Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Ріпак Ігор Миронович
УДК 796.012.1:312
управління руховою активністю
чоловіків РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ
першого зрілого віку
24.00.02 –Фізична культура, фізичне виховання
різних груп населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту
ЛЬВІВ –
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
ПРИСТУПА Євген Никодимович,
Львівський державний інститут фізичної культури, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
МИЦКАН Богдан Михайлович,
Прикарпатський університет імені
Василя Стефаника, завідувач кафедри
теорії і методики фізичної культури і спорту;
кандидат педагогічних наук, професор
ЖДАНОВА Ольга Миколаївна,
Львівський державний інститут фізичної
культури, завідувач кафедри рекреації
та оздоровчої фізичної культури.
Провідна установа: Тернопільський державний педагогічний
університет імені Володимира Гнатюка,
кафедра теоретичних основ і методики
фізичного виховання, Міністерство освіти
і науки України, м. Тернопіль.
Захист відбудеться 23 травня 2003 року об 11 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, 11.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).
Автореферат розіслано 22 квітня 2003 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.М. Вацеба
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність. Раціональна організація рухової активності (РА) в сучасному суспільстві набула особливої актуальності внаслідок зростання захворюваності серед населення, порушення балансу між споживаною їжею, фізичними навантаженнями і відпочинком людини (В.П. Мурза, 1991; В.С. Лозинський, 1993; М.М. Линець, Г.М. Андрієнко, 1993; Б.М. Мицкан, 2001). Це повною мірою стосується організації рухового режиму осіб розумової праці, робота яких пов’язана із малою РА, що стає реальною загрозою їхньому здоров’ю та ефективній працездатності (О.Л. Благій, 1997).
Обґрунтування оптимальних обсягів рухової активності були предметом багатьох досліджень: розглянуто питання виміру та оцінки режиму рухової активності (В.А. Леонова, 1991; О.С. Куц, 1997; А.Г. Рыбковский, 1998), досліджено добовий та тижневий обсяги рухової активності осіб різного віку і фізичного стану (В.В. Митрохина, Л.Н. Нифонтова, 1981; Е.А. Пирогова, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко, 1986).
У сучасній теорії оздоровчого тренування критерії визначення обсягів рухової активності не уніфіковані. На практиці використовуються різноманітні методики для визначення окремих параметрів рухової активності. Не проводилося комплексних досліджень рухової активності із використанням сучасних технологій, зокрема апаратно-програмних комплексів. Ще не вирішеною проблемою є нормування рухової активності людини, визначення мінімальних і максимальних величин фізичного навантаження під час занять фізичними вправами представників різних соціально-демографічних груп населення (А.О. Навакатикян, А.И. Ковалева, 1989; А.З. Колчинская, 1991), у тому числі чоловіків розумової праці.
Дослідження проблем рухової активності дорослого населення в останні роки переважно стосуються осіб віком понад 40 років (К.Г. Айрапетова, 1997; О.Л. Благій, 1997, 1999). Разом з тим, фахівцями з рекреаційно-оздоровчої діяльності підкреслюється важливість визначення раціональної рухової активності осіб першого зрілого віку (С.Б. Шенкман, 1987; О.М. Жданова, А.М. Тучак, І.В. Поляковський, І.В. Котова, 2000).
Для ефективного управління руховою активністю людини необхідно володіти об’єктивною, оперативною інформацією про її параметри, що не можливо без використання сучасних комплексних технічних засобів вимірювання, реєстрації та оброблення інформації.
Наведене свідчить, що дослідження рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку із використанням апаратно-програмних комплексів є актуальним і дасть можливість оптимізації фізичного стану, рухових режимів, забезпечення стабільного рівня здоров’я, підвищення працездатності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до планів кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного інституту фізичної культури та теми 2.1.3 “Управління руховою активністю людини (оздоровчі та спортивні аспекти)” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 роки Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, номер державної реєстрації 0196 U 021118.
Роль автора полягала у розробці методики вимірювання рухової активності та програми її оптимізації, визначенні рівнів фізичного стану та фізичної підготовленості, аналізі адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, способу життя чоловіків розумової праці першого зрілого віку.
Об'єкт дослідження –рухова активність людей зрілого віку.
Предмет дослідження –управління руховою активністю чоловіків першого зрілого віку, зайнятих розумовою працею.
Мета дослідження –визначити обсяги рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, та оптимізувати її параметри.
Завдання дослідження:
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс теоретичних, соціологічних, педагогічних і медико-біологічних методів: аналіз літературних джерел з проблем оптимізації рухового режиму та управління руховою активністю людини; анкетування; оцінка адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи і визначення рівня фізичного стану; тестування, педагогічний експеримент; використання апаратно-програмного комплексу для визначення кількісних характеристик добової рухової активності; методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів:
Практичне значення дослідження:
Впровадження результатів наукового дослідження і розроблених рекомендацій підтверджено актами Львівського державного аграрного університету, Львівського державного інституту фізичної культури, Національного університету “Львівська політехніка”.
Особистий внесок дисертанта полягає у самостійному вивченні проблеми, розробці стратегії дослідження, безпосередньому виконанні всіх експериментальних досліджень, аналізі отриманих даних, формулюванні висновків і розробці практичних рекомендацій з оптимізації управління руховою активністю чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею. У співавторстві розроблено апаратно-програмний комплекс для кількісного вимірювання параметрів рухової активності. Дисертантові належить розробка принципу дії та матеріально-технічного забезпечення роботи, самостійне застосування комплексу у дослідженні.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень були опубліковані у збірках матеріалів наукових конференцій різних рівнів, зокрема IV Міжнародного наукового конґресу “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації” (Київ, 2000), міжнародного симпозіуму “Наука і підприємництво” (Мукачево, 2001), IV Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоров’я нації” (Київ-Вінниця, 2001); доповідались та увійшли до збірок конференцій: всеукраїнської наукової конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 1999–), всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми підготовки спеціалістів в галузі фізичної культури і спорту” (Івано-Франківськ, 2000), ІІ і ІІІ Реґіональної науково-практичної конференції “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (Львів, 2000, 2002), міжреґіональної науково-практичної конференції “Кінезіологія в системі культури” (Івано-Франківськ, 2001), всеукраїнської конференції “Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві” (Луцьк, 2002), І Міжреґіональної науково-практичної конференції “Здоровий спосіб життя” (Славута, 2002), на наукових конференціях кафедри теорії і методики фізичного виховання, засіданнях наукового гуртка аспірантів Львівського державного інституту фізичної культури.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у 21 публікації, дев’ять з яких надруковано у фахових виданнях ВАК України; 12 праць виконано одноосібно, отримано деклараційний патент на винахід, видано методичні рекомендації. У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належить зібраний і опрацьований фактичний матеріал, аналіз експериментальних даних, сформульовані висновки та практичні, методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 164 сторінках і складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота проілюстрована 27 рисунками, 33 таблицями, доповнена 8 додатками. Перелік використаних літературних джерел налічує 244 найменування, з яких 23 –іноземні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів та їхнє практичне значення; окреслено сферу апробації результатів дослідження і кількість публікацій; висвітлено особистий внесок автора.
У першому розділі “Сучасні підходи до оптимізації рухової активності людини” здійснено аналіз та узагальнення сучасних поглядів на нормування рухової активності, мінімальних і максимальних величин навантаження під час занять фізичними вправами, оптимального режиму рухової активності.
Вивчення спеціальної літератури дає підставу вважати, що оптимальні рухові режими людей для профілактики захворювань і компенсації вікових змін у їхньому організмі обґрунтовано недостатньо. Відкритим залишається питання адекватного змісту та форм рухової активності осіб, які виконують розумову працю. Подані в літературних джерелах рекомендації з оптимізації рухової активності чоловіків 30-40-річного віку практично не враховують кількісних її параметрів у реальних умовах життєдіяльності. Тому існує потреба створення і впровадження комплексної системи оптимізації рухової активності осіб зрілого віку з метою збереження здоров’я, високого рівня працездатності, підвищення рівня фізичних якостей і рухових умінь.
Другий розділ “Методи та організація дослідження” містить опис застосованих наукових методів та етапів проведення дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел з проблем оптимального режиму та управління руховою активністю людини, соціологічні, педагогічні, медико-біологічні методи дослідження, інструментальний метод, методи математичної статистики.
Перевірка робочої гіпотези і вирішення поставлених завдань здійснювалися впродовж чотирьох етапів дослідження.
Перший етап (жовтень 1999 –січень 2000 року) було присвячено вивченню і теоретичному осмисленню проблеми. Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження дозволив визначити мету, сформулювати гіпотезу і основні завдання дослідження, розробити методологічний апарат і схему дослідження.
Мета другого етапу (лютий 2000 –червень 2000 року) полягала у зборі інформації про мотиви та інтереси чоловіків розумової праці першого зрілого віку до різних видів рухової активності. Було проведено анкетування викладачів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації м. Львова: Львівського Національного університету ім. І.Франка, Національного університету “Львівська політехніка”, Львівського державного аграрного університету. Всього в опитуванні брало участь 385 респондентів-чоловіків. Серед опитаних 31,9% мають науковий ступінь кандидата наук, 1,3% - доктора наук.
На третьому етапі дослідження (вересень 2000 –вересень 2001 року) було розроблено та сконструйовано апаратно-програмний комплекс для вимірювання рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. На цьому етапі було проведено констатуючий експеримент. Його мета полягала у зборі інформації про параметри рухової активності чоловіків розумової праці 30-40-річного віку із застосуванням апаратно-програмного комплексу, а також визначалися енерговитрати чоловіків на м’язову роботу. На цьому етапі в експерименті брало участь 30 викладачів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації м. Львова віком від 29 до 39 років.
На підставі результатів досліджень на цьому етапі розроблено програму оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Програма “Рухова активність –здоров’я” передбачала заходи впродовж дня, тижня. У ній були враховані параметри рухової активності, а також мотиви та інтереси досліджуваних до різних видів рухової активності. Програмою передбачалося складання індивідуальних комплексів занять фізичними вправами у процесі робочого дня та у вільний час, дозування фізичного навантаження за показниками обсягу рухової активності.
Четвертий етап (жовтень 2001 –травень 2002 року) –формуючий експеримент, який передбачав експериментальну перевірку ефективності розробленої програми шляхом порівняння вихідного і кінцевого рівнів рухової активності, адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, рівнів фізичного стану, фізичної підготовленості, способу життя чоловіків.
Для об’єктивного аналізу та порівняння отриманих під час експерименту даних було сформовано експериментальну (ЕГ) та контрольну групу (КГ) з викладачів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації по 15 осіб у кожній. ЕГ сформовано на базі Львівського державного аграрного університету, КГ на базі Національного університету “Львівська політехніка”. В обох ВНЗ є потужна матеріальна база для післяробочого відновлення засобами фізичної культури, занять фізичними вправами у вільний час. Середній вік чоловіків в обох групах був однаковим (ЕГ –,7 років, КГ –,8 років). Усі чоловіки є практично здоровими. За даними анкетування, обсяги рухової активності (кількість годин на тиждень) до початку експерименту в обох групах були однаковими.
У третьому розділі “Характеристика рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку” наведено результати анкетування 385 викладачів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації м. Львова, вказано місце та обсяги рухової активності в режимі дня респондентів, подано характеристику їхніх мотивів та інтересів до різних видів рухової активності. Проаналізовано кількісні параметри добової рухової активності 30 викладачів ВНЗ, отримані із застосуванням апаратно-програмного комплексу.
Респонденти у більшості випадків (70%) оцінюють власну професійну діяльність як малорухливу або із незначними фізичними навантаженнями. Виявлено, що лише 7% опитаних не відчувають втоми у процесі професійної діяльності. Для відновлення працездатності ними переважно використовуються пасивні засоби (масаж, водні процедури, сон), активні засоби (заняття фізичними вправами) застосовують 11,4% чоловіків.
Згідно з результатами опитування, на дозвіллі чоловіки розумової праці першого зрілого віку надають перевагу перегляду телевізійних програм, читанню літератури, заняттям особистими справами, тобто проводять вільний час пасивно. Побутовим видам рухової активності присвячують дозвілля 17,8% респондентів. Заняття спортом займають п’яте рейтинґове місце серед інших занять на дозвіллі. Цей вид захоплення відзначили 14,6% опитаних.
Анкетування дозволило встановити, що систематично займаються фізичними вправами лише 18,4% респондентів, серед них тих, що дотримуються рекомендованих вченими (Л.Н. Нифонтова, В.А. Кабачков, 1983; Е.А. Пирогова, Л.Я. Иващенко, Н.П. Страпко, 1986) норм РА (6-10 год. на тиждень), –,3%. Установлено, що чоловіки першого зрілого віку переважно займаються: спортивними іграми –,9%, ходьбою – 14,7%, ранковою гігієнічною гімнастикою –,6%, атлетичною гімнастикою –,4%. Значна кількість респондентів (32,5%) активно займається фізичними вправами влітку, взимку та навесні виконують фізичні вправи 12,2%, восени – 4,9%.
Проаналізовано, як визначають заняття фізичними вправами викладачі ВНЗ. Складовою здорового способу життя назвали фізичні вправи 43,3% опитаних, можливістю загартування тіла і духу –,1%, способом самовдосконалення – 12,7%, стилем життя –% опитаних.
Мотиви до занять фізичними вправами респонденти назвали такі: бажання бути здоровим (30,7% відповідей), зняття втоми й активізація розумової діяльності (16,1%), бажання мати гарну статуру (14,7%). Основні причини, що перешкоджають чоловікам займатися фізичними вправами, такі: відсутність вільного часу (28,9% відповідей), умов для занять (12,1%), недостатній рівень мотивації (10,4%). Разом з тим, відсутність інвентарю, обладнання, необхідного для занять фізичними вправами, назвали лише 15,4% респондентів, відсутність відповідних методичних рекомендацій –,8%. Нестачу фінансів як перешкоду до занять фізичними вправами відзначили 9,8% опитаних.
Виявлено чинники, які заважають дотримуватися здорового способу життя. Це зокрема порушення режиму праці та відпочинку (17%), незбалансоване харчування (17,5%), заклопотаність домашніми і професійними справами (21,8%).
Отримані результати досліджень були враховані нами при побудові програми оптимізації рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею.
За допомогою апаратно-програмного комплексу здійснювалася реєстрація фізичних навантажень у стані спокою та в режимі роботи різного характеру. Досягнуто високої ефективності, точності оцінки параметрів фізичного навантаження в реальних умовах життєдіяльності. Застосування апаратно-програмного комплексу дало змогу аналізувати обсяги рухової активності і показники частоти серцевих скорочень конкретного досліджуваного у різні періоди доби (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка добової рухової активності досліджуваного Н.Р. за показниками частоти серцевих скорочень та кількості рухів
Із числа учасників експерименту найбільша кількість рухів за добу була зареєстрована у Н.Р. –рухів, найменша –у Г.В. –рухи. Середнє значення кількості рухів у досліджуваних за добу дорівнює 76613061.
Використання порівняльних норм рухової активності чоловіків першого зрілого віку дозволило виділити п’ять рівнів рухової активності (кількість рухів за добу): низький (≤ 1538); нижче середнього (1539 –); середній (4600 –); вище середнього (10723 –); високий (≥ 13784). Переважна кількість обстежених чоловіків (60%) мала середній рівень рухової активності, високий рівень рухової активності мали лише 3,35% чоловіків (рис. 2).
Рис. 2. Належність чоловіків розумової праці першого зрілого віку
до певного рівня рухової активності
Установлено такі сумарні показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) за добу: максимальний –уд./добу, мінімальний –уд./добу; середнє значення –6336,2 уд./добу (p>0,01). Показники ЧСС за 1 хв впродовж доби у досліджуваних знаходилися в межах 66-82 уд./хв. Середнє значення ЧСС для групи обстежених чоловіків першого зрілого віку дорівнює 73,14,0 уд./хв (p>0,001).
У четвертому розділі “Педагогічні шляхи підвищення обсягів та вдосконалення змісту рухової активності” наведено результати досліджень вихідного стану рівня фізичного стану, адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, способу життя, рівня фізичної підготовленості учасників експерименту, подано теоретико-методичне обґрунтування та зміст експериментальної програми оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку “Рухова активність –здоров’я”.
При теоретико-методичному обґрунтуванні програми були враховані міжнародний досвід розробки програм РА для різних вікових груп населення та положення вітчизняної наукової школи оздоровчого тренування. Розроблена програма оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку “Рухова активність –здоров’я” відповідала таким вимогам: різноманітність, варіативність, можливість вибору оздоровчих занять; поступовість індивідуальних навантажень у межах можливостей тих, хто займається, наявність просвітницької інформації про місце рухової активності у здоровому способі життя та її вплив на стан здоров’я людини. У процесі виконання програми здійснювалась оцінка, перевірка рівнів рухової активності, фізичного стану, фізичної підготовленості.
Включення вправ у програму “Рухова активність – здоров’я” здійснювалося за педагогічними критеріями та клініко-фізіологічними показниками. Враховуючи численні дослідження зарубіжних та вітчизняних учених, програма передбачала широкий вибір вправ на розвиток загальної та спеціальної витривалості. Для розвитку загальної витривалості програмою “Рухова активність –здоров’я” передбачені такі форми РА: швидка (тренуюча) ходьба; оздоровчий біг; їзда на велосипеді; ходьба, біг на лижах; піша прогулянка; велопрогулянка; орієнтування на місцевості; похід вихідного дня. Для розвитку силової (динамічної) витривалості пропонувалися такі форми РА, як заняття атлетичною гімнастикою, заняття на “станціях” “стежок здоров’я”, спортивні ігри, фізична праця. Для розвитку швидкісної витривалості пропонувалися заняття циклічними вправами і спортивні ігри.
Просвітницька інформація щодо програми “Рухова активність –здоров’я” передбачала забезпечення кожного учасника експерименту авторськими методичними розробками, у яких вказувалось оздоровче значення окремих видів фізичних вправ, подавалися методичні рекомендації до окремих форм занять, способи дозування фізичного навантаження, методика самоконтролю.
У п’ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” подано результати педагогічного експерименту.
Впровадження програми, яка передбачала збільшення обсягу фізкультурно-оздоровчої рухової активності в режимі робочого дня та у вільний час, сприяло збільшенню показників кількості рухів за добу, вимірюваних за допомогою апаратно-програмного комплексу (табл. 1).
Таблиця 1
Показники кількості рухів за добу чоловіків першого зрілого віку
до і після експерименту
Встановлено підвищення рівнів рухової активності чоловіків ЕГ порівняно з чоловіками, які належали до КГ (рис. 3).
Впровадження програми оптимізації РА у виробничий процес ЛДАУ підтвердило високу її ефективність. Встановлено покращення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, рівня фізичного стану, рівня фізичної підготовленості науково-педагогічних працівників –чоловіків першого зрілого віку.
Рис. 3. Рівні рухової активності чоловіків до і після експерименту
Так, до експерименту у 13,3% чоловіків ЕГ та КГ було виявлено незадовільну адаптацію організму до умов навколишнього середовища, у 46,7% –напруження адаптаційних механізмів, у 40% –задовільну адаптацію. Після експерименту у чоловіків ЕГ незадовільної адаптації не було встановлено, число осіб з напруженням адаптаційних механізмів зменшилося до 33,3%. Одночасно збільшилася кількість чоловіків ЕГ (з 40% до 66,7%), що мають задовільну адаптацію. У КГ адаптаційний потенціал серцево-судинної системи після експерименту не змінився.
Оптимізація рухової активності учасників експерименту сприяла підвищенню їхнього рівня фізичного стану. Після експерименту на 13,3% збільшилася кількість осіб із високим рівнем фізичного стану, на 20% зменшилася кількість осіб із низьким та нижче середнього рівнем фізичного стану (рис. 4).
Рис. 4. Рівні фізичного стану чоловіків до і після експерименту
За даними тесту університету м. Ювяскюля (Фінляндія), до і після експерименту жоден із досліджуваних ЕГ не мав низького та нижче середнього рівня фізичної підготовленості. До експерименту середній рівень фізичної підготовленості мали 73,3%, вище середнього –%, високий –,7% обстежених; після експерименту середній і вище середнього рівень фізичної підготовленості мали 40%, високий –% досліджуваних. До експерименту у чоловіків КГ встановлено середній рівень фізичної підготовленості –,6% обстежених, вище середнього –,7%, високий –,7%. Після експерименту рівень фізичної підготовленості у чоловіків КГ не змінився.
Проведення індивідуального тесту здоров’я (В.С. Лозинський, 1993) дозволило встановити, що реалізація програми оптимізації рухової активності сприяла зміні способу життя науково-педагогічних працівників Львівського державного аграрного університету (рис. 5).
Рис. 5.Спосіб життя чоловіків до і після експерименту
Так, здорового способу життя почали дотримуватися 46,7% чоловіків ЕГ, на 20% зменшилася кількість осіб, які мали шкідливі звички. Водночас чоловіки КГ спосіб життя практично не змінили.
Зміна способу життя чоловіками ЕГ стала реальною завдяки реалізації експериментальної програми оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку, яка передбачала РА у вільний час та у режимі робочого дня.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЇ
Ріпак Ігор Миронович. Управління руховою активністю чоловіків розумової праці першого зрілого віку. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 –Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. –Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2003 р.
Об'єкт дослідження –рухова активність людей зрілого віку.
Мета дослідження –визначити обсяги рухової активності чоловіків першого зрілого віку, які займаються розумовою працею, та оптимізувати її параметри.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс теоретичних, соціологічних, педагогічних і медико-біологічних методів, методи математичної статистики.
Наукова новизна полягає в отриманні даних про зміст та параметри добової рухової активності чоловіків. Вперше розроблено апаратно-програмний комплекс “Пристрій для оцінки рухової активності” (деклараційний патент № 39293 А). Доповнено відомості про значення мотиваційного чинника у досягненні оптимального рівня рухової активності, підтверджено значення оптимального рівня рухової активності для збереження, зміцнення здоров’я і працездатності.
У констатуючому експерименті визначено рівні рухової активності, фізичного стану; проаналізовано адаптаційний потенціал ССС; визначено рівень фізичної підготовленості; спосіб життя чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Розроблено та експериментально обґрунтовано програму оптимізації рухової активності чоловіків розумової праці першого зрілого віку. Проведений експеримент підтвердив доцільність розроблених рекомендацій з оптимізації рухової активності чоловіків, що дозволяє рекомендувати програму для широкого впровадження у практику організованих та самостійних занять фізичними вправами.
Ключові слова: рухова активність, чоловіки першого зрілого віку, розумова праця, апаратно-програмний комплекс, оптимізація рухової активності.
Рипак Игорь Миронович. Управление двигательной активностью мужчин умственного труда первого зрелого возраста. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 –Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. –Львовский государственный институт физической культуры, Львов, 2003 г.
Объект исследования –двигательная активность людей зрелого возраста.
Цель исследования –определить объемы двигательной активности мужчин первого зрелого возраста, занятых умственным трудом, и оптимизировать ее параметры.
Методы исследования. Для решения поставленных задач был использован комплекс теоретических, социологических, педагогических и медико-биологических методов: анализ литературных источников по проблемам оптимизации двигательного режима и управления двигательной активностью человека; анкетирование; оценка адаптационного потенциала сердечно-сосудистой системы и определение уровня физического состояния; тестирование, педагогический эксперимент; использование аппаратно-программного комплекса для определения количественных характеристик суточной двигательной активности; методы математической статистики.
Новизна работы –получены новые данные о содержании и параметрах двигательной активности мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу; впервые разработан и защищен патентом на изобретение аппаратно-программный комплекс (АПК) (декларативный патент № 39293 А), который позволяет регистрировать физические нагрузки в реальных условиях, обеспечивает высокую эффективность и точность оценки физической нагрузки, фиксирует количественные показатели спонтанной и специально организованой двигательной активности, дополнены данные о значении мотивационного фактора для достижения необходимого уровня двигательной активности; подтверждено, что оптимальный уровень двигательной активности способствует сохранению, укреплению здоровья и работоспособности.
В диссертации проведен анализ научно-методической литературы, свидетельствующий о том, что в настоящее время имеется незначительное количество работ, которые посвящены проблеме управления двигательной активностью людей. Это в полной мере касается мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу.
В практике физического воспитания недостаточно обоснована методика определения объемов двигательной активности, что побудило автора диссертации к разработке новой методики их измерения.
Во введении обоснована актуальность проблемы, определены цель и задачи исследования, его объект и предмет, описана научная новизна и практическое значение работы, а также показан личный вклад соискателя.
Первый раздел посвящен аналитическому обзору современных взглядов на управление двигательной активностью, дана характеристика мужчин зрелого возраста, обобщен опыт использования средств и форм физического воспитания в организации их двигательной активности.
Во втором разделе “Методы и организация исследования” содержится информация об использованных методах: теоретическом анализе литературных источников, педагогическом эксперименте, педагогических тестах, медико-биологических методах, методах математической статистики.
В третьем разделе приводятся результаты анкетного опроса преподавателей высших учебных заведений г. Львова (n = 385). В ходе анкетирования изучено место и объем двигательной активности в режиме дня мужчин первого зрелого возраста, выполняющих умственную работу, дана характеристика мотивов и интересов респондентов к разным видам двигательной активности. В констатирующем эксперименте с использованием АПК установлены следующие уровни двигательной активности: низкий (у 26,7% мужчин), ниже среднего (у 13,3%), средний (у 30%), выше среднего (у 16,7%), высокий (у 13,3%).
Четвертый раздел посвящен теоретико-методическому обоснованию задач, средств и форм специально организованой двигательной активности мужчин 30-40 лет, выполняющих умственную работу. Дана характеристика содержания экспериментальной программы оптимизации двигательной активности мужчин первого зрелого возраста “Двигательная активность –здоровье”, выполняющих умственную работу. Программа предусматривала оптимизацию двигательной активности в течение дня, недели. При ее разработке были учтены исходные параметры двигательной активности, а также мотивы и интересы мужчин первого зрелого возраста к разным видам двигательной активности. В программу были включены комплексы физических упражнений для использования в режиме рабочего дня, разнообразные формы физкультурно-оздоровительных занятий в свободное время.
Результаты проведенного педагогического эксперимента свидетельствуют о том, что реализация экспериментальной программы способствовала повышению уровня двигательной активности мужчин 30-40 лет занятых умственным трудом, оказала положительное влияние на уровень их физического состояния и физической подготовленности.
Методика оценки параметров двигательной активности с использованием АПК внедрена в трех высших учебных заведениях г. Львова. Предложенные методические рекомендации позволяют мужчинам 30-40 лет, выполняющим умственную работу, самостоятельно выбирать адекватные формы занятий физическими упражнениями, которые компенсируют недостаточность двигательной активности в течении дня, недели, способствуют укреплению здоровья.
Ключевые слова: двигательная активность, мужчины первого зрелого возраста, умственный труд, аппаратно-программный комплекс, оптимизация двигательной активности.
Ripak Igor Myronovuch. Management of movement activity of men of the first adult age involved into mental activity. –Manuscript.
The thesis for searching Candidate of Science in physical education and sport scientific degree in speciality 24.00.02. –Physical culture, physical education of different population groups. –L’viv State Institute of Physical Culture. L’viv, 2003.
Object of investigation –movement activity of mature men.
Aim of investigation –define the amount of movement activity of men of the first adult age, who are involved into mental activity and optimize its parameters.
Methods of investigation. We have used complex of theoretical, sociological, pedagogical and medico-biological methods and methods of mathematical statistics with a purpose to solve the problems put in front of us.
Scientific novelty of obtained results: new data dealing with contents and parameters of daily movement activity of men have been obtained; apparatus-programming complex “Device for measurement of movement activity” has been for the first time worked out and protected by license (declaration license № 39293 A); data concerning motivation in reaching optimal level of movement activity have been complied; it has been confirmed that optimal level of movement activity facilitate saving and strengthening of health and working capacity.
The levels of movement activity are defind in the stating experiment as well as of physical condition; the adaptation potential of cordial-vascular system, has been analyzed the level of physical preparedness has been defined as well as the way of life of the first adult age men.
The program of optimization of movement activity of men of the first adult age involved into mental activity has been worked out and experimentally proved. The experiment being carried out proved the expediency of the worked out recommendations in optimization of men movement activity, that allows us to recommend the program for vast use in practice of organized and independent training sessions in physical education.
Key words: movement activity, men of the first adult age, mental activity, apparatus-programming complex, optimization of movement activity.