Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Морфеміка – 1) Розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфеми, типи морфем, формальні і семантичні відносини морфем між собою і зі словом. Як цілісним утворенням.
2) морфемна підсистема мови, сукупність морфеми, що виділяються в словах і використовуються в мові за певними правилами сполучуваності.
Об’єктом вивчення морфеміки – морфеми і морфемні структури слів.
Завдання:
Морфеміка як навчальна дисципліна спирається на структурно-семантичний підхід.
Виділяють:
Морфо тактика – яка досліджує правила формальної, семантичної і стилістичної сполучення морфем, типи морфемних структур.
Морфонологія – вивчає звукові зміни в морфемах, що зумовлює їхньою сполучуваностю, а також на голосові ознаки та голосову структуру фонем.
В межах синхронічної морфеміки – морфеми вивчають як самі по собі, так і їх співвідношення.
При синхронічному підході морфемна будова і структура слів розглядається, аналізується і вивчається у сучасному стані її існування.
Діахронічний – простежити стан розвитку мови загалом у зв’язку з розвитком її окремих одиниць (морфем) ; закономірностей переходу одних мовних явище інші на певному відривку часу; встановити причини цих змін.
Історична морфеміка є своєрідним містком між словотвором і етимологією. Встановлення вихідної частини мови. Саме діахронічний підхід в морфеміці дозволяє з’ясувати джерела поповнення словотвірних засобів та доки пояснення історичних явищ в семантичній системі слова, а також семантичне переосмислення тих чи інших морфем.
Зв'язок синхронії – процес пристосування морфем одна до одної досить часто регулюється фонетичними закономірностями, характерно для сулм це і зумовлює чергування фонем, значення морфеміки розрізняється за допомогою фонем.
Будучи одиницею мови морфема певним чином співвідноситься з іншими мовними одиницями (словом, фонемом і складом). Морфема не є тотожною ні складу, ні фонемі, оскільки ні склад, ні фонема не значаться одиницями. Фонема служить зовнішньою оболонкою для морфеми, а склад вичленований в мовному потоці створює собою вимовну одиницю.
Морфема і слово взаємопов’язані одиниці і тому морфема має як спільні зі словом властивості так і протиставляються йому.
Спільне, як і слово, морфема – бінарна одиниця, тобто такими, що мають план вираження і план змісту.
Водночас, морфема і слово мають різні типи значень: слово – являється самостійною,