Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
29
Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
Шелудько Руслан Миколайович
УДК: 631.16:[631.155.2:636.2
Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання
(за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області)
Спеціальність 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному аграрному університеті
ім. В. В. Докучаєва, Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник –кандидат економічних наук, професор
МАКЕДОНСЬКИЙ Анатолій Васильович,
Харківський державний аграрний університет
ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри організації
виробництва та агробізнесу
Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор
ШКІЛЬОВ Олександр Васильович,
Національний аграрний університет, м.Київ
професор кафедри соціології та розвитку села
кандидат економічних наук, професор
ГОРКАВИЙ Володимир Кузьмич,
Харківський державний аграрний університет
ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та
економічного аналізу
Провідна установа –Сумський національний аграрний університет
Міністерства аграрної політики, кафедра
організації сільськогосподарського виробництва,
основ підприємництва і агробізнесу.
Захист відбудеться “_12__”__червня________2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті
ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в “Комуніст-1“, ХДАУ, корп. 1.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного аграрного
Університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в “Комуніст-1“, ХДАУ,
корп. 1
Автореферат розісланий “__8__”_травня___________2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.Т. Лозовий
Загальна характеристика роботи
Одним із першочергових завдань, вирішуваних в Україні на сучасному етапі її розвитку, є формування соціально орієнтованої ринкової економіки, зокрема реформування та стабілізація АПК, який забезпечує створення майже 40% валового національного продукту та третини національного доходу. Одне з провідних місць в АПК належить м’ясо-молочному продовольчому підкомплексу. Загальна ж економічна криза в народному господарстві України позначилася і на розвитку скотарства, яке є основною вітчизняною тваринницькою галуззю.
Актуальність теми. Розвиток багатоукладності на основі реформування організаційних структур сільськогосподарського виробництва повністю стосується скотарства. Адже саме тут слід враховувати неоднаковий рівень розвитку виробничого потенціалу окремих підприємств і регіонів в цілому, відмінності у природних умовах. Практично будь-які наукові розробки з проблем скотарства повинні враховувати перспективи його розміщення в господарських структурах, різних за характером організації виробничих процесів, а також масштаби виробництва. Необхідно визначитися і з розмірами та обсягами виробництва продуктів скотарства в різних за формою власності і господарювання організаційних формуваннях.
Сучасне аграрне виробництво не виключає можливості функціонування вузькоспеціалізованого виробництва продукції скотарства. Проте такий підхід не може бути повномасштабним в умовах постреформованого АПК. На період становлення та розвитку оптимальних за розмірами скотарських організаційних формувань виробництва продуктів скотарства перекладується на приватний сектор, який малопридатний для впровадження досягнень НТП.
Загальнометодологічні проблеми удосконалення механізму господарювання в умовах розвитку ринкових відносин висвітлені в наукових працях Амбросова В.Я., Макаренка П.М., Мочерного С.В., Месель-Веселяка В.Я., Дем’яненка М.Я., Шпичака О.М., Онищенка О.М, Зубця М.В., Саблука П.Т. та інших учених економістів - аграрників. Прикладні проблеми розвитку м’ясо-молочного продовольчого підкомплексу, поглибленого організаційно-економічного аналізу його сучасного стану та визначення шляхів подолання кризового стану в скотарстві віддзеркалені в працях Березівського П.С., Канінського П.К., Кравцова Е.К., Рижкова В.Г., Кукли Л.І., Маменка О.М., Мельника Ю.М., Глущенка Д.П., Македонського А.В., Семіусова П.М., Соловйова М.Ф., Радченка А.Ф., Шкільова О. В., Щепієнка П.В.
Організаційно-економічні зміни, які сталися в галузі після проведення реформи у сільському господарстві, та регіональні особливості цих змін обумовлюють необхідність розробки нових підходів до вирішення проблем розвитку скотарства в нових умовах господарювання. У наукових дослідженнях слід більше уваги приділяти вивченню питань формування затрат у галузі за принципом "затрати –виробництво", механізмів ціноутворення і оподаткування та їх впливу на розвиток молочного скотарства. На жаль, серед учених немає єдиної думки щодо ефективності галузей виробництва яловичини в молочному та м'ясному скотарстві. Проблема розвитку скотарства та формування ринку його продуктів в умовах перехідної економіки є не тільки технологічною, економічною, а й гостро соціальною проблемою, оскільки вона тісно пов'язана з удосконаленням виробничих відносин, формуванням нового типу працівника-власника, з рівнем життя та добробуту населення. Це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною програми науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за темою “Розробити пропозиції щодо економічного механізму господарювання в реформованих сільськогосподарських підприємствах 2001-2005 рр”., скоординованою з тематикою робіт Інституту аграрної економіки УААН на 2001-2005 рр. по підрозділу “Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання (за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області)”. Номер державної реєстрації теми 0101U00663.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні та поглибленні теоретичних і методичних питань та в розробці обгрунтованих пропозицій щодо шляхів підвищення економічної ефективності молочно-м’ясного підкомплексу України. Відповідно до цього вирішувалися такі задачі:
–узагальнення теоретичних підходів у визначенні соціально-економічної сутності категорії ефективності, обгрунтування її критеріїв і показників у галузі скотарства в нових умовах господарювання;
–поглиблений організаційно-економічний аналіз сучасного стану розвитку молочно-м’ясного скотарства в Україні та в Харківській області;
–обгрунтування противитратного механізму господарювання в галузі скотарства на основі поліпшення технології, організації виробництва та підвищення рівня і якості годівлі тварин;
–розробка системи заходів з інтенсифікації галузі та прогнозування її розвитку на перспективу.
Об’єкт дослідження - є процес поглиблення інтеграції виробництва у скотарстві та виходу галузі з кризового стану.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти розвитку молочно-м’ясного скотарства в період становлення ринкової економіки в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ, положення економічної теорії, наукові розробки українських і зарубіжних учених з питань ринкового реформування АПК, законодавчі та нормативно-правові акти з питань розвитку продовольчих підкомплексів України.
У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), монографічний (вивчення технології і організації виробництва продукції скотарства в господарствах різних форм власності та господарювання), розрахунково-конструктивний та порівняння (аналіз сучасного стану розвитку молочно-м’ясного скотарства), кореляційно-регресійний (встановлення впливу відібраних факторів на функцію при аналізі динаміки змін виробництва в галузі), економіко-математичний із застосуванням ПЕОМ (оптимізація галузевої структури виробництва в підприємствах, спеціалізованих на виробництві продукції скотарства), статистичні методи.
Інформаційною базою дослідження були відповідні Закони України, Укази Президента, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та Харківської області, оперативна інформація Головного управління сільського господарства та продовольства Харківської облдержадміністрації, дані річних звітів, фахові літературні й інші джерела.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі вдосконалення методології економічного аналізу проведено комплексне дослідження ефективності виробництва продукції скотарства та визначено стратегію розвитку галузі в умовах становлення ринкових відносин:
- доповнено теорію економічної ефективності виробництва в умовах розвитку ринкової економіки та поглиблено методологічні основи системи комплексного аналізу економічної ефективності виробництва продукції скотарства, зокрема запропоновано використання показника середньої норми прибутку по м’ясо-молочному підкомплексу;
Відмінність одержаних результатів від одержаних раніше полягає в тому, що дослідженню підлягала вся галузь скотарства в цілому, а не окремі напрями спеціалізації її на виробництві молока чи яловичини.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції по результатах дослідження доведені дисертантом до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути широко й ефективно використані у великотоварних підприємствах з розвинутою галуззю скотарства, а також при вивченні економічних дисциплін у вузах економічного профілю.
Прогнозні розробки дисертанта, які стосуються обгрунтування перспектив розвитку молочно-м’ясного скотарства на період до 2005 і 2010 рр., прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства та продовольства при Харківській облдержадміністрації (довідка №11/1-2319 від 19 березня 2002 р.). Розроблені дисертантом планово-нормативні витрати у скотарстві, класифіковані за міжнародними стандартами, прийняті до впровадження в сільськогосподарських підприємствах Балаклійського району Харківської області (довідка №624 від 18 лютого 2002 р.). Рекомендації щодо оптимізації галузевої структури виробництва в спеціалізованому на виробництві продукції скотарства СКВ “Червоний партизан” Харківського району прийняті до впровадження у господарстві (акт впровадження №20а від 11лютого 2002 р.).
Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на економічному факультеті ХДАУ ім. В. В. Докучаєва при вивченні курсу “Організація та планування виробництва в аграрних формуваннях” (довідка № 228 від 19 квітня 2002 р.).
Дисертант брав безпосередню участь у реорганізації колишнього КСП “Червоний партизан” Харківського району.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно сформулював та обгрунтував наукові положення, висновки та пропозиції щодо пошуку шляхів підвищення економічної ефективності виробництва та формування ринку продукції скотарства в Харківській області. У дисертаційному дослідженні науково обгрунтовані особисті ідеї та підходи, які були викладені дисертантом в особистих опублікованих наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих розробок здобувача, зокрема особистий внесок здобувача у співавторських роботах (номер 3,6,8 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне:
–в сумісній науковій роботі (3) виконані розрахунки, що підтверджують економічні переваги потоково-цехової системи виробництва молока на реформованих підприємствах;
–в інших сумісних наукових працях висвітлені умови, за яких скотарство стане рентабельною галуззю виробництва (8); узагальнено досвід енергозберігаючої системи кормовиробництва в дослідному господарстві “Кутузівка” Інституту тваринництва УААН (6 ).
Апробація результатів дисертації. Основні результати та висновки дослідження обговорювалися: на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених-аграрників “Молодь України і аграрна реформа” (м. Харків, ХДАУ, 2000 р.); науковій конференції молодих учених (іноземна мова) “Актуальні проблеми вітчизняного сільського господарства” (м. Харків, ХДАУ, 2000 р.); Міжнародній науковій конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” (м. Львів, ЛДАУ, 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економіки АПК і формування кадрового потенціалу” (м. Харків, ХДТУСГ, 2001р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, ХДТУСГ, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК”, присвяченій 185-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, ХДАУ, 2001р.). Основні положення дисертаційної роботи викладені в 11 наукових статтях, з яких сім опубліковані в фахових виданнях; загальний обсяг публікацій –.18 друк. арк.
Структура роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Робота викладена на 225 сторінках комп’ютерного набору, має 72 таблиці, 12 рисунків на 62 сторінках. Список використаних літературних джерел має 166 найменувань і розміщується на 14 сторінках. Додатки надруковані на 35 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі –ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТА ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА –розглядаються теоретичні положення й аналізуються вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, в яких розкрито методичні питання та соціально-економічні аспекти категорії ефективності, а також особливості визначення й аналізу економічної ефективності виробництва продукції скотарства в ринкових умовах.
Фундаментальні зміни в економічній системі нашої країни, які відбулися за останні роки, вимагають критичного перегляду теорії економічної ефективності. Першочергового значення набуває орієнтація на розвиток всіх галузей народногосподарського комплексу та на його вихід з економічної кризи. Цілий ряд критеріїв і показників економічного розвитку використовуваних при оцінці результатів господарювання, часто не відповідають економічним законам, не віддзеркалюють об’єктивну направленість економіки. Самі по собі критерії та показники, навіть абсолютно адекватні об’єктивним економічним процесам, не гарантують перехід до ефективного господарювання. Потрібний діючий механізм їх реалізації, включення в систему господарських форм. Теорія ефективності суспільного виробництва вступає в новий етап свого розвитку.
Ефективність є соціально-економічною категорією, яка охоплює всі стадії відтворювального процесу –виробництво, розподіл, обмін і споживання. Важливий концептуальний аспект розуміння сутності ефективності - поняття критерію. Вважаємо, що найбільш доцільним критерієм ефективності є економія робочого часу, досягнення найкращого результату при оптимальних затратах суспільної праці, тобто максимум продукції при оптимальних виробничих витратах.
На нашу думку, найбільш узагальнюючим показником економічної ефективності є суспільна продуктивність праці, тобто вихід продукції на одного працівника або на одиницю праці. В умовах ринкової економіки дуже важливо використовувати показник середньої норми прибутку, оскільки він показує результативність капіталу (авансованого, спожитого, застосовуваного). Відсутність такого показника призводить до того, що сільські товаровиробники за багатьма видами продукції працюють собі на збиток, в той час переробні галузі одержують надприбуток. На відміну від раніше використовуваного показника норми прибутку, середню норму прибутку слід розглядати як відношення суми прибутку до основних, оборотних фондів, оплати праці і рентного доходу (3% від вартості землі). При розробці системи показників у скотарстві слід враховувати особливості цієї галузі і максимально скоротити кількість показників, щоб спростити аналіз. Разом з тим ці показники повинні віддзеркалювати такі складові, як економічна, технологічна, соціальна, енергетична та екологічна ефективність.
У другому розділі –ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ТА РІВНЯ РОЗВИТКУ СКОТАРСТВА, - виконано поглиблений організаційно-економічний аналіз сучасного стану розвитку м’ясо-молочного скотарства в Україні в цілому та в Харківській області зокрема.
Як галузь тваринництва скотарство, має надзвичайно велике не тільки народногосподарське, економічне, а й соціальне значення. Поряд з цим це одна з найбільш трудомістких галузей аграрної сфери. Тваринництво включає великомасштабну капіталомістку виробничу систему, яка забезпечує зайнятість близько 70% всієї робочої сили у сільському господарстві. При реструктуризації сільськогосподарських підприємств тваринництво більш чітко розділилося на суспільне та приватне. Якщо в 1986 р. загальне поголів’я худоби в умовних головах складало в особистих підсобних господарствах населення 15,9%, то в 2000 р. - уже 44,8%. Щодо валового виробництва молока в Україні, питома вага приватного сектора в 2000 р. збільшилася до 70,9% ( 24,0% у 1990 р.). З метою прогнозування розвитку молочного скотарства та покращання розміщення цієї галузі в Україні нами виконано групування господарств за рівнем середньорічних надоїв від однієї корови по природно-кліматичних зонам України. Найбільш високий рівень надоїв спостерігається в областях лісостепової зони - 1766 кг у середньому за 1996-2000 рр. Незадовільний стан у молочній галузі країни є наслідком істотного зниження економічної зацікавленості сільськогосподарських підприємств у виробництві молока.
Для науково обгрунтованого розміщення виробництва молока на території України необхідно враховувати рівень урбанізації її областей. У найбільш урбанізованих областях Донбасу і Нижньопридніпров’я, де питома вага сільського населення складала 85,5%, зосереджено лише 13,2% виробництва молока, а рівень його споживання на душу населення найнижчий - 125,7 кг. Таке ж саме явище спостерігається у Полтавській, Сумській, Харківській областях лісостепової зони України ( табл. 1). Найвищий рівень урбанізації має місце у Харківській області –,0%, а рівень споживання молока та м’яса на душу населення найнижчий - відповідно 183% і 44 кг. Причиною такого незадовільного становища є те, що густа мережа господарств, спеціалізованих на виробництві молока та зосереджених навколо великих промислових центрів, зруйнована.
Таблиця 1
Вплив рівня урбанізації областей лісостепової зони України на рівень виробництва та споживання продукції тваринництва (усі категорії господарств, 2000 р.)
|
Області |
Середньорічна чисельність населення, тис. чол. |
Виробництво молока |
Виробництво м'яса в живій масі |
|
Усе насе-лення |
Міське |
Сільське |
% місь-кого на-селення |
тис. т |
на душу населення, кг |
тис. т |
на душу населення, кг |
|
|
Лісостепова зона України |
5955,4 |
,9 |
,5 |
,2 |
||||
|
Полтавська |
1673,3 |
,6 |
,7 |
,9 |
||||
|
Сумська |
1332,5 |
,1 |
,4 |
,0 |
||||
|
Харківська |
2949,6 |
,2 |
,4 |
,0 |
||||
|
По Україні |
49456,1 |
,9 |
,2 |
,7 |
Щодо резервів збільшення виробництва у молочному скотарстві яловичини, то, на думку деяких вчених і практиків, резерви збільшення виробництва яловичини уже вичерпані, а у м’ясному виробництво яловичини є менш трудо- та енергомістким. Але експериментальними дослідженням В.Г. Рижкова і Л.В. Мінько доведено, що у молочному скотарстві майже за всіма технологічними параметрами відгодівля ВРХ значно ефективніша, ніж у м’ясному, з точки зору більш продуктивного використання земельних ресурсів, кормів, води, ПММ, електроенергії. На нашу думку, це пояснюється відсутністю високопродуктивних м’ясних порід ВРХ на Україні. У 2000 р. лише 30,4% господарств України, які займаються виробництвом молока працювали рентабельно (3346 господарств з 11003). Виробництво яловичини було прибутковим лише у 1222 господарствах (12%). Загальний рівень збитковості виробництва яловичини складав - 42,3%.
Молочно-м’ясне скотарство в Харківській області є провідною галуззю тваринництва. Проте в 2000 р. рівень споживання продукції скотарства населенням Харківської області був нижчим від рівня фізіологічної норми споживання по молоку і молокопродуктах на 57,7%, по яловичині –на 58,0%. У зв’язку з цим в області вперше розроблено Комплексну програму розвитку сільського господарства у 2001-2005 рр. та на період до 2010 р., в якій зроблено спробу розглянути проблеми сільського господарства і на науковій основі визначити основні шляхи його розвитку, в тому числі скотарства. Для виведення галузі з кризового стану накреслено ряд організаційно-економічних заходів, включаючи і державну підтримку, визначено роль прогресивних технологій виробництва молока та яловичини. Виконаний нами грунтовний аналіз розвитку цієї галузі в Харківській області (табл.2) свідчить про те, що негативну тенденцію скорочення виробництва молока в області значно призупинити не вдалося.
Таблиця 2
Розвиток молочно-м'ясного скотарства в Харківській області
|
Показники |
р. |
р. |
р. |
р. |
р. |
р. у % до 1990 р. |
|
Вироблено молока, тис. т |
1271 |
,4 |
||||
|
У т. ч.: суспільний сектор |
1133 |
,6 |
||||
|
приватний сектор |
138 |
,4 |
||||
|
частка приватного сектора, % |
10,8 |
,0 |
,2 |
,3 |
,2 |
X |
|
Поголів'я молочних корів, тис. голів |
415 |
,3 |
||||
|
У т. ч.: суспільний сектор |
372 |
,8 |
||||
|
приватний сектор |
43 |
,3 |
||||
|
частка приватного сектора, % |
10,4 |
,5 |
,2 |
,4 |
,7 |
X |
|
Надій молока на 1 корову, кг : |
||||||
|
суспільний сектор |
2975 |
,7 |
||||
|
приватний сектор |
3180 |
,8 |
Узагальнено також досвід кращих господарств Харківської області (д/г “Кутузівка” Інституту тваринництва УААН, ВСАТ “Слобожанський” Чугуївського району, ПАОП “Зоря” Красноградського району, ПСП “Маяк” Валківського району) та ЗАТ “Обрій” Шишацького району Полтавської області.
Для аналізу було обрано також 13 господарств Балаклійського району Харківської області, які спеціалізуються на виробництві продукції скотарства (табл.3 ). Рівень економічних показників розвитку молочного скотарства в районі дуже строкатий. Якщо у ВАТ ПФ “Курганська” рівень рентабельності виробництва молока складав 70,6%, а продуктивність праці 8074 грн., то в ТОВ “Агрофірма ”Маяк” відповідно –(-17,1%) і 2880 грн.
Однією з найважливіших проблем подальшого розвитку скотарства як на Україні, так і в Харківській області є зміцнення кормової бази і на цій основі підвищення рівня та повноцінності годівлі. Кормовиробництво потребує структурної перебудови шляхом розширення посівів менш енергомістких кормових культур, зокрема багаторічних трав. Для виконання економічної оцінки виробництва кормів і з метою обгрунтування оптимального кормовиробництва запропоновано користуватись інтегральним показником, з урахуванням урожайності кормових культур, вмісту кормових одиниць і перетравного протеїну, а також собівартості виробництва кормів. З цієї точки зору найбільш ефективними в лісостеповій зоні є багаторічні трави на сіно та на зелений корм, кормові коренеплоди, кукурудза на зерно та на силос.
Таблиця 3
Економічні показники розвитку молочного скотарства в господарствах Балаклійського району Харківської області, 2000 р.
|
Господарства |
Затрати праці на 1ц молока, люд.-год. |
Затрати кормів на 1ц молока, у ц корм.од. |
Повна собівартість 1ц молока, грн. |
Реалізаційна ціна 1ц молока, грн. |
Рівень рентабельності молока (+), збитковості (-) |
Продуктивність праці у скотарстві, грн. |
|
ТОВ : “Залиманське” |
11,4 |
,3 |
,43 |
,78 |
+8,8 |
|
|
“Агрофірма “Маяк” |
13,5 |
,2 |
,41 |
,93 |
-17,1 |
|
|
СТОВ : “Чепіль” |
7,3 |
,9 |
,77 |
,65 |
+7,9 |
|
|
“Вишневе” |
14,7 |
,9 |
,99 |
,78 |
-49,2 |
|
|
“Степове” |
10,1 |
,5 |
,18 |
,86 |
-18,4 |
|
|
“Асіївське” |
17,3 |
,5 |
,34 |
,57 |
-35,4 |
|
|
“Нива” |
18,2 |
,8 |
,46 |
,63 |
-6,2 |
|
|
“Шевелівське” |
7,9 |
,1 |
,19 |
,58 |
+4,1 |
|
|
ВАТ: “Вербівське” |
4,3 |
,1 |
,87 |
,03 |
+33,9 |
|
|
ПФ “Курганська” |
6,5 |
,7 |
,21 |
,21 |
+70,6 |
|
|
ЗАТ “Росія” |
10,4 |
,4 |
,38 |
,79 |
+7,4 |
|
|
СЗАТ “Лани України” |
10,6 |
,9 |
,13 |
,48 |
+16,3 |
|
|
Д/г “Червоний жовтень” |
7,3 |
,4 |
,27 |
,99 |
+2,0 |
|
|
У середньому по району |
10,2 |
,2 |
,73 |
,51 |
+5,3 |
|
|
У середньому по області |
13,2 |
,1 |
,13 |
,83 |
-7,0 |
Основними елементами енергозберігаючої системи кормовиробництва та технології повноцінної годівлі у скотарстві є: оптимізована за мінімальною вартістю кормів і загальною енергією структура кормової бази, система оптимізованих раціонів повноцінних вологих кормосумішей, диференційованих в залежності від рівня продуктивності корів і сезону року. Ефективним є також і зерносінажний тип годівлі, бо він дає змогу регулювати раціон тварин за кислотно-лужним потенціалом і дозволяє зменшити потребу в більш дорогих соковитих кормах. Запропоновано методику визначення кормової площі для молочних корів і для молодняка ВРХ на відгодівлі.
Одним із найважливіших шляхів підвищення прибутковості галузі є приведення в дію противитратного механізму виробництва. Вважаємо, що поліпшення планування як елемента противитратного механізму повинно грунтуватися на використанні показників нормативно-ресурсного потенціалу. Суттєвим недоліком методик нормування ресурсів є те, що вони передбачають їх виділення не на кінцеву продукцію, а на проміжний результат. Це орієнтує господарства на виконання гіпертрофованих обсягів робіт, на енергомісткі технології і т.ін. Вважаємо, що ресурси слід виділяти на досягнення не проміжних, а кінцевих результатів. Нами розроблені і рекомендовані для використання у господарствах Балаклійського району Харківської області укрупнені нормативи витрат на виробництво молока і яловичини з урахуванням класифікації їх за міжнародними стандартами. Запропоновано формувати ціни на продукцію скотарства з визначенням розміру роздрібних цін, сформованих під впливом попиту та пропозиції, на противагу затратній схемі ціноутворення (від собівартості сировини до роздрібних цін).
Відпрацьовано стратегічні аспекти поліпшення технології виробництва продукції скотарства, основними з яких є : відтворення стада, суворе додержання строків використання маточного поголів’я та строків запліднення корів і телиць, а також застосування удосконалених технологій доїння й організації праці на фермах.
В третьому розділі –ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ МОЛОЧНО-М’ЯСНОГО СКОТАРСТВА В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ – розглядається розроблений нами комплекс науково обгрунтованих заходів щодо інтенсифікації молочно-м’ясного скотарства в Харківській області та прогнозування кількісних, якісних та економічних показників інтенсивного розвитку галузі, подолання негативних явищ, характерних у попередні десять років. На прикладі кращих господарств Харківської області виконано порівняльне дослідження та визначення економічної ефективності різних варіантів технологічних рішень виробництва молока та яловичини. Різні технологічні відмінності досліджуваних господарств вплинули як на рівень і структуру собівартості продукції так і на економічну ефективність галузі в цілому. Встановлено, що в деяких випадках на результативні показники в більшій мірі впливає не стільки застосовувана технологія виробництва, скільки рівень та якість годівлі. Із 18 досліджуваних господарств найбільших надоїв на корову –кг досягнуто в ВСАТ “Слобожанський” Чугуївського району. У цьому господарстві рівень годівлі був найвищим - 74,6 ц к. од. на корову за рік і найвищою була питома вага концкормів у раціонах корів –,5% у середньому за 1998 –рр. За цей же період у дослідному господарстві “Кутузівка” при надоях - 4124 кг молока на одну корову згодовували в середньому лише 41,5 ц к. од. при питомій вазі концкормів у раціоні корів 25,7%.
Звертає на себе увагу досвід розвитку скотарства у приватному аграрному орендному підприємстві “Зоря” Красноградського району, в якому при звичайній технології виробництва досягнуто досить високих виробничих та економічних показників. При стабільному поголів’ї корів (1200 голів) у 2000 р. було одержано 5673 кг молока на корову при нормативних затратах кормів і праці і при рівні рентабельності 104,5%. Завдяки розвинутому скотарству, господарство має змогу щорічно вносити на поля 47 тис.т органічних добрив і одержувати високі та сталі врожаї сільськогосподарських культур. Вважаємо, що по всіх економічних параметрах застосовуваних технологій найбільш прогресивними є безприв’язний тип годівлі з двократним доїнням і дворазовим режимом організації праці та потоково-цехова система організації виробництва молока.
Встановлено, що з допомогою витратно-цінового аналізу можна вирішувати тактичні питання управління формуванням потокових витрат і собівартості одиниці продукції та вирішувати практичні завдання достовірного й оперативного її визначення.
У країнах з розвинутими ринковими відносинами при аналізі прибутку в системі директ-костінг виробничі та збутові витрати діляться на змінні і постійні. З використанням категорії маржинального доходу та методу “витрати-обсяг-прибуток” (break-even-point) нами вперше виконано класифікацію витрат у молочному скотарстві та факторний аналіз прибутковості з використанням міжнародних стандартів на прикладі д/г “Кутузівка”. Запропонована нами методика аналізу прибутковості в системі “директ-костінг” дозволяє точніше визначити вплив факторів на зміну суми прибутку порівняно з традиційною методикою, оскільки вона дозволяє враховувати взаємозв’язок обсягу продажу (виробництва) та собівартості по двох параметрах –змінних і постійних витрат.
Запропоновано модель механізму формування витрат у скотарстві:
Критерієм оптимальності в даному випадку є одержання максимального прибутку:
( ЗСВ –загальна сума витрат; ЗВ –змінні витрати; ПВ –постійні витрати; Зі –витрати на виконання і-ої додаткової технологічної операції; Зіj –витрати на виконання одиниці і-ої додаткової технологічної операції по j-му технологічному матеріалу; Тij –кількість j-го технологічного матеріалу на виконання і-ої додаткової технологічної операції; ППр–прибавка продуктивності корів від виконання і-ої додаткової технологічної операції; НПпр –нормативна продуктивність корів, розрахована за нормативними витратами кормів; Ц1 –ціна 1 ц молока базисної жирності; МПі –можливий прибуток; k –кількість виконаних додаткових технологічних операцій (k<n); mi –кількість технологічних операцій; n –кількість додаткових технологічних операцій ).
Наведена модель може модифікуватись у більш розгорнуту з включенням в неї оціннних показників і носити не імовірний, а функціональний характер. У відповідності до запропонованої класифікації витрат, розрахована точка беззбитковості з використанням категорії маржинального доходу ( рисунок ).
13
Норми споживання продукції скотарства населенням Харківської області майже у два рази нижчі медичних норм. У зв’язку з цим керівними органами області в Комплексній програмі розвитку сільського господарства на 2001-2005 рр. та на період до 2010р. визначені конкретні цифри загального поголів’я ВРХ, в тому числі корів, для забезпечення виробництва необхідної кількості продукції скотарства не тільки для задоволення власних потреб населення, а й для можливого експорту продукції. Нами виконане більш глибоке наукове коригування перспектив розвитку галузі на вказаний період на основі прогнозування змін у чисельності населення області, в тому числі сільського, та визначити можливі ринкові фонди продукції галузі.
Згідно з завданням, поставленим керівництвом області, щодо оптимізації галузевої структури виробництва в реформованих господарствах, нами розроблена програма такої оптимізації із застосуванням ЕММ і ПЕОМ з акцентом на спеціалізацію з виробництва продукції скотарства на прикладі СВК “Червоний партизан” Харківської області.
Це дало змогу визначити для цього господарства оптимальну структуру посівних площ з освоєнням її в сівозмінах на період до 2005 р., спрогнозувати чисельність поголів’я ВРХ, у тому числі корів, та розрахувати очікуваний бізнесовий прибуток ( табл.4 ).
Найкращим варіантом з точки зору одержання прибутку у господарстві є перший, який передбачає довести загальне поголів’я ВРХ приблизно до 2900 голів, в тому числі 1000 корів.
Покращання фінансових результатів виробничої діяльності СВК “Червоний партизан” у 2005 році від впровадження оптимізації галузевої структури
|
Показники |
Факт, 2001 р. |
Варіанти |
||
|
I |
II |
III |
||
|
Виручка від реалізації товарної продукції, тис.грн. |
3018 |
5214 |
5564 |
4484 |
|
Собівартість виробництва товарної продукції, тис.грн. |
2757 |
3209 |
3724 |
2611 |
|
Бізнесовий прибуток, тис.грн. |
261 |
2005 |
1840 |
1873 |
1. Фундаментальні зміни в економічній системі нашої країни, які відбулися за останні десять років, вимагають критичного перегляду теорії економічної ефективності. Цілий ряд критеріїв і показників економічної ефективності використовуваних при оцінці результатів господарювання, не відповідають економічним законам, не віддзеркалюють об’єктивну направленість економіки в сучасних умовах.. Йдеться про пошук нових підходів до визначення ефективності окремих галузей сільського господарства.
2. Ефективність як соціально-економічна категорія, охоплює всі стадії відтворювального процесу – виробництво, розподіл, обмін, споживання. Концептуальним у розумінні сутності ефективності є поняття критерію. Оскільки всі витрати в кінцевому підсумку матеріалізуються в суспільних затратах праці вважаємо, що критерієм ефективності є максимум економії живої і уречевленої праці в розрахунку на одиницю матеріальних благ. В умовах становлення ринкових відносин в нашій країні пропонуємо використовувати показник середньої норми прибутку як відношення суми прибутку до вартості фондів, оплати праці та рентного доходу (3% від вартості землі).
3. Світові тенденції розвитку скотарства свідчать про те, що у всіх країнах триває процес концентрації виробництва та переробки продукції скотарства. Паралельно розвиваються як великотоварні, спеціалізовані комерційні ферми, так і ферми з невеликими стадами поголів’я ВРХ, які за ефективністю виробництва не поступаються великим. Домінуючою формою організації бізнесу у скотарстві залишаються кооперативи.
Скотарство в Україні охоплює великомасштабну капіталомістку виробничу систему, яка забезпечує 70% всієї робочої сили у сільському господарстві. При реструктуризації сільськогосподарських підприємств скотарство більш чітко розділилося на суспільне та приватне.
Проведене нами групування виробництва молока по п’ятьох регіонах України показало, що в найбільшій мірі воно зосереджене в західноукраїнській зоні ( у дев’яти областях - 37,8% виробництва молока ), а також у п’яти областях центрально-української зони (22,6%). У той же час в найбільш урбанізованих чотирьох областях Донбасу та Нижньопридніпрів’я, де питома вага міського населення складає 85,5% зосереджено лише 13,2% виробництва молока, а рівень споживання молока на душу населення найнижчий - 125,7 кг. Все це є свідченням необгрунтованого розміщення молочного скотарства на території України та необхідності поглиблення спеціалізації з виробництва молока в більш урбанізованих областях.
4. Молочно-м’ясне скотарство в Харківській області є провідною галуззю тваринництва. У 2001 р. негативну тенденцію зниження виробництва молока у суспільному секторі вдалося призупинити. Все більша кількість господарств області досягає рівня рентабельного ведення галузі. В області успішно функціонує молочний комплекс з безприв’язним утриманням корів “Кутузівка” Інституту тваринництва УААН, в якому освоєно енергозберігаючу технологію виробництва молока.
Нами запропоновано методику визначення кормової площі для молочно-м’ясного скотарства при різних рівнях продуктивності корів і молодняка ВРХ.
5. Одним із найважливіших шляхів підвищення прибутковості галузі є приведення в дію противитратного механізму виробництва, тобто скорочення витрат на виробництво і реалізацію продукції. Вважаємо, що поліпшення планування як елемента противитратного механізму повинно грунтуватися на переході від принципу “за досягнутим” до принципу “від можливого”, в основі якого лежить нормативно-ресурсний потенціал планування. Недоліком методик нормування ресурсів є те, що вони передбачають виділення ресурсів не під кінцеву продукцію, а на проміжний результат, що орієнтує господарства на виконання гіпертрофованих обсягів робіт та енергомісткі технології. Нормування праці та матеріальних ресурсів має бути спрямованим на досягнення не проміжних, а кінцевих результатів, тобто ресурси слід виділяти на кінцеву продукцію. Ця робота виконана нами на прикладі Балаклійського району Харківської області.
6.Однією із складових технології та організації виробництва у скотарстві є відтворення стада. Встановлено, що при 15% введенні в структуру основного стада нетелів або першотелиць, перевірених за продуктивністю на другому – третьому місяцях лактації, при продуктивності 70% від середнього показника по стаду надій збільшується на 2,22% без додаткових капітальних вкладень. При більш високих показниках продуктивності ремонтного молодняку економічно вигідно на 25-30% вводити його в структуру стада.
7. Виявлено найбільш ефективні технологічні рішення у скотарстві на прикладі дослідного господарства “Кутузівка” Харківського району, ВСАТ “Слобожанський” Чугуївського району, ПАОП “Зоря” Красноградського району, ПСП “Маяк” Валківського району, САТ “Обрій” Полтавської області та 13-ти господарств Балаклійського району Харківської області. Встановлено, що найбільш ефективною є потоково- цехова система виробництва молока, а також інтенсивна технологія виробництва молока з безприв’язним утриманням корів на глибокій солом’яній підстилці.
8. Для впровадження в практику противитратного механізму господарювання запропоновано формувати ціни на продукцію скотарства, виходячи з роздрібної ціни, сформованої під впливом попиту та пропозиції, і прямуючи до ціни сировинних матеріалів ( до собівартості продукції молока та живої ваги ВРХ), на противагу затратній схемі ціноутворення (від собівартості виробництва до роздрібної ціни).
За допомогою витратно-цінового аналізу, на основі функціонально-технологічної структуризації витрат, з використанням методу “витрати-обсяг-прибуток” (break-even-point) вперше виконано класифікацію витрат у молочному скотарстві та факторний аналіз прибутковості з використанням міжнародних стандартів у системі “директ-костінг”. Для господарств Балаклійського району Харківської області обгрунтовано та рекомендовано для використання укрупнені нормативи витрат для молочного і м’ясного скотарства за новою класифікацією витрат і запропоновано варіант математичного моделювання витрат у тваринництві.
9. Виконано глибоке наукове коригування перспектив розвитку галузі на період 2005, 2010 рр. на основі прогнозування змін у чисельності населення області, в тому числі сільського, і визначено не тільки параметри розвитку галузі для повного забезпечення населення області продукцією скотарства, використання потужностей м’ясо-молочної промисловості, а й можливі ринкові фонди продукції. Встановлено, що на 22-х молокопереробних підприємствах області у 2000 р. обсяг переробки молока збільшився порівняно з 1999 р. на 21,3%, а рівень використання потужностей склав лише 20,5%. Недозавантаженими виявились і потужні м’ясопереробні підприємства області.
10. Згідно із завданням керівництва області про необхідність оптимізації галузевої структури виробництва в нових агроформуваннях, виконано наукове обгрунтування і розроблено програму оптимізації з допомогою ЕММ і ПЕОМ на прикладі СВК “Червоний партизан” Харківського району на період до 2005 р., що дало змогу визначити оптимальну структуру посівних площ, чисельність поголів’я тварин і розрахувати очікуваний бізнесовий прибуток.
11. Для підвищення рівня споживання продукції скотарства та наближення його до фізіологічної норми необхідно на якісно новій основі відродити роль спеціалізованих господарств, особливо в найбільш урбанізованих областях України, в тому числі в Харківській області, шляхом створення об’єднань (асоціацій), до яких входили б сільські товаровиробники (на правах головних), переробні підприємства, торгівельні організації та банки. За допомогою середньої норми прибутку необхідно забезпечити вирівнювання розміру прибутку як у сировинних, так і в переробних підприємствах, не допускаючи одержання надприбутків у м’ясо-молочних підприємствах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ
АНОТАЦІЯ
Шелудько Р.М. Стан та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції скотарства в нових умовах господарювання (за матеріалами сільськогосподарських підприємств Харківської області) – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.
Дисертація присвячена узагальненню і поглибленню теоретичних питань соціально-економічної сутності категорії ефективності та висвітленню методичних питань розробки обгрунтованих пропозицій щодо шляхів підвищення економічної ефективності молочно-м’ясного підкомплексу України в постреформованих сільськогосподарських підприємствах з урахуванням сучасного стану галузі скотарства.
Розглянуто теоретичні положення і проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, що розкривають методичні проблеми та соціально-економічні аспекти категорії ефективності та аналізу виробництва продукції скотарства в ринкових умовах.
Значна увага приділена поглибленому організаційно-економічному аналізу та виявленню тенденції розвитку виробництва продукції скотарства у світі, на Україні та в регіоні.
Дістали подальший розвиток проблема використання противитратного механізму, як основного чинника у підвищенні ефективності і формуванню ринку продукції скотарства, обгрунтування економічної ефективності різних варіантів технологічних рішень та затратно-результативного механізму господарювання, нормативів витрат, визначення нормативних планових бюджетів у скотарстві. Виконано прогнозування основних виробничих параметрів розвитку галузі у регіоні та розроблена програма оптимізації галузевої структури молочно-м’ясного скотарства для спеціалізованих господарств Лісостепової зони України.
Ключові слова: економічна ефективність, противитратний механізм, інтенсивні технології, прогнозування, оптимізація, плановий бюджет.
АННОТАЦИЯ
Шелудько Р.Н. Состояние и пути повышения экономической эффективности производства продукции скотоводства в новых условиях хозяйствования (по материалам сельскохозяйственных предприятий Харьковской области). – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 – экономика сельского хозяйства и АПК. Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2002.
Диссертация посвящена обобщению и углублению теоретических вопросов социально-экономической сущности категории эффективности и освещению методических вопросов разработки обоснованных предложений о путях повышения экономической эффективности молочно-мясного подкомплекса Украины в постреформированных сельскохозяйственных предприятиях с учетом современного состояния отрасли скотоводства.
Рассмотрены теоретические положения и проанализированы отечественные и зарубежные литературные источники, которые раскрывают методологические проблемы и социально-экономические аспекты категории эффективности и особенности методики определения и анализа экономической эффективности производства продукции скотоводства в рыночных условиях. Систематизированы показатели эффективности производства продукции животноводства по видам: экономические, технологические, социальные, энергетические, экологические определены экономические показатели по этим видам.
Существенное внимание уделено углубленному организационно-экономическому анализу и выявлению тенденций развития производства продукции скотоводства в мире, в Украине и в регионе. В комплексе технологических слагаемых системы скотоводства особое внимание уделено изучению энергосберегающих технологий производства, а также и уровня полноценного кормления животных.
Отдельно рассматриваются пути решения проблемы использования противозатратного механизма хозяйствования как основного фактора повышения экономической эффективности различных вариантов технологических решений. При помощи затратно-ценового анализа и на основе функционально-технологической структуризации затрат разработан и обоснован затратно-результативный механизм хозяйствования в отрасли по схеме “затраты-объем-прибыль” (break-even-point).
Впервые проведена классификация затрат в молочном скотоводстве и факторный анализ прибыльности по международным стандартам в системе “директ-костинг”, обоснованы и рекомендованы для внедрения укрупненные нормативы затрат в молочном и мясном скотоводстве, предложен вариант математического моделирования затрат в отрасли.
Применительно к условиям Харьковской области проведено прогнозирование развития скотоводства на 2005, 2010 гг. с учетом мощностей мясо-молочной промышленности области. Уточнены и скорректированы контрольные цифры производства продукции скотоводства на указанную перспективу, разработанные в комплексной программе развития сельского хозяйства Харьковской области на 2010 г., в частности обоснованы объемы рыночных фондов молока и говядины. Большое внимание уделено также вопросу оптимизации отраслевой структуры в предприятиях, специализированных на производстве продукции скотоводства. В частности на примере СПК “Красный партизан” Харьковского района с использованием ЭММ и ПЭВМ разработана программа оптимизации отраслевой структуры. Хозяйству предложены три варианта сочетания отраслей, которые подлежат выбору руководством хозяйства. Разработанная программа может быть использована в практике хозяйствования в любом сельскохозяйственном предприятии с развитой отраслью скотоводства применительно к условиям лесостепной зоны Украины.
Ключевые слова: экономическая эффективность, противозатратный механизм, интенсивные технологии, прогнозирование, оптимизация, плановый бюджет.
SUMMARY
Sheludko R.M. State and methods to increase economic effectiveness of cattle-breeding production under new farning conditions(according to the materials of agricultural enterprises in Kharkov region) Manuscript.
The thesis is presented to complete for the degree of economics candidate on speciality 08.07.02 -economics of agriculture and agrarian production complex. - Kharkov national agrarian university named after V. V. Dokuchaev, Kharkov, 2002.
The thesis summarizes and extends theoretic questions of social-economics essence in effectiveness category and deals with metodic questions of the substantiated offer working out as to the ways increasing economic offectiveness of milk and meat Ukrainian subcomplex in postreformed agricultural enterprises with the modern cattle-breeding state being taken into cosideration.
We have examined theoretic conditions and analysed native and foreing literature sources which expose metodic problems and social-economic aspects of effectiveness category and cattle-breeding production analysis under market conditions
The profound organization and economic analysis and the revealing of cattle-breeding productions development tendency in the world, in Ukraine and in the district have been paid considerable attention.
We have developed a problem to use expenditure safe mechanism as a main reason to increase effectiveness and form cattle-breeding production market, a problem to ground economic effectiveness of different variants to solve technologic questions and a problem of expenditure plan budget in cattle-breeding. The main production parameters of the branch development have been forecast. We have worked out the program to stimulate the branch structure of milk and meat catlle-breding for specialized farms in the forest-steppe zone of Ukraine.
Key-words: economic effectivenes expenditure safe mechanism, intensive technologies, forecasting, stimulation, plan budget.
Підписано до друку 7.05.2002 р. Формат 60x84/16 Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Обсяг: 1,0 ум. -друк. арк., 0,9 обл.-вид. Тираж 100. Зам. 57
Дільниця оперативного друку Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. 62483, Харків, п/в “Комуніст-1”, навч. містечко.