Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
7
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ПАВКІН Дмитро Михайлович
УДК 801.73 + 801.82 = 111
ОБРАЗ ЧАРІВНОЇ КРАЇНИ
В РОМАНАХ ДЖ. Р. Р. ТОЛКІЄНА:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
Спеціальність 10.02.04 –германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі практики англійської мови Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник доктор філологічних наук, професор
ЖАБОТИНСЬКА Світлана Анатоліївна,
Черкаський державний університет
імені Богдана Хмельницького,
кафедра англійської філології,
професор
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
КОЛЕГАЄВА Ірина Михайлівна,
Одеський національний університет
ім. І.І. Мечникова, кафедра лексикології
та стилістики англійської мови,
завідувач кафедри
кандидат філологічних наук, доцент
ІНОЗЕМЦЕВА Ірина Олександрівна,
Київський національний лінгвістичний
університет, кафедра лексикології та
стилістики англійської мови, доцент
Провідна установа Ужгородський державний університет,
кафедра англійської філології,
Міністерство освіти і науки України,
м. Ужгород
Захист дисертації відбудеться ““ червня_ 2002 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету
Автореферат розісланий “__ “ травня_ 2002 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.А. Калита
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У реферованій дисертації, яка належить до робіт у галузі семантики художнього тексту, запропоновано лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни у творах Дж.Р.Р. Толкієна, засновника жанру “фентезі”. Чарівна Країна це уявний, вигаданий автором географічний простір (топофон), у межах якого відбуваються сюжетні події.
Дослідження, присвячені семантиці художнього тексту (Ю.М. Лотман, О.П. Воробйова, І.М. Колегаєва, Г.Г. Молчанова, М.Я. Поляков та ін.), наголошують на тому, що художній текст відрізняється від інших текстів експресивністю та розмаїттям способів своєї змістової організації. Важливою складовою семантики таких текстів є представлена мовними засобами система образів, які виконують свою роль у формуванні загального змісту тексту як єдиного цілого (І.В. Арнольд). Відповідно до одного з визначень художнього образу, він є самостійним складним інформаційним фрагментом, у якому поєднані зміст та естетична виразність. Це факт ідеального буття, що зрощений зі своїм матеріальним субстратом, але не збігається з ним (Дж. Міллер, І.Б. Роднянська). З огляду на інформаційну складність художніх образів, опосередкованих мовним “субстратом”, питання щодо їх змісту, призначення в тексті та засобів мовного втілення потребують подальшого дослідження.
Важливу роль у системі образів художнього твору відіграє топофон, або простір (І.Р. Гальперін), який розглядається у ряді лінгвістичних робіт (А.Ф. Немировська, Т.В. Немировська, Н.М. Новикова, О.Є. Фролова). Водночас топофон у текстах “фентезі” залишається поза увагою дослідників. Аналогічно, залишається маловивченим і сам цей порівняно молодий художній жанр, якому поки що присвячені поодинокі праці переважно літературознавчого (В.В. Бойніцький, Р.І. Кабасов, О.В. Тихомирова) та філософського (С.Л. Кошелєв) плану. Лінгвістичний аналіз образу Чарівної Країни у творах Толкієна є доцільним у зв’язку з тим, що жанроутворюючу функцію в тексті виконує саме топофон. Образ Чарівної Країни, який зумовлює прагматичну спрямованість тексту, є специфічним за своїм онтологічним і аксіологічним змістом. В дисертації аналіз змісту образу Чарівної Країни здійснено з позицій когнітивної лінгвістики, де досліджуються вербалізовані концептуальні, або мисленнєві, структури. Застосування таких структур для аналізу текстів різних жанрів набуває все більшого поширення в когнітивній поетиці (M. Freeman, О.П. Воробйова) та текстуальній лінгвістиці останніх років (див., наприклад, Т. ван Дейк, О.В. Анопіна, Л.В. Барба, Н.Ф. Єремеєва, Л.В. Короткова, Н.А. Чабан, Т.І. Ямчинська).
Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до питання про те, які саме структури мислення забезпечують організацію інформації у художньому образі і як така інформація передається мовними засобами. Відповідь на це питання пов’язана з вирішенням ширшої проблеми – з’ясуванням лінгвокогнітивних механізмів художньої творчості. Ця проблема є ключовою для такого нового напряму лінгвістичних досліджень, як когнітивна семантика художнього тексту, або когнітивна поетика. Лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни – топофону, який стає жанроутворюючим фактором у текстах “фентезі”, –необхідний як для виявлення концептуальних основ семантики цих текстів, так і для чіткішого визначення характерних ознак самого жанру.
2
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Когнітивні дослідження мови та мовлення”, яка розробляється на факультеті романо-германської філології Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького (тема затверджена радою ЧДУ, протокол № 3 від 22 грудня 1994 року).
Мета нашого дослідження полягає у виявленні концептуальних структур, які зумовлюють формування змісту образу Чарівної Країни в романах Толкієна, а також у з’ясуванні того, як цей зміст відтворюється за допомогою мовних засобів, зокрема тропів. Досягненню мети сприяє вирішення таких конкретних завдань:
Таким чином, об’єктом аналізу в дисертації є зміст образу Чарівної Країни (топофону) в романах Толкієна. Предметом дослідження стають концептуальні структури, на підставі яких формується цей зміст, втілений за допомогою мовних засобів.
Матеріал дослідження складають 11885 фрагментів тексту, що містять пропозиції, які характеризують Чарівну Країну. Емпіричні дані одержано шляхом наскрізної вибірки з романів Толкієна “The Silmarillion”, “The Hobbit” та “The Lord of the Rings” (загальний обсяг –сторінки).
3
При аналізі мовного матеріалу було використано методи концептуального аналізу, запропоновані в когнітивній лінгвістиці. Зокрема, для побудови онтологічної концептуальної моделі образу Чарівної Країни залучено пропозиційні та фреймові структури, інтегровані в модель концептуальної мережі. При виявленні окремих онтологічних складових образу ми спираємось на положення теорії ментальних просторів (G. Fauconnier), згідно з якими такі складові визначаються як “ролі”, або узагальнені концепти, що мають у тексті різні “наповнювачі”. Побудова аксіологічної (емотивної) моделі образу здійснюється на підставі категоріальної структури, відомої як квадрат, або решітка, Греймаса (A. Greimas). Розгляд емотивної спрямованості ролей, що конституюють образ Чарівної Країни, а також емотивної спрямованості образу як цілого дано в термінах теорії прототипів (E. Rosch, J. Taylor, A. Wierzbicka). Аналіз мовних засобів, які об’єктивують образ, включає методи семантичного та концептуального моделювання, запропоновані в рамках теорії концептуальної інтеграції (G. Fauconnier) та теорії концептуальної метафори (G. Lakoff, M. Johnson). Висновки про типовість тих чи інших емотивних оцінок, які супроводжують образ, а також про типовість певного змісту, що передається за допомогою тропів, ґрунтуються на даних кількісного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше запропонований лінгвокогнітивний аналіз образу Чарівної Країни, який є провідним для порівняно нового жанру “фентезі”, що залишається дотепер маловивченим. У роботі застосовано нові методики, розроблені у когнітивній лінгвістиці протягом останніх років. Дослідження дозволило отримати результати, які є новими для теорії тексту в цілому та теорії англомовного тексту зокрема: 1) виявлено концептуальну структуру образу простору у творах Толкієна; 2) встановлено зв’язок між концептуальними структурами, що впорядковують представлений у досліджуваному образі зміст онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів; 3) визначено роль оцінки топофону як підстави для формування прагматики художнього тексту; 4) виявлено спільні риси між топофоном у творах Толкієна та топофоном у міфах народів світу; 5) продемонстровано роль тропів як цілісного комплексу мовних засобів для формування емотивної оцінності художнього образу.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що запропонований у ній підхід до аналізу художнього тексту має безпосередній вихід у сферу когнітивної семантики, де на сучасному етапі однією з нагальних проблем є розробка формального апарату моделювання вербалізованих знань. Проведене дослідження сприяє з’ясуванню принципів організації інформації у художньому тексті та способів передачі цієї інформації мовними засобами. Результати роботи є внеском у вирішення актуальних питань, поставлених як у традиційній семантиці художнього тексту, так і в когнітивній лінгвістиці, де в центрі уваги перебуває проблема зв’язку між мовою та мисленням.
4
Практичне значення дисертації зумовлене доцільністю використання її основних положень та висновків у теоретичному курсі стилістики англійської мови (розділи “Інтерпретація художнього тексту” та “Стилістична семасіологія”). Крім того, результати дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики (розділи “Концептуальні моделі”, “Фреймова семантика”, “Прототипна семантика”, “Концептуальна інтеграція у мові та мовленні” тощо). Запропонована нами методика аналізу художнього образу може бути використана для розгляду інших образів художнього тексту при написанні магістерських та дисертаційних праць. Положення даної дисертації щодо концептуальної структури художнього образу мають безпосередній вихід у практику викладання англійської мови, де нині розробляється такий новий для вітчизняних університетів курс, як навчання побудові текстів різних жанрів (Teaching Writing).
Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми металінгвістики” (Черкаси, 1999), Міжнародній науковій конференції “Cognitive/Communicative Aspects of English” (Черкаси, 1999), Восьмій Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 1999), Другій Всеукраїнській конференції молодих учених “Інформаційні технології в науці й освіті” (Черкаси, 2000) і на Всеукраїнській науковій конференції “Семантика мовних одиниць: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2001).
Публікації. Методика дослідження та його основні результати висвітлено в 4 статтях і 4 тезах згаданих конференцій.
Структура дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи з висновками до кожного з них, загальні висновки, список використаної літератури, список джерел фактичного матеріалу та додатки. До тексту дисертації включено 6 таблиць і 15 схем. Загальний обсяг роботи – 215 сторінок. Обсяг тексту дисертації – 165 сторінок.
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюються мета та завдання дослідження, визначаються його об’єкт і предмет, фактичний матеріал та застосовані методи аналізу, дається перелік положень, що виносяться на захист, з’ясовуються новизна, теоретичне й практичне значення отриманих даних.
У першому розділі викладено основні положення щодо семантики художнього тексту взагалі, та семантики тексту “фентезі” зокрема, а також накреслено шляхи концептуального аналізу образу Чарівної Країни.
У другому розділі запропоновано опис концептуальної моделі, яка впорядковує інформацію онтологічного та аксіологічного (емотивного) планів, представлену в образі Чарівної Країни. Тут також йдеться про взаємозв’язок між емотивною оцінкою образу та його прагматичною спрямованістю. Окремий параграф присвячено зіставленню топофону в текстах “фентезі” з образом простору в міфах народів світу.
5
5