÷èì³ñòü, í³æ íåîáõ³äíà äëÿ ðåôåðåíòíî¿ ñï³ââ³äíåñåíîñò³ ç ðåàëüíîþ ä³éñí³ñòþ.
Îäíèì ³ç îñíîâíèõ òåîðåòè÷íèõ îð³ºíòèð³â äèñåðòàö³éíî¿ ðîáîòè º ì³ôîêðèòè÷íà ìåòîäîëîã³ÿ, ùî ïðåäñòàâëÿº ì³ô ÿê âèð³øàëüíèé äëÿ ðîçóì³ííÿ óñüîãî õóäîæíüîãî íàäáàííÿ ëþäñòâà ÷èííèê. ³äïîâ³äíî äî ö³º¿ ìåòîäîëî㳿 âñ³ ë³òåðàòóðíî-õóäîæí³ òâîðè ìîæóòü áóòè àáî áåçïîñåðåäíüî íàçâàí³ ì³ôàìè, àáî â íèõ â³äíàõîäèòüñÿ ñò³ëüêè ñòðóêòóðíèõ ³ çì³ñòîâíèõ åëåìåíò³â ì³ôó (ì³ôîëîãåì, ì³ôåì), ùî âîíè ñòàþòü âèçíà÷àëüíèìè äëÿ ðîçóì³ííÿ é îö³íêè äàíîãî òâîðó. ̳ô, òàêèì ÷èíîì, ðîçãëÿäàºòüñÿ íå ò³ëüêè ÿê ïðèðîäíå, ³ñòîðè÷íî îáóìîâëåíå äæåðåëî õóäîæíüî¿ òâîð÷îñò³, àëå ³ ÿê òðàíñ³ñòîðè÷íèé ãåíåðàòîð ë³òåðàòóðè, ùî óòðèìóº ¿¿ ó âèçíà÷åíèõ ì³ôîöåíòðè÷íèõ ðàìêàõ.
Çâåðíåííÿ äî ðîìàíòè÷íî¿ òðàäèö³¿, îäíî÷àñíèé ðîçãëÿä ðàíí³õ ³ ï³çí³õ ïåð³îä³â ðîçâèòêó ë³òåðàòóðè, çàëó÷åííÿ ïîíÿòòÿ ì³ôó ÿê òàêîãî, ùî îáðàìëþº ³ ñèñòåìàòèçóº ³ñòîð³þ ë³òåðàòóðè, –óñå öå ñòâîðþº áàãàòîãðàííó ñèñòåìó ë³òåðàòóðíî¿ êðèòèêè, ùî ïðèïóñêຠáåçë³÷ ³íòåïðåòàö³é ³ ìຠ÷èñëåíí³ çâ'ÿçêè ñàìîãî øèðîêîãî, óí³âåðñàëüíîãî õàðàêòåðó. Ïîâåðíåííÿ äî ì³ôó çóìîâëþºòüñÿ òèì, ùî â³í ñòàºîñíîâîþ ðàö³îíàëüíî¿ êëàñèô³êàö³¿. ̳ôîëîã³÷íèé ïîðÿäîê âèâîäèòüñÿ ç “áåçëàääÿ” ³ñòîðè÷íèõ ïîä³é, ïðàòèïîâà îñíîâíà ìîäåëü áåðåòüñÿ ç óñ³ì êîíêðåòíèì ³ñòîðè÷íèì ìàòåð³àëîì, ó ÿêîìó âîíà âò³ëåíà,çâàæàþ÷è íà êîðåëÿö³þ ë³òåðàòóðíèõ æàíð³â ³ç ñèìâîëàìè, àðõåòèïàìè ³ íà ³íø³ àñïåêòè çàãàëüíîãî ò³ñíîãî çâ'ÿçêó ë³òåðàòóðè ³ ì³ôó. Òàêèì ÷èíîì, ì³ôîëîã³ÿ ³ ñèñòåìà, àðõåòèï ³ ñòðóêòóðà óòâîðþþòü ³íòåðïðåòàö³éíèé ñèíòåç.
Âèõîäÿ÷è ç çàãàëüíîãî çâ'ÿçêó, êîãåðåíòíîñò³ ÿâèù ë³òåðàòóðíîãî ïðîöåñó, ïðåäñòàâëåíèõ â ³äå¿ íàö³îíàëüíî¿ òðàäèö³¿, äèñåðòàíò ïðîïîíóº âáà÷àòè â í³é êîîðäèíóþ÷èé ïðèíöèï, ÷åðåç ÿêèé âèçíà÷àºòüñÿ ñï³ââ³äíåñåí³ñòü ë³òåðàòóðè íîâîãî ÷àñó ç ïåðâèííèìè ôîðìóëàìè, òèïàìè ³ ñòðóêòóðàìè. Îñê³ëüêè æ ö³ ôîðìóëè çíîâó ç'ÿâëÿþòüñÿ ó òâîð÷îñò³ âèäàòíèõ êëàñè÷íèõïèñüìåííèê³â, ë³òåðàòóðà â ö³ëîìó ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ñèñòåìà òîïîëîã³÷íèõ çâîðîòíèõ çâ'ÿçê³â, ÿê³ íå ò³ëüêè óñêëàäíþþòüñÿ ó ÷àñ³, àëå é ïîøèðþþòüñÿ â ïîíÿò³éíîìó ïðîñòîð³ â³ä äåÿêîãî öåíòðó, ÿêèé ë³òåðàòóðîçíàâ÷à òåîð³ÿ ìîæå âñòàíîâëþâàòè. Ó öüîìó “ïîíÿò³éíîìó ïðîñòîð³” ðîçòàøîâóþòüñÿ ÿê á³îãðàô³÷í³ äæåðåëà ë³òåðàòóðè, òàê ³ ¿¿ íàäîñîáèñò³ñí³ é óçàãàëüíåíî-ñèìâîë³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè. Îñòàíí³ ïåðåáóâàþòü ó çâ'ÿçêó ç ïðàòèïîâèìè ïðîöåñàìè, ùî â³äáóâàþòüñÿ ó ï³äñâ³äîìîñò³, à ì³ô³÷íèé ïî÷àòîê ñïðèéìàºòüñÿ ÿê êîä äëÿ áåçîñîáîâî¿ ïðèðîäè õóäîæíüîãî òâîðó. Ïðè öüîìó ì³ô ðîçãëÿäàºòüñÿ íå ò³ëüêè ÿê àíàëîã³ÿ àáî ïðàôîðìà ë³òåðàòóðè, à ÿê ñòðóêòóðíèé ïðèíöèï òâîð÷îñò³, îñê³ëüêè ë³òåðàòóðà â ö³ëîìó º “ïåðåì³ùåíà ì³ôîëîã³ÿ” (Í. Ôðàé). Ïîíÿòòÿ ïåðåì³ùåííÿ ñïðèéìàºòüñÿ ñòîñîâíî ë³òåðàòóðè ÿê â³äòèñíóòèé ì³ô, ó ÿêîìó ì³ô³÷íå çàì³íÿºòüñÿ ïîåòè÷íèì. Îñê³ëüêè ì³ôîëîã³ÿ ³ ë³òåðàòóðà çàéìàþòü îäèí ³ òîé æå âåðáàëüíèé ïðîñò³ð, òî êîíòåêñò äëÿ êîæíîãî ë³òåðàòóðíîãî òâîðó ìîæå áóòè âèÿâëåíèé ó ì³ôîëîã³÷í³é ñèñòåì³, ÿêùî ë³òåðàòóðíî-ì³ôîëîã³÷íà òðàäèö³ÿ ïðàâèëüíî ñïðèéíÿòà.
У другому розділі дисертації “МОДЕЛЬ СВІТУ “ВЕЧЕРОВ НА ХУТОРЕ БЛИЗ ДИКАНЬКИ” І “МИРГОРОДА” розглядаються принципи моделювання світу в контексті романтичних опозицій і концептуальні виміри художнього простору повістей Гоголя “українського” циклу (топографія тексту, уявлення про будову і стан світу, основні форми взаємовідносин світу і людини в етнокультурній спільності). Автор показав походження й основні риси мономіфу М.Гоголя в його історико-літературному та символічному вимірах.
Мономіфом Гоголя є мотив перетворення людської істоти як такої (перетворення плоті) у контексті універсального міфологічного сюжету про спокуту. Образ досконалої сфери трактується як основна модель світу “Вечеров...” у співвіднесенні з даними індоєвропейської архаїчної міфології.
Òâîð÷³ñòü Ì. Ãîãîëÿ ïîäàíî â êîíòåêñò³ òàê çâàíî¿ “ì³ôîïîåòè÷íî¿” ñôåðè ðîñ³éñüêî¿ ë³òåðàòóðè. Ìîâà éäå ïðî äåÿêèé ö³ëüíî –ºäèíèé êóëüòóðíî –³ñòîðè÷íèé, ðåë³ã³éíî-ìîðàëüíèé ³ ïñèõîìåíòàëüíèé êîìïëåêñ, ùî âèîêðåìëþºòüñÿ íà íàäåìï³ðè÷íîìó ð³âí³, ï³äñòàâîþ äëÿ ÷îãî ñëóæèòü çâåðíåííÿ äî ì³ôîëîã³÷íîãî, ñèìâîë³÷íîãî é àðõåòèïîâîãî ÿê äî âèùîãî êëàñó óí³âåðñàëüíèõ ìîäóñ³â áóòòÿ â çíàö³. Äîñë³äíèöüêà êîíñòðóêö³ÿ ïðèïóñêຠòóò âïðîâàäæåííÿ êàòåãî𳿠“ìîäåëü ñâ³òó” (óí³âåðñàëüíà ïðîñòîðîâ³ñòü), íà ôîí³ ÿêî¿ ìîæëèâî ñï³ââ³äíåñòè ìîäóñè áóòòÿ ³ ¿õ ïðîÿâ ó õóäîæíüîìó òåêñò³. Ïðîñò³ð, ç îäíîãî áîêó, óòâîðþº ðàìêó, óñåðåäèí³ ÿêî¿ ìîäóñè áóòòÿ âèÿâëÿþòü ñåáå (åêñòåíñèâíèé àñïåêò), àëå, ç ³íøîãî áîêó, â³í äàâí³øèé çà ìîäóñè: ó íüîìó ïîçíà÷àëèñÿ “ïåðøîìîäóñè”, ÿê³ óñïàäêóâàëè â³ä ïðîñòîðó ïåðø³ ñâî¿ îñîáëèâîñò³. Àëå íàâ³òü ñòàâøè ñàìîäîñòàòí³ìè êàòåãîð³ÿìè, ö³ ìîäóñè ïðîäîâæóþòü ó ïåâíîìó â³äíîøåíí³ çíàõîäèòèñÿ ó ñôåð³ ïðîñòîðîâîãî (ïîçà ÿêîþ âîíè íåìèñëèì³) á³ëüøå òîãî, ïðîñò³ð äèêòóº óìîâè ðåàë³çàö³¿ é àêòóàë³çàö³¿ öèõ íà÷àë (³íòåíñèâíèé àñïåêò).
Повісті Гоголя трактуються як тексти, що мають статус етнокультурного міфу в його суто художньому, естетичному аспекті. Це абсолютно справедливо, тому що в цих текстах наявний особливий вимір, що втілює ідею про соціокосмічний простір і тяжіє до універсалізації усіх проявів людського світу взагалі, хоча універсалізація в даному випадку –поетична. Тому, незважаючи на світоглядну визначеність, що неминуче себе заявляє, картина світу, що вибудовується Гоголем, розглядається як ігрова подоба гіпотетичного, “початкового” міфологічного зводу. Образ України представлений як модель Всесвіту. Разом з тим показано розвиток Гоголем літературного міфу про Малоросію в напрямку виявлення “чистої” міфологеми в її національному варіанті. Розглянуто принцип театралізації, на якому базується моделювання світу у формах вертепу. Дисертантом доведено, що в кожному з гоголівських текстів співіснують поетичні форми, які історично успадковують одна одну, суміщуються різночасні пласти художнього мислення. Письменник відтворив так багато міфо-ритуальних комплексів і сюжетів, що є всі підстави бачити в його творчості навмисну спробу “прищеплення” архаїчних, споконвічних смислів до культурно-історичних реалій сучасної йому епохи, що значною мірою уже втратила символічний і міфологічний вимір, тобто “зразковість”. У відродженні епохи-зразка і полягає метафізика гоголівської творчості.
Крім того, дисертантом здійснений аналіз ритмічних структур як міфологічних універсалій у світлі їх національної унікальності, показана роль ритму як первинної форми осмислення світу.
Ðîëü ðèòìó â ãîãîë³âñüêîìó òåêñò³ ðîçêðèòà â òðüîõ âèì³ðàõ:
–ïî-ïåðøå, ç óðàõóâàííÿì òîãî, ùî ðèòì –öå ì³ô³÷íå â “÷èñòîìó” âèãëÿä³, îñê³ëüêè ðèòì³çàö³ÿ ³ñíóþ÷îãî ñâ³òó –îäíà ç êëþ÷îâèõ õàðàêòåðèñòèê ïåðâèííîãî îñìèñëåííÿ ëþäèíîþ ñâ³òîâèõ çàêîíîì³ðíîñòåé (à ïåðâèííå îñìèñëåííÿ çàâæäè ñèíêðåòè÷íå ³ òîìó ì³ôîëîã³÷íå). Çâ³äñè ðèòì –öå ì³ôîëîã³÷íà óí³âåðñàë³ÿ;
–ïî-äðóãå, ç îãëÿäó íà îñîáëèâîñò³ ðèòìó ³ ìåòàôîðè ó ñâ³òë³ ¿õ íàö³îíàëüíî¿ óí³êàëüíîñò³. Ó öüîìó ïëàí³ ðèòì º ïîêàçíèêîì åòíîêóëüòóðíî¿ ºäíîñò³, ùî ñòâîðþº “â³áðàö³éíå ñåðåäîâèùå”, íàçâàíå íàö³îíàëüíèì áóòòÿì. Ñàìå íàðîäíó ï³ñåííó òâîð÷³ñòü Ì. Ãîãîëü ââàæàâ íàéâàæëèâ³øèì îíòîëîã³÷íèì îð³ºíòèðîì äëÿ ñâî¿õ òâîð³â, ìîäåëþþ÷è â ïðîçà¿÷íèõ òåêñòàõ àòìîñôåðó ³ ðèòì³êî-ñèíòàêñè÷íèé ëàä óêðà¿íñüêèõ ï³ñåíü ð³çíèõ æàíð³â –³ñòîðè÷íèõ (äóìè), ïîõîðîííèõ, îáðÿäîâèõ, âåñ³ëüíèõ ³ ³í. (ñòèë³çàö³ÿ íàðîäíî¿ ï³ñí³ íàéá³ëüøå ïîäàíà ñàìå â åïîõó ðîìàíòèçìó.);
–ïî-òðåòº, ç ïîçèö³¿ òîãî, ùî ðèòì ÿâëÿº ñîáîþ ìîæëèâ³ñòü îá'ºêòèâóâàòè òîòîæí³ñòü ³äå¿ ³ ì³ôó â ïðîñòîð³ õóäîæíüîãî òåêñòó, â³äòâîðþâàòè ºäí³ñòü óìîãëÿäó é àôåêòó ³ óÿâëÿòè áóòòÿ â ì³ô³ ÿê îðãàí³÷íå äëÿ áóäü-ÿêî¿ ëþäñüêî¿ (³ âñåëþäñüêî¿) ñï³ëüíîñò³. Òàêèì ÷èíîì, ì³ô äëÿ ðîìàíòèê³â º “çì³ñò ³ ïðèçíà÷åííÿ ³ñòî𳿔, ì³ô³÷íå ñòâîðþº äèíàì³êó ä³éñíîãî ÷åðåç ðåàë³çàö³þ â³÷íèõ çì³ñò³â. Öèêë³÷íèé ðîçâèòîê ñâ³òîâîãî ö³ëîãî ñèìâîë³÷íî âèðàæàºòüñÿ ðèòìîì, ùî º ñèìâîëîì óñÿêîãî ðóõó âçàãàë³. Òîáòî ðèòì³÷í³ ôîðìè ÿâëÿþòü ñîáîþ óí³âåðñàëüíèé ñèíòàêñèñ, ðåàë³çóþ÷èñü ó ïîåòè÷íîìó ïåð³îä³, òàíö³, ìóçèö³, ïëàñòè÷íèõ ìèñòåöòâàõ ÿê òå, ùî â³äòâîðþº ïðèíöèïè ãàðìîí³¿ Êîñìîñó íà ìàòåð³àë³ êîíêðåòíî¿ êóëüòóðè.
Äèñåðòàíò íà îñíîâ³ êîìá³íîâàíîãî êðèòè÷íîãî ï³äõîäó äî òåêñòó ïðîñòåæèâ çâ'ÿçêè ³ âçàºìî䳿 òàêèõ îíòîëîã³÷íî ðîçä³ëåíèõ ñôåð, ÿê âèì³ð åêñòðàòåêñòóàëüíî¿ ðåàëüíîñò³ ³ íåîáìåæåíèõ âàð³àíò³â â³ðòóàëüíèõ ñâ³ò³â (âèì³ð³â) ë³òåðàòóðè. Êîíñòðóþâàííÿ ë³òåðàòóðíî¿ ôîðìè ³ëþ糿, ìåõàí³çìè ãðè â â³äîáðàæåíí³ ë³òåðàòóðíèõ óìîâíîñòåé, ð³çíîêîíòåêñòóàëüíèé ïðîÿâ ì³ôîëîã³÷íîãî ïëàñòà –îñü äåÿê³ âåêòîðè äîñë³äæåííÿ.
Третій розділ “МІФОЛОГІЯ ІСТОРІЇ У ГОГОЛЯ. ДЕРЖАВНИЙ І НАЦІОНАЛЬНИЙ МІФ” присвячений аналізу етнічної специфіки творів Гоголя. У ньому аналізуються механізми взаємодії між міфічним і історичним у романтичній літературі й історіографії, засоби художнього відображення етнічного початку в “Вечерах...” і “Миргороде”. Виникнення і трансформація національного і державного міфу розглянуті в естетичному, соціологічному й психологічному ключах (в основному на матеріалі двох редакцій “Тараса Бульбы”). Показаний зв'язок, що сходить до глибокої архаїки, міфологічного комплексу Царя і царської влади з державним міфом епохи класицизму в Росії і його рецепція у творчості Гоголя.
У роботі здійснений аналіз художньо-міфологічної природи національного “характеру”, романтичного за походженням. Повість “Тарас Бульба” у контексті гоголівського літературного міфу про Малоросію автором позначена як завершення української історичної теми в системі романтичного мислення. Цей твір являє собою синтетичне утворення “повість –поема”, суміщує епічність і ліричність, що створює об'єднуючу форму символічного й емпіричного погляду на дійсність і виводить до “чистого” міфу.
Íàö³îíàëüíèé ì³ô ðîçðîáëÿºòüñÿ Ãîãîëåì íà ôîí³ åñòåòè÷íîãî ïðîöåñó åòí³÷íî¿ ñàìîåìàíñèïàö³¿, ÿêèé â³äáóâàºòüñÿ óïðîäîâæ óñ³º¿ äðóãî¿ ðåäàêö³¿ “Òàðàñà Áóëüáû”, äå âîéîâíè÷³ ³ ò³ëüêè âîéîâíè÷³ êîçàêè âïåðòî ³ìåíóþòü ñåáå ðîñ³éñüêèìè (äëÿ ÷èòà÷³â æå ïåðøî¿ ïîëîâèíè Õ1Õ ñò. öåé åòíîí³ì íå ïîâ'ÿçàíèé í³ ç ÷èì ³íøèì, ÿê ç Ðîñ³éñüêîþ ³ìïåð³ºþ), â ðåçóëüòàò³ ñàìèé ïðàâîâ³ðíèé (à îòæå, ñàìèé òèïîâèé) êîçàê Òàðàñ Áóëüáà â³äâåðòî ãîâîðèòü, ùî ïðèéìຠîñòàíí³é á³é ³ â³÷í³ ìóêè çà Ïðèéäåøíüîãî Ðîñ³éñüêîãî Öàðÿ (ó ï³äòåêñò³ –àíàëîã³ÿ Öàðþ ²óäåéñüêîìó, òîáòî Ìåñ³¿), ÿêèé ïîâèíåí ïîìñòèòèñÿ çà êîçà÷³ ñòðàæäàííÿ.
³äçíà÷åíî, ùî åòí³÷íà åìàíñèïàö³ÿ Ãîãîëÿ â³äáóâàëàñÿ äâîÿêî: ïî-ïåðøå, ð³äíèé åòíîñ ó ö³ëîìó îòîòîæíþâàâñÿ ç éîãî ÷àñòèíîþ (êîçàêè); ïî-äðóãå, â³äíîøåííÿ äî ð³äíîãî åòíîñó ôîðìóâàëîñÿ ÷åðåç éîãî ïðåêðàñíó ÷àñòèíó ³ çà äîïîìîãîþ öüîãî â³äíîøåííÿ â³äáóâàâñÿ âèõ³ä ó åñòåòè÷íå ö³ëå á³ëüø âèñîêî¿, ö³ë³ñíî¿, ïðîãðåñèâíî¿, ïðàâèëüíî¿ ³ ò.ï. ðîìàíòèçîâàíî¿ ñï³ëüíîñò³. Ñòâîðþºòüñÿ ðîìàíòè÷íèé îáðàç: óñå ïðàâîñëàâíå ëþäñòâî –Ðîñ³éñüêà ²ìïåð³ÿ.
 åïîõó ðîìàíòèçìó â³äáóâàþòüñÿ ôóíäàìåíòàëüí³ çì³íè ó õàðàêòåð³ âò³ëåííÿ åòí³÷íî¿ ñïåöèô³êè õóäîæí³õ òâîð³â, ó çâ'ÿçêó ç ÷èì íå çàâæäè âèäàºòüñÿ â³ðíèì óÿâëåííÿ ïðî òå, ùî çàñ³á õóäîæíüîãî "óïðåäìåòíåííÿ" åòí³÷íîãî ïî÷àòêó ñïðèéìàºòüñÿ ïåðåâàæíî ÿê àâòîìàòè÷íèé, ïîáóòîâîâèçíà÷åíèé.
Çîêðåìà, ó ðîìàíòè÷í³é ë³òåðàòóð³ ïðîöåñ óïðåäìåòíåííÿ óñâ³äîìëþºòüñÿ, à ñàìà åòí³÷íà ñâîºð³äí³ñòü ñòຠïîì³òíîþ, áàæàíîþ, ö³ííîþ. Íàéá³ëüø âèðàçíèì, õî÷à ³ íå ºäèíèì, ïðèêëàäîì ìîæå ñëóæèòè ìèñòåöòâî íàðîä³â ïåð³îäó ¿õ íàö³îíàëüíîãî çâ³ëüíåííÿ, ïðîáóäæåííÿ, äëÿ ÿêîãî íàéõàðàêòåðí³øèì º çâåðíåííÿ äî ñóòî “ñâ” òåìàòèêè –³ñòîðè÷íî¿ (òðàã³÷íî¿ ³ ãåðî¿÷íî¿), ïîáóòîâî¿, äî âèêîðèñòàííÿ ôîëüêëîðíèõ àáî ³íøèõ òðàäèö³éíèõ àáî ïðèéíÿòèõ çà “ñâîþ” òðàäèö³þ ôîðì.
Åòí³÷íà ñïåöèô³êà òâîðó º ðåçóëüòàòîì êðèñòàë³çàö³¿ ôóíäàìåíòàëüíèõ ðèñ ïñèõ³÷íîãî ñêëàäó, à òàêîæ â³äáèòêîì æèòòÿ íàðîäó, ïðè÷îìó ïåðøà ðèñà –îáîâ'ÿçêîâà, äðóãà –ôàêóëüòàòèâíà. Ïðîòå ãåí³é ðîìàíòèçìó (åïîõè, ïåðåõ³äíî¿ äî “íîâîãî íàö³îíàëüíîãî ìèñëåííÿ”) ìîæå ïðèéìàòè çà “ñâîþ”, ó ïðèíöèï³,áóäü-ÿêó òðàäèö³þ ³ íàðîäí³ñòü. Êóëüòóðíèé ãåðîé åïîõè ðîìàíòèçìó –íàñàìïåðåä ì³ôîòâîðåöü; ãîëîâíèé ì³ô ðîìàíòèçìó –ì³ô ðîìàíòèêà ïðî ñàìîãî ñåáå. Ó êîíòåêñò³ ðîìàíòè÷íèõ îïîçèö³é öåé ì³ô äâî¿ñòèé çà âèçíà÷åííÿì, ÿê äâî¿ñòå ñëóæ³ííÿ ðîìàíòèêà –ïîåòà ³ ïðîðîêà: ñëóæ³ííÿ Àïîëëîíîâ³ ³ ñëóæ³ííÿ áîãó “íàö³îíàëüíî¿ ñâ³äîìîñò³”. Ðîìàíòèçì ÿê ñõåìà òâîð÷îãî ïîâîäæåííÿ çàëèøàº, òàê áè ìîâèòè, ñâîáîäó íàö³îíàëüíîãî âèáîðó: ðîìàíòèê â³ëüíèé îáðàòè (àáî ïðèäóìàòè ñîá³) “ñâ³é íàðîä” íà âëàñíèé ðîçñóä. ² Ãîãîëü äîñèòü ïîñë³äîâíî äîòðèìóâàâñÿ ö³º¿ çàïðîïîíîâàíî¿ ðîìàíòèçìîì ñõåìè, íàìàãàþ÷èñü “èç ñâîåãî ïðåêðàñíîãî äàëåêà” îõîïèòè é óÿâèòè ö ³ ë å øóêàíî¿ “íàðîäíîñò³”. Àëå ñâ³äîìèé âèá³ð ïîãëÿäó ïðèçâîäèòü äî óñêëàäíåííÿ êàðòèíè ñâ³òó, ùî íå âì³ùóºòüñÿ âæå â ðîìàíòè÷íóïàðàäèãìó. Ãîãîëü ñâ³òîãëÿäíî “âèïàäດ ç ö³º¿ ñèñòåìè. Ïðîòå íàâ³òü ³ â òîìó âèïàäêó, êîëè ðîçãëÿäàòè âñþ òâîð÷³ñòü Ãîãîëÿ ÿê ñèñòåìó â³äì³ííîñòåé â³ä ðîìàíòèçìó, òî ³ òîä³ äîâåäåòüñÿ âèçíàòè, ùî ñèñòåìà öÿ âèðîñòຠíà ðîìàíòè÷íîìó ãðóíò³, ñïðèéìàºòüñÿ éîñòàòî÷íî â³äáóâàºòüñÿ â êîíòåêñò³ ðîìàíòèçìó (òîáòî â êîíòåêñò³ éîãî ðåçóëüòàò³â), ³, íàâ³òü ëàìàþ÷è ïåâí³ ðîìàíòè÷í³ ñòåðåîòèïè ³ ñïîä³âàííÿ, çìóøåíà ¿õ âðàõîâóâàòè. Îäíèì ³ç òàêèõ ñòåðåîòèï³â º ñïîä³âàííÿ â³ä ìèñòåöòâà íàö³îíàëüíîãî ìîí³çìó.
Вважається, що доромантична історія європейських народів не знала ідеї нації, як не знали її не тільки античні Греція і Рим, але і християнська цивілізація, що духовно об'єднала Європу. Ідея нації народжувалася не тільки на очах у Гоголя, але, говорячи стосовно і до Росії, і до України –й у ньому самому. “Національне” у гоголівському розумінні є “національне для Європи”, тобто “християнське”, що синонімічне “незвичайному”, тобто “романтичному”. Романтичне хвилювання тим і романтичне, що нерозгадане, тому акцент у визначенні національних особливостей робиться на так би мовити таємно-індивідуальній природі людини і товариства, на тому, що близьке серцю. Якщо національна душа і предмет вибору, то вибору таємного (аналогія з ритуалом причастя), незважаючи на граничну особистісну конкретність апелюючого до людськи –всезагального.
Ïîíÿòòÿ æ íàö³¿, íàö³îíàëüíîãî ³íòåðåñó, õàðàêòåðó ³ ò.ï., ðîìàíòè÷í³ çà ïîõîäæåííÿì, ïðèâîäèëè äî ðîìàíòè÷íîãî æ ïð³îðèòåòó “äóõó” íàä “ôàêòîì”. Ìåõàí³÷íå êîíñòðóþâàííÿ “íàö³îíàëüíîãî ³íòåðåñó” àáî “íàö³îíàëüíîãî õàðàêòåðó” ³ç, áàéäóæå, ôàêò³â ÷è äîìèñë³â ç “íàö³îíàëüíî¿ ³ñòî𳿔 –óñå öå ä³éñíî ìàëî (ÿê ³ ãîâîðèëè ïðî òå Ïóøê³í, Ãîãîëü, Ìàêñèìîâè÷) õóäîæíþ, òîáòî ì³ôîëîã³÷íó, ïðèðîäó.Õóäîæí³é òåêñò º íàñàìïåðåä ì³ôîëîãåìà, à ïîò³ì óæå –ñåìàíòåìà; ÷åðåç ñâîþ ì³ôîëîã³÷í³ñòü ³ åìîòèâí³ñòü â³í ñëóæèòü äæåðåëîì ïîÿâè ³ çàêð³ïëåííÿ ñòåðåîòèï³â. Áóäü-ÿêà ìîëîäà êóëüòóðà ïðîõîäèòü ñâîþ ì³ôîëîã³÷íó ñòàä³þ, äëÿ ÿêî¿ ì³ôîëîã³ÿ ³ º ³ñòîð³ÿ.  ðîñ³éñüê³é ³ óêðà¿íñüê³é êóëüòóð³ ³ëþ糿 ìîëîäîñò³ â³ä÷óòí³ ùå ³ íà ïî÷àòêó XIX ñò. Î. Ãàëè÷ ó ñâî¿é “Åñòåòèö³” íàçèâຠâñåñâ³òíþ ³ñòîð³þ ³äåàëîì åïîïå¿. Ó òîé æå ÷àñ Ì. Êàðàìç³í ïî÷èíຠñâîþ “²ñòîð³þ” ç ïîñèëàííÿ íà òå, ùî äëÿ âñÿêîãî íàðîäó ³ñòîð³ÿ “â íåêîòîðîì ñìûñëå” º “ñâÿùåííàÿ êíèãà”, ³ ïîÿñíþº, ó ÿêîìó ñàìå ñåíñ³: “ñêðèæàëü îòêðîâåíèé ³ ïðàâèë; çàâåò ïðåäêîâ ê ïîòîìñòâó; äîïîëíåíèå, èçúÿñíåíèå íàñòîÿùåãî è ïðèìåð áóäóùåãî”. Àëå ³ “÷èñòî” õóäîæí³é òåêñò òèì á³ëüøå âèÿâëÿº ïðåòåí糿 íà “ì³ôîëîã³÷í³ñòü”, ÷èì á³ëüøå çà ñâî¿ì ïðåäìåòîì íàáëèæàºòüñÿ äî “çîëîòîãî â³êó”.
Гоголь ближче до архаїчної традиції побудови міфологічних моделей світу в тих випадках, коли використовує свої “місцеві”, тобто українські, першоджерела. Взагалі, для слов'янського романтизму спокуса почати священну історію наново, як історію своєї нації, існувала цілком реально і буде існувати доти, доки “національна свідомість” тієї або іншої нації залишатиметься романтичною.
Äðóãà ðåäàêö³ÿ “Òàðàñà Áóëüáû” ïåâíèì ÷èíîì â³äðîäæóº òðàäèö³¿ îñ³àí³÷íîãî ³ñòîðèçìó â ðîñ³éñüê³é ë³òåðàòóð³, çîêðåìà “ï³ñåííå” òðàêòóâàííÿ ³ñòîð³¿, óìîâíó àòìîñôåðó ³ñòîðè÷íîãî ïåðåêàçó, ùî ïîâ'ÿçàí³ ç æàíðîì ³ñòîðèêî-ãåðî¿÷íî¿ åëå㳿. Äëÿ êóëüòóðíî¿ ñâ³äîìîñò³ ñó÷àñíîãî äîñë³äíèêà (ÕÕI ñò.) ïîä³áíà îð³ºíòàö³ÿ íà “ì³ô³÷í³ õóäîæí³ äæåðåëà” ð³âíîö³ííà îð³ºíòàö³¿íà ë³òåðàòóðíèé ì³ô, îñê³ëüêè îñòàíí³é ñàìå ³ ÿâëÿº ñîáîþ “³ñòîð³þ” ó íàéá³ëüøå “ïîêàçîâèõ” ¿¿ îáðàçàõ ³ ñþæåòàõ. Óïîä³áíåííÿ Îñ³àíó íàì³òèëî åñòåòè÷íó ïðîãðàìó äëÿ áàãàòüîõ ïèñüìåííèê³â ðîìàíòè÷íî¿ ïîðè, ó òîìó ÷èñë³ ³ äëÿ Ì. Ãîãîëÿ ç éîãî Ðóäèì Ïàíüêîì, ÷è¿ “îñ³àí³÷í³” ðèñè î÷åâèäí³.
Çâè÷àéíî, äëÿ âò³ëåííÿ õóäîæíüî ïðàâèëüíîãî îáðàçó êîíêðåòíî¿ ³ñòîðè÷íî¿ åïîõè íåîáõ³äíî áóëî ïîäîëàòè àáñòðàãîâàí³ñòü ó ï³äõîä³ äî ³ñòîðè÷íîãî ÷àñó, çíàéòè ñïðîìîæí³ñòü áà÷èòè ñïåöèô³êó êîæíîãî îêðåìî âçÿòîãî ³ñòîðè÷íîãî ìîìåíòó é îäíî÷àñíî éîãî çâ'ÿçîê ³ç ìèíóëèì ³ ìàéáóòí³ì æèòòÿì íàðîäó, óñâ³äîìèòè, ÿê ïëèí ³ñòî𳿠âòîðãàºòüñÿ â ïðèâàòíå æèòòÿ îêðåìî¿ ëþäèíè ³ íàñê³ëüêè â³í âèçíà÷ຠõàðàêòåð ö³º¿ ëþäèíè.
 äðóã³é ðåäàêö³¿ “Òàðàñà Áóëüáû” Ãîãîëü òÿ泺 çäåá³ëüøîãî äî ïî÷àòêîâîãî îñ³àí³çìó, íàìàãàþ÷èñü âò³ëèòè ðîìàíòè÷íèé åïîñ ó “÷èñòîìó” âèãëÿä³. Äî ïîäðîáèöü ³ñòî𳿠ïèñüìåííèê çâåðòàºòüñÿ â ïîâ³ñòÿõ, ñþæåòè ÿêèõ ãîâîðÿòü ïðî ÷àñè, íàéá³ëüøå íàáëèæåí³ äî ñó÷àñíîñò³, ³ õî÷ îñ³àí³÷íèé ³ìïóëüñ òóò çíà÷íîþ ì³ðîþ çàâóàëüîâàíèé, ïðîòå â³í äóæå çíà÷èìèé, îñê³ëüêè ôîðìóº ïåðñïåêòèâó îïîâ³äà÷à. Îïîâ³äà÷ æå â Ãîãîëÿ (ÿê ³ ó âñ³õ “îñ³àí³ñò³â”) ïðè÷åòíèé ÷åðåç ëàíöþã ñïàäêîºìíîñò³ ³ ë³òåðàòóðíèõ óïîä³áíåíü äî “ì³ô³÷íèõ” ÷àñ³â, ì³ô³÷íèõ ïåðøîçì³ñò³â.
Î÷åâèäíî, ùî äîñòåìåíí³ñòü ãîãîë³âñüêî¿ “íàðîäíîñò³” ³ ãîãîë³âñüêîãî “³ñòîðèçìó” (îñîáëèâî â “êîçàöüêèõ” ïîâ³ñòÿõ) ïîâèííà ïðî÷èòóâàòèñÿ ç ³íøèõ ïîçèö³é, í³æ âèìîãà ä³éñíî¿ ³ñòîðè÷íî¿ îá'ºêòèâíîñò³. ˳òåðàòóðíèé ì³ô íàñàìïåðåä ïðîåêòóº ñóãåñòèâí³ñòü, íàëàøòîâóþ÷èñü ñàìå íà ïðèõîâàí³ ñïëåò³ííÿ çì³ñòó, íà ï³äòåêñò áóòòÿ, ï³çíàþ÷è âñå öå â ìåæàõ õóäîæíüîãî ïðîñòîðó, åêâ³âàëåíòíîãî ïðîñòîðó äóø³. Äëÿ õóäîæíüî-ì³ôîëîã³÷íî¿ ñâ³äîìîñò³ çíà÷óùèìè º ³äåàëüí³ êîìïîíåíòè ëþäñüêîãî äîñâ³äó, ÿê³, ùîá çáåðåãòè ¿õ âíóòð³øíþ ïðàâäó, íåîáõ³äíî íà÷åáòî “äîìèñëèòè”, ñòâîðèòè äëÿ íèõ îñîáëèâèé âèì³ð ³, á³ëüøå òîãî, “ï³ä³ãíàòè” ï³ä íèõ îá'ºêòèâíó ðåàëüí³ñòü.
Міфологічний комплекс Царя і царської влади простежений у безпосередньому зв'язку не тільки з архаїчними поглядами, але і з російським імперським бароко XYIII ст. У постаті чудесного царя (богатиря) Гоголь відтворює, на думку дисертанта, найдавнішу соціокультурну перцепцію
простору, його антропоморфність, внутрішню рухливість і натхненність. Мотив народження Нового царя співвідноситься з основною міфотемою Гоголя –перетворення плоті і відновлення цілісності світу. Це співзвучно також і з художнім завданням Гоголя-епіка –повернення до моделі світу державінського бароко. Такою, очевидно, повинна була бути нормалізована свідомість оточення, у якому формувався Гоголь. Мрія маленької людини, відбита Гоголем у його апології ломоносовської оди і XVIII сторіччя, –можливо, саме такий раціональний космос, що є водночас “родовою структурою”. Це абсолютно одухотворений, сферичний і прозорий світ, уособлений чудесним царем-богом. Мотив народження нового царя розглядається як найважливіша деталь сакралізації простору.
ÂÈÑÍÎÂÊÈäèñåðòàö³¿ óçàãàëüíþþòü ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ ì³ôîïîåòè÷íîãî ïëàñòà õóäîæíüîãî òâîðó, âèêîíàíîãî ç ìåòîþ ðîçêðèòòÿ äèíàì³êè ì³ôîòâîð÷îñò³ Ì.Â. Ãîãîëÿ ³ ñóòí³ñíèõ ñòîð³í åâîëþö³¿ éîãî ðîìàíòè÷íî¿ êàðòèíè ñâ³òó.
Ó äèñåðòàö³¿ çðîáëåíà ñïðîáà îãëÿäó ñó÷àñíèõ òëóìà÷åíü ïîíÿòòÿ “ì³ô” â ³ñòîðèêî-ë³òåðàòóðíîìó ³ êóëüòóðîëîã³÷íîìó àñïåêòàõ íà îñíîâ³ ñèíòåçó äàíèõ ð³çíîìàí³òíèõ ì³ôîëîã³÷íèõ òåîð³é ³ øê³ë, âèçíà÷åíà ñòðàòåã³ÿ äèñåðòàö³éíîãî äîñë³äæåííÿ, áàçîâèìè äëÿ ÿêîãî º ñèìâîë³÷íà, òðàäèö³îíàë³ñòñüêà é àðõåòèï³÷íà êîíöåïö³¿ ì³ôîòâîðåííÿ.
У творчості М.В. Гоголя, відповідно дослідницьких настанов, виділений цілий ряд мономіфів. Хоча мономіф розуміється як первинна структура, інваріант, універсальний мотив твору, єдиний по суті, проте він може складатися з комплексу тем і мотивів, що також втілюють у собі цілісність і повноту першоміфу, закладеного в основу художньої системи. Тим самим можна говорити про мономіф як про “зріз” універсальної теми.
У дослідженні основним структурним ядром гоголівського мономіфу є мотив перетворення людської істоти як такої у зв'язку з мотивом відтворення цілісності світу. Обгрунтувано функціональність зв'язків мономіфу Гоголя з художньо-міфологічними універсаліями (міфологемами, архетипами) російської й української літератур романтичної епохи, а також спадкоємність світобачення письменника щодо ідеологічних і естетичних настанов епохи “імперського бароко” Росії.
Процес міфологізації досліджується в аспекті типологічних зв'язків традиційних міфологем із персональною міфологією письменника, для чого був залучений широкий спектр даних індоєвропейської міфології і космології. У першу чергу це –образ космічного цілого і образ універсальної людини, динаміка їх трансформації відповідно до вимог художньої правди та ідеології (антроподіцея). Уперше висвітлені особливості і зв'язки деяких міфологічних форм у структурі гоголівських творів (уявлення універсальної сфери) та основні параметри картини світу ранньої творчості Гоголя. Таким чином, обгрунтовані художньо-естетичні, традиційно-міфологічні й ідеологічні складові мономіфу Гоголя, що має синтетичну барочно-романтичну природу, чим і зумовлено, з одного боку, прагнення до естетизації реальності, літературної гри, а з іншого –спрямованість до вищої серйозності (як ключової категорії культури ХІХ сторіччя) і спроба формування нового романтичного міфу про сотворіння.
Ó äèñåðòàö³¿ àíàë³çóþòüñÿ åñòåòè÷í³ îñîáëèâîñò³ åòíîêóëüòóðíîãî (íàö³îíàëüíîãî) ì³ôó óêðà¿íñüêèõ ïîâ³ñòåé Ãîãîëÿ; ñïåöèô³êà ïåðåëîìëåííÿ äåðæàâíîãî ³ íàö³îíàëüíîãî ì³ôó â çâ'ÿçêó ç òðàäèö³éíèì ì³ôîëîã³÷íèì êîìïëåêñîì Öàðÿ ³ öàðñüêî¿ âëàäè.
Àðõåòèï³÷íå ìèñëåííÿ Ãîãîëÿ íåñóì³ñíå ç ñîö³îëîã³÷íèì, à òîìó ñóá'ºêòèâí³ ³äåàëè ðîìàíòè÷íî¿ æèòòºòâîð÷îñò³ ìîæóòü áóòè ðåàë³çîâàí³ â ìåæàõ “çàãàëüíîãî”, ïîçà³ñòîðè÷íîãî, òîáòî ì³ô³÷íîãî, äå êîíêðåòíà îñîáèñò³ñòü âèîêðåìëþºòüñÿ ÿê ñóêóïí³ñòü âñ³õ –ÿê àðõåòèï. Ôåíîìåí íàðîäíîãî êîëåêòèâó ÿê ïðîäóêò ô³ëîñîôñüêî¿ òà åñòåòè÷íî¿ äóìêè º íå ñò³ëüêè óîñîáëåííÿì ñîö³îêóëüòóðíî¿ ìíîæèííîñò³ ³íäèâ³ä³â, ñê³ëüêè ñèìâîëîì íàäïðèðîäíüî¿ ³ íàäëþäñüêî¿ ºäíîñò³ (òàê ñàìî ÿê ð³ä ñèìâîë³çóº ñîáîþ êîñìîñ, à îêðåìà ëþäèíà ÿâëÿº ñîáîþ ì³êðîêîñì). Ðîäîâå ò³ëî ³ ô³ãóðà ÷àð³âíîãî öàðÿ-áîãàòèðÿ, ùîîá’ºäíóº ó ñâîºìó ò³ë³ öàðñòâî òà ï³äëåãëèõ, îñìèñëåí³ â êîíòåêñò³ ðîìàíòè÷íèõ óÿâëåíü ïðî îñîáèñò³ñòü ÿê ïðî îñåðåäîê íàðîäíî¿ ñóòíîñò³, ùî ó ñâîþ ÷åðãó º íàéäàâí³øîþ ôîðìîþ ñîö³îêóëüòóðíî¿ ïåðöåïö³¿ ³ çàñâîºííÿ ëþäèíîþ ïðîñòîðó é îòî÷åííÿ.
У зв'язку з цим виявлена специфіка антропологізму творчості Гоголя у співвіднесеності з поетикою романтичного літературного міфу. Осмислено особливості переломлення християнських ідей у романтичному контексті (християнська космологія, антропологія, метафізика).
Ó äîñë³äæåíí³ îáãðóíòîâàíî ì³ôîïîåòè÷íó êîíöåïö³þ ðàííüî¿òâîð÷îñò³ Ì.Â. Ãîãîëÿ, âèõîäÿ÷è ç ïðîãðàìíèõ çàÿâ ñàìîãî ïèñüìåííèêà, à òàêîæ ó ðåçóëüòàò³ ì³ôîêðèòè÷íîãî àíàë³çó ñòðóêòóð îáðàçíî¿ ñèñòåìè â ö³ëîìó.
Äèíàì³êó ì³ôîëîã³çàö³¿ ðîçãëÿíóòî ÿê êóëüòóðîòâîð÷èé ÷èííèê, äîñë³äæåíî åñòåòè÷í³ ìåõàí³çìè âïèñóâàííÿ êóëüòóðè â ì³ô. Îáãðóíòîâàíî âèêîðèñòàííÿ Ãîãîëåì ì³ôîëîã³÷íèõ óí³âåðñàë³é ÿê åëåìåíò³â ïîåòèêè ïîâåðíåííÿ äî â³÷íèõ êóëüòóðíèõ ö³ííîñòåé ³ òðàäèö³é.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ
ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ:
АНОТАЦІЯ
Зеленський О.Г. Динаміка міфологізації в ранній творчості М.В. Гоголя: постмодерністська інтерпретація.–Рукопис.
Äèñåðòàö³ÿ íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ êàíäèäàòà ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê çà ñïåö³àëüí³ñòþ –.01.02. ðîñ³éñüêà ë³òåðàòóðà –Äí³ïðîïåòðîâñüêèé íàö³îíàëüíèé óí³âåðñèòåò. –Äí³ïðîïåòðîâñüê, 2001.
Äèñåðòàö³ÿ ïðèñâÿ÷åíà àíàë³çó ðîìàíòè÷íî¿ êàðòèíè ñâ³òó é ïèòàííÿì ì³ôîïîåòèêè â ðàíí³é òâîð÷îñò³ Ãîãîëÿ.  ðîáîò³ ðîçâèâàºòüñÿ íîâèé íàïðÿìîê ë³òåðàòóðîçíàâ÷îãî äîñë³äæåííÿ ì³ôó, çàñíîâàíèé íà ñèíòåç³ ìåòîä³â ñèìâîë³÷íî¿, àðõåòèï³÷íî¿ ³ òðàäèö³îíàë³ñòñüêî¿ êîíöåïö³é ì³ôîëîã³çìó ó êîíòåêñò³ ïîñòìîäåðíî¿ ïàðàäèãìè.
Âñòàíîâëåíî, ùî ìîíîì³ôîì ãîãîë³âñüêî¿ òâîð÷îñò³ º ìîòèâ ïåðåòâîðþâàííÿ ëþäñüêî¿ ³ñòîòè ÿê òàêî¿, ïîâ'ÿçàíèé ç óí³âåðñàëüíèì ì³ôîì ïðî ñïîêóòó. Ïîêàçàíî òðàíñôîðìàö³þ ì³ôîëîã³÷íîãî êîìïëåêñó Öàðÿ ³ öàðñüêî¿ âëàäè ó ñï³ââ³äíåñåíîñò³ ç ñèìâîë³÷íèìè åëåìåíòàìè ìîäåë³ ñâ³òó Óêðà¿íè â êîíòåêñò³ ìîíîì³ôó Ãîãîëÿ. Ïîâ³ñò³ “Âå÷åðîâ íà õóòîðå áëèç Äèêàíüêè” ³ “Ìèðãîðîäà” òðàêòóþòüñÿ ÿê òåêñòè, ùî ìàþòü ñòàòóñ ðîìàíòè÷íîãî çà ïîõîäæåííÿì åòíîêóëüòóðíîãî (íàö³îíàëüíîãî) ì³ôó â éîãî åñòåòè÷íîìó, õóäîæíüîìó àñïåêò³.
Çàïðîïîíîâàí³ êîíñòðóêòèâí³ ìåòîäè àíàë³çó ì³ôîöåíòðè÷íèõ òâîð³â, ðåêîíñòðóêö³¿ ¿õí³õ ïðàôîðì, äîñë³äæåííÿ äèíàì³êè òðàíñêóëüòóðíèõ åëåìåíò³â ì³ôó ÿê îñîáëèâî¿ ôîðìè ì³æë³òåðàòóðíî¿ ñï³ëüíîñò³. Ðîçãëÿíóòî ³äåîëîã³÷í³ ìåõàí³çìè ì³ôîëîã³çàö³¿. Îñíîâí³ ðåçóëüòàòè ðîáîòè çíàéøëè çàñòîñóâàííÿ â ðîçðîáö³ êîíöåïö³¿ ì³ôîëîã³çàö³¿ â ë³òåðàòóð³ åïîõè ðîìàíòèçìó, â ìàòåð³àëàõ çà êóðñîì ðîñ³éñüêî¿ ë³òåðàòóðè XIX ñò.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà:.ì³ôîöåíòðè÷íèé òâ³ð; ìîíîì³ô; ì³ôîïîåòè÷íà ìîäåëü ñâ³òó; ðîìàíòè÷íà ì³ôîòâîð÷³ñòü; òðàíñêóëüòóðí³ åëåìåíòè ì³ôó; ðîìàíòè÷íèé åòíîêóëüòóðíèé (íàö³îíàëüíèé) ì³ô.
ÀÍÍÎÒÀÖÈß
Çåëåíñêèé À.Ã. Äèíàìèêà ìèôîëîãèçàöèè â ðàííåì òâîð÷åñòâå Í.Â. Ãîãîëÿ: ïîñòìîäåðíèñòñêàÿ èíòåðïðåòàöèÿ.–Ðóêîïèñü.
Äèññåðòàöèÿ íà ñîèñêàíèå ó÷åíîé ñòåïåíè êàíäèäàòà ôèëîëîãè÷åñêèõ íàóê ïî ñïåöèàëüíîñòè 10.01.02. ðóññêàÿ ëèòåðàòóðà –Äíåïðîïåòðîâñêèé íàöèîíàëüíûé óíèâåðñèòåò –Äíåïðîïåòðîâñê, 2001.
Äèññåðòàöèÿ ïîñâÿùåíà àíàëèçó ðîìàíòè÷åñêîé êàðòèíû ìèðà è âîïðîñàì ìèôîïîýòèêè â ðàííåì òâîð÷åñòâå Ãîãîëÿ.  ðàáîòå ðàçâèâàåòñÿ íîâîå íàïðàâëåíèå ëèòåðàòóðîâåä÷åñêîãî èññëåäîâàíèÿ ìèôà êàê ôîðìû õóäîæåñòâåííîé óñëîâíîñòè, îñíîâàííîå íà ñèíòåçå ìåòîäîâ ñèìâîëè÷åñêîé, àðõåòèïè÷åñêîé è òðàäèöèîíàëèñòñêîé êîíöåïöèé ìèôîëîãèçìà â êîíòåêñòå ïîñòìîäåðíèñòñêîé ïàðàäèãìû. Ýòî ïðåäóñìàòðèâàåò îòíîøåíèå ê òåêñòó êàê ê ìèôîïîðîæäàþùåé ñèòóàöèè, âîçíèêàþùåé â ñïåöèôè÷åñêîì ïðîñòðàíñòâå ëèòåðàòóðíîé èãðû.
Óñòàíîâëåíî, ÷òî ìîíîìèôîì ãîãîëåâñêîãî òâîð÷åñòâà ÿâëÿåòñÿ ìîòèâ ïðåîáðàæåíèÿ ÷åëîâå÷åñêîãî ñóùåñòâà êàê òàêîâîãî, ñâÿçàííûé ñ óíèâåðñàëüíûì ìèôîì îá èñêóïëåíèè. Ïîêàçàíà òðàíñôîðìàöèÿ ìèôîëîãè÷åñêîãî êîìïëåêñà Öàðÿ è öàðñêîé âëàñòè è ñîîòíåñåííîñòü åãî ñ ñèìâîëè÷åñêèìè ýëåìåíòàìè ìîäåëè ìèðà Óêðàèíû â êîíòåêñòå ìîíîìèôà Ãîãîëÿ. Ïîâåñòè “Âå÷åðîâ íà õóòîðå áëèç Äèêàíüêè” è “Ìèðãîðîäà” òðàêòóþòñÿ êàê òåêñòû, èìåþùèå ñòàòóñ ðîìàíòè÷åñêîãî ïî ïðîèñõîæäåíèþ ýòíîêóëüòóðíîãî (íàöèîíàëüíîãî) ìèôà â åãî ýñòåòè÷åñêîì, õóäîæåñòâåííîì àñïåêòå.
Ïðåäëîæåíû êîíñòðóêòèâíûå ìåòîäû àíàëèçà ìèôîöåíòðè÷åñêèõ ïðîèçâåäåíèé, ðåêîíñòðóêöèè èõ ïðàôîðì, èññëåäîâàíèÿ äèíàìèêè òðàíñêóëü-
òóðíûõ ýëåìåíòîâ ìèôà êàê îñîáîé ôîðìû ìåæëèòåðàòóðíîé îáùíîñòè. Îïðåäåëåíû ðàíåå íå îñâåùåííûå îñîáåííîñòè è ñâÿçè íåêîòîðûõ ìèôîëîãè÷åñêèõ òåì â ñòðóêòóðå ãîãîëåâñêèõ ïðîèçâåäåíèé. Îáîñíîâàíû ôóíêöèîíàëüíûå ñâÿçè ìîíîìèôà Ãîãîëÿ ñ õóäîæåñòâåííî-ìèôîëîãè÷åñêèìè óíèâåðñàëèÿìè (ìèôîëîãåìàìè, àðõåòèïàìè) ðóññêîé è óêðàèíñêîé ëèòåðàòóðû ðîìàíòè÷åñêîé ýïîõè. Ðàññìîòðåíû èäåîëîãè÷åñêèå ìåõàíèçìû ìèôîëîãèçàöèè. Èññëåäîâàí ïðîöåññ ìèôîëîãèçàöèè â ïëàíå òèïîëîãè÷åñêèõ ñâÿçåé òðàäèöèîííûõ ìèôîëîãåì ñ ïåðñîíàëüíîé ìèôîëîãèåé ïèñàòåëÿ.
В работе обосновано использование Гоголем мифологических универсалий как элемента поэтики возвращения к вечным культурным ценностям и традициям, рассмотрена динамика мифологизации как культурообразующий фактор, исследованы эстетические механизмы вписывания культуры в миф. Выявлена специфика антропологизма раннего творчества Гоголя на фоне трансформации героического (эпического) и идиллического жанров в соотнесенности с поэтикой романтического литературного мифа; осмыслены особенности преломления христианских идей в романтическом контексте.
Определено, что Гоголь возрождает традиции оссианического историзма в русской литературе, в частности “песенную” трактовку истории, условную атмосферу исторического предания., создавая синтетическое образование “повесть-поэма” –форму, как нельзя лучше подходящую для осмысления собственно мифологического слоя реальности. Раскрыта роль ритма как мифологической универсалии, проанализированы различные аспекты ритмизации, в том числе ее базовое значение для создания модели социокосмического пространства. Образ т.н. совершенной сферы и его аналоги, соотнесенные с данными индоевропейской мифологии, расшифровываются как пространство –образец.
Основные результаты работы нашли применение в разработке концепции мифологизации в литературе эпохи романтизма, а также в материалах по курсу русской литературы XIX в.
Ключевые слова: мифоцентрическое произведение; мономиф; мифопоэтическая модель мира; романтическое мифотворчество; транскультурные элементы мифа; романтический этнокультурный (национальный) миф.
ANNOTATION
Zelenski A.G. Dynamics of mythologizing in the early period of N.V. Gogol’s literary activity. Postmodern interpretation. –Manuscript.
Dissertation to quality for the Candidate of Philological Scienses Degree in Speciality 10.01.02. Russian literature –Dniepropetrovsk national university –Dniepropetrovsk, 2001.
The dissertation presents the analysis of a romantic picture of the world and problems of mythopoetics in N.V.Gogol’s early creative work. A new approach to the literary investigation of the myth is suggested. It is based on the synthesis of the symbolical, archetypical and traditionalistic conceptions of mythologizm.
It has been discovered that the monomyth of Gogol’s creative work is the motive of the transformation of a human entity as such, stemming to the universal myth about expiation. Transformation of the Tsar’s imperial power and his mythological complex has been revealed in harmony with symbolical elements of the model of the Ukrainian world in the context of Gogol’s monomyth. “Nights on Dikanka Farmstead ” and “Mirgorod” are interpreted as the texts having the status of a romantic etnocultural (national) myth in its aesthetic, artistic aspect.
The constructive metods of analysis of mythocentrical works, reconstruction of their praforms, research of transcultural elements of the myth as a specific form of the interliterary entity have been suggested.
Ideological mechanisms of mythology are dwelt on. The major outcomes of the research have found their application in the development of the mythologizing conception in the literature of the romanticism epoch. They can be used in teaching the XIX-th century Russian literature course.
Key word: mythocentrical work of art; monomyth; mythopoetical model of the world; romantic mythocreativity; transcultural elements of the myth; romantic etnocultural (national) myth.
Òîïîðîâ Â.Í. Âåùü â àíòðîïîöåíòðè÷åñêîé ïåðñïåêòèâå (Àïîëîãèÿ Ïëþøêèíà)//Òîïîðîâ Â.Í. Ìèô.Ðèòóàë. Ñèìâîë. Îáðàç. Ì., 1995; Ëîòìàí Þ.Ì. Õóäîæåñòâåííîå ïðîñòðàíñòâî â ïðîçå Ãîãîëÿ//Ëîòìàí Þ.Ì.  øêîëå ïîýòè÷åñêîãî ñëîâà. Ïóøêèí. Ëåðìîíòîâ. Ãîãîëü. Ì., 1988;.
Èâàíèöêèé À.È. Ãîãîëü. Ìîðôîëîãèÿ çåìëè è âëàñòè. Ì., 2000; Êðèâîíîñ Â.Ø. Ôîëüêëîðíî-ìèôîëîãè÷åñêèå ìîòèâû â “Ïåòåðáóðãñêèõ ïîâåñòÿõ” Ãîãîëÿ//Èçâåñòèÿ Àêàäåìèè íàóê. Ñåðèÿ ëèò. è ÿç. Ì., 1996. –Ò.55. –Âûï.1. Âèðîëàéíåí Ì.Í. Ãîãîëåâñêàÿ ìèôîëîãèÿ ãîðîäîâ// Ïóøêèí è äðóãèå. Íîâãîðîä, 1997; Âàéñêîïô Ì. Ñþæåò Ãîãîëÿ. Ìîðôîëîãèÿ. Èäåîëîãèÿ. Êîíòåêñò. Ì., 1994; Âàéñêîïô Ì. Ïòèöà-òðîéêà è êîëåñíèöà äóøè: Ïëàòîí è Ãîãîëü//Ãîãîëü: ìàòåðèàëû è èññëåäîâàíèÿ. Ì., 1995;
Êàðàñåâ Ë.Â. Ãîãîëü è îíòîëîãè÷åñêèé âîïðîñ// Êàðàñåâ Ë.Â. Îíòîëîãè÷åñêèé âçãëÿä íà ðóññêóþ ëèòåðàòóðó. Ì., 1995; Ìèõåä Ï.Â. Ñïîñîáû ñàêðàëèçàöèè õóäîæåñòâåííîãî ñëîâà â “Âûáðàííûõ ìåñòàõ èç ïåðåïèñêè ñ äðóçüÿìè” Í.Â. Ãîãîëÿ (Çàìåòêè ê íîâîé ýñòåòèêå ñëîâà)//Ãîãîëåâåä÷åñêèå ñòóäèè. Íåæèí, 1997. –Âûï.2; Ïóìïÿíñêèé Ë.Â. Ãîãîëü// Ïóìïÿíñêèé Ë.Â. Êëàññè÷åñêàÿ òðàäèöèÿ: Ñîáð. òð. ïî èñòîðèè ðóññêîé ëèòåðàòóðû. Ì., 2000; Áàðàáàø Þ. Ïî÷âà è ñóäüáà. Ãîãîëü è óêðàèíñêàÿ ëèòåðàòóðà: ó èñòîêîâ. Ì., 1995.
4 Звиняцковский В.Я. Николай Гоголь: Тайны национальной души. К., 1994; Манн Ю.В. Динамика русского романтизма. М., 1985; Манн Ю.В. Поэтика Гоголя. Вариации к теме. М., 1996;
6 Кирилюк Є.П. Український романтизм у типологічному зіставленні з літературами західно- і південнослов’янських народів: Перша половина ХІХ ст. К., 1973; Неупокоева И. Романтизм в славянских литературах ХІХ столетия в общеевропейском контексте//7-й Международный съезд славистов. Славянские литературы. М., 1973; Бовсунівська Т.В. Феномен українського романтизму. – К., 1998. – Ч. 2.